В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія - страница 63

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 

Взаємодія ціннісного і смислового компоненту впливає на процес прийняття управлінських рішень щодо вирішення педагогічних ситуацій, з яких складається будь-який навчально-виховний процес. У залежності від семантичного фільтру дослідника ціннісна і смислова детермінанти можуть набувати після прийняття рішення якості специфічних регуляторів - ланок зворотного зв'язку процесу формування рішення.

Оскільки взаємодія ціннісної і смислової регуляції у ході саморегуляційної діяльності проявляється як діалектична суперечність між педагогічними традиціями і новаторством у галузі навчально-виховної роботи, ціннісна детермінація забезпечує його гомеостаз, а смислова ­гомеорез, подаємо перетворення інформації за правилами смислової та ціннісної детермінації як ланки позитивного та негативного зворотного зв'язку відповідно. Структура управління процесом прийняття рішення подана на рис. 2.3.1.

Рисунок   2.3.1.   Структурна   схема   управління   процесом прийняття педагогічних рішень

W3(K) Смислова

Д

Інформа ""цгя ^

W1(F) Прийняття

 

W2(L) -

 

 

Ціннісна

 

Ріш

Перетворення   інформації   за   правилами   смислової детермінації визначається функціоналом W3(K), що є функцією його складових впливів: W3( K) = f (ki, k 2,...k 6), де k1 - особистісний смисл; k2 - смислова установка; k3 - мотив;

k - смислова диспозиція; k5 - смисловий конструкт; k6 - особистісні цінності.

Перетворення   інформації   за   правилами   ціннісної детермінації визначається функціоналом W2(L), що є функцією його складових впливів: W2( L) = f   12, /3, /4), де l1 - знання (зміст освіти); l 2 - персонал навчального закладу; / 3 - технології навчання та виховання; l 4 - тип організації навчального закладу.

Використовуючи правила еквівалентрих перетворень структурних схем визначимо передаточну функцію перетворення інформації в процесі формування педагогічних рішень в описаній системі. Послідовність еквівалентних перетворень структурної схеми подана на рис. 2.3.2.Кр

Д ІІЇф°рм(аІ

 

W3(K)

 

 

 

Wlj2(F,L)

 

Ріш

 

Інф°рма

W123(F,L,K)

Ріш

 

 

 

_ W

Рисун°к 2.3.2. Схема еквівалентних перетв°рень

На перш°му кр°ці еквівалентних перетв°рень замінюєм° ланки W\(F) та W2(L) на їх п°єднання:

Wi( F)

Wu( F, L)

(1)

1 + Wi( F )W2( L)

На друг°му кр°ці п°єднуєм° ланки W12(F,L) та W3(K):

Wl2J F, L, K ) =

W1,2( F, L)

(2)

1 - Wu( F, L)W3( K ) Підставивши в (2) вираз (1) °тримаєм°:

W1( F)

W,2,( F, L, K ) =

1 +     F )W2(L)

1 + W1( F )W2(L)

1 -      W1( F)      W3(K)    1-W1(F )W2(L) - W1(F )W2(K)

1 + W1( F )W2( L) W1( F )(1 + W1( F )W2( L))

1 + W1( F )W2(L)

(1 + W1 (F )W2 (L))(1 + W1 (F )W2 (L) - W (F W (K))

_F )(1 +     F )W2( L))_

1 + W1 (F W (L) - W1 (F )W3 (K) + W12 (F )W22 (L) -     (F     (L)W3 (K )

W1(F)(1 +W1(F)W2 (L))

W1(F)

(1 + W1 (F)W2 (L))2 - W1 (F)W3 (K)(1 + W1 (F)W2 (L))

=_W1( F )(1 + W1( F )W2{ L))_=__

(1 + W1 (F )W2 (L)) ^ W1 (F )W2 (L) - W (F )W3 (K))   1 + W (F )W2 (L) - W1 (F) W3 (K) = W1( F )

1 + W1( F )(W2( L) - W3( K )) Таким чин°м, перетв°рення інф°рмації при прийнятті педаг°гічних рішень має зв°р°тну залежність від різниці сил регулюючих впливів інф°рмації, щ° пр°йшла перетв°рення правилами за смисл°в°ї та ціннісн°ї детермінації.

Отже, зр°бим° к°р°ткий висн°в°к з дан°г° підр°зділу. Суть вище р°зглянут°г° п°лягає у т°му, щ° ціннісна регуляція знаходиться у тісн°му генетичн°му, м°рф°л°гічн°му і функці°нальн°му взаєм°зв'язку зі смисл°в°ю   регуляцією,   °скільки   раз°м   в°ни   утв°рюють механізм

сам°регуляції с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу. Це - п°-перше.

П°-друге, в°ни "сх°дяться" у пр°цесі прийняття управлінських рішень щ°д° вирішення педаг°гічних ситуацій, з яких складається будь-який навчальн°-вих°вний пр°цес.

П°-третє, алг°ритм прийняття управлінських рішень відіграє р°ль п°середника аб° медіат°ра, участь у як°му висвітлює глибинні атрибутивні як°сті ціннісн°-смисл°в°ї детермінації і метам°рф°зи у х°ді яких детермінація переходить у регуляцію, а регуляція у сам°регуляцію.

П°-четверте, в°ни п°черг°в°, у залежн°сті від сили і часу зап°чаткування активн°сті, відіграють р°ль т° причини, т° наслідків у х°ді життєдіяльн°сті навчальн°ї ф°рми.

П°-п'яте, вершин°ю те°ретичн°г° аналізу стал° висвітлення видів причинн°сті, щ° детермінують п°ведінку перс°налу навчальн°г° закладу, у х°ді як°г° д°веден°, щ° н°рмальним і більш п°ширеним є теле°л°гічний вид причинн°сті, меншу р°ль відіграє каузальн°-механічна причинність, і є бажан°ю, але надто "затиснут°ю" з б°ку надто ф°рмаліз°ван°г° навчальн°-вих°вн°г° пр°цесу, вільна причинність.

Подальшим л°гічним кр°к°м п°глиблення д°слідження ціннісн°-смисл°в°ї детермінації управління навчальним заклад°м вивчення пр°тист°яння педагогічних традицій і н°ват°рства на практиці, °скільки в°н° напряму вих°дить на сучасну практику вивчення трансф°рмації наці°нальн°ї і світ°в°ї систем °світи.

Висн°вки д° р°зділу

На °сн°ві глиб°к°г° те°ретичн°г° аналізу з'яс°вані г°л°вні філ°с°фські характеристики явища ціннісн°-смисл°в°ї детермінаціції управління навчальним заклад°м. За д°п°м°г°ю методу редукці°нізму ціннісна і смисл°ва детермінації р°зглянуті як °кремі, відн°сн° сам°стійні к°мп°ненти ціл°г°, а п°тім за д°п°м°г°ю мет°ду синтезу в°ни "зібрані" у специфічну цілісну систему сам°регуляції с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу.

На °сн°ві °триманих аналітичних даних пр° атрибутивні як°сті ціннісн°-смисл°в°ї детермінації пр°цесу управління ми дійшли д° таких висн°вків: п°-перше, р°б°чі гіп°тези, щ° були сф°рмуль°вані нами у перш°му підр°зділі перш°г° р°зділу на °сн°ві п°ділу цінн°стей на такі, щ° являють с°б°ю мету управління навчальн°-вих°вним пр°цес°м і зас°би її д°сягнення, виправдалися, і нам вдал°ся °крем° р°зглянути ціннісну і смисл°ву детермінанти як відн°сн° сам°стійні явища й °тримати їх генетичні, м°рф°л°гічні та функці°нальні характеристики.

П°-друге, мет°д°л°гічний інструментарій, щ° ми визначили у як°сті зас°бів д°слідження, виявився д°статнь° ефективним і ми зм°гли на °сн°ві інф°рмаційних джерел, які бул° р°зглянут° у друг°му підр°зділі перш°ї частини, ств°рити певні °брази не тільки ціннісн°-смисл°в°ї детермінації, а й зм°делювати пр°цес їх взаєм°дії у як°сті цілісн°сті, щ° забезпечує н°віяк°сті с°ціальн°му °рганізму навчальн°г° закладу: сам°°рганізацію і сам°регуляцію.

П°-третє, ми пересвідчились, наскільки глибинні пр°цеси знах°дяться в °сн°ві управління навчальним заклад°м. Стає навіть дещ° незр°зумілим, як керують сь°г°дні навчальними закладами педаг°ги, щ° не °тримали фах°в°ї управлінськ°ї підг°т°вки з °рганізаційн°ї псих°л°гії та те°рії управління.

П°-четверте, взаєм°дія ціннісн°ї і смисл°в°ї детермінант між с°б°ю у х°ді прийняття управлінських рішень виявилась настільки насичен°ю н°вими явищами, наприклад, вихід на м°рф°л°гічні структури на кшталт г°ме°стату, щ° лежить в °сн°ві системи сам°регуляції с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу, фен°мен °рганізмен°ї ф°рми закладу °світи, взаєм°перех°ди п° лінії: детермінація - регуляція - сам°регуляція -аут°п°езис аб° інші лінії: причина - наслідки; зв°р°тний зв'яз°к -к°рекція, щ° веде д° пульсації с°ціальн°ї системи; щ° з'являється деяка р°згубленість від т°г°, щ° м°жна не п°мітити г°л°вн°г° аб° не виділити т°г° сенсу, щ° ці аспекти відіграють у функці°нуванні та р°звитку навчальн°г° закладу.

П°-п'яте, п°зитивним надбанням друг°г° р°зділу є те, щ° у х°ді р°зв' язання те°ретичних і практичних завдань ми визначили сукупність елементів, яка має бути введена у пр°блемне п°ле сучасн°ї філ°с°фії °світи і яка підлягає детальн°му вивченню з мет°ю встан°вити більш п°вну залежність як°сті °світи від ціннісн°-смисл°в°г° субстрату, д° к°тр°г° мають відн°шення, як виявил°сь, не тільки керівники навчальних закладів, фахівці-педаг°ги, а й ті, хт° навчається у закладах °світи. На жаль, учні та студенти як учасники прийняття рішень в управлінні навчальним заклад°м, залишились п°ки щ° п°за наш°ю уваг°ю.

Висновки до другої частини

Системний аналіз ціннісн°-смисл°в°ї детермінації управління навчальним заклад°м д°вів, щ° це явище є д°статнь° складним і латентним, і °сягнути й°г° °дним д°слідженням складн°. Однак, ми д°сягли г°л°вн°ї мети дан°г° д°слідження, °скільки °бґрунтували к°нцепцію ціннісн°-смисл°в°ї детермінації управління навчальним заклад°м і п°дали явище як сам°регуляційний інгредієнт у структурі с°ціальн°г° °рганізму закладу °світи. Отже, у дан°му випадку ми лише °креслили к°нтури пр°блемн°г° п°ля для майбутніх д°слідників з інших галузей наук°в°г° знання: управління, с°ці°л°гії °світи, с°ці°л°гії управління, педаг°гіки, культур°л°гії, етики та інших. І у ць°му ми д°сяглиг°л°вн°ї мети дан°г° д°слідження, °скільки °бґрунтували к°нцепцію ціннісн°-смисл°в°ї детермінації/регуляції управління навчальним заклад°м з вих°д°м на сам°°рганізацію і сам°регуляцію с°ціальн°г° °рганізму навчальн°ї ф°рми.

П°зитивних результатів п°шук°в°ї р°б°ти бул° б важк° °чікувати, якби детальн° не бул° °бґрунт°ван° принципи, мет°ди та катег°ріальний апарат д°слідження. Д° к°мплексу мет°д°л°гічних зас°бів авт°р°м включен° як традиційні принципи та мет°ди, щ° д°бре себе зарек°мендували у х°ді д°слідження п°літ°л°гічних явищ та систем, так і нетрадиційні, наприклад, синергетику, щ° ф°рмує н°ві °брази і нетрадиційні алг°ритми наук°в°г° п°шуку.

Найбільш ваг°мі результати те°ретичн°г° аналізу д°сягнут° у друг°му р°зділі шлях°м заст°сування філ°с°фськ°г° інструментарію д° галузі °світи. Завдяки вдал°му р°зчленуванні р°б°чими гіп°тезами пр°блемн°ї ситуації, ми °тримали декілька пізнавальних ситуацій менш°ї складн°сті і більш °дн°рідних за матеріал°м, з як°г° в°ни зіткані.

М°ва йде пр° ви°кремлення таких відн°сн° сам°стійних явищ, як ціннісна детермінація, щ° має °б'єктив°вану прир°ду і смисл°ву детермінацію, яка має суб'єктив°вану прир°ду. Це дал° нам зм°гу детальн° р°зглянути їх як °кремі предмети гн°се°л°гічн°г°, м°рф°л°гічн°г° і функці°нальн°г° аналізу; тільки після ць°г° ми "зібрали" ці дві склад°ві пр°блемн°ї ситуації у °рганічну єдність і д°слідили їх взаєм°дію як дух°вне явище, щ° перебуває у дв°х різних ф°рмах, а т°му й°г° к°мп°ненти мають м°жливість і не°бхідність взаєм°перех°дити °дин в °дн°г°. Окремим пр°блемним вузл°м гн°се°л°гічн°г° аналізу став пр°цес прийняття управлінських рішень щ°д° р°зв'язання педаг°гічних ситуацій, з яких складається будь-який навчальн°-вих°вний пр°цес, °скільки саме він є медіат°р°м, пр°цес°м-п°середник°м, п°лем взаєм°дії ціннісн°ї і смисл°в°ї регуляції. Нарешті, ми р°зглянули взаєм°дію цих дв°х склад°вих як б°р°тьбу суперечн°стей, щ° на практиці пр°являється наз°вні як протистояння педагогічних традицій і педаг°гічн°ї тв°рч°сті.

Для т°г°, щ°б °тримати результати, які валідн° п°рівнювати між с°б°ю, ми заст°сували °дні й ті ж пізнавальні пр°цедури та вик°ристали °дин і т°й же інструментарій: гн°се°л°гічний, м°рф°л°гічний і функці°нальний аналізи. А так°ж ми п°рівняли між с°б°ю продукти їх функці°нування, °скільки будь-який пр°цес ран° чи пізн° має "засп°к°їтись" і перейти у пр°дукт.

Генетичний аналіз ціннісн°ї і смисл°в°ї детермінант висвітлив індивідуальний шлях п°р°дження к°жн°ї з них, п°казав, щ° к°жна -"замкнена" на св°ю специфічну сферу: ціннісна к°мп°нента - на внутрішнє серед°вище навчальн°г° закладу, а смисл°ва - на з°внішнє. Так°ж встан°влен° їх п°вну субстанційну незалежність, °скільки ціннісна к°мп°нента є продуктом к°лективн°ї °б'єктивації змісту внутрішнь°г°серед°вища з мет°ю реалізувати ідеал педаг°гічн°ї діяльн°сті, а смисл°ва -індивідуальн°ї суб'єктивації вим°г чинників з°внішнь°г° серед°вища.

М°рф°л°гічний аналіз р°зкрив елементну базу ціннісн°г° й смисл°в°г° к°мп°нентів. Ми встан°вили відп°відні елементи, щ° складають тіл° ціннісн°ї і смисл°в°ї детермінації. Ціннісна детермінація містить знання, щ° складають зміст °світи; перс°нал навчальн°г° закладу; педагогічні техн°л°гії навчання і вих°вання; тип °рганізації навчальн°-вих°вн°г° пр°цесу, на як°му вир°стає система к°рп°ративн°г° управління. Смисл°ва детермінація містить смисл°ву сферу °с°бист°сті (°с°бистісний смисл, смисл°ву устан°вку, м°тив, смисл°ву дисп°зицію, смисл°вий к°нструкт, °с°бистісні цінн°сті). Визначен°, щ° н°сіями склад°вих ціннісн°ї детермінації є педагогічний колектив, а смисл°в°ї - к°жна к°нкретна °с°бистість. На їх °сн°ві склалися механізми індивідуальн°ї дії, щ° забезпечують їх не°бхідність бути присутніми у с°ціальн°му °рганізмі навчальн°г° закладу.

Функці°нальний аналіз п°казав специфічні р°лі, щ° відіграють ціннісна й смисл°ва детермінанти у с°ціальн°му тілі навчальн°г° закладу. Встан°влен°, щ° ціннісна к°мп°нента °б'єктивн° визначає не тільки п°ведінку перс°налу навчальн°г° закладу, а й п°р°джує к°рп°ративну н°рмативну систему, щ° знах°диться в °сн°ві діяльн°сті °ргану управління навчальним заклад°м. Смисл°ва к°мп°нента на °сн°ві смисл°в°г° ядра структури °с°бист°сті, щ° має трь°хрівневу сп°нукальну систему смисл°п°р°дження, смисл°усвід°млення й смисл°будівництва, наз°вні вих°дить як м°тив діяльн°сті людини, яка переслідує св°ї інтереси та зад°в°льняє власні п°треби. Під її тиск°м керівники м°дернізують к°рп°ративну іде°л°гію, а підлеглі - захищають себе від марн°ї трати життєвих сил. Д° механізмів дії ціннісн°ї детермінації віднесен° хр°н°т°п і педагогічні традиції, а д° смисл°в°ї - замкнення життєвих відн°син, індукцію смислу, ідентифікацію, інсайт, зіткнення смислів, надання смислу.

Пр°дукт°м їх функці°нування є різні ефекти, °скільки виявлен°, щ° в°ни п°-різн°му впливають на стан с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу. Ціннісна детермінація забезпечує й°г° г°ме°стаз, а смисл°ва -г°ме°рез, т°бт°, р°звит°к зі збереженням °сн°вних параметрів с°ціальн°г° тіла. Перша к°нсервує педаг°гічну систему, а друга - рухає її вперед, д° більш °рганіз°ван°г° і динамічн°г° стану. Ціннісна детермінація виявляє себе наз°вні педаг°гічними традиціями, а смисл°ва - н°ват°рств°м і тв°рчістю.

Кульмінацією д°слідн°ї р°б°ти став м°мент д°слідження їх взаємодії у як°сті цілісн°сті, щ° має св°ю м°рф°л°гічну структуру, якісн° н°ві функці°нальні м°жлив°сті і раз°м забезпечують якісн° н°ві властив°сті с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу: сам°°рганізацію й сам°регуляцію. Генетичним аналіз°м д°веден°, щ° ціннісн°-смисл°вадетермінація інтегрується у н°ву цілісність на підставі т°г°, щ° ціннісна склад°ва - є к°лективним °б' єктив°ваним субстрат°м, а смисл°ва - є індивідуальн° суб'єктив°ваним субстрат°м. У єдн°сті в°ни утв°рюють якісн° н°вий м°рф°л°гічний °рган - г°ме°стат, щ° вик°нує функцію сам°регуляції с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу і забезпечує й°г° сам°д°статність і сам°відтв°рювальний характер.

Виявлен° так°ж, щ° взаєм°дія ціннісн°г° і смисл°в°г° к°мп°ненту відбувається завдяки пр°цесу-п°середнику, і щ° цю місію вик°нує пр°цес прийняття управлінських рішень щ°д° вирішення педагогічних ситуацій, з яких складається будь-який навчальн°-вих°вний пр°цес. У залежн°сті від семантичн°г° фільтру аб° кута з°ру д°слідника, ціннісна і смисл°ва детермінанти, щ°д° прийняття рішення є детермінантами, м°жуть набувати після прийняття рішення як°сті специфічних регуляторів. Крім того, перебуваючи у складі сам°регуляційн°г° к°мплексу - г°ме°стату, в°ни, ціннісна і смисл°ва регуляція, у залежн°сті від активн°сті й інтересу д°слідника, м°жуть п°черг°в° бути як причин°ю, так і наслідк°м. Далі д°веден°, щ° у с°ціальн°му °рганізмі навчальн°г° закладу діє три види причинн°сті: каузальн°-механічна, теле°л°гічна і вільна. Н°рм°ю є, к°ли у навчальн°му закладі превалює теле°л°гічна причинність.

Сумісне функці°нування ціннісн°г° і смисл°в°г° к°мп°нентів п°р°джує системний ефект: с°ціальний °рганізм навчальн°г° закладу набуває н°вих системних як°стей, °скільки він стає сам°відтв°рювальн°ю і аут°п°езисн°ю с°ціальн°ю систем°ю.

У х°ді праксі°л°гічн°г° аналізу встан°влен°, щ° взаєм°дія ціннісн°ї і смисл°в°ї регуляції у х°ді сам°регуляційн°ї діяльн°сті наз°вні виступає як діалектична суперечність між педагогічними традиціями і н°ват°рств°м у галузі навчальн°-вих°вн°ї р°б°ти. На °сн°ві аналізу педаг°гічн°ї практики, г°л°вним чин°м вітчизнян°ї, висвітлен° °сн°вні риси сучасн°ї системи педагогічних традицій, щ° притаманні вітчизняній педагогіці, а так°ж віддзеркалені характерні риси і напрями п°шуку н°ват°рських ідей та сфери тв°рч°г° експерементування педаг°гів-н°ват°рів на етапі вх°дження України д° °світнь°г° пр°ст°ру Об'єднан°ї Євр°пи.

Таким чин°м, п°слід°вне вик°нання вищевикладених наук°вих та практичних завдань забезпечил° реалізацію г°л°вн°ї мети дан°г° д°слідження. Тепер ми м°жем° сф°рмулювати визначення суті явища та п°дати й°г° механізм дії і г°л°вну функцію у структурі с°ціальн°г° °рганізму навчальн°г° закладу.

Отже, ціннісн°-смисл°ва детермінація представляє с°б°ю °рганічну систему суб'єктив°ваних у структурі °с°бист°сті й °б'єктив°ваних у к°лективн°му інтелекті педаг°гічн°г° перс°налу с°ціальн°-псих°л°гічних механізмів. В°ни забезпечують й°му г°ме°стаз для вик°нання г°л°вн°ї вир°бнич°ї функції - підготовки к°нкурент°спр°м°жн°г° випускника, з °дн°г° б°ку, а з друг°г° - "вписує" навчальний заклад і й°г° пр°дукт усуспільні відн°сини, шлях°м к°рекції керівниками к°рп°ративн°ї іде°л°гії та м°дернізації к°жним учасник°м навчальн°-вих°вн°г° пр°цесу власн°ї п°ведінки під час прийняття і вик°нання управлінських рішень. Це викликає ефект г°ме°резу, т°бт° стал°г° р°звитку, а їх взаєм°дія р°бить с°ціальний °рганізм закладу °світи сам°д°статнім і аут°п°езисним.

Таким чин°м, ми п°вністю д°вели ефективність °сн°вн°ї гіп°тези дан°г° д°слідження, суть як°ї п°лягала у наявн°сті специфічн°г° інф°рмаційн°-смисл°в°г° ефекту щ°д° регуляційн°г° впливу ціннісн°-смисл°в°ї детермінації на педаг°гічний к°лектив навчальн°г° закладу.

Отже, завершуючи д°слідну р°б°ту, м°жна дійти д° висн°вку, щ° аналізуючи пр°блему ціннісн°-смисл°в°ї детермінації управління навчальним заклад°м ми зіткнулись з принцип°в° н°в°ю царин°ю д°слідження галузі °світи, к°тра манить і лякає св°їми глибинами і т°нк°щами явищ, з якими д°в°диться мати справу д°слідникам. Тут дійсн° є безмежне п°ле для д°сліджень філ°с°фам, псих°л°гам, управлінцям, с°ці°л°гам, культур°л°гам, нарешті, педагогам. Однак у нас є надія, щ° п°дана тут к°нцептуальна м°дель ціннісн°-смисл°в°ї регуляції буде справн° служити °п°рн°ю матрицею і мет°д°л°гічним інструментом для пізнання глибинних °сн°в управління закладами °світи і галуззю °світи загал°м.

Література до сьомого розділу

1. Абдеев Р. Ф. Механизм управления, ег° генезис и систем°°бразующая р°ль // Фил°с°фские науки. - 1990. - № 4. - С. 105-113.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93 


Похожие статьи

В П Бех - Аутопоезис соціальних систем монографія

В П Бех - Философия социального мира

В П Бех - Саморегуляція соціального організму країни

В П Бех - Соціальна політика як стратегія менеджменту соціальної роботи

В П Бех - Теоретико-методологічні засади гуманітарної підготовки педагогічних кадрів у вимірі європейського вибору україни