О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 83

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

Втім, відв'язка від долара США в межах БРІКС не розглядається можливою у найближчі 10 років через необхідність вирішення цими країнами цілої низки структурних проблем, а саме таких:

• валюта, що виступатиме у якості базового резерву, не повинна мати обмежень з валютним контролем;

• проблема розміщення активів, що не будуть деноміновані у доларах США;

• низька розвиненість фінансових інститутів країн БРІКС.

Завдяки узгодженому підходу країнам БРІК у вересні 2009 р. на саміті «Двадцятки» в Пітсбурзі вдалося провести рішення про перерозподіл 5% голосів в МВФ і 3% голосів у Всесвітньому банку на користь нових економік, що розвиваються. Чотири країни - КНР, Росія, Бразилія та Індія - увійшли до десятки впливових акціонерів МВФ. Таким чином, на 2012 рік сукупна частка країн БРІКС у Всесвітньому банку становила 47%, а в МВФ - 42,25% [4].

Цілком прогнозовано, що країни БРІКС готові брати участь у програмі збільшення ресурсів Міжнародного валютного фонду лише за умови розширення їхніх повноважень у рамках структури. Попри те, що конкретні цифри ще не визначені, глава МВФ К. Лагард у березні 2012 року озвучила потребу МВФ в додатковому фінансуванні у розмірі 400 млрд. дол. США [5]. Ці кошти необхідні фонду, щоб успішно справлятися з ситуацією в єврозоні, охопленій борговою кризою, втім, країни Європи та Японія вже засвідчили готовність надати 320 млрд. дол. США. Отже, БРІКС може претендувати на поповнення коштів фонду лише на 80 млрд. дол. США в обмін на збільшення голосуючих прав у МВФ.

У свою чергу, МВФ розраховує, що угода про перерозподіл квот буде укладена до січня 2013 року, а запланований 15-й перегляд квот завершений до січня 2014 року. За інформацією МВФ, в результаті перегляду квот КНР стане третьою за розміром квоти державою-членом МВФ [4].

Таблиця 1

_Внесок та максимальна користь для країн-учасниць за Чіангмайської тристоронньої ініціативи_

Країна

Внесок

Максимальна користь

 

Кількість (млрд. дол.США)

Частка (%)

Співвідношення

Кількість (млрд. дол. США)

Південна Корея

19,2

16,0

1

19,2

КНР + Гонконг

38,4

32,0

0,5

19,2

Японія

38,4

32,0

0,5

19,2

Всього

96,0

80,0

-

57,6

Великий

АСЕАН

Індонезія

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Малайзія

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Таїланд

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Сінгапур

4,77

3,97

2,5

11,92

 

Філіппіни

3,68

3,07

2,5

9,2

 

Всього

22,76

18,9

-

56,9

Малий

АСЕАН

Бруней

0,03

0,02

5

0,15

 

Камбоджа

0,12

0,10

5

0,6

 

Лаос

0,03

0,02

5

0,15

 

М'янма

0,06

0,05

5

0,3

 

В'єтнам

1,00

0,83

5

5,0

 

Всього

1,24

1,0

-

6,2

АСЕАН

24,0

20,0

-

63,1

Всього

120,0

100

-

120,7

Джерело: [6].

Щодо власне азійського регіону, зауважимо, що азійські країни утримують переважну частину світових валютних резервів (так, резерви АСЕАН+3+2 складають 54% сукупного обсягу валютних резервів світу [4]).Частка долара США в резервах азійських країн становить близько 65%, однак частка євро в резервах цих країн перевищує аналогічний показник у сукупному обсязі світових валютних резервів [6]. Крім того, долар США є домінуючою валютою прив'язки для більшості азійських країн, втім останні перебувають у постійному пошуку альтернативних моделей курсоутворення.

Попри досить відчутний спад в обсягах експорту у більшості економіках Східної Азії, нинішня криза не справила на них такого негативного впливу як попередня (1997-1998 рр.) через два чинники: превентивне створення запобіжних механізмів та збільшення частки внутрішньо-регіональних торговельно-економічних операцій, що послужило приводом для висновків експертів щодо зниження залежності країн Азії від ринків розвинутих країн. Одним із механізмів на цьому шляху і стала Чіангмайська багатостороння ініціатива (ЧБІ) щодо створення спільного валютного пулу для протидії кризі і зменшення залежності від міжнародних фінансових інститутів, зокрема, МВФ [6]. Так, угоди з валютного свопування було підписано між КНР та 16 країнами та регіонами, зокрема Південною Кореєю, Малайзією, Гонконгом, Аргентиною та Австралією (терміном на 3 роки) на загальну суму близько 1,5 трлн. юанів [6] (табл.1).

Крім того, керівництво КНР докладає зусиль щодо реалізації заходів пов' язаних з розвитком виражених в юанях фінансових продуктів, відкриттям нових можливостей для інвестування юанів закордоном, а також із інвестування в межах країни юанів із закордонних рахунків (тобто із розвитку ринку офшорних юанів).

Найважливішим чинником, що впливає на інтернаціоналізацію валюти, являються масштаби зовнішньої торгівлі країни. Окрім обсягів експорту й імпорту країни, суттєве значення також відіграє ступінь необхідності у використанні цієї валюти як валюти ціни, тобто валюти в якій встановлюються ціни. Частка зовнішньої торгівлі КНР у світі виросла з менше 1% в 1978 р. до 10% в 2010 р. В 2010 р. Китай став світовим лідером за обсягами експорту і другим у світі за обсягом імпорту. За обсягом зовнішньої торгівлі за період 10 років членства у СОТ Китай піднявся з шостого місця у світі в 2001 р. до 2 місця в 2011 р [6].

Обсяги торгівлі між БРІК, США та ЄС (млрд. дол. США)

Таблиця 2

 

Торгівля з США

Торгівля з ЄС

Торгівля з БРІК

 

Експорт

Імпорт

Експорт

Імпорт

Експорт

Імпорт

БРІК

296,5

112,2

513,9

288,5

-

-

США

-

-

244,9

353,6

112,2

296,5

ЄС

353,6

244,9

-

-

288,5

513,9

Джерело: складено на основі [7; 8].

Торгівля та інвестиції між США, ЄС та БPIК складають значну частину їх відповідних глобальних потоків. Приблизно чверть експорту США припадає на зону євро, і чверть - на країни БPIК, у той час як 16 відсотків загального обсягу експорту з країн БPIК спрямовані в США, а 29 - в країни зони євро (табл. 2).

У найближчі роки прогнозується орієнтація зовнішньої торгівлі КОТ саме на ринки, що формуються, зокрема країн АСЕАН, партнерів з БPIКC та Мексики. До 2С15 року обсяг зовнішньої торгівлі Китаю з цими країнами зросте з нинішніх 3,6 трлн. дол. США до 5 трлн дол. США [1С]. Крім того, на 2С13-2С15 рр. понад 50% торговельного обороту КОТ, переважно з країнами що розвиваються, обслуговуватимуться розрахунками в юанях. Таким чином,обсяг міжнародних торговельних розрахунків в юанях сягне 2 трлн. дол. США, що перетворить юань на третю валюту, яка використовується в міжнародній торгівлі [11].

В кризових умовах керівництво КОТ активізує реалізацію завдань, пов'язаних з диверсифікацією зовнішньоторговельних потоків, а також заходами із подальшої інтернаціоналізації юаня.

Снуючі темпи міжнародних платежів у юанях виявили прогалини в діючій платіжній системі Китаю CNAPS, унаслідок яких вартість міжнародних розрахунків в юанях виявилася вищою, ніж аналогічних переказів в інших валютах. У зв' язку з чим, у жовтні 2С12 року планується запуск системи CNAPS другого покоління, яка дозволить миттєво здійснювати міжбанківські розрахунки в юанях в межах країни та поліпшить проведення валютно-обмінних операцій в режимі реального часу [1С]. Крім того, з метою подальшої інтернаціоналізації юаня Народний банк Китаю почав розробку нової платіжної системи CIPS, запуск якої планується в найближчі 2-3 роки. Система буде сумісна із системою SWIFT і пов'яже закордонних та китайських учасників міжнародних розрахунків в юанях, що дозволить наблизити перспективи перетворення юаня на повноцінну світову валюту.

Висновки. Попри помітне укріплення юаня в ролі потенційної світової резервної валюти, процес інтернаціоналізації китайської валюти перебуває на початковому етапі. Наблизити перспективи інтернаціоналізації китайської валюти можливо за наступних умов.

У першу чергу, поступово задовольняючи ринковий попит, необхідно стабільно розширювати сфери та масштаб застосування юаня в міжнародній торгівлі та інвестиціях. Наразі не існує чіткої програми поетапної інтернаціоналізації юаня. Стратегія стабільного просування юаня враховує реальний стан національної економіки та ринковий попит. На тлі тривалого періоду нестабільності міжнародної економічної та фінансової системи пріоритетним завданням для китайського уряду стає розвиток юаня як резервної валюти.

По-друге, тенденції та закономірності регіонального поширення міжнародних валют ведуть в майбутньому до ще більшого територіального охоплення, що фактично свідчить про зростаюче використання юаня. В сучасних умовах юань як регіональна валюта дедалі ширше використовується в країнах АСЕАН, Центральної Азії, в Монголії, Pосійській Федерації. У своєму розвитку юань пройшов першу фазу, набувши поширення в сусідніх країнах та регіонах. Так, понад 180 країн і регіонів у прикордонних з КОТ зонах здійснюють розрахунки в юанях. Наразі триває етап регіоналізації юаня, втім, перспективи набуття ним статусу світової валюти є віддаленими.

По-третє, враховуючи функціональну ескалацію провідних міжнародних валют, юаню потрібно набути додаткових валютних функцій. Для розвитку юаня необхідно, передусім, подальше удосконалення його функцій як розрахункової валюти в міжнародній торгівлі. Крім того, необхідно поступово створювати умови для набуття статусу валюти ціноутворення на міжнародному фінансовому ринку. Для цього повинен визріти внутрішній ринок юаня, а закордонний офшорний ринок юаня повинен мати достатній діапазон та глибину. Політика розширення офшорних операцій в юанях дійсно сприяла посиленню його глобальної ролі без загрози потенційно негативних наслідків лібералізації рахунку операцій з капіталом. Проте повний потенціал застосування валюти Китаю в міжнародних операціях не може бути розкритий без активнішої внутрішньої діяльності. Зрештою, буде важко повністю розвинути валютні ринки і ринки похідних фінансових інструментів без істотної лібералізації рахунку операцій з капіталом.

Темпи перетворення юаня в міжнародну валюту залежатимуть від її використання в міжнародних фінансах, а не лише в торгівлі. Відомо, що саме обсяг валютного ринку виступає репрезентативним показником потенціалу валюти стати провідною валютою трансграничних операцій торгівлі товарами і фінансовими активами. Усе це тісно пов' язане з реформою у галузі курсоутворення юаня, виходу на ринковий рівень відсоткової ставки і курсу обміну валюти. З іншого боку, це вимагає відносної відкритості внутрішнього ринку і стабільної підтримки ним обороту юаня. Так, на початок 2011 р. на долю юаня припадало менше 1 % усього обороту, зареєстрованого на валютних ринках в 2010 році, втім аналізуючи ці дані слід враховувати використання Китаєм CАP Гонконгу в якості важливого фінансового центру для проведення валютних операцій, на який в 2010 році доводилося 5 % обороту глобального валютного ринку [12]. В цьому контексті варто підкреслити, що CАP Гонконг виступає важливою платформою, забезпечуючи конкурентоспроможність юаня порівняно з валютами інших країн з ринком, що формується, в плані досягнення статусу міжнародної валюти.

Більшість ринків похідних фінансових інструментів в КОТ, як і раніше, знаходяться у стадії формування, але три з його товарно-сировинних бірж ф'ючерсів входять в двадцятку бірж деривативів за числом укладених ф'ючерсних і опціонних контрактів. Проте з точкизору сприяння міжнародному використанню валюти, наявність великого ринку товарно-сировинних похідних інструментів не така важлива, як наявність більш диверсифікованих і ліквідних ринків похідних фінансових інструментів. Варто визнати, що за останнє десятиліття відбулося певне розширення і поглиблення фінансових ринків Китаю на тлі підвищення їхньої ліквідності. Втім, враховуючи відставання КОТ за ключовими показниками розвитку фінансового ринку, саме слабкість фінансової системи, ймовірно, перешкоджатиме заходам щодо посилення міжнародної статусу юаня.

РЕЗЮМЕ

Аналізуються тенденції валютної інтеграції в межах об'єднання БPIКC. Pозкpито передумови регіоналізації юаня. Наводяться перспективи інтернаціоналізації китайської валюти та шляхи прискорення цього процесу в умовах багатополярності міжнародної валютної системи. Ключові слова: БPIКC, інтеграція, міжнародна валютна система, багатополярність, юань.

РЕЗЮМЕ

Анализируются тенденции валютной интеграции в рамках объединения БPИКC. Paскpыты предпосылки регионализации юаня. Исследуются перспективы интернационализации китайской валюты и пути активизации данного процесса в условиях многополярности международной валютной системы.

Ключевые слова: БPИКC, интеграция, международная валютная система, многополярность, юань.

SUMMARY

The paper examines the BRICS countries' monetary integration trends. It defines the yuan regionalization preconditions and includes the analysis of the Chinese currency internationalization prospects along with the ways of its acceleration in the context of the international monetary system multipolarity.

Keywords: BRICS, integration, international monetary system, multipolarity, the yuan. СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Zhou Xiaochuan. Reform the International Monetary System [Electronic resource] І Zhou Xiaochuan ІІ Speech by the Governor of People's Bank of China, 23 march 2009. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

2. Eichengreen B. The Dollar Dilemma: The World's Top Currency Faces Competition [Electronic resource] І B. Eichengreen ІІ Foreign Affairs. -2009. - Vol. 88. - № 5. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

3. Liu Junhong. BRIC building road to global economic recovery [Electronic resource] І Liu Junhong ІІ China.org.cn. - 2009. - June 18. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

4. Gangopadhyay A. BRICs urges World Bank, IMF to review quota system [Electronic resource] І Gangopadhyay A. ІІ MarketWatch. - 2012. -March 29. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

5. IMF chief Christine Lagarde calls for '$400 billion plus' in new funding [Electronic resource] І The Economic Times. - 2012. - April 17. - Mode of access: http:ІІeconomictimes.indiatimes.comІnewsІinternational-businessІimf-chief-christine-lagarde-calls-for-4СС-billion-plus-in-new-fundingІarticleshowІ127СС721. cms.

6. Choong Yong Ahn. Can Asia Save the Sinking World Economy? [Electronic resource] І Choong Yong Ahn ІІ Global Asia. - 2011. - Vol. 6. -№ 4. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки. Winter 201HChoong Yong Ahn.html.

7. Havlik P. EU's trade with the BRICs and competitiveness challenges [Electronic resource] І P. Havlik, R. St6llinger ІІ The Vienna Institute for International Economic Studies. - Mode of access: http:ІІpanda.hyperlink.czІcestapdfІhavlik.pdf.

8. World Economic Outlook Database: [Electronic resource]. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

9. Peзніковa Н. В. Проблеми трансформації міжнародної валютної системи в умовах багатополярності глобальної економіки І Н. В. Peзніковa, М. М. Відякіна ІІ Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2011. - Т.2. - С. 256-262.

10. China Daily: [Electronic resource]. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

11. The Rise of a Redback [Electronic resource] І The Economist. - 2011. - January 20. - Mode of access: http:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки..

12. Прасад Э., Йи Л. Будет ли править юань? [Electronic resource]. - Mode of access: Іhttp:ІІОшибка! Недопустимый объект гиперссылки.

351/354:31 УДК

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭКОНОМИКИ КРУПНЫХ МУНИЦИПАЛЬНЫХ ОБЩИН

Саакян М. А., соискатель Кафедры макроэкономики ГЭУА

Тигранян И. Т., кандидат экономических наук профессор зав. кафедры макроэкономики ГЭУА Карапетян Ц.Дж., кандидат экономических наук доцент кафедры макроэкономики ГЭУА '

Постановка проблемы: Политика развития муниципальной экономики является главным компонентом урегулирования регионального развития страны. Не случайно, что во многих развитых странах города являются стартовой точкой сформирования национальной политики и программ регионального развития. Данный вопрос имеет также большое теоретическое значение, с чем и связан предмет исследований многих специалистов. Должен отметить, что в условиях рыночных отношений оно приобретает новый смысл.

В общем, исследование города как административная единица, по мнению некоторых специалистов, требует системного подхода. Оно дает нам возможность в комплексе оценить процесс развития городских общин и основные характеристики. В связи с этим надо отметить, что городские общины имеют некоторые специфики, из которых более характерны суверенность, взаимосвязанность производства и жизнедеятельности.

Города, с целью исследования их типов, классифицируются не только по населенности , но еще и по экономическому профилю, по вкладу в экономику страны, по административному статусу. Муниципальная экономика служит спросам и потребностям не только жителей, но и обществ. Предприятия, распределенные в городе, являются компонентами одновременно и национальной, и территориальной политики.

В процессе урегулирования развития муниципальной экономики такие проблемы, как планирование и программирование, взаимосвязанность внутримуниципальных систем, возможности сравнения общественных и частных интересов в процессе стратегического развития и т.д. Следовательно, урегулирование развития муниципальной экономики нужно рассматривать как процесс прицельного влияния на подсистемы муниципальной экономики для достижения поставленных целей. Конкретные направления, масштабы и формы урегулирования обусловлены проблемами и приоритетами территориального развития данного этапа.

© Саакян М.А., Тигранян И.Т., Карапетян Ц.Дж., 2Ol2

Урегулирование экономических и социальных проблем городской местности является одним из направлений территориальной политики любой страны, с помощью чего и решаются разные проблемы. Есть два основных направления государственной политики развития городской местности. Во первых, шаги, направленные на решения чисто городских проблем, которые выходят за рамки возможностей городской власти, и во вторых, мероприятия, связанные с заселением, которые содержат урегулирования темпов и масштабов городского развития страны.

Анализ последних исследований и публикаций: Для сохранения стабильности в условиях дальнейшего развития рыночных отношений, активирования экономических процессов, интеграции в мировую экономику, нужно пересмотреть теоретические подходы изучения проблем обеспечения развития территориальных стабильных перспектив. В настоящее время, муниципальная экономика является одной из наиболее сложных систем, потому что она подразумевает разновидность связей и отношений, окончательные результаты урегулирования которых наиболее близки к потребителям - жителям города. Возникает необходимость формирования собственной политики крупных муниципальных общин. Эффективное ведение муниципальной экономики возможно только при повышении ее подвижности при помощи исследования, восприятия и применения новых форм, методов и принципов урегулирования у руководства. В процессе исследования муниципальной экономики нужно применять синергетический подход, который, в настоящее время считается основной научной базой в разных отраслях науки и может стать одним из теоретико-методических баз данного исследования. Синергетика - совместное действие, новое научное направление взаимодействия, которое получило свое название от немецкого физика Г. Хакена в 70-ых годах прошлого века. Оно называется так же общей теорией саморегулирования, так как изучает возникновение дисциплинированности из хаоса, или же возникновение разных структур и развитие в тех системах, которые далеки от состояния баланса .

Основы теории самоорганизации были даны и комментированы в работах разных ученых.

Объектами изучения синергетики являются открытые (диссипативные) системы, которые характеризуются такими чертами, как дисбаланс и нелинейность. Эти системы не являются принципиально новыми, это известные науке сложные, саморегулируемые системы, которые в состоянии дисбаланса, проявляют свойства саморазвития, что означает переход от одного вида саморегулирования в другой. Феномены саморазвития наблюдаются в разных областях. Саморазвитие определяется не первоначальными условиями (причинное объяснение), а конечным результатом, к которому они стремятся (выходное объяснение). Осмысление этого феномена привело к революционным изменениям в научном мировоззрении. Быть открытым подразумевает постоянный обмен с материальным, энергетическим и информационным окружением. Дисбаланс подразумевает наличие мелких процессов обмена материала, энергии и информации между элементами той же открытой системы. Нелинейность подразумевает отсутствие линейной зависимости между силами влияния и реакции системы к влиянию. Это означает еще, что развитие системы в состоянии дисбаланса определяется не столько прошлым, сколько будущим. Эти теоретические тезисы широко используются в территориальном урегулировании. Восприятие образцов саморегулирования общественных экономических систем позволяет сделать процесс руководства более эффективным.

Планирование, с точки зрения синергетики, в общественно социальной жизни становится способом ускорения эволюции за счет предрешения рамок моделирования и оптимализации.

В теории систем город рассматривается как сложная диссипативная социально-территориальная система, и по этому возникает вопрос относительно возможностей и эффективности синергетического подхода в процессе исследования действий и урегулирования развития.

Выделение нерешенной проблемы: Политика, исследуя город, много раз замечала феномены самоорганизации, которые не были обобщены как единый феномен. Не обходимо учесть процесс самоорганизации в территориальном планировании и урегулировании. В процессе исследования муниципальной экономики разные исследователи^ считают, что может возникнуть необходимость создания нового направления в экономике - 'урбасинергетика', где изучается 'естественный и не деформированный , стабильный и прогрессивный , беспрерывный и синхронный характер эволюции градостроительных систем'. В процессе изучения ставится задача раскрыть смысл механизмов самоорганизации и выяснить, как они действуют в городском социуме и в процессе руководства муниципальной экономики. С помощью теории самоорганизации можно описать и объяснить поведение систем градостроения, предвидеть возможные версии развития, построить подходящую модель административного развития .

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах