О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 60

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

і - доля от цены продукции, приходящаяся на хранение

Кол-во поставок

^ ІАСпі к= ? опт= 42 Со

Периодичность между поставками

_ Д _     І2 Со

7 ~ ¥ ~ Д ЛАСп і

© Салманов Т.Э., 2012

В ряде работ отечественных авторов были предложены механизмы по улучшению, модификации формулы ЕОС). Данные приведены в таблице 2.

Таблица 2

_Модификации классической формулы Харриса-Уилсона (ЕО(3)_

I Название I Формула I Обозначение I Автор, источник I

 

Формула ЕОQ с учетом временной стоимости денег

| 1АСъ

С = ч р + :*■:■:

J       -       процент по вложенному капиталу,

Бродецкий Г.Л [1]

 

Модель учета общих затрат с учетом скидок

е..

С              А                   + V +

 

В. С. Лукинский, В. В. Лукинский, Ю.В. Малевич [2]

 

Формула ЕОQ с учетом фиксированной площади под хранение продукции

1 2Л2о

- затраты на хранение

руб. м2./период к-габариты единицы продукции,м2 ®-неоднородность поступления

В.С.Лукинский,          И. . Цвиринько[5]

Основные условия использования данной модели (EOQ) являются:

Стоимость единицы товара- Сп - постоянна

Модель рассматривает только один вид продукции

• Затраты на выполнение одного заказа Со - постоянны и не зависят от величины заказа т.е. количества единиц в одной партии.

• Затраты на хранение продукции- Схр - постоянны и равны среднему уровню размера заказа

• Размер партии поставки - С - продукции постоянен

• Заказ поступает мгновенно в момент возникновения дефицита

Условия применения модели ЕОС не отражают современной практики осуществления хозяйственной деятельности:

1. В модели ЕОС величина затрат на закупку единицы продукции постоянна, однако, на практике в большом количестве присутствуют скидки.

2. Элемент затрат изменяется прямо пропорционально величине размера заказа, однако расходы, связанные с организацией транспортировки груза железнодорожным транспортом например 10 транзитных норм будут отличаться в сравнение с поставкой груза складским способом.

3. Классическая модель ЕОС затрагивает в основном длительный период с кратными поставками товаров. На практике закупочные цены на продукцию, стоимость транспортировки имеет тенденцию к изменению в течение года по несколько раз. Одним из ключевых момент в международной логистике является сезонность таможенных пошлин, что непосредственно влияет на закупочную стоимость продукции.

Известно, что с увеличение объема заказа снижаются удельные издержки на доставку груза, что наглядно продемонстрировано в

рис 1

250

-^33 мЗ -■-68 мЗ

-*-78мЗ

-*-90мЗ -Ж-ЮОмЗ ■*—120 мЗ Н120мЗ+33 мЗ

-120мЗ + 120мЗ

^—120мЗ + 100 мЗ -♦—120мЗ + 90мЗ -■—120мЗ + 78 мЗ

—*—120мЗ + 68 мЗ Объем перевози того груза мЗ

Рис 1: Использование транспортных средств различной вместимости Из рисунка становится понятно, что величина тарифов на перевозку напрямую влияет от типа использованного транспортного средства. Мы предлагаем для определения общего уравнения транспортных затрат в структуре ЕОQ использовать методы линейногопрограммирования, для отображения изменения транспортных затрат от грузоподъемности либо грузовместимости транспортного средства.

Основное уравнение данной модели имеет следующий вид:

ро0 = Б"=1 С) * X) -> тт,

где С) - тариф Х] транспортного средства

При следующих ограничениях: (2)

= 1

л

1=1

Sij 2: О, целое / 2: 1, ■■%г.„т

1 = 1,2 ...

(3)

где а1), Ы, с] - постоянные величины

Для участников внешнеэкономической деятельности наиболее важным при организации процесса закупки товаров является учет сезонности в определение таможенных пошлин, а также сезонности в стоимости транспортировки груза в течение года. На рис 1 представлены данные по стоимости морской транспортировки груза по периодам._

Л   f\N   a/V   *\   л/V   л/У   аЛу ^f^   k'V r/V

^ ^VV # <p # v #

Qingdao Котка 20 dc Qingdao Котка 40 dc Busan Котка 20 dc Busan Котка 40 dc Busan Котка 40 dc Busan Котка 40 dc Busan Котка 40 dc Busan Котка 40 dc

Период

Рис. 1

Изменения ставок на перевозки грузов морским транспортом по маршруту Ю-В Азия - Котка (Финляндия) Модель общих логистических издержек зависит от переменной времени.

= c k (t) + со (t) + С х (t) » min

(4)

Для учета затрат связанных с закупкой, осуществление заказа продукции, хранением, мы предлагаем учитывать затраты отдельно по периодам, например в течение года.

Таблица 3

Использование параметров для расчета EOQ по периодам

 

Стоимость

Стоимость

 

 

Размер

выполнение

транспортных затрат

 

Затратні на таможенное

заказа

заказа Со

Стр

Затраты на хранение

оформление

Q1

Со1

Стр1

Схр1

Сто1

Q2

Со2

Стр2

Схр2

Сто2

Q3

Со3

Стр3

Схр3

Сто3

Q4

Со4

Стр4

Схр4

Сто4

Классическая модель оптимального размера заказа (ЕОQ) в управлении запасами, на наш взгляд, играет важную роль, но с учетом особенностей развития хозяйственной деятельности, характером внешнеэкономической деятельности требует модификаций в зависимости от рассматриваемых ситуаций.

РЕЗЮМЕ

В данной статье рассмотрено применение модели оптимального размера заказа в современных цепях поставок с учетом параметров модели оптимального заказа,  использования транспортных  средств  различной  совместимости,  а также  факторов внешнеэкономической деятельности, которые требуют определенных модификаций в зависимости от рассматриваемых ситуаций. Ключевые слова: логистика, цепь поставок, модель общих затрат, оптимальный размер заказа.

РЕЗЮМЕ

У цій статті розглянуто застосування моделі оптимального розміру замовлення в сучасних ланцюгах постачань з урахуванням параметрів моделі оптимального замовлення, використання транспортних засобів різної сумісності, а також чинників зовнішньоекономічної діяльності, які вимагають певних модифікацій залежно від даних ситуацій.

Ключові слова: логістика, ланцюг постачань, модель занальних затрат, оптимальний размір замовлення.

SUMMARY

In this article application of model of the optimum size of the order in modern chains of deliveries taking into account parameters of model of the

optimum order, use of vehicles of various compatibility, and also factors of foreign economic activity which demand certain updatings depending on considered situations is considered.

Keywords: logistic, chains of deliveries, general costs model, optimum size of the order. СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1) Бродецкий Г.Л «Как поднять в разы рентабельность инвестируемого капитала в цепи поставок при управлении запасами?» Журнал: Логистика и управление цепями поставок №2 (43) апрель 2011. Стр. 84-90

2) Лукинский В.В.: Актуальные проблемы формирования теории управления запасами: Монография. СПБ.: СПБГИЭУ, 2008

3) Модели и методы теории логистики: Учебное пособие. 2-изд./ Под ред. В.С.Лукинского . Спб.: Питер, 2007. 448 с.

4) Управление запасами в цепях поставок: учебное пособие / О.В.Бадокин [и др.]; под общим и науч. ред. В.С.Лукинского- СПб.: СПБГИЭУ, 2011. -287 с.)

5) Варианты решения логистической задачи определения оптимального размера поставки В.С.Лукинский, И.А. Цвиринько «Организация международных перевозок с применением принципов логистики» СПб, 2001. Сборник научных трудов стр. 195-200

6) Уваров С.А. Логистика: общая концепция, теория и практика - СПб.: «ИНВЕСТ -НП», 1996. -232с

7) Сергеев В. И. и др. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов. М.: Инфра-М, 2004. 930 с

8) Шикин Е.В., Чхартишвили А.Г. Математические методы и модели в управлении: учебное пособие/ Е.В.Шикин, А.Г. Чхарташвили. М.: КДУ, 2009. -440 с.: табл., ил

9) Rodrigues, A.M, Bowersox, D.J, Calantone, R.J, Estimation of Global and National Logistics Expenditures: Journal of Business Logistics, Vol.26, No. 2, 1-16, 2005.

10) Laura Ojala, T.Solakivi, H.Lorentz, H.Halinen, T. Hoffman State of Logistics in The Baltic Sea Region - Turku: Turku School of Economics,

2007-137 p.

11) Электронный ресурс: International LPI ranking 2011 http://info.worldbank.org

УДК 658.8.012.12

СУЧАСНІ МАРКЕТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ IT-ІНДУСТРІЇ В УКРАЇНІ

Свиридко С.В. , к.е.н, асистент кафедри маркетингу Донецького національного університету '

Українські підприємства активно використовують сучасні технології в своїй діяльності. Все більше уваги приділяється складним ІТ-рішенням, які дозволяють поліпшити як власні виробничі процеси, так і комунікацію з партнерами та клієнтами.

Різні галузі на сьогодні потребують різних рішень - деякі групи підприємств спрямовані на оптимізацію внутрішніх процесів, вони орієнтуються на типові або кастомізовані системи управління підприємством, побудову внутрішньої мережі. Для інших є важливим постійний зв'язок з клієнтами та партнерами, вони більш зацікавлені в системах передавання та обробки даних. Крім того, від завдань, які стоять перед підприємством буде залежати вибір ключових компонентів обладнання та програмного забезпечення, вимоги до його інсталяції та обслуговування.

На наш погляд, досить важливо відстежити особливості використання маркетингу в українській IT-індустрії. Цим питанням займалися досить відомі вчені, такі як Агєев А., Багрин Ю. Н., Береза А., Белоусов А., Довбня С., Жаворонкова Г. В., Макарова М. В., Морейніс А., Сладков А. В., Чигасова Н. М., Уілсон Т., Юргеленас А. та ін.

Розвиток нових технологій і створення складних програмних продуктів вимагає залучення значних ресурсів, тому не дивно, що IT-компанії на Україні займаються в основному не виробництвом, а дистрибуцією, інтеграцією обладнання й програмного забезпечення, інсталяцією (впровадженням) готових програмних продуктів і систем, будують мережі й надають телекомунікаційні послуги.

Сьогодні практично всі конкуруючі між собою компанії пропонують на ринку ті самі, або функціонально схожі продукти й послуги. При цьому прийнято говорити, що IT-компанії торгують брендами - продуктами Microsoft, Sun Microsystems, IBM, Cisco, та ін., продукцією на основі платформ і компонентів відомих світових виробників (наприклад, пропонують комп'ютери й сервери з комплектуючих Intel, AMD). І тільки деякі з них пропонують оригінальні продукти власної розробки, як правило, це спеціалізоване програмне забезпечення [1].

Робота «під крилом» закордонних виробників (вендорів) накладає на IT-компанії певні зобов'язання з цінової політики, планів продажів і просування продуктів (маркетинг).

Що стосується попиту, то ринок інформаційних технологій і комунікацій (ІТК) прийнято ділити на корпоративний і масовий (по вертикалі). По горизонталі - на ринки комп'ютерів і серверів, прикладного програмного забезпечення, системної інтеграції, телекомунікації (з розподілом на сегменти наземного, супутникового, радіорелейного зв'язку), ринок систем гарантованого енергозабезпечення, ринок мобільних (бездротових) устроїв та ін..

Масовий ринок ІТК практично нічим не відрізняється від доглянутого маркетологами ринку товарів масового споживання, - тут застосовуються ті ж маркетингові інструменти й методи. З корпоративним сектором справи йдуть інакше: середня ціна угоди - від декількох десятків тисяч до мільйонів доларів, велике значення мають довгострокові взаємини між продавцем і покупцем, які найчастіше набувають характер особистих відносин і сильно залежать від політичних факторів.

Які ж продукти й послуги сьогодні затребувані на українському корпоративному ринку ІТК? Взагалі ж, всі: від банального кабелю типу «кручена пара» до інформаційних систем. Все більшу популярність набирають консалтингові послуги, аутсорсинг.

Що стосується корпоративного сектору українського ринку ІТК, то на цьому ринку присутні як вузькоспеціалізовані компанії, що працюють в обмеженому сегменті ринку, так і підприємства, що надають комплексні послуги [2].

Спеціалізовані компанії - це консалтингові фірми, проектні інтегратори (які здійснюють заключний етап створення інформаційної системи в співдружності з фірмами-постачальниками), дистриб'ютори, телекомунікаційні компанії, інтернет-провайдери, збирачі комп'ютерної техніки, виробники ПЗ, навчальні центри.

Безумовними лідерами українського ринку ІТК є великі компанії - системні інтегратори, які мають успішний досвід створення єдиних інформаційних систем з різношерстих програмних продуктів і різного обладнання.

Конкурентоспроможність інтеграторів залежить від наступних факторів:

• налагоджених зв'язків із закордонними постачальниками, що забезпечує прямі поставки необхідних компонентів інформаційних систем, одержання технічної, інформаційної й маркетингової підтримки;

• можливостей по навчанню фахівців замовника;

• наявності розвитої цілодобової служби інформаційної/технічної підтримки по всій території України (сервіс) [1].

© Свірідко С.В., 2012

Шмаловажне значення для успіху бізнесу системних інтеграторів має близькість до владних структур, особисті контакти з керівництвом міністерств і відомств, главами адміністрацій, керівниками (власниками) підприємств і фінансових установ (фінансово-промисловими групами). Це нормальна практика, тому що надавані IT-компаніями послуги й здійснюваних проектів здатні ефективно впливати на роботу органів державного управління, на бізнес замовників, а значить - побічно впливати на розміщення сил на діловому й політичному Олімпі України.

Прийнято вважати, що український ринок ІТК слідує в кільватері за російським з відставанням на 2-3 роки [2]. Це вірно лише частково - великі інтеграційні проекти, реалізовані сьогодні на Україні, у вартісному вираженні дійсно відповідають великим російським проектам дворічної давнини. Зрозуміло, що український ринок ніколи не наздожене російський за вартістю - масштаби інші.

Крім різниці в масштабах (ціні), пропоновані на ринках ІТК Росії й України технології й послуги практично нічим не відрізняються. Шприклад: великі проекти по впровадженню ERP-систем у розвинених країнах - повсякденна справа, у Росії їх - десятки, на Україні - одиниці. І справа отут аж ніяк не в «слабості» українських IT-компаній, нездатності освоїти й впровадити серйозний, «грошовий» продукт - це не так. Просто потенційні замовники - українські підприємства поки або не бачать необхідності в якісному поліпшенні бізнес-процесів, або не в змозі придбати ефективну систему управління. А найчастіше відмова від переходу на сучасні методи ведення господарювання лежить у площині мислення доморослих вітчизняних власників і керівників, бізнес яким тримається на «трьох китах»: дешева робоча сила, економія на всьому, відсутність реальної конкуренції.

Тим часом, процеси невідворотної глобалізації вже привели до залучення України у світову систему поділу праці, слідством чого стала жорсткість конкуренції в економіці, прагнення до відповідності бізнес-процесів загальноприйнятим стандартам якості (наприклад, сімейству стандартів ISO 9000). У результаті, на далекому від насичення вітчизняному ринку ІТК різко виріс попит на автоматизацію, як ефективний засіб підвищення конкурентоспроможності українських підприємств.

З іншого боку, ускладнення інформаційної інфраструктури підприємств/організацій уже привело до збільшення штату власних IT-фахівців, і видатків на сервісне обслуговування. При цьому видатки на створення й підтримку необхідного рівня сервісу однієї інформаційної системи порівнянні з видатками на підтримку працездатності десятка подібних систем. Закономірний вихід із ситуації -аутсорсинг, коли інформаційна система підприємства/організації передається на обслуговування/розвиток спеціалізованої IT-компанії. У світі це явище - не рідкість. Так, корпорація IBM підписала 10-літній контракт по наданню послуг у сфері інформаційних технологій на суму $1,1 млрд. зі шведською групою АВВ. За умовами контракту, аутсоринговий підрозділ IBM Global Services береться обслуговувати й розвивати інформаційну інфраструктуру АВВ в 14 країнах Європи й Північної Америки [1].

Корпорація IBM одна з перших усвідомила перспективність ринку консалтингових послуг. Трансформація комп'ютерного гіганта з виробника комп'ютерів у переважно консалтингову компанію сприяла виходу IBM із глибокої кризи, у яку вона потрапила внаслідок катастрофічного падіння попиту на стаціонарні обчислювальні системи - «мейнфрейми» - основну продукцію корпорації до початку 80-х років. Почавши з IT-консалтингу - аналізу ситуації й видачі рекомендацій (рішень) по побудові інформаційних систем, IBM сьогодні широко пропонує послуги бізнес-консалтингу, що містить у собі й IT-консалтинг, як складову підвищення ефективності бізнесу замовника. Взагалі, сьогодні вже важко розділити бізнес і IT-технології, не випадково усе частіше говорять про цифрову економіку, де всі бізнес-процеси формалізовані в інформаційних системах.

Проектуючи тенденції розвитку світового ринку ІТК на українську дійсність, можна чекати появи об'ємного сектору консалтингових послуг уже найближчим часом. Справді, ріст української економіки привів до збільшення числа потенційних замовників на ринку ІТК, які не пов'язані багаторічним співробітництвом ні з ким із системних інтеграторів, перебувають у стані пошуку, а тому потребують кваліфікованої підтримки з боку консультантів. Mожна припустити затребуваність у найближчому майбутньому саме бізнесу-консалтингу, і саме - на Україні: знову отримавши ґрунт під ногами підприємства/організації відчувають гостру потребу в подібного роду послугах.

Серйозний вплив на становлення ринку консалтингових послуг можуть зробити іноземні IT-компанії, у першу чергу - російські, для яких зростаючий український ринок ІТК виглядає досить заманливо. Збільшення кількості гравців на ринку ІТК приведе до посилення конкуренції, і для потенційного замовника вибір партнера стане ще більш складним, що неминуче підвищить попит на послуги консультантів.

Шві власники українських підприємств (у першу чергу - російські) добре знають як збільшити їхню ефективність. Опираючись на досвід і ресурси, вони можуть або самі проводити консалтинг, або створювати «незалежні» консалтингові компанії для просування на українському ринку своїх продуктів та послуг.

Цілком логічною виглядає тому наступна схема: російська фінансово-промислова група інвестує кошти в український ТЕК, одночасно на Україні починає діяти IT-підрозділ тієї ж фінансово-промислової групи, головне завдання якого - створення й розвиток інформаційної інфраструктури сектора економіки, що інвестується. Mожливий інший варіант дій з боку інвестора - покупка великої української IT-компанії або злиття її з російським інтегратором. У цьому випадку на українському ринку ІТК може з'явитися дуже сильний гравець, в активі якого будуть налагоджені зв'язки з діловими й політичними колами України, досвід роботи на ринку (гарне знання його специфіки), а також потужна ресурсна підтримка з Росії [2].

Інтерес до покупки української IT-компанії або створенню спільного підприємства в сфері ІТК можуть виявити й великі транснаціональні IT-корпорації. Однак навряд чи це буде виробнича компанія, якщо тільки мова не йде про виробництво програмного забезпечення. Швидше за все, великий міжнародний капітал може зацікавити телекомунікаційна сфера й ринок консалтингових послуг. Так, цілком можливий альянс IBM з українською консалтинговою IT-компанією.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах