О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 79

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

РЕЗЮМЕ

Обґрунтовано доцільність членства країн «третього світу» в міжнародних інтеграційних структурах. Розкрито особливості сучасних інтеграційних процесів країн, що розвиваються, в наддержавні регіональні інститути. Дано оцінку ролі країн, що розвиваються, в над державних регіональних інститутів, на світовій арені і в масштабах світових господарських процесів. Окреслено особливості участі України в наддержавних структурах

Ключові слова: глобалізація, наддержавні інституції, світова економіка, міжнародне співробітництво, країни, що розвиваються. РЕЗЮМЕ

Обоснованно целесообразность членства стран «третьего мира» в международных интеграционных структурах. Раскрыты особенности современных интеграционных процессов развивающихся стран, которые развиваются, в сверхгосударственные региональные институции. Дана оценка роли стран, которые развиваются, в сверхгосударственных региональных институциях, на мировой арене и в масштабах мировых хозяйственных процессов. Очерчены особенности участия Украины в сверхгосударственных структурах

Ключевые слова: глобализация, сверхгосударственные институции, мировая экономика, международное сотрудничество, страны, которые развиваются.

RESUME

Grounded expedience of membership of countries of the «third world» in international integration structures. The features of modern integration processes of countries which develop are exposed, in over state regional institutes. The estimation of role of countries which develop is given, in above state regional institutes, on a world arena and in the scales of world economic processes. The features of participation of Ukraine are outlined in above state structures

Keywords: globalization, over state інституції, world economy, international cooperation, countries which develop. СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Иванов И. Реальный шаг в постсоветской хозяйственной реинтеграции // МЭМО. - 2010. - №9. - С. 3-13.

2. Клепка П. Феномен лідируючих позицій фондового ринку Китаю у групі країн БРІК // Економічний часопис - XXL - 2011. - №9-10. -

С. 11-14

3. Майко В. Зовнішньополітичні та економічні пріоритети України у країнах Центральної, Південної та Південно-Східної Азії //Економічний часопис - XXL - 2011. - №9-10. - С. 3-6

4. Мазырин В. КАФТА - новый формат экономического взаимодействия в Восточной Азии // МЭМО. - 2010. - №11. - С. 50-58.

5. Михеев В. Россия - Китай: «дозагрузка» отношений // МЭМО. - 2010. - №6. - С. 10-19

6. Стежко Н. Вплив глобалізації та інтеграції на регулювання світогосподарських процесів // Вісник ТНЕУ. - 2010. - №5-1. - С. 167-175.

7. Фліссак К. Німецька модель виходу країни із економічної і соціальної кризи // Економічний часопис - XXL - 2010. - №11-12. - С 27-32

8. Xейфец Б. БРИК: миф или реальность? // МЭМО. - 2010. - № 9. - С. 72-80

9. World Trade Organization. - Annual Report. - 2011. - Geneva: WTO. -2012.

10. Davis D. Market access, economic geography and comparative advantage: An empirical assessment/ D. Davis, D. Weinstein // Journal of International Economics. - 2009.

11. Portal on EU Funding 2007-2013. <http://www.2007-2013.eu>

УДК 339.972

ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ ЗА РАХУНОК ОПТИМІЗАЦІЇ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

ПІДПРИЄМСТВ

Дергачова В.В., д.е.н., проф., зав. каф. менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» '

Вступ. Однією з умов економічного розвитку країни є здійснення ефективної амортизаційної політики, яка б оптимізувала параметри відтворення основного капіталу. Саме амортизаційна політика як чинний інструмент державного регулювання процесу відтворення основного капіталу і як складова частина інвестиційної і загальної фінансово-економічної політики повинна створювати сприятливі умови для стимулювання процесу оновлення основного капіталу, сприяти зміцненню фінансової бази вітчизняних підприємств, їх інноваційної орієнтації і слугувати інструментом для поєднання підприємницьких та загальнодержавних економічних інтересів у сфері науково-технічного прогресу. В умовах нестачі інвестиційних ресурсів своєчасне оновлення основних фондів залежить від ефективності формування і використання амортизаційного фонду. Тому саме вдосконалення механізму амортизації може сприяти підвищенню економічного зростання країни.

Основна частина. Фінансові баланси підприємств України (головну частку яких складають основні фонди) знецінені, оскільки останнім часом не перераховувалися на рівень інфляції. У результаті основні фонди підприємств зараз не відповідають ні обсягам виробництва, ні одержуваного прибутку. Знецінення фінансових балансів у свою чергу призводить до знецінення валових показників економіки (що слугують основою для міжнародних зіставлень економічного розвитку країн), зростання яких могло бути більш значним при відновленні нормальної вартості балансів. Ці проблеми в даний час практично не вирішуються, що, на наш погляд, прямо пов'язано з відсутністю в країні ефективної та обґрунтованої амортизаційної політики.

Світовий досвід показує, що ефективна амортизаційна політика є активним стимулом економічного зростання. Це обумовлено тим, що у процесі відтворення використання амортизаційних відрахувань на відновлення основних фондів набагато ефективніше, ніж можливість використання прибутку. Прибуток витрачається на інвестиції за бажанням керівництва підприємства, а законів, що пропонують направляти частину прибутку на відновлення основних фондів, в Україні не існує.

Щоб виконати аналіз сучасної ситуації і прогнозу майбутніх перспектив, доцільно розглянути зарубіжний досвід, особливо розвинених країн, у використанні амортизаційної політики як фактора конкурентоспроможності економіки та економічного розвитку в цілому. Приблизно з середини минулого століття в більшості промислово-розвинених країнах амортизація з формально податкового заходу, покликаного фіксувати знос основних фондів з віднесенням його вартості на витрати виробництва, поступово перетворилася в один з головних інструментів регулювання розширеного відтворення; складаючи в загальних інвестиціях близько 65-70%, вона потіснила при цьому прибуток і позикові кошти.

У США з 1954 р. регулярно, приблизно раз на 10 років, проводилися значні амортизаційні реформи. Як правило, після кожної з них спостерігалися прискорення інвестиційної діяльності та збільшення амортизаційних відрахувань в загальних інвестиціях. Їх частка в цілому по країні за 1950-2010 рр. збільшилася з 18 до 74,2%, в результаті чого ефективна ставка з податку на прибуток в корпоративному секторі знизилася за цей період з 34 до 15%. Передостання амортизаційна реформа (2002 р.) була спрямована переважно на стимулювання

© Дергачова В.В., 2012розвитку малого та середнього бізнесу. Через 7 років, з метою подолати економічну і фінансову кризу, амортизаційну політику знову модернізували. За ініціативою президента Б. Обами був прийнятий закон під назвою «Американський акт відновлення і реінвестицій 2009»; з виділених під нього 787 млрд дол. передбачалося витратити 40% на цільові податкові пільги. Згідно з цим законом, в перший же рік після придбання майна дозволяється одноразово списувати у вигляді амортизаційних відрахувань по корпоративному сектору 50% від ціни придбання, а по малому і середньому бізнесу - всі 100% [1].

Активне використання в США прискореної амортизації протягом останніх 60 років стало однією з найважливіших передумов до того, щоб зайняти передові позиції у світі в технічному, технологічному, інформаційному та багатьох інших аспектах.

Економічний аналіз показує, що амортизаційні відрахування сьогодні є найефективнішим інвестиційним ресурсом. Переважна частка амортизаційних сум в інвестиціях дозволяє знизити ціну продукції, чого набагато важче домогтися при використанні для інвестицій позикових коштів або власного прибутку. При цьому дане правило діє на рівні не тільки окремих підприємств, а й держави в цілому.

У той час як, наприклад, Китай, спираючись на свою дешеву робочу силу, завойовує світові ринки за допомогою низьких цін на товари, таких же цілей досягають ті країни, які використовують прискорену амортизацію.

Використання прискореної амортизації для оновлення основних фондів та фінансування розширеного відтворення слід розглядати як одну з форм непрямого субсидування розвитку економіки з бюджету держави. Результатом прискореної амортизації є своєрідна трансформація надходжень, недоотриманих держбюджетом від податку на прибуток. При цьому приріст інвестицій зазвичай в багато разів перевищує недоотримані суми, наприклад, при ставці податку на прибуток 20% - в 5 разів, а при ставці 33% - в 3 рази. Крім того, податкові «втрати» держави через прискорену амортизацію, якщо контролюється цільове використання амортизаційних відрахувань, потім багаторазово компенсуються, з коливанням в 2-3 роки, з огляду на зростання темпів розвитку економіки і продуктивності праці, поліпшення якості продукції, розширення бази податкових надходжень.

Впроваджуючи прискорену амортизацію і збільшуючи її частку в загальних інвестиціях, держава тим самим не тільки стимулює інвестиційну діяльність, а й посилює свій контроль за нею. Характеризуючи амортизаційні відрахування як найефективніший джерело інвестиційної діяльності, слід сказати про деякі їх особливості, благотворно впливають на економіку, а відповідно й її розвиток.

По-перше, амортизаційні відрахування, на відміну від прибутку і позикових коштів, є найстабільнішим джерелом інвестицій, так як на них значно менше впливають спади виробництва, підвищення ставок за кредитами, зміна цін і т. д. Під час кризових явищ в економіці обсяг прибутку може істотно скоротитися, а амортизаційні відрахування, як правило, зберігаються на докризовому рівні або навіть зростають, що можна було спостерігати в США в період Великої депресії і в 2008-2010 рр [2].

По-друге, оскільки амортизаційні відрахування мають цільову функцію і витратити їх можна тільки на інвестиційну діяльність, то підприємець, скориставшись податковими пільгами, що звільняють амортизацію від податку на прибуток, одночасно з цим отримує в своє розпорядження "гарячі гроші", і якщо вони підуть не на інвестиції, то по них доведеться сплатити податок на прибуток.

На початкових етапах прискореного списання основних фондів амортизаційні відрахування активно витрачаються на заміну застарілих машин і обладнання більш сучасними. Потім, коли така заміна відбулася, бізнес починає спрямовувати ці гроші не на придбання наявних у продажу технічних засобів, а на створення нових, більш продуктивних, тобто на НДДКР. Саме застосування прискореної амортизації протягом тривалого часу зумовило збільшення частки асигнувань, що виділяються на науково-технічні розробки у великих американських компаніях. Паралельно зауважимо, що цим пояснюються і низькі витрати вітчизняного металургійного комплексу на НДДКР: вони в десятки разів менше, ніж у провідних компаній аналогічного профілю за кордоном.

Розглядаючи цілі зарубіжної амортизаційної політики можна виділити ряд найважливіших напрямів:

- відновлення витрат для розвитку та підтримки паритетного науково-технічного і технологічного рівня виробництва;

- відновлення основного капіталу для сфери найманої праці;

- управління інвестиційною та інноваційною політикою для вирішення державних задач структурного розвитку економіки (галузеві та територіальні пріоритети);

- управління торговельним балансом.

У деяких країнах, наприклад у Франції, існують преференції з амортизації акцій і паїв для комерційних фірм, які попадають під угоду про сприяння адаптації підприємств до діяльності в Загальному ринку. Це стимулює переміщення капіталів у створення інтеграційних структур на пріоритетних напрямах державної структурної економічної політики. В Україні ця форма амортизації не використовується.

Крім того, у розвинених країнах, зокрема в США, існує амортизація ризикового фінансування. У цьому випадку кредитори йдуть на ризик втрати внеску у випадку невдачі проекту, але очікують підвищення норми прибутку та виплат високих дивідендів у випадку успіху. Із цією метою у кредиторів приріст капіталу за рахунок дивідендів від венчурних компаній обкладається по загальних ставках прибуткового обкладання, але у випадку одержання збитків, пов'язаних із володінням цінними паперами, їм дозволено суму збитків віднімати від оподатковуваного доходу.

Економічна амортизація розглядається як обов'язок підприємства зберігати первісну вартість капіталу, тим самим захищаючи його від можливих збитків. Вартість заміни основних фондів визначається як очікувані витрати на відновлення основних фондів до кінця кожного фінансового року. Мета економічної амортизації - забезпечити здатність підприємства замінити майно, коли воно фізично зношене або морально застаріле.

Тут існують свої ризики. Якщо амортизаційні відрахування господарського суб'єкта занижені, то штучним чином збільшуються його доходи і створюється ілюзія добробуту для залучення акціонерного капіталу, що загрожує в майбутньому серйозними збитками для акціонерів. І навпаки, завищені амортизаційні відрахування збільшують видатки та знижують базу оподаткування. Звідси виникає необхідність регламентувати процес нарахування амортизації.

Крім цього в зарубіжній юридичній практиці існує низка заходів, спрямованих на стимулювання прискореної амортизації та зростання інвестицій. Але стимулювання прискореної амортизації основного капіталу за своєю природою містить у собі інфляційний імпульс, викликаний включенням витрат у собівартість продукції та зниженням відповідно прибутку й обігових коштів. Для зниження цього імпульсу в США, наприклад, податкова програма Буша передбачає скорочення інших витрат корпорацій, зокрема ставок податків, розраховуючи на те, що ці заходи будуть сприяти вивільненню капіталу і спрямуванню його на інвестиції, а зростання ВВП і розширення поля оподаткування перекриють утрати від зниження ставок.

В інших країнах, наприклад у Франції, застосовуються амортизаційні канікули, тобто відстрочка амортизації, якою користується підприємство, що потрапило у скрутне становище (кон'юнктура ринку, неплатежі по замовленнях, інфляція тощо). Воно може відняти від оподатковуваного доходу суми амортизації, але включити їх в амортизацію після того, як справи поліпшаться. А до цього використовувати кошти на цілі поточного фінансування.

Амортизація для інноваційних цілей з'явилася у 80-90-х роках у зв'язку з виникненням необхідності стимулювання нових організаційних фірм приватного бізнесу, здатних швидко здійснювати і реалізовувати новітні технічні та технологічні розробки, особливо у галузі енергозбереження й екологічної безпеки.

У сучасних податкових системах розвинених країн діють податкові пільги покупцям нових випусків акцій компаній, широко практикується прискорена амортизація устаткування, списання видатків на розвідку й обладнання місць видобутку в гірничодобувній і нафтогазовій промисловості, відрахування з оподатковуваного доходу витрат на науково-дослідні розробки. Також амортизація використовується для стимулювання торговельного балансу. Для підвищення конкурентоспроможності експортерів застосовуються вибіркові заходи прискорення амортизації. Такі ж заходи вживаються для високо витратних підприємств гірничої промисловості та чорної металургії. Слід відзначити, що ці й інші заходи стимулювання амортизації не носять постійного характеру. Вони застосовуються яктимчасові заходи на певний строк, але зберігаються на той час, який потрібен для досягнення поставленої мети, і контролюються за принципом «витрати - результат».

Всі перераховані вище заходи в українському законодавстві відсутні. Підбиваючи підсумок аналізу зарубіжного досвіду, можна виділити два основні завдання, які вирішуються за допомогою перерахованих вище концепцій економічної та фінансової амортизації для створення конкурентоспроможної національної економіки:

- досягнення за допомогою амортизаційної політики національних пріоритетів, за допомогою стимулювання приватної економіки нести витрати відповідно до побажань державних органів;

- переоцінка різних статей балансу підприємства, зокрема його основного капіталу та резервів, для того щоб урахувати ефект знецінення грошей у період інфляції. Без перерахування амортизаційні відрахування виявляються недостатніми для заміни включеного в актив майна.

Таким чином, амортизація у світовій практиці - це аж ніяк не простий спосіб відрахування, при якому використовуються єдині для всіх і незмінні коефіцієнти. Сама по собі амортизація може бути дуже гнучкою і багато в чому залежить від того, що має на меті держава. Але головне - цих амортизаційних відрахувань має бути достатньо для заповнення вартості основних фондів.

Але практика амортизаційної політики західних країн поряд із позитивними результатами несе і деякий негативний ефект: прагнення використовувати усе більше стимулюючих заходів може обернутися марнотратством і господарським склерозом. Показники прибутку й об'ємного зростання, які досягаються за рахунок фінансової та економічної амортизації, не є основою можливостей підприємства втримувати конкурентні позиції на ринку. Такі можливості відображає тільки фінансовий баланс.

Тому політика амортизації як потужний спонукальний захід повинна перевірятися на стані фінансових балансів, і має бути ефективний контроль суспільства та держави за їх станом. От чому в ряді країн (Німеччина, Франція) на приватних підприємствах виробничі ради за участю найманих робітників і профспілок мають право контролювати чистоту фінансових операцій адміністрації. Із цієї ж причини регулювання природних монополій (США) ведеться виходячи з показників фінансових балансів, а не показників прибутку.

Обачність у застосуванні спонукальних заходів означає, що як можна більш точно і часто необхідно прогнозувати їх наслідки (або наслідки їх незастосування). Необхідно контролювати ступінь дієвості і ту межу, за якою спонукальні заходи перестають діяти. У підсумку спонукальних заходів має бути реальна суспільна користь. Це визначає тимчасовий гнучкий характер таких заходів. Держава вправі в будь-який момент змінити їх або скасувати. І це є стимулом для того, щоб учасники ринку не звикали до утриманства.

Таким чином, стан фінансових балансів у розвинутих країнах є ключовим показником національного розвитку. Тобто фінансові баланси, а не валовий продукт є сховищем ресурсів і засобів для життєдіяльності нинішнього і майбутнього поколінь громадян будь-якої країни. Стан саме балансів - це предмет уваги з боку держави, предмет відповідальності бізнесу і предмет контролю з боку суспільства.

В оптимальному варіанті результати повинні постійно вивчатися і має вестися постійний пошук нових оптимальних підходів до справи. Це створює формулу «держава та бізнес - відповідальні партнери» замість прийнятої в Україні формули «держава - поза економікою».

Заходи зі стимулювання повинні супроводжуватися контролем результатів для фінансових балансів і гнучким плануванням. Особливо це важливо для фінансового вирівнювання національних економік в інтеграційних процесах, щоб уникати домінуючої позиції одних учасників над іншими і переростання фінансових диспропорцій у політичні напруження, як це вийшло в будівництві Вільного економічного простору (Союзу Росії, України, Казахстану та Білорусі) [3].

Внаслідок криз виявилася нова сутність у системі ринкової економіки капіталізму - гігантські обсяги трансграничного капіталу, не зв' язаного з національною територією, і здатного викликати валютні, фондові і цінові деформації світового ринку, що знов народжують інфляційні очікування. Через це кожна ринкова система стала зобов'язана здійснювати заходи асиміляції інфляції (усунення надлишкової грошової маси).

Можна відзначити деякі види суб' єктів ринку, що поглинають інфляцію і збільшують свої баланси:

- спекулятивні фірми, що асимілюють значну частину інфляції і балансових ресурсів товаровиробників через трансферні ціни;

- бюджет, що має можливість асимілювати через державний борг;

- найбільш незвичне для нашої країни - асиміляція інфляції в структурі основного капіталу через амортизаційну політику. Причому серед названих суб' єктів асиміляції інфляції лише амортизація прямо зв' язана з національною територією і робочими

місцями для населення. До того ж позитивне значення активної амортизаційної політики полягає в тому, що вона викликає мультиплікативний ефект для всієї національної балансової системи. Ефект амортизації можна відобразити в наступній схемі (Рис. 1).

Зростання фінансових балансів виробництва

Створення інвестиційних ресурсів для активізації замовлень на НДДКР

Зростання

продуктивності праці та сфери послуг

Підвищення добробуту населення

Зростання депозитів економіки в банках, збільшення обсягів і поліпшення якості їх

Зміцнення позицій

національної валюти у

світовому кредитуванні

Займання лідируючих позицій в глобальній

економіці

Рис. 1. Ефект амортизаційної політики в асиміляції інфляції

Саме таку політику амортизації можна простежити на основі досвіду США й інших провідних країн сучасної глобальної економіки, які без перебільшення можна назвати лідерами в конструюванні сучасної соціально-економічної політики.

Висновки. Сьогодні в українському законодавстві й офіційній статистиці стан фінансових балансів економіки практично не відображається. Захисні заходи від знецінення фінансових балансів вітчизняної економіки інфляцією відсутні. Знецінення фінансових балансів у результаті інфляції призвело до втрати паритетних позицій вітчизняної переробної промисловості, яка несе основне навантаження забезпечення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки в умовах лібералізації товарних і валютних ринків. Тому є нагальною потреба досліджувати стан вітчизняної амортизаційної політики та організацію обліку амортизації основних фондів.

РЕЗЮМЕ

У даній науковій статті розглядається питання підвищення економічного зростання країни за допомогою реалізації ефективної амортизаційної політики, яка є джерелом інвестиційних ресурсів оновлення основних фондів промислових підприємств. Наводяться порівняння амортизаційних політик розвинутих країн світу, зокрема, США, Франції, Німеччини в порівнянні, зазначаються позитивні та негативні сторони даного процесу, обґрунтовується необхідність застосування цього методу в Україні.

Ключові слова: амортизаційна політика, економічне зростання, зарубіжний досвід, інвестиційні ресурси, модернізація, основні фонди,

фінансування.

РЕЗЮМЕ

В данной научной статье рассматривается вопрос повышения экономического роста страны посредством реализации эффективной амортизационной политики, которая является источником инвестиционных ресурсов обновления основных фондов промышленных предприятий. Приводятся сравнения амортизационных политик развитых стран мира, в частности США, Франции, Германии в сравнении, указываются положительные и отрицательные стороны данного процесса, обосновывается необходимость применения этого метода в Украине.

Ключевые слова: амортизационная политика, экономический рост, зарубежный опыт, инвестиционные ресурсы, модернизация, основные фонды, финансирование.

SUMMARY

In this research article it was discussed increasing economic growth by implementing effective depreciation policy, which is source of investment fixed assets of industrial enterprises. It was given the comparisons depreciation policies of developed countries, including the U.S., France, Germany, compared with an indication of the positive and negative aspects of the process, the necessity of the application of this method in Ukraine. Keywords: depreciation policy, economic growth, foreign practice, investment resources, modernization, fixed assets, funding.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. The Global Competitiveness Report 2010-2011.World Economic Forum, 2009 - 516 p.

2. United Nations Statistics Division. International Standard Industrial Classification of All Economic Activities - Rev.3.1 [Electronic resource]. -

2011.

3. Трансформація моделі економіки України (ідеологія, протиріччя, перспективи). - Інститут економічного прогнозування; за редакцією академіка HAH України В.М. Гейця. — К.: Логос, 1999. — 500 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах