Автор неизвестен - Хронологія найважливіших подій ужитті донецького національного технічного університету - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56 

Ректор з 1943 по

1952 рр.

БОГОМОЛОВ МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ (03.03.1907 - 31.08.1981)

 

 

Ректор з 1952 по 1968 рр.

Народився у 1907 році у м. Юзів-ці. Після закінчення у 1928р. Дніпро­петровського гірничого інституту, за­числений до аспірантури. Після її за­кінчення працював асистентом кафедри гірничої механіки. У 1938р. захистив кандидатську дисертацію і був затверджений у званні доцента. У період війни працював головним механіком шахти у Кузбасі. З 1942 р. Почав працювати у Донецькому індустрі­альному інституті, що перебував у Ева­куації в м. Прокоп'євску, деканом гірничо-механічного факультету і до­центом. Після реевакуації Дії до До­нецька, продовжував працювати на цій же посаді до 1952 р. У 1952р. призначений ректором Донецького індустріального інституту (з 1960р. Донецького політехнічного інституту). На цій посаді працював до 1968р. З 1968 по 1981рр.-завідувач кафедри "Рудникові підйомні установки", професор. Зробив великий внесок у післявоєнне становлення і подальший розвиток інституту у 50-60 роки. Під його керівництвом були відкриті нові спеціальності, створені кафедри і факультети. Багато сил і енергії поклав у розширення матеріальної бази інституту: збудовані нові навчальні корпуси, гуртожитки, легко-атлетичний манеж, басейн, спортивно-оздоровчий табір. Наукові дослідження професора М.А.Богомолова пов'зані з шахтними підйомними установками: автоматичним керуванням, експлуатацією машин, підйомом вугілля з великих глибин, питанням механічної міцності установок тощо. Опублікував близько 50 наукових робіт. Нагороджений орденом Леніна, медалями, відомчими знаками і грамотами. Похований у м. Донецьку.

МАЛЄЄВ ГЕОРГІЙВАСИЛЬОВИЧ (11.02.1924 -13.08.1994)

Народився в м. Красноармійську Донецької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом і медалями за участь у бойових діях. З 1946 по 1951 pp. навчався на гірничо-механічному факультеті Донець­кого індустріального інституту. Після закінчення інституту все його подальше життя пов'язане з ДІІ-ДПІ: асистент (1951-1954РР.), аспірант (1954-1956 pp.), після захисту кандидатської дисертації у 1956 р. доцент кафедри "Гірничі машини" (1957-1960 pp.). Потім працював ректором філії ДПІ у м. Краматорську (1960-1962 pp.), деканом гірничо-механічного факультеті ДПІ. З 1968 по 1989 pp. - ректор Донецького політех­нічного інституту Зробив великий внесок у розвиток навчально-методичної роботи і матеріальної бази Донецького політех­нічного інституту, в організацію розробки типових програм для вузів СРСР із дисциплін гірничо-механічного циклу, у створення активних методів навчання і творчої підготовки студентів. Як один із співавторів підручника "Проектирование и конструирование горньїх машин и комплексов", удостоєний звання лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки (1990 р.) Один із засновників наукової школи у галузі теорії робочих процесів гірничих машин і методів підвищення їх технічного рівня. Заслужений працівник вищої школи України. У 70-80 роки - голова Ради ректорів вузів Донецької області. Автор більше 100 наукових робіт, 20 винаходів. Нагороджений орденами Леніна, Жовтневої революції, Трудового Червоного прапора, Знак Пошани, Великої вітчизняної війни, багатьма медалями, відомчими знаками і грамотами. Похований у м.Донецьку.

Ректор з 1969 по

1989 pp.

МІНАЄВ ОЛЕКСАНДРАНАТОЛІЙОВИЧ

Ректор з 1990 р.

Народився 17 липня 1942 р. у м. Сєрові Свердловської області. У 1964 р. За­кінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю інженер-металург з об­робки металів тиском. Уся його трудова ді­яльність пов'язана з ДПІ-ДонНТУ: інженер науково-дослідного сектора (1965-1966Р.), аспірант (1966-1969 рр.), асистент (1969­1970 рр.), старший викладач (1970-1973 рр.), доцент (1973-1989 рр.), декан мета­лургійного факультету (1977-1985 рр.), сек­ретар парткому інституту (1985-1989Р.), професор, з 1989 р. по цей час - завідувач кафедри "Обробка металів тиском". З 1990 року по теперішній час - ректор ДонНТУ. Заслужений діяч науки і техніки України (1992р.). Лауреат Державної премії Украї­ни (2002 р.) Член-кореспондент націо­нальної Академії наук України (2009 р.). Розробив теоретичні основи прокатки металів з вуглецевих і низьколегованих сталей. Автор класифікації типів температур плавлення і впливу деформації на якісні характеристики металів при зміненні технологічних операцій. Установив закономірності механізму створення механічних характеристик і факторів, які безпосередньо впливають на структуру вуглецевих і низьколегованих сталей, на підставі чого запропонував і упровадив у виробництво технологічні схеми заготовок із заданим комплексом механічних характеристик. Дійсний член Академії інженерних наук України, Академії наук вищої школи України, Міжнародної академії вищої школи України, Міжнародної академії вищої школи, Петровської академії наук і мистецтва Росії, Міжнародної академії наук, індустрії, освіти (СІНА). Нагороджений орденом Ярослава Мудрого, медалями, Почесною відзнакою Президента України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, повний кавалер знаків "Шахтарська справа", багатьма відомчими медалями і знаками.

НАША ІСТОРІЯ

У 1921 році в м. Сталіно був організований Донецький гірничий технікум, який мав статус вищого навчального закладу. У 1926 році технікум був реорганізований у Донецький гірничий

інститут (ДГІ) і першим його керівником став директор-організатор Донецького гірничого технікуму Пугач І.М., який у 1941 році за заслуги у створенні першого гірничого інституту в Донбасі був нагороджений орденом В.ІЛеніна.

Головним завданням інституту була підготовка кадрів інженерно-технічних робітників для гірничої промисловості Донбасу.

Становлення ДГІ зумовило подальший науково-технічний розвиток регіону, формування плеяди вчених технічного профілю, перетворенню Донбасу у потужний науковий промисловий центр нашої держави.

Основою інституту був гірничий факультет, який був створений на початку 1923-1924 навчального року. Факультет займався підготовкою фахівців гірничого профілю із двох спеціальностей: «гірничий інженер з експлуатації родовищ корисних копалин» та «гірничий інженер-механік». Згодом гірничих інженерів-механіків почали готувати на гірничо-електромеханічному факультеті.

Відомо, що однією із ключових фігур на факультеті є декан. Саме від нього багато в чому залежить рівень навчальної та наукової роботи, вирішення організаційних, кадрових та господарських питань. Першим деканом гірничого факультету був В.І. Бєлов. Прийшовши в інститут з органів гірничотехнічної інспекції, він обіймав цю посаду з 1921 р. до 1933 рр.

Перший випуск гірничих інженерів відбувся у 1924 році; у подальші роки їх число безперервно зростало.

У 1929-30 роках на факультеті створювались нові кафедри -на базі гірничої було створено кафедри розробки родовищ корисних копалин, шахтне будівництво, геодезомаркшейдерської справи, рудникової вентиляції і гірничорятувальної справи.

З перших років існування факультету його вчені робили вагомий внесок у розвиток гірничої промисловості Донбасу. Крім підготовки кадрів інженерів, викладачі працювали на різноманітних курсах з підвищення кваліфікації. Це були курси маркшейдерів, гірничих майстрів, начальників дільниць, керівників шахт і рудників. На курсах підвищували кваліфікацію гірничі інженери не тільки Донбасу, а й Уралу, Сибіру, Москви, Північного Кавказу. Таким чином факультет був своєрідною кузнею кадрів для всієї держави.

У 1929 році в інституті було відкрито аспірантуру, а у 1935 р. відбувся перший захист кандидатської дисертації. Для знайомства з передовими методами виробництва аспіранти-гірники стажувались на вугільних підприємствах Рурського басейну Німеччини.

У 1935 році Донецький гірничий інститут був перейменований у Донецький індустріальний інститут. Гірничий факультет все більше стає центром гірничої науки. Вчені факультету займалися питаннями модернізації техніки, удосконалення технолоій виробничого процесу у гірничій промисловості.

У різні роки на факультеті велась підготовка фахівців за такими спеціальностями і спеціалізаціями: експлуатація підземних родовищ корисних копалин, збагачення корисних копалин, гірниче машинобудування, будівництво гірничих підприємств, гірнича електромеханіка, розробка пластових родовищ корисних копалин, вищі інженерні курси (ВІК), збагачення вугілля, інженерно-педагогічні курси, маркшейдерська справа, підземна газифікація вугільних родовищ, гідровідбійка вугілля, геологія і розвідка корисних копалин,технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин, управління гірничими підприємствами, екологія і охорона навколишнього середовища, розробка родовищ корисних копалин, геомеханічні процеси гірничого виробництва, охорона праці в гірничому виробництві.

Велика заслуга у формуванні й становленні гірничого факультету у передвоєнні роки належить доктору технічних наук, професору О.М. Найдишу. Він був деканом гірничого факультету з 1933 по 1941 р., завідував кафедрою РРКК у 1939-1941 рр. й 1958­1971 рр. У 1939 р. захистив дисертацію й одночасно із завідуванням кафедрою був деканом гірничого факультету. Під час війни доцент О.М. Найдиш працював у Кузнецькому вугільному басейні, де обіймав посаду заступника начальника технічного відділу комбінату. В 1945р. був призначений заступником директора інституту ДНІ, що підпорядковувався Наркомату вугільної промисловості, а в 1958 р. повернувся на кафедру розробки родовищ корисних копалин, де почав займатися теоретичними питаннями розкриття й підготовки шахтних полів, які пізніше стали основою докторської дисертації. У процесі роботи над дисертацією він підготував монографію, присвячену підсумкам відбудовних робіт на шахтах Донбасу, були наведені численні розрахунки окремих варіантів розкриття й підготовки шахтних полів, що багато в чому допомагало відродженню шахт. У 1960 р. він захистив докторську дисертацію. Була в Олександра Михайловича й одна важлива риса хай би яку посаду він займав, він ніколи не припиняв наукових пошуків, завжди писав підручники, навчальні посібники, монографії, статті, постійно вдосконалювався як учений.

Після О.М. Найдиша посаду декана гірничого факультету у різні роки обіймали такі відомі вчені: М.Г. Єльяшевич (1941-1943Р.), В.К. Мєдунов (1943-1962Р.), О.О. Денисенко (1963-1965р.), М.П. Зборщик (1966-1968Р.).

З 1969 по 1971 рр. деканом гірничого факультету був відомий вчений, д.т.н., проф. К.Ф. Сапицький, заслужений діяч науки України, доктор технічних наук, професор, член Академії гірничих наук України. Свою долю з університетом він поєднав ще у 1945р., коли став студентом гірничого факультету Донецького індустріального інституту, після закінчення якого був залишений для роботи в інституті. У 1954 р. захистив кандидатську, а у 1969 р. докторську дисертацію. У 1960-1961 рр. працював заступником головного інженера тресту «Торезантрацит» із питань упровадження досягнень техніки й науки у виробництво. Все своє свідоме життя він присвятив педагогічній і науковій діяльності, пройшовши шлях від асистента до завідувача кафедри (1971-1999рр.). Обирався деканом гірничого факультету, працював начальником навчальної частини інституту, деканом Торезького загальнотехнічного факультету. За роки педагогічної діяльності підготував понад 400 гірничих інженерів, у яких був керівником дипломних проектів і робіт. Під його науковим керівництвом підготовлено 26 кандидатів і три доктори технічних наук. Наукові інтереси К.Ф. Сапицького- питання вдосконалення технології та техніки видобутку вугілля, зокрема створення технологічних схем безлюдної виїмки тонких пластів. Він самостійно й у співавторстві опублікував 27 монографій, підручників, навчальних посібників, брошур, статей (усього 210 друкованих праць). Має 25 авторських посвідчень на винаходи, був активним пропагандистом гірничої справи. Його науково-популярна книга «Сказання про сонячний камінь» двічі видавалася великим накладом. К.Ф. Сапицький автор кількох художніх творів: роману, повістей, п'єс на шахтарську тематику. Нагороджений орденом і двома медалями, кавалер знаку «Шахтарська слава» трьох ступенів.

У 1967-1971 рр. К.Ф. Сапицького на посаді декана змінив В.П.Прокоф'єв, кандидат технічних наук, професор кафедри розробки родовищ корисних копалин. В.П. Прокоф'єв закінчив у 1953Р.  Донецький  індустріальний  інститут  за спеціальністю

«Розробка пластових родовищ корисних копалин». Кандидат технічних наук (1963 р.), доцент (1964 р.). З 1953 р. працює в Донецькому державному технічному університеті: асистентом, доцентом, професором, деканом гірничого факультету. З 1992 р.-професор кафедри РРКК. Основні наукові праці присвячені таким питанням: технологія розробки пластових родовищ; розташування, охорона й підтримка гірничих виробок глибоких шахт; розробка зближених пластів; економіко-математичне моделювання при проектуванні шахт. Основні результати досліджень опубліковані у 56 наукових статтях і навчальних посібниках для студентів гірничих спеціальностей.

З 1981 по 1986 рр. деканом гірничого факультету був знаний учений, д.т.н., проф. К.В. Кошелєв, а з 1986 по 1994 рр.-С.МАлександров.

С.М. Александров— доктор технічних наук, професор кафедри «Охорона праці та аерологія». Це досвідчений виробничник: раніше він працював гірничим майстром, начальником дільниці, помічником головного інженера й начальника шахти. У 1974 р. захистив кандидатську дисертацію, працював директором шахти ім. Ворошилова тресту «Артемвугілля», у 1976 р. його обрано завідувачем сектора МакНДІ з боротьби з пилоутворенням на крутих пластах. З 1977 по 1979 рр. головний інженер шахти «Анадирська» тресту «Північсхідвугілля». З 1979 р. працював на посаді старшого наукового співробітника НДС кафедри «Охорона праці та гірничорятувальна справа» ДШ, асистентом кафедри, з 1980 р. доцентом кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища». У 1986 р. його обрано деканом гірничого факультету. З 1992 р.— професор кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища». У 2004р. захистив докторську дисертацію. Нагороджений орденом Леніна, бронзовою медаллю ВДНГ, лауреат Ленінської премії. Протягом 1994-2009РР. проректор ДонНТУ, директор гірничого інституту.

Наступним деканом став Ю.В. Бондаренко. У 1963р. він закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю «Розробка пластових родовищ корисних копалин». Після закінчення інституту розпочав трудову діяльність гірничим майстром на шахті ім. Н. Ізотова, потім багато років його наукова робота була пов'язана з Центральним районом Донбасу та крутими пластами. Після навчання в аспірантурі ДПІ та успішного захисту кандидатської дисертації кілька років працював старшим науковим співробітником на кафедрі розробки родовищ корисних копалин ДПІ в Горлівському відділенні Донецького науково-дослідного вугільного інституту. З 1975 р. знову працює в ДПІ спочатку доцентом, а після захисту докторської дисертації професором кафедри РРКК. У 1980-х роках працював професором Аннабинського національного університету (Алжир). Співробітники наукової школи проф. Ю.В. Бондаренка, які працюють над технологію виїмки надто тонких вугільних пластів за допомогою спеціальних закладних скреперостругів без присутності людей в очисному вибої, створили та впровадили на шахтах Донбасу низку піонерних технологічних розробок і механізмів, захищених більш ніж 40 авторськими свідоцтвами. У 1994 р. Ю.В.Бондаренко був обраний деканом гірничого факультету.

Ю.В. Бондаренко у 1998 р. створив кафедру «Управління виробництвом». Під його керівництвом на факультеті відбулися суттєві зрушення, які кардинально змінили обличчя факультету, який перетворився на один із провідних в університеті.

До середини 1990-х років на факультеті здійснювалася підготовка лише гірничих інженерів із розробки родовищ корисних копалин.

У зв'язку з розвитком ринкової економіки в Україні й необхідністю підготовки кваліфікованих кадрів для роботи в нових умовах господарювання, з 1995 р. на факультеті додатково почався прийом студентів за напрямом «Менеджмент». Буливідкриті такі спеціальності, як: менеджмент організацій, менеджмент зовнішньоекономічної діяльності, менеджмент природоохоронної діяльності.

Надалі перелік спеціальностей, з яких готувалися фахівці на факультеті, постійно розширювався. У 1999 р. гірничий факультет був перейменований у «Факультет геотехнологій і управління виробництвом ».

У 1993 році інститут отримав статус університету, а у 2001 -став національним університетом.

З 2001 р. до 2009 р деканом факультету геотехнологій та управління виробництвом був доктор технічних наук, професор Ю.Ф. Булгаков.

Булгаков Юрій Федорович у 1970 р. вступив у Донецький політехнічний інститут на спеціальність «Гірничі машини і комплекси», де в 1976р. одержав кваліфікацію гірничого інженера-механіка.

Трудову діяльність Юрій Федорович розпочав у 1976 р. на Донецькому машинобудівному заводі на посаді змінного майстра механоскладального цеху.

У 1978 р. перейшов на роботу до Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи (НВО «Респіратор»), де працював протягом 22 років: спочатку провідним інженером, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, а потім завідувачем лабораторії і начальником відділу гасіння підземних пожеж. За роки роботи у ВНДІГС виконав цілу низку фундаментальних досліджень у галузі створення ефективних засобів і способів гасіння підземних пожеж. Ці роботи лягли в основу створення нового наукового напрямку комбінованого гасіння підземних пожеж. За результатами своїх досліджень у 1987 р. захистив кандидатську, а в 2000 р.— докторську дисертацію на тему «Розробка способів і засобів гасіння складних підземних пожеж».

Юрій Федорович був керівником напрямку зі створення й розробки нових та удосконалення наявних засобів і способів гасіння складних пожеж і локалізації вибухів метано-повітряних сумішей. Він автор близько 170 наукових праць, опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях, шести монографій: «Справочник по разработке крутых и крутопадающих пластов» (2003), «Охрана труда в угольной промышленности» (2005), «Тушение пожаров в угольных шахтах» (2000), «Поддержание и проветривание глубоких шахт Донбасса» (2005). Отримав п'ять авторських посвідчень на винаходи та 20 патентів України. Читає курси лекцій із дисциплін: «Основи охорони праці», «Охорона праці у гірничому виробництві», «Гірничорятувальна справа», «Рудникові пожежі».

У 2010 р. Ю. Ф. Булгаков був обраний на посаду проректора ДонНТУ.

За участь у ліквідації підземних пожеж на шахтах України і Росії нагороджений знаками «Шахтарська слава» І, II, III ст., Шахтарська доблесть» II і III ст. За особливі заслуги при ліквідації підземних аварій йому присвоєно почесне звання «Заслужений шахтар України».

З 2010 року факультет перейменовано в «Гірничий факультет» і деканом обрано доктора технічних наук, професора Подкопаєва Сергія Вікторовича.

Подкопаєв Сергій Вікторович у 1986 р. закінчив Донецький політехнічний інститут за сеціальністю «Технологія и комплексна механі-зація підземної розробки родовищ корисних копалин» с присвоєнням кваліфікації «гірничий інженер».

Після закінчення ДПІ працював на шахті ім. К. Маркса ВО «Орджонікідзевугілля», а з 1991 р. в ДонНТУ: спершу навчався в аспірантурі, а згодом працював асистентом, доцентом, завідувачем кафедри «Гірнича геомеханіка», першим заступником декана факультету геотехнологій і управління виробництвом, заступником директора інституту гірництва геології.

С.В. Подкопаєв - відомий фахівець у галузі гірничої справи. Основні наукові праці присвячені проблемам розробки крутих викидонебезпечних пластів. Він встановив умови усунення викидонебезпечності вугільних пластів за рахунок зміни структури порового простору вуглепородного масиву, визначив закономірності деформацій відпрацьованого масиву осадкових гірських порід у часі, які враховують історію формування родовища (його «пам'ять») і дозволяють запобігати викидам вугілля і газу.

С.В. Подкопаєв є автором 190 публікацій, зокрема (у співавторстві): п'яти монографій, 12 патентів та двох наукових відкриттів у галузі гірничої науки.

За наукові розробки нагороджений знаками «Шахтарська слава» І, II і III ст. та пам'ятною медаллю ім. академіка П.Л.Капіци.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа