І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 63

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

R = Et / Ef, (5)

де Et - еластичність попиту всього ринку;

Ef - еластичність попиту на продукт підприємства.

Індекс Ротшильда може приймати значення від 1 до 0 . Якщо він рівний 1, попит на товари підприємства зустрічається з кривою попиту, яка має таку ж чут­ливість до ціна, як і ринкова крива попиту. І навпаки, коли еластичність попиту на продукт підприємства більше (по абсолютному показнику), ніж еластичність рин­кового попиту, індекс Ротшильда рівний 0. В цьому випадку об'єм попиту на про­дукт підприємства більш чутливий на зростання ціни, ніж ринковий попит в ціло­му. Коли галузь складається з великого числа підприємств, кожна з яких прово­дить однаковий продукт, індекс Ротшильда буде прагнути до 0.

Для оцінки рівня концентрації конкуренції в галузі також використовується індекс Лернера (L) - показник ринкової влади підприємства, що характеризує відносне перевищення ціни товару над граничними витратами його виробництва. Індекс Лернера розраховується за наступною формулою:

L = (P - MC) / P , (6)

де Р - ціна товару;

MC - граничні витрати.

Співвідношення 1 / (1 - L) виражає націнку, яка вимірює різницю між ціною і граничним продуктом. Чим більше ця націнка, тобто чим більше норма прибутку, яку отримують підприємства галузі, тим більше сконцентрована конкуренція на ринку.

Коефіцієнт Лернера приймає значення від нуля (на ринку досконалої конку­ренції) до одиниці (для чистої монополії з нульовими граничними витратами). Чим вище значення індексу, тим вище монопольна влада і далі ринок від ідеаль­ного стану досконалої конкуренції. Головна складність обчислення коефіцієнту Лернера зв'язана з тим, що інформацію про граничні витрати досить складно одержати.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Конкурентне середови­ще і інтенсивність конкуренції на ринку впливають на формування активної і па­сивної складових конкурентоспроможності підприємства: чим вище інтенсивність конкуренції (і, отже, більш агресивне конкурентне середовище), тим сильніше по­винна бути розвинена пасивна конкурентоспроможність (для адаптації до конку­рентного середовища), оскільки у підприємства менше можливостей для впливу на конкурентне середовище через незіставність внутрішніх сил підприємства із зовнішніми діями. Активна конкурентоспроможність потрібна підприємству для зниження інтенсивності конкуренції: якщо воно займає велику частку ринку, то його ринкова влада буде вище (і сильніше активна конкурентоспроможність), а інтенсивність конкуренції з боку конкурентів нижче. Таким чином, оцінка рівня ін­тенсивності конкуренції на ринку є важливим напрямом конкурентної стратегії підприємства.

Література

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Центр экономики и марке­тинга, 1996. - 312 с.

2. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства (ор­ганізації): Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 186 с.

3. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції / Пер. з англ. А. Олійник, Р. Скільський. - К.: Основи 1998. - 285 с.

4. Яковлев А. Статистическая оценка уровня монополизации производства // Вестник статистики. - 1990. - №9. - С. 39-44.

УДК 532.542

Рисухин Л.И., Соколов В.И.

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДИКИ РАСЧЕТА ХАРАКТЕРИСТИК ТУРБУЛЕНТНЫХ ТЕЧЕНИЙ В ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ КАНАЛАХ

Рассмотрена методика численного моделирования характеристик турбулентного потока в цилиндрических каналах с использованием k-s модели турбулентности. Предложена зависимость для входного распределения кинетической энергии турбулентности. Рис.1. Ист. 4.

Для расчета характеристик турбулентных потоков в цилиндрических кана­лах в инженерной практике широко используются модели с аппроксимационным распределением вихревой вязкости [1, 2]. Методики проведения численного анализа на таких моделях достаточно отработаны и выбираются в зависимости от конкретно решаемой задачи.

В месте с тем, необходимость повышения точности прогнозного расчета в ряде случаев, когда нет возможности экспериментальной проверки адекватно­сти, требует перехода к моделям, позволяющим предельно учесть количествен­ные характеристики турбулентности. Одним из таких путей является использо­вание k-s модели, вопросы практической реализации которой изложены в публи­кациях [3, 4].

В представленной работе на примере круглого цилиндрического канала рассмотрена методика численного моделирования характеристик турбулентного потока на основе k-s модели, позволяющая не использовать ряд эксперимен­тальных данных при задании граничных условий.

Математическую модель осесимметричного турбулентного потока без тангенциальной составляющей скорости представляем в виде

du

du

1 dP   1 d

иих uur і иг I и / \ Ux-- + Ur--        =---+--1 (v + v„ )

dr du

+

p dx   r dr

1д

dr

(rur ) = 0;

dx    r dr

ув = C v-;

s

d(uxk) + d(urk)

dr

dx

(v + vв) dk

dx

dx

1 _d_

r dr

d(uxs) + d(urs) .

r (v + vв) 5k CTk dr

+v

dr

_d_

dx

dx

^v + v,,) ds^ as dx

dr

1 _d_' r dr

+ C1в

1 k

dr

. (v + Vв ))3£

. x     as dr^

2 k     3 k I dr

(1)

x

d

a

k

4

Здесь х, г - осевая и радиальная координаты; ux, ur - проекции скорости; Р -давление; vB - турбулентная (вихревая) вязкость; v - кинематическая вязкость; k - кинетическая энергия турбулентности; є - скорость диссипации кинетической энергии турбулентности. Рекомендуемые значения эмпирических констант Cv=0,09; ak=1,0; ає=1,3; С1=1,43; С2=1,92; в стандартной модели С3 = 0, а в мо­дифицированной модели Чен-Кима С3=0,25 [4].

Система (1) не является замкнутой, поскольку нет уравнения для расчета давления. Для ее замыкания используем допущение постоянства давления по сечению и граничное условие для скорости на стенке канала

= г0 1г = г0

из которого согласно первому уравнению системы (1) имеем

= Р--1 (v + vв х

dx     г dr г       r дг

(2)

Поскольку в модели остаются две компоненты скорости, а давление явля­ется функцией только лишь осевой координаты, то из рассмотрения исключено уравнение движения для радиальной компоненты скорости (по аналогии с тео­рией пограничного слоя). При этом, радиальная составляющая будет опреде­ляться из уравнения неразрывности, а давление по уравнениям, полученным из граничных условий.

Значения турбулентной вязкости во входном сечении устанавливаем на ос­новании приближенного кусочно-линейного распределения [3]:

v(0.06 ^0.07)Re/8, 0 < г < г1;

v = ^вя -(г2 " г)/(г2 " Г1Г, г1 < г < г2;

0, г2 < г < г0;

вя

г1 /г0 = 0,8;    г2 /г0 = 1 -

50 Re78

где v вя - коэффициент вихревой вязкости в ядре потока; Re - число Рейнольд-са.

Для скорости диссипации кинетической энергии на входе используем зави­симость

33

є =

к/2Д0

(3)

согласно которой и связке Прандтля-Колмогорова

vв = Cv-

є

получаем выражение для входного распределения кинетической энергии турбу­лентности

г =г

0

2

V Cvr0 )

(4)

Таким образом, по граничным значениям турбулентной вязкости можно оп­ределить величину кинетической энергии турбулентности (4), и далее по (3) рас­считать скорость ее диссипации.

Для расчетов принимался круглый цилиндрический канал радиуса r0=0,15 м и рассматривался ступенчатый входной профиль скорости потока ux=8,5 м/с на радиусе гс=0,115 м при кинематической вязкости v=1,5105 м^/с. Это обеспечива­ло для сформировавшегося потока значение средней скорости u0=5 м/с при чис­ле Рейнольдса Re=105. Геометрические и кинематические значения соответст­вовали параметрам опытной установки и условиям проведения эксперимента.

Численное моделирование турбулентного течения на входном участке вы­полнено конечно-разностным маршевым методом [1,3].

На рис. 1 показан профиль скорости, полученный на расстоянии 6 м от вхо­да, который сопоставлен с аппроксимационной зависимостью эксперименталь­ных данных. Расхождение результатов расчета с экспериментальными значе­ниями не превышает 2 % и является менее существенным, чем при использова­нии модели с аппроксимационным распределением вихревой вязкости.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям