Автор неизвестен - Анатолій якович циганенкодо 75-річчя від дня народження - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

18,8

36,4

59,0

В группе хирургических больных во вре­мя операции дрожжеподобные грибы были выделены у 10 из 16 пациентов из двух или более проб, полученных из брюшной полости во время операции, причем у 5 из них имел ме­сто бактериально-грибковый микст. Бактери­альная микрофлора была представлена бакте­риями рода Nocardia, Klebsiella, Acineto-bacter, Staphylococcus, видом E. сх>Н. Еще у двух больных грибы определялись лишь од­нократно в жидкости, выделявшейся по дре­нажным трубкам из брюшной полости в после­операционном периоде. На этом основании их не учитывали как инфицированных грибко­вой флорой. У трех человек из числа 10 инфи­цированных грибы присутствовали как в опе­рационной ране, так и в крови. У двух из них были найдены C. famata, у третьего C. kru-zei. Еще у трех пациентов была выявлена C. albicans. У четырех пациентов грибы не уда­лось идентифицировать из-за потери культур в процессе лабораторного исследования.

У терапевтических больных с хрониче­ской патологией желудка и двенадцатиперст­ной кишки грибы были обнаружены в желу­дочном соке 8 из 11 пациентов. У всех этих больных были найдены кандиды. C. albicans были обнаружены у четырех больных. У шес­ти человек были высеяны кандиды, не фер­ментирующие глюкозу, лактозу, мальтозу

Список литературы

1. Petri M.G., Konig J., Moecke H.P. et al. Epidemiology of invasive mycosis in ICU patients: a pro­spective multicenter study in 435 non-neutropenic patients. Intensive Care Med. 1997; 23: 317-325.

2. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Кандидоз. М.: Триада-Х, 2001. 472 с.

3. Schaechter M., Medoff G., Eisenstein B.I. Mechanisms of microbial disease. Williams and Wilkins,

1993. 973 p.

4. Васильева Е.И., Соколова В.И. К проблеме грибковой инфекции: Успехи медицинской миколо­гии. Под ред. Ю.В. Сергеева. М., 2003; 2: 284.

5. Бажукова ТА., Лебедева О.В., Анисимова Е.Н. и др. Роль грибов рода Candida в развитии гной­но-септических инфекций у новорожденных: Успехи медицинской микологии. Под ред. Ю.В. Сергее­ва. М., 2003; 2: 212-213.

6. Заболотный Д.И., Зарицкая И.С., Вольская О.Г. Грибковые инфекции верхних дыхательных путей. Doctor 2003; 1: 66-71.

7. Лещенко В.М. Лабораторная диагностика грибковых заболеваний. М.: Медицина, 1992. 142 с.

КАНДИДИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ, ЯКІ ТРАДИЦІЙНО НЕ ЗВ'ЯЗУЮТЬСЯ З МІКОЗАМИ

Ю.Л.   Криворутченко,   В.В.   Жебровський,   М.А.   Кірсанова,   Аль   Ола Мухаммед,

О.Н. М'ясникова, Н.С. Лукоянова, Н.В. Павлова, Є.Б. Чемоданов, Е.М. Кулінич

Вивчено три групи пацієнтів: з хірургічною, терапевтичною та стоматологічною патологією, на наявність у патологічних вогнищах мікозної та бактеріальної мікрофлори. Показана присутність грибкової флори, у першу чергу Candida, в більшості патологічних матеріалів, отриманих від хво­рих усіх вивчених категорій.

Ключові слова: мікози, Candida, хірургія, патологія шлунка, зубні вогнища інфекції.

CANDIDA AT DISEASES WHICH NO ASSOCIATED WITH MYCOSES TRADITIONALLY

Yu.L. Krivorutchenko, V.V. Zhebrovsky, M.A. Kirsanova, Al Ola Muchammed, O.N. Miasnihova,

N.S. Lukojanova, N.V. Pavlova, Ye.B. Chemodanov, E.M. Kulinich

The fungal and bacterial microflora isolated from pathological focuses of patients from three groups with surgical, therapeutic and stomatological pathology have been studied. The fungal flora (mostly Can­dida species) was found in most of clinical samples from patients of all the groups.

Key words: mycoses, Candida, surgery, pathology of stomach, odontogenic focuses of infection.

и сахарозу. У одного пациента были получе­ны культуры грибов рода Aspergillus.

У стоматологических больных в бактери­ально-грибковых микстах совместно с гриба­ми обнаруживались грамположительные и гра-мотрицательные кокки, грамотрицательные палочки, анаэробные бактерии. Грибы рода Candida были обнаружены в околозубных оча­гах инфекции 69 из 110 обследованных паци­ентов. Подавляющее число изолятов принад­лежало к C. albicans. Были получены единич­ные изоляты C. krusei, C. tropicalis и C. pseu-dotropicalis.

Выводы

1. Дрожжевые грибы обнаружены в кро­ви и/или операционной ране у большинства хирургических больных старшего возраста, в желудочном соке большинства больных с хро­нической патологией желудка и двенадцати­перстной кишки, а также в большинстве ис­следованных околозубных очагов инфекции.

2. Кандиды составляют значительную или большую часть полученных изолятов.

3. Полученные данные указывают на воз­можную существенную патогенетическую роль кандид при указанных видах патологии и на целесообразность проведения микологи­ческого обследования и антифунгальной тера­пии для предотвращения развития осложне­ний у приведенных категорий больных.

РОЛЬ ЦИТОМЕГАЛОВІРУСІВ У ПЕРИНАТАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ

І.Л. Маричев

Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л.В. Громашевського

АМН України, м. Київ

Встановлений взаємозв'язок рівня інфікованості цитомегаловірусами та питомої ваги активованих форм з формуванням акушерської патології у вагітних. Визначений алго­ритм лабораторних діагностичних досліджень сироватки та плазми крові з метою вста­новлення груп ризику серед вагітних і породіль.

Ключові слова: цитомегаловіруси, інфекція, діагностика, вагітність.

По даним МОЗ, із вродженими захворю­ваннями щорічно народжується 4-6 % дітей. В патогенезі вроджених захворювань однією з головних причин є внутрішньоутробні вірус­ні інфекції, які зустрічаються, по даним анг­лійських і американських авторів, в 10-20 ви­падках на 1000 новонароджених [1-2].

Достатньо згадати про такі інфекції, як краснуха, грип, гепатит та ін., при яких спо­стерігається найбільш часте невиношування вагітності, ріст перинатальної захворюваності і смертності, народження дітей з вадами роз­витку. Але реальна погроза інфікування в пе­ринатальному і неонатальному періодах існує тільки в умовах активації інфекційного аген­та. Вагітність — один із факторів, що викли­кає зміни в імунній системі, у зв'язку з чим створюються умови для активації персистент-ної інфекції і збільшується вірогідність внут-рішньоутробного інфікування плоду [3, 4].

Особливе місце серед збудників вірусних інфекцій внаслідок значного поширення в людській популяції (від 65 до 94 %) займають представники родини герпес-вірусів — вірус простого герпесу (ВПГ), цитомегаловірус (ЦМВ), вірус Епштейн-Барр (ВЕБ), вірус ва-рицелла-зостер (ВВЗ) та ін. Особливістю цих інфекцій є їх передача не тільки по «вертика­лі» (від матері плоду), але й по «горизонталі» (статевим шляхом). Збудники цих інфекцій мають здатність тривалий час персистувати в організмі хазяїна, формувати хронічні вогни­ща інфекції з періодичною активацією при відсутності стійкого імунітету.

Більшість герпетичних уражень діагнос­тується на основі клінічних даних, і у деяких хворих клінічні прояви можуть виглядати як первинні. У таких випадках важко визначити, чи страждають ці хворі первинним захворю­ванням чи у них рецидив захворювання. При цьому специфічні антитіла у сироватці крові визначаються у високих титрах (1:3200 і ви­ще). Титри специфічних антитіл при без-симптомній формі інфекції нижче (1:800­1:1600), ніж при клінічних проявах захворю­вання. Не викликаючи особливих порушень здоров'я, герпес-віруси можуть проникати че­рез плаценту в плід і викликати важкі уражен­ня плоду і новонародженого. Материнський імунітет не в змозі попередити реактивацію персистентної інфекції в період вагітності, а та­кож трансмісію герпес-вірусів до плоду.

ЦМВ викликає субклінічні або незначні клінічні прояви у людини, які не мають спе­цифічної симптоматики. Активація ЦМВ від­бувається, як правило, під час вагітності або при зниженні захисних властивостей орга­нізму [1].

При інфікуванні ЦМВ вагітної жінки ри­зик ураження плоду трансплацентарним шля­хом досить високий. Внутрішньоутробні інфікування ЦМВ є найбільш частими серед інших інфекцій і зустрічаються у 0,4-2,3 % новонароджених [5, 6].

Імовірність інфікування плоду збільшу­ється з терміном вагітності, хоча ризик ура­ження плоду тим більший, чим раніше була інфікована вагітна чи спостерігалась актива­ція ЦМВ-інфекції. Переважна більшість дітей із вродженою ЦМВ-інфекцією при народжен­ні не мають клінічних ознак інфекції. Біль­шість з них нормально розвиваються, але спо­стереження показали, що у 10-13 % дітей в подальшому відмічаються симптоми незнач­них неврологічних порушень [7].

Існує також припущення, що хоча ЦМВ-інфекції і не є безпосереднім причинним фак­тором звичного невиношування, але у випад­ках реактивації вірусу під час вагітності є однією з причин, що ускладнюють її перебіг. Таким чином, в ряді випадків ЦМВ-інфекція може стати причиною передчасного перери­вання вагітності [6] .

Діагноз ЦМВ-інфекції у вагітних може бу­ти визначений при виявленні специфічних включень ЦМВ у клітинах (вони мають ви­гляд «совиних очей»), які можна знайти ли­ше у 3-6 % в осаді слини та сечі. Тому лише пильні та багаторазові дослідження можуть дати позитивний результат.

Лабораторна діагностика при персистент-них інфекціях є основним прийомом встанов­лення інфікування матері і прогностичним критерієм можливого інфікування новона­родженого. У зв'язку з тим, що клінічна діаг­ностика вроджених вірусних інфекцій достат­ньо складна із-за частого субклінічного проті­кання інфекції у матері, особливого значен­ня набувають сучасні чутливі і специфічні ме­тоди, які включають серологічні, молекуляр­но-біологічні і цитологічні дослідження [4, 5].

Методи серологічної діагностики найбільш часто і широко використовуються для оцінки інфікованості матері в різні терміни вагітності, а також для визначення специфічних антитіл безпосередньо в сироватці плоду та новонарод­женого [5]. При обстеженні визначається титр специфічних антитіл класу або збільшен­ня низькоавідних антитіл класу IgG, які свідчать про первинну інфекцію.

Випадки виявлення у новонародженого імуноглобулінів та свідчать про реакцію на інфекцію, у той час як виявлення IgG не є інформативним і може бути наслід­ком їх пасивного переносу через неушкодже-ну плаценту з організму матері.

Метою дослідження було встановлення зв'язку носійства цитомегаловірусу та форму­вання репродуктивної патології у жінок.

Матеріал та методи. Досліджені сироват­ка та плазма крові 177 вагітних віком від 17 до 34 років на II триместрі. Визначення мар­керів інфікування (специфічні антитіла IgG та до ЦМВ) проводилось методом імунофер-ментного аналізу (ІФА) із використанням комерційних тест-систем «Біосервіс» (Росія),

ЦМВ наведені у таблиці. При обстеженні вагітних на серологічні маркери (специфічні антитіла IgG до CMV-вірусу герпесу 4-го ти­пу) встановлено, що середній показник інфі-кованості жінок обох груп становить 67,23 %. Визначена частота інфікованості вагітних 2-ї групи у 1,43 раза менша, ніж у вагітних 1-ї групи. У відповідності до встановлених меж (1:400) рівня «здорового носійства» специфічних антитіл до CMV частота виявлен­ня підвищеного рівня (вище 1:800) до CMV у 1-й групі вагітних становила 59,02 %, у 2-й —

25,87 %.

При використанні ПЛР виявлено, що се­редній показник позитивних результатів для вагітних 1-ї групи з вмістом антитіл на рівні «здорового носійства» становив 20 %, а для жінок цієї ж групи з підвищеним рівнем анти­тіл — 25 %. У вагітних 2-ї групи було одержа­но в ПЛР лише два позитивних результати (13,33 %) — у вагітних з високим рівнем спе­цифічних антитіл до CMV.

Таким чином, одержані результати по ви­значенню інфікованості CMV вагітних свід­чать про те, що існує певний зв'язок між час­тотою визначення серологічних маркерів CMV, показником «позитивних знахідок» в ПЛР і перебігом вагітності. Спільність біоло­гічних властивостей збудників CMV та ВПГ, схожість патогенезу захворювання обумовлю­ють необхідність використання єдиної такти­ки лабораторного дослідження для визначен­ня факту інфікованості чи активації CMV з підтвердженням позитивних серологічних реакцій в ПЛР та повторним серологічним дослідженням з інтервалом у 2 тижні.

Рівень інфікованості вагітних ЦМВ

Група вагітних

п

Кількість серопозитивних, абс. ч. (%)

Кількість інфікованих, абс. ч. (%)

 

 

 

ІФА

ПЛР

 

 

 

титр

CMV

 

1-ша - з обтяженим анамнезом

75

61 (81,33)

до 1:400 >1:800

25(40,98) 36(59,02)

5(20) 9(25)

2-га - без ускладнень

102

58 (56,86)

до 1:400 >1:800

43(74,13) 15(25,87)

0

2(13,33)

«BioRad» (Франція), «Ордженікс» (Ізраїль). Молекулярно-біологічні дослідження прово­дились методом ПЛР із використанням набо­рів «Амплісенс» (Росія).

Із числа вагітних були виділені дві групи: 1-ша група (75 жінок) — вагітні з обтяженим акушерським анамнезом (викидні, передчасні пологи, мертвонароджені і т. д.) та 2-га група (102 жінки) — вагітні, у яких не спостеріга­лись ускладнення вагітності.

Результати та їх обговорення. Одержані дані по визначенню інфікованості вагітних

Висновки

При обстеженні вагітних і жінок з обтяже-ним анамнезом на маркери ЦМВ-інфекції встановлено, що у більшості активація інфек­ції є імовірною причиною виникнення пери-натальної патології. Вагітність сприяє акти­вації персистентної інфекції. Негативний вплив інфекції підсилюється супресивним ефектом при вагітності. Для підтвердження активації ЦМВ-інфекції необхідним є сумісне використання серологічних і молекулярно-біологічних досліджень.

Список літератури

1. Паращук Ю.С., Авраменко Н.В. Влияние цитомегаловирусной инфекции на репродуктивную функцию женщин. Педиатр., акуш. и гинекол. 2000; 5: 106-108.

2. Прилуцкий А.С., Майлян ЭА., Резниченко НА., Островский И.М. Мониторинг цитомегалови-русной инфекции у беременных женщин и детей в центре клинической иммунологии и аллергологии. Мат. науч.-практ. конф. «Герпетические инфекции клиника, лечение, диагностика», Киев, 15-16

окт., 2002. К., 2002: 58.

3. Царегородцева Е.Е. Внутриутробное инфицирование у беременных с ВЗРП. Пробл. беременно­сти 2001; 3: 38-41.

4. Alanen A., Hukkanen V. Herpes simplex virus DNA in amniotic fluid without neonatal infection.

Clin. Infec. Diseases 2000; 30, 2: 363-367.

5. Панкратова Т.С. Актуальность проблемы внутриутробной инфекции и ИФА-диагностика. Но­вое в ИФА-диагностике: Сб. матер. lll конф. «ДИА-плюс». Суздаль, 1992: 17-24.

6. Сидельникова В.М., Дадальян Л.Г., Ванько Л.В., Сухих Г.Т. Цитомегаловирусная инфекция у пациенток с привычным невынашиванием беременности. Акуш. и гинекол. 1995; 4: 7-9.

7. Гилберт Г.Л. Восходящая предача специфических инфекций матери в перинатальном перио­де: Клиническая патология беременности и новорожденного. М., 1986.

РОЛЬ ЦИТОМЕГАЛОВИРУСОВ В ПЕРИНАТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ И.Л. Маричев

Установлена взаимосвязь уровня инфицированности цитомегаловирусами и удельного веса ак­тивированных форм с формированием акушерской патологии у беременных. Определен алгоритм лабораторных диагностических исследований сыворотки и плазмы крови с целью установления групп риска среди беременных и рожениц.

Ключевые слова: цитомегаловирусы, инфекция, диагностика, беременность.

CYTOMEGALOVIRUS AND PERINATAL PATHOLOGY I.L. Marichev

It is established correlation between level cytomegalovirus infection and activated forms with form­ing of obstetric pathology by pregnant. It is definited algorithm of laboratory diagnostic serum and blood plasma by way to establish groups of risk among pregnant and women giving birth.

Key words: herpesvirus, infection, diagnosis, pregnancy.

АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ ЛИПОСОМАЛЬНОГО ПРЕПАРАТА «ЛИПИН» ПРИ ИНГАЛЯЦИОННОМ ЛЕЧЕНИИ ДЕТЕЙ,

БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ

Ю.В. Одинец, В.Г. Чернуский, И.Л. Дикий

Харьковский государственный медицинский университет

Представлены данные об ингаляционном использовании липосомального препарата «Ли-пин» в комплексном лечении 114 детей, страдающих бронхиальной астмой, в возрасте 3-14 лет. Показано влияние липина на этиологические факторы в развитии этого забо­левания и продемонстрированы его преимущества перед другими препаратами, исполь­зуемыми в лечении бронхиальной астмы.

Ключевые слова: липосомы, лечение, бронхиальная астма, микробиоценоз, микрофло­ра бронхиального секрета, колонизационная резистентность.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа