І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

В багатьох випадках традиційний аналіз фінансових коефіцієнтів хоча і оці­нює певні сфери діяльності підприємства, але всю цю систему коефіцієнтів важко звести до одного універсального показника ефективності. Ми спробували розра­хувати такий універсальний абсолютний показник ефективності - економічна до­дана вартість (EVA) для деяких підприємств представників пивобезалкогольної галузі України. Результати розрахунків (на прикладі ВАТ «Миколаївський пивза­вод «Янтар») наведені у табл. 1. Джерелами інформаційної бази для розрахунків слугувала бухгалтерська звітність підприємств та додаткові загальноринкові по­казники [4].

Таблиця 1

Розрахунок показників ефективності діяльності ВАТ «Миколаївський пивзавод «Янтар» за концепцією EVA

Показники

2001

2002

2003

2004

Власний капітал, млн грн

94,2

116,2

125,9

131,8

Позиковий капітал, млн грн

34,5

37,1

55,7

68,3

Весь задіяний капітал (CE), млн грн

128,7

153,3

181,7

200,1

Частка власного капіталу (Ws), %

73,17

75,78

69,33

65,85

Частка позикового капіталу (Wd), %

26,83

24,22

30,67

34,15

Безризикова процентна ставка (R), %

4,7

4,7

4,7

4,7

Безричаговий коефіцієнт р

0,5

0,5

0,5

0,5

Скоригований фінансовим важелем коефіцієнт р

0,63

0,61

0,65

0,68

Премія за ризик інвестування в українські компанії, %

15,8

16,1

16,3

16,7

Вартість власного капіталу (Ks), %

14,63

14,55

15,37

16,08

Виплати відсотків за борговими зобов'язаннями, млн грн

3,7

3,2

11,9

14,7

Вартість позичкового капіталу (Kd), %

7,60

6,06

14,96

15,15

Середньозважена вартість капіталу (WACC), %

12,74

12,50

15,25

15,76

Витрати на капітал, млн грн

16,4

19,1

27,7

31,5

Чистий прибуток, млн грн

-2,9

3,5

9,2

11,5

Економічна додана вартість (EVA), млн грн

-19,3

-15,5

-18,4

-20,0

Прибутковість інвестованого капіталу (ROCE), %

-2,26

2,33

5,08

5,74

Spread (різниця між ROCE і WACC), %

-15,00

-10,16

-10,16

-10,01

Слід зазначити, що безричаговий коефіцієнт р рівня систематичного ризику інвестування в підприємства харчової промисловості було взято для російської економіки станом на 2004 рік з [4]. Передбачається, що він не дуже відрізняється від українських реалій протягом 2001-2004 років. Це дуже важливий показник, оскільки він характеризує ризик інвестування в певну галузь. В розвинутих краї­нах цей показник розраховується фондовими біржами централізовано і публіку­ється у відкритих джерелах і оновлюється майже щохвилинно, оскільки для інве­сторів він дуже важливий. В ідеальному випадку кожне підприємство має свій ко­ефіцієнт р, оскільки кожне підприємство унікальне і має свій рівень ризиків. Для українських підприємств цей показник досить точно розрахувати неможливо че­рез нерозвиненість фондового ринку. Залишається лише брати його приблизне значення і відкорегувати на фінансовий важіль підприємства.

Проведені розрахунки показують, що у 2001-2004 роках підприємницька дія­льність ВАТ «Янтар» може бути визначена як неефективна (EVA < 0), проте по­казник EVA мав тенденцію до збільшення, хоча і залишався на від'ємному зна­ченні (рис.1).

і

і— І

2

2 001 р.2 002р.2 003р.

2 004р.

0

-5 -10 -15 -20 -25

 

 

1

 

і

 

і

 

і

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-15,5

 

 

 

 

 

-19,3

-18,4

-20

Рис. 1. Економічна додана вартість, створена ВАТ «Янтар»

Ця неефективність показує, що у підприємства відсутнє зростання вартості бізнесу; підприємство неефективно використовує наявний капітал; капітал не за­безпечує навіть норму повернення на вкладений капітал, яка встановлена влас­ником та не приносить додаткового доходу (доданої вартості). Підприємство бу­ло неспроможним створити додану вартість бізнесу, оскільки дохідність капіталу інвестора (власника), отримана підприємством за період, була менша вимагає-мої ним бар'єрної ставки дохідності - підприємство отримало дохідність значно меншу, ніж ту на яку сподівався інвестор (власник). І все це, незважаючи на на­явність у даного підприємства чистого прибутку, за результатами бухгалтерської звітності. Таким чином, за аналізовані роки підприємство ВАТ «Миколаївський пивзавод «Янтар» працювало гірше, ніж інші підприємства з аналогічним рівнем систематичного ризику діяльності. Протягом цих років ВАТ «Янтар» є неприваб­ливим для інвесторів, оскільки для них є алтернатива більш прибуткової можли­вості вкладення свого капіталу з аналогічним рівнем ризику.

Основною причиною, що призвела до від'ємного значення показника еконо­мічної доданої вартості стала тенденція до збільшення абсолютних витрат на власний капитал (оскільки його обсяг значно збільшився), а через низьку рента­бельність активів чистий прибуток підприємства виявився меншим за витрати на капітал. Тобто наявність чистого прибутку і стандартного розуміння «прибутко­вість діяльності» не завжди характеризує бізнесову дяльність підприємства як ефективну, спрямовану на збільшення вартості бізнесу. Ефективність будь-якої бізнесової дяльності ширше, ніж просте розуміння прибутковості, і саме на ніве­лювання цього стеріотипу покликано використання більш ширшого, ніж ефектив­ність (прибутковість) узагальнюючого показника - економічна додана вартість. Розрахунки і для інших підприємств пивобезалкогольної галузі підтвердили спра­ведливість використання поряд з традиційними показниками ефективності більш глобального і комплексного показника економічної доданої вартості (рис.2).

£■ 80 60

2 40 20

0

-20 -40 -60

ЇЙ

2001

2002

2003

2004

□ "Янтар"

□ "Львівська пивоварня"

□ "Рогань"

□ "Славутич"

Рис. 2. Економічна додана вартість, створена основними підприємствами пивобезалкого­льної галузі

Вартість бізнесу як оціночний критерій дозволяє уникнути помилок при ана­лізі його діяльності. Із зростанням вартості фірми збільшується капітал, вкладе­ний у неї акціонерами, що дозволяє одержати доход від перепродажу приналеж-них їм акцій.

Наріжним каменем загальної системи управління ефективністю є механізми вимірювання та оцінки ефективності діяльності підприємства за критерієм - вар­тість підприємства (бізнесу) як інтегрованого показника між двома синонімальни-ми поняттями "ефективність бізнесу" та ефективність управління цим бізнесом.

При комплексному підході до управління вартістю фірми виконуються такі взаємопов'язані сукупності робіт:

• побудова бізнес-моделі підприємства;

• виявлення чинників, що впливають на вартість суб'єкта підприємництва;

• вибір алгоритму розрахунку і оцінки вартості підприємства;

• розробка системи показників оцінки діяльності підрозділів і працівників фірми;

• моніторинг і актуалізація бізнес-моделі підприємства. Комплексність управління ефективністю спрямована на якісне поліпшення

всіх стратегічних та оперативних рішень на різних рівнях управління за рахунок концентрації зусиль усіх учасників бізнес-процесів на ключових факторах ство­рення вартості бізнесу та управління ними.

1. Смирнов В.М., Рассказов С.В., Рассказова А.Н. Сравнение моделей менеджмента, основанных на управлении стоимостью компании // Материалы II Всероссийского сим­позиума «Стратегическое планирование и развитие предприятий». Секция 2. - М.: ЦЭМИ РАН, 2001. - С. 108-110.

2. Evans M.H. Creating Value through Financial Management // Excellence in Financial Man­agement. Course 8. - December 1999. - 27 p.

3. Уолш К. Ключевые показатели менеджмента. Как анализировать, сравнивать и кон­тролировать данные, определяющие стоимость компании. - М.: Дело, 2000. - 360 с.

4. www.damodaran.com ,

5. www.valueline.com

УДК 339.137.2

Дейнека Л.А., Мясников А.В.

ВЫБОР И ОЦЕНКА ФАКТОРОВ, ВЛИЯЮЩИХ НА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ПРЕДПРИЯТИЙ

В статье рассматривается классификация факторов по источникам их происхождения, а также влияние на конкурентоспособность предпри­ятий.

Постановка проблемы. Уровень конкурентоспособности предприятия все­гда зависит от влияния разных факторов. Каждый фактор может иметь позитив­ное или негативный влияние на конкурентоспособность предприятия. Следует отметить, что факторы могут действовать изменчиво и с разной степенью влия­ния в разные моменты времени. Для получения полной картины составляющих конкурентоспособности предприятия необходимо четко определить и классифи­цировать всю совокупность факторов, которые влияют на исследуемую катего­рию.

Анализ последних исследований и публикаций. Ведущими исследова­телями в области науки управления доказано, что на работу каждого предпри­ятия оказывают прямое или косвенное влияние элементы внешней среды, что требует постоянного приспособления к происходящим в ней изменениям. М.Мескон отмечает: "...организации подобны биологическим организмам. Со­гласно теории эволюции Чарльза Дарвина, сохранившиеся виды выжили потому, что смогли эволюционировать и приспособиться к изменениям в своей среде. И организации вынуждены приспосабливаться к своей среде, чтобы выжить и со­хранить эффективность. Таким образом, руководитель должен исповедовать дарвинизм в среде организации, чтобы в мире быстрых изменений, где выжива­ют только приспособившиеся, его организация не оказалась в числе исчезнув­ших.

И.Ансофф предлагает такое обоснование влияния внешней среды: "Дело­вая организация рассматривается прежде всего как "открытая" система, главные предпосылки успеха деятельности фирмы открываются не внутри, а вне ее, то есть успех связывается с тем, насколько удачно фирма приспосабливается к своему внешнему окружению - экономическому, научно-техническому, социаль­но-политическому... Из такого мышления логично вытекает ситуационный под­ход к управлению, согласно которому все внутрифирменное построение системы управления есть не что иное, как ответ на различные по своей природе воздей­ствия со стороны внешней среды фирмы и некоторых вторых характеристик ее организационного контекста, в частности технологии производства и качества ее человеческих ресурсов.

Цель статьи. Анализ оценки факторов, влияющих на конкурентоспособ­ность предприятий.

Изложение основного материала. Общепринятой считается классифика­ция факторов по источникам происхождения: факторы внешней среды и факто­ры внутренней среды предприятия. Внешние факторы могут быть вызваны раз­ными причинами, и, соответственно, различаются по источникам происхожде­ния, и могут быть разделены на следующие группы:

1. Отраслевые, связанные с функционированием отрасли и отношениями предприятий внутри отрасли.

2. Макроэкономические факторы отображают влияние на предприятия на­циональной экономики и мероприятий государственной регуляции экономиче­ских отношений.

3. Факторы мировой экономики, связанные с ситуацией на мировом рынке, международными соглашениями и глобализацией экономики.

Внутрисистемные факторы отображают состояние внутренней среды пред­приятия.

Научно-технические факторы характеризуют способность предприятия к новым разработкам, уровень применяемой техники и технологии. Организацион­но экономические факторы характеризуют эффективность производственно-хозяйственной деятельности, эффективность управления предприятием и орга­низации производства. Социально психологические факторы влияют на пред­приятие как со стороны настроения потенциальных потребителей на рынке, так и со стороны эффективной организации работы персонала предприятия. Эколо­гические факторы отображают результаты влияния предприятия на окружающую среду и мероприятия государственной регуляции этого влияния. Политические факторы играют существенную роль при реализации продукции на внешнем рынке, однако не поддаются влиянию со стороны предприятия.

По продолжительности действия факторы подразделяются на постоянные, временные и эпизодические. Большинство факторов имеют постоянный харак­тер. Временные факторы отображают сезонный характер производства (напри­мер, в сельском хозяйстве). Эпизодические факторы это тяжело прогнози­руемые чрезвычайные ситуации естественного или производственного характе­ра (землетрясения, засуха, наводнения, аварии).

По характеру проявления факторы являются циклическими и нецикличе­скими. Циклические факторы связанные с цикличностью производства и разви­тием экономики и их можно спрогнозировать с помощью теории "длинных волн". Нециклические факторы составляют опасность тем, что их изменения тяжело прогнозировать.

Характер влияния факторов может быть целеустремленным или случай­ным. Целеустремленные факторы выступают как ожидаемый результат управ­ленческого влияния. Случайные факторы — это неожиданный результат влия­ния или непредвиденное событие. Предприятие может повышать свой уровень конкурентоспособности путем влияния на какие-либо из факторов, в связи с этим целесообразным есть деление факторов на регулируемых и нерегулиро-ванных.

Большинство факторов конкурентоспособности предприятия взаимозави­симые, то есть, изменение одного параметра ведет за собой изменение других. Следовательно необходимо выделять взаимозависимые и независимые факто­ры.

Необходимо выделять также простые (элементарные) факторы и комплекс­ные. Простые факторы не подлежат последующей детализации. Комплексные складываются во влиянии нескольких взаимозависимых факторов, которые ино­гда сложно разделить на элементарных.

По характеру возникновения выделяют первичные и производные факторы. Производные являются результатом действия первичных, потому в процессе управления необходимо четко выделять первичные факторы. Необходима также классификация факторов конкурентоспособности предприятия за степенью по­лезности. Выделяют полезные, нейтральные, вредные и лишние (дублирующие) факторы. Степень полезности каждого фактора может быть однозначно опреде­лена в фиксированный момент времени, однако в долгосрочном периоде дейст­вие того же фактора может меняться от полезной к вредной и наоборот.

В роли обеспечении конкурентоспособности выделяются главные, основ­ные и вспомогательные факторы. Главные определяют стратегическую цель предприятия, основные определяют стратегические задания, а вспомогательные создают условия для нормального функционирования предприятия и достиже­ния стратегических заданий и целей.

Однако, невзирая на множество признаков классификации факторов конку­рентоспособности предприятия, приведенных выше, наиболее значимым для анализа является деление на факторы внешней и внутреннего среды предпри­ятия. Это обусловлено тем, что именно факторы внутренней среды являются непосредственным объектом управления в процессе достижения высокой конку­рентоспособности. Именно благодаря влиянию на факторы внутренней среды предприятие может активно формировать конкурентные преимущества. В то время как большинство факторов внешней среды только формируют условия для использования конкурентного преимущества, на которые предприятие вли­ять не может вообще или может повлиять лишь побочно.

Выводы. Исследуя влияние факторов непосредственного окружения на деятельность предприятия, необходимо учесть особенности развития экономики отраслевых рынков. Их отличительной особенностью является региональная замкнутость, которая увеличивается слабостью рыночной инфраструктуры, в том числе отсутствием необходимых информационных систем, действиями ме­стных администраций, которые вводят то или другие ограничения на ввоз (вы­воз) продукции в регионах, а также высокими тарифами на перевозку продукции. Помимо перечисленных проблем, имеющих универсальный характер для многих рынков, следует учитывать факторы специфические для различных отраслей, что обостряет, в свою очередь, проблемы поиска приемов и методов добросове­стной конкуренции. Необходима целенаправленная работа по стимулированию достижения лучших результатов, причем значительная часть стимулов должна исходить непосредственно вот предприятий. Борьба за потребителей должна пол ключевым приоритетом работы, а конкурентные преимущества - средством достижения успеха.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям