І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Сотрудниками Института совместно со специалистами Донецкого горисполкома разработана «Стратегия социально-экономического развития г. Донецка до 2020 года», которая принята к реализации сессией Донецкого городского совета депутатов. Генеральная цель, принятая стратегией, - достижение европейских стандартов по показателям уровня и качества жизни населения. В развитие генеральной цели приняты основные стратегические цели, среди которых:

- повышение уровня доходов населения и формирование среднего класса;

- развитие системы образования;

- развитие здравоохранения и стабилизация численности населения города;

- развитие промышленности города;

- развитие малого бизнеса;

- активизация инновационной и инвестиционной деятельности и еще семь конкретных стратегий.

Ожидается, что в результате реализации стратегии социально-экономического развития города Донецка согласно стратегии активизации инновационной и инвестиционной деятельности будут получены результаты в сравнении с 2006 г.:

По всем основным стратегиям обоснованы прогнозные цифры, мероприятия по обеспечению их достижения, финансовое, трудовое, кадровое, информационное обеспечение, что позволит улучшить качество труда и жизни населения города Донецка, условия самореализации личности.

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.2, 2007

 

2006 г.

2020 г.

Удельный вес предприятий всех видов деятельности, осуществляющих инновации, %

2

40

Удельный вес продукции, соответствующей международным стандартам ISO, в общем объёме реализованной продукции

31,7

95,0

Удельный вес продукции инновационно активных предприятий в промышленности, %

11,5

90,0

Капитальные инвестиции, млрд. грн.

5,0

65,0

Прямые иностранные инвестиции на 1 жителя, долл. США

437

5000

Конкретна и конструктивна разработанная специалистами Института экономики промышленности (г. Донецк) и Институтом региональных исследований (г. Львов) концепция «Совершенствование механизма оценки уровня социально-экономического развития регионов», позволяющую организовать и проводить работу по рейтинговой оценке регионов Украины. Материал передан Комитету Верховной Рады Украины по вопросам государственного правительства, региональной политики и местного самоуправления. Работу по рейтинговой оценке регионов следует проводить ежегодно. Полученные результаты могут быть использованы при оценке уровня развития регионов, инновационной деятельности в регионах и на предприятиях, при разработке соответствующих инновационных и социально-экономических программ.

С целью активизации инновационных и инвестиционных процессов в промышленности Институтом обоснованы и разработаны:

рекомендации и положения: по прогнозированию, программированию и индикативному планированию инновационного развития; по формированию инновационных структур (технопарков, техноцентров, бизнес-центров и др.); научно-методические положения: о реконструкции предприятий; об интеграции научно-технической сферы Украины в мировое хозяйство;

обоснована необходимость разработки специального закона, регламентирующего правовые отношения в сфере венчурного финансирования. В Верховную Раду, Министерство образования и наук Украины, в Центр законодательных инициатив при Донецком облсовете подан, разработанный Институтом экономики промышленности проект Закона Украины «О венчурном инвестировании инновационной деятельности».

Конструктивная практическая работа проводится Институтом экономики промышленности НАН Украины по интеграции академической и ВУЗовской науки и образования по следующим направлениям:

- выполнение важнейших НИР творческими коллективами отделов Института и кафедр Вузов. Так, отдел проблем экономики предприятий Института на основе договоров творческого сотрудничества работает с учеными кафедр экономики предприятий ДонНУ и ДонНТУ, кафедр финансов НТУ «Львовская политехника» и ДонУЭП, кафедры налогообложения Харьковского национального экономического университета, кафедры экономики предприятий и корпораций Тернопольского национального университета народного хозяйства МОН Украины и др.;

- создание совместных научно-образовательных или образовательных институтов по отдельным проблемам при университетах (Днепропетровский национальный горный университет, Луганский педагогический университет МОН Украины);

- руководство профильными кафедрами докторами наук Института в Университетах и институтах (кафедра финансов и банков ДонНТУ - чл.-кор. НАН Украины, д. э. н. проф.. Вишневский В. П., кафедра экономики предприятий Восточно-Украинского института менеджмента - д.э.н., проф.. Булеев И.П., кафедра менеджмента Дон НТУ - д. э. н. Мартякова Е. В.);

- руководство ГЭК (ДонНУ - Булеев И. П., ДГМА - Брюховецкая Н. Е., ДонУЭП - Вишневский В. П, Землянкин А. И. и др.);

- заведование научными секторами работниками Вузов В МОН Украины в Институте (д.э.н., проф. Брюховецкая Н.Е., д.э.н., проф. Макогон Ю.В., д.э.н., проф. Александров И. А. и др.);

- руководство докторами и аспирантами учеными Института и Вузов;

- объединенные аспирантуры, магистратуры, специализированные лицеи и школы, в которых работают ученые Института и вузов по проблемным программам;

- создание кафедр на крупных предприятиях, школ профессионального мастерства, экономического образования;

- систематическая реальная стажировка ученых вузов в Институте, студентов

Вузов.

Реализация указанных направлений позволяет в некоторой мере ликвидировать, образовавшийся в результате рыночных преобразований, разрыва между академической наукой и производством, возникшей при ликвидации отраслевых институтов. Создаются предпосылки восстановления на качественно новом уровне системы «фундаментальная наука - образование - прикладные исследования -производство», а также создать новую систему «школьное образование - высшее образование - наука - непрерывное образование - производство».

При разработке программ по усилению взаимосвязи науки и образования следует соблюдать принципы:

недопущения поглощения ВУЗами научно-исследовательских институтов академий наук;

раздельное финансирование научной и образовательной сфер на всех уровнях;

создание единой структуры (системы) повышения квалификации и переподготовки специалистов НАН Украины и Вузов Украины.

Для реализации изложенных выше и других мероприятий, направленных на развитие экспортного потенциала Украины, ее конкурентоспособности, инновационного развития необходима соответствующая инфраструктура: институциональная, инновационная.

Инновационная инфраструктура обеспечивает инновационную систему всеми видами услуг, взаимодействие элементов инновационной системы, соответствует интеграции и диффузии инноваций.

В настоящее время для усиления инновационной структуры следует использовать ярмарки и аукционы научно-технических разработок, страхование инновационных рисков, лизинг, венчурный капитал. Необходимо активизировать работу технопарков, бизнес-инкубаторов, других инновационных структур, научно-технических центров, выставок достижений науки и техники, институциональных институтов и организаций.

Решение изложенных проблем, других задач инновационного развития в государстве, конкретность в инновационной деятельности органов государственного, регионального управления, местного самоуправления, предприятий, ученых и специалистов позволит перейти от агитационной работы к реальному формированию инновационной экономики в Украине, общества знаний.

В статье рассматривается инновационный аспект развития экономики Украины. SUMMARY

The innovative aspect of development of economy of Ukraine is considered in the article. СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Статистичний щорічник України за 2006 рік. За ред. Осауленка О.Г. Держкомстат України. К., 2007, с. 248.

2. Економіка України за січень-листопад 2007 року // Урядовий кур'єр, 27 грудня 2007 року. - №. 244. - С. 1, 7.

3. Статистичний щорічник України за 2005 рік. За ред. Осауленка О. Г. Держкомстат

України. К., 2006, с. 263.

4. Стратегия социально-экономического развития города Донецка до 2020 г. ИЭП НАН Украины, Донецк, 2008. - 80 с.

Надійшла до редакції 20.11.2007року

УДК 330.3:339.9

КОРОТКОСТРОКОВІ І ДОВГОСТРОКОВІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ УМОВ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

Пузанов      професор кафедри міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.е.н., проф.

Зміни умов торгівлі безпосередньо впливають на національний доход. На макрорівні при поліпшенні умов торгівлі спостерігається або зростання споживання без збільшення зовнішнього боргу, або зростання накопичення; при погіршенні умов торгівлі неминуче спостерігається зниження витрат. Зниження витрат можна загальмувати за рахунок зовнішнього запозичення, але в кінцевому результаті витрати скоротяться слідом за зниженням доходів.

На макрорівні падінню національного доходу внаслідок погіршення умов торгівлі важко запобігти заходами фінансової і податкової політики. Отже, зміни умов торгівлі вимагають прийняття додаткових заходів по пристосуванню національної економіки на рівні фінансових і податкових заходів. У кінцевому результаті втручання в регулятивний механізм реалізації економічної політики є неминучим.

Ключовим компонентом регулювання є зміна національних витрат, але це може призвести до серйозних змін в структурі виробництва і розподілі внутрішніх інвестицій, що в свою чергу приведе до серйозних змін пропорцій внутрішніх цін. Тому аналіз впливу зміни умов торгівлі на попит, виробництво і цінові пропорції є вкрай важливим.

У зв'язку з цим першорядне значення має відповідь на питання - чи необхідно внаслідок змін умов торгівлі робити невідкладні зміни структури споживчих витрат або норми нагромадження? Зростання нагромадження в результаті отримання додаткового доходу від поліпшення умов торгівлі прямо впливає на майбутній рівень споживання,

© Пузанов 2007оскільки у разі погіршення умов торгівлі буде нівельуватися зниження споживання. Отже, відповідна зміна витрат внаслідок зміни умов торгівлі значною мірою залежить від фактора часу. Таким чином, другим напрямом економічного аналізу є визначення принципів прийняття обґрунтованих рішень по реалізації економічної політики відносно нагромаджень.

Потрібно чітко розрізняти наслідки змін умов торгівлі довготривалого і короткочасного характеру. Коли умови торгівлі і, отже, національний доход, схильні до серйозних змін, для стабілізації норми споживання і інвестицій важливим є доступ до міжнародних ринків капіталу. Це зумовлюється тим, що адаптація економіки до зміни умов торгівлі вимагає великих витрат і часу, тому вихід на міжнародні ринки капіталу може сприяти отриманню необхідних фінансових ресурсів для розв'язання цих проблем.

Хоча адаптація економіки до змін умов торгівлі є процесом, якій дорого коштує, і потребує часу, її швидкість залежить від політичних рішень, через що вплив іноземних позик на швидкість адаптації до змін умов торгівлі є також важливою проблемою. Однак, великі обсяги іноземних позик або кредитів спотворюють ринкові сигнали про рух відносних цін, так необхідних для ефективного пристосування до нових умов. Іноземні позики доцільно використовувати для згладжування відхилення відносних цін, які в противному разі є неминучими, але одночасно сповільнюють розробку відповідного регулятивного механізму. Надзвичайно швидка адаптація вимагає значно більших витрат, а це може породити дефіцит ресурсів і товарів і привести до помилок, що дорого коштують, яких можна уникнути при відносно помірних темпах розв'язання виникаючих проблем.

Досить серйозною проблемою, що вимагає розгляду, видається чинник невизначеності, властивий змінам умов торгівлі. Найбільш простим для аналізу і розробки економічних заходів є випадок, коли часові рамки змін умов торгівлі прогнозуються. Однак, в реалії прогнозувати характер зміни умов торгівлі надто складно. Чи будуть зміни торгівлі носити довготривалий характер, як скоро ситуація може повернутися до попереднього стану - це проблеми, які залежать від безлічі внутрішніх і зовнішніх чинників. Ситуація невизначеності примушує приймати надто обережні рішення по адаптації національної економіки до змін умов торгівлі, що в свою чергу, передбачає поступовість в прийнятті політичних рішень. Така поступовість передбачає, по-перше, більш високу у порівнянні з ситуацією стабільного і прогнозованого розвитку норму нагромаджень; по-друге, спробу уникнути витрат, що дорого коштують. На практиці це означає більш обережне вкладення внутрішніх інвестицій, ніж при прогнозованому економічному розвитку, при тому, що нагромадження, у разі позитивного сальдо, повинні концентруватися, принаймні протягом короткострокового періоду часу, у відносно ліквідних іноземних активах.

Розглянемо базові теоретичні підходи в рамках найпростішої моделі, яка б досить коректно відображала ситуацію із структурою виробництва в умовах зміни умов торгівлі. Теоретичні припущення зробимо з урахуванням сировинної спрямованості експорту України і її залежності від зовнішніх ринків. Передбачимо виробництво двох товарів, що продаються на світових ринках - сировини та машин і обладнання. Будемо вважати, що їх виробництво в рамках національної економіки за певний період часу складає Qo одиниць сировини та Qn одиниць машин і обладнання і є недостатньо великим для того, щоб впливати на ціни на світових ринках.

Розглянемо зміну умов торгівлі, яка передбачає зниження відносних цін на сировину. У цьому випадку доход зростає у разі його розрахунку на основі відносних цін на сировину і знижується при розрахунку на основі відносних цін на продукціюмашинобудування. Однак реальний доход, тобто купівельна сила продукції, що виробляється, знижується. Ця зміна доходу дорівнює зміні умов торгівлі зважених рівнем експорту, а саме:

AY = AP х (Qc - C0) (1)

де AY - зміни реального доходу; Px - зміна цін (умов торгівлі); С0 - внутрішнє споживання; (Qc-C0) - експорт.

У представленій залежності необхідно враховувати, що, якщо зміна умов торгівлі супроводиться зростанням трансфертів із-за кордону на величину AY, тоді рівень споживання С0, може залишитися на рівні, який був досягнутий до зміни умов торгівлі. Це означає, що показник AY являє собою величину, на яку погіршиться торгівельний баланс і зростуть іноземні запозичення в разі, якщо збережеться колишній рівень споживання, досягнутий до зміни умов торгівлі. Приведена залежність носить приблизний характер, однак дозволяє зробити два принципових висновки: по-перше, серйозні зміни в зниженні обсягів зовнішньої торгівлі можуть перекреслити роки економічного зростання; по-друге, серйозне погіршення умов торгівлі недостатньо для пояснення загального падіння ВВП.

Зупинимося більш детально на оцінці втрат доходу внаслідок погіршення умов торгівлі. Для цього спочатку необхідно визначити взаємозв' язок між загальними витратами і балансом поточних операцій. Суть проблеми у разі серйозного погіршення умов торгівлі полягає або в потребі у іноземних позиках з метою збереження вищого рівня витрат, або, навпаки, в скороченні споживчих витрат пропорційно зниженню доходу, з метою підтримки балансу міжнародних розрахунків на попередньому рівні. Ця проблема передбачає наявність альтернативних варіантів рішення, оскільки витрати, що перевищують сукупний доход, неминуче приведуть до зростання зовнішнього боргу, який необхідно буде обслуговувати. Цю ситуацію зовнішнього фінансування можна описати таким чином:

Dt+1 - Dt = rDt + (PxCx + CM) - (PxQx + QM) = Rdt + Mt - PxXt (2)

де D - чиста заборгованість країни в період часу t,

r - процентна ставка по боргах,

X - експорт,

M - імпорт,

C і Q - відповідно національне споживання і виробництво.

Права частина рівняння 2 являє собою дефіцит поточних операцій, який може розглядатися як перевищення внутрішніх витрат над внутрішніми доходами, або як перевищення імпорту товарів (Mt) і руху капіталу (Rdt) над сукупним експортом (PxXt). Дане рівняння показує величину дефіциту поточних операцій, яка повинна фінансуватися за рахунок зростання зовнішньої заборгованості або зниження чистих національних активів.

Рівняння 2 встановлює взаємозв'язок між сумою майбутнього і поточного боргу і визначає дисбаланс між внутрішнім прибутком і внутрішніми витратами. З цього рівняння можна також кількісно визначити майбутню суму боргу як функцію поточних і майбутніх витрат і доходу. Якщо зробити припущення, що зовнішній борг зростає не дуже швидко, можна отримати альтернативну залежність, що визначає відносний рівень бюджетних обмежень:

СО СО

^ (1 + r)-'Et+i =2 (1 + r)-i (Yt+i - Dt) (3)де Et - загальні витрати на споживання, Yt - доход.

Дане рівняння показує, що поточна вартість очікуваних майбутніх витрат на споживання повинна дорівнювати поточній вартості національного доходу зменшену на суму заздалегідь визначених зобов'язань по кредитах, Dt. Так, якщо в якомусь періоді часу передбачаються витрати більше національного доходу, вони одночасно передбачають менші витрати в порівнянні з розміром національного доходу в якійсь іншій період часу.

Бюджетні обмеження можна визначити і інакше:

S (1 + r)- ікXM - MM ] = Dt (4)

i=0

З рівняння 4 витікає важливий момент, пов'язаний з рівнем національної платоспроможності. Поточна вартість майбутнього позитивного сальдо торгового балансу повинна бути більшою, або дорівнювати поточному рівню зовнішньої заборгованості, або:

СС СО

X (1 + r)-i х Bt (1 + r) 1 х Dt (5)

i=0 i=0

де В - сальдо торгового балансу, D - зовнішня заборгованість.

Отже, у разі надмірної зовнішньої заборгованості з метою запобігання дефолту (невиконання зобов' язань) необхідно досягати ситуації, щоб поточна вартість позитивного сальдо торгівельного балансу була рівна вартості зобов' язань по зовнішніх боргах.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматриваются краткосрочные и долгосрочные последствия влияния условий внешней торговли на экономическое развитие.

SUMMARY

Short-term and long-term consequences of influence of conditions of foreign trade on economic development are considered in the article.

Надійшла до редакції 27.09.2007року

УДК 331.104:061

УДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО ТРУДОВИХ ВІДНОСИН НА

ВИРОБНИЧОМУ РІВНІ

Шаульська Л.В., д.е.н., професор кафедри управління персоналом і економіки праці, Донецький національний університет Харабуга С.В., Донецький національний університет

На сучасному етапі розвитку України як держави з ринковою економікою, після здійснення радикальних змін у господарському механізмі, загальної відмови від командно-адміністративних методів управління загострилися питання в області соціально-трудових відносин, оскільки економіка ринкового типу стала причиною

© Шаульська Л.В., Харабуга С.В., 2007нових проблем, таких як, зростання безробіття, поширення неповної зайнятості, бідності населення, значна диференціація доходів різних прошарків населення, зниження рівня соціальних гарантій, посилення інтенсивності праці тощо. Для їх вирішення і побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки актуальними і вкрай необхідними є дослідження перебудови соціально-трудових відносин, оскільки саме праця є основним джерелом підвищення добробуту населення та ефективності виробництва.

Соціально-трудові відносини мають значний вплив на продуктивність праці, якість трудового життя, соціальний мікроклімат на підприємстві, ступінь задоволеності своєю трудовою діяльністю працівників, що обумовлює особливий інтерес дослідження соціально-трудової сфери. Генеральний директор Міжнародного бюро праці Мішень Хансен відзначив, що трудові стосунки на підприємстві виконують не тільки економічну, а й демократичну і соціальну функції [4, с. 13].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету