Автор неизвестен - Анатолій якович циганенкодо 75-річчя від дня народження - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

45,3±5,7

2,7±1,8

32,0±5,3

65,3±5,4

иммунизации в этом районе. А в группе детей, проживающих на территории с повышенным радиоактивным фоном, число защищенных от дифтерии составляет всего 76 % (57). В отно­шении столбняка число защищенных лиц хо­тя и превышает 90 % в каждой из групп, од­нако во 2-й группе число лиц со средними и высокими «защитными» титрами было замет­но ниже.

Выводы

1. Установлено неблагоприятное влияние ионизирующего излучения на состояние спе­цифического иммунитета к дифтерии и столб­няку детского населения, проживающего в ус­ловиях территорий с повышенным радиоак­тивным фоном.

2. Показатели популяционного поствакци­нального иммунитета детей к «управляемым» инфекциям могут рассматриваться не только как прогностический критерий эпидемическо­го процесса, но и как индикатор экологическо­го неблагополучия территории, в частности в отношении ионизирующей радиации.

3. Данные изучения напряженности им­мунитета к дифтерии и столбняку детского на­селения, проживающего на экологически не­благополучной территории, свидетельствуют о необходимости разработки адаптированной тактики иммунизации детей.

Список литературы

1. Маркевич В.Е., Загородній М.П. Імунологічна реактивність дітей, які проживають в умовах дії малих доз іонізуючого випромінювання та промислових викидів. Врач. дело 1999; 3: 49-52.

2. Димитриев Д.А., Румянцева Е.Г. Современные методы изучения влияния загрязнения окру­жающей среды на иммунную систему. Гигиена и санитария 2002; 3: 68-71.

3. Федоров Е.І., Подаваленко А.П. Особливості епідемічного процесу дифтерійної інфекції серед дитячого населення Харківської області. Укр. міжвідомча збірка «Дитячі інфекції». К.: Здоров'я, 2002;

29: 11-17.

4. Чумаченко Т.О., Подаваленко А.П., Зверева Н.Л. та ін. Вплив забруднення повітря викидами автотранспорту на післящеплювальний імунітет дітей дошкільного віку. Зб. тез допов. наук.-практ. конф. «Актуальні питання гігієни та екології безпеки України». К., 2003: 191-192.

5. Ядерная энциклопедия. Под ред. А.А. Ярошинской. М.: Благотворит. фонд Ярошинской, 1996.

656 с.

ОСОБЛИВОСТІ ПОСТВАКЦИНАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ДО ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ У ДІТЕЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ З РІЗНИМ РАДІОАКТИВНИМ ФОНОМ

Е.І. Федоров], А.П. Подаваленко, А.П. Резников, В.О. Мороз, Ю.С. Муха, Н.М. Котяш

Вивчений поствакцинальний протидифтерійний та протиправцевий імунітет у дітей, які мешка­ють в умовах дії різних доз іонізуючого випромінювання. Встановлено негативний вплив радіації на стан специфічного імунітету до дифтерії та правця дитячого населення. Проведені дослідження свід­чать про необхідність розробки адаптованої тактики імунізації дітей на екологічно небезпечних територіях.

Ключові слова: радіація, поствакцинальний імунітет, дифтерія, правець.

FEATURES OF THE POSTVACCINAL DIPHTHERIA AND TETANUS IMMUNITY OF CHILDREN,

LIVING IN CONDITIONS OF DIFFERENT DOSES OF IONIZING RADIATION

E.I. Fedora A.P. Podavalenko, A.P. Reznikov, V.A. Moroz, Yu.S. Mukha, N.M. Kotyash

It was studied postvaccinal antidiphtherial and antitetanic immunity in children living in conditions of different doses of ionizing radiation influencing. The unfavorable influencing of radiation on condi­tion of particular immunity of the children's population to diphtheria and tetanus fixed. The conducted researches testify to necessity of mining of adapted tactics of children immunization in ecological unfa­vorable territories.

Key words: irradiation, postvaccinal immunity, diphtheria, tetanus.

НАПРАВЛЕНІСТЬ ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ВАГІТНИХ З HELLP-СИНДРОМОМ

О.П. Танько

Харківський державний медичний університет

Стаття присвячена визначенню імунологічного статусу у вагітних з HELLP-синдромом. Встановлено розвиток імунодефіциту за вторинним супресорним варіантом і провідна роль аутоімунного компонента в патогенезі розвитку даного синдрому. Ключові слова: вагітність, HELLP-синдром, імунологічний статус, аутоімунний ком­понент.

У період демографічної кризи в Україні, низького соціально-економічного рівня, еко­логічних негараздів лікарі-акушери несуть особисту відповідальність за кожну народже­ну дитину та жінку, що народжує [1, 2].

Пізні гестози вагітних є одним з головних і найчастіших ускладнень гестаційного проце­су, що в структурі материнської смертності займає одне з перших місць. HELLP-синдром— це тяжке ускладнення пізнього гестозу.

У сучасній вітчизняній літературі недостат­ньо відомостей про HELLP-синдром, незважаю­чи на те, що ця недуга супроводжує важкий перебіг гестозу у 4-12 % випадків і характе­ризується високою материнською (до 75 %) та перинатальною (79 на 1000) смертністю [3-7].

У зв'язку з викладеним метою даного дослідження стало визначення особливостей імунологічних зрушень у вагітних з HELLP-синдромом.

Матеріал і методи. Досліджено 32 жінки, у яких перебіг вагітності ускладнився HELLP-синдромом. Вік вагітних коливався від 22 до 38 років. У 21 (65,6 %) жінки HELLP-синдром розвинувся на тлі хронічного вірусного гепа­титу В; у 11 (34,4 %) — при наявності в анам­незі хронічного криптогенного гепатиту, у 3 з них— на тлі хронічного реактивного гепати­ту. У 26 (81,3 %) констатовано прееклампсію тяжкого ступеня; у 6 (18,8 %) — преекламп-сію середнього ступеня. 22 (68,9 %) жінки з групи, що досліджувалася, скаржилися на ну­доту, блювоту; 26 (81,3 %) — на біль в епігаст-ральній ділянці та правому підребер'ї; 23 (71,9 %) — на головний біль, затуманення зо­ру; 20 (62,5 %) — на виражені набряки. Під час розвитку клінічної маніфестації HELLP-синдрому з наявністю класичної тріади симп­томів (гемолізу, підвищення рівня трансамі-наз, тромбоцитопенії) передчасне відшаруван­ня нормально розташованої плаценти спосте­рігалось у 7 (21,9 %) жінок, ДВЗ-синдром — у 15 (46,9 %), ниркова недостатність — у 2 (6,25 %), набряк легенів — у 2 (6,25 %), внут­рішньочерепний крововилив — у 3 (9,4 %); розривів печінки не спостерігалось. Клінічне дослідження передбачало опитування жінок, з'ясування анамнезу життя, перенесених за­хворювань, детальний аналіз менструальної та дітородної функції, вивчення функціональ­ного стану органів і систем, даних зовнішньо­го акушерського та піхвового дослідження. Особлива увага при зборі анамнезу приділя­лась виявленню особливостей репродуктивної функції, перенесеним екстрагенітальним і гі­некологічним захворюванням.

Проводилось загальноприйняте лаборатор­не і клініко-інструментальне обстеження вагіт­них (клінічний аналіз крові, сечі, група крові та Rh-фактор, біохімічне дослідження крові, коагулограма, ЕКГ (матері та плоду). Визначен­ня маркерів вірусного гепатиту проводилось за допомогою стандартних наборів тест-систем.

Для вивчення імунологічних показників у сироватці крові проводили тести першого і другого порядку, які характерізують основні показники клітинної та гуморальної ланок імунітету і стан фагоцитуючих клітин. Клі­тинні показники імунітету (вміст Т- та В-лім-фоцитів, субпопуляції Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/кілерів) вивчали в цитоток­сичному тесті із застосуванням моноклональ-них антитіл (МКАТ) класів СD3+; СD4+, СD8+, СD22+ фірми Ortho Diagnostic Systems Inc. (USA). При цьому МКАТ класу СD3+ вважали відносними до тотальної популяції Т-лімфо-цитів, СD4+— до популяції Т-хелперів /індук­торів, СD8+— Т-супресорів/кілерів; СD22+— до В-клітин. В якості літичної суміші вико­ристовували кролячу сироватку, яка була пе­ревірена на нетоксичність.

Обчислювали імунорегуляторний індекс СD4/СD8, під яким розуміли співвідношення лімфоцитів з хелперною та супресорною акти­вністю (Lh/Ls). Імунологічні зсуви оцінювали методом «імунологічного компасу» [8].

Функціональну активність лімфоцитів до­сліджували в реакції бластної трансформації лімфоцитів (РБТЛ), у тому числі спонтанній та індукованій фітогемаглютиніном (ФГА) та екстрактом печінкової тканини.

Вираженість аутоімунних реакцій до тка­нинних аутоантигенів — комплексного пла­центарного (КПА), тимусного (ТА) та ліпопро-теїду печінки людини (ЛПЛ), оцінювали за до­помогою реакції гальмування міграції лімфо­цитів (РГМЛ) капілярним способом [8].

Вміст ЦІК у сироватці крові визначали шля­хом преципітації в розчинах поліетиленгліколю ПЕГ) з молекулярною масою 6000 ум. од. із за­стосуванням модифікованого способу. Вміст фракцій дрібно- (<11S), середньо- (11S-19S) і ве-ликомолекулярних (>19S) імунних комплексів визначали шляхом диференційованої преци­пітації в 6; 3,5 і 2%-вих розчинах ПЕГ з моле­кулярною масою 6000 ум. од.

Рівень сироваткових імуноглобулінів ви­значали способом радіальної імунодифузії в агарозному гелі з моноспецифічними антиси-роватками, що містять антитіла до IgA, IgM, IgG з наступним виміром діаметра кільця пре­ципітації, який залежить від концентрації да­ного імуноглобуліну в дослідженій сироватці [8]. Результати враховували після інкубації чашечок Петрі в термостаті протягом 48 год.

Активність лізоциму в сироватці крові ви­вчали нефелометричним методом за В.Г. До-рофейчуком, титр пропердину — модифікова­ним методом А.М. Яковлевої з співавт.; вміст комплементу визначали гемолітичним мето­дом титрування по 50%-вому гемолізу [8].

Результати. Дослідження показали, що під час розвитку даного ускладнення вагітнос­ті мали місце виражені порушення імуноло­гічних показників. Вони характеризувалися наявністю вираженої Т-лімфопенії, дисбалан­сом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, який полягав у переважному зменшенні чис­ла CD4+-клітин (Т-хелперів/індукторів) на фоні помірного зниження кількості Т-супре-сорів/кілерів (CD8+-лімфоцити). Так, рівень тотальної популяції Т-клітин (CD3+) у вагіт­них ІІ триместру був знижений у середньому в 1,6 раза порівняно з нормою у відсотковому відношенні і вдвічі — в абсолютному вираху­ванні та в ІІІ триместрі — у 1,6 раза і втричі відповідно.

Індивідуальний аналіз імунограм показав, що в ІІ триместрі рівень CD4+-клітин (Т-хел-пери/індуктори) до початку лікування дорів­нював у середньому (18,21±0,60) % (при нор­мі (44,42±1,76) %; р<0,01), тобто зменшував­ся в 2,5 раза, а в ІІІ триместрі кратність різни­ці даних показників складала лише 1,7 раза (р<0,01). Щодо рівня Т-супресорів/кілерів, то кратність зниження числа CD8+-клітин скла­дала в середньому 1,5 раза як для ІІ, так і ІІІ триместру вагітності. Отже, при розвитку HELLP-синдрому в ІІ триместрі відбувалося переважне пригнічення хелперної субпопуля-ції Т-лімфоцитів на фоні меншого— супресор-ної, тоді як в ІІІ триместрі обидві субпопуляції зменшувалися майже однаково. Внаслідок цього імунорегуляторний індекс CD4/CD8, який відбиває співвідношення хелперів і суп-ресорів, мав чітко виражену тенденцію до зни­ження в ІІ триместрі, досягаючи в середньо­му значення 0,82±0,01 (при нормі 1,38±0,03; р<0,001), тобто в 1,7 раза, тоді як в ІІІ три­местрі кратність різниці показника складала лише 1,2 раза (при нормі 1,27±0,07; р<0,01). Клінічним відображенням цієї закономір­ності був важчий перебіг HELLP-синдрому в

II триместрі вагітності. Поряд із цим у вагіт­них відзначалося зниження показників як спонтанної бластної трансформації, так і інду­кованої ФГА та ЛПЛ, що свідчило про пригні­чення функціональних можливостей лімфо­цитів. Так, показник спонтанної РБТЛ знижу­вався в середньому в 1,6 раза (р<0,05), індуко­ваної ФГА і ЛПЛ — у 1,4 раза (р<0,05). Отже, істотної різниці між цими показниками що­до терміну виникнення HELLP-синдрому не відзначено.

Таким чином, при вивченні показників клітинного імунітету в ІІ та ІІІ триместрах встановлено, що при розвитку HELLP-синдро-му розвиваються глибокі імунні зсуви. При використанні методу «імунологічного компа­су» їх можна було охарактеризувати як від­носний супресорний варіант вторинного іму­нодефіциту. При цьому відзначається, що значні імунологічні зсуви мали місце при ран­ньому виникненні HELLP-синдрому.

Поряд із суттєвими змінами клітинного імунітету у вагітних спостерігалося значне зро­стання концентрації ЦІК у сироватці крові. Так, при розвитку «гострої печінки» в ІІ три­местрі кратність зростання даного показника складала в середньому 1,5 раза (р<0,001), тоді як в ІІІ — 1,6 раза (р<0,001). Дослідження мо­лекулярного складу ЦІК у цих вагітних дозво­лило виявити також істотні зсуви в їх молеку­лярному складі. Індивідуальний аналіз імуно-грам, отриманих у ІІ та ІІІ триместрах вагітнос­ті, показав, що в складі ЦІК переважали най­більш патогенні середньо- (11S-19S) та дрібно-молекулярні (<11S) імунні комплекси. Дійсно, відносний вміст дрібно- та середньомолекуляр-них імунних комплексів як найпатогенніших у вагітних з HELLP-синдромом у ІІ триместрі збільшувався в 1,6 і 1,2 раза відповідно та в

III триместрі до (39,22±1,89) % (при нормі (29,20±2,21) %, тобто в 1,3 раза; р<0,05) для <11S і (43,67±1,24) % (при нормі (34,30± 1,62) %, що було вище, ніж в 1,3 раза; р<0,05) —для (11S-19S) імунних комплексів. Сума даних фракцій ЦІК досягала в середньому (73,17±1,21) % (р<0,01) у вагітних у ІІ три­местрі та (82,99±2,02) % (р<0,01) — у ІІІ. По­ряд із цим частка великомолекулярних ЦІК істотно знижувалась, причому в ІІ триместрі до (26,83± 1,12) % (при нормі (45,23±1,38) %, тобто в 1,7 раза; р<0,01) та в ІІІ майже вдвічі, тобто в середньому (17,11±1,14) % (при нормі (36,50±2,30) % (р<0,01).

Із викладеного видно, що при виникненні HELLP-синдрому в ІІІ триместрі вагітності відзначалися більш суттєві зсуви вивчених гу­моральних факторів імунітету. Можливо, більш істотне зростання рівня ЦІК в пізні терміни гестації було пов'язане не лише з по­рушенням функції печінкової паренхіми, але й зі змінами в плаценті, у тому числі функціо­нального стану матково-плацентарного бар'є­ра, який у ІІІ триместрі зазнає найбільшого навантаження.

Вивчення фагоцитарної активності моно­цитів показало, що у вагітних з HELLP-син-дромом мало місце максимальне пригнічення активності ФАМ. При цьому простежувалася деяка залежність зниження індексів ФАМ від терміну виникнення HELLP-синдрому. Так, у ІІ триместрі кратність зниження ФІ складала в середньому 2,2 раза (що дорівнювало 13,4± 0,3; р<0,01), а в ІІІ триместрі — в 2,1 раза (при нормі 29,4±1,5; р<0,01); значення ІА зменшу­валося в 1,7 і 1,6 раза відповідно.

Індекс ГММ був знижений у порівнянні з нормою у середньому в 1,6 раза у ІІ (18,2± 2,5) %; р<0,01 та вдвічі у ІІІ триместрі вагіт­ності, що дорівнювало (15,1±1,2) %; р<0,01).

При дослідженні стану неспецифічної анти­інфекційної резистентності встановлені також максимальні її порушення. При цьому рівень лізоциму зменшувався в середньому в 2,1 раза при розвитку HELLP-синдрому в ІІ триместрі (5,34±0,02) мкг/мл; р<0,01) та в 1,7 раза — у ІІІ (при нормі (11,36±0,04) мкг/мл; р<0,01). Титр пропердину коливався в межах 1:14-1:8 при нормі для вагітних 1:100-1:25. Так, у ІІ триместрі вагітності він спадав в 2,6 раза (скла­даючи 0,087±0,012 при нормі 0,032±0,001; р<0,001) та в ІІІ триместрі у 2,3 раза, що дорів­нювало 0,072±0,062 при нормі 0,031±0,001 (р<0,01). Аналогічна динаміка була зазначена і при дослідженні стану ферментативної системи комплементу. При цьому титр комплементу у вагітних з HELLP-синдромом зменшувався в се­редньому в 3,2 раза для пацієнток ІІ триместру (що дорівнювало 0,096±0,002; р<0,01) та 2,8 ра­за для вагітних у ІІІ триместрі (р<0,001).

Отже, у цілому можна вважати, що при розвитку HELLP-синдрому в ІІ триместрі вагіт­ності виявлялися найбільші зрушення клітин­них показників імунітету та факторів НАР, то­ді як при його виникненні в ІІІ триместрі на перший план виходило значне зростання пато­генних середньомолекулярних імунних ком­плексів на фоні максимального збільшення рівня загальних ЦІК.

Важливо, що викладені зміни імунного статусу відмічені за 7-10 діб до розвитку клі­нічної маніфестації HELLP-синдрому, тобто передували розвитку цієї патології. Зважаю­чи на це, слід зауважити, що своєчасне визна­чення імунологічних зсувів дозволить вжити заходів щодо профілактики розвитку HELLP-синдрому.

Висновки

1. У жінок з пізніми гестозами та хро­нічною патологією гепатобіліарної системи в 2,6 раза підвищується ризик розвитку HELLP-синдрому.

2. При розвитку HELLP-синдрому в ІІ три­местрі вагітності виявляються найбільші зру­шення клітинних показників імунітету та факторів НАР.

3. При виникненні HELLP-синдрому в III триместрі на перший план виходить знач­не зростання патогенних середньомолекуляр-них імунних комплексів на фоні максималь­ного збільшення рівня загальних ЦІК.

Список літератури

1. Гойда Н.Г. Шляхи зниження материнської смертності при операції кесарева розтину у вагітних з екстрагенітальною патологією. ПАГ 1999; 5: 66-68.

2. НиколаеваЕ.И.,БобковаМ.В.HELLP-синдром или острый жировой гепатоз беременных. Мед.

помощь 1994; 2: 23-26.

3. Савельева Г.М., Шалина Р.И., Белякова Г.И. HELLP-синдром: этиология, патогенез, диагно­стика, лечение. Вестник Рос. ассоц. акушеров-гинекологов 1997; 2: 33-37.

4. Сидорова И.С. Поздний гестоз. М.: Медицина, 1996. 222 с.

5. Goodlin R.S. Preeclampsia as the great impostor. Amer. J. Obstet. Gynec. 1991; 164: 1577-1581.

6. Голота В.Я., Чернега М.Я. ХЕЛЛП-синдром. Этиопатогенез, клиника, диагностика, лечение. К.: Друк, 1999. 260 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа