І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Досвід розвинутих країн свідчить, що будівництво готелів окуповується за 10-15 років [10]. А залучення довготермінових кредитів на сучасному етапі харак­теризується високими ставками банківського відсотка. Короткотермінова структу­ра депозитів в Україні диктує банкам необхідність і самим орієнтуватися на коро­ткотермінові кредити, таким чином стримуючи зростання частки довготермінових кредитів. Інфляція також робить довготерміновий кредит невигідним для банків. Крім того, банки в більшості випадків взагалі не бажають ризикувати, оскільки немає досконалої системи добору ефективних конкурентоспроможних інвести­ційних проектів. Таким чином, у сучасних умовах вартість довготермінового пози­чкового капіталу на вітчизняному фінансовому ринку часто не тільки перевищує вартість власного капіталу (з урахуванням його податкового навантаження), але й можливий рівень інвестиційного доходу готельного підприємства (що робить інвестиційну діяльність, пов'язану з використанням позичкового капіталу, неефе­ктивною) [8]. Перетворення довготермінових кредитів на реальне джерело інвес­тиційних ресурсів готельного підприємства можливо лише за низької відсоткової ставки за ними, а саме - 10-12 % річних, при відстроченні виплат до закінчення освоєння виробничих потужностей.

Емісія облігацій у світовій практиці набула значного поширення, але в Украї­ні, насамперед через економічну нестабільність та велику ймовірність погіршен­ня загального економічного становища в країні, цей вид цінних паперів як джере­ло інвестиційних ресурсів майже не використовується (невідомо, яку ставку до-ходності треба встановлювати за облігаціями). Крім того, цей вид ресурсів непо-ширений у зв'язку з нерозвиненістю фондового ринку, неплатоспроможністю по­питу та невеликими розмірами статутного фонду більшості підприємств (чинне законодавство обмежує обсяги емісії облігацій у межах не більше 25 % обсягу статутного фонду і дозволяє її тільки після повної оплати всіх попередніх емісій акцій). Емісійний доход, який отримують від продажу облігацій, обкладається по­датком на прибуток, тому це джерело фінансування інвестицій можуть викорис­товувати переважно великі підприємства зі значними розмірами статутного фон­ду, які погоджуються нести майнову відповідальність за залучені ними кошти.

Урядові України варто розглянути можливість надавати підприємствам го­тельної індустрії податкові інвестиційні кредити [7]. Податковий інвестиційний кредит - це відстрочення сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту під­приємницької діяльності на визначений термін з метою збільшення його фінан­сових ресурсів для здійснення інноваційно-інвестиційних програм, з подальшою компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий внаслідок реалізації таких про­грам.

Зараз навіть у вільних економічних зонах пільги для інвесторів не поширю­ються на устаткування й меблі. А створення внутрішнього інтер'єру готеля іноді обходиться дорожче самого будівництва. Підприємства більшості країн світу вже давно практикують оновлення виробничих потужностей за рахунок лізингу, оскі­льки лізинг сприяє швидкій зміні технологічного устаткування, дає змогу не за­морожувати власний капітал, орендна плата по лізингу повністю відноситься на витрати підприємства, отже знижує оподаткований прибуток. Однак у кінцевому підсумку лізингова угода, як правило, виявляється дорожчою, ніж кредит, оскіль­ки у лізингові платежі обов'язково закладається сума амортизації, а також комі­сійна винагорода лізингодавцю. Об'єктами лізингу для поновлення матеріально-технічної бази готелів можуть виступати: меблі, технічне обладнання пралень, ліфтове устаткування (з подальшим придбанням у власність готелю), клірингове обладнання, транспортні засоби готелю; для ресторанів та закладів харчування -сучасне спеціалізоване обладнання, яке відповідає вимогам для зберігання та приготування їжі, спеціалізоване обладнання для барів та кав'ярень; для фітнес-залів, що надають послуги гостям готелю - різноманітне спортивне спорядження, тренажери та ін. У ринковій економіці використання лізингу становить 25-30 % за­гальної суми позичкового капіталу. Але практика показує, що "український" лізинг часто буває невиправдано дорогим. Хотілося б у перспективі бачити лізинг до­ступнішою формою інвестування в готельному та туристичному бізнесі. Лізинг може бути дешевшим від кредитної угоди за наявності певних пільг, що, до речі, практикується в багатьох розвинених країнах для стимулювання розвитку лізин­гу. Безперечно, лізинг має в Україні дуже великі перспективи, оскільки дозволить пом'якшити проблему нестачі оборотних коштів підприємств індустрії гостинності.

Інвестиційний селенг - це порівняно нова форма залучення інвестиційних ресурсів, яка полягає у передачі власником (юридичною або фізичною особою) права користування і розпорядження своїм майном за певну плату. До такого майна можуть належати будівлі, споруди, сировина і матеріали, цінні папери, продукти інтелектуальної праці. Лізинг або селенг здебільшого доцільно викорис­товувати за нестачі власних фінансових коштів для реального фінансування, а також при здійсненні інвестицій у проекти зі швидкооновлюваною технологією або нетривалим періодом експлуатації виробничих об'єктів.

До складу залучених джерел належать: емісія акцій підприємства; емісія ін­вестиційних сертифікатів; безоплатно надані державними органами та комерцій­ними структурами кошти на цільове інвестування; внески вітчизняних та зарубіж­них інвесторів до статутного фонду.

В Україні насамперед через загальну нерозвиненість фондового ринку та його інфраструктури акціонерний капітал становить незначну частку у фінансу­ванні інвестицій. Та за певних умов емісія цінних паперів може стати основним методом зовнішнього фінансування інвестиційних програм, оскільки залучення довготермінових кредитів банків на сучасному етапі характеризується високими ставками банківського відсотка. Акціонерний капітал здатний швидше мобілізува­тися в обсягах, необхідних для реалізації досить масштабних та прибуткових проектів.

Емісія інвестиційних сертифікатів розглядається як джерело інвестиційних ресурсів для інвестиційних фондів та компаній. На жаль, розвиток інститутів спі­льного інвестування в Україні перебуває сьогодні у стані кризи, і через непослі­довність та правову недосконалість концепції масової приватизації такі інститути майже дискредитовано.

Безоплатно надані державними органами та комерційними структурами ко­шти на цільове інвестування - це джерело фінансування інвестицій, що досить широко застосовується на Заході. Проте в Україні через дефіцит бюджетних ко­штів витчизняним підприємцям на державне цільове інвестування розраховувати майже не доводиться.

Внески вітчизняних та зарубіжних інвесторів до статутного фонду як джере­ло формування інвестиційних ресурсів на підприємствах неакціонерної організа­ційно-правової форми також має помітний потенціал в Україні. Однак як недолік цього джерела зазначимо, що в разі вступу до товариства нового учасника воно підлягає перереєстрації, а це досить трудомісткий процес.

Власні джерела інвестицій підприємства, у порівнянні із залученими та по­зиковими, характеризуються простотою і швидкістю залучення, високою відда­чею за критерієм норми прибутковості капіталу, не вимагають сплати позикового відсотка в будь-яких його формах. Використання власних ресурсів істотно знижує ризик неплатоспроможності й банкрутства підприємства і при цьому управління цілком зберігається в руках його засновників.

Разом з тим власні джерела обмежені, не дозволяють значно розширити ін­вестиційну діяльність за сприятливої кон'юнктури ринку. Недостатність зовніш­нього контролю за ефективністю використання власних інвестиційних ресурсів при некваліфікованому управлінні ними може призвести до важких фінансових наслідків для підприємства.

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів (позикові й залучені) мають у порівнянні з власними такі позитивні характеристики, як великий обсяг можливого їх залучення, більш жорсткий зовнішній контроль за ефективністю ін­вестиційної діяльності та реалізацією внутрішніх резервів її підвищення. Проте існують проблеми щодо їх залучення й оформлення: більш тривалий період за­лучення, необхідність надання відповідних гарантій (на платній основі) щодо за­стави майна. Якщо підприємство використовує зовнішні джерела інвестицій, під­вищується ризик його банкрутства в зв'язку з несвоєчасним погашенням отрима­них позичок, втрачається частина прибутку від інвестиційної діяльності у зв'язку з необхідністю сплати позичкового відсотка.

Результати аналізу джерел фінансування інвестиційної діяльності підпри­ємств готельного господарства є основою для визначення оптимальної структури інвестиційних ресурсів на підприємстві, методів і напрямів фінансування окремих інвестиційних програм і проектів.

Література

1. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 47. - С. 1351-1359.

2. Лащик І.П. Соціально-економічний аспект розвитку туристичної інфраструктури Украї­ни // Туризм в Україні: сучасний стан та пріоритети розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів, 2005. - С. 52-55.

3. Інвестування: Навчальний посібник. / Під заг. ред. докт. екон. наук, проф. В.М. Гриньо-вой. - Х.: ВД "Інжек", 2003.- 320 с.

4. Инвестиции: Системный анализ и управление / Под ред. К.В. Балдина. - М.: Издатель-ско-торговая корпорация "Дашков и К", 2006. - 288 с.

5. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літера­тури, 2004. - 376 с.

6. Бочаров В.В. Инвестиции. - СПБ.: Питер, 2002. - 288 с.

7. Мальська М., Худо В., Цибух В. Основи туристичного бізнесу: Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.

8. Бланк И.А. Управление инвестициями предприятия. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. -

480 с.

9. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.

10. Заікіна О.О. Аналіз стану туристської галузі України: реалії та проблеми інвестування // Наукові записки КІТЕП. Вип. 2. - К.: Знання України, 2002. - С 151-160.

УДК 621.9.048

Бранспиз Е.В.

АНАЛИЗ НЕСТАЦИОНАРНОГО РЕЖИМА ВИБРАЦИОННОЙ ОБРАБОТКИ СВОБОДНЫМИ АБРАЗИВАМИ

В статье приведено теоретическое обоснование известного эффекта интенсификации вибрационной абразивной обработки свободными абразивами в нестационарном режиме работы вибрационной маши­ны. Ист. 4.

В настоящее время основные усилия при создании вибрационных машин для обработки свободными абразивами направлены на повышение интенсифи­кации процесса абразивной обработки путем реализации более сложных движе­ний вибрирующей камеры [1]. Это вызвано необходимостью обеспечения высо­кой относительной скорости между рабочими телами абразивной среды и обра­батываемой деталью, поскольку наличие именно этой скорости - основной фак­тор процесса вибрационной абразивной обработки свободными абразивами в вибрирующих камерах. Трудностью практической реализации соответствующей интенсификации является то, что [2, 3]:

- тела абразивной среды и обрабатываемые детали после начала обработ­ки движутся в вибрирующей камере в среднем с определенной установившейся циркуляционной скоростью (стационарный режим);

- относительная скорость тел абразивной среды и обрабатываемых дета­лей обусловлена стохастическим разбросом параметров (геометрических, дина­мических и кинематических) процесса абразивной обработки.

Известны также разработки по созданию на базе несбалансированных (де-балансных) вибрационных возбудителей машин для обработки свободными аб­разивами в вибрирующих камерах, в которых реализуются управляемые неста­ционарные режимы с высокой скоростью относительного движения обрабаты­ваемых деталей и абразивных тел за счет недопущения установившегося в среднем их движения в вибрирующей камере [4]. Опытные данные по эксплуа­тации таких вибрационных машин показали повышение интенсивности абразив­ной обработки в них, по сравнению с традиционными машинами для вибрацион­ной обработки свободными абразивами [4].

В работе теоретически показано, что нестационарный режим связан с по­вышением средней относительной скорости деталей-изделий и рабочих тел аб­разивной среды, что и объясняет указанное повышение интенсивности съема в вибрационных машинах, реализующих нестационарный режим вибрационной абразивной обработки.

При этом в основу положено то, что, как показано в [5], средняя скорость движения и детали-изделия и рабочего тела абразивной среды в начале обра­ботки (от включения вибратора до установления постоянной циркуляционной скорости) описывается зависимостью вида

V = Ууст (1 -е-at), (1)

где V- указанная средняя скорость (для детали-изделия дальше обозначаем ее V,, а для рабочего тела абразивной среды обозначаем ее дальше V); VyCT ­средняя скорость установившегося движения рабочих тел абразивной среды и деталей-изделий (циркуляционная скорость, одинаковая, повторимся, в среднем и для рабочих тел абразивной среды и для деталей-изделий [2, 3]); а - некото­рый коэффициент, обусловленный характером и параметрами движения, и раз­личный для детали-изделия (дальше обозначаем его а И) и рабочего тела абра­зивной среды (дальше обозначаем его ар); t - время, отсчитываемое от начала

процесса обработки, когда и детали-изделия и рабочие тела абразивной среды покоились (t=0, V, =0, =0).

Очевидно, что средняя относительная скорость рабочих тел абразивной среды и детали-изделия VOTH есть разность скоростей V и V,, и, согласно (1),

получаем

Voth = VycT (e-<Vt - e-<vt). (2)

Из (2) следует, что относительная скорость VOTH представляет собой неко­торую функцию времени t, которая равна нулю в самом начале процесса обра­ботки (t = 0) и после установления постоянного значения циркуляционной ско­рости (t>>0). То есть эта функция для некоторого момента времени t (t>0) имеет максимум своего значения, который несложно найти обычным путем:

- взятием производной по времени от правой части (2) и приравниванием этой производной нулю;

- нахождением из полученного уравнения значения времени te , соответст­вующего экстремуму (максимуму) функции VOTH(t);

- определением максимума относительной скорости (VOTH)max подстанов­кой значения времени te в правую часть (2).

Соответствующие этому несложные выкладки позволяют записать для вре­мени te и скорости (VOTH)max следующие выражения

1 -• In

(VOTH)max = VyCT ^ (Є>ф[аИ ^In(A)] - ЄХр[аР ^In(A)]} ,

(3)

где обозначено

A = exp

In

1

,     а р     а И

И У

Выражения (3) позволяют утверждать следующее: перед тем, как циркуляционная скорость в среднем станет постоянной (ре­жим постоянной циркуляционной скорости, когда относительная скорость в среднем равна нулю и имеет место лишь ее флуктуация), существу­ет интервал времени, когда относительная скорость рабочих тел абразив­ной среды и обрабатываемых деталей не равна нулю, обеспечивая съем ма­териала с поверхности детали.

Если для второй формулы в (3) воспользоваться разложением экспонент в ряд, оставив в этом разложении два первых члена, то для рассматриваемой максимальной относительной скорости несложно получить следующее прибли­женное выражение

(Ч>ТН )max = VyCT ^ІП

(4)

Заметим, что при выводе формул (3) и (4) учтено то, что:

- экспоненциальный характер формулы (1) позволяет говорить о ее анало­гии с формулами других процессов (например, нарастания электрического тока в цепи с индуктивностью, нагрева электрических обмоток током), что позволяет рассматривать параметр а в формуле (1) как величину, обратную постоянной времени процесса установления циркуляционной скорости;

- согласно экспериментальным наблюдениям по обработке различных де­талей на вибрационной машине УВИ-25 для абразивной обработки свободными абразивами, установление циркуляционной скорости для рабочих тел абразив­ной среды происходит в среднем за 5...10 секунд, при этом установление скоро­сти деталей-изделий происходит за большее время [3];

- как следствие, численное значение параметра аР больше численного

значения параметра аИ, поэтому, для оперирования положительной относи­тельной скоростью (а это неявно применялось при выводе указанных формул), под относительной скоростью понимаем именно разность        = Vp - V,.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям