7-річного віку - Варіативність організаційних форм навчальної діяльності учнів 6 - страница 1

Страницы:
1  2 

НАЦОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА

МАТІШАК Маріанна Василівна

УДК 371.31:373.31

ВАРІАТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 6 - 7-РІЧНОГО ВІКУ

13.00.09 - теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис.

Київ - 2008

Робота виконана у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Шпак Олександра Михайлівна,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Кузь Володимир Григорович,

Уманський     державний педагогічний

університет

імені Павла Тичини,

завідувач кафедри дошкільної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Барановська Олена Володимирівна,

Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії дидактики.

Захист відбудеться «9» жовтня 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий «4» вересня 2008 року. Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

В.Д.Сиротюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Одним із принципів сучасного етапу розвитку освіти в Україні є гуманізація, яка полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, в найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб. У певному наближенні до такого спрямування навчання й виховання знаходиться особистісно орієнтована освіта, мета якої - створити максимально сприятливі умови для розвитку та саморозвитку особистості учня, виявити й активно використовувати його індивідуальні особливості у навчальній діяльності.

Для реформування освіти в напрямку її гуманітаризації важливої значущості набуває принцип варіативно особистісної організації навчання, який забезпечує адаптивність змісту та процесу відповідно до потреб і можливостей різних груп учнів, індивідуальних та особистісних особливостей окремих учнів. Принцип варіативності реалізовується на таких рівнях: через створення різноманітних освітніх програм, освітніх закладів, плюралізм і гнучкість навчальних програм, підручників, програмно-методичного забезпечення освітніх технологій.

Особливу вікову групу становлять учні молодшого шкільного віку, адже саме в цей період закладається той фундамент, на якому вибудовується навчальна діяльність на наступних щаблях шкільної освіти, забезпечується інтелектуальний розвиток особистості.

Сутність навчальної діяльності та її особливості в учнів 6-7-річного віку широко представлена у працях вітчизняних і зарубіжних учених, таких, як В.Беспалько, Н.Бібік, Л.Божович, В.Давидов, О.Дусавицький, С.Максименко, А.Маркова, В.Паламарчук, О.Савченко, М.Скаткін, Л.Фрідман, Г.А.Цукерман, Г.І.Щукіна, Д.Б.Ельконін, І.С.Якиманська та ін.

До визначення впливу різних форм організації навчальної діяльності як важливого засобу посилення її ефективності зверталися В.Дяченко, З.Калмикова, І.Лернер, В.Лозова, І.Первін, Л.Пироженко, О.Пометун, Г.Цукерман, І.Чередов, О.Ярошенко та ін.

Незважаючи на очевидну необхідність принцип варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів недостатньо враховується у процесі навчання. Значною мірою це зумовлено неналежною розробленістю багатьох питань теорії та методики навчання учнів початкових класів. Складною психолого-педагогічною проблемою є одночасне навчання у перших класах дітей, вік яких від неповних 6-ти років до 7,5 року. Хоча на початковому етапі навчання кожна дитина зазнає труднощів, які пов'язані з новою соціальноюроллю, зміною провідного типу діяльності, збільшенням психологічного та фізичного навантаження.

Варіативність організаційних форм навчальної діяльності, на нашу думку, забезпечить урахування пізнавальних можливостей та особливостей емоційно-вольової сфери 6-річних та 7-річних дітей.

Об'єкт дослідження - навчання учнів початкових класів.

Предмет дослідження - реалізація принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку в навчальному процесі.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективного застосування принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів першого класу.

Гіпотеза дослідження. Реалізація принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку в навчальному процесі забезпечить: підвищення відповідності рівня навчального матеріалу індивідуальним можливостям учнів; оптимізацію навчальної діяльності учнів на уроці; інтенсифікацію спілкування учнів на уроці, що викликає прискорене формування групових норм і засвоєння прийомів пізнавальної діяльності.

Згідно з об'єктом, предметом, метою дослідження були визначені такі його основні завдання:

1. Проаналізувати теорію і практику реалізації варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів початкових класів.

2. Систематизувати на основі вивчення психолого-педагогічної літератури оптимальні варіанти поєднання різних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку в процесі навчання.

3. Теоретично обґрунтувати, розробити та апробувати модель реалізації принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку й дослідити вплив її використання на підвищення якості процесу навчання.

4. Розробити для учителів початкових класів рекомендації з питань застосування принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення діалектичної теорії пізнання про: цілеспрямованість практичної діяльності, форми практичної діяльності, основні компоненти свідомості (когнітивний, емоційний, мотиваційно-вольовий), форми мислення; положення Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) про принципи єдності та варіативності побудови української школи; Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті; Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

Теоретичною основою дослідження є учення про діяльнісний та особистісно орієнтований підходи (А.Леонтьєв, І.Лернер, В.Лозова, Л.Момот, С.Подмазін, М.Скаткін, Г.Щукіна, І.Якиманська та ін.); теоретичні розробки з освітніх технологій та технологізації навчального процесу (О.Киричук, О.Кузьміна, С.Кушнірук, О.Пєхота, О.Пометун); концепції диференціації та індивідуалізації навчання (Ю.Гільбух, А.Кірсанов, Х.Лійметс, С.Логачевська, О.Савченко, А.Фурман, І.Унт, О.Ярошенко); теоретичні положення щодо визначення поняття організаційних форм навчальної діяльності учнів (В.Дяченко, Г.Цукерман, І.Чередов, О.Ярошенко); теоретичні аспекти використання інтерактивних методів у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (С.Крамаренко, М.Кларін, Дж.Майєрс, О.Пометун, Л.Пироженко, Р.Реванс, М.Скрипник та ін.); положення вікової та педагогічної психології щодо особливостей навчальної діяльності учнів 6 - 7-річного віку (Л.Виготський, П.Гальперін, Ю.Гільбух, В.Давидов, А.Зак, В.Крутецький, Н.Менчинська, В.Мухіна).

На різних етапах наукового пошуку з метою розв'язання завдань дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: а) теоретичні методи: сходження від абстрактного до конкретного при визначенні сутності основних понять дослідження та виділенні компонентів моделі варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів; структурно-функціональний, порівняльно-аналітичний, математичний аналізи, які дали змогу отримати, проаналізувати та систематизувати дослідницькі літературні й електронні матеріали світової мережі Інтернет із теми дослідження; методи аналізу, синтезу, індукції та дедукції застосовувалися при визначенні умов ефективної реалізації варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку;

б) емпіричні методи: спостереження, опитування, тестування для збору інформації щодо розвитку діяльності учнів і вчителів загальноосвітнього навчального закладу; аналіз документації та електронних документів, що розташовані у глобальній мережі Інтернет, вивчення педагогічного досвіду для визначення сучасного стану застосування принципу варіативності форм організації навчальної діяльності; експеримент із метою апробації та виявлення ефективності розробленої моделі варіативності організаційних форм навчальної діяльності; комплекс методик для встановлення рівня емоційно-психологічного стану дітей на уроці, вивчення взаємовідносин школярів у класі, аналіз тестових завдань.

Опрацювання результатів експерименту здійснювалося методами математичної статистики (вивчення форми розподілу показників, перевірка статистичних гіпотез) на базі сучасного апаратно-програмного забезпечення.

Експериментальною базою дослідження було обрано загальноосвітнішколи міста Івано-Франківська (ЗШ І-ІІІ ступенів №5, 11, ПЗШ І ступеня «Католицька школа»). Дослідження проводилось протягом 2003 - 2006 років, різними видами дослідження було охоплено 410 учнів молодшого шкільного віку, опитано 87 учителів та 152 батьків учнів шкіл м. Івано-Франківська, м. Києва, м. Дрогобича Львівської області, м. Хуста Закарпатської області. Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому етапі (2001 - 2003 рр.) відбувалися: пошук, опанування, аналіз існуючих надбань педагогічної теорії та практики з проблеми варіативності організаційних форм навчальної діяльності; вивчення психолого-педагогічних особливостей навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку; аналітичний огляд літературних джерел щодо визначення методологічних підходів і змісту теми дослідження.

На другому етапі (2003 - 2004 рр.) здійснювалися: відбір сукупності інтерактивних методів для забезпечення принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності першокласників; розробка, наукове обґрунтування та первинна апробація програми забезпечення варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку; організація експериментальних майданчиків у Києві (ЗШ І-ІІІ ступенів № 146), Івано-Франківську (ПЗШ І ступеня «Католицька школа», ЗШ І-ІІІ ступенів №5, 11), Дрогобичі Львівської області (ЗШ І-ІІІ ступенів №3, 4) і Хусті Закарпатської області (ЗШ І-ІІІ ступенів №2).

На третьому етапі (2004 - 2006 рр.) проведені: комплексне експериментальне дослідження впливу варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку на ефективність навчально-виховного процесу; аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів експериментальної частини дослідження; розробка методичних рекомендацій для вчителів початкових класів; формулювання висновків; оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження. Уперше   теоретично   обґрунтовано   сутність   поняття «варіативність організаційних   форм   навчальної   діяльності   учнів»   та експериментально перевірено умови забезпечення варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6 - 7-річного віку.

Визначено вплив варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів на успішність їх навчання й міжособистісні відносини в класі.

Уточнено сутність і особливості організаційних форм навчальної діяльності учнів.

Набули подальшого розвитку теоретичні положення щодо ефективності поєднання в навчальному процесі різних організаційних форм діяльності в навчанні учнів 6-7-річного віку.

Практичне значення дослідження полягає в розробці й впровадженні в навчальний процес початкової школи модель варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку; підготовці науково-методичних рекомендацій з питань варіативності форм організації навчальної діяльності учнів першого класу; результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час читання лекцій слухачам курсів післядипломної освіти та підготовки майбутніх учителів у вищих педагогічних закладах Ш-ІУ рівнів акредитації.

Упровадження результатів дослідження здійснювалося у навчально-виховному процесі ПЗШ І ступеня «Католицька школа» (довідка №194 від 26.12.2007), ЗШ І-ІІІ ступенів №5 (довідка № від . .2007), ЗШ І-ІІІ ступенів №11 (довідка № від . .2007) м. Івано-Франківська. Упровадження також здійснювалося у процесі організаційної діяльності з підвищення кваліфікації учителів початкових класів (довідка Івано-Франківського обласного інститут післядипломної педагогічної освіти №01/ 556 від 29.12.2007).

Вірогідність отриманих результатів забезпечується проведенням наукового аналізу використаних літературних джерел, єдністю теоретичного та експериментального компонентів дослідження, репрезентативністю вибірки, всебічністю охоплення проблеми відповідно до мети та завдань дослідження.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертації доповідалися на: Міжнародній науково-практичній конференції «Особистісно орієнтовані педагогічні технології у початковій освіті» (Тернопіль, 2006); Всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах: «Формування творчої особистості майбутнього вчителя в умовах впровадження інноваційних освітніх технологій» (Суми, 2004), «Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів» (Вінниця, 2005), «Сучасні технології навчання в початковій освіті» (Київ, 2006); регіональних науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах: «Інвестиції в освіту - інвестиції в майбутнє України» (Івано-Франківськ, 2005), «Розвиток особистості молодших школярів у навчально-виховному процесі» (Івано-Франківськ, 2005); педагогічних читаннях на пошану члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, професора Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Богдана Ступарика «Українська педагогіка на межі тисячоліть» (Івано-Франківськ, 2003); звітних науково-практичних конференціях Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (2004-2006).

Публікації: основні положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення у дев'яти одноосібних публікаціях, шість з яких надруковані у виданнях, затверджених ВАК України, три - у збірниках матеріалів конференцій, педагогічних читань.

Структура роботи: дисертація складається із вступу, двох розділів,загальних висновків, списку використаних джерел (281 найменування, з них 10 -іноземною мовою), 9 додатків. Загальний обсяг роботи 214 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації 164 сторінки. Додатки складають 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження для сучасної педагогічної науки в Україні; сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання роботи, гіпотезу, методологічну основу, методи і джерела дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; відображено апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теорія і практика застосування варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6 - 7-річного віку» подано ґенезу індивідуальних групових та фронтальних форм навчальної діяльності учнів; визначено сутність принципу варіативності в педагогічній теорії та практиці, співвідношення між поняттями «диференціація», «індивідуалізація» й «варіативність навчання»; охарактеризовано психофізіологічні особливості навчальної діяльності учнів 6 - 7-річного віку; проаналізовано стан варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів у навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Аналіз історії розвитку організаційних форм навчальної діяльності засвідчив, що в педагогіці існували різні підходи до організації навчального процесу. Історично першою формою навчання була індивідуальна - вчитель взаємодіє лише з одним учнем; один учень взаємодіє лише із засобами навчання. Класно-урочна система Я.А.Коменського дозволила навчати одночасно групу учнів одного віку й з однаковою підготовкою та за однією програмою. Проте педагогами-експериментаторами неодноразово робилися спроби створити власні педагогічні системи, яким притаманні різноманітні форми дитячого співробітництва.

Подальший розвиток проблеми виявився в таких технологіях групового навчання, як: «Белл-ланкастерська система» (А.Белл, Дж.Ланкастер), «Мангеймська система» (Й.Зіккінгер), «Дальтон-план» (Е.Паркхерст), «Метод проектів» (В.Кільпатрик) та інші.

У 20-х роках ХХ століття у практиці роботи української радянської школи почали використовуватися ідеї групових форм навчальної діяльності, які було втілено в модифікованому Дальтон-плані, що отримав назву бригадно-лабораторного методу, в ході якого здійснювався індивідуально-диференційований підхід до учнів, а ускладнення, які виникали в конкретного школяра під час виконання індивідуального завдання, розглядалися всією бригадою.

На початку 30-х років ХХ століття школа зазнала істотних змін щодо змісту, методів роботи й організаційних форм. Зокрема у 1932 році партійними органами було засуджено використання бригадно-лабораторного методу, що привело до зневаги та ігнорування групових форм роботи в шкільній практиці на довгі десятиріччя.

Питання визначення сутності поняття «організаційні форми навчальної діяльності» та їх класифікації залишаються актуальними й на сучасному етапі розвитку педагогічної науки. Проблема організаційних форм навчальної діяльності учнів стала об'єктом вивчення В.Дяченка, Г.Цукерман, І.Чередова, О.Ярошенко та ін. Під організаційною формою навчальної діяльності розуміємо таку організацію, якій властиві певні взаємостосунки між учителем та учнями (безпосередня передача педагогом навчальної інформації або передача цих функцій іншій особі), самими учнями (незалежне виконання завдань, співробітництво), а кількісні та якісні ознаки забезпечують відповідну побудову й перебіг навчального процесу, виходячи з його мети й завдань.

Забезпечення ефективності навчального процесу вимагає використання всієї різноманітності організаційних форм навчальної діяльності та їх поєднання відповідно до дидактичної мети. Аналіз проблеми класифікації організаційних форм навчальної діяльності дозволяє стверджувати, що кожна з них має свої переваги і недоліки, які необхідно враховувати при організації навчального процесу. Перед учителем постає питання вибору в кожному конкретному випадку найбільш вдалого їх сполучення для кожного етапу уроку, для кожного елемента змісту. Повинні бути проаналізовані специфіка змісту, можливості школярів і визначена раціональна форма навчання, яка на наступному етапі уроку змінюється іншою. Нами виділено критерії вибору організаційних форм навчальної діяльності: 1) зміст навчального матеріалу, його складність і новизна; 2) етап процесу навчання; 3) рівень підготовленості учнів.

Дотримання принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності дозволить досягнути мети навчання.

Варіативність розглядається нами як один із демократичних принципів перебудови освіти в Україні, який означає різноманітність навчальних закладів різного типу власності, освітніх програм, змісту, форм та методів навчання. Принцип варіативності спрямований на забезпечення максимально можливого ступеня диференціації та індивідуалізації освіти й тим самим забезпечує організацію особистісно орієнтованого підходу через різноманітність освітніх технологій, змісту, форм та методів навчання.

Нами з'ясовано сутність поняття «варіативність організаційних форм навчальної діяльності» - це один із принципів організації навчання, який передбачає використання різноманітних форм навчальної діяльності учнів

 (фронтальної, групової, парної, індивідуальної та їх поєднання) при врахуванні індивідуальних особливостей кожної дитини.

Ефективність організації процесу навчання значною мірою залежить від врахування особливостей навчальної діяльності учнів. Молодший шкільний вік -час входження дитини в нову для неї діяльність - навчальну, яка стає для неї провідною: в її процесі відбувається формування основних психічних процесів і якостей особистості, формуються довільність, внутрішній план дій, рефлексія. Дитина отримує можливість регулювати свою поведінку та навчальну діяльність на певному рівні активності та самостійності. Питання особливостей навчальної діяльності учнів першого класу набули висвітлення у працях Н.Бібік, Л.Венгер, В.Давидова, А.Запорожця, Я.Коломінського, С.Максименка, В.Мухіної, Д.Ельконіна та ін. Як стверджують науковці, цей вік є сприятливим для засвоєння прийомів доцільної організації навчальної діяльності, адже саме в цей період діти починають засвоювати нову для них соціальну роль і новий вид діяльності

Зроблений аналіз наукових джерел дає підстави для визначення, що навчальна діяльність - це складне утворення, яке має такі взаємопов'язані структурні елементи: мотивацію, цілепокладання, навчальні дії, контроль та самоконтроль, корекцію та самокорекцію, оцінювання та самооцінювання.

Специфіка навчання учнів 6-7-річного віку полягає у тому, що становлення навчальної діяльності учнів першого класу здійснюється тільки за допомогою активного впливу вчителя на формування її складових. Крім того, навчальна діяльність у першому класі початкової школи тісно пов'язана з ігровою, яка домінувала в період дошкільного дитинства. Тому необхідно враховувати принцип наступності в організації та змісті дошкільної й початкової освіти.

Дані констатуючого експерименту дозволяють стверджувати, що в практиці початкової школи недостатньо використовується варіативність організаційних форм навчальної діяльності, переваги надаються традиційній фронтальній роботі (у середньому, фронтальна робота охоплює 62,5% часу уроку, індивідуальна - 18,5% часу, а групова - 15% часу). Зміна форм діяльності протягом уроку спостерігалася лише на 5,7% проаналізованих занять.

Групова та парна робота на уроці у початковій школі займає явно недостатнє місце. Якщо думки вчителів-початківців щодо фронтальної й індивідуальної форм роботи досить сталі, то стосовно корисності й місця групової та парної роботи є значні розбіжності оцінок.

Крім того, є вчителі, які фактично не застосовують, але готові застосовувати варіативність організаційних форм роботи. Це додатково свідчить про існування значних реальних резервів упровадження варіативності організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів на уроках.

Учителі вважають, що групова робота подобається учням молодших класів більше, ніж індивідуальна і фронтальна, а зміна форм протягом уроку привабливіша для учнів, ніж застосування єдиної форми протягом усього уроку. Більшість учителів відзначили як найбільш стомливу для себе фронтальну форму роботи.

У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з організації варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6 - 7-річного віку» представлена апробація розробленої методики варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку. Експеримент проводився за класичною формою і мав підготовчий, констатуючий, моделюючий та формуючий етапи.

Методи педагогічного експерименту, їх переваги і недоліки, розробка й реалізація на цій базі системної методики власного дослідження варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів дозволили отримати позитивні результати й підтвердити гіпотезу дослідження.

З метою порівняння традиційної та експериментальної методики організації навчальної діяльності молодших школярів було проведено формувальний етап експерименту. Контрольні (77 учнів 1-х класів) та експериментальні (75 учнів 1-х класів) класи добиралися таким чином, щоб між учнями не існувало різких розбіжностей у рівнях розумового розвитку. При розробці програми і методики формуючого етапу експерименту виходили з припущення, що становлення суб'єкта навчальної діяльності може відбуватися у процесі її формування від індивідуальних до спільних форм з наступним переходом на більш високий рівень самостійності. Експериментальна робота проводилася у 1-х класах базових шкіл (школи, де навчання починається з 6-ти років).

Організація формувального експерименту полягала в розробці та впровадженні умов реалізації принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності при навчанні учнів 6-7-річного віку: різноманітність організаційних форм навчальної діяльності учнів, оптимальність їх поєднання у навчальному процесі; гармонійність взаємопереходу ігрової та навчальної діяльності; узгодження форм, методів і засобів організації діяльності учнів 6-7-річного.

Формувальний експеримент включав використання на практиці моделі варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів у 1 класі початкової школи (рис.1). Використання її базується на принципах варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання учнів 6-7-річного віку.

Процес навчання учнів 6-7-річного віку

Фронтальна, групова, парна, індивідуальна

форми організації навчальної діяльності учнів

Рис.1. Модель варіативності організаційних форм навчальної діяльності

учнів 6-7-річного віку.

Концептуальний

компонент      її   э ° -7w,,„        ,.л   і   і--,_-1 Змістовний

Розроблена нами модель містить 3 взаємопов'язаних компоненти: концептуальний, технологічний та змістовий. В її основу покладено принцип варіативності організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7-річного віку. Застосування принципу варіативності зумовлює індивідуалізацію навчання, а також можливість диференційованого підходу до учнів. Крім того, важливим принципом, якого необхідно дотримуватися при організації навчання учнів 6-7-річного віку, є наступність у навчанні дошкільників та учнів першого класу. Указані положення зумовили визначення сутності концептуального компонента моделі варіативності організаційних форм навчальної діяльності.

Технологічний компонент передбачає застосування моделі на практиці і включає систему дій вчителя, спрямованих на застосування різноманітних організаційних форм навчальної діяльності у процесі навчання учнів першого класу. При цьому педагог керується концептуальними положеннями, що зумовлюють дотримання принципу варіативності організаційних форм навчальної діяльності.

Технологія побудови процесу навчання за принципом варіативності передбачає дотримання певних етапів організації роботи учнів.

1. Підготовчий етап - учитель готує учнів до різних форм організації їх діяльності в навчальному процесі, ознайомлює їх із правилами роботи в групі, в парі, індивідуально та фронтально, разом з учнями створює систему умовних позначень, які будуть регулювати їх роботу.

2. Організаційний етап - застосування на практиці різних організаційних форм навчальної діяльності, об'єднання учнів у пари, навчальні групи, використання різних способів розміщення парт.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

7-річного віку - Варіативність організаційних форм навчальної діяльності учнів 6