І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

• аналіз сучасних вимог до підготовки спеціалістів швейного профілю;

• аналіз вимог для формування умінь спеціалістів швейного профілю;

• удосконалення процесу навчання при підготовці спеціалістів швейного профілю у відповідності до Болонського процесу.

Удосконалення алгоритму формування змісту навчання спеціалістів швейного профілю

Підготовка спеціалістів в Україні здійснюється на базі стандартів вищої осві­ти: ОКХ та ОПП, які для другого рівня підготовки - спеціалістів, магістрів - прак­тично відсутні. Для формування змісту навчання треба діяти за таким алгорит­мом.

1. Визначення сфери діяльності майбутнього випускника швейного профі­лю. На нашу думку, спеціаліст з легкої промисловості за спеціальністю „Швейні вироби" повинен бути підготовлений до роботи на підприємствах, в установах та організаціях усіх галузей та форм власності, а також в органах державного управління усіх рівнів.

2. Визначення виду економічної діяльності. З цією метою нами був проана­лізований ряд нормативних документів, який дозволив скласти рекомендації для випускника спеціальності 7.091801 „Швейні вироби", які наведені в таблиці 1.

3. На базі тарифно-кваліфікаційних довідників - визначення переліку пер­винних посад, які можуть займати випускники. Треба відзначити, що в теперішній час спостережується збільшення кількості професій, пов'язаних з розробкою но­вої техніки та технології, конкурентоспроможність та підвищення вимог до серві­су. У зв'язку з появленням нової техніки ряд посад, для яких раніше було достат­ньо середньо-спеціальної підготовки, вимагає вищої освіти, у тому числі на дру­гому рівні підготовки.

Для випускників швейного профілю рекомендується такий перелік первин­них посад:

Технічні спеціалісти: головний технолог, головний конструктор, технолог, конструктор, інженер з підготовки виробництва, модельєр-конструктор, інженер із стандартизації, конфекціонер, інженер з охорони праці та техніки безпеки;

Начальники та майстри виробничих дільниць: генеральний директор підприємства, начальник об'єднання підприємств, директор виробництва, дирек­тор з кадрових питань та побуту, директор комерційний, начальник цеху, началь­ник технічного відділу, начальник виробничого відділу, начальник виробничо-диспетчерського бюро цеху, начальник технологічного бюро цеху, начальник від­ділу автоматизованої системи управління виробництвом, начальник лабораторії з контролю виробництва, начальник /завідувач/ виробничої лабораторії, техніч­ний керівник, завідувач майстернею, майстер, майстер контрольний /цеху діль­ниці/, майстер виробництва, майстер основної виробничої дільниці, майстер ви­робничої дільниці, майстер виробничої лабораторії, майстер дільниці, майстер зміни.

4. Цим посадам повинні відповідати визначені виробничі функції діяльності фахівця (рис. 1).

Таблиця 1

Код КВЕД

Найменування виду економічної діяльності

Секція Д

Обробна промисловість

Підсекція ДВ

Текстильна промисловість та пошиття одягу

17

Текстильна промисловість

17.4

Виробництво виробів з текстилю

17.40

Виробництво виробів з текстилю

17.41

Виробництво виробів з текстилю

17.42

Виробництво виробів з текстилю спеціальними підприємствами за ін­дивідуальними замовленнями населення

18

Виробництво готового одягу та хутра

18.1

Виробництво шкіряного одягу

18.10

Виробництво одягу з шкіри

18.10.1

Виробництво одягу з шкіри

18.10.2

Виробництво одягу з шкіри спеціальними підприємствами за індивіду­альними замовленнями населення

18.2

Виробництво одягу з текстилю

18.21

Виробництво робочого одягу

18.22

Виробництво верхнього одягу

18.22.1

Виробництво верхнього одягу

18.22.2

Виробництво верхнього одягу спеціальними

підприємствами за індивідуальними замовленнями населення

18.23

Виробництво спіднього одягу

18.23.1

Виробництво спіднього одягу

18.23.2

Виробництво спіднього одягу спеціальними

підприємствами за індивідуальними замовленнями населення

18.24

Виробництво інших видів одягу та аксесуарів

18.3

Виробництво хутра та хутрових виробів

18.30

Виробництво хутра та хутрових виробів

18.30.1

Виробництво виробів з хутра

18.30.2

Виробництво виробів з хутра спеціальними підприємствами за індиві­дуальними замовленнями населення

Секція К

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

72

Діяльність в сфері інформатизації

72.3

Оброблення даних

72.4

Робота з базами даних

72.40.0

Робота з базами даних

г

Проектува­льна

 

Органі­заційна

 

 

 

Уміння

Завдання

діяльності

Уміння

Техно­логічна

Завдання

діяльності

Завдання

діяльності

Уміння

Рис. 1. Функції фахівця

5. Функціям діяльності повинні відповідати певні уміння, які вимагаються від представників певних первинних посад.

6. Визначення цих умінь не є очевидним завданням. Складність їх вимірю­ється такими факторами: достатня різноманітність цих посад, що диктується на­маганням забезпечити гнучкість спеціаліста при виборі роботи, забезпечити мо­більність випускника. Тому необхідно розробити уміння, які будуть забезпечувати опанування кількості посад. У зв'язку з ростом економіки України, постійним удо­сконаленням нової техніки та технології підвищуються вимоги до конкурентосп­роможності продукцій, внаслідок чого змінюються вимоги до умінь фахівця.

7. Визначити перелік спеціальностей, які формують зазначені уміння.

Для спеціальностей швейного профілю пропонуються такі цикли дисциплін:

• соціально-гуманітарних;

• фундаментальних;

• фахових.

8. Складання структурно-логічної схеми, що забезпечує безперервну підго­товку і формування умінь, визначених в пункті 6 (рис.2).

9. Визначити уміння, що реально формуються в процесі підготовки. Якщо ці уміння недостатні, треба повернутися на крок 6 для оптимізації переліку предме­тів. Якщо уміння зайві, треба проаналізувати чи корисні ці уміння, і в позитивному випадку повернутися на крок 3.

Таким чином, запропонований алгоритм може бути представлений у вигляді блок-схеми (рис. 3).

Проведення експертних досліджень з визначення умінь фахівця Най­більш проблемним моментом в запропонованому алгоритмі, на наш погляд, є ви­значення умінь, що вимагаються від фахівця. Складність цього процесу полягає у тому, що його потрібно проводити безперервно відповідно до змін освіти. Процес визначення умінь дуже важко формалізується у науковому плані і не може бути записаний у вигляді математичної або іншої формалізованої моделі.

Нами був запропонований та розроблений метод визначення умінь на ос­нові експертних оцінок. Сутність методу експертних оцінок полягає у проведенні експертами інтуїтивно-логічного аналізу проблеми з кількісним судженням і фор­мальною обробкою результатів. Отримана в результаті обробки узагальнена ду­мка експертів приймається як рішення проблеми. Переваги цього методу у тому, що він має науково обґрунтовану організацію проведення всіх етапів експертизи; використання кількісних методів при організації експертизи і при оцінки думок експертів та їх обробці.

Нами була розроблена анкета для експертів, яка складається з двох частин. Перша частина виявляє рівень компетентності експерта. Друга складається з 117 питань, на які повинен відповісти експерт для оцінювання виробничих функцій діяльності та переліку професійних вимог спеціалістів швейного профілю.

В якості експертів були вибрані досвідчені компетентні працівники швейної промисловості і сфери побуту східної України.

Розробка пакетів швейних спеціальностей для впровадження кредитно-модульної системи навчання є складним багатоітераційним процесом, що вима­гає колегіальної роботи на багатьох рівнях.

Таким чином, основним елементом, що визначає завершеність процесу, є формування системи умінь фахівця. Система умінь фахівця, що вимагається, повинна визначатися у процесі інтерактивної роботи із замовниками фахівців з обов'язковим врахуванням перспективних напрямків розвитку техніки і технології. Система умінь фахівця, що забезпечується, повинна враховувати сучасний рі­вень педагогічних технологій, що може забезпечити навчальний заклад. Завер­шеність пакета з впровадження кредитно-модульної системи навчання є співпа­діння умінь, що вимагаються, і умінь, що забезпечуються. Розроблений алгоритм застосований в Східноукраїнському національному університеті імені Володими­ра Даля при розробці інформаційного пакета по впровадженню кредитно-модульної системи навчання для спеціальності 7.091801 «Швейні вироби».

Рис. 2. Структурно-логічна схема предметів, що вивчаються

Рис. 3 Алгоритм формування змісту навчання

Література

1. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (доку-

менти і матеріали 2003 - 2004 рр.) / За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Бо-любаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. (www.tspu.edu.ua).

2. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження

в Європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. -

200 с.

3. Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 18 с.

4. Рябчиков М.Л. Алгоритм ітераційного проектування інформаційних пакетів для впрова-

дження кредитно-модульної системи організації навчального процесу за спеціальнос­тями швейного профілю // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. - 2005. - №11. - С.

7-12.

УДК 658.386

Рябчикова О.В., Червякова Т.І.

ВИХОВАННЯ І ПІДТРИМКА МАТЕМАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ „ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ"

На першому етапі підготовки студентів математична підготовка має формувати загальну математичну культуру. На другому етапі вона повинна виконувати дослідницьку функцію, мати при цьому яскраво виражену практичну направленість. В статті наведено приклади фор­мування індивідуальних задач для студентів спеціальностей швейно­го профілю.

Актуальність теми дослідження. Науково-педагогічна спільнота Європи акти­вно працює над усвідомленням і впровадженням у життя ідей Болонського про­цесу, які найбільш адекватно відповідають вимогам сьогодення щодо розвитку су­часної вищої освіти. В Україні ідеї Болонського процесу знаходять все пильніший інтерес, все активніше розгортаються дискусії з приводу інтеграції української ви­щої системи освіти у загальноєвропейський освітній простір.

Запровадження системи передбачається на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного та післядипломного. Доступ до другого циклу навчання по­требуватиме успішного завершення першого. Учений ступінь, що присвоюється пі­сля завершення першого циклу, на європейському ринку праці сприйматиметься як відповідний рівень кваліфікації.

Дослідження стану питання. Вищі навчальні заклади схвалюють рух до створення загальновизнаної кваліфікаційної системи, яка б ґрунтувалася на основ­них формулюваннях бакалаврських/магістерських та аспірантських курсів навчання. Загальновизнано, що бакалаврські звання присвоюють, коли нараховано від 180 до 240 кредитів згідно з ЕСТБ, але кредити мають бути різноманітними, спрямованими на початок трудової діяльності, або такими, що дають можливість підготуватися до подальшого навчання. За певних обставин університет може ухвалити рішення щодо запровадження інтегрованої програми, яка б вела безпосередньо до присвоєння ма­гістерського звання. Предметні мережі відіграють важливу роль у досягненні за­значених цілей. Університети переконані у корисності накопичення системи оці­нювання знань і переведення з одного вищого навчального закладу до іншого, яка ґрунтується на ЕСТБ, а також на своєму основному праві ухвалювати рішення щодо прийнятності системи оцінювання знань, набутих у будь-яких інших навчальних за­кладах [1].

З огляду на цілі, установлені до 2010 року, очікується перевірка результатів Бо­лонського процесу, яка дозволить одержати достовірну інформацію про реальнийпрогрес, а також дасть можливість у разі потреби внести корективи. Пріоритетними напрямками при цьому є:

— гарантія якості;

— система двох циклів;

— визнання курсів і періодів навчання [2].

Основою для організації навчального процесу повинні бути основні стандар­ти спеціальностей [3-4]. Матеріали Міністерства освіти і науки України щодо впровадження кредитно-модульної системи [5] регламентують дозвіл на частко­вий відхід від галузевих стандартів вищої освіти.

Слід відзначити, що освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр" передбачає за­кінчений цикл навчання основних дисциплін. З іншого боку звична структура навчан­ня у вищих навчальних закладах України передбачає закінчений цикл навчання за 5 років, що, очевидно, відповідає кваліфікаційному рівню магістра. Особливо пробле­мними в цьому контексті є проблеми викладання фундаментальних наук, таких як математика.

Мета роботи - розробити пропозиції щодо організації безперервної математи­чної підготовки з врахуванням двоступеневої системи підготовки, підвищення рівня самостійної роботи, практичної направленості підготовки на прикладі спеціальностей швейного профілю.

Проблеми формування навчальних планів студентів швейних спеціа­льностей. Навчальні плани для підготовки бакалаврів швейного напрямку скла­даються на базі вимог Освітньо-кваліфікаційних характеристик, Освітньо-професійних програм підготовки [4,5], що визначають первинні посади випускни­ків вищих навчальних закладів та умови їх використання, визначають об'єкт, цілі освітньої та професійної підготовки та розв'язують ряд інших питань. Аналіз пер­винних посад фахівців швейного профілю показав, що одним з провідних за­вдань на сучасному етапі є формування творчих здібностей на кожному етапі на­вчання. Базою для цих документів є визначення функцій випускника вищого на­вчального закладу (рис. 1).

Рис. 1. Функції спеціаліста швейного профілю

Проектувальна виробнича функція, зокрем, а включає:

• розробку математичних моделей і розв'язання з їх допомогою задач оп­тимізації для забезпечення якості виробів і процесів;

• проектування та розрахунки технологічних процесів та вирішення інших технічних задач.

• Дослідницька виробнича функція, зокрема, включає:

• володіння математичним апаратом та комп'ютерною технікою і техноло­гіями;

• реальні дослідження при виробництві одягу.

Тобто ці функції передбачають володіння математичним апаратом.

Процес створення умінь. На базі певних функцій визначається комплекс умінь, що повинен одержати фахівець. Для цих умінь призначаються предмети і їх цикли, що можуть створити їх. Згідно з [2] предмети формуються як системи окремих частин, модулів. При кредитно-модульній системі організації навчально­го процесу у вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіля­ється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної ро­боти студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності певному об'­єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст і дозволяє оперувати ці­єю інформацією в процесі розумової діяльності студента. З врахуванням струк­турно-логічних схем спеціальностей окремі структурні частини курсів повинні ма­ти узгодження як по часу, так і по логічній послідовності. З врахуванням цих фак­торів навчальний план повинен формуватися, як система взаємопов'язаних мо­дулів (рис.2).

В [2] відзначено, що вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринко­ві спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровади­ти сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв'язки із замовниками фахівця. Для студента -майбутнього фахівця - важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти мають професійну спрямованість і схильність відповідати вимогам ринку праці. У зв'язку з цим значно підвищуються вимоги до умінь, що формуються при вивченні кожного модуля.

Рис. 3. Структура типового модуля

Структура модуля (рис. 3) повинна виглядати як блок, до якого входять уміння, одержані при вивченні попередніх модулів дисципліни, умінь, що одер­жані при вивченні модулів попередніх предметів. З цього блоку виходять уміння, необхідні для забезпечення наступних модулів даного предмета, уміння, необ­хідні для забезпечення відповідних модулів інших предметів. Деякі модулі мо­жуть формувати уміння, базові для спеціальності, що входять в Освітньо-кваліфікаційну характеристику.

Стандартна структура математичної підготовки при безперервній освіті пе­редбачає такі фази: математична підготовка середньої школи, математична під­готовка на 1-2 курсах, можлива (для деяких спеціальностей) спеціальна підготов­ка у межах прикладної математики. В сучасних умовах формування двоступене­вої освіти структура математичної підготовки, вірогідно, повинна змінюватись.

Практична направленість математичної підготовки на другому етапі. Якщо на першому етапі математична підготовка повинна формувати загальну математичну культуру, то на другому етапі вона повинна виконувати дослідниць­ку функцію, мати при цьому яскраво виражену практичну спрямованість. Прикла­ди формування індивідуальних задач для спеціальностей швейного профілю на­ведені нижче.

Підприємство випускає вироби декількох видів 1, 2, ... n. Для кожного виробу необхідно витратити сировину видів 1, 2, ...,m (Це можуть бути різні матеріали для основи, підкладки, фурнітури та інші). Є запаси сировини в об'ємах S1, S2, ... Sm. В процесі конструювання виробів і формування розкладень лекал визнача­ються витрати кожного виду сировини для кожного виробу. Є також прибуток, що дає випуск кожного виробу U1, U2, ... Un. Необхідно прийняти рішення про конкре­тну кількість випуску кожного виду продукції з умови, що загальний прибуток на­буває максимального значення.

Формалізовано задачу представляємо у вигляді табл.1.

Таблиця 1

Побудова плану випуску продукції швейним підприємством

Сировина 1

 

 

Вироби

 

 

 

2

3

 

n

 

A11

А12

A13

 

Am

 

A21

А22

A23

 

 

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям