І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Необхідність приведення підприємств галузі у відповідність із нормами GMP вимагає виділення виробників засобів для досягнення цієї мети. Разом з тим відсутність системи підтвердження відповідності нормам GMP обмежує експортні можливості виробників. Очікується, що ситуація покращиться після вступу Польщі в PIC/S (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme) та ЄС.

До кінця 80- х рр. оптовий і роздрібний ринок ЛЗ у Польщі був монополізовано 17 державними підприємствами групи "Cefarm". Зараз у країні працює близько 400 приватних оптових компаній, фірм регіонального або місцевого масштабу. Але є великі комерційні підприємства, які шляхом злиттів й поглинання дрібних фірм створили основу національних дистриб'юторських структур. ДО них ставляться: Polska Grupa Farmaceutyczna S.A. (PGF), Farmacol S.A., Prosper S.A., ORFE S.A. Ці фірми входять у групу лідерів і виступають ініціаторами приватизації підприємств групи "Cefarm" [5].

Приватизація польських фармацевтичних підприємств _

Назва підприємств перед приватизацією

Інвестор

Рік підписан­ня угоди

Пакет акцій, %

Ціна, $ млн.

Інвестиційні зобов'язання

Гарантії зайнятості, років

 

 

 

 

 

Сума, $ млн.

Період, років

 

Polfa Poznan

GlaxoWellcome

1997

80,00

220,000

100,000

5

4,0

Polfa Rzeszow

ICN Pharmaceuticals

1997

80,00

33,700

20,000

2

6,0

Polfa Krakow

Pliva Zagrzeb Bank Handlowy

1997

80,00

99,900

75,000

6

3,0

Jelfa Jelenia

Gora

Біржові інвестори (пасивні)

1994

60,00

16,744

23,184

Polfa Kutno

Польско-американ-ський фонд підприємництва Біржові інвестори

1995

49,30

7,728

7,728

 

2,0

Polfa

Lyszkowice

Byk Gulden Lomberg Chemische Fabrik GmbH

1996

51,00

 

25,760

 

1,5

Polpharma

Starogard

Gdansk

Spectra Management Prokom Investments S.A.

2000

52,50

59,506

180,320

5

3,5

Polfa Lodz

Колектив

співробітників

підприємства

1997

100,00

 

 

 

 

Farmapol Poznan

Колектив

співробітників

підприємства

1997

100,00

 

 

 

 

Polfa

Boleslawiec

NFI VII продаж фірмі Gerresheim er Glass AG

 

99,78

 

 

 

 

Підсилюється також конкуренція серед оптових компаній, кількість оптових складів збільшується швидше, ніж кількість роздрібних аптечних організацій. Польща входить у групу європейських країн з найбільшою кількістю оптових складів у порівнянні з кількістю постачальників і аптек. Аналіз цього співвідношення свідчить, що в найближчі роки продовжиться консолідація оптових фармацевтичних фірм, збережеться тенденція до зменшення кількості суб'єктів, що працюють в даній сфері.

Вражає ступінь відкритості польського фармринку в тій його частині, що стосується приватизації фармацевтичних підприємств. Можна сподіватися, що згодом вітчизняні виробники лікарських засобів також зможуть збільшити обсяги інвестицій у власні українські підприємства, а також будуть пишатися тим, що вони відповідають рівню найбільших мультинаціональних фармацевтичних концернів.

4. Глобалізація і еволюція фармацевтичної галузі України. Еволюційні процеси розвитку фармгалузі в Україні також потребують гармонізації національного законодавства з вимогами Євросоюзу (ЄС), розробки відповідної нормативно-правової бази, що регулює фармацевтичну діяльність, створення національної лікарської політики, що визначає соціальні пріоритети у забезпеченні населення лікарськими засобами, а також впровадження на підприємствах і організаціях галузі міжнароднихстандартів, перш за все належної виробничої (GMP), клінічної (GCP), лабораторної (GLP), дистриб'юторської (GDP), аптечної (GPP) та інших належних практик.

Станом на 1 липня 2007 р. в Україні налічується 140 виробників фармацевтичної продукції. 18 виробничих дільниць девяти українських виробників сертифіковані на відповідність вимогам GMP. Перелік цих підприємств наведено у таблиці 2 [6].

