І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Решение задачи об оценке неизменяемых параметров может быть обеспе­чено применением подхода, основанного на использовании схем со «стохасти­ческим наблюдателем», где оценка неизменяемых компонент производится по результатам моделирования динамики технологической системы с входным сиг­налом, соответствующим сигналу управления, поступающему на реальный ди­намический объект - технологическую систему. Для учета влияния статистиче­ских свойств текущих отклонений радиусов-векторов шлифовального круга и за­готовки необходимо дополнительно к входному сигналу подавать на вход моде­ли системы случайный процесс с такими же стохастическими характеристиками, как у текущего отклонения радиус-вектора шлифовального круга. Соответст­вующий случайный входной сигнал может быть получен при помощи форми­рующего фильтра.

Принцип получения случайного процесса с заданными параметрами - спек­тральной характеристикой (корреляционной функцией) иллюстрируется на рис. 2.

Рис. 2. Схема получения шума с заданными параметрами с помощью формирующего

фильтра

Выходная координата формирующего фильтра по своим статистическим параметрам соответствует параметрам компоненты динамической системы, ха­рактеризующей процессы воздействия шлифовального круга на заготовку в про-цессе шлифования. Для настроек формирующего фильтра используются ре­зультаты статистической обработки профилограмм рабочей поверхности шли­фовального круга.

С учетом вышеизложенного структура "наблюдателя" имеет вид (рис. 3).

Шумы измерений

Рис. 3. Структура динамического наблюдателя

С течением времени значения переменных и их оценок наблюдателем не­избежно расходятся вследствие, например, отличий действительных значений отклонений радиус-векторов и их моделей. Целесообразно использование блока подстройки состояний наблюдателя в форме фильтра Калмана-Бюсси (рис. 4), который осуществляет необходимую коррекцию входных сигналов, обеспечивая минимально возможное значение среднеквадратического отклонения.

Шумы измерений

Рис. 4. Структура динамического наблюдателя для процесса шлифования с фильтром

Калмана

Полученные оценки имеют наименьшую из возможных дисперсию (при ус­ловии гауссовских шумов измерений) и пригодны для использования в системах управления по отклонению. Такая система (рис. 5) должна стабилизировать ре-жимы относительно режимов, задаваемых условиями граничного технологиче­ского цикла с минимально допустимыми запасами.

Рис. 5. Система управления, обеспечивающая реализацию предельных граничных циклов

Вывод. Таким образом, проблема обеспечения стабильности заданных па­раметров качества поверхностей при высокопроизводительном чистовом и тон­ком шлифовании на автоматизированном оборудовании решается только на ос­нове технологического обеспечения качества и повышения стабильности высокопро­изводительного чистового и тонкого шлифования, включающего в себя:

1. Методику расчета предельных граничных циклов программного управления операцией чистового и тонкого шлифования:

- формализованное описание операции чистового и тонкого шлифования, учитывающее наличие нескольких одновременно протекающих процессов формо­образования; кинематику движений детали, инструмента и отдельных режущих кромок; изменение формы режущих кромок и рабочей поверхности за период стойкости инструмента; качество поверхности заготовки, позволяющее осущест­вить проверку адекватности полученных зависимостей. Описание должно обес­печивать прогнозирование поведения технологической системы в любой момент времени при любых алгоритмах изменения технологических режимов;

- технические ограничения на основе формализованного описания опера­ции чистового и тонкого шлифования, методов оптимизации и критериев эффек­тивности, что позволяет рассчитать предельные граничные циклы.

2. Методику динамической стабилизации поведения технологической системы относительно режимов, задаваемых условиями граничных технологических циклов с минимально допустимыми запасами:

- модель динамического объекта, характеризующую отклонения от стати­ческого режима. Для учета статистических свойств текущих отклонений радиус­векторов шлифовального круга и заготовки необходимо построить формирую­щий фильтр и определить его параметры;

- для диагностики технологической системы на основе динамической моде­ли процесса необходимо построить стохастический наблюдатель с блоком сто­хастической подстройки в форме фильтра Калмана Бюсси. На основе моделей для условий работы с предельными режимами построить динамические оценки текущих параметров технологической системы, необходимых для реализации граничных циклов операций чистового и тонкого шлифования;

- на основе динамических моделей и оценок разработать автоматическую систему для стабилизации параметров технологической системы в процессе ее функционирования.

Литература

1. Новоселов Ю.К. Динамика формообразования поверхностей при абразивной обработ­ке. - Изд-во Сарат. ун-та, 1979. - 232 с.

2. Братан С М. Концепция решения задач управления оборудованием на операциях шлифования // Оптимизация производственных процессов: Сб. науч. тр.; Севастоп. гос. техн. ун-т. - Севастополь, 1999. - Вып. 2. -С. 124 -129.

3. Рыжов Э.В., Сагарда А.А., Ильицций В.Б., Чеповецкий И.Х. Качество поверхности при алмазно-абразивной обработке. - К.: Наук. думка, 1979. - 224 с.

4. Корчак С.Н. Производительность процесса шлифования стальных деталей. - М.: Ма­шиностроение, 1974. - 280 с.

5. Михелькевич В.Н. Автоматическое управление шлифованием. - М.: Машиностроение, 1975. - З04 с.

УДК 339.137

Бурко Я.В.

МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

У статті розглянуто методологічні підходи щодо конкуренції та оцінки конкурентоспроможності підприємства. Дж. 21.

Вступ. Успіхи ринкового реформування в Україні багато в чому залежать від рішення багатьох найскладніших задач, серед яких одним з найскладніших є ви­бір принципів стратегічного розвитку економіки. В умовах економічної кризи, що заглиблюється, руйнування державного механізму управління і економічних зв'я­зків виникає необхідність в створенні принципово нової ринкової структури, яка могла б сформувати середовище широкої підприємницької ініціативи. Тому осо­бливої актуальності набувають теоретичні розробки про закономірності і перспе­ктиви розвитку соціально-орієнтованої економіки нового типу, вектором яких має стати поглиблення суттєвих рис ринкової економіки.

Мабуть, найбільшу актуальність серед цих проблем і в методологічному, і в практичному аспекті має проблема забезпечення конкурентоспроможності під­приємств і продукції, оскільки саме вона є основним критерієм ефективності ви­робництва, оцінкою результативності діяльності системи управління підприємст­вом або країною.

Аналіз останніх досліджень. У різні часи конкуренція була у полі зору А. Сміта, Д. Рикардо, Дж.С. Мілля, К. Маркса, А. Маршалла, Й. Шумпетера, Ф. Хайєка, П. Сраффи, Дж. Робінсон, Є. Чемберліна, Ф.М. Шерера, Д. Росса, М. По­ртера, И. Кірцнера, Д. Дея, Е.Дж. Долана, Д. Ліндсея, П. Самуєльсона, В. Норд-хауза, Л.Т. Гайгера, Р. Уотермена, Г. Хамела, К.К. Прахалада [1-19]. Настільки значна галерея видатних економістів, які зверталися до даної проблеми, зовсім не означає, що "білих плям" вже немає зовсім. Така думка неминуче привела б до ортодоксальності поглядів. Тому ціллю статті є теоретичні дослідження ме­тодологічних підходів до конкуренції та оцінки конкурентоспроможності підприєм­ства.

Результати досліджень. Питання про сутність конкурентоспроможності по­рівняно недавно увійшло до центру уваги економічної теорії і практики господа­рювання. Це і зрозуміло, оскільки через відомі обставини в наукових розробках періоду панування командно-адміністративної економіки проблема конкуренто­спроможності продукції, а тим більше підприємств, практично не розглядалася. Ринок же потрактував односторонньо, як носій стихійності. Ринкові відносини практично зводилися лише до сфери купівлі-продажу товарів, обслуговуючих особисте споживання. Поясненням цього слугувало уявлення про єдність і ціліс­ність економіки держави, що склалася на основі націоналізації.

Перехід до формування ринкової економіки, якій здійснюється останніми ро­ками, стимулює активізацію інтересу до теоретичних і практичних проблем ринку, і зокрема, до проблем аналізу, оцінки і управління конкурентоспроможністю під­приємств.

Конкуренція виступає як суспільна форма зіткнення суб'єктів ринкового гос­подарства в процесі реалізації їх індивідуальних економічних інтересів. Але оскі­льки ринок - це спосіб здійснення економічних інтересів у дії, то він постійно за­знає змін. Вони обумовлені, перш за все, ускладненням і розширенням потреб, розвитком матеріальної бази виробництва і появою нових об'єктів ринкового об­міну. Пропозиція товарів і послуг в кінцевому ж рахунку обмежується можливос­тями виробництва, як і розмір доходу, регулюючий попит на товари і послуги, хо­ча і розрізняється у окремих соціальних груп як результат функціонуючого в сус­пільстві розподілу і перерозподілу доходу.

Розвиток товарного виробництва зумовив зміну форм конкуренції залежно від ступеня дії виробників на умови реалізації своєї продукції на ринку. Але необ­хідно підкреслити, що при всіх відмінностях форм цього нічим не замінимого, уні­версального ринкового механізму, він внутрішньо, іманентно властивий будь-якому суспільству, заснованому на розподілі праці і обміні.

Головне і вирішальне значення конкуренції, її роль як прогресивної сили по­лягає в тому, що з її допомогою здійснюється суспільна виборча оцінка спожива­чами кращих і гірших видів виробництва, причому під видами в даному випадку розуміється як номенклатура виробництва, так і якість і об'єм витрат на одиницю ефекту.

Конкуренція є механізмом, діючим на всіх етапах, на всіх рівнях, у всіх лан­ках відтворювального процесу. Основа конкуренції, її стрижень, природно, зна­ходиться в процесі виробництва, його прогресу і вдосконалення. Але конкуренція діє і на фазах розподілу, обміну і споживання і виступає як конкуренція товарів і послуг, капіталів, робочої сили, кредиту, грошей, валюти. Конкуренція діє як між самими продавцями, так і між продавцями і покупцями (в боротьбі навколо цін). Кожна ланка конкуренції пов'язана з певною спеціалізацією, з розподілом праці та існуванням спеціальних професійних груп, діючих у відповідних ланках. Але,оскільки конкуренція пронизує всі фази відтворювального процесу, можна сказа­ти з повною визначеністю, що всі його учасники (а зовсім не тільки ті, хто зайня­тий у сфері обміну) є також учасниками конкурентної боротьби.

При аналізі ходу конкуренції неодмінно повинен братися до уваги той факт, що учасники обміну виступають на ринку, перш за все, як власники тих або інших цінностей, незалежно від того, чи проведені ці цінності ними самими, або створе­ні на підприємствах, що належать їм, або (найпоширеніший випадок, що відно­ситься до всіх торгових і кредитних організацій) володіння носить тимчасовий, посередницький характер, або цінності, одержані в спадок тощо. Без урахування всіх такого роду відмінностей неможливо зрозуміти вплив конкуренції на хід від­творювального процесу. Відносна самостійність ринку і конкуренції відносно ви­робництва пов'язана, перш за все, з тим, що в процес обміну вступають цінності, вироблені в різний час і за різних умов (у тому числі і ті цінності, які ще тільки на­мічаються до виробництва).

Конкуренція визначає, яка продуктивність будь-якої творчої діяльності ви­ступає як гранична, тобто така, нижче за яку виробництво має бути припинено. Певна річ, що таке визначення проводиться на базі існуючих виробничих відно­син, тобто з визнанням закономірності і необхідності циклів і криз, безробіття, ве­личезної нерівномірності в розподілі багатств та ін.

Як бачимо, об'єктивні процеси в економіці, зростання і розширення спектру потреб споживачів приводять не тільки до посилення конкурентної боротьби, але й до її поглиблення і ускладнення, ставлять більш жорсткі умови до діючих су­б'єктів ринку, до їх конкурентоспроможності. Адже конкурентноспроможний товар при нормальному функціонуванні ринкових механізмів може проводитися тільки конкурентноспроможним підприємством, а для такого підприємства потрібні певні умови функціонування, що характеризуються як конкурентоспроможність його країни.

В сучасних ринкових умовах завоювання споживача та боротьба за нього на сегментах ринку неможлива без порівняння власного виробничого і комерційного потенціалу з підприємствами, що вже успішно працюють на ринку і мають доста­тні конкурентні позиції. Однак, про переваги та недоліки інших суб'єктів господа­рювання неможливо однозначно говорити, тому доцільність дослідження підходів оцінки їх конкурентоспроможності не викликає сумнівів.

Наразі відсутня загальноприйнята методика оцінки рівня конкурентоспро­можності підприємства. Проте, ми вважаємо, що для забезпечення оцінки конку­рентоспроможності підприємства та його продукції необхідно використовувати переважно системний підхід. Зауважимо, що саме за таких умов можливе виник­нення синергізму, тобто ефекту який досягається при цілеспрямованій і гармо­нійній діяльності кожного елементу суб'єкта господарювання і сприяє не тільки досягненню оптимальних результатів його діяльності, а й виводить підприємство на більш якісний рівень.

На сьогодні відомо вже такі підходи оцінки конкурентоспроможності підпри­ємств.

- Функціональний або заснований на теорії ефективної конкуренції. В його основі лежить оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентосп­роможності, які поділяють за такими групами:

1) показники, які характеризують ефективність виробничої діяльності: витра­ти на одиницю продукції, фондовіддача, рентабельність товару, продуктивність праці;

2) показники, що характеризують фінансовий стан підприємства: коефіцієнт автономії, платоспроможності, абсолютної ліквідності, оборотності оборотних коштів;

3) показники, що характеризують ефективність збуту та просування товару на ринок за допомогою реклами та стимулювання: рентабельність продажу, кое­фіцієнт затовареності готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт ефективності реклами та засобів стимулювання збуту;

4) показники конкурентоспроможності товару, що характеризують здатність товару задовольняти потреби споживачів відносно до його призначення за ціною та якістю.

За даним методом найбільш конкурентоспроможними є ті підприємства, де краще організована робота всіх структурних підрозділів, ефективність роботи яких оцінюється ефективністю використання ресурсів. Такий підхід оцінки конку­рентоспроможності охоплює всі найбільш важливі оцінки господарювання під­приємства, виключаючи дублювання окремих показників, та дозволяє швидко отримати картину стану підприємства на галузевому ринку.

- Якісний. Сутність даного методу полягає у дослідженні конкурентоспромо­жності продукції підприємства, яка впливає на його загальну конкурентоспромо­жність на ринку, поступово на основі одиничних, групових та інтегральних показ­ників. Завершується процес оцінки визначенням коефіцієнту конкурентоспромо­жності продукції. Даний метод передбачає оцінку рівня конкурентоспроможності продукції як інтегрального результату дії широкого спектру чинників, таких як: продукт, ціна, канали збуту, реалізація, рівень потенціалу управлінських струк­тур, персоналу тощо. Проте, треба зазначити, що тільки аналізу рівня конкурен­тоспроможності продукції недостатньо для формування остаточного висновку про конкурентоспроможність підприємства в цілому.

- Теорії конкурентних переваг. Метод передбачає встановлення характеру переваги підприємства у порівнянні з конкурентами та дає можливість визначити позицію підприємства на ринку. Відправною точкою даного методу є визначення частки ринку підприємства. Далі визначають ринкову нішу, освоєння якої дає мо­жливість підприємству збільшити сферу свого впливу, порівнюючи потенціал ри­нку з обсягом продажу товарів. Для цього використовують показник концентрації, який характеризує загальну частку перших (найбільших) організацій на певному ринку. Використання даного методу ускладнюється відсутністю достатнього об­сягу інформації, яка не завжди є достовірною та вчасною.

- Матричний. Метод розроблено Бостонською консалтинговою групою (США). В його основі лежить аналіз конкурентоспроможності з урахуванням жит­тєвого циклу товару. Сутність оцінки полягає в аналізі матриці, побудованої за принципом системи координат у лінійному масштабі. По горизонталі відобража­ються темпи змін (зростання-скорочення) кількості продаж, по вертикалі - відно­сна частка товару, що пропонується підприємством на ринок. За даним методом найбільш конкурентоспроможними є підприємства, які займають значну частку на ринку, що швидко зростає. Використання даного методу ускладнюється відсутні­стю достовірної інформації щодо обсягів реалізації товарів.

- Бенчмаркінговий. Метод полягає в тому, щоб на основі дослідження вияви­ти переваги та недоліки підприємств, що лідирують, і використати їх у своїй дія­льності. Однак, застосовані заходи не завжди є сприятливими для всіх, оскільки треба враховувати власні комерційні особливості.

- Факторний. В якості факторів, що характеризують конкурентоспроможність підприємства й виступають аргументами рівняння регресії, виступають такі пока­зники фінансового стану: коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт платоспро­можності, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, коефіцієнт ма­невреності власного капіталу, коефіцієнт оборотності активів, а також рентабе­льність власного капіталу. Даний метод дозволяє здійснити порівняльну оцінку конкурентоспроможності підприємства за набором фінансових показників надій­ності підприємства з достатнім ступенем імовірності, використовуючи розрахунки інтегральних показників конкурентоспроможності.

- Теорії рівноваги підприємств та галузі. Зводиться до того, що в умовах рів­новаги, коли у виробника не існує стимулів для переходу в інший стан, і він досяг вже максимально можливого обсягу виробництва та збуту при незмінному харак­тері попиту й рівні розвитку техніки на даному ринку, кожний з факторів виробни­цтва використовується з однаковою й одночасно найбільшою продуктивністю.

- Структурний або за ринковими позиціями підприємства. Полягає у знаннях рівня монополізації галузі, тобто концентрації виробництва й капіталу, бар'єрів для підприємств, що вступають на галузевий ринок. Основними перешкодами на шляху нових конкурентів є: економічність великомасштабного виробництва, сту­пінь диференціації продукції, абсолютні переваги у витратах у вже існуючих під­приємств, розмір капіталу, необхідний для організації ефективного виробництва.

Висновки. Таким чином, необхідність оцінки конкурентоспроможності під­приємства обумовлена тим, що виробник може самостійно оцінити свою реальну й потенційну здатність проектувати, виготовляти, реалізовувати, економічно й матеріально забезпечувати, обслуговувати виготовлену продукцію. За допомо­гою прогнозів можна визначати ефективність роботи підприємства на перспекти­ву при сталих темпах розвитку.

Отже, розглянуті методологічні підходи кардинально відрізняються за своєю сутністю та базою формування показників конкурентоспроможності, їх викорис­тання може бути зручним та доцільним в різних ситуаціях залежно від специфіки галузі та досліджуваного об'єкта.

Література

1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. - М.: Наука, 1993. -

572 с.

2. Рикардо Д. Сочинения: Пер. с англ.- М.: Госполитиздат, 1955. - Т.1. - 286 с.

3. Милль Дж.С. Основы политической экономии: В 3 т.: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1980.

- Т.1. - 495 с.

4. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. В 30 т. - 2-е изд. - М.: Госполитиздат, 1963. - Т.26.

- Ч.2. - 703с.

5. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т.: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1993.

- Т.1. - 414 с.

6. Шумпетер Й.А. Капитализм, социализм и демократия: Пер. с англ. - М.: Экономика,

1995. - 539 с.

7. Хайєк Ф.А. Право, законодавство та свобода: Нове викладання широких принципів справедливості та політичної економії: У 3 т.: Перекл. з англ. - К.: Сфера, 2000. -Т.3. -

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям