І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Організаційно-керівничі інновації характеризуються організацією нових відділів, підрозділів та служб на всіх рівнях фірми. Тут же інноваційні заходи з підвищенням ефективності та удосконаленню методів управління виробництвом та персоналом.

Розглянемо головні підходи з класифікації інноваційних стратегій.

Більш простим є поділення інноваційних стратегій на стратегії лідера та послідовника. В основі такого розподілу полягає вид інновації, які впроваджують організації. Стратегія ринкового лідера має на увазі впровадження базисних (радикальних) інновацій, які включають створення принципово нових видів продукції, технологій, методів організації та керування. Стратегії послідовника дотримуються організації, які впроваджують поліпшені інновації.

Б. Санто приводить таку класифікацію стратегій [3]:

- за характером «плановиків» та «реалізаторів»: інституціональні (на рівні підприємства) та центральні (на державному рівні);

- за предметним складом на рівні підприємств розрізняють стратегії в області дослідження та розроблень, продуктової структури, ринку, фінансів, організації тощо, які є складовими частинами довгострокової інноваційної стратегії;

- за «менеджерською поведінкою»: традиційна, опортунистська, імітаційна, оборонна, залежна, наступальна.

Розуміти під інноваційною стратегією ту чи іншу модель поведінки компанії у нових ринкових умовах, можна виділити дві групи стратегій: активні та пасивні (рис.

1).

Підхід, який заснований на ідентифікації стратегічної конкурентної поведінки на ринку, запропонував Л. Г. Раменський. Згідно з цим підходом стратегічна поведінка буває чотирьох видів:

- віолентна (силова) стратегія;

- патієнтна (нішева) стратегія;комутантна (з'єднувальна) стратегія; експлерентна (піонерська) стратегія.

Інноваційні стратегії

Рис. 1. Класифікація інноваційних стратегій залежно від моделі поведінки

підприємства на ринку

Свій розвиток цей підхід отримав у роботах швейцарського експерту Х.Фрізевінкеля, який запропонував позначення типів інноваційних фірм, які асоціюються з тваринним світом («ліси», «слони», «леви», «миші» тощо).

В основі другого підходу до класифікації інноваційних стратегій лежить визначення цілі опрацьованої стратегії. В цій роботі розглядаються досягнення лідируючої позиції на ринку або затримання здобутих позицій (рис. 2).

Ця класифікація розширює та доповнює розподілення інноваційних стратегій за «менеджерською поведінкою», яку запропонував Б.Санто.

Цікава точка зору на розподіл стратегії Н.Ю.Круглової - виділення їх різновидів виходить з поняття конверсії. При цьому під конверсією діяльності підприємства вона має на увазі неперервну низку різноманітних реакцій на змінювання зовнішнього середовища і ринку товарів та технологій.

Цілі стратегії

Досягнення лідируючої позиції на ринку

 

Затримання здобутих позицій

t t

 

Наступальні стратегії

 

Стабілізаційні стратегії

•   стратегія створення нового ринку;

 

• оборонна;

•   стратегія придбання компанії;

 

• опортунистська;

•   "розбійницька" стратегія;

 

• залежна;

•  стратегія безперервного

 

• захисна;

удосконалення;

 

•   селективна (виборча).

•   стратегія порівняльних переваг;

 

 

• ліцензійна (імітаційна).

 

 

Рис. 2. Класифікація інноваційних стратегій в залежності від інноваційних цілей

Нововведення, які вносить конверсія, можуть мати всіляку ступінь радикальності: від зміни каналів розповсюдження продукції до істотної заміни технологічної ситуації. Серед більш типових стратегій, за думкою Круглової, можна виділити наступне:

- стратегія часткової зміни асортименту продукції;

- стратегія повної зміни асортименту;

- стратегія зміни технологічної спеціалізації;

- адаптація пріоритетів діяльності підприємства до вимог ринку за стадіями життєвого циклу технології/попиту.

Н. Ю. Круглова надає також класифікацію інноваційних технологічних стратегій, поділяючи їх таким чином:

- «вузьке сканування» - розроблення технологій, які спроможні забезпечити лідерство в одному з сегментів ринку;

- стратегія технологічного стрибка, який забезпечує довгострокову перевагу в конкуренції.

Вказані обставини свідчать про необхідність системного пророблення підходів та розроблення комплексного класифікатора інноваційних стратегій.

Сучасне розуміння ролі інновацій та інноваційної діяльності компаній у глобальній конкуренції має довгу передісторію. Спроба пояснення конкурентоспроможності та причин її формування були розпочаті ще у XIX сторіччі. Теорія абсолютної переваги, яку висунув А.Сміт, змогла пояснити, чому країни, володіючи економічними ресурсами, можуть вигравати від розвитку міжнародної економіки незалежно від того, чи являються вони експортерами або імпортерами. Д.Рікардо обґрунтував теорію порівняльної переваги - принцип абсолютної переваги є лише частковим випадком. Він доказав, що економічні ресурси - природні, трудові тощо - розподіленні між країнами нерівномірно, а ефективне виробництво різноманітних товарів потребує різноманітних технологій або комбінацій ресурсів. Д.Рікардо прийшов до висновку, що переваги, як абсолютні, так і порівняльні, якими володіють країни, не є раз та назавжди наданими з початку [4].

Теорія міжнародної торгівлі Хекшера-Оліна пояснює причини формування тих або інших напрямків зовнішньої торгівлі. Країни вивозять переважно продукцію, у витратах на виробництво якої домінують відносно надлишкові у них ресурси, отже дозволяє її пропонувати за більш нижчою ціною. Проте у середині 50-х років емпірична перевірка основних виводів теорії Хекшера-Оліна на базі даних економіки США за 1947 р., зроблена американським економістом В. Леонт'євим, призвела до парадоксу: в імпорті США, де капітал був надлишковим фактором, мали перевагу капіталоємні товари.

Теорія життєвого циклу продукту, запропонована у середині 60-х років Р. Верной, пояснює розвиток світової торгівлі на основі життєвого циклу товару. З розвитком життєвого циклу товару його виробництво переміщується з країни, де товар розроблений, до країн з більш дешевими факторами виробництва. При цьому більш низькі витрати виробництва як і раніш рахуються головною умовою перемоги у конкуренції.

В 1991 році М. Портер запропонував нове розуміння ролі інновацій та інноваційної діяльності компаній у глобальній конкуренції [5]. Явним фактом є те, що у сучасних умовах значна частина світових товарних потоків пов' язана не з природними, а з придбаними привілеями, які цілеспрямовано формуються у конкурентній боротьбі. Виходячи з того, що на світовому ринку конкурентна боротьба ведеться між фірмами, а не країнами, М. Портер доказує, що єдина розумна концепція пояснення конкурентоспроможності на національному рівні - це продуктивність, яка розуміється як об' єм продукції, що виробляється одиницею витраченого труда або капіталу. Продуктивність, за його думкою, основний детермінант довгострокового стандарту життя, основне джерело національного доходу на душу населення.

Висновки. Важливою особливістю стану ринку сьогодні є безперервне збільшення ролі інновацій для досягнення успіху: зміна ситуації у зовнішньому середовищі потребує перегляду ролі та місця інновацій у діяльності компаній. Аналіз тенденції розвитку світового ринку у ХХ ст. виявив головну особливість: розвиток ринку міститься в безперервному збільшенні мінливості, нестабільності та непередбаченості.

РЕЗЮМЕ

Целью исследования на тему теоретико-методологических аспектов развития инновационной деятельности предприятий на международном рынке является изучение существующих теорий.

SUMMARY

Research objective on the subject of theoretical and methodological aspects of developmentof innovative activity of the operations on the international market is studying of existing theories.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогрес, 1982. - 453 с.

2. Амоша О.І., Кацура С.М., Щетілова Т.В., Бурим В.Г., Вишневький В.П. Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку.- Донецьк: ІЕП НАН України, 2002.-108с.

3. Санто Б. Инновация как средство экономического развития.-М.: Прогресс, 1990.­4. Рикардо Д. Сочинения. Т.1.-М.: Наука, 1955.- 256 с.

5. Портер М. Международная конкуренция. - М.: Международные отношения, 1993. -

642 с.

Надійшла до редакції 10.11.2007року

УДК 339.9 (477+510)

СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОТРУДНИЧЕСТВА

УКРАИНЫ И КИТАЯ

Фомичева Н.В., к.э.н., доцент, ДонНУ

Актуальность темы исследования. Китайско-украинские связи развиваются в здоровом и стабильном русле с момента установления дипломатических отношений в 1992 году. Украина готова активно взаимодействовать с Китаем в направлении более эффективной реализации существующего потенциала развития сотрудничества, прежде всего в торгово-экономической сфере. Не смотря на то, что председатель Китайской Народной Республики Цзян Цзэминь во время своего визита выразил в заявлении уверенность о перспективах сотрудничества Украины и Китая: «С каждым днем укрепляется дружба между народами двух стран, взаимное понимание и доверие; с каждым годом расширяется и развивается сотрудничество в политической, экономической, культурной, научно-технической областях, в сфере образования», сокращение товарооборота между нашими странами, начиная с 2000 г., свидетельствует о наличии некоторых проблем. Стратегическое партнерство Киева и

© Фомичева Н.В., 2007

Пекина, таким образом, носит, по оценкам экспертов, пока еще большей частью декларативный характер.

Анализ публикаций. Изучением проблематики развития Китая в Украине занимаются несколько научных центров: во-первых, это Институт мировой экономики НАН Украины, Совет по организации производительных сил, высшие учебные заведения Киева, Донецка, Харькова, Одессы и Тернополя. Различные аспекты экономического сотрудничества Украины и других государств СНГ со странами Юго-Восточной Азии рассматриваются следующими учеными и специалистами: Бабинцева Н., Величко В., Козак В., Макогон Ю., Мельянцев А., Новицкий В., Пахомов Ю., Селищев А., Сутырин В., Филиппенко А.

Цель статьи состоит в выявлении условий и факторов, влияющих на сотрудничество Украины и Китая, и определении на основе этих параметров новых направлений торгово-экономического сотрудничества.

Результатом последних украинско-китайских переговоров стало подписание пяти двусторонних документов, в том числе, совместной декларации о дружбе и всестороннем сотрудничестве в XXI столетии. Документ предусматривает в том числе и организацию бизнес-форумов и выставок для предпринимателей и промышленников при поддержке Китайского комитета содействия международной торговле, Украинского союза промышленников и предпринимателей и торгово-промышленных палат двух стран.

Что касается торгово-экономических отношений, то объем товарооборота между двумя странами в 2006 году уже достиг более 3 млрд. долларов [3]. Это, в общем-то, рекордный уровень, но существуют потенциально гораздо большие возможности. В настоящее время украинское государство - третий крупнейший экономический партнер Китая на постсоветском пространстве после России и Казахстана. Кроме прочего, развиваются связи в области и научно-технического, и культурного сотрудничества, и в сфере образования. В настоящее время в украинских вузах учатся более 10 тысяч китайских студентов.

На сегодняшний день Украина не использует в полном объеме возможности сотрудничества с Китаем. В качестве приоритетного для Украины направления внешней политики сейчас является Запад Евросоюз, Соединенные Штаты. Но не следует забывать, что Китай постепенно становится экономической супердержавой. В 2006 году по объему ВВП Китай занял уже второе место в мире. Учитывая темпы роста экономик супердержав, можно предположить, что через 10 лет это будет первое или второе место.

Товарооборот между КНР и Украиной по итогам 2003г. составил 2175 млн.долл. и вырос по сравнению с 2002г. на 76,3%. Экспорт Китая составил 928,9 млн.долл. (увеличение на 76,1%), а импорт - 1246,1 млн.долл. (увеличение на 76,4%). Отрицательное сальдо КНР составило 317,2 млн. долл. Наибольший стоимостной объем и удельный вес экспорта КНР составили товары народного потребления: обувь (153,4 млн. долл. или 16,5% от общего объема экспорта КНР) с увеличением на 125,9% по сравнению с предыдущим годом. Значительно увеличилась доля в экспорте машинотехнической продукции. Ввоз в Украину китайских товаров по группе электромашины и оборудование увеличился на 220%, составив 133,1 млн. долл. Основной статьей ввозимых КНР из Украины товаров оставались черные металлы (1015,7 млн.долл. с ростом на 271,2%), на которые приходится 81,5% от общего объема импорта КНР из этого государства. По итогам 2003г. в китайском импорте произошло значительное увеличение удельного веса летательных аппаратов - на 491% (10,8 млн. долл.). Но уже в 2004 г. ситуация стабилизировалась (табл.1)

Таблица 1.

_ Динамика ^ внешней торговли Украины и Китая [1; 5; 6] _

Показатель І 1997І1998І1999 І 2000 І2001 I 2002  I  2003  I 2004  I 2005

Оборот Экспорт Импорт Сальдо

418144

560848 336339 224509 111830 564079

"753442 432868 "332340 100488 966516 "545414 "421102 "124312

1252891 725401

527490

197911

2175019

1583557 829242

754335

74907

2521645

711241 1810404

-1099163

238538 179606 58932

369973 294106 75867

"1246108 928911 317200

Говоря о некоторых товарных рынках Китая, имеющих определенную перспективу для украинских производителей, с учетом складывающейся динамики цен внутреннего рынка целесообразно отметить следующее. В 2003г. цены внутреннего рынка Китая на сырьевые товары в целом повысились на 8,1%, что явилось притягательной силой для роста украинского сырьевого экспорта. Черные металлы. В 2003г. имел место значительный рост цен внутреннего рынка Китая на все виды металлов украинского экспорта, что способствовало росту их поставок.

В 2004г. совокупный спрос на металлопродукцию превысил 300 млн.т. (+10,7%), хотя амплитуда роста внутренних цен (+5,7%) была значительно меньше, чем это было в 2003г. (+24,56%). В I полугодии 2004г. имеет место дальнейшее повышение цен: на металлолом - на 19,6%, чугун - 7,1%, горячекатаный средний лист - 13,3%, горячекатаный лист 0,5 мм. сохраняется равновесное состояние, горячекатаный лист 1 мм - 20,5%, горячекатаный лист 3 мм. - 24,2%, холоднокатаный лист 0,5 мм. - 19,4%, холоднокатаный лист 1 мм. - 18,6%, оцинкованный лист - 8,4%, горячекатаную электротехническую сталь 0,5 мм. - 15,1%, холоднокатаную электротехническую сталь 0,5 мм - 4,9%.

Если построить линию тренда по приведенным в таблице 1 показателям, то очевидно, что при сложившихся условиях рыночной конъюнктуры картина для украинской стороны будет продолжать ухудшаться (рис. 1.). Коэффициенты аппроксимации обоих трендов экспорта и импорта Украины не очень высокие 0,66 и 0,81 соответственно.

Более корректным подходом к прогнозированию будет установление корреляционной связи между структурными изменениями в экономике Китая, потому что именно рост ВВП и изменение его структуры определяют величину внутреннего китайского спроса на товары украинского экспорта - таблица 2, рисунки 2, 3.

Таблица 2.

Расчет зависимости между динамикой ВВП, произведенного в

Годы

Китайский    ВВП    в про-

Экспорт Украины

Импорт в

 

мышленном производстве и сфере услуг, млрд. юаней

в Китай, млн. долл.

Украину из Китая, млн. долл.

1997

1041

238,5

179,6

1998

1509

336,3

224,5

1999

2164

370,0

294,1

2000

3116

432,9

332,3

2001

4466

545,4

421,1

2002

6398

725,4

527,5

2003

91601

1246,1

928,9

2004

10925

829,9

754,3

2005

12772

754,3

1810,4

Коэффициент

 

0,778369

0,896218

корреляции

 

 

 

-Экспорт Украины в Китай

-Импорт Украины из Китая

.................................Полиномиальный (Импорт Украины из Китая)

--Полиномиальный (Экспорт Украины в Китай)

Рис. 1. Прогноз экспорта и импорта с помощью полиномиального сглаживания

3500000

3000000

2500000

2000000

1500000

1000000

500000

0

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1400000

1200000

1000000

800000

600000

400000

200000

1509        2164        3116        4466        6398        9160       10925       12722 ВВП

Китая

Рис. 2. График зависимости между ВВП в промышленности и сфере услуг и украинским экспортом в Китай (тыс. долл.)

2000000 1800000 1600000 1400000 1200000

1000000 800000 600000 400000 200000 0

1509 2164 3116 4466 6398 9160 10925 12722

Рис. 3. График зависимости между ВВП в промышленности и сфере услуг и украинским импортом из Китая (тыс. долл.)

Учитывая, что основу украинского экспорта составляли черные металлы и минеральные удобрения, целесообразно было бы сделать анализ, опираясь на динамику производства и потребления именно этих товаров, однако такой информации по Китаю, к сожалению, в доступных источниках нет. Тем не менее, тенденции сворачивания экспорта украинских производителей в Китай можно проследить, опираясь на данные крупнейших украинских экспортеров (табл. 3).

Таблица 3.

Основные характеристики экспорта черных металлов из Украины в Китай в

2004-2006 гг.*

 

2003

2004

2005

2006

Количество контрактов

588

415

196

135

Доля  чугуна и  слябов  в стоимости экспорта черных металлов, %

62,0

66,8

14,9

40,1

Доля условий ФОБ,%

66,1

50,6

28,0

8,9

Средняя цена, долл. США

377,20

308,44

406,05

255,26

Общая сумма поставок, млн. долл.

512,88

413,5

227,5

43,0

* Составлено автором

Двустороннее инвестиционное сотрудничество в 2005 г. получило заметный позитивный импульс. По статистическим данным китайской стороны, в 2005 г. объем договорных инвестиций в Украину достиг 41,9 млн долл США. Китайскую сторону привлекает в Украине телекоммуникационная сфера - в частности, активную роль здесь играют ведущие компании КНР в этой области - «ZTE» и «Хуавэй», а также производство химической продукции в Украине.

Сейчас Китай, как и многие другие страны, входившие в орбиту так называемого мирового соцлагеря, может развивать и наращивать сотрудничество с Украиной, пользуясь ее технологиями и продукцией промышленного производства, в том числе и военно-промышленного комплекса. И это довольно успешно происходит, не смотря на недовольство США продажей Украиной в Китай радиолокационных комплексов «Кольчуга».

Сотрудничество между Украиной и Китаем в области новых и высоких технологий имеет прочную организационно-правовую базу и глубокие традиции. Между Украиной и Китаем подписано Соглашение о научно-техническом сотрудничестве, действует Украинско-китайская комиссия по вопросам научно-технического сотрудничества. Одновременно, сотрудничество в космической сфере регулируется Соглашением о исследовании и использовании космического пространства в мирных целях. Одновременно в процессе реализации важных совместных проектов наблюдается возможность эффективного объединения украинских интеллектуальных ресурсов с инвестиционно-финансовыми потенциями Китая.

Украина рассматривает развитие дружественных отношений и взаимовыгодного сотрудничества с КНР в качестве одного из основных внешнеполитических приоритетов страны. Между Китаем и Украиной ожидается дальнейшая активизация сотрудничества в области космонавтики. Принят совместный проект зондирования Луны, который рассматривается как новое направление национальной космической программы. Украина также имеет преимущества в некоторых сферах космонавтики, например: конструкторское бюро Южное и другие украинские НИИ осваивают передовые технологии по проектированию зондов, созданию мощных ракет-носителей и запуску спутников с борта самолета АН-124.

В ближайшие 5 лет в восточных районах Китая, где экономика развивается наиболее быстрым темпами, рост объема пассажирских и грузовых авиаперевозок, как ожидается, сохранится в среднем на уровне 11 и 16 процентов соответственно. Об этом сообщил 2 марта начальник Восточно-Китайского управления гражданской авиации Китая Ся Синхуа на 8-м Азиатско-Тихоокеанском двустороннем диалоге по вопросам воздушного транспорта. В 2010 году пассажирооборот авиаперевозок в восточных районах Китая достигнет 160 млн чел/раз, аобъем грузопочтовых перевозок составит 6,3 млн тонн, что будет равняться соответственно трети и половине общенациональных показателей.

По прогнозу, в 2020 году объемы пассажирских и грузопочтовых авиаперевозок в данном районе составят 240 млн чел/раз и 12 млн. тонн, количество взлетов-посадок - 5,2 млн. В настоящее время в Восточном Китае открыта 751 авиалиния, связывающая его с 76 городами 40 стран и районов мира и 93 отечественными городами.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету