Н М Шевчук - Вдосконалення методу структурування ринку виробників шампанських вин - страница 1

Страницы:
1  2 

РОЗВИТОК ГАЛУЗЕЙ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

УДК 663.223:311.12.005.22 В. М. Багацький, канд. екон. наук, доц.,

Н. М. Шевчук, аспірантка, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ СТРУКТУРУВАННЯ РИНКУ ВИРОБНИКІВ ШАМПАНСЬКИХ ВИН

В статті розглянуто методи структурного групування, виокремлено переваги та недоліки кож­ного з розглянутих методів та запропоновано шляхи вдосконалення на підставі встанов­лення меж інтервалів методом гнучких групових середніх.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: метод структуризації ринку виробників, статистичне групування, струк­турний тип групування, групувальна ознака, принцип недопустимості пустих груп, величина інтервалу, метод гнучких групових середніх.

Український ринок шампанських вин досить динамічний і швидко зростає не лише за обсягами виробництва шампанського (в середньому на 12 % щорічно), але й за кількістю підприємств.

Окрім того, щорічно змінюються і частки ринку кожного з підприємств, його ринковий статус. Це, в свою чергу, свідчить про структурні зрушення на ринку і викликає необхідність проведення постійного та ретельного аналізу ринку, який би відображав об'єктивну картину не лише про стан, але й динаміку та структуру рин­ку в цілому і становище кожного з виробників.

Для формулювання об'єктивних висновків щодо певних процесів важливим є як вибір актуальної інформації зі значної кількості джерел, так і коректних щодо мети дослідження методів її обробки.

Метою цього дослідження є вдосконалення методів структуризації певного рин­ку (на прикладі виробників шампанських вин) на основі зміни принципу побудови окремих груп його учасників.

Ознайомлення з результатами теоретичних напрацювань таких авторів, як Г. Я. Гольдштейна В. Р. Кучеренка, Л. Г. Рождественська, О. В. Катаєва, А. В. Войчак, Л. І. Крамченко, Б. М. Зніс, К. Т. Кокс та ін., а також практичних досліджень ринку в різних галузях економіки виявило, що структурування ринку найчастіше розгля­дається в площині сегментування, тобто групування за окремими типами спожива­чів, або як розподіл певного ринку за видами товарів. При цьому недостатньо уваги надається конкретним методам виокремлення ринкових груп.

Наукові дослідження з економічної статистики (Л. П. Харченко, А. М. Єріної, О. К. Мазуренко, З. О. Пальян та ін.) визначають групування як основу обробки статистичних даних. З точки зору окремих одиниць сукупності групування — це об' єднання окремих одиниць сукупності в групи, які однорідні за певними ознака­ми [2, c. 30].

Статистичне групування має на меті виокремлення якісно однорідних сукупнос­тей, вивчення структури сукупності, дослідження існуючих залежностей. Кожній з вищезазначених цілей відповідає особливий вид групування: типологічне, структур­не, аналітичне (факторне) [2, c. 31].

Виходячи з мети цього дослідження, найбільший інтерес викликає структурний вид групування, що дає можливість описати складові частини сукупності, а також проаналізувати структурні зрушення.

© В. М. Багацький, Н. М. Шевчук, 2007

Даний вид групування передбачає:

1) виокремлення групувальної ознаки;

2) визначення кількості груп та величини інтервалів, з додержанням принципу недопустимості пустих груп;

3) визначення системи показників для характеристики груп. Обов' язковим є по­казник кількості груп, який може бути представлений або кількістю одиниць у кож­ній групі, або часткою кожної групи [2, c. 37—38].

На наш погляд, груповою ознакою в дослідженнях будь-якого ринку, в тому чис­лі ринку шампанських вин, є обсяг реалізації продукції в натуральному вимірі. Од­нак, одержання такого показника пов' язане з проведенням додаткових обстежень. Набагато доступнішою є інформація стосовно обсягів виробництва тієї чи іншої продукції. Зважаючи на те, що за ринкових умов виробники не зацікавлені в нагро­маджені нереалізованої готової продукції (це врегульовано законодавством Украї­ни щодо оподаткування прибутку), ділову активність підприємства на ринку корек­тно вимірювати більш доступним показником обсягу виробництва.

Такого ж висновку дійшли фахівці «WINE MARKETING RESEARCH» (WMR), які впродовж останніх років досліджували ринки виноробної галузі України.

В якості часового інтервалу, за який обраховується обсяг виробництва, прийняті окремі періоди року, зокрема півріччя.

Такий методичний підхід, з одного боку, вимагає встановлення окремих само­стійних величин інтервалів для кожного з періодів, а з іншого ускладнює прове­дення досліджень. Проте, певні сезонні коливання ринку він враховує в межах окремих півріч (рис. 1), але нівелює їх всередині кожного з періодів.

850 800 750 700 650 600

550 500

450 400 350 300 250 200 150 100

С

чГ > ^

<f ^ ^ 4-° <f <$

2004

2005

2006

Рис. 1. Виробництво шампанського по місяцях за 2004—2006 рр. [3]

о

S

У подальшому, за методом «WMR» груповою ознакою виступає середньомісяч­ний обсяг виробництва кожного з виробників, виокремлено 4 групи виробників, а величини інтервалів віднесення виробників до окремих груп визначені наступними:

1) «лідери» — середньомісячні обсяги виробництва понад 60 тис. дал.;

2) «переслідувачі» — 40 — 60 тис. дал.;

3) «резерв» — 10 — 40 тис. дал.;

4) «аутсайдери» — обсяги виробництва менше 10 тис. дал. [1]. Виокремлення чотирьох груп виробників і встановлення нерівних інтервалів за

методом «WMR» видається необгрунтованим, оскільки за статистичним методом структурного групування кількість груп визначається за формулою:

n = 1 + 3,322 х lg N, (1) де N — кількість елементів сукупності [2, c. 37];

n = 1 + 3,322 х lg13 = 4,7 = 5 .

Таким чином, необхідно визначити 5 груп виробників шампанських. Лише за наявності пустої можна скорочувати їх кількість і встановлювати нерівні інтервали. За інших умов рекомендується визначати рівні величини інтервалів [2, c. 31].

Розрахунок середньомісячних обсягів виробництва та розподіл за групами ви­робників ринку шампанських вин наведені в табл. 1.

Таблиця 1

ГРУПУВАННЯ ВИРОБНИКІВ ШАМПАНСЬКИХ ВИН ЗА МЕТОДОМ «WMR» У І ПІВРІЧЧІ 2004 РОКУ

Виробник

Обсяг виробництва, тис. дал. [3]

Середньомісячний обсяг виробництва, тис. дал.

Груповий інтервал, тис. дал.

Структурна група

 

> 60

Лідери

Київський ЗШВ

332

55,3

40—60

Переслідувачі

Харківський ЗШВ

251

41,8

 

 

Артемівський ЗШВ

204

34,0

10—40

Резерв

Одеський ЗШВ

193

32,2

 

 

Севастопольський ВЗ

154

25,7

 

 

Одесавинпром

144

24,0

 

 

Нива

55

9,2

< 10

Аутсайдери

Одеський КЗ

48

8,0

 

 

Черкаський ЛВЗ

33

5,5

 

 

Золота балка

32

5,3

 

 

Новий Світ

23

3,8

 

 

Київський ВЗ

22

3,7

 

 

Укрвино

21

3,5

 

 

Всього

1512

252,0

Таким чином, ринкові частки окремих груп виробників шампанських вин у першому півріччі 2004 р. розподілились наступним чином (рис. 2).

Аутсайдери; 15,5 %

Переслідувачі; 38,5 %

Рис. 2. Розподіл ринку шампанських вин між групами виробників у І півріччі 2004 р. [1]

Як видно з рис. 2, у групу «лідерів» не увійшов жоден виробник. Наявність се­ред виокремлених груп пустої може свідчити про те, що верхня межа інтервалів встановлена на занадто високому рівні та підтверджує помилковість встановлення величин інтервалів.

Ця помилка прослідковується також при спробі виокремлення груп виробників за результатами І півріччя 2005 року (табл. 2).

Таблиця 2

РОЗПОДІЛ РИНКУ ШАМПАНСЬКИХ МІЖ ГРУПАМИ ВИРОБНИКІВ У І ПІВРІЧЧІ 2004—2005 РР.

 

 

Частка ринку, %

Структурна група —

І півріччя 2004 р.

І півріччя 2004 р.

«Лідери»

«Переслідувачі»

38,5

55,5

«Резерв»

46,0

34,8

«Аутсайдери»

15,5

9,7

Обсяг виробництва, тис. дал.

1512

1474

Використання тих же величин інтервалів знову призвело до відсутності учасни­ків ринку у групі «лідерів». Таким чином, можна зробити висновок про системну некоректність, якої припустились аналітики «WMR» на другому етапі структурно­го групування.

Крім того, вагомим недоліком розглянутого методу є, на нашу думку, нечутли­вість жорстких величин інтервалів до коливань загальних обсягів ринку. Особливо це стає помітним для умов їх скорочення.

Цікавою спробою подолати останній недолік є метод багатомірної середньої, який рекомендується його авторами [2] для групування учасників ринку за кількома параметрами.

Родзинкою цього методу є прийняття в якості групувальної ознаки співвідно­шення конкретного значення будь-якого параметру діяльності підприємства до се­редньої величини цього параметру у загальній сукупності підприємств:

де Pp — нормований рівень і-го виробника 7-го року, XiJ — обсяг виробництва і-го виробника 7-го року, X7 — середній обсяг виробництва 7-го року [2, c. 46].

Сукупність цих величин являє собою групувальну ознаку, у відповідності із значеннями якої відбувається розподіл об' єктів за групами.

У подальшому алгоритм цього методу повністю збігається з алгоритмом струк­турного групування.

Використання середніх показників дозволяє в межах цього методу усунути один з недоліків, притаманний методу «WMR», а саме враховувати вплив зміни загаль­них параметрів ринку на величину інтервалів та розподіл підприємств за різними групами.

Результати групування виробників шампанських вин на підставі вже наведених даних за І півріччя 2004 року представлені в табл. 3.

Кількість груп відповідає раніше встановленим вимогам і становить 5. Розподі­ливши підприємства за груповою ознакою за рівними інтервалами, виявлено напов­неність кожної групи. Проте, підприємство, що відноситься до групи IV знахо­диться на межі інтервалів, а також три з п' яти груп мають у своєму складі лише по одному підприємству. На наш погляд, встановлення рівних інтервалів спотворює об' єктивну картину ринку, тому за приблизно однакових обсягів виробництва Се­вастопольський ВЗ та Одесавинпром входять до різних груп.

Таблиця 3

ГРУПУВАННЯ ВИРОБНИКІВ ШАМПАНСЬКИХ ВИН

ЗА МЕТОДОМ БАГАТОМІРНОЇ СЕРЕДНЬОЇ

Виробник

Обсяг виробництва, тис. дал.

Групувальна ознака

Груповий інтервал

Структурна група

Київський ЗШВ

332

2,85

2,34-2,87

І

Харківський ЗШВ

251

2,16

1,80-2,33

ІІ

Артемівський ЗШВ

204

1,75

 

 

Одеський ЗШВ

193

1,66

1,26-1,79

ІІІ

Севастопольський ВЗ

154

1,32

 

 

Одесавинпром

144

1,24

0,72-1,25

IV

Нива

55

0,47

 

 

Одеський КЗ

48

0,41

 

 

Черкаський ЛВЗ

33

0,28

 

 

Золота балка

32

0,28

0,18-0,71

V

Новий Світ

23

0,20

 

 

Київський ВЗ

22

0,19

 

 

Укрвино

21

0,18

 

 

Всього

 

1512

13,00

1

Кожен з розглянутих методів певною мірою спотворює існуючу ситуацію на ринку і вимагає розробки додаткових інструментів обґрунтування величини нерів­них інтервалів. Використання цих методів в обмеженій версії, на жаль, надає сум­нівні результати.

Розв' язання виявлених проблем можливе в напрямку подальшого використання середніх з метою визначення меж інтервалів. Цей висновок ґрунтується на тому, що впровадження середніх в алгоритм структурного групування за методом бага-томірної середньої дало певний позитивний ефект.

Інтервали, визначені за допомогою середніх, на наш погляд, надають більшої гнучкості та об' єктивності в процесі структурного групування, тобто спроможні врахувати динаміку ринку (як позитивну, так і негативну) та становище (вагу) під­приємств у кожний конкретний момент часу.

Зважаючи на пріоритетну роль середніх, цей метод пропонується назвати мето­дом гнучких групових середніх.

Алгоритм цього методу відповідає поетапним крокам структурного групування, особливість полягає лише у коректному встановленні нерівних інтервалів, що, на нашу думку, являється наріжним каменем у групуванні підприємств.

Групувальною ознакою є обсяг виробництва, а кількість груп у відповідності до вимог статистичного групування встановлюється на рівні п' яти.

Межі інтервалів двох груп, використовуючи спосіб послідовних розбиттів, ви­значаємо за загальною середньою, розрахованою за всією сукупністю виробників:

N

_ £ a

p=, (3)

N

де аі — обсяг виробництва і-го виробника, N — кількість виробників. За вищенаведеними даними табл. 1 ця середня становить:

— 1512

P =-= 116,3 тис. дал.

13

Межі двох наступних інтервалів встановлюються на рівні середніх групових, розрахованих за кожною з попередньо сформованих груп:

P7 = \ ' (4)

де Хі — обсяг виробництва і-го виробника 7-ї групи, Nj — кількість виробників 7-ї групи.

За наведеними даними ці межі знаходяться на рівні:

—   332 - 251 - 204 - 193 - 154 - 144 ч P, =-= 213,0 тис. дал.

—   55- 48- 33 - 32- 23 - 22- 21   00 , .

P11 =-= 33,4 тис. дал.

11 7

Використання отриманих меж інтервалів для чотирьох груп дає наступний роз­поділ виробників шампанських вин (табл. 4):

Таблиця 4

ГРУПУВАННЯ ВИРОБНИКІВ ШАМПАНСЬКИХ ВИН ЗА МЕТОДОМ ГНУЧКИХ ГРУПОВИХ СЕРЕДНІХ

Виробник

Обсяг виробництва, тис. дал.

Загальна середня (ф. 3)

Групові середні

(ф. 4)

Групові інтервали

Коефіцієнт варіації

Київський ЗШВ

332

116,3

213,0

> 213,0

1,32

Харківський ЗШВ

251

 

 

 

 

Артемівський ЗШВ

204

 

 

116,4

- 213,0

1,42

Одеський ЗШВ

193

 

 

 

 

Севастопольський ВЗ

154

 

 

 

 

Одесавинпром

144

 

 

 

 

Нива

55

 

33,4

33,4 - 116,3

1,15

Одеський КЗ

48

 

 

 

 

Черкаський ЛВЗ

33

 

 

< 33,4

1,57

Золота балка

32

 

 

 

 

Новий Світ

23

 

 

 

 

Київський ВЗ

22

 

 

 

 

Укрвино

21

 

 

 

 

 

Всього 1512

 

Наступним кроком виступає оцінка рівня однорідності виокремлених груп, яка здійснюється за показником коефіцієнту варіації. Чим нижче значення групового коефіцієнту варіації, тим більш однорідна група. Враховуючи вимогу виокремлен­ня п' яти груп, формування додаткової групи здійснюється шляхом розбиття най­більш неоднорідної з чотирьох груп (з найвищим коефіцієнтом варіації) на дві зно­ву ж таки за середньою цієї групи.

—   33 - 32 - 23 - 22 - 21   26 2 д PV =-= 26,2 тис. дал.

Результати остаточного групування наведені нижче.

Розвиток галузей та рег ональна економ ка

Таблиця 5

РОЗПОДІЛ ВИРОБНИКІВ ШАМПАНСЬКИХ ВИН ЗА 5 ГРУПАМИ У І ПІВРІЧЧІ 2004 РОКУ

Виробник

Обсяг виробництва, тис. дал.

Київський ЗШВ

332

Харківський ЗШВ

251

Артемівський ЗШВ

204

Одеський ЗШВ

193

Севастопольський ВЗ

154

Одесавинпром

144

Нива

55

Одеський КЗ

48

Черкаський ЛВЗ

33

Золота балка

32

Новий Світ

23

Київський ВЗ

22

Укрвино

21

Всього

Групові ін­тервали

> 213,0

116,4 - 213,0

33,4 116,3

< 33,4

1512

Групові інтервали

Структурна група (чисельність)

> 213,0

Лідери (2)

116,4 - 213,0

Переслідувачі (4)

33,5 - 116,3

Резерв (2)

26,2 - 33,4

Наздоганяючі (2)

< 26,2

Аутсайдери (3)

Лідери; 38,6 %

Таким чином, структура ринку виробників шампанських вин у І півріччі 2004 року набуває наступного вигляду.

Аутсайдери; 4,4 %

Наздоганяючі; 4,3 % Резерв; 6,8 %

Переслідувачі; 45,9 %

Рис. 3. Розподіл часток ринку між групами виробників виокремлених за методом гнучких групових середніх

Запропонований метод дозволяє не лише підвищити однорідність груп (головна умова коректного групування), але й дає змогу:

— дотриматись статистично обґрунтованої чисельності груп;

— врахувати вплив динаміки ринку (в тому числі негативної та сезонної) на йо­го структуру;

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Н М Шевчук - Вдосконалення методу структурування ринку виробників шампанських вин