О Н Нефьодова, В Г Римар - Біобібліографія вчених олександр миколайович динник - страница 1

Страницы:
1  2  3 

НАЦІОНАЛЬНА ГІРНИЧА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

БІОБІБЛІОГРАФІЯ ВЧЕНИХ

Олександр

Миколайович

Міністерство освіти і науки України Національна гірнича академія України

Біобібліографія вчених

Олександр Миколайович

УДК    531(092) Д

Серія заснована в 2001 р.

Укладачі i відповідальні редактори О. Н. Нефьодова В Г Римар

О. М. Динник: Біобібліографічний покажчик.- Дніпропетровськ: РВК НГА Укрїни, 2001. - 27 с.

В брошурі висвітлені основні етапи життя, виробничої, науко­вої та громадської діяльності відомого вченого в області механіки Олександра Миколайовича Динника.

У показнику зібрані наукові праці, опубліковані за період з 1898 по 1957 рр.

Для наукових працівників та всіх, хто цікавиться ісТорією віт­чизняної науки.

Життя та діяльність академіка А.Н. Динника.

Олександр Миколайович Динник народився 19(31) січня 1876 р. у м. Ставрополі. Його батько, Микола Якович Динник, був високоосвіченою людиною, палким любителем природи, що глибоко цікавився дослідженнями Кавказу. Працював він викладачем фізики в Ставропольській гімназії. Мати Олександра Миколайовича закінчила Вищі жіночі курси в Петербурзі і викладала природничі науки.

Початкову освіту О.М. Динник одержав у Ставропольській гімназії. Закінчивши її в 1894 р., він вступив до Новоросійського університету у м. Одесі на фізико-математичний факультет, а з другого курсу вчився в Київському університеті, який закінчив у 1899 р. За твір "Очерк учения о намагничении" студент О.М. Динник був нагороджений золотою медаллю і премією імені Пирогова.

Відразу ж після закінчення університету він став лаборантом по фізиці в тільки що організований Київський політехнічний інститут, де в листопаді 1907 р. був обраний викладачем для керівництва практичними заняттями студентів по механіці з упорядкуванням у посаді лаборанта по фізиці. 30 травня 1908 р. О.М. Динник блискуче витримав іспит при Новоросійському університеті на одержання наукового ступеня магістра механіки, після чого припинив роботу на кафедрі фізики і почав керувати практичними заняттями студентів по курсу опору матеріалів.

У перші роки своєї роботи в Київському політехнічному інституті О.М. Динник відвідував лекції з інженерних дисциплін і цілком засвоїв усю програму, отримавши таким чином закінчену інженерну освіту, котра зацікавила його своїм практичним ухилом. Одночасно з цим, він читав лекції на Вищих жіночих курсах у Києві.

У цей ранній період своєї наукової діяльності О.М. Динник написав ряд статей і монографію "Удар и сжатие упругих тел", яка відразу ж принесла йому широку популярність, як видатна робота. У ній автор уперше дає рішення задачі для випадку лінійного контакту і визначає величини максимальних дотичних напруг та положення точок, у яких вони виникають.

У січні 1910 р. Олександр Миколайович виїхав у наукове відрядження за кордон, де займався дослідженням вигину платівок. Ці дуже цікаві задачі вирішені О.М. Динником на два роки раніше, ніж Браян вирішив (1912 р.) лише один окремий випадок стійкості круглої платівки з забитим краєм. О.М. Динник установив, таким чином, пріоритет вітчизняної науки в рішенні такого роду задач.

Повернувшись із закордонного відрядження, О.М. Динник блискуче захистив у 1910 р. у Київському політехнічному інститутідисертацію "Удар и сжатие упругих тел", опубліковану в 1909 р. Після захисту дисертації він був затверджений у званні ад'юнкта прикладної механіки.

Влітку 1912 р. Олександр Миколайович написав роботу "Об устойчивости плоскости формы изгиба", за яку йому був присуджений учений ступінь доктора-інженера. Ця робота була високо оцінена вченими, які знайшли в ній більш глибоке і широке охоплення проблеми, ніж відоме на той час рішення Прандтля єдиної окремої задачі. До цього часу О.М. Динник набув заслуженої слави самостійного значного вченого, який установив пріоритет вітчизняної науки в ряді наукових проблем, до числа котрих насамперед варто віднести деякі контактні задачі теорії пружності, задачі про усталеність платівок, усталеності плоскої форми вигину та інші.

У січні 1911 р. О.М. Динник перейшов на роботу в Донський політехнічний інститут у м. Новочеркаську на посаду доцента, де в травні того ж року був призначений професором. Тут він написав ще одну роботу, яка стала класичною, - "Приложение функции Бесселя к задачам теории упругости". У першій частині цієї роботи розглянуті задачі усталеності стрижнів постійного і перемінного поперечного перетину під дією різноманітних навантажень при різних засобах закріплення їхніх кінців. В другій частині, присвяченій теорії вібрації, О.М. Динник розглянув коливання струн, стрижнів дисків і дав приклади різноманітних випадків застосування викладеної теорії. Рішення всіх поставлених задач дані їм у замкнутій формі у функціях Бесселя і мають великий науковий і практичний інтерес. За цю роботу йому була присуджена вчена ступінь магістра прикладної математики.

З 1 вересня 1913 р. Олександр Миколайович перейшов на роботу у Єкатеринославський гірничий інститут, де перебував професором протягом 28 років. Робота в індустріальному вузі, розташованому в центрі металургійної промисловості Півдня країни, його близькість до Донецького басейну благотворно позначається на всій діяльності О.М. Динника. До 1914-1917 рр. відносяться його статті "Современные германские броненосцы", "О распределении напряжений в стенках артиллерийских орудий" і ін.

Широко розгорнув свою науково-практичну діяльність Олександр Миколайович із 1921 р., коли прийняв на себе завідування механічною лабораторією Гірничого інституту, докорінно змінивши в цій лабораторії постановку роботи і направив її не тільки на учбовий процес, але і на надання допомоги промисловості. Лабораторія постійно була завантажена замовленнями заводів і шахт по випробуванню канатів, бетону,дерева, металу. Ці замовлення виконувалися як штатними співробітниками, так і багатьма студентами, що привчалися , таким чином, до вирішення практичних завдань промисловості.

О.М. Динник надавав постійну допомогу своїм помічникам і учням у підвищенні їхньої наукової кваліфікації, для чого в 1924 р. ним був організований науковий семінар, що проіснував майже до його смерті. Регулярне проведення цього наукового семінару було неухильним законом не тільки для його численних учасників, але і для його організатора і керівника, який на протязі довгих років щотижня проводив свої знамениті "четверги", починаючи їх рівно о першій годині дня. Навіть важка хвороба, що прикувала його до постелі, не могла змінити цієї пунктуальності - семінари незмінно проводились на квартирі О.М. Динника, який продовжував ними керувати, роблячи по доповідях свої критичні зауваження і даючи доповідачам цінні вказівки.

Науково-педагогічну діяльність у Дніпропетровському металургійному інституті, до якого він перейшов працювати з Гірничого інституту, Олександр Миколайович припинив у роки Великої Вітчизняної війни у зв'язку з евакуацією в Уфу, де він був на посаді керівника відділу теорії пружності Інституту гірничої механіки Академії наук УРСР.

У лютому 1929 р. О.М. Динник був обраний дійсним членом Академії наук Української РСР. З цього часу він брав активну участь у розробці наукових проблем і в підготовці наукових кадрів. Ним була створена велика школа, серед його учнів до 1950 р. нараховувалося більш 50 чоловік, які мали ступені докторів кандидатів наук, учені звання професорів.

Характерним для О.М. Динника й учнів його школи є тісний зв'язок наукової і практичної діяльності. Займаючись проблемою гірничого тиску, О.М. Динник винаходить динамометричну стійку. Розробляючи проблему усталеності арок, він і його учні застосовують теоретичні висновки до вирішення завдань, які виникали при відновленні залізничного моста через Дніпро в районі Дніпропетровська. Проводячи механічні іспити шлакоблоків для кріплення гірничих вироблень, вони дають працівникам виробництва цінні вказівки з питань технології їх виготовлення. Такий характер діяльності О.М. Динника і його численних учнів залучає до себе симпатії працівників промисловості, які звертаються до них за практичною допомогою і за консультацією. Ця допомога надається не тільки працівникам Донецького і Криворізького басейнів, металургійних і машинобудівних заводів України, але і працівникам Бакинських нафтових промислів, уральських заводів, шахт Ковальського басейну і т.д.

Як видатний учений, встановивший пріоритет вітчизняної і передової радянської науки в багатьох питаннях математичної і прикладної теорії пружності, Олександр Миколайович у 1946 р. був обраний дійсним членом Академії наук Союзу ССР, але продовжував він працювати а Академії наук УРСР. У тому ж році, у зв'язку з 70-річчям від дня народження академік О.М. Динник був нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 р." Йому було привласнено почесне звання заслуженого діяча науки і техніки.

У широких колах учених, наукових і інженерно-технічних працівників О.М. Динник відомий не тільки своїми науковими працями й особистими зв'язками з працівниками виробництва - він відомий також як суспільний діяч.

Олександр Миколайович займався просвітительською діяльністю, викладав математику і фізику на Вищих жіночих курсах у Києві та Катеринославі. Він приймає активну участь в Організації в м. Дніпропетровську державного університету, політехнічного і медичного інститутів, веде енергійну роботу в Губпрофобрі з керування вищими і середніми технічними навчальними закладами. Велику просвітительську роботу він веде на металургійних заводах, виступаючи серед інженерно-технічних працівників і робочих з науковими доповідями і лекціями; він був одним з ініціаторів і організаторів Центрального науково-технічного клубу в м. Дніпропетровську, членом правління якого був довгий час, продовжуючи вести активну науково-популяризаторську роботу.

Активну участь бере Олександр Миколайович у роботі ряду всесоюзних і республіканських наукових з'їздів, конференцій і нарад: всесоюзних з'їздів із питань фізики в 1926 і 1927 р., Першого Всесоюзного з'їзду математиків у Харкові в 1930 р., Всесоюзної наради по механіці в Москві в 1932 р., Другого всесоюзного з'їзду математиків у Ленінграді в 1934 р. і т.д.

Як професор і завідуючий кафедри опору матеріалів Дніпропетровського гірничого, а потім металургійного інститутів він - активний учасник у роботі громадських організацій, засновник і керівник ряду студентських науково-технічних гуртків. Активну участь приймав Олександр Миколайович у роботі різноманітних секцій Дніпропетровського міськвиконкому, консультував будівельників з різних складних питань спорудження цивільних і промислових будівель.

Надзвичайно плідною була його суспільна і науково-популяризаторська діяльність у період роботи в Києві, в Академії наук Української РСР, де він перебував на посаді завідуючоговідділом теорії пругкості Інституту гірничої механіки ім. М.М. Федорова. У 1939 р. він - голова Відділення технічних наук Академії наук УРСР; у 1944-1947 р. - керівник сектора аспірантури і голова Бюро науково-технічної пропаганди, член Президії Академії наук УРСР. Надаючи величезне значення справі освіти широких мас трудящих , Олександр Миколайович висуває ідею про видання лекцій по фізиці, математиці, механіці й іншим наукам.

У 1947 р. важка хвороба прикувала його до ліжка, і він поступово позбавлявся можливості пересуватися, проте не припиняв творчої роботи. Останню свою книгу " Об устойчивости упругих систем" О.М. Динник писав у ліжку, уже будучи тяжко хворим, і закінчив її в 1950 р. Але йому не судилося побачити плодів цього свого останнього туру, книга вийшла друком через два місяці після його смерті.

Все своє життя Олександр Миколайович Динник проводив у невтомній науковій, науково-популяризаторській, науково-організаторській й громадській праці. Він не переривав ії до самої смерті, яка настала 22 вересня 1950 р.

Основні дати життя та діяльності О.М. Динника

1876 - Народився в м. Ставрополі 19(31) січня. 1894 - Закінчив Ставропольську гімназію.

1894 - Вступив до Новоросійського університету у м. Одесі.

1895 - Перевівся до Київського університету. 1899 - Закінчив Київський університет.

1899 - Лаборант кафедри фізики Київського політехнічного інституту.

1907 - Керівник практичних занять зі студентами Київського

політехнічного інституту.

1908 - Одержав вчену ступінь магістра механіки.

1910 - Захист дисертації "Удар и сжатие упругих тел" у Київському

політехнічному інституті.

1911 - Перейшов на роботу до Донського політехнічного інституту у

м. Новочеркаську на посаду доцента. 1991 - Професор Донського політехнічного інституту.

1912 - Написав роботу "Об устойчивости плоской формы изгиба", за

яку була присуджена вчена ступінь доктора-інженера.

1913 - 1 вересня перейшов на роботу до Екатеринославського

гірничого інституту зав. кафедрою технічної механіки. 1921 - Завідуючий механічною лабораторією Гірничого інституту.

1929 - Обраний дійсним членом Академії наук Української РСР.

1930 - Після реорганізації Дніпропетровського Гірничого інституту

працює за сумісництвом у Дніпропетровському металургій­ному інституті.

1941 - Евакуація в м. Уфу.

1944 - Професор Київського університету.

1946 - Обраний дійсним членом Академії наук СРСР.

1950 - Помер 22 вересня.

Список

друкованих робіт О.М. Динника

1898

1. Очерк учения о намагничении. (Рукопись).Работа удостоена золотой медали и премии им. Пирогова. Находится в фондах Киевского государственного университета.

1902

2. Верховья Малой Лабы и Мзымты   Тифлис, 1902. - 73 с.

1905

3. Определение напряжения земного магнитного поля в Киеве //Изв. Киевск. политехн. ин-та. -1905. - Кн. 2. Отд. физ.-матем. и хим. - с.1-7.

4. Понижение порядка линейных разностных и дифференциальных уравнений с постоянными коэффициентами с помощью частных интегралов /Изв. Киевск. политехн. ин-та. -1905. -Кн. 2. Отд. физ.- матем. и хим. - С.1-21

1907

5. Время удара упругих шаров //Изв. Киевск. политехн. ин-та.1907. -Кн. 1.Отд. физ.-матим. и хим. - С.43-58.

6. Формула Герца и ее опытная проверка //Журнал Русск. физ.-хим.     об-ва. - 1907. - Т. 38. Физич. отд. - Вып. 4. - С.242-

249.

1908

7. Определение предела упругости термоэлектрическим путем // Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. - 1908. - Т.40. Физич. отд. - Вып.8.   - С.335-339.

1909

8. Геометрическая интерпретация плоского напряжения.Цилиндроид Болла //Изв. Киевск. политехн. ин-та. -1909. -Кн.3. Отд.физ.- матем. и хим. - С.153-159.

9. Определение предела упругости по изменению температуры тела.//Изв. Киевск. Политехн. ин-та. - 1909. - Кн. 2. Отд.физ.- матем. и хим. - С. 17-24.

10. Поверхность давления //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва .

- 1909. - Т. 41 Физич. отд. - Вып. 1. - С. 57-62.

11. Страничка механики //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. -

1909. - Т. 41. Физич. отд. - Вып. 2. - С. 81-85.

12. Удар и сжатие упругих тел //Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1909. - Кн. 4. Отд. мех. и инж. - С. 253-371.

1910

13. Круглая мембрана при произвольной нагрузке. // Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1910. - Кн. 4. Отд. инж. и механ. -

С.561-572.

14. Круглая пластинка на упругом основании. //Изв. Киевск. политехн. ин-та. -1910. - Кн. 3. Отд. мех. и инж . - С. 285­308.

15. Применение рядов Фурье к расчету гибких нитей // Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1910. - Кн. 2. Отд. мех и инж. - С. 195­206.

16. Способ Шора для определения твердости тел // Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1910. - Кн. 2. Отд. мех и инж. - С. 131­138.

1911

17.О разложении произвольной функции в ряд Бесселя // Изв.  Киевск. политехн. ин-та. - 1911. - Кн. 1. Отд. мех и инж. - С.

83-85.

18.Об устойчивости сжатой круглой пластинки //Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1911. - Кн. 1. Отд. мех и инж. - С. 53­63.

19. Таблицы функций Бесселя //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. - 1911. - Т. 43. Физич. отд. - Вып. 7. - С. 436-439.

20. Температурные напряжения в цилиндре //Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1911. - Кн. 2. Отд. мех и инж. - С. 151-167.

21. Устойчивость круглой и прямоугольной пластинки в упругой среде // Изв. Киевск. политехн. ин-та. - 1911. - Кн. 4. Отд. мех и инж. - С. 305-316.

1912

22.К   аналогия Прандтля в теории кручения //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. - 1912. - Т. 44. Физич. отд. - Вып. 5. - С.

257-260

23.Об ударе упругих тел //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. -1912. - Т. 44. Физич. отд. - Вып. 5. - С. 190-196.

1913

24. Теоретическая механика. По лекциям проф. Донск. Политехн. ин-та А.Н. Динника. - Ч. 1. /Сост. и издал студент А.П. Макаров. - Ростов н/Д.: Типолитогр. - 1913. - 96 с.

1914

25. К теории расчета цилиндрических резервуаров со стенкой переменной толщины // Изв. Екатер. горн. ин-та. - 1914. -

Вып. 2. - С. 1-9.

26.О влиянии радикальной трещины на сопротивление сплошного и трубчатого вала. - Спб., 1914. - 3 с.

27.О колебании струны переменной плотности // Изв. Екатер. горн. ин-та. - 1914. - Вып. 1. - С. 1-24.

28.О распределении напряжений в стенках артеллерийских орудий //Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. - 1914. - Т.46. Физич.

отд. - Вып. 10. - С. 384-389.

29.Продольный изгиб стержней, жесткость которых меняется по биноминальному закону // Изв. Екатер. горн. ин-та. -

1914. - Вып. 2. - С. 1-22.

1915

30.О продольном изгибе при распределенной нагрузке // Изв. Екатер. горн. ин-та. - 1915. - Вып. 1. - С. 1-19.

31.О распределении напряжений в стенках артиллерийских орудий // Южн. инженер. - 1915. - С. 1-6

32. Приложение функций Бесселя к задачам теории упругости, ч. 2. Теория вибраций //Изв. Екатер. горн. ин-та. -

1915. - Вып. 2. - С. 1-137.

33. Современные германские броненосцы //Южн. инженер. -1915. - №3. - С. 74-80.

1916

34.0 влиянии заклепочных отверстий на устойчивость сжатых стержней // Вестник инж.. - 1916. - Т.2, № 14. - С. 473-475.

35.0 динамических напряжениях в подъемных канатах. (Реферат) // Южн. инженер. - 1916. - № 11-12. - С. 191.

36.0б одной аналогии в теории продольного изгиба // Изв. Екатер. горн. ин-та. - 1916. - Вып. 1. - С. 1-14.

37. Продольный изгиб стержней, жесткость которых меняется по показательному закону // Вестник инж.. - 1916. - Т.2,

№ 6, - С. 243-245.

38. Теоретическая механика. - Ч. 1._Статика. - Литогр. изд. Екатер. горн. ин-та, 1916.

39. Теоретическая механика. - Ч. 2. Динамика. - Литогр. изд. Екатер. горн. ин-та, 1916.

40. Цилиндроид инерции //Изв. Екатер. горн. ин-та. - 1916. -

Вып. 1. - С. 1-7.

1917

41.0 динамических напряжениях в канате подъемника Кепе при посадке клети на кулаки: -(Сообщение в научно-техн. об-вопри Екатерин горн. ин-те , 27. 01. 1917) // Южн. инженер. -1917. - № 2-3. - С. 27-30.

42.0 напряжениях в подъемном канате при заклинивании клети // Южн. инженер. - 1917. - № 4. - С. 63-67.

1918

43. Теоретическая механика. - Изд. 2. - Ч.2. Динамика. -Екатеринослав: Изд. Екатер. студенч. кооператива, 1918. - 151 с.

1921

44. Новые германские трехцилиндровые паровозы //Инженер и техника. - 1921. - № 4. - С. 1-2.

45. Успехи авиации //Инженер и техника. - 1921.

1922

46. Динамический расчет ударной штанги // Науч.-техн.

журнал. - 1922. - № 1-2. - С. 60-64.

47.К вопросу о продольном ударе: (Автореферат) //Наука на Украине. -1922. -№ 4. - С. 191-192.

48.0 влиянии солнечного тепла на разрушение горных пород: (Автореферат) //Наука на Украине. - 1922. - № 4. - С. 190­191.

49.0 динамических напряжениях в подъемных канатах: (Автореферат) //Наука на Украине. - 1922. - № 4. - С. 192.

50.0 новых русских нормах для допускаемых напряжений в металлических мостах: (Автореферат) //Наука на Украине. - 1922.

- № 4. - С. 190.

51. Устойчивость равновесия и критическая сила: (Автореферат) //Наука на Украине. - 1922. - № 4. - С. 188-190.

1923

52. Динамический расчет ударной штанги: (Реферат) //Изв. -Екатер. горн. ин-та. - Екатеринослав, 1923. - Вып.1. - С.94-95.

53.0 влиянии собственного веса высоких стоек на величину Эйлеровой критической силы: (Реферат) /Н.П.Гришкова //Изв.Екатер.горн.ин-та. - Екатеринослав, 1923. - Вып. 1. - С. 97­100.

54.0б отклонении буровых скважин при алмазном бурении: (Реферат) // Горн. журнал. - 1923. - № 3-4. - С.160-162.

55.0б отклонении буровых скважин при алмазном бурении. //Изв. Екатер. горн. ин-та. - Екатеринослав, 1923. - Вып. 1. - С. 95­96.

56. Сборник задач по сопротивлению материалов с решениями / Г.А.Скуратов. - Екатеринослав: Изд. литогр., 1923. -

141с.

57. Таблицы функции Бесселя: (Реферат) / Н.П.Гришкова // Изв. Екатер. горн. ин-та. - Екатеринослав, 1923. - Вып. 1. - С. 96­97.

58. Таблицы функции Бесселя 0-го и 1-го порядка от комплексного аргумента // Журнал Русск. физ.-хим. об-ва. - 1923.

- Т. 55. Физич. отд. - Вып. 1-3. - С 121-127.

59. Устойчивость равновесия и критическая сила: (Реферат) //Изв. Екатер. горн. ин-та. - Екатеринослав, 1923. - Вып. 1. - С. 94.

1924

60.0б отклонении буровых скважин при алмазном бурении

// Горн. журнал. - 1924. - №3. - С.329-330.

61.0 влиянии солнечного тепла на разрушение горных пород // Изв. Екатер. горн. ин-та. - Екатеринослав, 1924. - Т.14. Юбил. вып. 1899-1924. - Ч. 2. - С. 177-183.

62. Справочник по технической механике. Статика, кинематика и динамика точки и твердого тела, основы гидромеханики и сопротивление материалов. - Х., 1924. - 206с.

1925

63. К вопросу об отклонении буровых скважин при алмазном бурении. //Нефт. и сланц. хоз-во. -1925. -Т.8. -№1. -

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О Н Нефьодова, В Г Римар - Біобібліографія вчених олександр миколайович динник