Таблиця 2

Сертифікація фармацевтичних підприємств на відповідність вимогам GMP

з/п

Підприємство

№ сер­тифікату

Кількість найменувань ЛЗ, виробництво яких здійснюва-лося на момент сертифікації

Кількість найменувань ЛЗ, виробництво яких здійсню-ється на 01.07.2007

 

 

№ 1/3

3

8

1

ЗАТ НВЦ

№ 2/3

6

11

 

„Борщагівський ХФЗ"

№ 6/2

16

29

 

 

№11

6

6

2

ЗАТ „Індар"

№ 3/1

11

29

 

 

№ 4/2

1

11

3

ВАТ „ Фар мак "

№ 9/1

12

24

 

 

№13

2

2

4

ЗАТ Фармацевтична

№ 5/1

3

7

 

фірма „Дарниця "

№14

10

10

5

ТОВ „ Фармастарт "

№ 7/2

6

27

6

ВАТ „Київ

№ 8/1

3

15

 

медпрепарат "

№10/1

11

11

7

АТ „Галичфарм "

№12

4

4

8

ВАТ "Інтерхім"

№15

23

23

 

 

№16

13

13

9

ТОВ "ТРИ"

№17

1

1

 

 

№18

2

2

Всього

133

33

Однією з ключових складових системи забезпечення якості препаратів є оцінка компетентності та незалежності лабораторій з контролю якості ЛЗ, а також - перехід на прийняті в світі форми технологічної документації, що забезпечує документальне підтвердження функціонування системи забезпечення якості ЛЗ на підприємствах.

Оцінка лабораторій здійснюється шляхом їх атестації та акредитації. За першу половину 2007 року Державною службою акредитовано: 5 незалежних лабораторій вищого рівня, що спроможні проводити державний контроль якості лікарських засобів у повному обсязі; 18 лабораторій регіональних інспекцій з контролю якості лікарських засобів; на 16 вітчизняних підприємствах-виробниках лікарських засобів атестовано лабораторії відділів контролю якості. Зазначена процедура здійснюється відповідно до рекомендацій PIC/S (документ РН 2/95) та ВООЗ (WHO TRS № 902, 2002).

З метою розширення експортного потенціалу українських виробників запроваджено сертифікацію ЛЗ для міжнародної торгівлі. Процес сертифікації повною мірою відповідає Системі сертифікації лікарських засобів для міжнародної торгівлі, що регламентується ВООЗ (WHO RTS № 823, 1992).

Ще одним кроком у напрямку розширення експорту вітчизняних ліків є діяльність Державної служби в частині визнання національних сертифікатів відповідності виробництв вимогам GMP на міжнародному рівні, що забезпечується вступом національного регуляторного органу у сфері обігу лікарських засобів до міжнародної системи співробітництва фармацевтичних інспекцій (PIC/S).

У відповідності до Порядку проведення сертифікації виробництва ЛЗ, затвердженого наказом МОЗ України № 391 від 30.10.2002 р. та з метою створення умов для експорту вітчизняних препаратів, підвищення та забезпечення якості відповідно до визнаних світових норм, недопущення до обігу в Україні неякісних препаратів шляхом підтвердження відповідності виробництва чинним вимогам Державною службою проводиться визнання сертифікатів GMP іноземних виробників.

Але основним стратегічним питанням розвитку вітчизняної фармацевтичної промисловості є перехід на стандарти належної виробничої практики (GMP).

5. Глобалізація та міжнародне інвестування: досвід створення спільних фармацевтичних підприємств в Україні. У 2007 році проведено інспектування та видано сертифікат GMP ВАТ "Сумісне українсько-бельгійське хімічне підприємство Інтерхім" (м. Одеса), досвід створення якого потребує більш детального розгляду.

Заснування у 1992 р. ВАТ "інтєрхім" є віддзеркаленням впливу глобалізації на розвиток вітчизняної фарміндустрії. ВАТ "Інтерхім" входить до системи Державного комітету України з медичної та мікробіологічної промисловості. ВАТ "Інтерхім" виробляє та імпортує хімічні реактиви та фармацевтичні субстанції. Акціонерний капітал розподілений серед акціонерів ВАТ - 2 юридичних та 67 фізичних осіб (табл. 3).

Виробнича дільниця складається з двох виробництв ХВОП (хімічне виробництво органічних продуктів) и ГЛЗ (виробництво готових лікарських засобів). ВАТ СП "Інтерхім" виробляє фармацевтичні субстанції, хімічні реактиви для лабораторного та промислового використання, готові препарати (таблетки). Підприємство надає послуги: оптова та роздрібна реалізація ГЛЗ, фармацевтичних субстанцій, допоміжних матеріалів для фармпромисловості, оптова та роздрібна реалізація косметичних товарів.

Таблиця 3

Інформація про розподіл акцій емітента ВАТ "Інтерхім"_

Найменування

Місце-

знаходженн

я

Кількість

акцій

(шт.)

Від загальної

кількості

акцій(%)

Кількість акцій за видами

 

 

 

 

прості іменні

інші

Фізіко-хімічний інститут ім. О.В.Богат-ського НАН України

Україна,

Одеса

1 000

13,158

1 000

0

Семфорд ЛЛС, ПЛС

США, NW,         3 689                48,54         3 689

0

3 фізичні особи

Україна             1309               17,224 1309

0

Усього                                                 5998               78,922 5998

0

Інші 64 фізичні особи      Україна             1602              21,078 1602

0

Загальна кількість:                               7600             100,000 7600

0

Споживачі фармацевтичних субстанцій - ВАТ "Дальхімфарм" (м. Хабаровськ,

РФ), АТ "Олайнфарм" (м. Рига, Латвія), ТОВ "Хантер Груп" (м. Москва, РФ), ТОВ

"Олігофарм" (м. Москва, РФ). Допоміжні матеріали для фармацевтичної промисловості: ЗАТ ФФ "Дарниця", ТОВ "Київмедпрепарати", Київський вітамінний завод, Борщагівський хімфармзавод (м. Київ), АТ "Здоров'я" (м. Харків), ТОВ "Стіролоптфармторг" (м. Обухів). Споживачі хімічних реактивів - "Акрос Органікс Н. В." (м. Гіль, Бельгія) Готові лікарські засоби - значні оптові фармацевтичні фірми:

АТЗТ "Альба Україна" (м. Київ), ТОВ "БадМ" (м. Дніпропетровськ), ТОВ "Артур-К"

(м. Київ), ТОВ "ФРА-М" (м. Донецьк), ТОВ "Донфармхолдінг" (м. Донецьк), ПТП МП " Едельвейс" (м. Львів), ТОВ " Крим Фармація" (м. Симфіропіль) [7].

Виробництво фармацевтичних субстанцій i готових ЛЗ підлягає модернізації технологічних процесів i обладнання, підготовки спеціалістів у відповідності до правил GМР. Конкурентами ВАТ СП "Інтерхім" у виробництві ГЛЗ є: ЗАТ ФФ "Дарниця", ГХФП "Біостимулятор", ТОВ "Фармак", ТОВ "Здоров' я". Що стосується виробництва фармацевтичних субстанцій - вони унікальні, не виробляються в Україні і не мають конкурентів. Тобто вплив глобалізаційних процесів на рух інвестиційного капіталу дозволив створити в Україні фармацевтичне підприємство, що виробляє конкурентоспроможну як на вітчизняному, так і на міжнародному ринку продукцію.

Висновки. Таким чином, результати дослідження дозволяють сформулювати основні загальні положення щодо розвитку українського фармацевтичного сектору:

1. Фармацевтичний бізнес давно вже став поняттям інтернаціональним, а тенденція щодо його укрупнення й глобалізації створює певні труднощі на шляху інтеграції України в даний сектор світової економіки.

2. Транснаціональні фармацевтичні корпорації були одними з перших міжнародних компаній, які почали активно освоювати перспективний український ринок. На початку 90-х рр. практично повна відсутність конкуренції серед українських виробників дозволила іноземним компаніям створити свої "ніші" і в досить короткий термін охопити значні сегменти ринку, при відносно низьких витратах на маркетинг.

3. Післякризовий період став своєрідною оцінкою правильності стратегічного управління для виробничих та дистриб' юторських структур. Саме тоді треба було зміна технології керування, оскільки одним з важливих факторів стало збільшення конкурентоспроможності вітчизняних фармацевтичних підприємств, переважна більшість яких була приватизована, у тому числі й за участю іноземного капіталу.

4. Майбутнє міжнародних фармкомпаній, що працюють на українському ринку, на наш погляд, пов'язане зі створенням спільних, конкурентоспроможних та експортоорієнтованих підприємств. На користь цього твердження говорить те, що в Україні є й висококваліфіковані трудові ресурси, і доступна сировина, і можливість зниження логістичних витрат. Є й перспективи значного збільшення місткості ринку, одержання ефекту від розширення виробництва й скорочення витрат, можливість створення власних оптових та роздрібних мереж. Успішним прикладом може служити створення ВАТ "Сумісне Українсько-Бельгійське хімічне підприємство" Інтерхім".

5. Методи й заходи щодо гармонізації національних систем з міжнародними вимогами, що застосовуються операторами фармринків у країнах, що опинились перед необхідністю інтеграції в європейський і світовий ринки, дещо відрізняються від не завжди ефективних, але традиційно використовуваних у нашій країні. Тому досвід, наприклад, Польщі може стати корисним для керівників українських фармпідприємств.

6. З усіх угод, що діють у рамках WTO, найбільш неоднозначний вплив на фармпромисловість України, на забезпечення населення ЛЗ, на охорону здоров'я може створити Угода щодо торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності (TRIPS).

7. Визначений Президентом та Верховною Радою України курс на інтеграцію до ЄС, вступ України до WTO втілюється урядом в реальні дії. Вітчизняне фармацевтичневиробництво одним із перших серед галузей економіки почало реальний перехід на роботу у відповідності із загальновизнаними світовими та європейськими стандартами.

РЕЗЮМЕ

В статье проанализированы тенденции развития мирового и отечественного фармацевтического сектора, сформировавшиеся под влиянием процесса глобализации.

SUMMARY

In article the tendencies of development world and domestic pharmaceutical sector, generated under influence of globalization process are analyzed.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Курс на глобализацию//Фармацевтический вестник. - 2004. - №11 (332). - С. 7-14.

2. Цирлин С. Консолидация в мировой фармацевтической отрасли// Ремедиум.- 2002.-№ 3.- С. 16-19.

3. Макаренков А. Азбука и арифметика ВТО //Еженедельник Аптека.- 2006.- № 38 (559) от 02.10.06. - С. 10-13.

4. Украина и WTO - патентное право и лекарственные средства //Еженедельник Аптека. - 2006. - № 50 (321) от 24.12.01. - С. 19-23.

5. Сухинин Д. Польша - terra incognita? // Еженедельник Аптека. - 2003. - № 2 (373) от 20.01.03. - С.21-26.

6. Інформаційно-аналітичні матеріали про підсумки діяльності галузі охорони здоров'я у І півріччі 2007 р. Звіт Міністерства охорони здоров'я України // http://www.moz.gov.ua.

7. Звіт ВАТ " Сумісне Українсько-Бельгійське хімічне підприємство" Інтерхім" за 2006 рік / ТОВ "Агенція фондового ринку". - 07.05.2007 // http://www.smida.gov.ua.

Надійшла до редакції 13.10.2007року

УДК 001.895

МЕТОДИ ВРАХУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПОНЕНТИ ТА ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ

ПРОЕКТУВАННІ

Мокій О.А., аспірант Національного інституту стратегічних досліджень (м. Київ)

Дослідження динаміки розвитку світової економіки за останні роки показало, що економічне зростання розвинених країн-інноваторів базується на використанні знань та новітніх технологій, що в свою чергу забезпечує високий рівень конкурентоспроможності держави у постіндустріальний період. Розвиток науково-технологічної та інноваційної сфери, будучи основою світового прогресу, більшою мірою визначається міжнародним співробітництвом в сфері трансферу технологій, кооперацією в області фундаментальних та прикладних досліджень, що на думку деяких науковців „...зумовлює зниження ризиків, пов'язаних із особливостями розробки новинок, ... , а також раціональне використання національного інноваційного потенціалу" [1, с.324-342].

Проте, чим вищі темпи економічного зростання, чим більше уваги приділяється

© Мокій О.А., 2007переходу країни до „економіки знань", промисловості п'ятого та шостого технологічних укладів, все частіше у стратегічних документах розвинених країн з' являються тези про необхідність нівелювання негативних факторів впливу на економіку. Тобто, актуалізується потреба у дослідженнях та ґрунтовному аналізі впливу науково-технологічної та інноваційної діяльності, трансферу технологій на економічну безпеку країни, особливо на її екологічну компоненту. В цьому контексті погодимося з Я.Жаліло, що економічна безпека країни визначається як „...складна багатофакторна категорія, що характеризує здатність національної економіки до розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що створюють загрозу стійкому збалансованому розвиткові країни; забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання" [ , с.115-123].

Одним із ключових завдань в сфері забезпечення економічної безпеки України ще у 2003 р. було задекларовано створення надійних гарантій технологічної та техногенної безпеки; оновлення виробничого обладнання, рівень зносу якої наближається до критичного; забезпечення безаварійної роботи на об' єктах підвищеної небезпеки; вирішення питань утилізації небезпечних відходів; впровадження новітніх технологій їх переробки [3]. Незважаючи на те, що перелічені завдання так і не було виконано, до цього переліку необхідно було б додати ще декілька пунктів, основними з яких є розробка механізмів проведення моніторингу впровадження новітніх технологій в довгостроковому періоді, аналіз сучасного стану навколишнього середовища в контексті зростаючої ролі технологічних інвестицій в економічному зростанні з метою виявлення негативних тенденцій та виникнення екологічних ризиків.

Актуальність цих завдань полягає в тому, що науково-технологічний обмін, формуючи основу економічного розвитку країни, покликаний забезпечувати лише позитивні тенденції зросту і не виступати загрозою національній (економічній) безпеці країни. Сукупність кризових явищ, техногенних та екологічних катастроф, що відбуваються в світі та в Україні спричиняє необхідність дослідження впливу технологічних змін, виявлення передумов негативних чинників економічного зростання та розробки відповідних механізмів здійснення заходів протидії цим чинникам.

Метою статті є розробка методичних підходів до оцінки інвестицій з врахуванням технологічної та трансакційної компонент.

Багатоаспектність досліджуваної проблематики відображена у працях вітчизняних вчених. Зокрема, методології розробки математичних моделей складних систем безпеки та нівелювання загроз і ризиків саме екологічної безпеки присвячені праці В. Гейця, Л.Гринів, Я.Жаліло, А.Качинського, Д.Лук'яненка, В.Чужикова [4, с.14-15; 5, с. 206­209; 2; 6; 1, с.324-342]. Також у дослідженнях Ю.Бажала та Д.Стеченко здійснено економічну оцінку технологічного розвитку країни, включаючи оцінку діючих державних науково-технічних програм, а також розглянуто організаційні аспекти управління процесом виконання інноваційних проектів та запропоновано методи оцінки їх ефективності [7; 8, с.199-202].

З метою виявлення залежності рівня екологічної безпеки країни (в регіональному розрізі) і показників, що у своїй сукупності характеризують науково-технологічний прогрес та відображають економічне зростання (валова додана вартість), здійснений багатофакторний статистичний аналіз (метод панельної регресії). За залежну змінну було обрано показник обсягів викидів в атмосферу на одну особу, який дещо частково відображає загальний рівень екологічної безпеки в регіоні, але застосований нами через відсутність статистичних даних решти ймовірних показників екологічного стану. Як незалежні змінні було взято фактори, які характеризують науково-технічний прогрес іекономічне зростання. Серед них: кількість організацій, що виконують наукові та науково-технічні роботи; фінансування наукових та науково-технічних робіт; кількість виконаних розробок; обсяги фінансування інноваційної діяльності; кількість поданих заявок на винаходи; обсяг реалізації ліцензійної продукції; кількість отриманих охоронних документів на винаходи; кількість померлих дітей віком до одного року; валова додана вартість на одну особу тощо (загалом - 23 показники).

Результати багатофакторного регресійного аналізу свідчать про існування міцного зв'язку між залежною і незалежними змінними (коефіцієнт кореляції становить 0,98) (рівняння 1). В свою чергу, щільність зв'язку залежної і незалежних змінних відображає так звана „діаграма розсіяння" (рис. 1).

Зазначимо, що в процесі здійснених розрахунків для остаточного рівняння регресії було обрано лише вісім факторів, які здійснюють найістотніший вплив на екологічну безпеку    регіонів    (при    врахуванні    інших    показників    регресійні моделі характеризувалися низьким рівнем статистичної значущості). ВДВ=-189,7-0,46Х1+0,5Х3+3,2Х5-2,8Х6+0,4Х8-0,3Х14+0,7Х19-0,3Х20 (1) R=0,98; R2=0,87; DW=1,70

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету