І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Кафедра «Международная экономика» в этом году провела очередную Между­народную летнюю экономическую школу, которая проходит ежегодно в последней не­деле июня в Донецке и первой неделе июля в Святогорске.

История Летних школ начинается с 1997 года, когда заведующему кафедрой «Международная экономика» Донецкого государственного университета Ю. В. Мако­гону пришла идея организации подобного мероприятия. Он и стал первым директором Международной летней экономической школы (МЛЭШ). Но уже при проведении по­следних школ организаторами стали молодые специалисты - аспиранты кафедры «Ме­жду народная экономика»._ _

Почетный президиум Одиннадцатой Летней школы

Global village

В подготовку и проведение последней Летней школы активно включились сту­денты старших курсов, организовав студенческий оргкомитет Летней школы, который занимался встречей, размещением и развлекательной программой иностранных и ино­городних гостей.

Соорганизаторами Летних школ выступали в разные годы: Британский Совет в Украине (постоянный соорганизатор), Центр экономического образования и консал­тинга «Внешконсалт» (постоянный соорганизатор), фонд «Возрождение», Междуна­родный фонд «НОУ-ХАУ», Корпус мира США в Украине, программа TACIS, AIESEC.

Постоянными спонсорами всех Летних школ были Металлургический комбинат им. Ильича, АО «Стирол», «Данко», также в проведении всех школ принимали участие ведущие специалисты Донецкой торгово-промышленной палаты, Управления внешне­экономической деятельности при Донецкой областной государственной администра­ции, Донецкой региональной таможни. Для начитки лекций и проведения деловых игр были приглашены преподаватели из Ростовского государственного университета, Хер­сонского государственного технического университета, Свиштовской хозяйственной академии (Болгария), Маастрихтского университета (Нидерланды), Сандерлендского университета (Великобритания), а также добровольцы Корпуса мира США в Украине.

Во время Дней культур звучали национальные песни, исполнялись зажигатель­ные танцы. А ужин становился еще и дегустацией традиционных блюд различных стран. И, конечно же, настоящим открытием стал для многих иностранных гостей День Ивана Купала. Мало кто смог устоять перед соблазном перепрыгнуть через костер, ра­зожженный в лесу.

На заключительном этапе работы школ проводились студенческие научные конференции с публикацией лучших докладов. При подведении итогов работы всем слушателям школ были выданы соответствующие сертификаты.

В Летних школах принимали участие представители Нигерии, Пакистана, Китая, США, Израиля, Болгарии, Мексики, Индии, Японии, Великобритании, Германии, Ни­дерландов, Югославии, России и Украины.

Неотъемлемой частью каждой школы являлись День независимости Америки, дни культур стран, представители которых принимали участие в ней (украинской, бол­гарской, китайской, сербской, японской, еврейской и других). Участники школы побы­вали на экскурсиях по Святогорью, предусмотренных программой, принимали актив­

Во время похода тоже были лекцииное участие в спортивных соревнованиях, конкурсах, дискотеках. Данные культурные мероприятия позволили познакомиться со специфическими чертами культуры каждой страны, представленной в школе.

Проведение Летних школ способствовало развитию как отношений между вуза-

ми

Во время похода в пещеры

В Летних школах побывали студенты из Днепропетровской национальной гор­ной академии, Херсонского государственного технического университета, Львовской коммерческой академии, Тернопольского национального экономического университе­та, Университета «Подолье» (Хмельницкий), Мариупольского гуманитарного универ­ситета, Токийского университета сельского хозяйства (Япония), Сандерлендского уни­верситета (Великобритания), Нишского университета (Югославия), Свиштовской хо­зяйственной академии имени Ценова (Болгария), Шецинского университета (Польша). Со всеми перечисленными зарубежными университетами подписаны договора о долго­срочном научно-практическом сотрудничестве.

Общее фото на память

Потребность в профессионалах в области ВЭД нарастает. Тому подтверждение выход в свет законодательных актов по вопросам функционирования свободных эко­номических зон и территорий приоритетного развития, интенсификации процессов ин­теграции Украины в мировую систему хозяйствования. И поэтому МЛЭШ вызывает живой интерес не только со стороны студентов украинских вузов, но и студентов ино­странных учебных заведений.

Анонимное анкетирование слушателей школ показало, что они все без исключе­ния были довольны работой последних и работой ее организаторов.

ПАРАДИГМА ВЗАЄМОДІЇ ІНОЗЕМНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ІН­ВЕСТИЦІЙ

Лисенко К.В., к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки ДонНУ

Інвестиційний клімат багато в чому залежить від рівня економічного розвитку, а саме від потенційної потреби в об'ємах інвестицій, можливості формування інвестицій­них ресурсів за рахунок власних коштів. Активізація інвестиційної діяльності тісно по­в'язана з розвитком в регіоні комерційної і інвестиційної інфраструктури. Комерційна інфраструктура включає послуги юридичних, страхових, аудиторських фірм, комерцій­них банків і інших фінансових організацій. Також важливе забезпечення стабільного розвитку і функціонування внутрішньої системи постачання в регіоні, що сприяє під­вищенню інвестиційної активності. Потужні місцеві компанії по наданню послуг одер­жують від цього вигоду сприяють поліпшенню інвестиційного клімату.

Саме цій проблемі було присвячено засідання круглого столу „Прямі іноземні інвестиції в Донецькій області", яке відбулося 21 вересня 2007 року в залі засідань Донецької торгово-промислової палати, що проводив Регіональний філіал Національ­ного інститут стратегічних досліджень у м. Донецьку та університет Ноттінгему спіль­но з кафедрою міжнародної економіки ДонНУ. У засіданні взяли участь представники органів державної влади, інноваційних структур та галузевих інститутів, провідні нау­ковці та фахівці у цій сфері.

Виступ професора Ноттінгемського університету доктора А. Свейна (Велика Британія)

Слід зазначити, що ефективність інвестиційної діяльності багато в чому залежить від врахування та регулювання взаємодії учасників інвестиційного процесу: інвесторів, інвестиційних посередників, реципієнтів інвестицій; держави, регіонів, міст. Учасники діють на різних етапах інвестиційного процесу, переслідують цілі, що розрізняються, і відображають власні специфічні інтереси, що обумовлює багатовимірність інвестицій­ного процесу. Основним рушійним мотивом цілеспрямованої діяльності сторін, що бе­руть участь в інвестиційному процесі, в ринкових умовах є можливість збільшення су­купної вартості та отримання суб'єктами інвестиційної діяльності на цій основі підпри­ємницьких результатів в своїх конкретно-прикладних сферах діяльності. Інвестори, як правило, зацікавлені в зростанні капіталу, що інвестується, одержувачі інвестицій - в підвищенні ефективності виробництва і, відповідно, в отриманні за рахунок цього до­даткового прибутку. Інтереси держави і його інститутів полягають в розширенні подат­кової бази і отриманні фінансових коштів для вирішення державних задач.

Тільки при збігу в довгостроковій перспективі інтересів всіх суб'єктів за всіх чо­тирьох вищенаведених умов інвестиційної діяльності можливо (але не гарантовано) пожвавлення інвестиційних процесів. Для забезпечення такого узгодження необхідне виявлення і точна структуризація інтересів суб'єктів інвестиційної діяльності, форму­вання необхідного балансу інтересів і закріплення його в інституційних нормах. Лока­льна мета економічного механізму інвестиційного процесу в цьому випадку полягає у зниженні можливої або очікуваної суперечності економічних інтересів учасників.

Виступ Президента Донецької ТПП, д.е.н. Чижикова Г.Д.

Узгодження, або координація інтересів вимагає виділення суб'єктів-носіїв супере­чливих інтересів. Суб'єктом інтересу виступає, перш за все, ініціатор інвестиційної дія­льності. Особливі інтереси має власник капіталу. Його інтереси не завжди співпадають з мотивами ініціатора інвестиційної діяльності. Носієм інтересу виступає суспільство в цілому (держава), має свої, відмінні від інтересів інвесторів-громадян і корпорацій сус­пільні (державні) інтереси. Проміжне положення між інвесторами і суспільством за­ймають окремі території. Класифікація інтересів повинна відображувати диференціа­цію носіїв інтересів з точки зору розподілу отриманого приросту валового доходу.

В той же час об'єктивно існують і загальні інтереси учасників інвестиційної діяль­ності. Працівники підприємства і його потенційний інвестор також мають певні загаль­ні інтереси. Те ж можна сказати і про існування загальних регіональних та місцевих ін­тересів. Відповідно до цього суперечності інтересів в інвестиційному процесі можна розділити на зовнішні і внутрішні. Суперечності інтересів є слідством відносин власно­сті і об'єктивної різноспрямованості економічних цілей, які переслідують учасники ін­вестиційної діяльності, виступаючи як в ролі власників, так і в ролі розпорядників або користувачів чинників виробництва і виробничих ресурсів. Однак природа економіч­них інтересів не означає їх автоматичного усвідомлення всіма учасниками для ефекти­вного розвитку інвестиційного процесу необхідно створювати не тільки засоби регулю­вання (балансу) конфліктів інтересів, але і засоби встановлення самих інтересів.

Виступ польського підприємця В. Плахти

Інвестор як власник капіталу у вигляді необхідної сукупності чинників вироб­ництва зацікавлений в примноженні капіталу, що інвестується, і збереженні власного контролю над ним. Критерієм досягнення цього інтересу є накопичений підприємниць­кий потенціал, основна цінність якого полягає в здатності даного капіталу приносити прибуток на рівні, істотно перевищуючому позиковий відсоток.

Інвестор як розпорядник капіталу найбільшою мірою зацікавлений в збереженні і ліквідності контрольованого капіталу, в отриманні від його продуктивного використан­ня достатньої норми прибутку. Критерієм досягнення цієї групи інтересів є збереження отриманого в розпорядження капіталу в ліквідній формі і отримання на цій основі при­бутку на рівні що склався на ринку позикового відсотка.

Підприємство-одержувач інвестицій (реципієнт) в рамках різних способів воло­діння може мати різну організаційно-правову форму. Незалежно від форми, в якій ви­ступає володіння, воно породжує прагнення до збільшення масштабів господарської діяльності підприємства, як з погляду її обсягів, так і структури напрямів діяльності.

Мірою досягнення цього інтересу є накопичений господарський потенціал, основна цінність якого для власника або групи власників полягає в здатності приносити прибу­ток.

Під час засідання

Підприємство-реципієнт виступає в ролі розпорядника, якщо воно є державним, комунальним або дочірнім підприємством інтегрованої структури. І в тому, і в іншому випадку, воно є частиною системи більшого масштабу, .Саме реалізація покладеної фу­нкції і усвідомлюється як головна мета і, відповідно, інтерес підприємства. Якщо під­приємство приватне, то, виступаючи розпорядником, воно реалізує конкретні цілі, по­ставлені власником. Мірою задоволення цього інтересу є різноманітність проведених корисних результатів, що забезпечують реалізацію встановленої функції і досягнення поставлених цілей.

Держава як власник природних чинників виробництва зацікавлена, перш за все, в їх відносному заощадженні і у відтворюванні. Будучи усвідомленим, цей інтерес при­водить до розвитку ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Однією з найважливіших суспільних потреб цього класу є необхідність відносного і абсолютного скорочення ма­си природних ресурсів, що залучаються до господарської діяльності. Критерієм задово­лення цього інтересу може служити примноження накопиченого національного багатс­тва, включаючи підвищення добробуту, рівня життя громадян як важливого відтворно­го ресурсу країни.

ПУТИ РАЗВИТИЯ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ МЕЖДУ СТРАНАМИ ЮГО-ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ В РАМКАХ ОЧЭС И

ГУАМ

Хаджинов И.В., секретарь конференции, к.э.н., доцент

Рассмотрению данного направления развития евроинтеграционньгх процессов была посвящена Четвертая международная научно-практическая конференция «Про­блемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках ОЧЭС и ГУАМ», проведенная 4-6 октября 2007 в г. Ялта-Ливадия (АРК) кафедрой «Международная экономика» Донецкого национального университета и Хозяйственной Академией им. Д.А. Ценова (г. Свиштов, Болгария).

Участниками конференции стали более 60 представителей высших учебных заве­дений, академических институтов системы Национальных академий наук, правительст­венных и неправительственных организаций структуры Черноморского экономическо­го сотрудничества, Торгово-промышленных палат, региональных органов власти, за­интересованных предприятий и организаций стран Черноморского региона, а также представители международных организаций. В частности с украинской стороны пред­ставители Донецкого национального университета, Института экономики промышлен­ности НАН Украины, Донецкого национального университета экономики и торговли, Донецкого национального технического университета, Торгово-промышленной палаты Украины, Донецкой торгово-промышленной палаты, Львовской коммерческой акаде­мии, Национального института стратегических исследований, Мариупольского госу­дарственного гуманитарного университета, Управления внешних связей и внешнеэко­номической деятельности Донецкой областной администрации, Донецкого областного

Приветственным словом открывает работу конференции д.э.н., профессор

Ю.В. Макогон

В частности в работе конференции принимали участие такие известные в Украине и за ее пределами ученые, как д.ф.-м. н., академик НАН Украины Шевченко В.П., д.э.н., академик НАН Украины Амоша А.И., д.э.н., профессор Макогон Ю.В., к.э.н., Народ­ный депутат Украины Янковский Н.А., д.э.н., профессор Мокий А.И.,

С болгарской стороны принимали участие представители Хозяйственной акаде­мии им. Ценова (г. Свиштов), Болгарской академии наук, Центра развития предприни­мательства.

Приветственное слово от Делового Совета Парламентской ассамблеи ОЧЭС ог­лашает президент Таганрогской межрайонной торгово-промышленной палаты

Амерханов А.Н.

Кроме того, от стран-членов ОЧЭС и ГУАМ в конференции принимали участие представители Молдовы, России, Греции, Армении, Азербайджана, от стран-наблюдателей - представители Египта, Сербии, Великобритании.

Проведение конференции осуществлялось при содействии Болгарской хозяйст­венной палаты и Торгово-промышленной палаты Украины, Экономического института Болгарской академии наук, Института экономики промышленности НАН Украины.

Конференция была посвящена проблемам развития экономического сотрудничест­ва, создания общеевропейского экономического пространства, а также достижения бо­лее высокой степени интеграции стран-участниц в мировую экономику, расширению взаимного обмена товарам и услугами и созданию благоприятствующих этому условий. Основными направлениям работы конференции были:

- глобализация и регионализация современных национальных экономик,

- рыночная инфраструктура в ОЧЭС - реалии и тенденции,

- развитие трансграничного сотрудничества - предпринимательство, иннова­ции, таможенная политика,

- развитие международных транспортных коридоров,

- функционирование свободных экономических зон и территорий приоритет­ного развития,

- интеграционные процессы в рамках ОЧЭС и ГУАМ,

- развитие сферы услуг, туризма и рекреационных ресурсов.

Во время заседания

Важным является вступление других государств в торговую организацию ЧЭС, что будет способствовать созданию новой перспективной системы торговли. В даль­нейшем целесообразно создание зоны свободной торговли, зоны свободной промыш­ленности, либерализация торговли. Все эти инструменты позволят расширить торговые взаимосвязи внутри Черноморского региона.

Болгария), Красимир Шишманов

Кроме того, расширению торговли будет способствовать и стабилизация эконо­мик, рост конкурентоспособности предприятий, увеличение доходов населения, что яв­ляется основой финансового и экономического роста. Сегодня уже разрабатывается план по созданию зоны свободной торговли в масштабах ЧЭС, рассчитанный до 2010 г. Его реализация позволит оживить экономическое сотрудничество и развитие торговли как внутри региона, так и с другими регионами мира. В этом плане действий будет предусмотрена возможность организации консультаций с представителями Европей­ской Комиссии, использование рекомендаций, опыта и знаний ее представителей

В то же время поставленные перед ЧЭС масштабные задачи, такие как создание в регионе зоны свободной торговли, не оставляют в тени работу по усовершенствова­нию внешнеторговых режимов для вступления в ГАТТ/ВТО.

Дальнейший характер сотрудничества в рамках ЧЭС будет определяться его способностью решать практические задачи в регионе. Имеется в виду переход от кон­сультаций к разработке и реализации конкретных проектов в различных отраслях.

В результате работы конференции была разработано резюме, которое направлено

Правительствам стран-членов ОЧЭС и ГУАМ, Межпарламентской Ассамблеи ОЧЭС

и ГУАМ, торгово-промышленным палатам.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС В КОНТЕКСТІ ПЕРЕ­ТВОРЕНЬ: СОЦІАЛЬНИЙ, ПОЛІТИЧНИЙ, ЕКОНОМІЧНИЙ АС­ПЕКТИ

Фіщук А.В., завідувач відділом Регіонального філіалу Національного інституту страте­гічних досліджень у місті Донецьку

Донецький філіал Національного інституту стратегічних досліджень, спільно з кафедрою «Міжнародна економіка» Донецького національного університету та Інсти­тутом економіки промисловості НАНУ провів 15 листопада 2007 року круглий стіл „Регіональний політичний процес в контексті перетворень: соціальний, політичний, економічний аспекти".

Почесна президія круглого столу

Учасниками круглого столу були представники партійних організацій області, регіональних органів державної влади, експерти економісти, соціологи і політологи. Серед них, поряд із співорганізаторами, фахівці Донецького національного технічного університету, Інституту ринку і соціальної політики, Донецького інституту залізничного транспорту, Донецького державного університету управління, Управління з питань внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації, громадських ор­ганізацій «Центр політологічних досліджень», «Донецький інститут інформації», «Донець­кий інститут соціальних досліджень і політичного аналізу», «Фонд підтримки громадських ініціатив», «Український культурологічний центр», представники засобів масової інформації.

Виступ завідувача відділом НІСД, к.е.н., с.н.с. Я.А. Жаліла

8 вересня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про сти­мулювання розвитку регіонів", яким запроваджуються договірні засади у відносинах між центральним і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самовряду­вання з питань розвитку регіонів на основі Угод щодо регіонального розвитку. В Донецьку це чудово знають і вже мають таку Угоду.

Угоди щодо регіонального розвитку укладаються між Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севасто­польською міськими радами. Уряд заключатиме Угоди щодо регіонального розвитку з ре­гіонами для реалізації регіональної політики, концентрації державних та місцевих ресурсів для вирішення пріоритетних завдань розвитку. Вони дають можливість започаткувати на довгостроковій основі нові стосунки між центром та регіонами щодо вирішення проблем територіального розвитку.

Ініціатором укладення Угоди щодо регіонального розвитку можуть бути Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради. У разі потреби інші орга­ни місцевого самоврядування можуть подавати свої пропозиції щодо укладення такої Уго­ди, а також про внесення змін до неї відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.

Означимо, що законом України „Про стимулювання розвитку регіонів" встанов­люється відповідна процедура підготовки та укладання Угод щодо регіонального розвитку.

Підготовка та укладення Угоди передбачає наступні етапи:

1) ініціювання та прийняття рішення про укладення Угоди;

2) підписання протоколу про наміри та створення спільної робочої групи з підготовки Угоди;

3) розроблення та узгодження проекту Угоди;

4) підписання та державна реєстрація Угоди;

При прийнятті рішення щодо укладення Угод щодо регіонального розвитку перевага надаватиметься тим регіонам, які мають власну стратегію розвитку та чітке уявлення про свої конкурентні переваги.

Підготовчим процесом перед укладенням Угоди стане підписання протоколу про на­міри - своєрідного технічного завдання, за яким формуватиметься Угода. Протокол укла­датиметься між Прем'єр-міністром України, головою відповідної обласної ради та облас­ної державної адміністрації.

З метою підготовки Угод щодо регіонального розвитку будуть створюватися спільні робочі групи за участю представників центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. До розробки Угоди будуть залучатися і громадські організації, наукові інституції тощо.

завідувач відділу філіалу Національного інституту стратегічних досліджень

у м. Донецьк

Координація розроблення Угод щодо регіонального розвитку, методичне забезпечен­ня діяльності в цій сфері органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики із за­лученням наукових та громадських організацій.

Угоду щодо регіонального розвитку підписуватиме Прем'єр-міністр України або інша особа за дорученням Кабінету Міністрів України та відповідно Голова Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим, голова обласної, Севастопольської міської ради чи Київський міський голова. Угода набирає чинності після її схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міськими радами.

Після схвалення Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київсь­кою, Севастопольською міськими радами Угода щодо регіонального розвитку підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань економічної полі­тики, офіційному опублікуванню в газеті "Урядовий кур'єр", а також оприлюдненню через регіональні засоби масової інформації.

Договірні відносини впроваджуватимуться поступово з урахуванням досвіду, що на­працьовуватиметься, та стану готовності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до їх сприйняття. Закон дає можливість Уряду обира­ти з пропозицій обласних рад щодо укладення Угод ті, які співпадають з державними стра­тегічними пріоритетами просторового розвитку.

Мальгін А.В., с.н.с. Регіональний філіал НІСД у м. Сімферополі

Досить цікаво, що Закон дозволяє Уряду заключати одну Угоду одночасно з декіль­кома регіонами для реалізації просторової політики, стимулювання концентрації місцевих ресурсів для вирішення загальнодержавних завдань розвитку. Водночас, Уряд може про­понувати спільне вирішення завдань регіонального розвитку здійснювати за рахунок доб­ровільного об' єднання місцевих бюджетів територіальних громад в межах одного або де­кількох регіонів.

Слід зазначити, що основною умовою укладення Угоди є наявність Державної стра­тегії регіонального розвитку та регіональної стратегії розвитку до 2015 р.. Договірна сис­тема взаємовідносин вводиться одночасно із запровадженням стратегічного планування просторового розвитку як на державному, так і на регіональному рівнях.

Наявність Державної та регіональних стратегій розвитку мають стати підґрунтям для визначення спільних дій центральних та місцевих органів влади, органів місцевого само­врядування. Стратегічне планування, укладання Угоди на період 4-5 років повинно забез­печити стабільність відносин між центральною і регіональною владами.

Таким чином, Угода щодо регіонального розвитку передбачає:

- спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцево­го самоврядування з реалізації в регіоні Державної стратегії регіонального розвитку;

- спільні заходи центральних та місцевих органів виконавчої влади і органів місцево­го самоврядування з реалізації регіональної стратегії розвитку;

- порядок, обсяг, форми та строки фінансування спільних заходів, визначених сторо­нами, відповідно до Державного бюджету України та місцевих бюджетів;

- порядок інформування про реалізацію сторонами Угоди щодо регіонального розви­тку;

- відповідальність сторін Угоди за невиконання або неналежне виконання передбаче­них нею заходів;

- порядок внесення змін до Угоди;

- порядок набрання чинності та строк дії Угоди.

За згодою сторін Угода щодо регіонального розвитку може включати й інші поло­ження. Зобов'язання трансформуються Урядом і місцевою владою у державну та регіона­льні програми економічного і соціального розвитку, Державний та відповідний місцевий бюджет.

Слід відзначити, що джерелами фінансування Спільних заходів Угоди є Державний бюджет, місцеві бюджети. До фінансування спільних заходів можуть залучатися інші дже­рела відповідно до законодавства, зокрема кошти приватного сектору, міжнародної техні­чної допомоги.

Передбачається спільне вирішення завдань регіонального розвитку здійснювати за рахунок добровільного об' єднання місцевих бюджетів територіальних громад в межах од­ного або декількох регіонів. У підготовці та реалізації Угоди братимуть участь, з одного боку, центральні органи виконавчої влади, з іншого, органи місцевого самоврядування.

В Угоді щодо регіонального розвитку визначаються обсяги фінансування спільних заходів центральних та місцевих органів влади, що є підставою для передбачення цих об­сягів при формуванні Державного та місцевих бюджетів на відповідні роки.

Протягом місяця після затвердження відповідних бюджетів сторони Угоди щодо ре­гіонального розвитку узгоджують свої бюджетні розписи на фінансування спільних захо­дів Угоди.

При необхідності обсяги фінансування Угоди уточнюються при формуванні бюджету на наступний рік або при внесенні змін до Державного та місцевого бюджетів.

Таким чином в результаті запровадження Угод щодо регіонального розвитку центра­льна та місцева влада матимуть спільне бачення майбутнього розвитку певного регіону, яке формує спільну мету та вимагає концентрації зусиль та ресурсів, узгодження дій у процесі її досягнення. В ході підготовки та реалізації Угоди щодо регіонального розвитку Уряд розглядатиме органи місцевого самоврядування регіонального рівня в якості реаль­ного партнера у досягненні спільних цілей розвитку території. Територіальні громади, під­приємці реально впливатимуть на цей розвиток, оскільки виконання зобов' язань, взятих на себе регіоном, вимагатиме узгодженості дій і політики розвитку усіх суб' єктів регіональ­них відносин.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету