О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 80

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

UDC 338.24.021.8 (479.25)

PROBLEMS OF INSTITUTIONAL REFORMS IN THE REPUBLIC OF ARMENIA

Kesoyan N., Doctor of Economics, Armenian State University of Economics, Yerevan, Armenia

Hakhverdyan D., Doctor of Economics, Associate Professor, Armenian State University of Economics, Yerevan, Armenia '

Thought it seems that there is nothing else to say about the premises and perspectives of economic growth, we try again to examine several aspects of this phenomenon, which are very important for the public activity and development. We will pay special attention to the growth factors and reasons for posible and real growth speed aberration. In this connection we will analize several issues concerning on the one hand institutes of market economy, their structure and activity, on the other hand interaction between policy implemented in their network and effectiveness of instruments, taking into account aftereffect on the long-term dynamics of production.

In the defined level of maturity, long-term economic growth is getting unavoidable by economic mechanisms. The reasons for this self-recording property are producer's objective desire for maximize profit and consumer's objective desire for good life. It is impossible to reach growth in long-term perspective by allocating national income that remains at the same rate. A growth of production is required here.

Another unsuccessful scenario can take place, when the Central Bank's and government's economic policy (tax, budgetary, money-and-credit, industrial, trade) is focused on legislating other primary objectives, which harms economic dynamics as a secondary objective. Sometimes such policy is acquited, especially concerning the restoration of financial and trade balance. But in other cases, such as in Poland at 1998-2000 and 1989­1992, it means, that tools and objectives of economic policy are interflowed[1]. Undoubtedly, supporters of such policy are obligatorly supporters of other point of view (not amazing)[2].

Moreover, from the point of view of developement processes observation decisions about means and objectives are subjects of further grand discussions.

From purely economic point of view it's obvious, that the objective is to provide socio-economic development including per se economic growth. Such categories and processes as budget, inflation, privatization, exchange rate, and taxes and so on, serve as tools to achieve those high goals. Their mix in economic policy can be enough expensive. In wider context (taking into consideration that liberty and democracy are independent values) several problems arise concerning «who to whom submits». By A. San «liberty is not only the main development objective, but also one of it's main tools»[3]. It is a good approach, because it puts an accent on the feedback between liberty and development. But the problem is in the display of such compatibility only in long term prospect.

Is it possible (or whether costs) to expose the liberty and democracy to demands of effective economic policy and fast growth of production, that can give a very important result such as the raise of living standards. Such approach prevails particularly in China and Vietnam, where a reasonable development policy is legislated for years, but can't say the same about Uzbekistan and Turkmenistan where the above-mentioned policy is absent. May be it will be better to promote liberty and democracy, even if it impedes the legislation of effective policy aimed at economic growth. There is such situation in many countries, including Armenia, where the young political democracy and civil-society institutional weakness impedes pursue of reasonable, concentrated on economic growth provision policy. This has a negative effect on the market economy institutes' (which were created with great dificulty) activity.

Sometimes in periods of relatively fast growth a lot of socio-economic problems arise, which are conditioned by strengthening of redistribution processes. In this case, dissatisfactions, caused by seeming unjustified distribution of growth advantages, can be stronger, than in case of short growth. This can have negative effect on temps of growth in long-lasting perspective. The unjustified distribution of income (or, rather its'

© Kesoyan N., Hakhverdyan D., 2012

real growth) harms not only from the sociological point of view, but also by purely pragmatic reasons, because it impedes the effectiveness increase and economic growth having an adverse effect on them, who at first gained from it[4].

Sound political, economic, and civil institutions—characterized by rule of law, efficient civil service, effective provision of public services, and facilitation of a sound environment for business-are essential to national competitiveness. According to the recent GCR, Armenia's overall institutional quality has changed little. Consistent characteristics include

• Major bottlenecks in the performance of public and private institutions.

• A private sector is no more effective in its institutions than the public sector.

• Weaknesses in corporate governance, ethical behavior, and protection of minority shareholders rights.

• Low levels of crime and violence.

Table 1

Performance in Institutions on the Regional Scale

Institutions                               Rank 2012                  Rank change 12/11,                  Score 2012 Score change,

points 12/11, %

Armenia                                         83                                    14                                  3.65 4.3%

Georgia                                          60                                    9                                   3.97 2.6%

Azerbaijan                           68                          3                         3.84 -0.5%

Source: Author's own calculations based on the WEF Data (World Economic Forum, The Global Competitiveness Report 2011-2012, p. 18; The Global Competitiveness Report 2010-2011, p. 18)

Armenia ranks lower than Georgia and Azerbaijan and trends are worrying (see Table 1 and 2). For example, on Transparency International's Corruption Perceptions Index covering 180 countries, Georgia recorded a 20 percent improvement in its ranking (from 79 to 67) in 2008 thanks to intensive institutional reforms in education and health while Armenia fell from 99 to 109 (see Table 2). Armenia's score of 2.9 out of 10 has it lagging behind the EC and EE averages, but puts it ahead of the CIS average performance[5]. According to Transparency International, Armenia is 129th by the Corruption Perception Index 2011 among 182 countries (with score of 2.6). This means a notable deterioration compared to the results of 2005 when Armenia was ranked 88th among 158 countries (a decrease in the score by ~10% was also recorded) [6].

Table 2

Performance in Corruption Perception Index on the Regional Scale Country CPI score, out of 10

Armenia 2.9

EE average 4.16

CIS average 2.57

EC average 4.32 Source: Transparency International, 2008

Now we can consider about the fortune (in medium-term period) of development strategy chosen by different countries with transition economies. While, the features of transition economies don't give a chance to evaluate the development fortune by GDP growth temps. It is conditioned by GDP, which growth doesn't run counter to chosen economic development and administrative economy supporting strategies. But the economic growth aftereffects are different in each of these cases. For example, in Armenia salaries have increased started from 1995 and in 2008 were 165.5 euro. In 2001-2008 the GDP of Armenia grew making up11.9 US dollars. At the same time, in Georgia average salary was 160 US dollars in 2007, while in 2008 the GDP of Georgia was 12,9 billion dollars.

This is evidence of that putted off reforms lead to accumulation of lost chanses. When in reforming countries economy reconstruction is legislated, they rank in international division of labour and improve the well-being of their citizens, while in countries, were they have rejected reforms and putted accent on administrative economy, the well-being of population falls, national competitiveness descents, economy becomes more and more ineffective. Even a short look at economic and political freedom indexes is enough to see lost chances beating caused by undischarged reforms.

In this part we will compare the development indicators of three countries: Azerbaijan, Armenia and Georgia. We have chosen Azerbaijan and Georgia for following reasons: first, these countries are the nearest neighbors of Armenia, near not only by territorial, but also by socio-economic aspects. Second, all three countries were USSR members and achieved independence at the same time.

These three countries have chosen the integration to European Union as their aim. And now in witness of this is the implementation of PCA (Partnership and Collaboration agreement) and EC (East Collaboration) in South Caucasus.

The strategies of chosen reforms told upon indexes (see table 3). Respectively to the value of FH index in countries with transition economies in the sphere of liberalization and democratization Georgia have reached the best result occupying the first place on corruption in the region. By liberalization and corruption indexes Georga in at first place again. It is also first by democratization index. Armenia is the penultimate by indexes of liberalization, democratization and corruption. It is obvious that such results tell upon the level of economic reformation in Armenia that's why Armenia is the penultimate by these indicators and Azerbaijan is the third. By Economic Freedom index Armenia is the first from these three countries, Georgia is the second, Azerbaijan is the third.

Table 3.

Azerbaijan, Armenia and Georgia in the mirror of indexes in 2012

INDICATOR

Azerbaijan

Armenia

Georgia

Freedom House Economic Liberalization Index

5.5

5

3.5

Freedom House Democratization Index

5.39

6.57

4.82

Freedom House Rule of Low Index

6

6

4

Heritage Foundation Economic Freedom Index

58,9

68,8

69,4

EBRD Reforms Index

2,57

3,08

3,07

Source. Nations in Transit (2012); Index of Economic Freedom (2012); authors' calculations by the data of Transition Report Many strategies of reforms lead to significant differences in economic and social indexes (see table 4).

Relatively high temps of GDP growth were accompanied by medium temps of inflation. Semestor indicators of inflation in Azerbaijan have exceeded inflation in Armenia 3.7 times, in Georgia 1.8 times. Except this, there were considerable foreign direct investments in Azerbaijan, which

exceed investments in Armenia 11.5 times and investments in Georgia 3.5 times.

Table 4.

_Armenia, Azerbaijan and Georgia: key economic results_

Basic Macroeconomic indicators (2011)

Azerbaijan

Armenia

Georgia

GDP growth (annual %)

1,0

4,6

7,0

CPI, %

7,9

7,7

8,5

Living standards (2011)

Average wage, US dollars

-

275

335,7

Minimum wage, US dollars

58,9

80,4

64,6

Average pension by age , US dollars

-

82,1

-

Unemployment

6,0

19,0

14,9

Unemployment benefit, US dollars

-

71,9

-

Poverty level, %

-

35,8

9,2

Social Indexes

 

2011

 

Average duration of life, year

72

74

74

mortality rate, under-5 (per 1,000 live births)

46

20

22

It is interesting, that the growth of GDP doesn't accompanied by improvement of living standards. In 2008 wages were 207 US dollars, but taking into consideration the inflation rate, we can say that the purchasing power of wages is lower, than the average wage in 2006. In 2008 average wage in Armenia was higher than in Georgia 1.26 times. Though Armenian government always accentuates the social orientation of the policy, it turned out, that the social protection level of population is lower, than in neighbor counties. In the sense of lifetime, the countries of South Caucasus counties are in the same level, and by mortality coefficient the first is Georgia.

What missed Armenia by abandoning the chance of implementation quick reforms?

Investments: first of all. Reforms could involve investments of 2-3 billion US dollars, which would bring new technologies, jobs, high qualified management, they would also promote the renovation of basic capital (the amortization of basic capital in Armenia is 80%), rise of productivity and well-being of population.

Second: competitiveness. When the reformed countries reoriented their foreign trades to east countries, the main market of Armenia was staying Russia, at the same time the export to Russia was decreased at last years.

Third: population incomes. The average wage should be not 207, but 500 US dollars in Armenia.

Of course, the birth rate declining and mortality rate increasing are complicated phenomenon, but low well-being and the absence of perspectives don't support the increasing of birth rate.

And at least, the absence of economic reforms with authoritarian efforts at political sphere, considerable deformation of democratic institutions and considerable pressure at structure of civil society, create a very unfavorable image of the county in the eyes of international society.

Conclusions

Economic freedom, democratization, rule of low and reforms indexes are closely correlated with each other. It speaks in favor of that in countries with transition economies partly reforms are impossible. In long-term period only countries, which have implemented reforms in political, economic and social levels will be able to reach developed countries. Countries, which refused from reforms, will have to make a choice, as if not, their economies will be fated to stagnation.

The most of the components of EBRD reforms index are closely correlated with each other. It means, that only complex reforms can succeed. We can segregate two periods: till 1998 and then in former Soviet Union countries' reforms. In actively reformed countries main economic reforms had been practically finished by 1998 that is the effect of reform allocation essentially decreased. In reform restrained countries some progress took place in 1990s (macroeconomic stability, cost liberalization, "small" privatization were done). Except that, conditioned by economic growth in Russia after 1998 economic activation was noticed. But that activation can become temporary depends on further increase of Russian citizen's incomes and the allocation effect of implemented reforms. At the same time in actively reformed countries a further economic restructuring will take place conditioned by perspective factor of EU access and in the result of institutional reforms and competition development the increase of competitive environment quality.

Economic freedom and positive progress in reforms affect on economic growth. According to the results of regression analysis the index of EBRD reforms is more related with GDP growth. Taking into consideration that the countries' classification by Freedom House indexes is very close to the classification made by EBRD reforms index, we can expect that FH indexes will also confirm the positive effect of economic freedom, democracy and rule of law on economic growth.

Foreign direct investments are very important factors for counties with transitive economies. First of all, they are implemented by western organizations, which considered be more effectively and contribute the creation of closer to western institution environment. Second: except foreign direct investments special actives are imported to country which purpose the increase of productivity.

The relation between the HF and FH indexes is more closely then with GDP growth. This can be expressed with that they describe the quality of investment environment that is accumulate the information, with which investor organizations are guided when making investment decisions. It is possible, that indexes themselves give such information to foreign investors.

The depth and all-inclusiveness of characterized reforms by EBRD indexes positive affect on involvement of foreign investments. The more considerable components of foreign direct investments involvement are the liberalization of foreign trade and currency market, banking reforms, the development of stock markets and privatization of large enterprises.

Armenia according to all indexes is classified as a liberal country, but is essentially lags behind the countries which have relatively high level of economic freedom by socio-economic key indicators.

So, after coming out of the after-communistic shock and of the collapse of USSR Armenia stood in front of the new world to which it had to be adapted. The country couldn't compete with industrial giants, which had formed due to cheep workforce and western technologies.

The suspense of social development is too big for making a single-digit choice. But the most likely is the innovative version, which is the best and even vital version for Armenia.

As mentioned above, enhancing the ability to identify major market needs is the most leveraging opportunity to rapidly increase Armenia's innovation potential. Commercialization skills and experience commercializing innovations needs to be developed within the institutions most capable of supporting innovation. Linking scientists, engineers and researchers with real commercial problems and needs will develop these skills and experience. Focusing on individuals most likely to innovate and to support innovation is critical.

Given limited resources it is highly desirable to identify an approach that allows those individuals most likely to innovate to self select so that scarce resources can be concentrated on them and not dissipated on those who are unlikely to innovate. Unfortunately it is almost impossible to identify the specific individuals who will achieve the greatest commercial success in the very early stages of the innovation.

Another difficulty in identifying promising innovations at an early early-stage from significant changes that occur as innovations move from conception to market use. The proposed products, applications pursued, business models used, and team members and their roles often change significantly. Again, this makes it is extremely difficult at an early stage to pick which specific innovations will be successful.

Therefore it's important to take a probabilistic approach to encourage those likely to innovate without attempting to select those few that will eventually be highly successful. By starting with relatively modest incentives, those individuals most likely to innovate can be encouraged. The most promising among this initial group then can be encouraged to compete for greater resources.

Innovators can be deterred from taking what they perceive to be a very significant risk in trying to create an internationally competitive company. Giving prospective innovators an opportunity to see if their ideas have merit in some of the ways described in the subsequent paragraphs significantly reduces the perceived risk and enhances their willingness to assume greater risk.

Many countries use entrepreneurship competitions or business plan competitions to encourage innovators in a low-risk environment. By choosing the appropriate organizations and people to administer these competitions, and choosing judges and mentors in the region who have the necessary skills and resources to promote entrepreneurship and innovation, the regional capacity to innovate is greatly enhanced. Some countries introduce entrepreneurship concepts and exercises into pre-university schools.

Many of the identified challenges for Armenia in enhancing its commercialization capability can be addressed by creating a nationwide Proof of Concept Fund. A Proof of Concept Fund, "POC", provides short-term funding to potential innovators to reduce the commercialization risk to a point where the concept can become investor presentable and potential suppliers, customers, partners can assess their interest in the venture. These funds are provided at a much earlier stage than the stage at which an angel or VC investor would be willing to invest. These funds are sometimes called "Gap Funds" .

The most common use of such funds is to gain feedback from the marketplace on such issues as the product or service, business model, distribution channels, etc. They are also used to evaluate patentability, identify regulatory barriers, and fundability concerns. They may fund travel to international trade shows where such market research can be quickly and effectively conducted. Generally they cannot be used to conduct further research or development unless such work has an immediate impact on reduction of commercialization risk. Some funds prohibit the proceeds being used for salaries, or restrict the use to some minority share of the award, or restrict the use to salaries for graduate students or junior staff.

РЕЗЮМЕ

Статья посвящена некоторым аспектам предпосылок и перспектив экономического роста, которые имеют важное значение для деятельности и развития общества. Особое значение придается факторам роста и причинам отклонений возможных и реальных темпов роста. Анализированы вопросы, касаюшиеся институтов рыночной экономики и воздействия экономической политики, учитывая перспективы долгосрочного экономического роста. Несмотря на то обстоятельство, что неопределенная политика в социальной отрасли не дает возвожности однозначных рекомендаций и выводов, авторы убеждены, что наиболее приемлемые пути достижения долгосрочного экономического роста Армении заключаются в развитии системной инновационной политики.

SUMMARY

The article is devoted to some aspects of the prerequisites and prospects for economic growth, which are essential for the operation and development of society. Particular importance is attached to growth factors and reasons for the deviations of real and potential growth. Analyzed the issues related to the institutions of a market economy and the impact of economic policy, given the prospects for long-term economic growth. Despite the fact that the policy is undefined in the social sector does not allow definitive recommendations and conclusions, the authors believe that the most appropriate way to achieve long-term economic growth in Armenia is to develop a system of innovation policy.

REFERENCIES:

1. Stiglitz J. Globalization and Its Discontents. N.Y. - London, W.W. Norton & Company, 2002 (русь. Пер.: Стиглиц Дж. Глобализация: тревожные тенденции. М.: Мысль, 2003).

2. World Economic Outlook 2000. Ch. III. Transition Experience and Policy Issues. Wash., DC, IMF, 2000.

3. Sen A. Development as Freedom. N.Y.: Alfred A. Knopf, 2000, p. 10.

4. Г. Колодко "Институты, политика и экономический рост", Вопросы экономики, 2004, N7, стр. 35-37.

5. National competitiveness report Armenia 2009, Sowing the Seeds of an Innovation Ecosystem, Economy and Values Research Center, Yerevan, Armenia, p. 23.

6. National competitiveness report Armenia 2011-2012, Agenda for Upgrading Management Practices, Economy and Values Research Center, EV Consulting CJSC, Yerevan, Armenia, 2012, p. 25.

УДК 330.123.2

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТТЯ «РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ» НА ПІДПРИЄМСТВІ

Кузнєцова К.О., аспірант, асистент кафедри менеджменту, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»'

Вступ. Ринкове середовище, в умовах якого здійснюють свою діяльність підприємства, висуває певні вимоги через свою постійну змінність. Тому підприємства потребують прийняття оптимальних рішень щодо обрання цільових ринків реалізації своєї продукції, планування обсягів виробництва, застосування заходів для забезпечення прибуткової діяльності та підтримки відносної стабільності підприємства. Все це передбачає ефективне використання наявних ресурсів підприємства. Особливу актуальність ця проблема набуває через обмеженість ресурсів та зумовлює необхідність постійного пошуку шляхів оптимізації використання ресурсного потенціалу. Крім того, в сучасних наукових працях досить важко прослідкувати відмінність між поняттями «ресурсний», «виробничий» та «економічний» потенціал. В той час, як розмежування цих понять дасть змогу полегшити процес прийняття управлінських рішень та розуміння процесу формування потенціалу підприємства.

Основна частина. Для визначення відмінностей між поняттями «ресурсний», «виробничий» та «економічний» потенціал підприємства як об'єкта дослідження економічної науки, в перш чергу, необхідно зупинитися на теоретичних підходах до визначення категорії «потенціал» в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених. На сьогодні існує безліч різних визначень і трактувань понять «потенціал».

Потенціал - від лат. рстешіа - сила, можливість. У Великій Радянській енциклопедії наводиться таке визначення: «потенціал - це джерела, можливості, засоби, запаси, які можуть бути використані для вирішення якоїсь задачі, досягнення певної цілі» [1]. А також у Великому тлумачному словнику української мови зазначається, що «потенціал - це приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов» [2].

National Competitiveness Report Armenia 2009, Sowing the Seeds of an Innovation Ecosystem, Economy and Values Research Center, Yerevan, Armenia

© Кузнецова К.О., 2012

Широке трактування змісту терміна «потенціал» дозволяє застосовувати його у різних галузях науки та діяльності людини залежно від сили, засобу, запасу, джерела, про яке йдеться мова. Це тлумачення включає два аспекти: наявність певних ресурсів та цільове спрямування їх застосування.

Оскільки термін «потенціал» у початковому розумінні відноситься до технічних наук, зокрема, фізики та визначається як «фізичне поняття, що характеризує величину потенційної енергії у певній точці простору» [3], то можна використати твердження про те, що будь-яка можливість повинна бути реалізована. І як в механіці потенційна енергія переходить в кінетичну, так в економічній науці потенціал має реалізуватися в результатах діяльності підприємства.

Отже, потенціал - це сукупність запасів, засобів та можливостей, використання яких дозволить досягти економічного ефекту за певних умов.

Для подальшого визначення поняття «ресурсний потенціал» важливо визначити, що розуміється під терміном «ресурси». З економічної точки зору ресурси - це сукупність окремих елементів, які прямо чи опосередковано беруть участь в процесі виробництва. Таким чином важливою особливістю цієї економічної категорії є те, що ресурси мають безпосередній зв'язок з процесом виробництва продукції, тобто вони приймають форму факторів виробництва в процесі використання.

В економічній літературі наводиться багато класифікацій ресурсів, проте багато в чому цей поділ на окремі види є схожим. підрозділяють на чотири групи: природні, матеріальні, трудові і фінансові.

Так, наприклад, С.А. Бороненкова розглядає ресурси як елемент об'єкта управління і класифікує їх традиційним чином: засоби праці; предмети праці; трудові ресурси; фінансові ресурси [4].

До ресурсів, якими володіє підприємство, І.Т. Балабанов відносить технічні, технологічні, трудові, просторові (територія, приміщення, комунікації) та фінансові ресурси [5]. Одночасно до складу підприємства включають ресурси організаційної структури системи управління.

К.С. Борзенкова за ступенем належності ресурсів розрізняє внутрішні (якими володіє саме підприємство) і зовнішні ресурси; за ступенем реалізації ресурсів в господарському процесі: фактичні ресурси (які постійно необхідні для виконання виробничої програми), потенційні ресурси (які можуть бути отримані і задіяні за певних умов), умовні ресурси (кошти різних резервних і спеціальних фондів, напрями використання довгострокових кредитів банків та ін.). [6].

Окорокова Л.Г. класифікує ресурси залежно від їх альтернативної цінності в рамках підприємства: загальні ресурси (альтернативна цінність однакова як в рамках компанії, так і поза нею); специфічні ресурси (альтернативна цінність вище в рамках компанії) та інтерспеціфічні ресурси (не мають альтернативної цінності поза рамками компанії) [7].

Варто зазначити, що ресурси є обмеженими в кількісному та якісному відношенні - це формує принцип «обмеженості» ресурсів. В той же час, ресурси характеризуються відтворюваністю, тобто деякі види ресурсів мають здатність відновлюватися взамін спожитої частини.

Післявиробниче «0

вслуговування» та удосконалення

 

продукції

Задіяння ресурсів для виробництва товару / надання послуги

Рис. 1. Формування ресурсного, виробничого та економічного потенціалу підприємства Джерело: власна розробка автора Узагальнюючи численні наукові думки з приводу підходів до класифікації ресурсів, ми пропонуємо наступну класифікацію для даного дослідження:

1) матеріальні ресурси - ті, що мають певну уречевлену, матеріальну форму (природні, земельні, технічні, фінансові);

2) нематеріальні ресурси - ті, що мають абстрактну, нематеріальну форму (технологічні, організаційно-управлінські, інформаційні, ділові);

3) трудові ресурси - робоча сила, економічно активна частина населення.

Отже, підприємство повинно забезпечити високу ефективність функціонування за рахунок раціонального використання всіх наявних у нього ресурсів.

Основними рисами потенціалу підприємства є те, що він визначається:

- реалізованими та нереалізованими можливостями підприємства в певній сфері діяльності;

- навичками персоналу до його використання;

- формою підприємництва та адекватною організаційною структурою;

- можливості залежать від наявності ресурсів.

З огляду на вищевикладене, поєднуючи поняття «потенціал» та «ресурси», ми можемо охарактеризувати ресурсний потенціал. Незнання можливостей та величини наявних резервів призводить до необгрунтованого нарощуванню ресурсного потенціалу або нераціонального його використання.

Застосування терміну «ресурсний потенціал» в наукових дослідженнях прослідковується в основному стосовно великих економічних районів та країни в цілому. Проте головною складовою ресурсного потенціалу цих суб'єктів є підприємства, що виробляють продукцію, тому цілком обгрунтовано застосувати цей термін саме відносно підприємства. На сьогодні, в теоретичному і практичному аспектах категорія «ресурсний потенціал» на рівні підприємства вивчена недостатньо.

Для проведення систематичного обліку, контролю та підтримки в оптимальних розмірах і пропорціях співвідношення темпів зростання обсягів діяльності з темпами нарощування капіталу, робочої сили та інших ресурсів, доцільно впровадити в систему оціночних показників ефективності ресурсів економічну категорію яка б дала змогу врахувати величину накопичених ресурсів, ступінь використання можливостей і величину створеного суспільного продукту. Такою категорією може бути «ресурсний потенціал».

В.А. Свободин визначає ресурсний потенціал, як «сукупність наявних у розпорядженні підприємства ресурсів» [8]. Клепіков Ю.М. зазначає, що величина потенціалу підприємства визначається кількістю ресурсів, якими володіє підприємство, і умовами, що дозволяють досягти найбільш повного і раціонального їх використання [9].

Окорокова Л.Г. характеризує ресурсний потенціал підприємства як сукупність усіх ресурсів підприємства, що забезпечують можливість отримання максимального економічного ефекту в заданий момент часу [7].

Систематизація теоретичних поглядів вчених-економістів показує, що існують різні позиції до змісту категорії «ресурсний потенціал». При цьому можна зазначити декілька основних тверджень щодо даної категорії:

1) ресурсний потенціал - це конгломерат ресурсів, без урахування їх якісної сторони;

2) ресурсний потенціал - матеріальна основа виробництва до моменту їх залучення у виробничий процес;

3) визначення ресурсного потенціалу без врахування його цільове призначення.

Ресурсний потенціал, перш за все, являє собою не просту суму, а систему ресурсів, що використовуються комплексно, тобто передбачається обов'язкова взаємна доповнюваність ресурсів в процесі виробництва. Збільшення одного елемента передбачає одночасне збільшення іншого. Крім того, дана категорія включає не тільки ту систему ресурсів, яка стійко склалася на підприємстві, а також альтернативи - нові види ресурсів, що раніше не використовувалися.

В результаті проведеного вивчення різних праць економістів та систематизації різних наукових поглядів, ми прийшли до висновку, що під ресурсним потенціалом підприємства (галузі) слід розуміти сукупність наявних видів ресурсів, сполучених між собою, використання яких дозволить досягти економічний ефект.

Поряд з терміном «ресурсний потенціал» в економічній літературі широко використовується поняття - «виробничий потенціал» та «економічний потенціал». Для розмежування цих понять, наведемо визначення останніх двох понять.

Виробничий потенціал - це сукупність виробничих (матеріальних і трудових) ресурсів підприємства, які можуть бути використані для реалізації цілей виробничого підприємництва [10]. А також, виробничий потенціал як здатність виробничої системи виробляти матеріальні блага, використовуючи ресурси виробництва [11].

Деякі вчені вважають, що категорія «ресурсний потенціал» ширше економічного потенціалу, а відмінність полягає в тому, що останній не враховує довгострокову перспективу [12]. На наш думку, поняття «економічний потенціал» ширше ресурсного, який є його складовою частиною. Таким чином, ресурсний потенціал - це основа економічного потенціалу підприємства та є інтегральною оцінкою потенційних можливостей і реалізацією їх для досягнення економічного ефекту.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах