І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Таблица 1

Взаимосвязь задач стратегического, тактического и оперативного управления

персоналом предприятия

Уровень управ­ления

1

Отбор и рас­становка пер­сонала

Составляющие стратегии управления персоналом

Мотивация персонала

Оценка пер­сонала

Развитие пер­сонала

Планирование служебного про­движения 6

_о го нв еи

овтк рое

усп

ие

скпя

ея

гь

ел

ратте трли Стдл

ьи нр ее вп

§°Е

кср сес

тд

ке ар

Тс

Определение потребности в персонале и качественных характеристик персонала. Прогнозирова­ние изменений потребности в персонале с учетом стра­тегических целей разви­тия предпри­ятия

Анализ стои­мости рабо­чей силы в ре­гионе и про­гнозирование темпов роста заработной платы персо­нала. Анализ ресурсных возможностей мотивации персонала с возможностя­ми стратегии развития предприятия

Определе­ние методов и направле­ний оценки персонала. Оценка кад­рового по­тенциала и его состав­ляющих в динамике.

Оценка суще­ствующих и потенциаль­ных способно­стей персона­ла их сопос­тавление со стратегиче­скими направ­лениями раз­вития персо­нала.

Создание сис­темы прогно­зирования ор-ганизацион-ных измене­ний

Формирование системы плани­рования персо­нала, обладаю­щей необходи­мой гибкостью и адаптивностью к действию фак­торов внешней среды, измене­ниям конъюнк­туры рынка тру­да.

Формирование критериев на­бора и отбора кадров. раз­работка плана маркетинго­вых меро­приятий на рынке труда.

Формирова­ние плана развития сис­темы оплаты персонала. Разработка системы льгот и премирова­ния.

Создание обоснован­ной систему оценок те­кущих усло­вий и буду­щего их развития

Разработка общей про­граммы управления развитием персонала. Разработка мероприятий поощрения саморазвития работников.

Определение этапов карьер­ного продвиже­ния персонала. Связь индиви­дуальных уст­ремлений ра­ботников с це­лями развития предприятия

Продолжение табл. 1 5 | 6

1

2 3 4

Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля № 1 (107) 2007


уро-і пери-

Разработка

Разработка

Разработка

Разработка

Формирование

 

штатного рас-

системы оп-

системы

системы по-

системы целе-

 

писания. Раз-

латы тру:а.

оценок ра-

вышения ква-

направленного

2  -D

работка плана

Разработка

ботников.

лификации и

по:бора персо-

і т 1 —

m £ з" ч:

набора персо-

системы пре-

Формирова-

тренинга пер-

нала. Планиро-

 

нала. Разра-

мирования и

ние системы

сонала.

вание кадровых

£ 8

ботка схемы

мотивацион-

текущего

 

перемещений.

 

карьерного

ных меро-

контроля

 

 

О £

продвижения

приятий.

работников.

 

 

 

персонала.

 

 

 

 

Стратегические направления управления персоналом определяют задачи кадровой политики предприятия с учетом стратегических целей его развития:

формирование и эффективное использование кадрового потенциала пред­приятия;

маркетинг персонала, включающий анализ рынка труда, формирование системы найма и использования персонала, исследование субъектов этого рын­ка, определение требований к персоналу;

разработка новых профессионально-квалификационных требований к пер­соналу на основе систематического анализа и проектирования работ, выпол­няемых на различных должностях и рабочих местах;

новые методы и формы отбора, деловой оценки и аттестации персонала;

разработка концепции развития персонала предприятия, которые включают новые формы и методы обучения персонала, планирование деловой карьеры, формирование кадрового резерва с целью опережающего проведения этих ме­роприятий по отношению к срокам появления потребности в них;

формы и методы регулирования трудовых отношений;

формирование направлений социального развития предприятия;

совершенствование информационного обеспечения всей кадровой работы в рамках выбранной стратегии.

Формирование стратегии управления персоналом предприятия базируется, прежде всего, на предварительной идентификации достигнутого уровня страте­гического управления персоналом предприятия. В процессе такой идентифика­ции должно быть получено четкое представление о следующих параметрах, ха­рактеризующих возможности и ограничения развития кадрового потенциала предприятия (рис. 1).

Важнейшим стратегическим направлением управления персоналом пред­приятия является формирование и эффективное использование кадрового по­тенциала предприятия. Таким образом, основной целью и результатом страте­гического управления персоналом предприятия является управления кадровым потенциалом предприятия. Основываясь на этом утверждении, нами определе­на последовательность формирования стратегии управления персоналом пред­приятия (рис. 2).

Выводы и перспективы дальнейших исследований. Исследование под­ходов к стратегическому управлению персоналом предприятия показывает, стратегическое управление персоналом отечественных предприятий находится на стадии своего развития. Это обусловлено тем, что руководители отечествен­ные предприятий не вполне осознали решающую роль персонала в достижении стратегических целей и эффективности развития предприятий. Работа с персо­налом, ориентированная на перспективу и интеграцию, является высшим уров­нем управления развития персоналом, к которому украинским предприятия только предстоит прийти.

Уровень стратегического

мышления владельцев, менеджеров и работников кадровых служб предприятия

Уровень знаний работников кадровых служб предприятия о состоянии факторов внешней среды

Параметры организационной культуры предприятия

Соответствие организационной

структуры управления

персоналом предприятия задачам его развития

УРОВЕНЬ СТРАТЕГИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ ПЕРСОНАЛОМ ПРЕДПРИЯТИЯ

Уровень эффективности действующих на предприятии систем формирования и

развития персонала

Возможности формирования персонала предприятия из различных источников

Соответствие уровня стратегического управления персоналом предприятия текущим и перспективным требованиям его развития

Наличие целостной общей стратегической концепции

развития предприятия

Рис. 1. Система основных элементов, формирующих уровень стратегического управления

персоналом предприятия

Анализ внешней среды

 

Анализ внутренней среды

 

 

 

 

 

 

 

 

+

Текущее состояние предприятия

t

Желаемое состояние предприятия

Маркетинг персонала

 

 

 

 

 

 

V

 

 

\

 

\

 

X

\

 

о

\

 

о

\

 

Рч

\

 

ш

\

 

С

\ '

 

І

/

 

 

 

 

к

 

 

 

1

 

ш

 

 

 

1

 

 

1

 

/

 

 

Г

 

Определение стратегических целей

развития

Цели / стратегии предприятия

Определение стратегических направлений управление персоналом предприятия

План-программа стратегического управления

Инструменты стратегии управления персоналом предприятия

Контроль и коррекция стратегии (переход к альтернативным планам)

Оценка результатов реализации

стратегии

Ї4

Рис. 2. Последовательность формирования стратегии управления персоналом

предприятия

1. Егоршин А.П. Управление персоналом. - Н. Новгород: НИМБ, 2001. - 720 с.

2. Журавлев П.В., Карташов С.А., Ожегов Ю.Г. Технология управления персона­лом. - М.: Экзамен, 2000. - 576 с.

3. Кибанов А.Л. Управление персоналом организации. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 512 с.

4. Маслов Е.В. Управление персоналом предприятия: Учеб. пособ. - М.: ИНФРА-М. - Ново­сибирск, 1998. - 312 с.

5. Hib M. Jntegries Personolmanagement. - Drette Auflage. - Neuwild; Krieftel; Berlin: Luchterhand, 1995.

6. Бузько И.Р., Крупко В.И. Исследование требований к персоналу на рынке труда // Ві­сник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2000.-№ 5 (27). - С. 23-26.

7. Амстронг Майкл. Стратегическое управление человеческими ресурсами: пер. с англ.— М.: ИНФРА-М, 2002. - 328 с.

УДК 338.48

Борулько Н.М.

ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ

Проведено аналіз можливих джерел фінансування інвестиційної дія­льності підприємств готельного господарства. Дж. 10.

Однією з найважливіших складових туристичної індустрії будь-якої країни є готельне господарство, що, як і будь-яка інша галузь виробництва, має потребу в постійних інвестиціях у свій розвиток.

В Україні існує міцна інфраструктура для розвитку туризму (пансіонати, са­наторії, готелі та ін.). Істотний недолік індустрії гостинності - високий рівень зносу її основних фондів, які потребують не тільки поточного обслуговування і підтрим­ки, але й капітального ремонту або ж взагалі їх оновлення. Переважна більшість готелів в Україні не відповідає міжнародним стандартам ні за місткістю номерів, ні за технічним оснащенням та якістю обслуговування [2]. Для того, щоб готельні підприємства надавали якісні послуги, необхідно постійно відновлювати матеріа­льно-технічну базу.

Як відомо, інвестиції - це головний шлях реалізації економічної й фінансової стратегії підприємства готельного господарства, спрямованої на збільшення ефективності його діяльності, підвищення конкурентоспроможності й зростання ринкової вартості. У сучасних умовах господарювання інвестиційна діяльність підприємств є необхідною, тому що відсутність інвестицій веде до втрат конку­рентних позицій.

Будь-які напрями та форми господарської діяльності підприємства здійс­нюються за рахунок сформованих ним інвестиційних ресурсів. Тому однією з найбільших проблем, яка виникає в процесі здійснення інвестиційної діяльності, є пошук ефективних джерел і ресурсів фінансування інвестицій, що обумовлює не­обхідність та актуальність їх подальшого дослідження.

Вивченню даної проблеми присвячено роботи таких відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, як І.О. Бланк, А.А. Пересада, М.П. Денисенко, В.М. Гриньова, Т.В. Майорова, М.П. Мальська, В.В. Худо, В.І. Цибух.

Метою статті є аналіз джерел фінансування інвестиційної діяльності підпри­ємств індустрії гостинності.

Більшість авторів поділяють усі джерела формування інвестиційних ресур­сів на три основні групи: власні, позикові та різного роду залучені кошти [3,4,5,6]. Закон України "Про інвестиційну діяльність" визначає такі джерела фінансування інвестиційної діяльності: власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, аморти­заційні відрахування, відшкодування від збитків та аварій, стихійного лиха, гро­шові нагромадження та заощадження громадян, юридичних осіб тощо); позичкові фінансові кошти (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити); залучені фінансові кошти (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески грома­дян та юридичних осіб); бюджетні інвестиційні асигнування; безплатні та благо­дійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян [1].

У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі дається більш розгалужена характеристика можливих джерел фінансування інвестиційної діяльності, виді­ляються такі нові форми фінансування, як податковий інвестиційний кредит, ін­вестиційний лізинг, селенг та інші. Серед залучених коштів відокремлено внески сторонніх вітчизняних та іноземних інвесторів до статутного фонду [3,4,5,7].

Деякі автори розглядають інвестиційні ресурси через призму їх походження, виділяючи внутрішні (власні) та зовнішні (залучені та позичкові), вітчизняні та за­кордонні джерела фінансування, вводять такі нові напрями формування інвести­ційних ресурсів, як державні субсидії, одержання технічної допомоги (грантів) тощо [8,9].

В інвестиційному забезпеченні модернізації вітчизняної економіки ключову роль відіграють власні засоби підприємств. До складу власних джерел форму­вання інвестиційних ресурсів належать: реінвестована частина чистого прибутку; амортизаційні відрахування; страхова сума відшкодування збитків, викликаних втратою майна; реінвестована шляхом продажу частина основних засобів; іммо­білізована в інвестиції частина надлишкових оборотних активів.

У розвиненій економіці одним із основних джерел фінансування інвестицій є частина чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток. Але в Україні підприємства готельного господарства часто нерентабельні. Високий рі­вень цін звів до мінімуму можливість користування послугами готелів для бі­льшості громадян. А низький попит на готельні послуги в свою чергу призвів до неповного їх використання та збитковості. Крім того причиною низької рента­бельності є нерівномірний попит на даний вид послуг та невисокий рівень якості сервісного обслуговування. Тільки у 2003 році вдалося ліквідувати готельний збір, що доходив до 20% з обороту. Саме через його наявність багато відомих мереж готелів, такі як Marriott, Six Continents та інші відмовилися від виходу на український ринок. Прибуткові підприємства внаслідок загальної нестабільності та високих ризиків також не здійснюють інвестицій у власне виробництво, не­зважаючи на високий ступінь зношення основних засобів.

Поряд з прибутком важливим джерелом фінансування інвестицій виступа­ють амортизаційні відрахування. На жаль, у сучасних умовах господарювання, коли немає контролю за цільовим використанням коштів підприємств та існує проблема нестачі оборотних засобів, амортизаційні відрахування використову­ються для задоволення поточних потреб і практично виключені з переліку дже­рел відновлення основних засобів підприємств. Необхідно припинити таку прак­тику, створивши умови для використання амортизаційних відрахувань за їх еко­номічним призначенням. Зростаюча інфляція знецінює власні засоби готельнихпідприємств, накопичені за рахунок амортизаційних відрахувань, тому одним з найважливіших заходів, спрямованих на підвищення внутрішньої інвестиційної активності, є захист амортизаційних відрахувань шляхом пропорційної індексації балансової вартості основних засобів. Для більш швидкого накопичення власних коштів для інвестування доцільно використовувати також принцип прискореної амортизації.

Друга група можливих інвестиційних ресурсів - позикові джерела, які у сві­товій практиці використовують насамперед для фінансування інвестиційних про­ектів з низьким ступенем ризику. До складу позикових джерел входять: довготе­рмінові кредити банків та інших кредитних інститутів; емісія облігацій підприємст­ва; цільовий державний кредит, спрямований на конкретний вид інвестування; податковий інвестиційний кредит; інвестиційний лізинг; інвестиційний селенг; ко­шти фізичних осіб.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

І Г Дейнека - Дослідження ступеня надійності кислотозахисних костюмів від волокнистого складу текстильних матеріалів

І Г Дейнека - Аналіз теоретичних основ про вивчення впливу агресивних середовищ на матеріали з полімерним покриттям