І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 58

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до вирішення проблеми протидії правопорушенням у сфері використання терміналів в Україні, який виявляється в інтеграції знань у галузі адміністративного й інформаційного права, а також сучасних досліджень у сфері розробки та експлуатації новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій. Саме з' ясування особливостей побудови та функціонування мереж рухомого зв' язку дозволили по-новому визначити шляхи упорядкування суспільних відносин між органами державної влади України, операторами телекомунікацій, що здійснюють діяльність з надання послуг рухомого зв' язку, (далі - операторами) та споживачами телекомунікаційних послуг рухомого зв' язку (далі - абонентами), а також запропонувати відповідні зміни до законодавства України задля впровадження ефективного інструменту протидії правопорушенням у зазначеній сфері - ІМЕІ-контролю. До новацій роботи, на наш погляд, слід віднести і системне дослідження правопорушень у сфері використання терміналів в Україні; що сприяло чіткому визначенню мети роботи (яка має три невід'ємні складові), досягнення якої потребувало розробки організаційно-правових засад єдиної концепції протидії цим правопорушенням.

Отже, мета даного дослідження полягає у розробці організаційно-правових засад єдиної концепції протидії:

- злочинам проти власності, предметом посягання яких є термінали;

- контрабанді терміналів і порушенням митних правил при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України;

- ввезенню з-за кордону, реалізації та застосуванню (використанню) терміналів без додержання відповідних умов нормативних документів у сфері телекомунікацій.

Передусім, вважаємо за доцільне дослідити окремі особливості побудови й функціонування мереж рухомого зв' язку. Кожному терміналу при виробництві присвоюється унікальний міжнародний ідентифікаційний номер - rnternational Mobile Equipment !dentity (далі - ІМЕІ) [20, c.166]. Цей номер містить у собі відомості щодо країни виготовлення, моделі, кінцевого виробника та серійного номеру терміналу [5; 6,

c.25-26; 7; 21].

При використанні терміналу, при процедурі реєстрації та при всіх з'єднаннях абонента, ІМЕІ передається в мережу оператора. Після отримання мережею, що являє собою комплекс програмно-технічних засобів, ІМЕІ направляється до реєстру ідентифікації обладнання - Equipment !dentity Register (далі - реєстр оператора). Реєстр оператора відповідає за допуск терміналів до використання, містить централізованубазу даних, що складається зі списків, які організовані в такий спосіб:

- "чорний список" призначений для розміщення відомостей про ІМЕІ терміналів, які з якої-небудь причини не можуть використовуватися в мережі, іншими словами робота яких буде блокуватися оператором;

- "білий список" - для ІМЕІ терміналів, що можуть застосовуватися в мережі;

- "сірий список" - для ІМЕІ терміналів, що можуть застосовуватися в мережі, але за якими ведеться постійне спостереження програмно-технічними засобами оператора.

Ці особливості побудови та функціонування передбачені стандартом рухомого зв'язку, отже властиві всім мережам в світі [22, с.330-334; 23, с.62-63]. Ми вбачаємо в них ефективний інструмент протидії правопорушенням у сфері використання терміналів рухомого зв' язку.

Так, якщо внести ІМЕІ викрадених терміналів до "чорних списків" реєстрів вітчизняних операторів, можна виключити технічну можливість їх використання після здійснення злочину на території країни. Це, в свою чергу, призупинить розвиток вторинного ринку "кримінальних" терміналів і, як наслідок, призведе до гарантованого зменшення числа злочинів проти власності, що пов' язані з їх незаконним заволодінням.

Формування ж "білих списків" реєстрів операторів виключно ІМЕІ терміналів, які пройшли митне оформлення в установленому законом порядку та відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій, виключить економічну доцільність ввезення з-за кордону, реалізації та застосування терміналів з порушеннями норм діючого законодавства.

Таким чином, мережі рухомого зв' язку містять у собі вбудований механізм, застосування якого не вимагає від оператора відчутних технічних і прямих матеріальних витрат, практично дозволяє виявляти та блокувати роботу наступних категорій терміналів (далі - ІМЕІ-контроль):

- що є викраденими;

- що не проходили митного оформлення в установленому законом порядку;

- що не відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій. Проте, сьогодні нормами діючого законодавства безпосередньо не передбачені

підстави для введення ІМЕІ-контролю в Україні [10, 11, 24-26], й всі оператори тільки реєструють ІМЕІ терміналів, що застосовуються їх абонентами.

Впровадження ж ІМЕІ-контролю в Україні, на нашу думку, вимагає в першу чергу вирішення двох наступних задач:

1) пошук ефективного механізму збору й обробки відомостей щодо терміналів, їх внесення до списків реєстрів операторів;

2) визначення правових підстав для зобов' язання операторів вести облік відомостей щодо терміналів у списках власних реєстрів та на їх підставі обмежувати доступ абонентів до телекомунікаційних послуг рухомого зв' язку без наявності їх відповідного волевиявлення.

Як зазначалося вище, необхідною умовою здійснення ІМЕІ-контролю є постійна робота по формуванню списків реєстрів операторів відомостями про розглянуті категорії терміналів. Це, в свою чергу, потребує початкового збору інформації, організацію та проведення якого ми пропонуємо покласти на відповідні державні органи.

Так, запобігання незаконному заволодінню терміналами відноситься до основних завдань та обов'язків міліції в Україні [27, п.2 ст.2, п.2 ст.10]. У той же час, у Міністерстві внутрішніх справ України (далі - МВС) розроблений та функціонує Автоматизований банк даних, в якому серед іншого накопичується інформація про всівикрадені на території держави термінали, що наочно представлено на рис.1 [27, п.13 ст.11; 28; 29; 30, с.474-493]. Отже, МВС вже сьогодні без додаткових витрат з Державного бюджету України (далі - бюджет) спроможне надавати відомості щодо IMEI викрадених терміналів для формування "чорних списків" реєстрів операторів.

Важливо відмітити, що IMEI-контроль не один рік використовується для боротьби з крадіжками терміналів у Великобританії [31-33]. Результатом цього нововведення стало зниження кількості злочинів даної категорії на 95 % [34-36]. Безсумнівно, що британський опит впровадження та застосування IMEI-контролю в частині його організаційного, правового, технічного забезпечення необхідно ретельно аналізувати та запозичати.

Однак, як свідчить той же світовий досвід, остаточне вирішення питання термінального злодійства лише через введення IMEI-контролю на національному рівні малоймовірно [32, 34-35]. Причина цього - можливість реалізації та використання викрадених терміналів за межами України. Безумовне домінування мереж рухомого зв'язку розглянутого стандарту у світі й, особливо, на пострадянському просторі створює широкий ринок збуту викраденого [1, с.9; 4].

Департамент інформаційних технологій при МВС України

А БД - центр

А./рпом£шшчокг}ний бонк оаних іщгж:окнпш рівня "АВД-центр" включає в себе уатшъняш іїоні Гюнкік ikmvx[хгАонгтьнеш) рівня.

(пункт 2 ІН£;трукції)

Управління (відділ) інформаційних технологій

мри умій: <( умій:)

АБД - область

Автоматизований Ьанк даних регіональною [няня "АЇЩоГштть" забезпечує накопичення і обробку даних щх) щждмнтч. якіліоють інґіивдуальні номери або характерні особливості, кикгяідені, бю?ое:поощіні, о током: вилучені в затриманих та заарештованих.

(пункт 1.2.1 Інструкції)

Орт 11 внутрішніх справ

АТС

районного рівня

Підрозділ карного розшуку

Перешити документ ЛБД - Інформаційно пошукова коруна на предмет (ШК-В).

(пункт 3.2 Інструкції) Уразі обладнання. GBC обчислювальною ігмхнікою - інформація., про підлягаї: оГіяіку в "АЦЦ-область", вводиться безпосередньо к А 1С[хійонпоую рі кня.

(пункт 8.2 Інструкції) Уразі неестановлення місцезнаходження викрадених та належності вилучених і безеосгюдарних предметів працівник карного розшуку не пізніше доби з часу повідомлення, про їх викрадення або вилучення еотус і передас іио^ормацію для постановки на облік "іБД-область".

(пункт 10.2 Інструкції)

"Роз яснення пояажюнь нокочу МВС України від 17 И. 2003 року № 1395 щодо порядку оїшїку кик[хідкних мобільних телеоЬонів'' кііг24 06 2004^ку № 16/02-2593.

"Інструкція njw порядок формування, то кикириситінни. к органах внутрішніх

автоматизованого банку іїаних оператнвно-

£ХМШуКііКОУ{} І

нрофілакт ичного прихнн.чкння"

затверджено Наказом МВС України від її11.2003 року №1395 "Щю інформаційні сшхпялш иршнік внутрішніх справ України ".

Рисунок 1 - Схема організації та функціонування Автоматизованого банку даних МВС України щодо накопичення відомостей про викрадені термінали рухомого зв'язку

Враховуючи вищевикладене, приходимо до висновку, що ефективне вирішення проблеми протидії злочинам проти власності, предметом посягання яких є термінали, на території України не можливо без міжнародного співробітництва. Тим більше, що таке починання вже є - з метою міждержавного обміну інформацією про викрадені термінали створено Центральний реєстр ідентифікації обладнання (Central Equipment Identity Register), і європейські країни на його підставі починають впроваджувати IMEI­контроль [7; 32-34; 36].

Дослідження показали, що боротьба з контрабандою терміналів та порушеннями митних правил при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України (далі -контрабанда) в умовах бурхливого розвитку рухомого зв' язку постає одним із важливих завдань митних органів України [7; 12, п.10 ч.2 ст.11]. Вважаємо, що його успішне вирішення можливе, серед іншого, і шляхом зобов' язання митних органів створити інформаційну систему для накопичення відомостей про термінали, які пройшли митне оформлення в установленому законом порядку, з метою подальшого формування "білих списків" реєстрів операторів. Координацію цих робіт доречно доручити Держаній митній службі України (далі - ДМС).

З огляду на представлені на Восьмій міжнародній науково-практичній конференції "Ринок послуг комплексних транспортних систем і проблеми логістики" напрацювання ДМС у створенні багатофункціональної комплексної інформаційної системи "Електронна митниця", вважаємо за доцільне саме з допомогою її підсистем організувати ведення обліку відомостей про термінали [37].

Щодо терміналів, які функціонуватимуть на території України до моменту впровадження зазначених нововведень, будемо вважати їх такими, що пройшли митне оформлення в установленому законом порядку, тобто ми пропонуємо автоматично внести їх IMEI до "білих списків" реєстрів операторів, звісно, якщо це у кожному окремому випадку не буде суперечити чинному законодавству України в інших сферах.

Реалізація даних пропозицій потребує фінансування та внесення відповідних змін і доповнень до сукупності норм, встановлених законодавством України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення терміналів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення й обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються [9, 12, 16-17]. Безумовно, це питання потребує більш ґрунтовного наукового дослідження.

Слід зауважити, що теоретично проблему контрабанди можна вирішити шляхом скасування ввізного мита на термінали. Але, за нашим переконанням, це неприпустимо, оскільки позбавляє бюджет перспективного джерела наповнення та буквально анулює й без того низьку ймовірність появи вітчизняного виробника терміналів. Таким чином, застосовування IMEI-контролю для протидії контрабанді терміналів з часом дозволить Україні отримати відчутні економічні вигоди.

Зважаючи на третю складову мети дослідження, тобто протидію застосуванню (використанню) терміналів, які не відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій, то спочатку охарактеризуємо ці порушення:

- відсутність у конкретного типу терміналу документального підтвердження відповідності стандартам і технічним регламентам, виданих акредитованими в установленому порядку органами сертифікації, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з Національною комісією з питань регулювання зв'язку України (далі - НКРЗ) [10, п.2 ч.1, ч.2 ст.25; 11, ч.1, 2, 9 ст.24];

- невключення конкретного типу терміналу до реєстру радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України в смугах радіочастот загального користування, який веде НКРЗ (далі - Реєстр НКРЗ) [10, п.1 ч.1, ч.3 ст.25; 14]. Слід підкреслити, що внесення конкретного типу терміналу до Реєстру НКРЗ - це одна з необхідних умов для проведення його сертифікації [14, п.2.8].

Контроль за недопущенням вказаних порушень, а також встановлення порядку реалізації, застосування терміналів на території України, порядку їх ввезення з-за кордону та координацію робіт з підтвердження їх відповідності здійснює НКРЗ [10,п.п.10, 11 ч.2 ст.14; 11, ч.7 ст.24; 13-15]. Саме в межах здійснення даних повноважень у Реєстрі НКРЗ накопичуються масиви інформації щодо конкретних типів терміналів, застосування яких не суперечить законодавству України в сфері телекомунікацій [14, п.2.3]. Звідси випливає можливість НКРЗ в автоматичному режимі генерувати IMEI кожної дозволеної до застосування одиниці терміналів [5; 6, с.25-26; 7; 21]. Як зазначалося вище, задля забезпечення використання IMEI-контролю щодо протидії правопорушенням даного виду ці відомості підлягають обов' язковому внесенню до "білих списків" реєстрів операторів.

З цього питання важливо додати, що з метою підвищення рівня національної безпеки, запобігання розповсюдженню ввезення з-за кордону та реалізації терміналів з порушенням законодавства України, сприяння захисту українського ринку від неякісних і заборонених до використання терміналів поряд з веденням Реєстру НКРЗ комісією запроваджуються "додаткові заходи" [13, п.4; 15, п.4]. Вони полягають в обов' язковому подвійному маркуванні терміналів: захисними знаками й обліковими марками [13, п.1.5, п.1.7; 15, п.1.6].

Проаналізуємо докладніше процес маркування терміналів обліковими марками. "Облікова марка - контрольна етикетка одноразового використання з нанесеними даними контрольно-облікової інформації у вигляді двомірного штрихового коду, який дозволяє в автоматизованому режимі ідентифікувати кожну промарковану одиницю ... " терміналів [13, п.1.6; 15, п.1.8]. Отже процес маркування терміналів обліковими марками забезпечує накопичення відомостей про кожну одиницю дозволених до використання на території України терміналів. Таким чином, проявляється ще один механізм організації обліку відомостей про термінали, що відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій, який, у свою чергу, також можна використовувати для забезпечення функціонування IMEI-контролю.

На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що організація НКРЗ збору й обробки інформації про зазначену категорію терміналів, є практично реалізуємою та відповідає діючим законам України в сфері телекомунікацій [10, 11]. Цілком зрозуміло, що остаточне висвітлення всіх проблемних аспектів з цього приводу потребує окремих досліджень та ймовірних послідуючих корегувань відповідних нормативних актів НКРЗ.

Розглянемо питання організації безпосереднього внесення відомостей про термінали з інформаційних обліків МВС, ДМС і НКРЗ до списків реєстрів операторів. На нашу думку, для його вирішення варто навести окремі повноваження НКРЗ:

- внесення пропозицій до органів державної влади щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів, стандартів у сфері телекомунікацій [11, п.1 ч.1 ст.18];

- видання нормативних актів з питань, що належать до компетенції НКРЗ, та контроль за їх виконанням [10, п.2 ч.2 ст.14; 11, п.2 ч.1 ст.18];

- забезпечення державного нагляду за додержанням операторами законодавства про телекомунікації [11, п.3 ч.1 ст.18];

- ліцензування у сфері надання телекомунікаційних послуг та у сфері користування радіочастотним ресурсом [10, п.1 ч.2 ст.14; 11, п.4 ч.1 ст.18];

- здійснення організаційно-правового забезпечення загальнодоступних телекомунікаційних послуг [11, п.9 ч.1 ст.18];

- прийняття в межах компетенції рішень, які є обов' язковими для виконання операторами [11, п.12 ч.1 ст.18];

- застосування до операторів і абонентів адміністративних стягнень, інших санкцій у порядку, передбаченому законом [10, п.15 ч.2 ст.14; 11, п.13 ч.1 ст.18, п.3 ч.3ст.19];

- звернення до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення операторами законодавства про телекомунікації [11, п.15 ч.1 ст.18];

- здійснення співробітництва з відповідними органами регулювання у сфері телекомунікацій інших держав [11, п.22 ч.1 ст.18].

Враховуючи обсяги та зміст даних повноважень, вважаємо за доцільне на НКРЗ, як на центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що підконтрольний Президенту України, здійснює регулювання у сфері телекомунікацій і користування радіочастотним ресурсом України (у смугах радіочастот загального користування) [10, ст.12; 11, ст.17], покласти всі організаційні заходи щодо введення та забезпечення функціонування IMEI-контролю. Основними з яких є:

- взаємодія з МВС та ДМС задля отримання, подальшої обробки й аналізу інформації щодо терміналів тощо;

- взаємодія з операторами з метою формування списків їх реєстрів тощо;

- нагляд за здійсненням операторами IMEI-контролю;

- міжнародне співробітництво з метою обміну інформацією про термінали тощо. Досягнення мети даної роботи потребує розв' язання задачі дослідження правових

підстав впровадження IMEI-контролю в Україні. Для розробки правового забезпечення взаємодії НКРЗ, МВС та ДМС щодо формування загальних інформаційних масивів, на наш погляд, не існує принципових труднощів: спільна розробка положення (інструкції) цими державними органами або відповідний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) може вирішити всі неузгодженості.

Вважається, що існують проблеми правового регулювання діяльності операторів з виконання умов IMEI-контролю. Адже, як зазначалося вище, в чинних законах України відсутні відповідні правові норми [10; 11]. Проте, ми не бачимо необхідності у численних нововведеннях до законів, що здійснюють регулювання у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, задля закріплення обов'язків операторів щодо здійснення IMEI-контролю [10, ч.2 ст.6; 11, ст.39]. Діюче законодавство передбачає ліцензування діяльності операторів НКРЗ, і ми вважаємо, що саме цей інститут дозволяє реалізувати IMEI-контроль на Україні [10, п.1 ч.2 ст.30; 11, ч.2, п.2 ч.3 ст.42; 25, п.1.1; 26, п.1.1].

Обґрунтуємо цю позицію. Оператор може здійснювати свою діяльність тільки на підставі ліцензій, повинен виконувати весь перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних та інших спеціальних вимог ліцензійних умов [10, п.2 ч.2 ст.6, ч.1 ст.36; 11, п.1 ч.1 ст.39, ч.1 ст.44; 25, п.1.2 - 1.6; 26, п.1.2 - 1.5]. НКРЗ повноважне розширювати вказаний перелік вимог додатковими умовами та обов' язками [11, п.18 ч.1 ст.39, ч.2, ч.3 ст.44; 25, п.4.2]. Ми пропонуємо, до "Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв' язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв' язку" [25] включити особливі умови, які зобов' яжуть операторів:

- за наданими НКРЗ відомостями щодо терміналів, які є викраденими, пройшли митне оформлення в установленому законом порядку, відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій, формувати відповідні списки власних реєстрів;

- здійснювати власними програмно-технічними засобами постійний контроль за IMEI терміналів, що використовуються у власних мережах;

- блокувати у власних мережах роботу терміналів, що стоять на обліку в "чорнихсписках" власних реєстрів операторів або не стоять на обліку в "білих списках";

- заносити до "сірих списків" власних реєстрів термінали з однаковими IMEI, надавати дані відомості до НКРЗ;

- вести облік відомостей про спроби використання у власних мережах терміналів, що стоять на обліку в "чорних списках" реєстрів операторів або не стоять на обліку в "білих списках", надавати дані відомості до НКРЗ.

Необхідно підкреслити, що наведені пропозиції відносно організаційно-правових засад функціонування IMEI-контролю повною мірою спираються на діючий механізм адміністративно-правового впливу на операторів, що здійснюється НКРЗ у межах чинного законодавства України.

Разом із тим, остаточне вирішення питання правового забезпечення впровадження IMEI-контролю в Україні потребує дослідження підстав та законності обмеження операторами доступу до телекомунікаційних послуг рухомого зв' язку без наявності відповідного волевиявлення абонентів.

Проаналізуємо з цього приводу норми Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-IV "Про телекомунікації" [11] (далі - Закон) та "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005 року №

720 [24] (далі - Правила).

Абоненти операторів рухомого зв'язку зобов'язані:

- "... дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України (720-2005-п), зокрема:

1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності;

2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам ..." [11, п.1-3 ч.1 ст.33];

- "... повідомляти на запит оператора, провайдера тип кінцевого обладнання, що використовується для отримання телекомунікаційних послуг ... " [24, п.32].

В свою чергу оператори мають право:

- на "... скорочення переліку або припинення надання телекомунікаційних послуг споживачам, які порушують правила надання і отримання телекомунікаційних послуг, або на відключення кінцевого обладнання споживача, якщо воно не має виданого в установленому законодавством порядку документа про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у порядку, визначеному цими правилами ..." [11, п.8 ч.1 ст.38];

- на "... відключення на підставі рішення суду кінцевого обладнання, якщо воно використовується абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки ..." [11, п.9 ч.1 ст.38];

- "... не підключати до телекомунікаційної мережі кінцеве обладнання у разі відсутності документів про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій... " [24, п.27];

- відключати термінали абонентів: "... у разі відсутності виданого в установленому   законодавством   порядку   документа   про   підтвердження йоговідповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій; на підставі рішення  суду,  якщо  це  обладнання  використовується  абонентом  для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки; ... " [24, п.27]. Узагальнюючи розглянуте, зазначимо, що Закон та Правила:

1) містять практично тотожні за змістом норми щодо повноважень операторів і обов' язків абонентів у сфері використання терміналів;

2) прямо вказують на право оператора відключати (не підключати) у власних мережах термінали:

- які не мають документів про підтвердження їх відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій;

- які використовуються абонентом для вчинення протиправних дій або дій, що загрожують інтересам державної безпеки, при наявності відповідного судового рішення.

Таким чином, впровадження та застосовування IMEI-контролю для протидії правопорушенням, пов' язаним з використанням терміналів, які не відповідають умовам нормативних документів у сфері телекомунікацій, однозначно відповідає вимогам чинного законодавства України. Тобто оператори повноважні блокувати у власних мережах роботу таких терміналів, що за наданими НКРЗ відомостями не стоятимуть на обліку в "білих списках" реєстрів операторів.

Відносно вирішення питання про законність блокування викрадених терміналів доцільно звернутися до Правил: "У разі втрати абонентом кінцевого обладнання або SIM-карти оператор за усною заявою абонента припиняє обслуговування цього кінцевого обладнання або SIM-карти .... Повідомлення про втрату кінцевого обладнання або SIM-карти абонент повинен підтвердити також письмово. У разі звернення або скарги з приводу припинення обслуговування кінцевого обладнання або SIM-карти надання послуг відновлюється і може бути припинено повторно тільки за письмовою заявою абонента" [24, п.225].

Отже Правила передбачають блокування терміналів операторами за заявою абонента, визначають його порядок. Доведення ж відомостей про викрадені термінали з метою їх блокування до операторів через МВС, за нашим переконанням, не обмежує прав абонентів, не суперечить чинному законодавству України у сфері телекомунікацій.

З іншого боку ми визнаємо, що цей висновок має дискусійний характер. Тому для остаточного розв' язання проблеми щодо законності блокування оператором, як викрадених терміналів, так і тих, що не проходили митного оформлення в установленому законом порядку, ми пропонуємо скористатися іншими нормами законодавства у сфері телекомунікацій.

Безперечним є той факт, що злочини проти власності та контрабанда, предметом яких являються термінали, є загрозою інтересам "національної безпеки", "державної безпеки" й "охорони правопорядку". Отже НКРЗ може звернутися до суду з відповідною позовною заявою про законність блокування роботи цих категорій терміналів операторами. Рішення суду в рамках чинного законодавства України остаточно визначить законність впровадження IMEI-контролю в частині його використання для протидії:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету