Л Ю Посохова, M T Каченовський - Біографістика в контексті сучасних історичних та історіографічних досліджень - страница 1

Страницы:
1 

Електронна бібліотека

видань історичного факультету

Харківського університету

Посохова Л. Ю. M. T. Каченовський та Харківський колегіум // Біографістика в контексті сучасних історичних та історіографічних досліджень: Харківський історіографічний збірник. - Харків: НМЦ "СД", 2003. - Вип. 6. - C. 114 - 117.

При використанні матеріалів статті обов'язковим є посилання на її автора з повним бібліографічним описом видання, у якому опубліковано статтю. Дана електронна копія статті може бути скопійована, роздрукована і передана будь-якій особі без обмежень права користування за обов'язкової наявності першої (даної) сторінки з повним бібліографічним описом статті. При повторному розміщенні статті у мережі Інтернет обов'язковим є посилання на сайт історичного факультету.

Адреса редакційної колегії:

Україна, 61077, Харків, пл. Свободи, 4,

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна,

історичний факультет. E-mail: istfac@univer.kharkov.ua

©Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна; історичний факультет ©Автор статті

©Оригінал-макет та художнє оформлення - зазначене у бібліографічному описі видавництво ©Ідея та створення електронної бібліотеки - А. М. Домановський

//. ю. посоховл

М. Т. КАЧЕНОВСЬКИЙ ТА ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ

#Vi,oгодні, коли сучасну людину оточує стрімкий потік інформації, важ-\^ ко уявити, що колись, на зорі журналістики, існували лише окремі видання, які впливали на культурне жит тя країни, повідомляли про події та створювали те. що зветься громадською думкою. Одітим із таких ви­дань в Російській імперії у XIX ст. був журнал «Вестннк Европы». Зна­чения нього видання полягало в тому, що кожна більїп-мсппі освічена людина була з ним знайома, зазвичай його статті широко обговорюва­лися в університетських аудиторіях та аристократичних салонах. За сло­вами В. Г. Волинського, «Вестник Европьі»впховавдекілька поколінь 11, е. 201 ]. Понад 25 років видавцем та редактором цього журналу, разом із славнозвісним поетом В. А. Жуковським, був видатнийісторикакадемік Михайло Трохимовпч Качеповськнй (1775-1842).

Утім, народився майбутнії! академік далеко від Москви. Перші сторінки його життя та діяльності пов'язані із Харковом. Михайло Трохнмович на­родився 1 листопада 1775 року в родині Качіопі — грека, що переселився до Харкова з Балаклави. Він був приписаний до «міщанського стану». Оскільки хлопчик рано залишився без батька, йому вішала доля самостійно торувати дорогу в житті. Па ща­стя, Харків у XVIII столітті мав навчальний заклад, М. Т. Качеиопський який міг надати талановитому хлопцю можливість здобути освіту високого рівня. Ми маємо па увазі Харківський колегі­ум, який виник ще в 1726 році |2]. Колегіум був створений за зразком Кисво-Могиляпської академії та викопував просвітительські функції в широкому регіоні па сході України та па півдні Росії. Програма викла­дання в колегіумі в цей час була близькою до програми Московського університету. Колегіум був восстановим навчальним закладом, тобто в ньому навчалися діти різних станів — духовенства, дворянства, міщан­ства, купецтва, козацтва. Приклад з М. Т. Каченовськпм яскраво свідчить, що й наприкінці XVIII ст. в колегіумі мали можливість здобу­вати освіту вихідці з різних станів суспільства.

Відносно початкового періоду життя М. Т. Качеповського в науковій літературі існують деякі протиріччя. У біографіях ученого ми спостер­ігаємо розбіжності у визначенні дати закінчення ним Харківського ко­легіуму та вступу па службу, дещо різняться оцінки щодо навчальних

ПосоховаЛ. Ю. М. Т. Каченовський та Харківський колегіум 115

курсів, які він опанував у колегіумі, Відповіді на ці питання може пада­ти копія атестату М. Т. Каченовського, знайдена нами у фонді Харкі­вського колегіуму, що зберігається у Цен тральному державному істо­ричному архіві України. Наведемо цей документ цілком мовою оригіналу: «Объявитель сего Харьковской семинарии ученик ритори­ки Харьковского наместничества города Харькова умершего купца Тро­фима сын Михаил Качеповский, с прошлого 1784 года находился в Харьковской семинарии, обучался преподаваемым в ней паукам, на­чав с низших классов, грамматики и поэзии, дошел до риторики, кото­рой обучался три года с получением изрядных успехов, и во всю свою бытность в училище вел себя честно и добропорядочно. А сего 1790 года сентября 2 дня просил опаго семинарского правления об увольнении его от училищ по выдаче аттестата во уверение чего за подписанием присут­ствующих в Харьковском семинарском правлении и с приложением пе­чати дан ceii ему, Михаилу Каченовскому, семинарского правления ат­тестат, сентября 3 дня 1790 года» [3].

Принагідно зазначимо, що зміна прізвища відбулась саме при вступі до колегіуму, де в документах хлопчик був записаний вже Качепов-ським.

Як бачимо, в атестаті чітко визначено роки перебування М. T. Ка­ченовського в Харківському колегіумі. Порівнюючи цей атестат з ба­гатьма іншими, що збереглися в колегіумському архіві, впадає у вічі те, що в наведеному документі не просто перераховуються прослухані кур­си, а й відмічаються неабиякі успіхи М. Т. Каченовського у їх вивченні та чесна й добропорядна поведінка. Подібні високі оцінки зустрічалися атестатах доси ть рідко. Атестат також дозволяє оцінити й набутий Ка-ченовеькпм у Харківському колегіумі рівень освіти . З класу риторики па цивільні посади виходило чимало юнаків світського походження. Тобто наприкінці XVIII ст. цс була базова освіта, із якої зазвичай розпо­чиналася службова кар'єра. Можна зробити уточнення й щодо мовної підготовки М. T. Каченовського. Російський історик С. М. Соловйов писав, що в колегіумі Каченовський оволодів латинською та грецькою мовами, що ж стосується нових мов (фрапцуаькоїта німецької), то їх він вивчав самостійно. Враховуючи програму Харківського колегіуму, мож­на стверджувати, що вивчення так званих «нових мов» М. T. Каченов­ський також розпочав ще в цьому закладі.

До речі, у Харківському колегіумі протягом всієї його історії па ви­сокому рівні викладалась давньогрецька мова. Знання цієї мови відкри­вало можливості для вивчення пам'яток античної культури та богослов­ських трактатів. Як свідчать джерела, викладання грецької мови в колегіумі велось таким чином, щоб учні могли гарно писати, читати та розмовляти [2, о 86]. Звичайними були поїздки студентів до ніжин­ської грецької колонії, щоб у спілкуванні поліпшити володіння мовою.

^ 116 Розділ IV. ДО 350-річчя ХАРКОВА

Цілком можливо, що й М. Т. Каченовський здійснював такі подорожі. Традиції вивчення грецької мови в колегіумі були дуже ґрунтовними, й викладали її талановиті викладачі, серед яких перш за все можна на­звати Г. С. Сковороду.

Важко відтворити атмосфер)', яка безпосередньо оточувала М. Т. Каченовського в колегіумі. З ким вій спілкувався? Хто вплинув па його виховання? Щоб надати відповіді на ні питання, знову звернемося до документів, які вдалося розшукати. Наприклад, знайдено відомість про учнів та викладачів Харківського колегіуму за 1790 рік, ідо була відправ­лена до Петербурга й збереглася в архіві Синоду [4|. З нього документу видно, що риторику М. Т. Каченовському викладав знаменитий та над­звичайно таланові пт-пт педагог Андрій Прокопович. Себто висока оцінка здібностей М. Т. Каченовського надана саме їм. А. Прокопович згодом очолив колегіум й ректорствував 25 років, був обраний почесним членом Наукового товариства Харківського університет)' [2, с. 137].

Повертаючись до вчителів М. Т. Каченовського згідно названої відо­мості, слід назвати Івана Олексійовича Двнгубського, який почав свою викладацьку діяльність у Харківському колегіумі і згодом з успіхом про­довжив її в Московському університеті. З часом вій став відомим при­рододослідником, популяризатором наукових знань, автором підруч­ників, видавцем наукового журналу «Новый магазин естественной истории, физики, химии и сведений экономических». Діяльність про­фесора I. О. Двигубського високо оцінювалася сучасниками, невипад­ково він тричі обирався ректором Московського університету.

Безумовно, не тільки видатні викладачі здійснювали вплив па М. Т. Каченовського. Напевне, зіграли роль і студенти, які його оточува­ли, його однолітки, з якими він товаришував, кожен день зустрічався в аудиторіях. Це був період в історії Харківського колегіуму, коли його освітній потенціал був досить значним, й тому список вихованців, які вчилися одночасно з М. Т. Каченовськпм, а пізніше відзначилися нау­ковими здобутками, можна навести чималий. Однак хотілося б назвати бодай одного — Василя Яковича Джунковського. У подальшому вій став професором грецької словесності Харківського університету, був дека­ном словесного відділення філософського факультету, а у 1821­1826 pp. — ректором університету

На наш погляд, саме роки навчання у Харківському колегіумі, де пра­вили наука, любов до знань, були розповсюджені просвітительські на­строї, вплинули на формування особистості М. Т. Каченовського, ви­значили його подальший вибір життєвого шляху

Після закінчення колегіуму М. Т. Каченовський ще деякий час пере­бував у Харкові, працюючи канцеляристом у Харківському губернсько­му магістраті. Згодом він став провінційним, а пізніше губернським ре-гістратором. Однак адміністративна кар'єра не могла задовольнити

ПосоховаЛ. Ю. М. Т. Каченовський та Харківський колегіум

М. Т. Каченовського, і він почав випробувати себе на літературній ниві. У 1799 році в журналі «Иппокрена» з'явилися його перші твори. Мож­ливо, що приклад його викладача 1. О. Двнгубського зіграв свою роль у наступних змінах у житті М. Т. Каченовського.

З жовтня 1805 року починається викладацька діяльність М. Т. Ка­ченовського в Московському університеті. Цікаво, що він викладав саме «риторичні лекції». З цього часу понад ЗО років пауково-викладацька діяльність М. Т. Каченовського протікала в стінах Московського універ­ситету. Він читав в ньому курси теорії мистецтв, археології, географії, статистики, російської словесності. Обіймав посади професора, рект ора університету (з 1837 р.), у 1841 році одержав звання академіка Петер­бурзької Академії наук. Каченовський відомий ще й тим, що був заснов­ником однієї з перших у російській історичній науці так званої «скеп­тичної школи». Михайло Трохимовпч — автор праць із стародавнього періоду історії України та Росії, проблем джерелознавства. Він висунув ряд прогресивних для свого часу положень відносно завдань історичної пауки, методики дослідницької роботи. Значна роль належить йому в ста­новленні слов'янознавства в Російській імперії. Можна процитувати, які завдання висував М. Т. Каченовський перед істориками, й побачи­ти, що воин й сьогодні виглядають ак туально. «Історик не є романістом іі не є поетом епічним, — писав Каченовський, — він описує істинні події, представляє невигадапі характери, вій не може перебільшувати мало-важлнві випадки, й знов-таки не може залишати їх поза увагою, якщо вони входять до системи подій, про які повідомляється» 15, о 198-199].

Таким чином, на нашу думку, не можна не визнати вирішального зна­чення харківського періоду життя М. Т. Каченовського у всій його по­дальшій діяльості. Саме тут, у стінах Харківського колегіуму, було за­кладено фундамент його майбутніх звершень.

Література

1. Цит. за: Барсуков Н. П. Михаил Трофимович Качеповский, про­фессор Московского упиверситета/уРусская старина. — 1889. — № 10. - С. 199-202.

2. Докладніше про цей заклад див.: Посохова Л. Ю. Харківський коле­гіум (XVIII-перша половина XIX ст.). — Харків, 1999.

3. Центральний' державшій історичний архів України. Ф. 1973. On. 1. Спр. 2051. Арк. 1.

А. Російський державний історичний архів. Ф. 79G. Он. 71. Спр. 418. Арк. 199.

5.  Вестник /ївоопьг — 1819. — Т. 103.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Л Ю Посохова, M T Каченовський - Біографістика в контексті сучасних історичних та історіографічних досліджень