Автор неизвестен - Анатолій якович циганенкодо 75-річчя від дня народження - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 

Статистичну обробку результатів дослід­ження проводили з використанням t-крите-рію Стьюдента при р<0,05.

Результати та їх обговорення. У хворих 2-ї групи встановлено зменшення тривалості (у по­рівнянні із хворими 1-ї групи) жовтяниці шкіри та склер, головного болю, гарячкової реакції, болі в епігастрії, що свідчить про позитивний вплив препарату «Ербісол» на основні клінічні симптоми у хворих на гострий вірусний гепатит В. Також у групі хворих, де застосовувався ер-бісол, швидше відбувалися нормалізація актив­ності AлAТ — зниження на 87,9 % рівня, який був перед початком лікування (в 1-й групі відпо­відно на 66,1%), й нормалізація вмісту білірубі­ну — як загального, так і його прямої та непря­мої фракцій: зниження відповідно на 78,7 та 89,3 і 64,5 % рівня, який був перед початком лікування (у хворих 1-ї групи відповідно на 66,2 та 82,3 і 48,7 %).

Виявлено, що у хворих, в комплексній те­рапії яких використовували ербісол, швидше йшла зміна показників ліпідного обміну до рівня контрольної групи: рівень Р-ЛП, який зафіксовано до початку лікування, знизився на 30 % (1-ша група — 8,3 %), початковий рі­вень ТГ знизився на 25,1 % (у хворих 1-ї гру­пи зниження не спостерігалося); загальних лі­підів — на 11,9 % (1-ша група— 2,8 %), за­гального холестерину — на 7,7 % (1-ша гру­па — 3 %), таблиця. Стосовно спектра ЖК ві­рогідно позитивних змін показників під впли­вом ербісолу (у порівнянні з хворими 1-ї гру­пи) виявлено не було. Щодо активності ейко-заноїдів, отримано наступні дані: у хворих, які отримували в комплексному лікуванні ербісол, активність ТхВ2 була збільшеною до лікування у порівнянні з контрольними зна­ченнями та знижувалася після лікування на 25,4 % порівняно з його вмістом до лікування (1-ша група — 2,6 %). Активність PgF2a, яка була збільшеною до лікування, зменшилася на 24,5 % після проведеної терапії (1-ша гру­па — на 16,3 %). За нашими даними, актив-

Динаміка показників ліпідного обміну у хворих на гострий гепатит В в залежності від лікування (М±т)

 

 

1-ша група

2-га група

Показник

до лікування

після

до лікування

після

 

 

 

лікування

 

лікування

 

 

п=

23

 

Загальні ліпіди, г/л

6,41+0,28*

6,23+0,54

8,17+0,75

7,24+0,43

Р-ліпопротеїди, ммоль/л

2,27+0,20

2,08+0,27

2,76+0,30

1,94+0,25

Тригліцериди, ммоль/л

1,79±0,27

2,4+0,73

1,95±0,37

1,46±0,18

Загальний холестерин, ммоль/л

6,52+0,44

6,32+0,34

6,59±0,54

6,08±0,47

Вільний холестерин, ммоль/л

2,96±0,62

2,16±0,39

1,61±0,29

1,77±0,21

НеЖК, мкмоль/л

 

544,01±49,57

448,51±46,28

470,91±42,86

493,82±26,02

 

 

п=

17

 

ЖК, мкг/мл

с10

0,40±0,10

0,30±0,08

0,75±0,21

0,61±0,15

 

с13

0,26+0,10

0,31+0,11

0,48+0,06

0,45+0,06

 

с14

0,69±0,11*

1,00±0,24

1,46±0,20

1,37±0,19

 

с15

0,41+0,08

0,34+0,08

0,49±0,08

0,57±0,12

 

с16

9,09±1,83*

10,65±1,75

16,22+1,49

15,90±2,67

 

с„

3,93±0,82

2,13±0,30*

4,91±0,63

4,31±0,57

 

^17:1

0,16±0,07

0,26±0,12

0,26±0,10

0,32±0,12

 

с18

4,69±0,53

4,76±0,73

5,17±0,88

4,60±0,76

 

^18:1

19,24+2,60

15,75+3,40*

21,10+2,77

25,60+2,82

 

^18:2

17,25+3,81

15,92+2,45

21,10+1,60

18,90+2,08

 

^18:3

0,74+0,43

1,41+0,57

1,16±0,65

0,63±0,46

 

Р

^20:3

1,32+0,57

2,31±1,31

2,56±0,91

2,20±0,84

 

С20:4

5,12±0,95*

8,03±1,47

10,05±1,18

8,80±0,87

Pg, пг/мл

ТхВ2

6,83±2,80

6,65±3,31

4,32±1,52

3,22±1,05

 

 

11,6±3,45

9,70±2,55

5,57±2,28

4,22±2,02

 

PgF,

16,13+7,00

30,25+17,50

15,42+4,87

20,38+13,64

 

PgE,

22,55+6,75*

30,75+9,54

56,15+12,46

24,27+9,11

 

Pgl2

13,20±6,19

25,20±9,42*

7,98±4,07

4,32+2,60

* р<0,05; вірогідність між показниками 1-ї та 2-ї груп.ність PgF1a підвищувалася на тлі лікування ербісолом на 32 % (не виключено, є підвищена потреба в ньому як в модуляторі імунологіч­них реакцій, пов'язаних із створенням анти­тіл й синтезом імуноглобулінів [4]). Актив­ність PgE1, підвищена до лікування, вірогідно знижувалася після проведеної терапії на 56,7 % (у хворих 1-ї групи зниження не спо­стерігалося). Активність PgI2, яка була підви­щеною до лікування в порівнянні з контроль-

ними значеннями, після лікування у хворих 2-ї групи знизилась на 45,8 % (рівень PgI2 піс­ля лікування вірогідно менше, ніж у хворих 1-ї групи, де зниження не спостерігалося).

Отже, виявлено позитивний вплив ербісо-лу на клініко-біохімічні показники, особли­во показники ліпідного обміну -ліпопротеї-ди, тригліцериди, загальні ліпіди й холесте­рин, ТхВ2, PgF2a,PgE1, PgI2) у хворих на гос-

трий гепатит В.

Список літератури

1. Вовк А.Д., Громашевская Л.Л., Татьянченко Н.В. Опыт лечения эрбисолом больных вирусным гепатитом В. Новый украинский препарат эрбисол: Тез. докл. К., 1994: 12-14.

2. Бондар П.М., Лопушенко Н.І., Ніфонтова Л.В. Препарат ербісол у терапії інсулінзалежного цукрового діабету. Фарм. вісник 1999; 2: 23-27.

3. Гула Н.М. Порушення ліпідів мембран як основа розвитку патології та мішень для створення нових ліків. Лікування та діагностика 1998; 4: 7-8.

4. Малая Л.Т., Гришина Е.И., Бабак О.Я., Яблучанский Н.И. Эйкозаноиды при хронических за­болеваниях печени. Клин. медицина 1991; 3: 49.

ВЛИЯНИЕ ЭРБИСОЛА НА ПОКАЗАТЕЛИ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ГЕПАТИТОМ В В.Н. Козько, О.Н. Винокурова

Исследована динамика показателей липидного обмена у больных вирусных гепатитом В в зави­симости от лечения (препарат «Эрбисол», базисная терапия). Получены данные о позитивном влия­нии эрбисола на клинико-биохимические показатели у больных гепатитом В.

Ключевые слова: острый гепатит В, липидный обмен, простагландины.

INFLUENCE OF ERBYSOLE ON LIPID METABOLISM INDEXES OF PATIENTS WITH ACUTE HEPATITIS B V.N. Kozko, O.N. Vinokurova.

The study represents the investigation of lipid metabolism indexes dynamics of patients with acute hepatitis B at dependence on treatment with whether Erbysole (medicine drug) or basic therapy. The data show positive influence of Erbysole on clinical and biochemical indexes patients with hepatitis B.

Key words: acute hepatitis B, lipid metabolism, prostaglandins.

ПОРУШЕННЯ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГОСТРІ ВІРУСНІ ГЕПАТИТИ

Н.О. Нікітіна, В.М. Козько, А.В. Каніщев

Харківський державний медичний університет

У 130 хворих на гострі вірусні гепатити А та В були вивчені показники вегетативного тонусу в динаміці захворювання. Виявлені помірні зміни вегетативного тонусу, які ма­ли двофазний характер, з переважанням парасимпатикотонії. Ці зміни мали тривалий характер, зберігались через 6 місяців після одужання. Виявлено зв'язок парасимпатико-тонії з холемією, рівнем АлАТ, а також дискінетичними та астеновегетативними сим­птомами хвороби.

Ключові слова: гострий вірусний гепатит, вегетативний тонус, дискінетичний і ас-теновегетативний симптоми.

Ураження нервової системи, у тому числі її вегетативного відділу, займає важливе міс­це в патогенезі і клінічних проявах гострих ві­русних гепатитів (ГВГ). Такі ураження вини­кають ще в переджовтяничному періоді і ха­рактеризуються як астеновегетативний син­дром, можуть зберігатися в періоді розпалу за­хворювання, а нерідко й в періоді віддаленої реконвалесценції як залишкові явища [1-6]. Рядом дослідників виявлені функціональні розлади нервової системи, що вказують на втягування в патологічний процес усіх її відділів [7], включаючи гіпоталамус та інші вегетативні утворення [8], які можна поясни­ти наявністю віремії, холемії та іншими механізмами інтоксикації. Були виявлені оз­наки вегетативної дистонії, зниження мозко­вого кровообігу, дистрофічні та некробіотичні зміни макро- та мікроглії, стінок судин моз­ку, що, очевидно, відіграє важливу роль у ви­никненні та стабільності неврологічних роз­ладів у хворих на ГВГ [9, 10]. Зазначено, що в перші 6 місяців після перенесеного ГВГ асте-новегетативні розлади не тільки залишають­ся, але й зростають [3]. Відмічені дані свід­чать, що клініко-біохімічних показників не завжди достатньо для визначення критеріїв одужання, необхідні деякі показники стану нервової системи для розробки медичної та соціально-трудової реабілітації хворих.

Метою дослідження було вивчення стану вегетативного тонусу (ВТ) у хворих на ГВГ в динаміці захворювання та визначення зв'язку цих порушень з клінічною симптоматикою.

Матеріал і методи. Під нашим наглядом бу­ло 130 хворих на ГВГ віком від 19 до 39 років, які знаходились на лікуванні в гепатитних відділеннях ОКІЛ м. Харкова. Серед них 78 осіб хворіли на ГВ^, 52 — на Діагноз у всіх випадках встановлювався на підставі клініко-анамнестичних даних, результатів біо­хімічного обстеження (печінкових проб) і ви­значення відповідних серологічних маркерів. У всіх хворих при надходженні до стаціонара вранці, натщесерце визначали базисний си­столічний та діастоличний артеріальний тиск (САТ і ДАТ); повторне обстеження проводили через два тижні, у періоді реконвалесценції. На підставі одержаних даних визначали показни­ки, які характеризують ВТ — індекс Кердо (ІК) та хвилинний об'єм крові (ХОК), розрахований непрямим методом за формулою Лільєстран-да-Цандера [11]. Цей показник в нормі складає 3,2 л, підвищення його свідчить про перева­жання симпатикотонії, а зниження — пара-симпатикотонії [11]. Для вивчення стану пов­ноти реабілітації хворих на ГВГ проводили ка-тамнестичне обстеження їх через 6 місяців піс­ля виписки із стаціонара. Для вивчення само­почуття хворих у цей період застосовувався ан­кетний метод. Одержано анкети від 29 осіб, з яких 16 були реконвалесцентами після та 13 — після

Отримані дані статистично обробили з ви­користанням критеріїв Фішера та Стьюдента, а також методу кореляційного аналізу.

Результати. В групі хворих на ГВГA було 44 чоловіки та 34 жінки. Захворювання в усіх випадках було типовим, мало у 24 осіб легкий перебіг, у 54 — середньотяжкий. Залежності тяжкості перебігу хвороби за статевою ознакою виявлено не було. У всіх хворих захворюван­ня характеризувалось циклічним перебігом з розвитком жовтяниці. У переджовтяничному періоді ті чи інші прояви астеновегетативного синдрому спостерігались у всіх хворих

В групі хворих на було 32 чоловіки та 20 жінок. Захворювання у 25 осіб мало легкий перебіг, у 27 — середньотяжкий. Серед жінок середньотяжкі форми хвороби зустрічались суттєво частіше (p<0,05). Як і в групі хворих на ГВГA, захворювання мало циклічний перебіг ісупроводжувалось розвитком жовтяниці. Ас-теновегетативні прояви хвороби спостерігались у всіх хворих в переджовтяничному періоді і зберігались в перші дні жовтяниці.

Як свідчать дані, наведені в табл. 1, основ­ні показники ВТ, одержані в гострому періоді та періоді реконвалесценції, у хворих як на ГВГA, так і на практично не відрізня-

лись від нормальних для осіб цього віку по­казників (p>0,05). ІК характеризувався тен­денцією до симпатикотонії, особливо в гостро­му періоді, з подальшою зміною в бік парасим­торному дослідженні r = -0,39) і сонливість (за даними ІК при повторному дослідженні r = -0,77). У осіб, у яких показники ІК харак­теризувалися симпатикотонічними зрушення­ми ВТ, спостерігався прямий кореляційний зв'язок з таким симптомом катамнестичного періоду, як головний біль (r = 0,47).

У хворих на ГВга вивчення кореляційно­го зв'язку показників ВТ з клініко-лаборатор-ними даними виявило пряму залежність між показником ДАТ в ранньому періоді хвороби та висотою температури, а також зворотний

Таблиця 1. Показники ВТ у хворих на ГВГА та ГВГВ при легкому та середньотяжкому перебігу в динаміці хвороби

 

Хворі наГВГ

Легкий перебіг

Середньотяжкий перебіг

Показники ВТ

 

1-ше дослідження

2-ге дослідження

1-ше дослідження

2-ге дослідження

ЧСС, уд/хв

А Б

78,4+1,8 80,3±2,5

78,0+3,2 75,4±3,5

76,8+1,8 791±2,4

76,4+2,8 74,9+2,3

CAT, мм рт. ст.

А Б

112,0±1,7 116,6±2,7

110,3±2,6 110,0±3,3

110,0±2,4 112,1±2,4

106,0+3,3 107,8+2,6

ДАТ, мм рт. ст.

А Б

70,7±1,3 73,0±2,5

73,7±1,9 70,0±3,6

70,4+1,9 74,3±1,8

70,0±3,5 72,2+1,9

IK

А Б

7,7±2,6 7,7+3,1

3,6±4,8 6,7+4,6

7,0±3,5 3,6+4,2

7,5±5,5 1,8+4,2

ХОК

А Б

3543+149 3687±197

3191+271 3356±284

3394+194 3228+171

3182+258 2932+103

Число

А

54

20

24

20

спостережень

Б

25

14

17

18

Примітка. Статистично достовірної різниці між показниками ВТ в гострому періоді та періоді реконвалесценції, а також між показниками при легкому та середньотяжкому перебігу хвороби вияв­лено не було.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа