І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Стабильность сформи­ровавшихся свойств

5

Заливка литейной формы расплавлен­ным металлом

Процессы термодеструкции

Разупрочнение структу­ры пленок, формирова­ние продуктов горения

6

Выбивка отливки

Полное разрушение структуры ли­тейной формы или стержня

Облегченная выбивае-мость в следствии разу­прочнения стержней и форм

7

Регенерация отра­ботанной смеси

Обработка кварцевого песка для повторного применения

Облегченная регенери-руемость

Совокупность всех операций и процессов, происходящих со связующим на производстве с момента его поставки туда, и до момента утилизации назовем жизненным циклом связующего материала. В общем, виде жизненный цикл включает: перекачку из цистерн, в которых, как правило, эти материалы прихо­дят на завод, в емкости для хранения; не посредственно хранение связующего, его транспортировка на смесеприготовительные участки, предварительная об­работка (нагрев, модифицирование), подача в дозаторы, дозировка в смесь, пе­ремешивание смеси (продолжительность, тип агрегата), выгрузка на транспор­тер уже готовой формовочной или стержневой смеси, подача ее в бункера на формовочные машины, формовка, протяжка, транспортировка по конвейеру из­готовленных форм или стержней, отверждение (сушка), сборка и транспортиров­ка уже собранных форм к месту заливки (в некоторых случаях к месту хранения), непосредственно заливка, остывание, выбивка, сепарация, регенерация, утили­зация. Каждый из этапов жизненного цикла требует соблюдения определенных условий, которые накладывают свой отпечаток на требования к свойствам свя­зующего материала.

Технически, инициирование процессов структурообразования может дости­гаться за счет применения методов механоактивации связующих композиций на основе ЛСТ на дезинтеграторных установках.

Использование указанных методов (модифицирование, механоактивация) для разработки на основе ЛСТ принципиально новых связующих композиций позволяет сформулировать основные технические решения по практическому применению получаемых результатов (см. табл. 2). Экспериментально установ­лено, что практическое значение имеют три варианта реализации:

Комплексное исследование влияния модификатора НПАВ на изменение физико-химических свойств ЛСТ

б) — % НПАВ

50

40

30

Рис. 1. Показатели влияния модификатора из класса НПАВ на свойства ЛСТ: а - на связующую способность, б - на изменение молекулярной массы, в - на изменение краевого угла смачивания, г - на изменение сил адгезии.

Таблица 2.

Рекомендации по режимам обработки ЛСТ для практического использования новых

связующих композиций Вариант 1. Для технического решения при использовании метода

опера ции

Назначение операции

Содержание операции

Параметры проведения

1.

Подготовка исход­ных материалов

1) Прогрев ЛСТ

75 - 80°С

 

 

2) Прогрев модификатором

45 - 50°С

 

 

3) Взвешивание в необходимых про­порциях

92% ЛСТ 8% НПАВ

2.

Дозировка

Смешивание подготовленных ком­понентов

65 - 70°С

3.

Выдержка компо­зиции

Протекание процессов гомогениза­ции полидисперсного состава ком­позиции ЛСТ - НПАВ, сопровождае­мых объёмным агрегатированием материала

65 - 70°С

4.

Подача компози­ции на использо­вание

Применение в качестве связующего материала

В соответствии с рег­ламентом технологиче­ского   процесса моди­фицирования

Вариант 2. Для технического решения с комбинацией использования методов модифицирования и механоактивации

опе­рации

Назначение операции

Содержание операции

Параметры проведения операции

1.

Подготовка ис­ходных материа­лов и оборудова­ния

1) Прогрев ЛСТ

2) Подготовка, настройка на рабочие параметры де-зинтеграторной уста­новки

40°С

2.

Дезинтеграторная обработка

Подача ЛСТ в дезинтеграторную ус­тановку,   осуществление процесса механообработки, формирование в структуре ЛСТ активных центров

При температуре 25 -30°С и частоте враще­ния 12000 об/мин

_i_i_Л._4—1_i_i_i_

Пункты 3, 4, 5, 6 в соответствии с вариантом 1

Вариант 3. Для технического решения с использованием механической обработки

опе­рации

Назначение операции

Содержание операции

Параметры операции

1.

Подготовка ис­ходных материа­лов и оборудова­ния

1) Прогрев ЛСТ

2) Подготовка, настройка на рабочие параметры дезинтеграторной уста­новки

40°С

2.

Дезинтеграторная обработка

Подача ЛСТ в дезинтеграторную ус­тановку, осуществление процесса механообработки, формирование в структуре ЛСТ активных центров

При температуре 25 -30°С и частоте враще­ния 12000 об/мин

3.

Подача компози­ции к исследова­нию

Применение в качестве связующего

Применить в течение 24 ч. с момента обработки в соответствии с регла­ментом

при использовании в обработке ЛСТ только метода модифицирования;

с комбинацией методов модифицирования и механоактивации ЛСТ;

• с использованием только механической обработки ЛСТ (дизинтегратор-ная механоактивация).

Таким образом, установили основные концептуальные положения: 1. В методологическом плане разработка новых связующих материалов на основе ЛСТ состоит из нескольких взаимосвязанных этапов:

• определения и создания условий, обеспечивающих протекание процес­сов структурообразования, ведущих к формированию трехмерного сет­чатого полимера;

• их реализацию, с получением связующей композиции, характеризующе­гося высоким уровнем связующей способности;

• проведения комплекса адаптивных экспериментов направленных на приведение свойств разработанного связующего к требованиям конкрет­ного технологического процесса.

• Факт разработки нового связующего материала на основе ЛСТ можно констатировать при условии достижения принципиально иного уровня свойств получаемой композиции (показатель удельной связующей спо­собности, стабильность свойств, скорость отверждения).

• Определение условий, обеспечивающих протекание процессов структу-рообразования, ведущих к формированию трехмерного сетчатого поли­мера, предполагает комплекс исследований изменения физико-химических характеристик материала (молекулярная масса, структура пленок, адгезия, краевой угол смачивания).

• Проведение адаптивных экспериментов предполагает проведение ана­лиза жизненного цикла связующего на производстве, начиная с момента поступления материала на предприятие и заканчивая вопросами утили­зации отработанных стержневых и формовочных смесей.

Реализация сформулированной методологии действий позволяет получать связующие композиции на основе ЛСТ с высокими прочностными характеристи­ками и стабильными свойствами.

Литература

1. Литейные связующие в массовом производстве: Каталог // В.Л.Суворов, Р.И., Оглоб-лина, Е.С. Короваева и др. - Свердловск: ВНИИ ОТ ВЦСПС. - 1987. - 36 с.

2. Формовочные материалы и смеси / С.П. Дорошенко, В.П. Авдокушин, К. Русин, И Ма-цашек. - К.: Выща шк., 1990; Прага: СНТЛ, 190. - 415 с.

3. Свинороев Ю.А. Теоретические предпосылки разработки новых экологически чистых связующих на основе технических лигносульфонатов для фасонного литья в произ­водстве деталей машин пищевой промышленности // Вестник Восточноукраинского национального университета имени Владимира Даля. - 2005. - № 11 (93). - С. 186­189.

Свірідова Н.Д., Овсепян И.А., Пристюк В.М.

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФОРМА РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Туризм - це сфера, яка останнім часом розвивається швидкими тем­пами. Підприємства цієї сфери повинні самі шукати шляхи свого роз­витку в умовах динамічного економічного середовища, швидко реагу­вати на всі його зміни для збереження своєї конкурентоспроможності і забезпечення ефективності розвитку. Інвестиції можуть стати потуж­ним джерелом оновлення виробництва послуг і економічного зростан­ня. Важливе значення при цьому має розробка форм і методів залу­чення інвестицій в галузь туризму.

Вступ. Туризм на початку XXI століття характеризується як один з видів економічної діяльності, що стрімко і динамічно розвивається. Ця галузь забезпе­чує десяту частину світового валового продукту і в найближчі роки може стати найбільш важливим сектором підприємницької діяльності [1, с. 7]. Туризм охоп­лює широкий діапазон видів діяльності: економічної, соціальної, обслуговуючої, послуги туроператорів і турагентів і т.д.

У сучасних умовах розвитку України в кожній галузі відбувається пошук но­вих шляхів і методів виробництва, здійснюється аналіз сучасного стану, окрес­люються перспективи на майбутнє. Ці процеси відбуваються також й в туристич­ній галузі, яка спрямована на отримання прибутку через задоволення туристич­них потреб населення, надання йому різноманітних туристичних послуг у вигляді житла, харчування, транспортного й екскурсійного обслуговування та іншого сер­вісу.

Розвиток туризму в економіці регіону особливо актуальний, оскільки саме завдяки туризмові можна поліпшити соціально-економічну ситуацію в регіоні. Сфера туризму підтримує майже 50 суміжних галузей та створює додаткові ро­бочі місця. Один турист дає роботу приблизно 10 особам. Створення одного ро­бочого місця в туризмі в 20 разів дешевше, аніж у промисловості [2, с.9.]. В ши­рокому розумінні туристичну галузь можна визначити як міжгалузевий комплекс, який включає транспортні та туристичні підприємства; підприємства комунально­го і готельного господарства, зв'язку, капітального будівництва; підприємства ха­рчування і побутового обслуговування та ін. Туризм може стати сферою реаліза­ції ринкових механізмів, джерелом поповнення місцевого бюджету.

Вплив туризму на економіку доки незначний. Він адекватний вкладенню в розвиток даної галузі, фінансування якої виконується за залишковим принципом. Слабкий розвиток інфраструктури, низька якість сервісу привели до того, що за­раз (згідно з оцінкою ВТО) в Україну надходить приблизно 1% світового туристсь­кого потоку [1, с.39].

У Луганській області останнім часом спостерігається тенденція зростання кі­лькості суб'єктів туристичної діяльності: станом на 1.01.2006 р. їх число станови­ло більш ніж 90. За 2005 рік здійснено обсяг реалізації туристичних послуг на су­му 9,9 млн. грн, що в 1,4 раза більше, ніж у 2004 р., з них іноземним туристам -417,9 тис. грн (в 1,3 раза більше, ніж у попередньому році), туристам, що виїж­джали за межі України - 3,7 млн. грн. У бюджет від туристичної діяльності за цей період надійшло 682 тис. грн (на 15% більше, ніж у 2004 р.), балансовий прибу­ток становив 661,5 тис. грн (у 1,6 раза більше, ніж у 2004 році, а прибуток, що пі­шов на розвиток матеріально-технічної бази туризму регіону становить лише 65,2 тис. грн [3].

В області за 2005 рік надано послуг 42132 туристам, екскурсійні послуги на­дані 25072 особам. В 2005 р. туристичні фірми області організували відпочинок та дозвілля іноземних туристів і на території України взагалі (фірми, які мають свої філії в Криму), вони обслужили 619 іноземців. Решта іноземних туристів -232 особи - було розміщено в готелях, базах відпочинку, санаторіях Луганської області [3]. У зарубіжному туризмі число обслуговуваних збільшилось на 26% і становило 4681 особу. За останні роки збільшується чисельність екскурсантів. У 2005 році екскурсійні послуги надані 25072 особам, що становить 106% до 2004

р.

В умовах розвитку туризму в регіоні є дуже актуальними питання інвестицій­ної діяльності цієї сфери для поліпшення умов обслуговування туристів та онов­лення матеріально-технічної бази галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Інтерес до проблем розвитку ту­ристичного бізнесу та інвестиційної діяльності у даній сфері з кожним роком зро­стає, що відображається в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Г.Ю. Александрова, І.Т. Балабанов, П.В. Ґудзь, В.В. Герасименко, В.Ф. Даниль-чук, В.О. Квартальнов, В.Ф. Кифяк, Б.Т. Кліяненко, М.П. Мальська, О.О. Охрімен-ко, В.С. Сенін, М.М. Скопень, Д.М. Стеченко, В.К. Федорченко та ін. Проблеми ін­вестування в галузь туризму потребують подальшого системного дослідження. В публікації інвестиційна діяльність досліджується як форма розвитку туризму. Си­стемний підхід до дослідження проблем інвестування в туризм дозволить значно впливати на створення сприятливого інвестиційного клімату для вкладення капі­талів в індустрію туризму в регіоні.

Мета статті - виявлення основних чинників, які впливають на притік інвес­тицій в галузь туризму і побудова моделі прийняття інвестиційних рішень, які за­безпечують урахування впливу цих чинників інвестиційного процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес інвестування в сферу туризму передбачає перш за все формування мети інвестування, розробку інвес­тиційної політики, вибір джерел фінансування інвестицій та оцінку ефективності інвестицій в розвитку даної галузі. При формуванні інвестиційної політики в регі­ональному туризмі особливу увагу необхідно приділяти створенню сприятливого інвестиційного клімату. На сприятливість інвестиційного клімату в регіоні впли­вають різні чинники, які бере до уваги інвестор. Інвестиційний клімат потрібно розглядати не як спеціальне завдання регіональної влади, а як результат соціа­льно-економічної політики в регіоні.

Всесвітній Банк визначив чинники, які впливають на рівень інвестицій [4, с.179]. До них відносяться: слабке виконання законів; корупція; нестійка націона­льна валюта; різкі соціальні зміни; якість поправок до Конституції; кількість полі­тичних процесів.

Інвестиційний клімат залежить від інвестиційного потенціалу та інвестицій­ного ризику. Він характеризується як кількісними показниками (рекреаційні та природні ресурси регіону, стан інфраструктури галузі, рівень кваліфікації праців­ників і т.д.), так і якісними показниками (рівень соціально-економічного розвитку, політична стабільність, законодавча база та рівень її виконання й ін.).

Виходячи з цього, можна визначити чинники, які визначають інвестиційний клімат регіону: політична стабільність; законодавча база та рівень її виконання, що сприяє повноцінній інвестиційній діяльності, захищає права інвесторів, особ­ливо іноземних, сприяє залученню іноземного капіталу; рівень розвитку інвести­ційного ринку, його інфраструктури; наявність власних інвестиційних ресурсів такредитно-грошова політика національного банку; рівень корупції та бюрократиза­ції в інвестиційній діяльності; конкурентоспроможність вітчизняних підприємств галузі туризму та матеріально-технічна база галузі, яка має відповідати вимогам міжнародних стандартів; система оподаткування; спроможність вітчизняних буді­вельних підприємств, які споруджують готельні комплекси, виготовляють матері­али та обладнання для туристичних фірм.

Світовий досвід інвестиційної діяльності свідчить, що одним з напрямків економічного розвитку є залучення іноземного капіталу, який дозволяє оновити вітчизняне виробництво та обмежити імпорт товарів на внутрішній ринок. Важли­вим чинником, який сприяє залученню іноземних інвестицій в регіональний ту­ризм, є функціонування інформаційних і комунікаційних систем, що забезпечують прозорість діяльності підприємств галузі для інвесторів, а також доступ до важ­ливих відомостей і можливість оперативного прийняття інвестиційних рішень як короткострокового, так і довгострокового характеру. Для активізації інвестиційно­го процесу в регіоні необхідно створити умови, до яких можна віднести: правове забезпечення гарантій приватної власності; розробку системи економічних кри­теріїв та умов прийняття господарчих рішень; лібералізацію цін, формування ри­нкової системи ціноутворення; лібералізацію зовнішньої торгівлі та валютного ринку; формування ринкової інфраструктури та ринку капіталів [4, с.92-93].

У багатьох дослідженнях вітчизняних вчених відмічається, що Україна є ін­вестиційно привабливою країною, тому що має вигідне географічне положення, багаті природні ресурси, високий професійний рівень робочої сили, несформова-ний ринок товарів і послуг [5, с.24].

Належний рівень розвитку галузі туризму, який сприяє пожвавленню усіх со­ціально-економічних контактів регіону, підсилює економічний потенціал регіону, піднімає його рейтинг у світовому співтоваристві. Матеріально-технічна база цієї сфери останнім часом не відповідає вимогам міжнародних стандартів, вона по­требує значного оновлення та розширення. Найважливішим елементом інфра­структури туристичної галузі в регіоні можна вважати готельне господарство. Протягом останніх років в країні було прийнято ряд нормативних актів, спрямо­ваних на розвиток туристичної діяльності, які безпосередньо вплинули на розви­ток готельного господарства, однак, готельному господарству достатня увага з боку держави не приділяється і регулювання готельного бізнесу є недостатньо ефективним. Хоча готельне господарство дає досить швидке повернення вкла­дених коштів, в регіонах воно розвинуте ще недостатньо. Протягом 1999-2004 рр. Доходи готельного господарства становили щорічно близько 0,3% валової дода­ної вартості всіх галузей економіки, у 2005 р. цей показник дещо збільшився і становив - 0,4% [6, с.6].

В Луганській області кількість підприємств готельного господарства станом на 01.01.06 р. становить 39 одиниць, доходи від основного виду діяльності -5186,3 тис. грн [7, с.3, 37]. Переважна більшість готелів будувалась за старими проектами, які не відповідають сучасним міжнародним стандартам, не мають не­обхідного рівня комфортності і не задовольняють потреби громадян, особливо іноземців. Із 1480 номерів в готелях тільки 225 (15,2%) люкси і напівлюкси. В ос­новному переважають двомісні номери (42,7%). Житлова площа цих підприємств збільшилась на 1593,5 кв.м. (5,7%) Протягом 2005 р. у готелях та інших місцях для короткотермінового проживання Луганської області було обслужено 76,2 тис. приїжджих [8].

Проведений аналіз дає можливість зробити висновок, що, незважаючи на тенденції розвитку туризму в області, в інфраструктурі галузі, і зокрема в готель­ному господарстві, значних позитивних зрушень не відбулось. Їхній подальший розвиток потребує додаткових інвестицій в галузь.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям