І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

н а р а

г

ь н е

Е9 CL

Рис. 1.. Розвиток вимог споживчого ринку

Проблемі управління якістю продукції присвячені роботи Е.Демінга, Дж.Харрінгтона, Б.І.Герасимова, А.В. Глічева, В.В.Окрепілова, М.І. Шаповала. Однак, слід зазначити, що напрями і способи управління якістю продукції мають узагальнений характер, що дає можливість їхнього застосування у різних галузях харчової промисловості. Гарантії якості продукції базуються на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях управління. Значні відмінності технологій пе­рероблення плодів та овочів зумовлюють необхідність розроблення системи управління якістю для кожної галузі плодоовочепереробної промисловості, у то­му числі й для швидкого заморожування.

Метою нашої роботи було дослідження життєвого циклу швидкозамороже­ної плодоовочевої продукції як узгодженої сукупності послідовних процесів, спрямованих на поліпшення її якості.

Життєвий цикл швидкозамороженої плодоовочевої продукції наведено на рис. 2.

Життєвий цикл продукту починається із проведення маркетингових дослі­джень та впровадження на ринок такого продукту, який би з урахуванням демо­графічних, соціальних, психологічних факторів задовольняв очікування та по­стійно зростаючі вимоги споживачів. Постійне розширення асортименту швидко­замороженої плодоовочевої продукції (близько 10 найменувань у 2000 р. й понад 30 у 2007 р. ) та збільшення кола виробників (від 4 у 2000 р. до 15 у 2005 р.) в Україні свідчать про перехід від спонтанної до вмотивованої покупки швидкоза-морожених плодів та овочів завдяки низці переваг, якими вони вирізняються се­ред плодів та овочів, консервованих іншими способами.

Споживан­ня

 

 

 

Реалізація

 

 

 

1. Марке­тингові до­слідження

Проектуван­ня та розро­блення про­дукту

Постійне поліпшення продукції

Низькотем­пературне зберігання

Плануван­ня проце­сів життє­вого циклу

Підбір сировини

Рис. 2. Життєвий цикл швидкозамороженої плодоовочевої продукції

Однак, впевненість у високій якості та безпечності швидкозамороженої про­дукції не повинна знижувати рівень вимог до виробництва, зберігання, транспор­тування, реалізації та споживання. Висока якість продукту не може бути гаранто­ваною без планування життєвого циклу продукту та визначення критичних точок на кожному із етапів. Якісний продукт, як мінімум, повинен відповідати тим вимо­гам, які передбачені нормативними документами та не змінювати їх протягом то-вароруху. Для забезпечення вище зазначених умов доцільним є застосування на кожному із етапів життєвого циклу вхідного, технологічного і вихідного контролю. Метою вхідного контролю є гарантування якості плодоовочевої сировини та па­кувальних матеріалів, які використовуються під час виробництва швидкозаморо­женої плодоовочевої продукції. Технологічний контроль здійснюється з метою перевірки параметрів технологічного процесу шляхом визначення режимів робо­ти холодильного обладнання, технологічних параметрів продукту (температури), сенсорних властивостей, показників безпечності. Вихідний контроль проводиться з метою підтвердження якості й безпечності виробленої продукції на всіх етапах її життєвого циклу.

Вибір сировини та її постачальників є одним із найважливіших етапів у ви­робництві швидкозаморожених плодоовочевих продуктів. І виробник, і постача­льник повинні чітко визначити вимоги до якості та безпечності сировини. Гаранті­єю надходження на виробництво якісної сировини є тісна співпраця між виробни­ком сировини та продукції. Вхідний контроль сировини для виробництва швидко-заморожених плодоовочевих товарів починається з перевірки сертифікату, вста­новлення придатності сорту до заморожування, проведення вибіркових дослі­джень щодо визначення показників якості та безпечності. Сертифікація продукції здійснюється на відповідність вимогам стандартів та системам якості продукту: ІБО 9000, ISO 22000, HACCP, EUREPGAP. Стандарти EUREPGAP призначені для міжнародної сертифікації овочів, фруктів, зеленої кави, квітів, сільськогоспо­дарських виробництв, рибних господарств. Вони являють собою систему контро­лю продукції на всіх етапах її виробництва за 15 критеріями (головними, друго­рядними та рекомендованими). Невиконання будь-якого головного критерію су­проводжується відмовою у видачі сертифікату. Другорядні критерії повинні бути виконані на 95%, а рекомендовані, які не впливають на результат видачі серти­фікату, повинні бути контрольованими, хоча й мають рекомендаційний характер

[1].

Специфікою виробництва якісної швидкозамороженої плодоовочевої проду­кції є те, що не кожен ботанічний, помологічний, ампелографічний сорт рослинної сировини придатний до заморожування та зберігає високі споживні властивості після низькотемпературної обробки. Це зумовлено, перш за все, морфологічни­ми ознаками та відмінностями хімічного складу сировини. Незважаючи на доста­тню наукову базу щодо придатності районованих сортів плодів та овочів до за­морожування [2,3,4,5,6], в Україні відсутній систематизований каталог (реєстр) сортів, придатних до заморожування, що є перешкодою на шляху отримання віт­чизняної швидкозамороженої плодоовочевої продукції високої якості.

Виробництво різноманітного асортименту швидкозамороженої плодоовоче­вої продукції має як спільні технологічні операції, до яких належать попереднє охолодження сировини, підготовка сировини до заморожування, швидке заморо­жування, фасування, маркування, низькотемпературне зберігання та низькотем­пературне транспортування, так і особливості. Аналізом літературних джерел встановлено, що попереднє охолодження сировини сприяє збереженню її вихід­них сенсорних властивостей, уповільненню процесів окиснення органічних речо­вин, збереженню вітамінної цінності продукту. Однак кожен із видів рослинної си­ровини має різні оптимальні температури охолодження. Попередня обробка про­водиться з метою інактивації ферментів, зниження мікробіального забруднення, часткового видалення повітря із тканин плодів та овочів. Бланшування, оброб­лення антиокиснювачами забезпечує стабільність кольору та хімічного складу продукту, обробка кріозахисними розчинами (розчином цукру) знижує рівень усушки та стабілізує консистенцію. Найбільш поширеним промисловим способом попередньої обробки деяких видів плодів та овочів є бланшування, який поряд з перевагами має ряд недоліків. Тому наразі актуальним є пошук способів, альтер­нативних бланшуванню, та встановлення доцільності їхнього застосування для різних видів рослинної сировини.

Основним критерієм вибору способу заморожування є якість замороженої рослинної сировини. Дослідження впливу способів заморожування на якість пло­доовочевої продукції дозволяють зробити висновок, що інтенсифікація процесузаморожування сприяє поліпшенню якості, оскільки швидкість процесу заморо­жування визначає процес кристалоутворення та локалізацію кристалів. Із збіль­шенням швидкості заморожування зменшується розмір кристалів, менш травму­ються клітинні структури, не змінюється вологоутримувальна здатність. Однак, висока швидкість заморожування, різке збільшення об'єму може викликати роз­риви та тріщини цілих плодів та овочів.

Відхилення у режимах холодильної обробки та зберігання рослинної сиро­вини призводить до надмірних втрат маси, зниження харчової цінності продукту за умови збереження її зовнішнього вигляду [7]. Тому доцільно впроваджувати такі режими холодильної обробки та зберігання, які характеризуються не тільки збереженням привабливого вигляду швидкозаморожених плодів та овочів, мен­шими значеннями втрат їхньої маси, а й максимальним збереженням харчової цінності. Не лише температурні умови заморожування та зберігання, але й коли­вання температур визначають ефективність збереження компонентів, які зумов­люють харчову та біологічну цінність продукту. Тому кожен із етапів життєвого циклу швидкозамороженого плодоовочевого продукту повинен супроводжува­тись контролем його якості шляхом визначення органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників якості. Для кожного виду плодоовочевого продукту слід конкретизувати досліджувані показники якості, мінімізувати їхню кі­лькість за умови достатньої повноти відображення якості продукту. На думку ав­тора, обов'язковими для визначення на етапах життєвого циклу швидкозаморо-женої плодоовочевої продукції є її вологоутримувальна здатність та масова част­ка вітаміну С.

На основі вище зазначеного можна стверджувати, що забезпечення якості швидкозамороженої продукції базується на зацікавленості всіх учасників ланцюга "виробник сировини - виробник харчового продукту - продавець - споживач" в якісному продукті. При цьому життєвий цикл продукту слід розглядати не просто як послідовні процеси, в яких відбувається перетворення вхідних даних у вихідні, а як узгоджену систему дій. Гарантованою якість швидкозамороженої плодоово­чевої продукції може бути лише за умови здійснення стратегічного, тактичного та оперативного управляння якістю (рис. 3), які базуються на систематизації науко­вих досліджень в даній галузі та їхньому впровадженні з урахуванням особливо­стей сировини, технології, призначення швидкозамороженого продукту (безпосе­реднє споживання та споживання після кулінарного оброблення).

I

Стратегічне управління

Система якості

Тактичне управління

Управління якістю

-у-

Моніторинг ринку

у

Проектування та розроблення проду­кту

у -

Матеріально-технічна база

Планування проце­сів життєвого циклу

"V"

Виробництво

1

Оперативне управління

Забезпечення якості

1

 

Вхідний, технологічний,

 

 

вихідний контроль якості

 

 

і   сировини, упаковки,

 

 

режимів заморожуван-

 

 

ня, умов низькотемпе-

 

 

ратурного зберігання,

 

 

транспортування, реалі-

 

 

зації

 

1 V

 

Визначення показників

 

 

та чинників

 

1 у

 

Аналіз  показників та і

 

 

чинників

 

1 у

 

Висновки

 

1

Рис. 3. Система управління якістю швидкозамороженої плодоовочевої продукції

Література

1. EUREPGAP - европейский стандарт хорошей аграрной практики // Продукты & ингре­диенты. - 2006. - №3(23). - С.32.

2. Боднар В.М. Сорти суниці для швидкого заморожування // Дім, сад, город. - 1994. -№5. - С.10.

3. Бровченко А.А. Исследование влияния условий замораживания и сортовых особен­ностей перцев, томатов и баклажанов на качество консервированных продуктов: Ав-тореф. дис. ...канд. техн. наук: 05.18.13.- Одесса, 1975. - 30 с.

4. Глушко Г.И. Оценка пригодности сортов абрикоса для длительного низкотемператур­ного хранения: Дис.... канд. техн. наук: 05.18.03. Симферополь, 1998.- 174 с.

5. Гукалина Т.В., Диденко Р.А., Бурова Т.Е., Коваленко Т.В. Выявление сорторпригод-ности плодов и ягод для замораживания // Холодильная техника. - 1983. - №10. -С.37-39.

6. Дружинская Л.П. Влияние сортовых особенностей сырья и способов замораживания на качество замороженных зеленого горошка и цветной капусты: Автореферат дис....канд. с.-х. наук. - Киев, 1984. - 24 с.

7. Оніщенко В.П. Актуальні проблеми холодильної техніки та технології // Холод. - 2005. - №4. - С.15-17.

УДК 339.19

Бєлоусова Л.І.

СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

В статті наведено характеристики системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств легкої промисловості. Дж. 2

Вступ. Виробничий й економічний потенціал України не може ефективно ви­користовуватися й відтворюватися, якщо не буде сформована система управлін­ня інноваційно-інвестиційними процесами на макро- і мікрорівнях. Слід зазначи­ти, що, незважаючи на досить широку популярність і відносну дослідженість окремих елементів системи управління інноваційно-інвестиційними процесами, саме поняття "система управління інноваційно-інвестиційним процесом" є в еко­номічній теорії недостатньо чітко визначеним.

Використання цього поняття при дослідженні економічних процесів є фор­мою абстракції, що дозволяє одержувати наукові узагальнення й ефективні рі­шення економічних проблем. Такі прояви економічної раціональності, як проекту­вання необхідних параметрів економічних явищ, ефективних систем управління інноваційно-інвестиційними процесами, відомі досить давно. Економічна діяль­ність у сучасних умовах без цих функцій неможлива.

Для більш глибокого розкриття ролі й змісту системи управління інновацій­но-інвестиційними процесами необхідне їхнє зіставлення з іншими відомими ти­пами систем управління, що стало ціллю даної статті.

Аналіз останніх наукових досліджень Проблеми підвищення інноваційної активності підприємств досить складні і багатопланові. В наукових працях зару­біжних і вітчизняних учених досліджено різні аспекти цієї проблематики. Серед зарубіжних учених слід виділити роботи Ф. Візера, Д. Йоргенса, К. Менгера, В. Ойкена, І. Фішера, М. Фрідмена, Ф. Хайека, Л. Ерхарда.

Великий внесок в формування інвестиційних механізмів забезпечення інно­ваційних процесів зробили вітчизняні вчені О. Амоша, С. Аптекар, М. Білопольський, І. Бланк, В. Геєць, М. Крупка, І. Лукінов, М. Павловський, А. Пересада, В. Федоренко, В. Хобта, М. Чумаченко й інші.

Результати досліджень. У широкому розумінні система управління іннова­ційно-інвестиційною діяльністю підприємств легкої промисловості (ІІДПЛП) є ре­зультатом цілеспрямованої діяльності людей й являє собою деяку сукупність ін­ституцій, норм, правил, що забезпечують за певних умов формування заданих параметрів цих процесів.

Варто відрізняти систему управління інноваційно-інвестиційною діяльністю від неупорядкованої сукупності деяких дій, що стосується регулювання цього на­прямку діяльності підприємства. Повна або часткова невідповідність результатів цих дій заданим параметрам розвитку підприємства призводить до низької ефек­тивності системи управління підприємством у цілому.

Очевидно, що система управління інноваційно-інвестиційною діяльністю не зводиться до простої сукупності структурних елементів. Через наявність об'єкти­вних системних властивостей вона стає чимось більшим. Функціональні системи управління підприємством можуть бути частиною загальної (інтегральної) систе­ми управління підприємством.

Таким чином, систему управління інноваційно-інвестиційною діяльністю вар­то розглядати як упорядковану систему впливу на інноваційно-інвестиційні про­цеси, що протікають на підприємстві, на основі сукупності регламентуючих поло­жень, що забезпечують структурним підрозділам підприємства досягнення інди­кативно заданих або прогнозованих результатів на основі інноваційної моделі розвитку.

Відповідно до методології системного підходу модельне подання системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю містить у собі такі елементи:

• суб'єкт (ініціатор) - рушійна сила, що осмислено запускає в дію дану сис­тему;

• цілі - плановані, програмувальні, оперативні й стратегічні результати фун­кціонування підприємства;

• форма - необхідне організаційно-інформаційне оформлення й технічне забезпечення;

• методи - інструментарій, засоби й технології процесів досягнення постав­леної мети;

• засоби - сукупність видів і джерел ресурсів, що використовуються для до­сягнення цілей;

• об'єкти - структурні підрозділи підприємства, господарське середовище, економічні явища.

У даній роботі основним завданням є формування системи управління інно­ваційно-інвестиційною діяльністю як особливого різновиду або самостійної, ло­кальної підсистеми управління підприємством легкої промисловості.

Загальна система управління підприємством, що поєднує окремі частки, які входять до неї, - функціональні підсистеми, - це цілісна система організації й ко­ординації багатогранної діяльності підприємства за допомогою економічних й ор­ганізаційних форм, методів і важелів.

Стосовно до сучасного періоду ціль системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю - забезпечення стійкого розвитку підприємства на ос­нові інноваційної моделі розширеного відтворення науково-технологічного, еко­номічного й соціального потенціалів, концентрації інтелектуального потенціалу на реалізації сучасних досягнень науки й техніки й використанні позитивного між­народного досвіду інноваційного розвитку господарських систем.

Склад суб'єктів й об'єктів ІІДПЛП представлено на рис. 1.

СУБ'ЄКТИ Й ОБ'ЄКТИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Суб'єкти

інвестори замовники виконавці робіт користувачі об'єктів інвестиційної діяльності постачальники банки

страхові організації посередницькі організації інші учасники інвестиційного процесу

Об'єкти

знову створювані і модернізовані ос­новні фонди й оборотні кошти у всіх галузях і сферах народного госпо­дарства цінні папери цільові грошові вклади науково-технічна продукція інші об'єкти власності майнові права

права на інтелектуальну власність інші види діяльності, не заборонені законом

Рис. 1. Склад суб'єктів й об'єктів інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства

легкої промисловості

Особливості управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в умовах рин­ку вимагають більш диференційованого підходу до викладу особливостей управ­ління.

Тому розгляд цього питання доцільно проводити в наступній послідовності: дослідження загальних функцій, принципів і вимог до управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємств легкої промисловості в умовах ринку й су­часної моделі розвитку; застосування аналітичних і діагностичних методів і тех­нологій управління, що забезпечують ефективність інвестування інноваційних процесів; розробка стабілізаційних методів і технологій управління інноваційно-інвестиційною діяльністю в умовах нестабільності зовнішнього й внутрішнього середовища; розробка координаційних методів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю; застосування методів селективного відбору інвести­ційних проектів для їхньої програмної реалізації в ході стратегічного планування інноваційного розвитку підприємства.

Такий підхід до дослідження процесів управління інноваційно-інвестиційною діяльністю має спиратися на такі методологічні принципи:

1. Принцип субстанціональної єдності інвестиційних процесів і процесу ре­формування економіки підприємства на інноваційних началах у їхньому детермі­нованому взаємозв'язку. Із цього виходить, що конкретні методи й форми інвес­тування мусять кореспондуватися зі змістом і динамікою розвитку інноваційних ресурсів підприємств у цілому.

2. Принцип нерозривності управління підприємством і інноваційно-інвестиційною діяльністю. Він дозволяє забезпечити системність і комплексність управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, підвищити рівень його пого­дженості й порівнянності.

3. Принцип ієрархічності, що полягає в необхідності узгодження різнорівне-вих інтересів і цілей при реалізації головних завдань інноваційного розвитку під­приємств.

4. Принцип системно-структурного (рівневого) відбиття змісту процесу управління інноваційно-інвестиційною діяльністю у формах його здійснення. До­цільно й правомірно, на наш погляд, розглядати й класифікувати форми здійс­нення процесу управління, виходячи з того, які конкретно інноваційні ресурси під­приємства динамічно розвиваються. Реалізація цього принципу дозволить із всієї сукупності форм здійснення інноваційного розвитку виділити саме ті форми, які зорієнтовані на реалізацію насамперед головних (визначальних, концептуальних) факторів розвитку.

5. Принцип різноманіття форм здійснення інноваційно-інвестиційного розви­тку регіону при акцентованому використанні на практиці насамперед форм, які перейшли з минулої системи господарювання, функціонують у перехідному до ринкових відносин періоді й продовжують свою дію в умовах уже сформованої системи ринкових відносин.

6. Принцип розмежування двох сторін, що онтологічно характеризують роз­гортання процесу інноваційно-інвестиційного розвитку. У зв'язку з цим процес розвитку варто розглядати, з одного боку, - як процес, що здійснюється в часі і просторі, володіє певними якісними трансформаціями; з іншого - як сукупність форм і методів, за допомогою яких здійснюється на практиці процес інноваційно-інвестиційного розвитку.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям