І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

На третьому етапі передбачається: удосконалити контроль якості і безпеки продовольчої сировини харчових продуктів на всіх стадіях виробництва, збері­гання, транспортування та реалізації. Ввести систему виробництва харчових продуктів гарантованої якості. Вирішити питання економічного та соціального за­безпечення громадян України для збільшення купівельної спроможності насе­лення. Створити умови для випереджаючого зростання мінімальної заробітної плати, пенсії стипендії. Розробити та реалізувати економічні заходи по стимулю­ванню збільшення в раціонах харчування населення частки продуктів з високою харчовою та біологічною цінністю, а також продуктів функціонального призначен­ня, збагачених мікронутрієнтами, відповідно до наукових рекомендацій.

Висновки. Таким чином можна зробити висновок, що вживання продуктів, збагачених поживними речовинами укріплює здоров'я людини та підвищує імуні­тет. Результати досліджень сприятимуть розповсюдженню впровадження функ­ціональних продуктів харчування, що містять харчові волокна, недостаючи мак­ро- та мікроелементи, вітаміни та інші функціональні інгредієнти, які здатні пози­тивно впливати на стан здоров'я людини і попереджати певні захворювання та старіння організму. Тим, хто страждає на якісь захворювання, необхідно вживатитакі продукти для лікування і профілактики ускладнень. А у результаті реалізації приоритетних напрямків розвитку виробництва харчових продуктів в Україні, пе­редбачається: поліпшення структури вживання харчових продуктів, подолання негативних тенденцій в стані здоров'я нації, зниження показників захворюваності населення, зумовленої порушенням харчового статусу людини, поліпшення по­казників харчування дітей і підлітків, збільшення тривалості життя та підвищення працездатності населення. На підставі вищевикладеного, можна вважати, що пи­тання виробництва продукції функціонального призначення особливо актуальні для нашої країни, тому що ситуація, яка склалась, сприяє тільки зниженню захи­сних сил організму людини. Тому дослідження науковців, спрямовані на розробку нових видів продуктів функціонального призначення не повинні припинятися, так як є актуальним напрямком.

УДК 677.017.6З6

Коляденко Н.Г., Лозинська С.М.

ВИВЧЕННЯ ЗНОШУВАННЯ ТЕПЛОЗАХИСНОГО ОДЯГУ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ХОЛОДИЛЬНИХ ЦЕХІВ

В статті розглянуті питання, пов'язані зі зміною механічних показників проб, з яких виготовленні куртка утеплююча та штани від строку їх експлуатації в холодильних цехах м'ясних комбінатів. В результант аналізу топографи зношування, проведеного на костюмах чоловічих встановлено, що більшому зношуванню на куртці в першу чергу підля­гають передня та плечова частини пілочок, ліктьова та нижня частини рукавів, та штанах - верхня передня половинка. Основною причиною передчасного зносу є недостатні фізико-механічні показники спеціа­льного матеріалу, що використовується для зазначених ЗІЗ.

Захист працюючих на підприємствах від впливу низьких температур (в ме­жах плюс 40°С - мінус З0°С) проводиться за допомогою теплозахисних костюмів у вигляді куртки утеплюючої та штанів, виготовлених із спеціальних текстильних матеріалів (СТМ).

Волокнистий склад СТМ є складним і формується в першу чергу на основі таких волокон синтетичного походження як поліамідні, лавсанові та інші, а дру­гим компонентом пряжі є бавовняне волокно.

Експлуатація зазначених виробів в умовах, наприклад, холодильних цехів м'ясних комбінатів показала, що вони стають непридатними на протязі 6 місяців. Але, оскільки по нормах передбачено 10-12 місяців, то дослідження з метою ви­значення причин їх руйнування для покращення умов праці є актуальним.

В лабораторних умовах були проведені експерименти, сутність яких поляга­ла у виявленні закономірностей зміни деяких фізико-механічних характеристик текстильних матеріалів від терміну експлуатації, а саме: розривальна характери­стика та стійкість до витирання по площині, які професійно необхідні для пода­льшого прогнозування спеціального одягу з надійними теплозахисними власти­востями.

Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля № 1 (107) 2007

20З

Дослідні роботи проводились згідно умов, передбачених ГОСТ З81З-72 та ГОСТ 991З-90. Загальний термін експлуатації захисних костюмів дорівнював ше­сти місяцям. Вироби для проведення експериментів відбиралися на кожному мі­сяці їх ношення.

Проби СТМ, взяті для дослідження, однакові по волокнистому складу, але відмінні по типу переплетення та по вихідних фізико-механічних характеристиках. Так, тканина куртки утеплюючої виготовлена із бавовнополіамідної пряжі (60:40) полотняним переплетенням, а тканина штанів - з тієї ж пряжі, але саржовим пе­реплетенням 2/1.

Проби тканини на розрив зазначених виробів характеризуються наступними розривальними навантаженнями Рр, що проводились на приладі РТ-250М смуж­ки розміром (50х200 мм): проби текстильного матеріалу, з якого виготовлена кур­тка по основі 490,0 Н, по підканню З96,0 Н; проба текстильного матеріалу, з якого виготовлені штани по основі 57З,2 Н, по підканню 405,З Н. По відношенню до ви­значення стійкості текстильних матеріалів до витирання в залежності від терміну експлуатації, дослідження проводились на приладі ТИ-1М ГОСТ 991З-90 з насту­пними показниками кількості циклів: куртки утеплюючої 5725 циклів, штанів З727 циклів.

В результаті експериментів встановлено, що процес руйнування тканин спо­стерігається одразу ж з першого місяця експлуатації: проба куртки по основі 5,З%, по підканню 12,4%; проба штанів по основі 9,4%, по підканню 11,2%. Порі­вняно протікає невелика динаміка падіння міцності для куртки на другому і тре­тьому місяцях, що становить по основі 15%; 16%, по підканню 1З,0%; 2З,8%; для штанів на другому місяці по основі 17,0%; по підканню 19,4%. Процент руйнуван-няпроб матеріалів в залежності від терміну експлуатації визначали за формулою:

P -100

-1--100[%], (1)

Po

де Р0 - вихідне значення розривального навантаження, Н;

Р1 - розривальне навантаження після терміну експлуатації, Н.

Починаючи з четвертого місяця експлуатації для проби куртки та з третього місяця для проби штанів спостерігається найбільш різке збільшення процесу руйнування: куртки утеплюючої майже в чотири рази по відношенню до терміну експлуатації в першому місяці, штанів - в три рази.

Зміна міцності тканини на розрив по основі і підканню для куртки і штанів описується рівнянням:

y = а + bx, (2)

де а - початкова ордината; b - кутовий коефіцієнт. Наприклад, для штанів по основі:

у = 490,0 - З2,Зх (З)

Рівняння отримано в результаті апроксимації експериментальних даних на ПЕОМ. Графіки залежності представлено на рис. 1. Як видно з графіківв кінцевій стадії зношування процент руйнування проби текстильного матеріалу, з якого ви­готовлена куртка становив: по основі 40,6%, по підканню 50,8%, проби текстиль­ного матеріалу, з якого виготовлені штани, становив: по основі 59,0%, по підкан-ню 61,5%. При цьому значення розривального навантаження зменшилося майжевдвічі і становить для проби куртки по основі 283,0 Н, по підканню 194,6 Н, проби штанів по основі 235,0 Н, по підканню 156,0 Н. Це свідчить по те, що штани по відношенню до куртки руйнуються швидше в процесі експлуатації.

В результаті досліджень отримані також залежності, які пов'язані зі зміною стійкості текстильних матеріалів зазначених виробів до витирання по площині.

60

К 50

Рч

S 40

30

се

к

'53

И К CP

со О Рч

20

10

 

 

1

 

 

 

 

3

і

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

2

 

3 4 5 6

Терміни експлуатації, місяці

Рис. 1. Залежність зміни величини розривальних навантажень проб матеріалу штанів (1-по основі, 2-по підтканню) і куртки (3-по основі, 4-по підканню) від терміну експлуатації

Експерименти проводились як і в першому випадку з матеріалами куртки та штанів згідно умов ГОСТ 9913-90.

Експерименти показали, що проби текстильного матеріалу з якого виготов­лена куртка зменшили стійкість до витирання по площині за перший місяць екс­плуатації від 5725 циклів (вихідне значення) до 5015 циклів (на 12,4%). проби ма­теріалу штанів теж руйнуються, але менш активно - всього на 7,8%: від 3725 ци­клів до 3436 циклів (табл. 1).

Таблиця 1

Зміна стійкості текстильних матеріалів до витирання по площині від терміну експлуатації

Термін експлуатації

Куртка утеплююча

 

Штани

(в місяцях)

цикли

% руйнування

цикли

% руйнування

0

5725

-

3727

-

1

5015

12,4

3436

7,8

2

4683

18,2

3157

15,3

3

4082

28,7

2944

21,0

4

3550

38,0

2713

27,2

5

3006

47,5

2583

30,7

6

2611

54,4

2150

42,3

1

2

Починаючи з другого місяця експлуатації, для проби текстильного матеріа­лу, з якого виготовлена куртка, та з третього місяця для проби текстильного ма­теріалу, з якого виготовлені штани, процес падіння стійкості до витирання уповільнюється по відношенню до попереднього і протікає менш інтенсивно: проба куртки на 6%, а проба штанів - 5,7%.

Так, кількість циклів витирання проби куртки зменшилась на 332 циклів, а проба штанів на 213 циклів від попереднього значення. На шостому місяці екс­плуатації темп руйнування проби куртки становив 54,4%, а для проби штанів 42,3%, при цьому значення кількості циклів витирання проби куртки зменшилася вдвічі і становить 261 циклів, проби штанів в 1,8 рази і становить 2150 циклів по відношенню до вихідних даних. Це свідчить про те, що куртка на відміну від шта­нів руйнується швидше.

Загальний аналіз проведених досліджень дає право стверджувати, що збі­льшення терміну експлуатації сприяє зростанню темпу руйнування проб тексти­льних матеріалів, з яких виготовлені куртка та штани в межах від 6% до 12,4%.

Таким чином, вибір із діючого асортименту, або розробка нових матеріалів для засобів індивідуального захисту працівників зазначеної професії необхідна.

Література

1. Лабораторный практикум по материаловедению швейного производства: Учеб. посо­бие для вузов / Б.А.Бузов, Н.Д. Алыменкова, Д.Г. Петропавловский, П.П. Андриенко, Н.Г.Савчук / Под ред. Б.А. Бузова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Легпромбытиздат, 1991. -С. 30-31.

2. ГОСТ 9913-90. Материалы текстильные. Технические условия. Взамен ГОСТ 9913-85, ГОСТ 24945-81. Введен 28.03.90. -М.: Изд-во стандартов, 1990. - 6 с.

3. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. - М.: Легпромбытиздат, 1986. - 424 с.

УДК 687.1.016=83

Корольова М. В.

ТЕНДЕНЦІЇ МОДИ У ДИЗАЙНІ ТРИКОТАЖНИХ ВИРОБІВ

У сучасному світі суттєвим провідником між соціальними та культурними ідеями і повсякденністю виступає феномен моди. Мода розвивається за певними законами, швидко реагує на всі події у житті суспільства. Людина не може жити поза модою. Навіть відмовляючись від моди, людина виражає своє ставлення до неї, а отже визнає її існування та ідентифікує себе у складному механізмі «мода - споживач». В економіці мода виступає як основний стимулятор виробництва і продажу - мода провокує моральне старіння речей, що призводить до прискоре­ної реалізації продукції та швидкого виготовлення нової «модної». Але в сучас­них умовах процес проектування та впровадження перспективних колекцій три­котажного одягу затягується, результатом чого є виробництво морально застарі­лої продукції. Обумовлюється це інколи сповільненим впровадженням тенденцій моди в зв'язку з ростом обсягів проектних робіт при частих змінах моделей. Ви­ходячи з цього метою роботи постає виявлення специфічних методів впрова­дження тенденцій моди, що можуть прискорити процес проектування трикотаж­них виробів. На сам перед мається на увазі удосконалення етапу ескізного прое­ктування, коли стає можливим створення серій виробів, на базі попередньо роз­роблених моделей, та їх модифікація в залежності від тенденцій моди. Тенденції моди можуть бути впроваджені у серію трикотажних виробів без зміни основних конструктивних характеристик, а завдяки зміни художнього наповнення форми виробу (колір, орнамент, декоративні елементи та ін.), де головним чином худо­жник - проектувальник опирається на поняття візуального перекручення форми виробу тектонічними елементами.

Об'єкти та методи дослідження. Об'єктами дослідження є методи впрова­дження тенденцій моди у серії виробів, розроблених на однієї конструктивної ос­нові, та методи формоутворення трикотажних виробів за рахунок візуальних ефектів та перетворювань.

На даний момент існують окремі дослідження поняття і механізму моди, ме­ханізму змін тенденцій, існують дослідження циклічності розвитку моди трикота­жних виробів. Достатньо дослідженими є загальне поняття візуального сприйнят­тя та оптичні ефекті. Але в існуючих наукових роботах питанню формоутворення та проектування серій трикотажних виробів, з використанням візуальних ефектів, не приділялося достатньої уваги. Крім того практично не дослідженим є питання втілення тенденцій моди при проектуванні серій моделей трикотажних виробів.

Методика дослідження будувалась відповідно поставленим задачам. В ро­боті застосовано сучасні методи дослідження: метод літературного аналізу та аналітичний метод дослідження ілюстрацій та зображень костюму, системно -структурний аналіз форм верхніх трикотажних виробів (1950-2005 рр.), метод експериментального моделювання, використано основи психології зорового сприйняття.

Постановка завдання. Головною метою роботи є вдосконалення етапу ес­кізного проектування трикотажних виробів, розширення художніх можливостей при проектуванні серії моделей. Для досягнення поставленого завдання потрібно визначити основні змінні тенденцій моди та методи їх впровадження, з викорис­танням зміни тектонічного наповнення форми виробу.

Результати та їх обговорення. Відомо що, в першу чергу модність виробу обумовлює його форма, тобто основні структурні характеристики форми [1]. Але, основні тенденції щодо модної форми можуть бути втілені без зміни її конструк­тивних характеристик - завдяки зміни художнього наповнення форми виробу (ко­лір, орнамент, декоративні елементи та ін.). Використовуючи цей підхід, худож­ник - проектувальник опирається на поняття візуального перекручення форми виробу, коли тектонічні елементи форми візуально змінюють її структурні харак­теристики.

Першим завданням роботи стало виявлення основних тенденцій моди, які характерні для верхніх трикотажних виробів, та встановлення основних принци­пів їх втілення на візуальному рівні. Для досягнення цього, був проведено систе­мно - структурний аналіз форм жіночих верхніх трикотажних виробів періоду 1951 - 2005 рр. Слід зазначити, що розглядались винятково моделі трикотажного одягу, в формоутворенні яких приймають участь різноманітні візуальні ефекти. Це поясняється тим, що взагалі в роботі розглядається можливість впроваджен­ня тенденцій моди тільки завдяки внутрішнього наповнення площини виробу без зміни конструктивної основи, а як відомо, саме візуальні ефекти та оптичні корективи можуть найбільш виразно зорово моделювати площину [2, с. 66-71]. Системно-структурний аналіз проводився з використанням попередньо розроб­леної методики аналізу костюму [3]. У рамках аналізу було проведено наступне

[4]:

1. Проведено аналіз характеристик форм верхніх трикотажних виробів. При­клад викладено у табл. 1.

Таблиця 1

Характеристики форм верхніх трикотажних виробів (на прикладі аналізу 1951 р.)

Параметр

Значення

Силует

Перевернута трапеція

 

Х-подібний

Ступінь об'ємності

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям