Г Півняк - Англо-російсько-український словникз геоінформатики - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80 

забезпечення

1. Технічна дисципліна, направлена на удосконалення процесів створення специфікацій вимог, розробки, модифікаціі і супроводу систем програмного забезпечення (програмних систем). При цьому розробники програмного забезпечення використовують теорію і методи комп' ютерних наук для успішного розв' язання різноманітних нетривіальних завдань. Включає широкий спектр різних засобів, методів і технологій проектування і побудови великих програмних систем, що масштабуються. (Див. computer science). 2. Набір методичних, організаційних та інструментальних засобів, що полегшують створення програм й допомагають підвищити їх споживчі характеристики. Вважається, що використовувана технологія програмування повинна забезпечити реалізацію будь-якої структури взаємодіючих об' єктів, що подаються проектувальником. 3. Підхід до вибору й написання коду, методології написання коду, грамотний підхід до спостереження за змінами й керування ними, а також роботою над одним проектом великої кількості програмістів і т.д. Прикладами технологій є структурне, модульне, об' єктно-орієнтоване, .NET-програмування, паралельне програмування й багато ін. Опирається на так званіпарадигми програмування. 4. Методи, що регламентують високий професійний рівень написання програмних систем, незалежно або майже незалежно від мови програмування, операційної системи, комп'ютера й завдання, яке розв' язується.

Software/hardware □ Программно-аппаратное обеспечение Програмно-апаратне забезпечення

Сукупність апаратного забезпечення та програмного забезпечення комп'ютерної системи обробки інформації.

Software localization Локализация программного обеспечения (ПО) □ Локалізація програмного забезпечення (ПЗ)

Комплекс робіт з доробки ПЗ з метою зробити програмний продукт зручним для користувачів того або ін. культурно-географічного реґіону (тобто переклад на відповідну національну мову всіх меню та команд користувальницького інтерфейсу, елементів допомоги (хелпа) для визначення головних функцій операційної системи, ін. текстів, а також доведення ПЗ відповідно до вимог законодавства в реґіоні, переклад розрахунків з однієї валюти в ін. й деяких ін. заходів).

Software Tools □ Инструментальное программное обеспечение □ Інструментальні програмні засоби

Програми, котрі використовуються під час розробки, коригування або розширення ін. програм. Як правило, набір таких програмних засобів забезпечує задоволення лише найнагальніших потреб, і в найзагальнішому випадку може складатись із текстового редактора, компілятора, динамічного завантажувальника і яких-небудь засобів налагодження. Такі інструментальні програмні засоби можуть надавати допомогу в усіх видах діяльності протягом усіх стадій життєвого циклу програмного забезпечення, включаючи управління розробкою і забезпечення якості. Solid angle □ Телесний угол □ Тілесний кут

Частина простору, яка обмежена деякою конічною поверхнею. Наприклад, тригранний і багатогранний кути - частини простору, що обмежується трьома або більшою кількістю площин, які прходять через одну точку - вершину тілесного кута. Одиницю виміру тілесного кута називають стерадіаном.

Solution □ Решение □ Рішення

1. (Мат.) Нехай два вирази Т1і, х2, xn) і Т2(хі, х2, xn), з'єднаних знаком рівності Ті = Т2, є рівняння з n змінними, і нехай Х- відповідна область визначення. Тоді кожна послідовність чисел , і;2, i;n), елементи i;i якої будуть підставлені замість відповідних змінних xi у рівняння, переводять його в істинне висловлення, називається рішенням або коренем цього рівняння. Вирішити рівняння - значить знайти всі його рішення, тобто знайти його безліч рішень. 2. MSF) У повсякденному розумінні рішення (solution) - це просто стратегія або метод, що дозволяють вирішити проблему. На жаргоні IT-індустрії «рішеннями» все частіше називають програмні продукти, що є великими застосуваннями або комплексами великих застосувань. Зокрема, у методології MSF (Microsoft Solution Framework) термін «рішення» має досить специфічне значення. Це скоординована поставка набору елементів (таких, як програмно-технічні засоби, документація, навчання й супровід), необхідних для задоволення деякої бізнес-потреби конкретного замовника. Хоча MSF і використовується при розробці комерційних продуктів для масового споживчого ринку, він концентрується головним чином на поставці рішень, призначених для певного замовника. До складу завершеного рішення, як правило, входять такі компоненти: а) програмно-технічні засоби й розроблений код; б) процес   впровадження;   в) документація;   г) комунікації;   д) навчання;   е) підтримка

(супровід).

Solver □ Решатель □ Вирішуватель

(ArcGIS) Алгоритм аналізу мереж. Solver renderer □ Отрисовщик результата решателя □ Рендерер результату вирішувача

Програма візуалізації результатів вирішення задачі, що її ініціював користувач.

SOM - Див. space oblique Mercator (projection)

SONAR («зошісі navigation and ranging») Сонар Сонар

Прилад для виявлення підводних об'єктів,  визначення відстаней до об'єктів й напрямків на них за допомогою акустичних засобів, що реєструють випромінені або відбиті об'єктом звукові хвилі. SOTS - Див. Spatial Data Transfer Standard

Source coordinates □ Выходные координаты Вихідні координати

Вихідні координати опорної точки. Source Input Format (SIF) Входной формат источника □Вхідний формат джерела

Специфікація MPEG-файлу. Вхідний формат джерела відеозображень MPEG. Source map, source material □ Картографические источники Картографічні

джерела, картографічні матеріали

Картографічні твори (праці) та ін. графічні, цифрові, текстові документи, використовувані для складання й відновлення карт. Розрізняють картографічні джерела астрономо-геодезичних, знімально-картографічних, аерокосмічних, кадастрових, економіко-статистичних, цифрових, текстових, даних натурних і лабораторних вимірів, теоретичні й емпіричні закономірності. Будь-який картографічний твір може розглядатися як картографічне джерело для створення ін. картографічного твору. Southbridge □ Хаб южный мост □ Хаб південний міст

Позначення схеми периферійного контролера чіпсета, що, як правило, включає контролери EIDE, клавіатури, послідовність портів, шини USB та ін. подібні пристрої. Див. northbridge.

Space map Космокарты, космофотокарты Космокарти, космофотокарти

Топографічні або тематичні карти, створювані по даним дистанційного зондування, основв яких становить планове фотозображення або ортофотознімок (ortophoto(graph), ortophotomap) з необхідними доповненнями, умовними знаками й написами. Топографічні космокарти звичайно створюються в проекції та розграфці, прийнятих для карт даного масштабного ряду.

Space mapping □ Космическое картографирование □ Космічне картографування

Складання топографічних і тематичних карт безпосередньо за даними зйомок з космосу. Космічне картографування - високоекономічний спосіб картографування, він особливо ефективний при складанні й відновленні карт мало вивчених територій, поповненні їхнього змісту, показі явищ, видимих лише з більших висот (наприклад, глобальних розламів), картографуванні динаміки явищ або складанні карт на певну дату. Space oblique Mercator (projection) (SOM) - Див. projection. Sрасе рію^; satellite image Снимок космический □ Знімок космічний

Знімок об' єкта зондування, який одержали за допомогою технічного засобу ДЗЗ (знімальної системи), встановленого на платформі космічного базування (КА). Див. image.

Space segment of GPS Космический сегмент GPS □ Космічний сегмент GPS

Сегмент системи GPS, який містить до 26 штучних супутників Землі (передбачається, що у майбутньому кількість супутників буде збільшуватися), які знаходяться на шести орбітах. Площини орбіт нахилені під кутом близько 55° до площини екватора та зсунуті за довготою на 60°. Радіуси орбіт - близько 26 тис. км, а період обертання - половина зоряної доби (приблизно 11 годин 58 хвилин). Таке розміщення супутників дає можливість спостерігати одночасно не менш ніж за п'ятьма з них у будь-який час та у будь-якій точці поверхні Землі. Передавачі, що встановлені на борту кожного супутника, постійно випромінюють електромагнітні сигнали у напрямку земної поверхні. Spaceborne Imaging Radar - Див. Shuttle Imaging Radar Spacing □ Разбивка Розбивка

1. Інтервал (наприклад, між рядками тексту). 2. Розміщення, розставлення (рос. расстановка), дистанціонування, (рос. дистанционирование). 3. Просторовий розподіл,тобто відстань між будь-якими об' єктами.

Spaghetti data structure □ Структура данных «спагетти» □Структура даних «спагеті»

Представлення планарної конфігурації точок, дуг та полігонів як множини списків прямолінійних сегментів. Кожен список є дискретизацією дуги, яка може існувати незалежно або як частина кордону певного полігона.

Spaghetti model □ Модель «спагетти», не топологическое векторное представление □ Модель «спагеті», векторне нетопологічне подання

Різновид векторного подання лінійних і полігональних просторових об' єктів з описом їхньої геометрії (але не топології) у вигляді неупорядкованого набору дуг або сукупності сегментів.

Spatial analysis Пространственный анализ □ Просторовий аналіз

1. Група функцій, що забезпечують аналіз розміщення, зв'язків і ін. просторових відносин просторових об'єктів, включаючи аналіз зон видимості/невидимості, сусідства, мереж, створення й обробку цифрових моделей рельєфу, просторовий аналіз об' єктів у межах буферних зон і ін. 2. Процес моделювання, дослідження та інтерпретації отриманих результатів моделювання. Просторовий аналіз корисний для оцінки можливостей і характеристик, оцінки та передбачення, а також інтерпретації та кращого подання. Існують чотири традиційних типи просторового аналізу: топологічні перекриття (topological overlay) і аналіз близькості (contiguity analysis), аналіз поверхонь (surface analysis), лінійний (linear analysis) і растровий аналіз (raster analysis) Просторовий аналіз визначається, як «комплекс методів, застосовуваних до даних, які є просторовими» (Goodchild and Longley 1999). 2. Просторовий аналіз є комплексом методів, що витягують зміст (to add value) з даних, що містяться в географічних інформаційних системах (ГІС). У такий спосіб просторовий аналіз виділяє дисципліну Geographic Information Science. Ця дисципліна представляє ряд просторових аналітичних методів (techniques) та їхніх реалізацій у середовищі ГІС ПЗ (in state of the art GIS software). Специфічним напрямком є аналіз просторових даних (spatial data analysis), що включає аналіз структур і характеристики просторових точок (spatial point patterns), автокореляцію та принципи геостатистики.

Spatial coincidence □ Пространственное совпадение □ Просторовий збіг

(ArcGIS) Процес топологічного порівняння просторових об' єктів. Використовується в топології БГД.

Spatial data Пространственные данные, географические данные □ Просторові дані, географічні дані

(Син. geographic(al) data, geospatial data, georeferenced data). 1. Будь-який тип даних, що включають формальну просторову прив'язку - як, наприклад, геодезичну мережу. До цієї категорії належать як дані дистанційного зондування, так і інформація з карт. 2. Інформація про місце розташування та форми деякої сутності і взаємозв' язки між ними. Звичайно сутності є географічними просторовими об' єктами, що зберігаються у вигляді координат і топології. 3. (ArcGIS) Дані, які характеризують місця розташування географічних сутностей, об' єднані з їхнім просторовим виміром. Просторові дані класифікуються на точки (point), лінії (line), ділянки (area) і поверхні (surface). 4. Цифрові дані про просторові об' єкти, що включають відомості про їхнє місце розташування і властивості, просторові і непросторові атрибути. Звичайно складаються із двох взаємозалежних частин: позиційної (spatial, locational) і непозиційної (aspatial) складової даних, інакше - опису просторового положення (spatial location) і тематичного змісту (thematic content) даних, тобто тополого-геометричної й атрибутивної характеристик даних («геометрії й семантики», «графіки й семантики», жарг.). Таким чином, повний опис просторових даних складається із взаємозалежних описів топології, геометрії й атрибутики об' єктів. Просторові дані разом з їхнім семантичним оточенням становлять основу інформаційного забезпечення ГІС. Необхідність обліку динамічності, мінливості даних, їхнього відновлення вимагає поряд із «просторовістю» облік тимчасових аспектівданих (data temporality), розширюючи поняття просторових даних до просторово-тимчасових даних (spatio-temporal data, spatiotemporal data). Введення тимчасової розмірності даних (temporal dimension of data) - один із проявів багатомірності просторо­вих даних і «багатомірних», зокрема, чотирьохвимірних ГІС (4D GIS). Засобами абстрактного опису тополого-геометричної частини просторових даних служать моделі, або подання просторових даних чи структури просторових даних (spatial data structure). Реляційна модель подання атрибутів просторових даних у базах даних, як найпоширеніша, носить особлива назву геореляційної моделі даних (georelational data model), що поєднує усі аспекти всього їхнього подання, засновані на підтримці атрибутивної частини даних у СКБД реляційного типу. При уведенні в комп' ютерне середовище використовуються різноманітні джерела просторових даних. Якість просторових даних (spatial data quality) визначається їхньою точністю (безпомилковістю), надійністю, вірогідністю, повнотою, несуперечністю. На безлічі просторових даних визначені різні операції уведення, експорту, імпорту, обміну, передобробки, обробки, аналізу, висновку, візуалізації й т.п., що входять до складу функціональних можливостей ГІС. Spatial Data Infrasturcture (SDI) Инфраструктура (гео) Пространственных Данных (ИПД) □ Інфраструктура (гео) Просторових Даних (ІПД)

Сукупність технологічних, нормативно-правових та інституціональних заходів і механізмів організації та інтеграції ресурсів просторових даних (геоданих) на національному, регіональному і глобальному рівнях для ефективного використання, забезпечення доступності інформації з боку державних і комерційних організацій та простих громадян, зручності інформаційної взаємодії власників і споживачів геоданих, усунення відомчих інформаційних бар'єрів, дублювання збору просторових даних. ІПД включає три необхідних компоненти: а) базову просторову інформацію; б) стандартизацію просторових даних, бази метаданих і механізм обміну даними; в) інституціональну основу їхньої реалізації. Див. GSDI,NSDI, SDI Cookbook.

Spatial database □ Пространственная база данных Просторова база даних

СУБД, що містить просторові об'єкти. Spatial data base management system □ Система управления пространственными базами данных □ Система управління просторовими базами даних

Комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення, ведення та використання баз просторових даних (баз геоданих).

Spatial data generalization (generalisation) □ Генерализация пространственных данных □ Генералізація просторових даних

Узагальнення позиційних та атрибутивних даних про просторові об' єкти в ГІС в автоматичному або інтерактивному режимах з використанням операторів генералізації, або генералізаційних операторів (generalization operators), їхніх наборів або послідовностей, частина з яких має відповідність у прийомах і методах картографічної генералізації. Серед основних з них можна виділити: 1 . Спрощення (simplification); згладжування (smoothing). 2. Тоншання ліній (line thinning). 3. Розрядка, тобто усунення надлишкових проміжних точок у цифровому записі ліній (line weeding). 4. Відбір (reselection). 5. Перекласифікація (reclassification). 6. Агрегування (aggregation), зокрема, об' єднання суміжних полігонів зі знищенням границь між ними (polygon dissolving/merging). 7. Злиття (amalgamation). 8. Маскування (masking). 9. Переривання ліній (omissing). 10. Утрирування розміру або форми (exaggeration). 11. Зменшення мірності об' єктів, або згортка, колапс (collapse). Оператори генералізації просторових даних можуть застосовуватися глобально (до шару в цілому) або локально (до фрагмента шару, сегменту лінії й т.п.), обслуговувати чисто графічні (позиційні) або структурні перетворення даних. Втручання користувача в процес автоматичної генералізації просторових даних звичайно має на меті індикацію й усунення графічних конфліктів у відображеннях однотипних і різнотипних об' єктів шляхом їхнього зсуву, або переміщення (displacement),  мінімізації  синергетичних  ефектів  при  багаторазовому застосуванніоднотипних, а при послідовному - різнотипних операторів, зменшення або усунення геометричних і топологічних погрішностей, контролю цілісності даних і непорушеності зв' язку позиційної та атрибутивної частин даних.

Spatial data representation, (geo)spatial data model Представление пространствен­ных данных, модель пространсвенных данных □ Подання просторових даних, модель просторових даних

Спосіб цифрового опису просторових об'єктів, тип структури просторових даних. Найбільш універсальні й уживані з них - векторне подання (векторно-топологічне подання й векторно-нетопологічне або модель «спагеті»), растрове подання, регулярно-ніздрювате подання та квадродерево (квадротомічне подання). До менш розповсюджених або застосовуваних для подання просторових об' єктів певного типу належить також гіперграфова модель, модель типу TIN і її багатомірні розширення. Відомі гібридні подання просторових даних. Машинні реалізації подання просторових даних називають форматами просторових даних. Існують способи й технології переходу від одних подань просторових даних до ін. (приміром, растрово-векторне перетворення, векторно-растрове перетворення).

Spatial data sources □ Источники пространственных даных □ Джерела просторових даних

Аналогові, або цифрові дані, які можуть бути основою інформаційного забезпечення ГІС. Розрізняють вихідні, неопрацьовані дані (raw data, primary data), звичайно одержувані безпосередньо від приймачів або сенсорів (sensor) даних у процесі збору даних (data capture), наприклад, у ході дистанційного зондування, і вторинні, оброблені, похідні дані (secondary data). До чотирьох основних типів джерел просторових даних належать: картографічні джерела (map data source), тобто карти, плани, атласи й ін. картографічні зображення; дані дистанційного зондування; дані режимних спостережень на гідрометеопостах, океанографічних станціях і т.п.; статистичні дані відомчої і державної статистики й дані переписів (census data). При оцінці джерел просторових даних враховуються їхнє просторове охоплення (data coverage), масштаби, дозвіл, якість, форма існування (аналогова - цифрова), періодичність знімання або надходження, актуальність і обновлюваність, умови й вартість одержання, придбання й переклад у цифрову форму (цифрування), доступність, формати подання, відповідність стандартам та ін. характеристики метаданих.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80 


Похожие статьи

Г Півняк - Англо-російсько-український словникз геоінформатики