В Скоробогатова - Бухгалтерський облік та контроль монетарних активів проблеми теорії та методології - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59 

Вида­ток

 

про рух грошо­вих коштів

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

377 Там же.

378 Височан О.С. Облік і контроль грошових коштів та їх еквівалентів: теорія, методика, організація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит" [Електронний ресурс] / О.С. Височан. - К., 2009. - 23 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09vostmo.zip

379 Височан О.С. Облік і контроль грошових коштів та їх еквівалентів: теорія, методика, організація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит" [Електронний ресурс] / О.С. Височан. - К., 2009. - 23 с. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09vostmo.zip

/?S%&W 187

Вважаємо, що використання такої форми журналу реєстрації господарських операцій є недоцільним, у зв'язку з тим, що завдяки комп'ютеризації бухгалтерського обліку необхідність використання такої методики відпадає, так як звіт формується в бухгалтерській програмі за декілька секунд. На малих підприємствах, де відсутній комп'ютеризований облік теж не виникає необхідності у формуванні такого журналу у зв'язку з тим, що підприємства ведуть спрощений бухгалтерський облік, тобто заповнюють лише перші дві форми бухгалтерського обліку.

Вважаємо, що основним недоліком Звіту про рух грошових коштів є відсутність розмежування сум надходження та витрачання грошових коштів в розрізі валюти, що призводить до викривлення інформації про дійсно наявну суму грошових коштів. Так, наприклад, в статті надходження коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), як і в усіх інших статтях звіту, наводиться узагальнена інформація про суму надходжень як в національній, так і в іноземній валюті. Враховуючи те, що звіт про рух грошових коштів складається раз у рік, станом на 31 грудня і сума коштів в іноземній валюті включається за курсом на цю дату, то через деякий час користувачі отримають недостовірну інформацію про суми витрачань та надходжень у зв'язку із зміною валютного курсу.

380

Переймивовк Т.А. наголошує, що від правильності складання звіту про рух грошових коштів залежить: по-перше, визначення підприємством пріоритетних напрямів розвитку; по-друге, встановлення більш ефективних методів управління грошовими коштами; по-третє, при оптимальних значеннях показників витрачання та отримання грошових коштів зацікавлення як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Крім того, відповідно до принципу висвітлення, у фінансовій звітності повинна наводитися інформація про монетарні активи, яка здатна впливати на прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тому, для більшої інформативності та достовірності даних звіту, пропонуємо статті надходжень та витрачань розмежовувати в залежності від валюти здійснення операції. Так, наприклад, суму   коштів   від   реалізації   продукції   (товарів,   робіт,   послуг) слід

380 Переймивовк Т.А. Аудит звіту підприємства про рух грошових коштів: теорія, методика, організація: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.09 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)" [Електронний ресурс] / Т.А. Переймивовк. - Київ, 2010. - 21 с. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exeрозмежовувати на суму коштів, яка була отримана в національній та іноземній валюті. Інші статті звіту, які відображають надходження або витрачання грошових коштів також слід відображати в такому розрізі, але лише в тому випадку, якщо надходження або витрачання за звітний період були як в національній валюті, так і в іноземній (Додаток Х).

Однією із форм фінансової звітності, яка відображає інформацію про монетарні активи, а саме, в частині грошових коштів, є форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". В шостому розділі цієї форми звітності, який має назву "Грошові кошти" відображається інформація про суму коштів в касі, на поточному рахунку в банку, інших рахунках в банку, грошові кошти в дорозі та еквіваленти грошових коштів на кінець року. Вважаємо, що інформація про грошові кошти потребує більшої деталізації за складовими. Крім того, поява нових видів грошей та форм розрахунків також потребує їх відображення в звітності (табл. 2.10).

Таблиця 2.10. Розділ 6 Приміток до річної фінансової звітності

Існуючий порядок

На кінець

Запропонований порядок

 

відображення

року

відображення

 

На кінець

Найменування

Код

 

Найменування

Код

року

показника

рядка

 

показника

рядка

 

1

2

3

4

5

6

Каса

640

 

Кошти в касі

640

 

Поточний рахунок

650

 

Кошти на поточному

650

 

в банку

 

 

рахунку в банку

 

 

Інші    рахунки в

660

 

Кошти      на інших

 

 

банку (акредитиви,

 

 

рахунках в банку без

660

 

чекові книжки )

 

 

обмеженого доступу

 

 

 

 

 

Електронні гроші

670

 

Грошові кошти в

670

 

Грошові кошти в дорозі

680

 

дорозі

 

 

Кошти з обмеженим

690

 

 

 

 

доступом

 

 

Еквіваленти

680

 

Еквіваленти грошових

700

 

грошових коштів

 

 

коштів

 

 

Разом

690

 

Разом

710

 

Вважаємо, що розділ шість Приміток до річної фінансової звітності має

суттєві недоліки:

1) назва розділу "грошові кошти", тоді як в ньому відображаються не тільки складові грошових коштів, але й еквіваленти грошових коштів, що свідчить про невідповідність. У зв'язку з цим, вважаємо, що назву розділу необхідно змінити на "Грошові кошти та їх еквіваленти";

2) назви показника не в повній мірі характеризують сутність понять, які вони відображають. Так, зокрема, краще замінити назви показників "Каса" на "Кошти в касі", "Поточний рахунок в банку" - на "Кошти на поточному рахунку в банку";

3) показник "Інші рахунки в банку", який відображав суму акредитивів та коштів за чековими книжками, необхідно розмежувати на два показника: кошти на інших рахунках в банку без обмеженого доступу та кошти з обмеженим доступом. Таким чином, кошти за чековими книжками будуть відноситися до складу коштів без обмеженого доступу, а кошти за відкритими безвідзивними акредитивами - до складу коштів з обмеженим доступом;

4) у зв'язку з появою нового виду грошей - електронних грошей, їх необхідно виділити в окремий показник у Примітках до річної фінансової звітності.

Таким чином, удосконалена форма розділу "Грошові кошти та їх еквіваленти" містить більш детальну інформацію про складові грошових коштів.

Слід відмітити, що фінансова звітність розкриває інформацію про монетарні активи лише в частині грошових коштів, тоді як інформація про інші складові таких активів відсутня, що є суттєвим недоліком. Але з метою задоволення потреб управлінців будь-якого рівня в детальній інформації про певні аспекти діяльності підприємства для прийняття ними обґрунтованих рішень слід передбачати форми внутрішньої звітності. Їх розробка в частині монетарних активів підприємства дає змогу забезпечити ефективну політику управління та контролю монетарних активів. У зв'язку з цим вважаємо, що підприємство повинно окремо формувати звіт про монетарні активи (табл. 2.11).

Звіт про монетарні активи відображає залишок монетарних активів на початок та кінець звітного періоду, суми надходжень та витрачань за складовими, які розміщені за ліквідністю, тобто в порядку від найліквідніших до найменш ліквідних. В графі "Відхилення" слід відображати розрахований розмір абсолютного або відносного відхилення суми монетарних активів на кінець періоду від суми на початок періоду.

Вважаємо, що впровадження на практиці такої форми внутрішньої звітності забезпечує належний рівень аналітичності з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності використання монетарних активів та контролю в частині надходження і витрачання монетарних активів підприємства.

На основі проведеного дослідження встановлено, що вагомою проблемою є відсутність спеціально розроблених форм фінансової звітності, які б відображали монетарні активи підприємства та недосконалість існуючих форм фінансової звітності в частині відображення її основних складових, зокрема, грошових коштів. З метою вирішення зазначеної проблеми, запропоновано удосконалити форми № 3 "Звіт про рух грошових коштів" та № 5 "Примітки до річної фінансової звітності" в частині розмежування статей звіту про рух грошових коштів залежно від валюти здійснення операції та доповнити розділ 6 "Грошові кошти" Приміток до річної фінансової звітності інформацією про складові монетарних активів, які виникли у зв'язку з розвитком економічних відносин та інноваційних технологій. Такі зміни забезпечують підвищення інформативності, достовірності та корисності даних фінансової звітності.

Таблиця 2.11. Звіт про монетарні активи підприємства

Код

Залишок на початок звітного періоду

Готівка

010

 

 

І. Мо

 

 

020

 

 

Кошти на поточному рахунку

030

 

Депозити до запитання

040

 

Грошові    кошти в дорозі

050

 

Електронні гроші

060

 

 

ІІ. М1

 

 

070

 

 

Строкові депозити

080

 

Кошти  на валютних рахунках

090

 

Кошти з обмеженим доступом (за акредитивами)

100

 

 

ІІІ. М2

 

110

 

 

 

Монетарні активи

 

120

 

 

Надходження

Витрачання

Опера­ційна діяльність

Інвести­ційна діяльність

Фінансова діяльність

Опера­ційна діяльність

Інвести­ційна діяльність

Фінансова діяльність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залишок на кінець звітного періоду

19Крім того, з метою задоволення потреб управлінців будь-якого рівня в детальній інформації про монетарні активи підприємства для прийняття ними обґрунтованих рішень розроблено форму внутрішньої звітності, яка має назву "Звіт про монетарні активи підприємства" та відображає залишок монетарних активів на початок та кінець звітного періоду, суми надходжень та витрачань за складовими, які розміщені за ліквідністю. Використання такої форми звіту забезпечує належний рівень аналітичності з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності використання монетарних активів та контролю в частині надходження та витрачання монетарних активів підприємства.

Висновки до 2-го розділу

В   результаті   дослідження   теоретичних   аспектів бухгалтерського

1. Відсутність нормативно-правових актів, які безпосередньо регламентують бухгалтерський облік монетарних активів призводить до вільної інтерпретації бухгалтерського законодавства. Існуючі нормативно-правові документи, які регулюють бухгалтерський облік окремих складових монетарних активів поширюються лише на такі активи, що виражені в іноземній валюті. Крім того, постійна зміна законодавства України в частині регулювання питань організації та ведення бухгалтерського обліку призводять до зростання кількості судових спорів.

2. Основною складовою монетарних активів є грошові кошти. На основі проведеного дослідження встановлено, що в міжнародних стандартах фінансової звітності грошові кошти відображаються у звітності за дисконтованою вартістю грошових потоків, а відповідно до вітчизняних - за номінальною вартістю. Депозитні вклади на дату балансу слід обліковувати за номінальною вартістю вкладених на депозит коштів. При оцінці строкових депозитів пропонуємо використовувати метод теперішньої вартості, тобто враховувати часову зміну вартості коштів.

3. Проведений аналіз показав, що основним проблемним питанням в бухгалтерському  обліку  грошових  коштів  є  те,   що  кошти, якими

монетарних активів встановлено наступне:підприємство може розпоряджатися в процесі здійснення поточної діяльності та кошти, які підприємство фактично не може використати (кошти за безвідзивними акредитивами, строковими депозитами) відображаються в системі бухгалтерського обліку разом. Це призводить до відсутності в управлінського персоналу достовірної інформації про суму грошових коштів наявних та доступних для використання. З метою вирішення зазначеної проблеми, запропоновано розмежовувати такі кошти

шляхом створення окремого рахунку, так, зокрема, з використанням

рахунку 33 "Інші грошові активи" з відповідними субрахунками: 333 "Грошові кошти на інших рахунках з обмеженим доступом в національній валюті" та 334 "Грошові кошти на інших рахунках з обмеженим доступом в іноземній валюті". Такий підхід забезпечить управлінський персонал достовірною інформацією про наявність доступних коштів для проведення поточних операцій та розрахунків.

Розвиток інформаційних технологій сприяє появі нових об'єктів бухгалтерського обліку коштів, зокрема електронних грошей. У зв'язку з чим, запропоновано передбачити в плані рахунків бухгалтерського обліку рахунок 32 "Електронні кошти". Такі зміни в плані рахунків бухгалтерського обліку дозволять підвищити ефективність контролю та аналітичного обліку.

3. Вагомою проблемою є відсутність в бухгалтерському обліку спеціально розроблених форм звітності, які б відображали монетарні активи підприємства та недосконалість існуючих форм звітності в частині відображення її основних складових, зокрема, грошових коштів. Відповідно до принципу висвітлення, у фінансовій звітності повинна наводитися інформація про монетарні активи, яка здатна впливати на прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Тому, для більшої інформативності та достовірності даних звіту, пропонуємо статті надходжень та витрачань розмежовувати в залежності від валюти здійснення операції. Крім того, розділ шість Приміток до річної фінансової звітності слід удосконалити в частині зміни назв складових про які наводиться інформація відповідно до зміни назв рахунків бухгалтерського обліку запропонованих в п. 2.3, розмежувати інформацію про суми коштів на інших рахунках в банках на кошти без обмеженого доступу та кошти з обмеженим доступом, а також доповнити рядком про електронні гроші.

З метою задоволення потреб управлінського персоналу будь-якого рівня в детальній інформації про діяльність підприємства для прийняття ними обґрунтованих рішень слід передбачати форми внутрішньої звітності. У зв'язку з цим вважаємо, що підприємство повинно окремо формувати звіт про монетарні активи. Впровадження на практиці такої форми внутрішньої звітності забезпечує належний рівень аналітичності з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності використання монетарних активів та контролю в частині надходження і витрачання монетарних активів підприємства.

РОЗДІЛ 3

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ

ЗАСАДИ ОЦІНКИ ТА БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЗМІШАНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів

3.2. Сутність і роль оцінки змішаних активів у формуванні інформаційної бухгалтерської системи

3.3. Методика бухгалтерського обліку складових змішаних активів підприємства

3.4. Облікова політика підприємства щодо монетарних та змішаних активів

3.5. Відображення змішаних активів у фінансовій звітності

196

3.1. Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів

Суб'єкти господарювання в процесі функціонування повинні керуватися певними правилами, нормами, що посідають особливе місце в господарській діяльності кожного суб'єкта господарювання. Саме від кількості нормативних документів та їх інформаційного наповнення залежить розвиток не лише окремої галузі, але й економіка всієї країни.

Завданням дослідження є проведення систематизації та аналізу нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік складових змішаних активів.

До змішаних активів відносяться активи, які в залежності від економічної сутності господарської операції можуть бути як монетарними, так і немонетарними. Фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість та векселі не мають явно вираженої грошової форми. Основною проблемою нормативного регулювання бухгалтерського обліку складових змішаних активів є відсутність нормативних активів, які регулюють їх облікове відображення, оскільки П(С)БО 21 поширюється лише на змішані активи, виражені в іноземній валюті. Для забезпечення належного рівня нормативного регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів необхідним є розробка законодавчої бази в частині оцінки та облікового відображення складових змішаних активів.

Система правового регулювання бухгалтерського обліку змішаних активів здійснюється міжнародними, державними та місцевими органами влади на певних ієрархічних рівнях щодо яких охарактеризовано кожну з складових змішаних активів (рис. 3.1).

Рівні нормативних документів, що регулюють бухгалтерський облік

Міжнародні стандарти фінансової звітності, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

Кодекси України, Закони України

Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів

України

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інструкції, методичні рекомендації з ведення бухгалтерського обліку

Положення про облікову політику, рішення керівника, прийняті у сфері регулювання відносин змішаних активів,

договори

Рис. 3.1. Рівні нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку

змішаних активів

Порядок відображення монетарних статей в іноземній валюті в бухгалтерському обліку та звітності визначено в МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів". Це пов'язано з тим, що коливання валютних курсів можуть суттєво вплинути на фінансову стійкість підприємства, особливо в сучасних кризових умовах.

МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" наведено інформацію про фінансові інвестиції, дебіторську заборгованість та векселі як змішаних активів та зазначено, що монетарні статті не перераховуються, оскільки вони вже виражені в одиниці виміру на кінець звітного періоду, а щодо немонетарних - відображаються за сумами, що діють на кінець звітного періоду, такі як чиста вартість реалізації та справедлива вартість. Тому вони не перераховуються. Усі інші немонетарні активи і зобов'язання перераховуються.

Таким чином, в МСФЗ 21 та МСФЗ 29 не передбачено виокремлення змішаних активів, що призводить до того, що не регулюються питання оцінки та облікового відображення таких активів у звітності суб'єктів господарювання.

Аналогічна ситуація з національними стандартами бухгалтерського обліку, оскільки вони побудовані на основі міжнародних. П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" регламентує визначення монетарних та немонетарних

198статей в бухгалтерському обліку, а також визначення курсових різниць за монетарними активами в іноземній валюті на звітну дату та на дату проведення розрахунків. Проте в Україні відсутній перелік статей, за якими проводиться перерахунок. У зв'язку з цим та поділом активів на монетарні та немонетарні, необхідно навести перелік цих статей в П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів". Недоліком даного стандарту є те, що він поширюється лише на змішані активи, виражені в іноземній валюті.

Врахування інфляційних процесів, порядку коригування фінансової звітності, що оприлюднюється та розкриття інформації у Примітках до річної фінансової звітності, регламентується П(С)БО 22 "Вплив інфляції". Тобто монетарні активи, які згідно з угодою між підприємством та іншою стороною підлягають індексації (депозити, облігації тощо), відображаються в балансі в сумі, передбаченій угодою. Показники інших монетарних статей не коригуються. У зв'язку з цим порядок коригування за такими статтями балансу як "Фінансові інвестиції", "Дебіторська заборгованість", "Векселі отримані"не здійснюється.

Отже, національні стандарти бухгалтерського обліку можуть застосовуватися лише до складових змішаних активів, що виражені в іноземній валюті. А оцінка та облікове відображення складових змішаних активів, виражені в національній валюті, не регламентується на законодавчому рівні.

Одним   із   важливих   та основних

Нормативно-правове

регулювання проблемних   питань   законодавчої сфери

бухгалтерського обліку      регулювання    є    розкриття облікової

дебіторської ■ , г-

інформації   про   монетарну дебіторську

заборгованості

заборгованість, а також невідповідність вітчизняної системи міжнародним правилам та нормам в частині розкриття інформації у звітності суб'єкта господарювання, що потребує удосконалення та відповідного інформаційного забезпечення.

Проблемні питання нормативно-правового регулювання дебіторської заборгованості висвітлено в працях таких вчених як: С.Л. Береза, І.О. Власова, А.М. Карбовник, І.П. Курочкіна, О.В. Лиса, Н.О. Максіменцева, С.Г. Михалевич, О.В. Руденко, К.С. Сурніна, М.М. Уткіна, Л.В. Черненко, В.О. Юрускул та ін. Проте залишаються невирішеними порядок відображення монетарної дебіторської заборгованості у бухгалтерському

199обліку та у фінансовій звітності суб'єкта господарювання за національними та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

Проаналізувавши міжнародний рівень нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості слід відмітити, що на цьому рівні зазначене питання регулюється декількома міжнародними стандартами, серед яких МСФЗ 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності", МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації", МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", МСБО 1 "Подання фінансових звітів", МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів", МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції", МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка". Таким чином, для регулювання відображення дебіторської заборгованості на рахунках бухгалтерського обліку та звітності не передбачено єдиного стандарту.

МСФЗ 1381, МСФЗ 7382, МСБО 1383 та МСБО 32384 визначають лише загальні рекомендації щодо розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності (сутність та види дебіторської заборгованості, підходи до оцінки, визнання, розкриття інформації у Примітках до річної фінансової звітності), що дає змогу її користувачам оцінити значимість такої дебіторської заборгованості для фінансового стану та результатів діяльності суб'єкта господарювання.

У МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" зазначено лише те, що дебіторська заборгованість визнається як фінансовий актив, що є контрактним правом отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства.

Таким чином, міжнародні стандарти бухгалтерського обліку містять лише загальну інформацію щодо відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, зокрема інформацію про

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59 


Похожие статьи

В Скоробогатова - Бухгалтерський облік та контроль монетарних активів проблеми теорії та методології