І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Радіоактивні речовини при радіоактивному ураженні та ядерні аварії харак­теризуються сполученням ряду вражаючих факторів, тобто має місце сполучене опромінення, яке можна представити трьома компонентами:

1) сильно проникаючим «жорстким» фотонним опроміненням (умовна межа - у- кванти з енергією більше 200 кєВ);

2) високо поглинаючим компонентом: тормозним (рентгенівським) та м'яким у- випромінюванням з енергією квантів до 200 кеВ;

3) високо поглинаючим компонентом: а- та р-частинами. Сильно проникаю­чий компонент вражає внутрішні органи та тканини організму на клітковому рівні (особливо важкі наслідки для кровотворних органів); засобами індивідуального захисту неможливо значно послабити дію компонента. Засобом боротьби з ним може бути тільки скорочення часу перебування у небезпечній зоні. Вплив другого компонента можна значно обмежити екрануванням. Третій компонент вражає відкриті шкірні покриви тіла. Проникає в середину організму, викликає розвиток радіаційного опіку який можна уникнути екрануванням.

Особливо цінні спостереження про проходження ГПХ були зроблені на під­водному човні К-19, коли виникла унікальна нагода співставити медико-біологічні аналізи та дані дозиметричного контролю з урахуванням віддаленості постраж-далого від аварійної зони та степеню екранування [2].

Дійсно, частина постраждалих отримала променеву травму яка привела до летальних наслідків які стали несумісні із життям. Більш численну групу з діагно­зом ГПХ склали пацієнти, які отримали менші дози опромінення та яких можна було врятувати. При складних умовах аварій на ядерних реакторах, співвідно­шення проникаючого та поглиненого компонентів опромінення сполучене радіо­активне враження, представляє собою раніше не описувану форму гострої про­меневої хвороби. Ця форма характеризується взаємо-ускладнюючим враженням кісткового мозку та променевого опіку. Спостереження над 122 підводниками виражено у кількісних характеристиках - коефіцієнтах кореляції параметрів крові у різні періоди розвитку ГПХ та доз проникаючого та поглиненого компонентів. Медичне спостереження, а також розрахунки проведені інститутом ядерних до­сліджень (ІЯД) [1, с. 184],

Ряд незалежних досліджень підтвердив вплив поглинального компонента при поєднаному радіаційному враженні на проходження ГПХ та її наслідки [4]. Такі ж висновки зроблені по матеріалам ядерних досліджень на Маршаллових островах (1954 р.) та Чорнобильської катастрофи (1986 р.) [1], та підтвердили, що поглинаючий компонент здійснює негативний вплив на проходження ГПХ.

У 1986 р. облік поглиненого компонента - додаткового вражаючого чинника - пояснив розходженнями між розрахунковими та практичними даними медико-біологічних досліджень, отриманих в Хіросімі та Нагасакі (1945) і при натурних дослідах в Неваді [З, с.120].

Така ситуація потребує пошуку нових видів спеціального захисту людини, яка працює в середовищі радіаційного випромінювання.

Новий спеціальний одяг для пожежників, які охороняють АЕС, почали роз­робляти у НДІТМ з початку 1980-х років [5]. Радіаційно захисні властивості різно­манітних зразків свинцемісних матеріалів досліджувались в лабораторії атомного ядра ІЯД з допомогою ядерної сцинтиляційної у- спектрометрії [З], в Інституті біології Розвитку РАН ім.. Кольцова з допомогою біологічної дозиметрії [6], в 1987р. - на полігоні в районі Чорнобильської аварії з допомогою фізичної дози­метрії [6]. При цьому необхідно відзначити співпадіння даних, які були отримані різними лабораторними методами і на природних випробовуваннях в районі ЧАЕС. Дослідження показали, що у аварійних радіаційних полях одяг ізолюючого типу з екрануючим ефектом захищає від р- променів, а як засіб, додатковий чин­ник часу, захищає також і від високого поглинаючого компонента у- випроміню­вання (енергії до 200 кеВ). При загальній поверхневій щільності захисного мате­ріалу 1 г / см2, по вмісту свинцю - 0.5 г / см2 маса костюма сягає близько 20 кг. В умовах аварії типу чорнобильської такий одяг запобігає променевому опіку та знижує дозу променевого опромінення приблизно у два рази.

Аналіз існуючої інформації показав, що в галузі проектування відомчого одя­гу спеціального призначення по захисту від комплексного опромінення, немає ні­яких наукових розробок. Така інформація існує лише частково. Тому для умов підвищеного радіаційного випромінювання формулювання концепції створення засобів індивідуального захисту є важливою частиною та вимагає особливої ува­ги. Розробка концепції захисту не можлива без вивчення основних факторів, які негативно впливають на захисні властивості ЗІЗ.

Узагальнення. На основі аналізу умов експлуатації виділяємо основні фак­тори, що впливають на проектування того чи іншого виду радіаційно - захисного одягу (схема). Залежно від виду радіоактивного забруднення, військовим необ­хідний певний пакет захисного одягу, який зміг би відповідати ергономічним ви­могам та здійснювати максимальний захист від радіоактивних речовин, що від­повідало б принципу ALARA (As Low As Reasonably Achievable). Згідно з цим принципом всі дози опромінення повинні підтримуватись на таких низьких рівнях, які тільки можливо досягнути з урахуванням економічних чинників.

Отримані результати узагальнені у формулюванні концепції парціального індивідуального захисту від комплексного опромінення, яка повинна:

1) запобігати місцеву променеву травму (радіаційний опік), яка формується у повер­хневих шарах тіла р- та «м'яким» фотонним випромінюванням;

2) запобігати забрудненню поверхні тіла, дихальних органів та органів травлення радіоактивними аерозолями, газами та пилом;

3) ослабляти дію «м'якого» у- та рентгенівського випромінювання на критичні органи 1 та 2 групи, знижуючи дозу на них, яка формується фотонним випромінюванням 100 - 200 кеВ у 2-6 рази (у відповідності до регламентації, прийнятої до введення в дію НРБ-99);

4) зменшити ризик комбінованих радіаційно-термічних вражень, які негативно впли­вають на проходження ГПХ;

5) знизити ймовірність механічних вражень та поранень, заживання яких ускладню­ється, особливо у період незадовільного функціонування кровотворної системи.

Основні фактори, що впливають на вибір радіаційно - захисного одягу

Вид та інтенсив­ність радіаційного випромінювання

Вид виконуваних робіт

Тривалість одно­разового викорис­тання

Температура на­вколишнього сере­довища

Вологість навко­лишнього середо­вища

альфа-

бета-

гамма-

змішане

Коротко три­вале (до 2 год)

Тривале до З0 год

дощ

сонячно

туман

Польові умови (можливе ураження іншими вра­жаючими факторами)

Евакуація населення

\—Ы  Дезактивація споруд

Аварійний ремонт спо­руд та техніки

від-25 до -10

від -10 до +5

від +5 до +20

від +20 до +З5

Фактори, що впливають на вибір радіаційно-захисного одягу

Нова концепція ЗІЗ отримала практичне впровадження при розробці відом­чого захисного одягу на основі вуглеграфітових та композитних матеріалів.

Розроблено та виготовлено спеціальний захисний одяг для військовослуж­бовців з урахуванням основних факторів. Спеціальний захисний одяг фільтрую-чо-ізолюючого типу зберігає властивості існуючих ЗІЗ. Запобігає проникненню радіоактивних та хімічних речовин в органи дихання, травлення та на шкіру, а також захищає від р-променів і високого поглинального компонента фотонного випромінювання.

Висновки. В результаті аналізу основних факторів, що впливають на проектування відомчого захисного одягу запропонована парціальна концепція, яка використовується при проектуванні даного виду одягу.

У подальшому виникає потреба систематизації існуючих та створення абсолютно нових методів забезпечення усіх складових парціальної концепції проектування відомчого захисного одягу.

Література

1. Гогін Е.Е., Ємельяненко В.М., Бенецький Б.А., Філатов В.Н. Поєднані радіаційні вра-

ження. - М.: Відомості, 2000. - 240 с.

2. Гогін Е.Е. Особливості проходження та наслідки ГПХ при поєднаному враженні // В зб.:

Радіаційні враження та перспективи розвитку засобів індивідуального захисту від іоні­зуючих випромінювань / Під ред.. Б.А. Бенецького, Е.Е. Гогина, В.М. Филатова. - М.: ЦНДІ інформації та техніко-економічних досліджень легкої промисловості (ЦНДІТЄлег-пром), 1992. - С. 4-21.

3. Бенецький Б.А. Методика вибору матеріалу та реалізація протирадіаційного захисту// там же [2]. - С. 95-99.

4. Гуськова А.К., Барабанова А.В., Друтман Р.Д. Керівництво по організації медичної допомоги при радіаційних аваріях. - М.: Енергоатоміздат, 1989. - 8З с.

5. Філатов В.Н. Композитні текстильні матеріали та вироби на їх основі для захисту від

іонізуючого випромінювання // там же [2]. - С. 1З5-146.

6. Нейфах А.А., Горголюк С.И., Крячко О.С. Використання біологічної дозиметрії для оцінки матеріалів, захищаючих від іонізуючої радіації // там же [2]. - С. 95-99.

УДК 664.65

Колісниченко Т.О.

ПРИОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОДУКТІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В РАЦІОНИ

ХАРЧУВАННЯ ДИТЯЧОГО ТА ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ

Постановка проблеми. В Україні у більшості дитячого та дорослого насе­лення виявлено порушення повноцінного харчування, зумовлене як недостатнім споживанням харчових речовин, в першу чергу вітамінів, макро- і мікроелементів та повноцінних білків, так і нераціональним їх споживанням.

Харчування - один із найголовніших факторів, що визначає здоров'я насе­лення. Згідно з оцінками експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я, здо­ров'я населення на 70% залежить від способу життя, найважливішим чинником якого є харчування.

Раціональне харчування забезпечує збереження здоров'я і працездатність населення, нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, збільшує тривалість та підвищує якість життя, створює необхідні умови адаптації організму до змін навколишнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема приоритетних на­прямків впровадження продуктів функціонального призначення в раціони харчу­вання дитячого та дорослого населення досліджуються в різних аспектах і знай­шли відображення у працях М.І. Пересічного, Г.В. Дейниченка, В.Н. Корзуна та інших вчених. Протягом останніх років спостерігається стійке порушення в струк­турі харчування населення України. Наукові дослідження та дані статистики свід­чать про різке зниження споживання біологічно цінних продуктів: м'яса і м'ясопродуктів на З7%, молока і молочних продуктів на З4,8%, яєць на З7,5%,риби на 81%, овочів і фруктів на 49% при одночасному стабільно високому рівні споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових продуктів, картоплі. У населення України також спостерігається так званий "прихований голод" вна­слідок дефіциту в харчовому раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), мікро - і мікроелементів (йоду, заліза, кальцію, фтору, селену). Дефіцит вітамінів, макро- і мікроелементів, тваринного білка став масовим постійно дію­чим негативним чинником, і як наслідок цього нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне харчування сприяє розвитку і різкому зростанню у населення хро­нічних неінфекційних захворювань: (серцево-судинної системи, щитовидної за­лози, шлунково-кишкового тракту, хвороб обміну речовин, онкологічних), які на­бувають епідемічного характеру. Поширюються соціально зумовлені інфекційні хвороби такі, наприклад, як туберкульоз, який також пов'язаний з недостатнім, в першу чергу білковим харчуванням. "Прихований голод" загрожує фізичному і ін­телектуальному здоров'ю нації. В останні роки стан здоров'я населення України настільки погіршився, що проблема виросла до загрози національної безпеки. Демографічна ситуація в країні оцінюється як кризова. Катастрофічне скорочення термінів життя, ріст смертності населення, перевищення на 7% показників смер­тності над народжуваністю, різке зниження якості життя людей та індексу здо­ров'я нації в цілому при значному порушені харчового статусу населення обумо­влює необхідність підняття питань харчування населення України на державний рівень.

Постановка завдання. Рішенням проблеми усунення або нівелювання не­гативного впливу шкідливих харчових чинників на стан здоров'я людини в тепе­рішній час є введення до раціонів харчових компонентів, здатних захистити орга­нізм від їх впливу.

Можна зауважити, що повноцінне харчування є основною складовою здоро­вого способу життя. Але дуже часто людина не отримує в повній мірі всі необхід­ні їй речовини. І як було зазначено вище це призводить до дисбалансу в органі­змі і виникненню різних захворювань. Тому в магазинах з'являється все більше продуктів лікувально-профілактичного призначення, тобто функціональні продук­ти харчування.

Виклад основного матеріалу. Тенденції, які простежуються останнім ча­сом щодо оздоровлення харчових продуктів, сприяють широкому розвитку виро­бництва продуктів функціонального призначення. На сьогодні в усьому світі ви­значився новий термін "функціональні продукти харчування". На думку науковців, функціональні продукти - це продукти, які компенсують дефіцит біологічно акти­вних компонентів в організмі, а також підтримують нормальну функціональну ак­тивність органів і систем, знижують ризик різноманітних захворювань (створюють дієтичний фон) і можуть споживатися регулярно у складі нормального раціону харчування. Адже передусім саме вони, завдяки наявності в своєму складі біо-активних компонентів, здатні поліпшити більшість фізіологічних процесів в орга­нізмі людини, поліпшити його опірність до хвороб та стимулювати активний спо­сіб життя. Функціональні продукти містять інгредієнти, які приносять користь здо­ров'ю людини, підвищують його опір захворюванням, здатні покращити значну кі­лькість фізіологічних процесів в організмі людини, дозволяючи йому тривалий час вести активний спосіб життя і попереджати хвороби та старіння організму. Такі продукти - це звичайна їжа, тож вони мають входити до складу нормального раціону харчування. Споживчі властивості їх передбачають харчову цінність, смакові аспекти, фізіологічний вплив тощо. Для традиційних, на відміну від функ­ціональних, характерні лише перші дві складові. Функціональні продукти - це продукти передусім корисні для здоров'я, безпечні з позиції збалансованого хар­чування й поживної цінності. Нині ефективно використовують такі основні видифункціональних інгредієнтів: харчові волокна, морські водорості, вітаміни, міне­ральні речовини, поліненасичені жири, антиоксиданти, пробіотики та пребіотики.

У зв'язку з цим, розроблення функціональних продуктів харчування - це спосіб, який за допомогою сучасних досягнень науки про харчування може зміни­ти склад продукту таким чином, щоб вплинути на стан здоров'я людини, зміцню­ючи його шляхом впливу на певні фізіологічні реакції організму. Функціональні продукти, які містять біологічно активні компоненти, можуть споживати здорові люди для профілактики з метою зниження ризику розвитку захворювань та об­мінних порушень. Навіть при дієтичному або профілактичному харчуванні такий харчовий продукт виступає в якості паралельного або додаткового елемента ха­рчування до основних лікарських засобів та терапевтичних методів лікування.

Сьогодні науковці в усьому світі працюють над створенням харчових проду­ктів функціонального призначення, при цьому особливий інтерес приділяється продуктам швидкого приготування та тривалого зберігання. Ґрунтуючись на да­них, отриманих у процесі проведених досліджень, і з урахуванням зведень, які є в науково-технічній літературі, було розроблено принципову технологічну схему виробництва борошняних формованих виробів. У приватних технологіях перед­бачене використання сколотин як рідинний компонент рецептури при замісі тіста для борошняних формованих виробів, а також уведення до складу виробів йодо-вміщуючих добавок еламіну і цистозіри.

Борошняні формовані вироби одержують по такій поетапній схемі: первинна обробка сировини і підготовка її до виробництва, дозування інгредієнтів і заміс ті­ста, пресування, виготовлення сирих виробів, сушіння, охолодження висушених виробів, їх фасування й пакування. Крім того, можливий варіант безпосередньої гідротермічної обробки сирих борошняних формованих виробів після пресуван­ня роблення, минаючи стадію сушіння. Цей варіант призначений для безпосере­дньої реалізації свіжовиготовленних виробів в умовах підприємств харчування.

На підставі наведених даних, при однаковому вмісті сухих речовин, розроб­лені продукти перевершують контроль по вмісту білка (на 0,З...0,6%), жиру (на 1,5...1,8%), моно- і дисахаридів ( на 0,1...0,2%), а також золи (на 0,1...0,2%). Вар­то також вказати, що борошняні формовані вироби з йодовміщуючими добавка­ми містять на 0,1...0,2% більше клітковини, що можна пояснити природою і хіміч­ним складом добавок.

По вмісту незамінних амінокислот борошняні формовані вироби на сколоти­нах без добавок перевищують контроль на 12,9%, вироби на сколотинах з добав­кою еламіна - на 12,4%, вироби на сколотинах з добавкою цистозіри - на 10,4%. Варто також вказати, що питома вага незамінних амінокислот у білках розробле­них борошняних формованих виробів складає З1,7...З2,0%, у той час як у конт­рольному зразку цей показник складає З1,З%.

По вмісту всіх макро- і мікроелементів розроблені вироби перевершують ко­нтрольний зразок. Борошняні формовані вироби є хорошими джерелами ка­лію, фосфору, заліза, використання сколотин в якості рідинного компоненту в рецептурі підвищує вміст у них такого важливого функціонального інгредієнту, як кальцій (у 2,8...З,6 рази).

Як і передбачалося, введення до складу борошняних формованих виробів функціональних добавок еламіна і цистозіри значно збільшує вміст у виробах йо­ду. Так 200...250 грамів цього продукту з зазначеними добавками цілком задово­льняють добову потребу дорослої людини в такому важливому функціональному інгредієнті як йод.

По змісту всіх досліджуваних вітамінів розроблені борошняні формовані ви­роби перевищують контрольний зразок. Особливо слід зазначити, що у виробах з добавками еламіна і цистозіри ідентифіковані р-каротин і аскорбінова кислота,що відсутні в контрольному зразку. Отримані результати, на наш погляд, можна пояснити тим, що, по-перше, сколотини, введені до складу розроблених борош­няних формованих виробів замість води, самі мають визначену вітамінну сполу­ку; по-друге, йодовміщуючі добавки еламіна і цистозіри збагачують розроблені вироби цілим комплексом вітамінів, додаючи їм профілактичні властивості.

Реалізацію таких приоритетних напрямків розвитку галузей харчування для виробництва продуктів функціонального призначення в Україні слід впроваджу­вати поетапно.

На першому етапі реалізації приоритетних напрямків треба удосконалити нормативну базу у сфері виробництва та продажу харчових продуктів функціона­льного призначення, визначити рівень дефіциту харчових речовин, створити ме­тодичні рекомендації з розробки регіональних програм харчування. Здійснити першочергові заходи покращення структури харчування за рахунок збільшення частки продуктів масового вжитку з високою харчовою та біологічною цінністю, а також розширити вживання біологічно активних добавок у складі продуктів функ­ціонального призначення. Реалізувати заходи по приведенню показників якості і безпеки харчових продуктів у відповідність до вимог і рекомендацій міжнародних організацій.

На другому етапі необхідно: налагодити та розширити виробництво всіх ви­дів продуктів спеціального призначення, в першу чергу дитячого харчування, а також продуктів спрямованої (функціональної) дії, вітамінів та інших мікронутріє-нтів. Розробити схему економічного стимулювання вітчизняного виробництва продовольчої сировини та продуктів харчування, в першу чергу для дітей з вико­ристанням механізмів кредитування, ціноутворення, тарифного регулювання, по­даткового законодавства. Створити сировинні зони для продуктів дитячого хар­чування. Сприяти інтеграції сільського господарства з харчовою промисловістю. Створити індустрію виробництва продуктів харчування для школярів. Започатку­вати в Україні індустрію продуктів харчування для хворих. Здійснювати науково-теоретичне забезпечення подальшого визначення потреб людини в харчових ре­човинах і енергії та вивчення механізмів захисних властивостей їжі. Здійснювати науково-дослідне і дослідно-конструкторське забезпечення нових технологій ви­робництва продуктів функціонального призначення. Відтворити українську дієт-логічну школу та відновити сітку кабінетів дієтологів. Створити національний до­відник "Хімічний склад харчових продуктів". Реалізовувати регіональні програми подолання дефіциту основних харчових речовин і продуктів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям