В Бернада - Вегетативне забезпечення розумової діяльності студентів молодших курсів з різною швидкістю опрацювання інформації - страница 3

Страницы:
1  2  3  4 

5

"7 "2

"0 2"

HH

2

"8

"8 8

"7

0

"8

"5

Група 4

2 2

о4 НН

5

Ю" о"

<м"

нн

0

т

4

2 2

о

о" нн

3 2

с"

3 2

нн

ОС" Оо"

5

158"26± 25"43

гп"

OS

t~

НН

OS

5

os"

00

НН гп

Оо"

5 4 2

НН

0 6 2

"6

8

7" 7"

6 7

6

"0

HH

4

5"

4

HH

9

"2

14

9

HH

4

"5

"2 7

ro

HH

"4 2

Група 3

5 2

с" НН SO

Ю" о"

ОС"

0

го"

4

21

о" нн

с"

2

4?

00 С-"

НН г~

(N

5

г-"~"

3

os" 3

6889,8±1125,7

21 7

НН t~~"

v5 7 6

2 2

НН (N

>гї

2 6 2

8

7"

18

HH

0

7" 8"

5 4

9

0"

7

6" 8"

9

"2

HH

4

"4 "4 4

8

"7

"4

"2 8

4

"6

0

"2 "5

Група 2

0

с" НН

2

Ю" о"

00

<м" нн

3

(N

4

OS

о" нн

3

го

О4

4

с"

нн

00

го"

3

Т <м"

НН 00

г-

ю" 4

го"

4

го <м" 2

°s, го"

5

НН

5 4 5

ОС"

с"

НН

09

os" 5 5 2

г1

8 2

НН оо„

61 2

7

2" 5"

5

HH

8

5" 8"

5

5

8"

"0

HH

2

5" 8"

4

2"

HH

8

"9

14

8

8

"7

"6 8

"21

6

"8

"2

Група 1

OS

<о с" НН г-

Ю" о"

2 4

С"

14

4

о" нн

2

00

с"

г-

Ю" нн

ОС"

гп" НН

4 5

0

о"

2

Ю" os" 0

7 2

v5 5 2

Ю" 0

и-" <м" 18

5 2

НН

0^8

Os"

6 5 2

0

5" 0"

HH

4" 16

2

5" 8"

6 "0

m"

HH

5

"8

"5 4

8

"5

HH

"91

"6 8

2

"5

2

"8

Показник

о

^?

О

с"

О

Р

.о.

у

О

о

О

о

м"

 

 

.о. н

.о. н

я ц и

о

е

нн

а н

ко

іе

зіц ао

рр

ми ио

р

оер

гн он

« s ци

е

о

а

«

ик н

з

ка

о

По

сГ

V

*^

V

a,

І

К

.&

о о

о

і

d И

CP

и и

S «

Передусім" привертає увагу показник амплітуди моди який зростає в напрямі від групи з найменшою швидкістю опрацювання інформації до групи з найбільшою швид­кістю. Аналогічно веде себе показник індексу напруження Баєвського. Загальна варібе-льність серцевого ритму за показниками SDNN та TP зменшується від групи 1 до групи 5" однак статистично вірогідні відмінності є переважно між групами 4 та 1 і 2" а також між 5 і 1" 2 та Як відомо" зменшення загальної ВСР свідчить про зростання напруже­ності вегетативного регулювання функцій і відповідне зростання фізіологічної "ціни" адаптації. Важливо зазначити про неоднакову структуру спектра серцевого ритму за показниками VLF% LF% та HF%. В осіб з найнижчою СНП високими є абсолютні та відносні значення потужності наднизькочастотної складової за низьких значень високо­частотної складової спектра. Ці показники можуть свідчити про наявність надмірної активації надсегментарних рівнів вегетативної нервової системи з пригніченням параси­мпатичного контуру. В осіб з субмаксимальною швидкістю опрацювання інформації (група 4) за показника VLF% який практично дорівнює показникам у групах 1-"" про­стежувався досить високий показник HF% та низький LF/HF. Це дає змогу зробити ви­сновок" що надмірного пригнічення парасимпатичної нервової системи в осіб цієї групи нема. В осіб з найвищою швидкістю опрацювання інформації (група 5) показник VLF" який засвідчує централізацію регуляторних впливів" є найнижчим як в абсолютному" так і у відносному розрахунку. Порівняно низький у цих осіб також показник LF/HF. Отримані у групі з найвищим СНП результати можна трактувати як активацію симпати­чної ланки без надмірної активації надсегментарного контуру регулювання та адекват­ного зменшення парасимпатичних впливів.

Порівняння показників варіабельності серцевого ритму в стані спокою та під час виконання тесту на визначення СНП свідчить про різний приріст показників у групах осіб з неоднаковою швидкістю опрацювання інформації. Характерним для осіб з висо­кою швидкістю опрацювання інформації (групи 4 та 5) є суттєве зростання амплітуди моди в ході тесту" яка збільшується майже у 1"5 раза" тоді як у групах це збільшення становить тільки 1Д5-1"2. Аналогічна і динаміка індексу напруження Баєвського (у гру­пі 4 - у 2"4 раза" у групі 5 - у 2Д" в інших групах - у 1"6 раза). Для групи з найвищою СНП характерна відсутність зменшення різниці між тривалістю максимального та міні­мального кардіоінтервалу" тоді як в інших групах ця різниця зменшується на 15-22%. Цей факт може свідчити про тЄ" що в разі загальної активації симпатичної нервової сис­теми в осіб з високим СНП за потреби можлива активація парасимпатичних структур" які здатні подовжити тривалість кардіоінтервалів. У групах 4 та 5 зафіковано також бі­льшу тенденцію до зниження загальної потужності спектра серцевого ритму" ніж в ін­ших групах. Загальна варіабельність в осіб з високим рівнем СНП зменшується не тіль­ки у високочастотній частині спектра" а й завдяки зниженню потужності VLF-хвиль. В осіб з низькою та помірною швидкістю опрацювання інформації потужність хвиль над­низької частоти не зменшується в ході тесту або навіть зростає.

На підставі узагальнення отриманих даних можна зазначити" що найоптимальні-шою є реакція АНС на психофізіологічну пробу в осіб з субмаксимальною швидкістю опрацювання інформації (група 4). У них зареєстровано помірне напруження АНС пере­важно в її периферійних ланках зі збереженням реактивності парасимпатичної системи. В осіб з найвищою швидкістю опрацювання інформації фізіологічна "ціна" адаптації також найвища. Цієї швидкості досягають переважно внаслідок надмірної активації симпатичної ланки. Позитивне в осіб цієї групи те" що в них нема централізації ритмусерця і залучення до регулювання серцевого ритму надсегментарних рівнів ЦНС. Низь­ка швидкість опрацювання інформації в осіб груп 1 та 2 зумовлена недостатньою реак­тивністю симпатичної ланки АНС. Несприятливим чинником з погляду адаптації до психофізіологічних чинників у осіб цієї групи є порівняно більша участь у регулюванні вегетативних функцій надсегментарних рівнів АНС. Особи з середнім рівнем швидкості опрацювання інформації займають проміжне становище між крайніми типами реагуван­ня. Для них характерна помірна активація периферійних ланок АНС" проте в цьому разі не виявлено централізації серцевого ритму.

Аналогічні результати отримано в дослідженні Р.К. Локтєвої зі співавт. [6]" які вивчали ВСР у здорових осіб у взаємозв'язку з психосоматовісцеральними функціями людини. Зокрема" з нашими даними збігається динаміка індексу напруження Баєвсько-го" який мав максимальне значення в осіб з найвищою швидкістю опрацювання інфор­мації. Добре узгоджуються з нашими результатами також висновки цих авторів про надмірну активацію симпатичної ланки АНС у стані спокою в осіб з низькою швидкіс­тю опрацювання інформації. Однак отримані нами результати про залежність фізіологі­чної ціни адаптації від ступеня централізації серцевого ритму під час виконання психо­фізіологічних тестів дають змогу розкрити додаткові закономірності у регуляторних впливах АНС в осіб з різною швидкістю опрацювання інформації.

Швидкість опрацювання інформації значно детермінована станом автономної нервової системи. В осіб з низькою швидкістю опрацювання інформації реєструють порівняно низьку реактивність симпатичної ланки автономної нервової системи зі змі­щенням регуляторних впливів до її надсегментарних відділів. Висока швидкість опра­цювання інформації пов' язана з високою реактивністю симпатичної ланки без надмір­ної активації надсегментарних ланок автономної нервової системи.

Фізіологічна "ціна" адаптації залежить від вираженості парасимпатичної ланки АНС за умови високої реактивності її симпатичної ланки. Вона виявляється найнижчою в осіб із субмаксимальною швидкістю опрацювання інформації" в яких зниження зага­льної ВСР та його централізація в ході адаптації є мінімальними.

Отже" показники варіабельності серцевого ритму в стані спокою мають прогнос­тичне значення стосовно успішності адаптації до психофізіологічних навантажень. Ознаками оптимальної адаптації є порівняно висока загальна варіабельність серцевого ритму за показниками SDNN та TP" порівняно низький індекс напруження Баєвського і відсотковий внесок у структуру спектра хвиль наднизької частоти.

1. Баевский Р.М., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М.: Медицина" 1997. 235 с.

2. Березный Е.А., Рубин А.М. Практическая кардиоритмография. СПб.: Нео" 1997. 134 с.

3. Карпенко А.В. Колебательная структура психофизиологических показателей как источник информации о продуктивности умственной деятельности // Физиология человека. 1988. Т. 14. № 5. С.730-737.

4. Коробейніков Г.В., Харковлюк Н.В. Особливості вегетативної регуляції у людей з різним рівнем розумової працездатності // Фізіол. журн. 2000. Т. 46. № 1. С. 82-86.

5. Лях Ю.Є., Черняк А.М., Гур 'янов В.Г., Вихованець Ю.Г. Кількісна оцінка психофізі­ологічного стану людини за успішністю виконаної роботи // Фізіол. журн. 2001.

Т. 47. № 6. С. 63-70.

6. Локтева Р.К., Костенко С.С., Канайкіна І.О., Цибенко В.О. Взаємозв'язок психо-соматовісцеральних функцій людини // Фізіол. журн. 2001. Т. 47. № 5. С. 31-36.

Страницы:
1  2  3  4 


Похожие статьи

В Бернада - Вегетативне забезпечення розумової діяльності студентів молодших курсів з різною швидкістю опрацювання інформації