І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

□ рани від фурнітури, елементів оздоблення та фіксації

□ чутливість до тиску виробу на тіло

І алергічні реакції

□ упрівання області контакту з протезом

Рис. 2. Зміни подразливості шкіри користувачів після курсів лікування, пов'язаних з РМЗ

Більшість жінок після мастектомії згодом повертаються до звичайного спо­собу життя, трудової та суспільної діяльності, а це пов'язано із тривалим корис­туванням корсетними виробами спеціального призначення. За результатамиопитування також встановлено, що більшість жінок носить бюстгальтер від 6-ти до 10-ти годин на добу (рис. 3).

33,6%

29,7%

14,0% І

22,7%

2-5 годин п  6-8 годин п  8-10 годин 1=1  більше 10

Рис. 3. Тривалість користування бюстгальтером протягом доби

Тиск корсетного виробу протягом тривалого часу є причиною не тільки дис-комфортних відчуттів, а й проявів так званого синдрому стискання. Внаслідок ти­ску бюстгальтера на опорні зони порушується лімфо- та кровообіг, ускладнюють­ся дихальні рухи та рухи плечима. Якщо порушити лімфообіг у хворої жінки на руці з ураженої сторони, може виникнути лімфедема - набряк кінцівки, внаслідок якого обхвати кінцівки можуть збільшитися у 2-3 рази і вона стає зоною підвище­ного ризику виникнення інфекційних захворювань.

За таких умов жінці потрібен такий корсетний виріб спеціального призначен­ня (КВСП), який не подразнював би тіло, а головне, не чинив би надмірного тиску на опорні зони та проблемні ділянки тіла користувача.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз літературних джерел показав на наявність певних досліджень, спрямованих на визначення тиску швейних виробів, зокрема корсетних, на тіло користувача, але методики вимірю­вань не враховують поведінку пакету матеріалів певної конструкції елемента, або отримані результати носять суто індивідуальний характер. Автори публікацій ви­знають, що надмірний тиск швейного виробу на тіло людини може викликати не тільки відчуття дискомфорту, а й перешкоджати нормальному виконанню таких функцій організму, як дихання, кровообіг і таке інше.

В роботі [1] ЦНДІШП запропонована новітня методика використання термо-сканування для виміру тиску виробу на тіло користувача, яка базується на ви­вченні дії тиску на стінки кровоносних судин, які деформуються і ускладнюють рух крові. Аби цього не відбувалося, величина тиску на тіло споживача не пови­нна перевищувати значення тиску крові в капілярах. Під впливом зовнішнього ти­ску в тканинах тіла порушується циркуляція фізіологічних рідин, і на стиснених ділянках підвищується кров'яний тиск та температура. За допомогою термоска­нера можна визначити з достатньою точністю показники зміни температури на певній ділянці поверхні тіла. Для цього необхідно порівняти результати термо-сканувания фігури людини до зовнішнього тиску та після його завершення

В роботі [2] запропонована іншу конструкція датчика, яка оснащена демп­ферною прокладкою для виконання виміру незалежно від показників пружних властивостей різних ділянок тіла. Використання його забезпечує визначення площини контакту елемента з твердою поверхнею під дією вантажів, маса яких відповідає масі виробу. Числове значення тиску визначається непрямим мето­дом за розробленою тарировочною шкалою. Перевагою методу є простота, від­сутність потреби у тривалій підготовці, достатня точність вимірів тиску. Правдавиникає складність вимірів тиску деформованих пакетів матеріалів на тіло люди­ни, особливо у м'яких зонах.

Більш вдалою, на наш погляд, є оцінка тиску текстильного виробу на тіло за допомогою приладу ИДКИ-2 [3], що складається з виносної манжети - датчика тиску, пневматичної вимірювальної системи, блоку індикації розташування дат­чика, цифрового вимірювального блоку та джерела живлення. Манжету-датчик тиску виконано у вигляді стрічкового кабелю з чотирма мікродатчиками тиску, який встановлюється у місці вимірювань. Манжету-датчик з'єднано із пневматич­ним каналом вимірювальної системи і цифровою вимірювальною системою тон­ким шлангом надлишкового тиску, усередині якого знаходиться багатожильний екранований кабель. Відповідно до методики і фізіологічних норм до випробу­вання манжета закріплюється в заданому місці, зверху одягається текстильний виріб. Стискуванням груші ручного пристрою для нагнітання тиску створюють тиск усередині манжети-датчика та знімають показання з цифрових індикаторів. По завершенню вимірювання знімають виріб, переставляють манжет-датчик на інше місце і повторюють вище зазначену послідовність дій.

Тиск Р виробу у вимірюваному перерізі визначається за формулою (1):

P = Ft (   П    ) (1)

1   Пг + 3,3

де   Fj - безпосередні показання приладу, кПа, Пі - периметр вимірюваного перерізу в см.

Зважаючи що виміри можна проводити одразу в кількох точках певної зони дії виробу у трьох діапазонах, можна отримати точний результат для виробів з різним ступенем тиску на тіло людини [4]. Подібний пристрій був використаний при проведенні досліджень тиску корсетних виробів спеціального призначення (КВСП) в умовах використання різних конструкцій бретелей.

Компресійними бюстгальтерами для реабілітації після пластичної операції на молочних залозах створюється тиск приблизно 2,6 кПа [6]. Така компресія ре­комендована розробниками для розвантаження м'язів і судин у зоні операції та на прилеглих ділянках і діє по великій площині тіла на відміну від тиску бретелей. Також такими виробами досягається надійна підтримка форми тіла та її фіксація поряд із прискоренням загоєння ран та запобіганням післяопераційних усклад­нень. Спираючись на дані тиску лікувальної компресії, можна дійти висновку, що тиск бретелей на плечову зону не повинен перевищувати 2,6 кПа, але поки що не знайдено чіткої цифри гранично припустимого навантаження у даній зоні.

Об'єкт і предмети дослідження. Об'єктом дослідження є тиск елементів бюстгальтера на тіло жінки.

Предметами досліджень було вибрано бюстгальтери спеціального при­значення типової конструкції розмірів 65А, 80В, 95С через їхню приналежність до різних розмірних груп, а також бретелі для КВСП різних конструкцій.

Методика дослідження. Дослідження проводились за допомогою приладу ИДКИ-1 [5] за участю жінок-добровольців. Прилад складається з виносного тен­зодатчика площею 1 см2, блоку індикації і джерела живлення та забезпечує вимір тиску текстильних виробів у трьох діапазонах: 1 - діапазон вимірів - 0...2 кПа; 2 -діапазон вимірів - 0...10 кПа; 3 - діапазон вимірів - 0. ..40 кПа. Час встановлення режиму (самопрогрів) - 30 хв. Тривалість безперервної роботи приладу при жив­ленні від мережі змінного струму на всіх діапазонах не обмежена. Вибір меж ви­міру виконується ручним методом, час виміру не перевищує - 3 секунди. Поря­док роботи на приладі:

•   закріпити датчик у заданому місці (у відповідності до методики дослі-

• на передній панелі приладу за допомогою регулятора "Корекція" скорегу­вати сигнал вимірювального каналу, викликаний змінами атмосферного тиску, встановити нульові показання на цифрових індикаторах;

• перевести перемикач блоку індикації у положення, що відповідає діапа­зону передбачуваних вимірів;

• зняти показання з цифрових індикаторів.

Вище вказані дії повторюються під час вимірів у потрібних точках.

Тиск Р виробу у вимірюваному перерізі визначається за формулою (1). Ви­бір зон вимірювання здійснювався шляхом аналізу опорних зон корсетного виро­бу, який показав на необхідність вимірювання тиску у плечовій зоні та зоні під­грудного обхвату. Розподіл точок по визначених зонах відбувався на основі тіло-будови людини. Методика дослідження тиску бюстгальтера на тіло користувача містить у собі зняття показань у 19 найбільш характерних точках. Розташування місць вимірювання наведено на рис. 4.

За результатами досліджень було виявлено, що зоною найбільшого тиску є плечова ділянка. Для визначення тиску на плечову ділянку було виготовлено з'ємні бретелі: з еластичної тасьми шириною 10мм, 14мм, 18мм, 22мм та ком­плексні з використанням трикотажних, нетканих матеріалів, еластичної тасьми та пластикових посилювачів. Ширина комплексних бретелей становила 30мм та 40мм. На широких бретелях у найвищій точці плеча виміри знімалися тричі: із внутрішнього, зовнішнього контурів бретелі та посередині.

Під час експерименту кожну з бретелей по черзі прикріплювали до бюстга­льтера, датчик приладу ИДКИ-1 розташовували під бретеллю у відповідній точці та знімали показання у статичному та динамічних положеннях.

Результати досліджень. Результати вимірювань показників тиску бретелі на плечову зону показали певну залежність між шириною елемента виробу і її ді­єю на тіло. Дослідження проводилось в рамках реалізації матриці планування експерименту (план В2) наведеній у табл. 1.

дження);

Рис 4 - Схема розташування точок вимірювання тиску КВСП

Матриця планування експерименту (план Бокса В2)

Вбр, см       m, г

Y= 1,45 + 0,2* Вбр + 0,37* m

+            2,2 694

 

0            1,8 476

 

-            1,4 258

 

Інтервал варіювання

Середнє значення Р, кПа

 

218

0,4

Монобретель з еластичної тасьми

1

+

+

1,47

2

-

+

2,13

3

+

-

0,99

4

-

-

1,13

5

+

0

1,40

6

-

0

1,80

7

0

+

1,65

8

0

-

0,92

В якості вхідних параметрів було прийнято ширину бретелі Вбр, см та масу молочної залози m, г. Слід зазначити, що маса молочної залози (МЗ) відповідає певному їх розміру та формі. Так, наприклад маса МЗ 258г, 476г, 694г відповідає розмірам 65а, 80В, 95С, тобто групам великих середніх та малих розмірів.

Завдяки вибору в якості вхідного параметра маси МЗ не має потреби врахо­вувати розмірну шкалу корсетних виробів для визначення тиску на плечову зону монобретелі з еластичної тасьми вказаної ширини (рис. 5).

Р ,кПа

2,5 2

1,5 1

0,5 0

ширина 1,4см ширина 1,8см ширина 2,2см

258

476

694

маса молочної залози, г

Рис. 5. Графік залежності тиску на плечову зону від ширини бретелі та маси молочної залози

При цьому слід зауважити, що вказаним графіком (рисунок 5) можна корис­туватись за умови визначення точної маси МЗ (або протеза певної форми та на­повненості), яка може відповідати кільком розмірам бюстгальтера.

Під час виміру тиску, який чинять на плечову зону комплексні бретелі, було виявлено наступне:

• дія тиску на тіло жінки розподіляється по двох зонах бретелей - зовнішній і внутрішній, по яких пришито еластичну тасьму, а середня лінія елемен­та може не контактувати з тілом;

• наявність пластикового посилювача дозволяє фіксувати форму бретелі у стані спокою та під час рухів;

• посилювач замість перерозподілу тиску у плечовій зоні, підвищує його приблизно на 30%;

• під час рухів посилювач у широкій бретелі може стати причиною диском-фортних відчуттів, оскільки в зоні більшого навантаження посилювач врі­зається в тіло.

Була запропонована нова конструкція бретелі шириною 3см з еластичної тасьми з вузькою розрідженою зоною посередині з використанням нетканих ма­теріалів медичного призначення, які розташовуються на внутрішній поверхні для збереження гігієнічних властивостей елемента.

Результати дослідження взаємодії комплексних бретелей різної конструкції з тілом жінок, які користуються бюстгальтерами різних розмірів, представлені в табл.2.

Таблиця 2

Значення тиску комплексних бретелей при використанні виробів з різних розмірних

груп

Тип бретелі

Еластична та­сьма з холсто-прошивним ма­теріалом

Еластична та­сьма з кулір-ним полотном та плівковим матеріалом

Верхній трикота­жний шар з елас­тичною тасьмою

та холсто-прошивним по­лотном (3,0см)

Верхній трикотаж­ний шар з еласти­чною тасьмою та

холсто-прошивним поло­тном (4,0см)

Бретель з м'якими вста­вками у пле­човій зоні (фірма «Ліко-на») (4,0см)

 

Тиск, кПа

Група малих розмірів (65А)

0,78

0,80

0,68

0,58

1,06

Група середніх розмірів

(80В)

1,19

1,22

1,16

1,01

1,36

Група великих розмірів

(95С)

1,43

1,51

1,76

1,47

2,20

З наведених даних (табл.2) видно, що, чим менший розмір, тим менший тиск широких бретелей. Для пакетів з еластичної тасьми з одним нижнім шаром ма­теріалу (холстопрошивний) та з двома (кулірний та плівковий)характерні відмін­ності показників тиску від 0,2 до 0,9кПа. Бретель з вставками у плечовій зоні (фі­рма «Лікона», Литва) створює більший тиск, ніж бретель з біфлексу шириною 4,0см. У більшості випадків різниця більша майже у півтора рази.

Висновки:

• збільшення товщини бретелі внутрішніми нашаруваннями матеріалу при­зводить до зростання тиску на плечову зону. При цьому ці дані дійсні для будь-якої групи розмірів бюстгальтерів;

• тиск бретелей залежить від їх ширини та маси МЗ (протезу) і повинен бу­ти якнайменшим, але достатнім для підтримки протезу й молочної залози на одному рівні;

• корсетні вироби для жінок, прооперованих з приводу раку молочної зало­зи, повинні мати підвищені ергономічні властивості. Доцільно розширити зони найбільшого тиску для його перерозподілу по площині та підібрати матеріали, які б дозволили створити ефект компресії за рахунок прибавок на свободу облягання без застосування цупких еластичних тасьм (при цьому слід враховувати естетичні вимоги споживачів);

• рекомендується використовувати бретель з еластичної тасьми шириною 3,0см із розрідженою зоною посередині та спеціальний холстопрошивний нетканий матеріал медичного призначення в якості прокладки для збере­ження гігієнічних властивостей елемента;

• для жінок, які починають користуватися корсетними виробами спеціаль­ного призначення, рекомендується аналогічна бретель, з шаром кулірно-го трикотажу та прокладкою з нетканого матеріалу медичного призначен­ня з плівкоподібною поверхнею. Така бретель має перевагу над іншими, бо плівкоподібна поверхня матеріалу не прилипає до тіла, а кулірний три­котаж міцніший за нетканий матеріал і залишається з внутрішнього боку у разі деструкції прокладки з нетканого матеріалу.

Література

1. Джерело Інтернет журналу «Modna Bielizna»: vwvw.bielizna.home.pl

2. Терпенова О.К., Кокеткин П.П., Краснов В.А. Устройство для измерения напряжения и деформаций в материалах при эксплуатации одежды // Швейная промышленность. -1976. - № 5. - С. 9-12.

3. Лаута А.С., Кострицький В.В., Половніков 1.1. Технічні засоби та методика оцінки стану ніг під час занять аеробікою (Повідомлення 1) // Легка промисловість. - 2003. -№1. - С. 61.

4. Лаута А.С., Кострицький В.В., Половніков 1.1. Технічні засоби та методика оцінки стану ніг під час занять аеробікою (Повідомлення 2) // Легка промисловість. - 2003. -№2. - С. 62

5. Інструкція з використання установки ИДКИ - 1

6. Інформаційні джерела фірм "Mentor", "Native": www.nativeclub.ru

УДК 658.152

Садовников О.А., Тищенко А.Ю., Сировий Г.В.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ РЕЗЕРВІВ ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Проведено економічний аналіз резервів зниження собівартості проми­слової продукції стосовно до виробничих умов ЗАТ "Луганський завод колінчатих валів". Табл. 3. Дж. 3.

Постановка проблеми. Перехід до ринкової економіки вимагає від підпри­ємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції й послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефек­тивних норм господарювання й керування виробництвом, подолання безгоспо­дарності, активізації й підприємництва, ініціативи і т.д.

Важлива роль у реалізації цього завдання приділяється економічному аналі­зу діяльності суб'єктів господарювання. За його допомогою виробляються стра­тегія й тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рі­шення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підви­щення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємст­ва, його підрозділів і працівників.

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції, робіт і послуг. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного виробництва, фінансовий стан суб'єктів госпо­дарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг має велике значення. Він дозволяє з'ясувати тенденції зміни дано­го показника, виконання плану за його рівнем, визначити вплив факторів на його приріст, установити резерви й дати оцінку роботи підприємства з використання можливостей зниження собівартості продукції.

Даній проблемі присвячені наукові праці проф., д.е.н. Б.Т. Клияненко, проф., д.е.н. І.П. Житної, проф. д.е.н. І.Р. Бузько, проф., д.е.н. Н.В. Кужельного, проф., д.е.н. В.В. Сопко, доц. к.е.н. В.І. Чиж та ін.

Мета роботи. Основна мета статті полягає у тому, щоб на основі проведе­ного економічного аналізу виробничої діяльності підприємства виявити резерви зниження собівартості промислової продукції й визначити економічний ефект від отриманих результатів.

Основна частина досліджень. Східноукраїнським національним універси­тетом імені Володимира Даля проведено дослідження обліку витрат на виробни­цтво й економічний аналіз резервів зниження собівартості промислової продукції стосовно до виробничих умов ЗАТ "Луганський завод колінчатих валів". Підпри­ємство відноситься до машинобудівної галузі й спеціалізується на виробництві запасних частин до тракторів і легкових автомобілів. Підприємство існує у формі закритого акціонерного товариства, статутний капітал якого становить 354564 грн і розділений на 101304 простих іменних акцій номінальною вартістю 3 грн 50 коп. кожна.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям