О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 

купили, якщо запропонована ціна була не більше, чим

на 10 % дорожче

на 20 % дорожче

купили, якщо запропонована ціна була не більше, чим

не купив би

на 30 % дорожче

 

7. Ваше відношення до поїздки, на яку Ви не змогли купити бажаний квиток

важлива

скоріше важлива

скоріше неважлива

не важлива

8. Інформація про Вас

Стать |

М                     | Ж

Вік               |                         до 22

|                         22-40              |                    більше 40

Рис. 1. Анкета для дослідження незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях

Оскільки всі маркетингові рішення приймаються за умов невизначеності, цю обставина доцільно врахувати при визначенні обсягу вибірки. Оскільки визначення досліджуваних величин для сукупності складає основу вибіркової статистики, то слід встановити діапазон (довірчий інтервал), куди можуть потрапити оцінки для сукупності загалом і їх помилки [5].

Для визначення кількості респондентів, яких слід опитати при проведенні маркетингового дослідження, необхідно визначити обсяг вибірки. Довірчий інтервал, рівний чи 95 %, чи 99 %, є стандартним під час проведення маркетингових досліджень [6]. Кожному із цих значень відповідає певне значення нормованого відхилення оцінки. В розрахунках приймемо ту обставину, що максимальна мінливість досягається для р = 50 %, що є найгіршим випадком тому, що варіація невідома. Цей показник радикальним чином впливає на обсяг вибірки.

Обсяг вибірки визначається за формулою [1]:

■ p ■ (100 - p)

(1)

є

де п - обсяг вибірки;

z - нормоване відхилення (визначається залежно від довірчої ймовірності отриманого результату: для довірчого інтервалу 95 % z = 1,96, для довірчого інтервалу 99 % z = 2,58); p - визначена варіація для вибірки; є - допустима похибка (приймемо е = 5 %).

Отже, обсяг вибірки становить:

1,96 2 ■ 50 ■ 50

п =-2-= 385

5 2 осіб

Тобто, для оцінки величини незадоволеного попиту з точністю 95 % необхідно опитати 385 потенційних пасажирів, які не скористалися послугами залізничного транспорту для з' ясування причин виникнення незадоволеного попиту та визначення його структури.

За результатами аналізу отриманих даних від пасажирів можна зробити наступні висновки: серед опитаних респондентів 56 % жінок, 44 % чоловіки. Більша частина опитаних (79 %) віком 22-40 років. 64 % опитаних мали намір купити квиток за певним маршрутом, 36 % мали намір купити квиток на певний потяг.

Розподіл респондентів у часі звернення за квитком зображено на рис. 2.

 

68

 

 

 

 

19

 

13

 

 

 

 

0 1-14 15 і більше

До відправлення поїзда, діб Рис. 2. Розподіл респондентів за часом звернення за квитком

Як видно з рис.2, більшість потенційних пасажирів мають намір купувати квиток за 1-14 днів до відправлення поїзда. В день відправлення купують квитки лише 19 % респондентів, 13 % купують квитки більше ніж за 2 тижні до початку подорожі.

Розподіл відповідей касира після негативної відповіді системи бронювання залізничних квитків автоматизованою системою керування пасажирськими перевезеннями Укрзалізниці (АСКППУЗ) зображено на рис. 3.

Відсутня 24,2%

Змінити поїзд 25,7%

Змнити дату подорожі 35,1%

Купити квиток з пересадкою 15,1%

Рис. 3. Розподіл пропозицій касирів після негативної відповіді системи

Рис. 3 свідчить, що у 24 % випадків касири не пропонують змінити параметри подорожі, 26 % пропонують здійснити подорож іншим поїздом, 35 % пропонують змінити дату подорожі і лише 15 % пропонують квиток з пересадкою. Можливі варіанти поведінки потенційного пасажира на пропозицію касира наведені у табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл пасажирів за варіантами поведінки у відповідності до пропозиції касира, чол.

 

Реакції потенційного пасажира

Пропозиції касира

Купив квиток

Змінив дату

Звернувся до конкурентів

Відмовився від подорожі

Всього

Змінити поїзд

31

25

32

11

99

Купити квиток з пересадкою

24

13

8

13

58

Змінити дату подорожі

35

46

20

34

135

Відсутня

0

23

31

39

93

Всього

90

107

91

97

385

Структуру споживчої реакції на пропозицію касира наведено на рис. 4.

Відмовився 25,2%

Звернувся до конкурентів 23,6%

Купив квиток

23,4%

—^

Змінив дату подорожі 27,8%

Рис. 4. Структура споживчої реакції на пропозицію касира

Як свідчить рис. 4, 23 % пасажирів здійснюють подорож за умови наявної пропозиції з боку касира, 25 % відмовляються від подорожі, 24 % звертаються до конкурентів і 28 % згодні змінити параметри подорожі, але не купують квиток в момент звернення. Отриману структуру незадоволеного попиту, яку зображено на рис. 5.

30,8%

□ Відкладений □ Втрачений □ Знищений Рис. 5. Структура незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях

Висновки та пропозиції. У роботі вперше було визначено структуру та величину незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях за допомогою маркетингового дослідження. Виявлена структура незадоволеного попиту наступна: 36 % становить відкладений попит, що є позитивним значенням для діяльності залізниці і свідчить про можливість повернення 36 % потенційних пасажирів, 33 % знищеного попиту виникають насамперед із-за відсутності пропозиції касира змінити параметри подорожі, 31 % пасажирів переходять до конкурентів, що характеризує низьку конкурентоспроможність залізниці на ринку пасажирських перевезень. До напрямку подальших досліджень можна віднести розробку нового методичного підходу до прогнозування пасажиропотоку з урахуванням величини незадоволеного попиту. Збільшення достовірності прогнозування попиту забезпечить якісне планування залізничних пасажирських перевезень що призведе до підвищення показників ефективності роботи залізниць.

РЕЗЮМЕ

Прогнозування та оцінювання попиту у залізничних пасажирських перевезеннях сьогодні проводяться на основі аналізу динаміки перевезень за минулі періоди, що призводить до хибного прогнозування попиту. За допомогою маркетингового дослідження незадоволеного попиту у залізничних пасажирських перевезеннях було виявлено його величину і структуру.

Ключові слова: маркетингове дослідження, незадоволений попит, структура попиту, оцінювання незадоволеного попиту, залізничні пасажирські перевезення.

РЕЗЮМЕ

Прогнозирование и оценка спроса в железнодорожных пассажирских перевозках сегодня проводятся на основании анализа динамики перевозок за прошлые периоды, что приводит к ошибочному прогнозированию спроса. С помощью маркетингового исследования неудовлетворенного спроса в железнодорожных пассажирских перевозках было выявлено его величину и структуру.

Ключевые слова: маркетинговое исследование, неудовлетворенный спрос, структура спроса, оценка неудовлетворенного спроса, железнодорожные пассажирские перевозки.

SUMMARY

Prediction and assessment of demand for railway passenger flow today are conducted on the basis analysis of the dynamics of traffic for past periods, which leads to an erroneous prediction of demand. With market research pent-up demand for rail passenger flow revealed its size and structure. Keywords: market research, pent-up demand, the demand structure, the assessment of pent-up demand, passenger rail services.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Черчилль Г., Браун Т. Маркетинговые исследования. 5-е изд. [Текст] І Пер. с англ. Под ред. Г.Л. Багиева. - СПб.: Питер, 2010. - 700 с.

2. Фоксол Г.. Голдсмит Р., Браун С. Психология потребителя в маркетинге [Текст] І Пер. с англ. под ред. И.В. Aндреевoй. - СПб.: Питер,

2001. - 352 с.

3. Траут Дж., Райс Э., Маркетинговые войны. [Текст] І Джек Траут, Эл Райс - СПб.: Питер, 2006. - 256 с.

4. Канаев ДА. Методы оценки объемов спроса. Типологизация подходов. [Текст] І Дмитрий Aлекcaндрoвич Канаев. ІІ Практика рыночных исследований. - 2002. - С. 21.

5. Березин И.С. Маркетинг и исследование рынка. [Текст] І Игорь Станиславович Березин - М.: Русская Деловая Литература. - 2003. -

416 с.

6. В. Благоев. Маркетинг в определениях и примерах [Текст] І Веселин Благоев. - София.: Научный центр «Корпорация двадцатый

трест». - 1988. - 378 с.

УДК: 339.9

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ

ЛОКАЛЬНОГО РИНКУ

Воробйов В.М., доцент кафедри маркетингу, Донецький національний університет ' Воробйов А. А., асистент кафедри маркетингу, Донецький національний університет

Проблемою створення системи управління маркетинговими дослідженнями локального ринку є особливості дослідження споживачів та конкурентів на локальному рівні, що потребує розробки нової концепції формування системи управління маркетинговими дослідженнями локального ринку.

Підприємства на локальному ринку використовують різні ресурси для успішного функціонування. Один з найбільш цінних ресурсів - це база інформації, без якої неможливо застосовувати компетентні маркетингові рішення та яка має постійно поповнюватись. Необхідність регулярного поповнення інформаційної бази обумовлюються тим, що, по-перше, технічний розвиток суспільства породжує прискорення ринкових змін і зростання очікувань споживачів, а, по-друге, ринкові зміни у рамках локального ринку породжуються чинниками, які у більшості випадків не піддаються контролю ні з боку продавця, ні з боку покупця. Саме тому маркетингові дослідження

© Воробйов В.М., Воробйов А.А., 2O12локального ринку здійснюються в нестабільному середовищі і інформаційна база, створена за результатами проведеного дослідження, швидко застаріває. У зв'язку з цим підприємства локального ринку активно впроваджують нові стратегії, розробляють нові продукти, диверсифікують свою продукцію на нові ринки, що значним чином підвищує рівень їх комерційного ризику. У такій ситуації підприємство, витрачаючи кошти і на маркетингові дослідження і на розробку інновацій, не отримує бажаного монетарного ефекту. Отже, розглядаючи проблему проведення маркетингових досліджень на локальному ринку доцільно говорити про збір, аналіз, інтерпретацію маркетингової інформації, а також про управління цим процесом. При цьому управління маркетинговими дослідженнями на локальному ринку необхідно розглядати як систему, що обумовлено наступним. По-перше, маркетингова інформація, отримана при проведенні маркетингових досліджень, є сукупністю елементів, які знаходяться в тісному зв'язку між собою і отримані для вирішення деякої єдиної проблеми. Також маркетингова інформація нерозривно пов'язана із зовнішнім середовищем, у взаємовідносинах з якою вона проявляє свою цілісність [1]. По-друге, результати маркетингових досліджень характеризуються обміном інформацією і необхідністю управління.

Проблема формування системи маркетингових досліджень підприємства розглядається у працях багатьох вчених, серед яких Л.В. Балабанова [1], М. Бейкер [5], И.К. Беляевський [2], А.А. Мазаракі [4], В. Машкин [6], Дж. О'Шонессі [3], А.А. Садеков [8], И. Ховард [10], О.О Шубін [7] та інші. Однак концептуальному підходу до формування системи управління маркетинговими дослідженнями локального ринку, що враховує особливості вивчення попиту, конкуренції та ринкових змін на локальному рівні не приділено достатньої уваги, що й обумовлює актуальність дослідження.

Метою дослідження є аналіз особливостей здійснення маркетингових досліджень та формування концепції системи управління маркетинговими дослідженнями на локальному ринку.

Ефективність системи управління маркетинговими дослідженнями на локальному ринку є актуальним і проблематичним питанням. Актуальність оцінки ефективності управління маркетинговими дослідженнями на локальному ринку обумовлена створенням або реорганізацією торгових мереж [7]. Проблематичним є питання - яку ж модель управління слід при цьому приймати як базову. Представляється, що оцінку системи управління маркетинговими дослідженнями необхідно проводити за найбільш значимими характеристиками. По відношенню до часу їх можна підрозділити на динамічні і статичні. Зміст статичної характеристики виражає організаційна структура управління, а динамічною - процеси управління.

Якість системи управління стає тим вище, чим більше структури управління відповідає різним внутрішнім і зовнішнім умовам. Сьогодні на локальних ринках головну роль в маркетинговій діяльності торгового підприємства грає можливість визначення вірогідного розвитку в майбутньому зовнішньому і внутрішньому середовищі [6]. Саме в цьому випадку торгові підприємства отримують стратегічну конкурентну перевагу, послідовна реалізація якої може створити передумови не лише для адекватної реакції на зміни, але і для цілеспрямованої дії на зовнішнє середовище і активне її формування. Найбільш суттєве значення при формуванні системи управління маркетинговими дослідженнями на торгових підприємствах представляють питання, що пов'язані із забезпеченням якісної інформаційної основи управління як такого, методів управління, які були б основою для подальшого стратегічного вирішення. Головним завданням у такому разі є створення управлінської системи, яка була б здатна коригувати діяльність торгових підприємств в області аналізу, прогнозування і планування. Це у свою чергу забезпечить поетапну реалізацію усього управлінського циклу в системі маркетингових досліджень і дозволить структурувати маркетингову діяльність підприємств у рамках дослідження і прогнозування ринкової ситуації, аналізу і оцінки ринкових перспектив компанії, розробки маркетингових програм і вибирання засобів їх реалізації. З цією метою необхідно розробити ряд методичних положень, використання яких дозволить скоректувати процеси в торговому підприємстві, що пов'язані з виробленням стратегічних і тактичних маркетингових управлінських рішень.

Пошук з методологічної точки зору правильних шляхів реалізації управління маркетинговими дослідженнями торгового підприємства, безумовно, повинен здійснюватися в аспекті, безпосередньо пов'язаному з рішенням функціональних маркетингових завдань в області дослідження споживачів, конкурентів, ринку.

Дослідження споживачів.

Дослідження споживачів у рамках локального ринку має на увазі аналіз їх потреб і прихованих побажань, що у свою чергу обумовлює бачення процесу здійснення купівлі. Особливе значення при дослідженні споживачів має потенційний попит, суть формування якого на локальному ринку частково можна охарактеризувати за допомогою базової теорії споживчих рішень Джона Хоуарда (рис.1).

Інформація

Впізнаван­ня бренду

Довіра

Намір

Покупка

Установка

Рис. 1 - Модель споживчої поведінки за Хоуардом [10, С. 140].

Представляється, що модель Хоуарда максимально точно відбиває суть споживчої поведінки, а, отже, і дослідження потенційного споживчого попиту. Згідно цієї моделі при дослідженні потенційного попиту доцільно проводити аналіз тих чинників, які впливають на намір покупця вчинити купівлю. Проте, сучасний інформаційний простір, в якому існує споживач, і жорстка конкурентна боротьба на локальних ринках накладають певні особливості на поведінку споживачів, що вимагає деякого уточнення приведеної моделі.

Сучасний споживач існує в умовах інформаційного натиску з боку ЗМІ, який має у більшості випадків завдання не передачі інформаційного повідомлення, а психологічної дії на потенційного споживача з метою спонукання його до здійснення купівлі. Це пояснюється наступним:

1. Наукове поняття інформації багато в чому різниться зі змістовною стороною інформаційного повідомлення. Інформація є величиною обернено пропорційної міри вірогідності майбутньої події, про яку йде мова в інформаційному повідомленні [9, С. 172]. Отже, чим вірогідніша подія, тим менше інформації про настання цієї події несе повідомлення. Таким чином, інтенсивність інформаційного потоку залежить від міри вірогідності події. Іншими словами - чим вірогідніша купівля на ринку, тим менш інтенсивний потік інформації, який поступає споживачеві. Тому продавці продукції в умовах локального ринку витрачають значні зусилля і засоби для підвищення рівня продажів вже існуючої продукції, а також при просуванні нового товару.

2. Інформаційний потік сприймається споживачем через суб'єктивну розпізнавальну систему, яку має психіка людини. Суб'єктивізм сприйняття зовнішньої інформації формується у кожного споживача під впливом різних чинників, які відбивають розвиток соціально-економічного середовища усередині суспільства. Більше того, суб'єктивізм сприйняття інформації людиною є перешкодою для формування масової реакції на інформаційне повідомлення, послане продавцем, а, отже, і для здійснення масових покупок. Змінити суб'єктивізм сприйняття споживачів інформації без застосування психологічних методів впливу дуже скрутно, особливо, якщо йдеться про економічну і соціально-демографічну обмеженість локальних ринків. У зв'язку з цим продавці намагаються за допомогою психологічнихметодів впливу реклами сформувати(чи відкоригувати) у споживача бачення процесу купівлі того або іншого товару з метою збільшення об'єму продажів.

3. Споживач не може контролювати об'єм інформації, яка до нього поступає, оскільки інформування потенційного споживача відбувається часто окрім його бажання будинку, на вулиці, в засобах пересування(автобусах, машинах, ліфтах і ін.), на роботі, на відпочинку і тому подібне. Окрім іншого інформація ще і змінюється. Темп цих змін швидкий і споживач іноді не устигає зрозуміти, що на той або інший товар існує вже інша(модифікована) реклама або товар-замінник. При купівлі продукції на сучасних локальних ринках споживач має справу вже не з маркетингом в чистому вигляді, а з ідеологією компаній і(чи) держави.

Оскільки будь-яка ідеологія обумовлює стиль життя людини, то в існуючу модель споживчої поведінки по Хоуарду доцільне включення ще одного елементу - стилю життя (рис.2).

Рис. 2 - Модифікована модель споживчої поведінки У модифікованому варіанті стиль життя і інтенсивність інформації обумовлюють реакцію споживача на пізнавання бренду. Таким чином, споживча поведінка при дії інформаційного потоку є відображенням стилю життя споживача і його реакції на рекламу конкретного бренду.

Дослідження конкурентів.

Внаслідок того, що швидкість ринкових змін зростає, проводити своєчасні дії відносно конкурентів на галузевому ринку стає усе більш скрутно. Конкурентний тиск, що посилюється, з одного боку, примушує конкурентів бути агресивнішими, а з іншої - притягує нових конкурентів. Активне зростання інформаційних технологій, зниження торгових бар'єрів, політичні перебудови, які спричиняють за собою соціальні зміни, глобалізація ринкових процесів створюють нові можливості для підприємств локального ринку. В той же час ці чинники можуть стати причиною появи загрози для відносно нестабільних фірм або фірм, що знаходяться в складних організаційно-економічних умовах [8].

Необхідність дослідження конкуренції і боротьби за першість в конкурентному середовищі на локальному ринку дещо дисгармоніює з орієнтацією на споживача, у відповідність з якою основна мета маркетингу полягає в задоволенні потреб споживача (існуючого або потенційного). По-перше, формування товарної пропозиції, яка максимально відбиває потреби споживача, не обумовлює обов'язкове випередження конкурентів. По-друге, очікування покупців багато в чому формуються під впливом пропозицій конкурентного ринку, що має на увазі наявність зворотного інформаційного зв'язку між продажем і потребами покупців.

Умовою формування успішних продажів є не лише відстеження процесів, що відбуваються на конкурентному ринку, але і орієнтація на споживача. Отже підприємствам локального ринку необхідно постійно стежити за станом конкуренції, не втрачаючи при цьому інформацію, що поступає від споживача.

Посилення конкуренції на локальному ринку і активний тиск на споживачів призводить до зближення товарних і сервісних стратегій, що безпосереднім чином впливає на діяльність підприємств, а також вносить корективи в стандартні методи і методики дослідження конкурентів.

Згідно із затвердженням Портеру, метою конкурентної стратегії є прагнення підприємства до досягнення стабільної переваги [2]. Найважливішим показником цієї переваги є ринкова частка підприємства. Умови існування ринку як такого, у тому числі і локального, припускають, що підприємства прагнуть або до збільшення ринкової долі, або до її збереження, що є їх ринковою позицією або, іншими словами, стратегічним мисленням (рис. 3).

Напрями дослідження конкурентів локального ринку

Мислення, яке орієнтоване на збереження ринкової долі: -маркетинг-мікс;

-стратегія управління підприємством; -стратегії захисту від конкуренції; -можливості злиття та тайного зговору.

Мислення, яке орієнтоване на збільшення ринкової долі: -інноваційні розробки та нові сегменти; -додаткові канали збуту та альтернативні форми ціноутворення;

-стратегія використання досвіду інших ринків; -технологічні можливості; -ділові контакти підприємства.

Рис. 3 - Загальна схема дослідження конкурентів на локальному ринку На тому підприємстві, де домінує мислення збереження ринкової долі, є небезпека скорочення активності фірми відносно

впровадження інновацій, оскільки вона чекатиме появи на ринку нових товарів і копіюватиме не лише продукцію, але і стратегію її

просування. Ця позиція не є настільки небезпечною з фінансової точки зору, наскільки із стратегічною, оскільки матиме пасивне мислення.

Це може привести зрештою до скорочення ринкової активності [3, С.270-272].

Домінування мислення збільшення ринкової долі приводить до активізації діяльності фірми на ринку за рахунок використання

інновацій різного роду. На ці підприємства притягуються працівники, що мислять креативно. Така фірма проводе активне навчання свого

персоналу, що, поза сумнівом, веде до прогресивних змін і притягає інвестиції.

Підприємства на локальному ринку не завжди мають бути активні, оскільки стратегічне мислення підприємства залежить від ресурсів фірми, її здібностей і можливостей. Кожне підприємства на локальному ринку самостійно вибирає шляхи конкурентної боротьби, які можуть бути нашаруванням різних форм і методів стратегічного управління. Тому кожне підприємство локального ринку підлягає детальному вивченню, оскільки є самостійною одиницею для аналізу.

Дослідження ринку.

Концепція розвитку системи управління маркетинговими дослідженнями на локальному ринку повинна мати на увазі і формування стратегії використання резервів внутрішнього середовища, що особливо важливо при дефіциті інвестицій (у вигляді торгового потенціалу підприємства, кваліфікованих працівників). Виявити такі резерви можна по рівню їх виникнення і по предмету дослідження.

Теоретичною основою для розробки стратегій розвитку торгових підприємств з урахуванням особливостей локального ринку являються резерви, при формуванні стратегії виявлення і використання яких важливі методичні підходи до розробки нормативу використання торгових площ, визначення напряму комплексної системи вивчення локального ринку і резервів в процесі проведення маркетингових досліджень.

Найбільш суттєвий вплив резервів підприємства позначається на області продажів, що показує максимально можливий об'єм продукції, яку здатний поглинути ринок. Об'єм продажів і ринкова структура у зв'язку з цим є основною метою дослідження локального ринку. При цьому дані про продажі роздрібних підприємств на локальному ринку доцільно розбити по товарних категоріях, а структурні дослідження розподілити залежно від каналів просування продукції.

При дослідженні локального ринку велике значення має постановка мети дослідження [5, С. 319]. Для торгових підприємств локальних ринків, в силу обмеженості ринкового простору, характерні самостійність відділів і підвідділів фірми, що збільшується, максимальна наближеність до цільового сегменту покупців, зростання інтегрованої маркетингової комунікації, а також посилене державне регулювання. Ці чинники можуть мати вирішальне значення для підприємства, що функціонує на локальному ринку, і сприяють підвищенню вимог до стратегічних цілей дослідження ринку.

Тому, представляється, що процес комплексного дослідження локального ринку повинен проводитися у рамках схеми з певною послідовністю етапів і процедур, представленою на рис. 4.

Для розробки стратегічних планів торгових підприємств локального ринку і їх щорічного коригування необхідно проводити прогнозування ринку з використанням методів екстраполяції, структурно-аналітичних і експертних методів. В цілях ефективного використання цієї схеми, на торгових підприємствах локального ринку доцільне створення відповідних організаційно-економічних передумов, визначення організаційної форми проведення дослідження, звернення до спеціалізованих дослідницьких організацій, таких, як консалтингові і інформаційні фірми, науково-дослідні інститути, вищі учбові заклади і т.п.

Оскільки організація дослідження ринку вимагає відповідного фінансового забезпечення, витрати на проведення досліджень слід розглядати як інвестиції в інформацію, сприяючу виробленню оптимальних стратегічних рішень, своєчасному усуненню небезпек і використанню можливостей, вигоди від яких можуть мати довготривалий характер. Проведення систематичних досліджень ринку за розробленою методикою з відповідним організаційно-економічним забезпеченням сприятиме своєчасній реакції компанії на його зміни, що, у свою чергу, підвищить ефективність стратегічних і оперативних управлінських рішень, що приймаються.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90 


Похожие статьи

О В Амельницька - Система лoгicтичнoгo сервісу тpaнcнopтнo-eкcнeдицiйнoгo ніднриємства

О В Амельницька - Аналіз ефективності функціонування локальних електричних мереж в сучасних умовах

О В Амельницька - Аналіз методів оцінки соціально-економічної ефективності проектних рішень в електричних мережах