І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Група

одягу

Сукня

Жакет Пальто

Молодша вікова група ^ (18 - 29)

приляг. напівприляг. прямий 0,2411       0,4568 0,6644

0,2886 0,3727 0,3243 І 0,4699

Група

одягу

Сукня

Жакет Пальто

Середня вікова група (30 -44) приляг. напівприляг. прямий 0.2922      0.2991 0.2912

0.3371      0.3149 0.3302 *І0.3054    І 0.3569

Необхідно відзначити, що дисперсія є мірою розсіяння величини ПС навколо середньоарифметичного значення. Таким чином, уява споживача щодо прибавок на свободу в середній групі більш стабільна та практично однакова для різних силуетів. Представники молодшої вікової групи виявляють певний погляд тільки для прилягаючого силуету.

Застосування програми Microsoft EXEL допомогло отримати ряди розподілу величини ПС для кожного силуету, на основі яких побудовано гістограми.

Для молодшої вікової групи :

Сукня

0,6, 0,4­0,2­% напівприляг.

ц прям ий

0,5 1  1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5 8 8,5 9 9,5 10 Прибавка на свободу

Пальто

Жакет

0,3-ш\

0,2 " 1

0,1 0

0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5 8 8,5 9 9,5 10

НІ ПІ

1

і і і і

і

Для середньої вікової групи

приляг.

Пг

Достовірність сформованої бази даних підтверджується порівняльним ана­лізом усіх 3-х силуетів з кривою Гаусса. Висновки.

1. Встановлено, що існуючі рекомендації стосовно прибавок на свободу не відповідають вимогам сучасного українського споживача.

2. Запропоновано розробити класифікацію прибавок на свободу залежно від вікової групи.

3. Визначено деякі переваги споживача стосовно силуету в залежності від вікової групи (невелика кількість жакетів та пальто прямого силуету у дослідже­них молодшої вікової групи , прилягаючих пальто - середньої групи).

4. Отримані дані (дисперсія) свідчать про більш стабільні погляди спожива­ча середньої вікової групи, що дає більш точні результати.

5. Приведені графіки розподілу величини ПС близькі до нормальних, що до­зволяє рекомендувати такі прибавки на вільне облягання:

Група одягу

Молодша вікова група (18 - 29)

 

приляг.

напівприляг.

прямий

Сукня

1 - 1,5

1,5 - 2,5

*

Жакет

1,5-2,5

2,5 - 3,5

*

Пальто

3 - 4

4 - 5

*

* - отримане значення дисперсії свідчить пре дає можливості рекомендувати отримані дані.

Група

одягу

Сукня

Жакет Пальто

Середня вікова група (30 - 44) приляг.       напівприляг. прямий 1.5 -2,5 2,5 - 3,5__4 - 5

3 - 4

*

4,5 - 5,5

5,5 - 6,5

6 - 7

7 - 8

6. Відсутність рекомендацій стосовно кількох прибавок свідчить про необ­хідність:

продовжити експериментальні дослідження в цьому напрямку, включаючи старшу вікову групу.

Література

1. Малиновський В.І., Макатьора Д.А. Ергономічна відповідність конструкцій одягу фі­гурі людини в динамичних умовах з урахуванням коефіцієнтів значущості // Вісник КНУТД. - №6. - 2004.

2. Помаранська В.В., Славінська А.Л., Ющак Н.А. Дослідження взаємозв'язків приба­вок у системі конструктивних відрізків асортиментного комплексу жіночого одягу // Віс­ник Хмельницького національного університету. - №4. - 2006.

3. Агашков Л.А., Петрик М.М., Кисленко И.А. Конструирование верхней женской одеж­ды. - К.: Арістей, 2006.

4. Журнал "Ательє Rundschau" 5/2001, 12/2001, 12/2004. - М., "ИД КОН-Лига Пресс".

5. Патлашенко О.А. Основи конструювання одягу. - К.: Арістей, 2003.

УДК 66.028:664.127

Заплетніков І.М., Владіміров С.В.

ДО ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ ФАСОВОЧНО -ПАКУВАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ КРУП

В Україні ростуть практично всі зернові культури, з яких виробляють крупи: пшениця, кукурудза, ячмінь, гречка, просо, горох і інші. В структурі вітчизняного виробництва круп лідерство стабільно займає гречка — близько 45 %, яка ко­ристується найбільшим попитом у населення. У споживчому кошику з гречкою може суперничати хіба що тільки рис. Питома вага інших видів круп коливається від 10% (горіх - цілий і дроблений) до 2% (вівсяна, без плющеного зерна, і мюс-лі).

У найближчому майбутньому варто прогнозувати активний розвиток малих підприємств по виробництву сипучих харчових продуктів (круп, чаю, горіхів, кави, борошна, цукрового піску, солі, насіння) і розширення їх за рахунок цехів фасу-вання й упакування.

У пакувальній галузі дозатор - найважливіша за своїм значенням машина (як самостійна одиниця, чи як вузол пакувальної машини). Дійсно, набір пакува­льних засобів досить обмежений. Для пакування різних продуктів, часто різнорі­дних, може застосовуватися тара (упаковка) одного виду. І тільки конструкція і характеристики дозатора наповняють пакувальну машину реальними можливос­тями.

Нестабільне фінансове становище і стрімке застарівання виробничих поту­жностей не дозволяють вітчизняним виробникам серйозно конкурувати з імпорт­ною технікою. Велика частина вагового і дозуючого обладнання будується на ба­зі імпортних комплектуючих.

Спроби завоювати наш ринок виявилися марними — вартість імпортних аг­регатів «непід'ємна» для малих підприємств (а їх на ринку — більшість). Тільки великі компанії можуть дозволити оснащення підприємства високопродуктивним дорогим імпортним обладнанням.

От чому виникла гостра необхідність у створенні вітчизняних дозаторів, які за своїми характеристиками не відрізнялися б від найкращих закордонних зраз­ків, але були б набагато дешевшими. Однак відсутність деяких основних харак­теристик (наприклад, зусилля зрушення шару) дозуємих матеріалів значно стри­мує виконання даної задачі.

Метою роботи є одержання зусилля зрушення шару для рису, рисової січки, гречки, які можна було б використовувати при створенні об'ємних дозаторів.

У раніше запропонованому авторами приладі для визначення зусилля зру­шення шару використовувався динамометр, на точність показань якого значно впливали динамічні навантаження. Тому була проведена його модернізація.

Модернізований прилад (рис. 1) складається з чаші 1, що приводиться в рух електродвигуном з числом оборотів, що змінюється. У центрі чаші встановлена ось, на якій закріплено підшипники кочення зі склянкою 2. Склянка, за допомогою тяги, зв'язана із порожнім циліндром 3, у якому розміщено поршень з вантажем 4. У свою чергу склянка 2 гнучким тросом 5 з'єднана з вантажем 7, встановленим на електронних вагах 8.

3 4 5 6

Рис. 1. Прилад для визначення сили зрушення шару крупи 1 - чаша; 2 - склянка; 3 - циліндр; 4, 7 - вантаж; 5 - трос; 6 - шків; 8 - ваги

Нижні крайки нерухомих шкребків 9, 10 і циліндра 3 встановлено на одному рівні. Це дозволило ліквідувати тиск продукту на зовнішню частину циліндра і підвищити точність вимірів.

Перед роботою чашу 1 заповнювали крупою. Вимірювали масу вантажу 7, поміщеного на ваги 8. Включали електродвигун і встановлювали необхідне число оборотів чаші. Шкребки 9 і 10 підтримували постійний рівень випробуваного тіла перед циліндром 3.

Швидко засипали крупу у циліндр 3. Встановлювали поршень з вантажем 4. В зоні контакту крупи, що знаходиться в циліндрі і чаші, виникало зусилля. Ци­ліндр 3 починав рухатися. Натягався трос 5. Зменшувався тиск вантажу 7 на ваги 8. Знаючи показання ваг до початку і наприкінці експерименту, визначали зусил­ля в зоні контакту, як різниця цих величин.

Швидкість переміщення продукту в зоні виміру сили знаходили із залежнос­ті:

и = а х R, м/с (1)

де R - відстань між геометричними центрами чаші і циліндра, м; а - кутова швидкість, с-1; Тиск на продукт у циліндрі

gm H

с = , — (2)

s м

де m - маса вантажу в кг.; s - площа циліндра, м2 . Силу знаходили електронними вагами з точністю ± 2 г., а частоту стработа-хометром СТБ.

Результати вимірів представлено на рисунках 2,3,4. За нульову оцінку при визначенні впливу тиску на зусилля переміщення приймали шар продукту в цилі­ндрі висотою 20 мм.

Рис. 2. Вплив швидкості ) і тиску ) шару рисової крупи на зусилля переміщення (F)

Рис. 3. Вплив швидкості (и ) і тиску (с ) шару гречаної крупина зусилля переміщення (F)

Рис. 4. Вплив швидкості (и ) і тиску (с ) шару рисової січки на зусилля переміщення (F) Дані криві можна описати залежністю:

z = a + bx + cy (3)

Коефіцієнти, які входять до рівняння, коефіцієнти кореляції і критерій Фіше-ра для досліджуваних продуктів наведено в таблиці.

Таблиця

Коефіцієнти, що рекомендуються для розрахунку сили опору зрушення і характери­стики зв'язку між величинами

Вид продукції

коефіцієнти

Коефіцієнт кореляції

Критерій Фішера

 

a

b

c

 

 

Рис

1,19

0,0006

0,16

0,91

125,85

Рисова січка

1,01

0,0005

0,53

0,95

242,00

Гречка

1,09

0,0004

0,33

0,89

90,4

У процесі роботи приладу відзначено інтенсивне витікання продукту з цилін­дра в чашу. Причому чим вище швидкість переміщення і тиск на продукт, тим да­ний процес протікає більш інтенсивно. Це пов'язано з тим, що тиск продукту в циліндрі вищий за тиск у чаші.

Висновок: в зоні розподілу середовища, часточки роблять складний рух, як обертальний, так і поступальний. Тому чим часточки крупи ближче до кулястої форми, тим опір переміщенню шару менше.

Збільшення тиску і швидкості переміщення шару, безумовно, приводять до зміни даної величини. Так, для рисової крупи збільшення швидкості переміщення (умовний тиск дорівнюється 0) з 0,4 до 1 м/с приводить до збільшення даної си­ли 6%, рисової січки на 30 %, гречаної крупи - 18%. У свою чергу для рисовоїм2

крупи збільшення тиску (швидкість переміщення и = 0,4, —) з 0 до 1750 Н/м

с

приводить до збільшення сили переміщення в 2 рази, рисової січки на 80%, гре­чаної крупи 70%.

Подальша робота буде спрямована на розробку теоретичних основ для конструювання об'ємних дозаторів крупи.

УДК 641.514.06

Заплетніков І.М., Парамонова В.А., Кудрявцев В.М.

АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОГО ВПЛИВУ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ПРОТИРАННЯ НА ДИСПЕРСНИЙ СКЛАД ГОТОВОГО ПРОДУКТУ

Виконано аналіз впливу робочих параметрів процесу протирання на дисперсний склад готового продукту. Рекомендовано кут нахилу ло­паті для обробки вареної картоплі на протиральних машинах підпри­ємств харчування.

Постановка проблеми та її зв'язок із найважливішими науковими і практичними завданнями. Процеси протирання мають найбільш широкі техно­логічні можливості та забезпечують, порівняно з іншими технологічними операці­ями, найбільший вихід обробленого напівфабрикату при розділенні рослинної сировини на цінні в харчовому відношенні та баластні тканини.

На підприємствах харчування протиральні машини використовуються для протирання варених овочів, м'яса та риби, круп'яних і бобових продуктів, сиру та інших харчових продуктів. Протиральне обладнання використовується також для виробництва дієтичної продукції.

Протиральне обладнання для підприємств харчування випускається вже ба­гато років, але, незважаючи на це, при його проектуванні не враховується багато факторів: напруження здвигу продуктів, анізотропність, відсутні дані про вплив кута нахилу лопаті на якісний склад готового продукту та на зміну продуктивності машини [1, 2]. При цьому відомості про вплив перелічених факторів у літературі відсутні.

Останні дослідження та публікації у сфері вдосконалення протиральних машин спрямовані на дослідження впливу фізико-механічних параметрів на ро­бочі параметри протиральних машин [3], а також на визначення впливу підви­щення швидкості протирання та конструктивних параметрів машини на якість го­тового продукту, підвищення його продуктивності, а також на можливість більш широкого використання протиральних машин.

Метою статті є виявлення впливу різних факторів на робочий процес в про­тиральних машинах.

Виклад основного матеріалу досліджень. Експериментальні дослідження проводились у лабораторії кафедри обладнання харчових виробництв ДонНУЕТ на спеціально сконструйованому стенді. Було проведено повний факторний ак­тивно-пасивний експеримент. До керованих факторів належать: кут нахилу лопа­ті та маса продукту, що обробляється. При цьому змінюються коефіцієнт тертя [5], сила тертя, реакція сита та лопаті та сила, яку необхідно прикласти до проду­кту для початку процесу протирання. Продукт - варена картопля.

Конструктивна схема експериментального стенда наведена на рис. 1. На раму 1 для зменшення опору руху по неї сита були покладені пластикові кульки 2, на них розміщується протиральне сито 3 з діаметром отворів d = 3 мм и кількі­стю отворів n=1076. Над ситом за допомогою штатива 4 встановлюється лопать 5 під визначеним кутом нахилу (від 20 до 40°). Для надання руху ситу до нього через допоміжний блок, прив'язувався вантаж 6. Мінімальна маса вантажу, яка необхідна для початку переміщення продукту, заносилася в протокол замірів.

Рис. 1. Експериментальний стенд для вивчення процесу протирання

Для визначення факторів, які мають вплив на дисперсний склад готового продукту було проведено аналіз комплексного впливу усіх факторів. При вивчен­ні загального впливу факторів на ширину зрізаних часток попередньо проведена кореляція дозволила відокремити з загальної кількості факторів десять, які до­зволили отримати рівняння з довірчим інтервалом 95%.

До них належать кут нахилу лопаті аЛ (Х1), маса одиниці продукту тпр (Х3), лінійний розмір продукту - ширина бокової грані Ь6гр, (Х4), кут тертя атр (Х5), ре­акції з боків лопаті Rn та сита RCUma (відповідно - Х9 та Х10), а також сила, що прикладається до продукту - вага різновантажу тгр (Х11) та сила тертя Fmp (Х12). Дані регресійного аналізу наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Регресійний аналіз впливу факторів на ширину зрізаних часток

Регресійна статистика

Множинний R

 

0,9764

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям