Т М Сльозко - Два поняття форми організації обліку - страница 1

Страницы:
1 

Формування ринкової економіки. 2010. № 23

За умов відповідальні за складання фінансових звітів або ор­ган управління оголошують після дати звітності про намір лікві­дувати суб'єкт господарювання або припинити його діяльність, суб'єкт господарювання втрачає необхідність керуватись припу­щенням про безперервність діяльності при складанні звітності.

Література

1. Міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку для державного сектору [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ document/81042/B2.pdf

2. Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного . — К.: УАСБА, 2009. Ч. 3: Фінан­совий облік у державному секторі: міжнародний підхід / Л. Г. Ловінсь-ка, С. В. Свірко, Т. І. Єфименко, О. О. Канцуров. — 2009. — 479 с.

Статтю подано до редакції 26.01.10 р.

УДК 657.1

Т. М. Сльозко, канд. екон. наук, доцент, Академія муніципального управління

ДВА ПОНЯТТЯ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ

Розглянуто два поняття форми організації обліку: класичне і новітнє. Доведено, що реально існує лише одне визначення форми організації обліку за класичним підходом, за яким налічують три форми організації обліку: централізована, децентралізована і змішана.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: організація, форма, організація обліку, централізована і децентралізована форма, положення, стандарти, принципи.

Рассмотрено два понятия формы организации учета: классическое и новейшее. Доказано, что реально суще­ствует лишь одно определение формы организации уче-

© Т. М. Сльозко, 2010

486та за классическим подходом, за которым насчитывают три формы организации учета: централизованная, де­централизованная и смешанная.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: организация, форма, организация учета, централизованная и децентрализованная формы, положения, стандарты, принципы.

In the article the forms of organization of accounting an enterprise are considered. Author of the article defined two approaches in determination of forms of organization of accounting: classic and newest. She proved, that really there is only one approach - classic. Three forms of organization of accounting answer this approach: it is centralized, decentralized and is mixed.

KEY WORDS: organization, form, accounting, consideration, centralization, decentralization, standards, principles.

Постановка проблеми. В обліковій літературі ми зустрічаємо різні визначення форм організації обліку. Якщо протягом кількох десятиліть говорили про три форми: централізовану, децентралі­зовану та змішану (комбіновану), то останнім часом з'явився зов­сім інший підхід до їх трактування. Його поява обумовлена вве­денням у дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фі­нансову звітність в Україні», в якому виділені наступні форми організації обліку: введення до штату підприємства посади бух­галтера або створення бухгалтерської служби; користування по­слугами спеціаліста з бухгалтерського обліку — фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності; договір зі спеціалізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою; ве­дення бухгалтерського обліку власником або керівником підпри­ємства [1]. У результаті виникла певна невизначеність і в науці, і в практиці. Її можна сформулювати у вигляді такого питання: що слід розуміти під формою організації обліку, і які із наведених форм слід такими вважати? Пошук відповіді на поставлене пи­тання і обумовив написання цієї статті.

Аналіз наукової літератури засвідчує нас, що в ній питання форм організації обліку практично не розглядаються. Можна за­значити, що в основному про них йдеться у навчальних джере­лах. Так, у одному з них названі форми організації обліку (централізована, децентралізована, змішана) тлумачать як варіан­ти організації облікового апарату [2, с. 560]. Тобто йде змішуван­ня понять, що свідчить про відсутність єдиного підходу до їх трактування, а це не є позитивним ані для науки, ані для освіти. Завданням науки є визначення однакового підходу до висвітлен­ня того чи іншого поняття.

Мета статті. Визначити, що слід розуміти під формою ор­ганізації обліку загалом, і виробити єдиний підхід до трактування кожної з форм організації обліку.

Викладення основного матеріалу. Перед тим, як обирати ту чи іншу форму організації обліку, потрібно спершу визначитися із самими поняттями. Організація як смислове поняття передба­чає упорядкованість, взаємодію окремих елементів, що перебу­вають у певній функціональній залежності між собою. Найчасті­ше термін «організація» вживається для позначення такої властивості, як упорядкування всіх елементів визначеного об' єкта в часі і просторі. Щодо організації бухгалтерського обліку, то та­ке поняття може бути визначено як науково-обґрунтована сукуп­ність умов, за яких найбільш економно і раціонально здійснюєть­ся збір, обробка і зберігання бухгалтерської інформації з метою оперативного контролю за правильним використанням майна підприємства та надання користувачам неупередженої фінансової звітності. Загалом, організація — це один із найвідповідальніших етапів створення підприємства та підготовки його до ефективної діяльності. Без організації управління підприємством неможлива організація обліку. Для того, щоб бухгалтерський облік організу­вати, потрібно щоб власник підприємства застосував заходи, які були б направлені на забезпечення реєстрації фактів господарсь­кого життя, їх узагальнення з метою отримання необхідної інфор­мації для складання звітності та прийняття управлінських рішень. Організація передусім означає послідовність виконання операцій чи процедур, а будь-яка послідовність передбачає порядок, який можна структурувати у етапи.

Виділяють три основні етапи організації обліку: методичний, технічний та організаційний. Вони між собою тісно пов'язані, кожний з них має певне призначення та притаманні лише йому процедури. Так, на першому, методичному етапі, здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, тобто елементів ме­тоду бухгалтерського обліку, на яких базуються оцінка та каль­кулювання, документування та інвентаризація, використання син­тетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвій­ного запису, бухгалтерський баланс та звітність. Другий, техніч­ний етап, полягає у виборі способу обробки облікових даних за тією чи іншою технологією (у ручному чи комп' ютеризованому режимі); розробці переліку облікових регістрів та їх форм за руч­ної обробки інформації, переліку комп' ютерних програм для об­ліку — за комп' ютеризованого обліку; встановленні порядку здійснення записів у регістрах і переносу даних у регістри, а та­кож порядку надання інформації, отриманої в електронній облі­ковій системі.

Якщо під час першого та другого етапів здійснюється органі­зація ведення облікових записів, то третій етап — організаційний — полягає в організації роботи облікового апарату. Іншими слова­ми, це організація бухгалтерської служби, яка всі ці роботи має виконувати. Він включає: встановлення форми організації обліку, за якої визначається раціональне розміщення облікового апарату (розташування поруч з оперативними підрозділами чи працівни­ками, які часто взаємодіють з бухгалтерією тощо); визначення оптимальної структури облікового апарату (розподіл облікової праці за ділянками обліку); встановлення норм праці та часу, не­обхідного для виконання робіт і визначення оптимальної чисель­ності бухгалтерів; набір кадрів та їх навчання; організацію робо­чих місць бухгалтерів; встановлення належних інформаційних зв' язків між окремими частинами бухгалтерії та між бухгалтері­єю і оперативними підрозділами підприємства, а також із зовніш­нім середовищем (встановлення належного діловодства та до­кументообігу); організація матеріального, інформаційного і тех­нічного забезпечення облікових працівників; встановлення облі­ку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх фу­нкцій; організація архіву бухгалтерських документів; організація безпеки та захисту облікової інформації.

Від раціональної організації обліку багато в чому, якщо не в основному, залежить рівень управління економікою підпри­ємств і об'єднань, фірм і компаній. Це пов'язано з тим, що в обліку створюється левова частка інформації, яку використо­вує система управління. Від її повноти, обґрунтованості та до­стовірності залежить повнота управлінських рішень. Тому чим раціональніше організовано бухгалтерський облік у господарс­тві, тим більше якісної інформації отримають фахівці всіх служб управління для аналізу, контролю, регулювання і плану­вання. Все це потрібно враховувати при організаційній побу­дові бухгалтерської служби, під якою розуміють форму поділу праці, що передбачає розподіл облікових робіт між виконавця­ми. Конкретне вираження ця форма знаходить у відповідній структурі бухгалтерії і системі управління підприємством у ці­лому. Як правило, при досить великому обсязі облікової інфор­мації, бухгалтерська служба виступає як окремий структурний підрозділ, який може мати різну форму організації: централі­зована, децентралізована, змішана. Оскільки за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1] тлумачаться інші форми, перелічені вище, то, на думку автора статті, можна говорити про існування двох по­нять форм організації бухгалтерської служби або організації обліку — класичне та новітнє (рис. 1).

Два поняття форм організації обліку

Ж.

класичне

за Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

• централізована;

• децентралізована;

1 змішана.

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку — фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяльності;

договір зі спеціалізованою бухгалтерською або аудиторською фірмою;

• ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства.

Рис. 1. Два поняття форми організації обліку

Перше поняття (можна назвати його класичним) виникло у 50-х — 60-х роках минулого століття під час найвищого рівня розвитку організації управління, а, отже, й розвитку організації обліку. За ним форми організації обліку поділяють на централізовану, децен­тралізовану та змішану. За централізованої форми організації об­ліку на підприємстві у виробничих підрозділах реалізуються фу­нкції збору бухгалтерських даних (можлива також у місцях збору і попередня обробка), а формування звітних даних за ними і складання звітності здійснює головна (центральна) бухгалтерія підприємства. При цьому обліковий апарат зосереджений у голов­ній бухгалтерії, де ведеться весь аналітичний і синтетичний облік на основі первинних та зведених документів, що надходять з окремих підрозділів підприємства. В самих підрозділах здійсню­ють лише первинну реєстрацію господарських операцій. При де­централізованій формі організації обліковий апарат зосередже­ний в окремих виробничих підрозділах підприємства, де ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають окремі баланси і звіт­ність цехів, філій, структурних підрозділів. Головна бухгалтерія в цьому випадку здійснює зведення балансів філій, складає зведений баланс і звіти підприємства, проводить контроль за постановкою обліку в окремих частинах підприємства. Комбі­нована форма організації обліку поєднує елементи централіза­ції (головна бухгалтерія) з елементами децентралізації (під­приємство має окремий підрозділ, який функціонує на основі власного балансу).

Друге поняття форм організації обліку виникло у результаті переходу бухгалтерського обліку України на міжнародні стандар­ти, у зв'язку з чим набув чинності Закон України «Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні» [1]. Наведені у ньому форми організації обліку (перелічені вище) представляють собою не що інше як централізовану форму організації обліку, оскільки у кожному випадку (чи то введення до штату підприєм­ства посади бухгалтера, чи то створення бухгалтерської служби; чи користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку — фізичної особи, зареєстрованої як суб'єкт підприємницької діяль­ності; чи то договір зі спеціалізованою бухгалтерською або ауди­торською фірмою; чи ведення бухгалтерського обліку власником або керівником підприємства) — в усіх випадках без винятку ін­формація і збирається, і реєструється, й узагальнюється в одному центрі — головній бухгалтерії. Де б вона не була розташована, ким би не вівся облік, хто б не очолював бухгалтерію, результат один — це завжди централізоване місце збору, обробки та систе­матизації інформації з метою надання її користувачам. Якщо ж бухгалтерська служба розосереджена на великій території

(наприклад, комерційні банки, які мають філії не лише у містах, а й у районних центрах на території цілої країни), то сюди усі пере­раховані форми організації обліку, що визначені Законом Украї­ни «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не відносяться, оскільки це вже децентралізована або змішана форма організації обліку.

Від форм організації обліку слід відрізняти, з одного боку, форму обліку, а з іншого — типи облікового апарату. Це пов' я-зано з тим, що ці поняття нерідко ототожнюються. Так, визнача­ючи загальну технологію організації бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки суб'єктів господарювання, С. Кузнєцова пропонує розглядати її як єдиний процес організації бухгалтерсь­кого обліку, що утворюється сукупністю взаємопов' язаних опе­рацій, серед яких виділяє операцію 3 «Обрання форми організації ведення бухгалтерського обліку» [3]. Той же підхід має місце у А. А. Пилипенка та В. І. Отенка. Вони, зокрема, вказують: «Фор­ма організації бухгалтерського обліку — це визначена система облікових регістрів (хронологічних і системних) певної форми і змісту для здійснення обліку наявності і руху майна (засобів), зміни правових відносин, а також процесів господарської діяль­ності [4, с. 42]. Однак не одне десятиліття їх тлумачення розкри­вало поняття іншої форми — форми обліку. Ось як вона визнача­ється у літературі: (1) це — сукупність облікових регістрів, які використовують у певній послідовності та взаємодії для ве­дення обліку із застосуванням принципу подвійного запису [5, с. 194]; (2) кількість носіїв, порядок розташування на них ін­формації і метод їх заповнення [6, с. 72]; (3) інформаційно-пошукова система, призначена для збереження даних, це як би «банк даних», а регістри в ньому є способом організації і збе­рігання інформаційних масивів [7, с. 324]; (4) сукупність алго­ритмів для обробки первинних даних і отримання результатив­ної облікової інформації за допомогою технічних засобів обліку [8, с. 96].

Отож, наведені приклади вказують на суттєву відмінність між поняттями форм — «формою обліку» і «формою організації об­ліку». Організація ведення обліку стосується суто його методики, тобто вибору методів і процедур відображення у системі бухгал­терського обліку господарських операцій, вибору облікових регі­стрів (синтетичного та аналітичного обліку) та порядку запису в них облікових даних (чи то в автоматизованому, чи то в ручномурежимі). Без сумніву, цей процес (його ще називають обліковий або технологічний) теж організують. Однак, як видно, зовсім за іншими критеріями, і називають таку організацію формою об­ліку. Форма ж організації обліку залежить від організаційної структури підприємства, яка дає базу для розміщення облікового апарату (чи він увесь знаходиться у центральному офісі, чи його окремі частини розосереджені на різних територіях, тобто безпо­середньо у місцях, де здійснюються господарські операції), тощо. Таким чином, форма організації обліку це організація апарату обліковців, який здійснює ведення обліку; а форма обліку це організація комплексу облікових процедур (методів і методик) та чітко визначена послідовність їх ведення «від балансу до ба­лансу».

Якщо форма організації обліку залежить від місць розміщення облікового персоналу, то типи облікового апарату залежать від підпорядкованості бухгалтерів, делегуванні повноважень та від­повідальності усередині бухгалтерії. У зв'язку з цим розрізняють три типи організаційної структури облікового апарату: лінійна, лінійно-штабна і комбінована (рис. 2).

НЛінійна (ієрархічна) — безпосереднє підпорядкування виконавців головному бухгалтеру

Лінійно-штабна — делегування деяких прав головного бухгалтера керівникам

секторів та відділів

Комбінована — поєднання лінійної і лінійно-штабної структури апарату

Рис. 2. Типи організаційної' структури облікового апарату

За лінійної (ієрархічної) структури відбувається безпосереднє підпорядкування виконавців головному бухгалтеру, за лінійно-штабної частина повноважень і деяких прав головного бухгалте­ра делегується керівникам секторів та відділів. В умовах комбі­нованої структури поєднуються елементи лінійної і лінійно-штабної структури облікового апарату.

Висновки. Резюмуючи викладене вище, можна зробити на­ступні висновки. По-перше, в Україні діє один — класичний підхід до визначення форм організації обліку, за яким існує три основні: централізована (куди відносяться усі форми, ви­значені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінан­сову звітність в Україні»), децентралізована і змішана. По-друге, існує два поняття форм: форма організації обліку — це організація апарату обліковців, який здійснює ведення обліку, та форма обліку — це комплекс процедур і чітко визначена по­слідовність їх виконання (ведення обліку) — «від балансу до балансу». По-третє, форма організації обліку відрізняється від типів облікового апарату: форма ґрунтується на місцях розмі­щення облікового персоналу (горизонтальні зв'язки), а тип — на підпорядкованості обліковців усередині бухгалтерії (верти­кальні зв'язки).

Література

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996- XIV// Баланс (спец. випуск). — 2000. — № 2. — С. 3-7.

2. Організація бухгалтерського обліку. Підручник для студентів спец. «Облік і аудит» вищ. навч закладів./ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-є вид., доп і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2002. — 592 с.

3. Кузнецова С. Технологія організації бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки суб'єктів господарювання // Бухгалтерський облік і аудит. — 2008. — № 6. — С. 29-33.

4. Пилипенко А. А., Отенко В. І. Організація обліку і контролю. На­вчальний посібник. — Харків: Вид. ХДЕУ, 2002. — 288 с.

5. Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтер­ського обліку та аудиту: Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. — К.: Знання, 2004. — 348 с.

6. Медведев М. Ю. Общая теория учета: естественный, бухгалтерс­кий и компьютерный методы. М.: Дело и сервис, 2001. — 752 с.

7. Соколов Я. В. Основы теории бухгалтерского учета. М.: Финан­сы и статистика — 2003. — 496 с.

8. Пушкар М. С. Філософія обліку. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 157 с.

Статтю подано до редакції 08.10.09 р.

Страницы:
1 


Похожие статьи

Т М Сльозко - Два поняття форми організації обліку

Т М Сльозко - Методологічні основи бухгалтерського обліку два напрямки теоретико-економічного підходу