І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 8

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

38,6

За: [2]

Діяльністю, спрямованою на дослідження та розвиток займаються підприємства машинобудівної та нафтопереробної промисловості, а також меблевої та харчової промисловостей. Проте рівень інноваційної діяльності підприємств щодо впровадження прогресивних технологічних процесів залишається мізерним [1].

Частка підприємств сектора МСП, які впровадили нові технології у виробництво для того, щоб запровадити принципово нові, чи більш конкурентоспроможні товари становить на 19,8% менше, ніж частка МСП, які за допомогою нових технологій удосконалювали продукцію - 39,9% [2].

Найбільша частка МСП, які не розробляли нових технологій для удосконалення продукції, спостерігається серед підприємств сільського господарства (60,0%), що може бути пояснено тим, що сільськогосподарську продукцію важче удосконалювати, ніж промислову продукцію або продукцію сфери будівництва.

Таблиця 2

Питома вага підприємств сектора МСП, які протягом 2000 - 2005 років запроваджували нові технології для того, щоб запропонувати принципово новий продукт на ринку, %

Галузь економіки

Підприємства, які

Підприємства, які не

 

запропонували новий продукт, %

запропонували новий продукт, %

Промисловість

47,3

52,7

Сільське господарство

20,0

80,0

Торгівля

42,4

57,6

Будівництво

33,3

66,7

Послуги

41,9

58,1

За: [2]

Серед видів економічної діяльності підприємств сектора МСП найбільша частка підприємств, які запровадили новий продукт, зосереджена у сфері промисловості (47,3%) та торгівлі (42,4%).

Переважна більшість підприємств сектора МСП не мають ані українських (78,9%), ані міжнародних патентів (97,6%) на розробки нових технологій, які були впроваджені на підприємстві протягом останніх 5 років, для удосконалення продукції або створення нового продукту. Серед МСП, які впроваджували нові технології для удосконалення продукції або створення нового продукту, майже кожне четверте підприємство (21,1%) має українські патенти на ці розробки. За кордоном були визнані розробки 2,4% МСП: ці підприємства отримали міжнародний патент.

Таблиця 3

Питома вага підприємств сектора МСП, які протягом 2000-2005 років отримали патенти на нові технології для удосконалення продукції або створення нових продуктів,

%

 

Підприємства, які отримували патент, %

Підприємства, які не отримували патент, %

Вітчизняний

21,1

78,9

Міжнародний

2,4

97,6

За: [2]

Поділ підприємств на традиційні (увійшли підприємства з гіршими показниками діяльності та більш консервативні) та сучасні (кращі показники діяльності та сучасні методи управління) засвідчив, що нові технології для удосконалення продукції використовували 72,9% МСП, серед традиційних - лише 52,2% підприємств.

Фактори, які перешкоджають інноваційній діяльності підприємств сектора МСП

[3]:

- проблеми фінансового характеру (висока капіталомісткість інноваційної діяльності та значний розмір необхідних початкових інвестицій; брак власних коштівпідприємств, ускладненість залучення фінансових ресурсів з ринкових джерел, недостатня фінансова підтримка з боку держави);

- проблеми організаційно-комунікаційного характеру (відсутність систематизованої інформації про новітні технології, наукові розробки та інновації, наявні патенти; нерозвиненість інноваційної інфраструктури з надання посередницьких, інформаційних, юридичних, експертних, фінансово-кредитних та інших послуг; недоліки нормативно-правової бази інноваційної діяльності; недостатність умов для налагоджування коопераційних зв' язків з іншими суб' єктами інноваційного процесу);

- проблеми інформаційного характеру (відсутність або недоступність систематизованої інформації про нові технології, які мають потенціал комерціалізації, а також про стан та прогнозні оцінки кон' юнктури ринків збуту інноваційної продукції);

- проблеми внутрішньовиробничого характеру (низький інноваційний потенціал підприємств; низький рівень оплати роботи, що не сприяє залученню кваліфікованих кадрів тощо);

- проблеми ринкового характеру (висока вартість нововведень; невизначеність строків інноваційного процесу; високий економічний ризик інноваційної діяльності; тривалі терміни окупності нововведень; низький платоспроможний попит на вітчизняну інноваційну продукцію).

Метою регулювання інноваційної діяльності сектора МСП повинно стати посилення інноваційної активності цього сектора економіки, а також формування регіональних інноваційних кластерів з підприємств сектора МСП та великого бізнесу, де сектор МСП розглядається як основа розвитку регіональної інноваційної системи.

Заходи посилення інноваційної активності сектора МСП повинні враховувати специфіку економічного потенціалу розвитку цього сектора за регіонами країни, у галузевому розрізі, а також відповідно до критеріїв регулярності та мети ведення інноваційної діяльності МСП.

Аналіз статистичних даних свідчить про схожість практично всіх регіонів України за галузевою структурою розвитку сектора МСП та економічним потенціалом сектора МСП у галузевому розрізі, а також про досить суттєві диспропорції у регіональному розрізі за показниками розвитку та ефективності функціонування сектора МСП в Україні.

Враховуючи взаємозв' язок розвитку сектора МСП та інноваційної активності регіону діяльність регіональних інноваційних систем слід акцентувати у регіонах з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП. До таких регіонів доцільно (рейтингова оцінка яких вище середнього значення згідно комплексного щорічного рейтингу регіонів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва [1]) віднести: м. Київ; Одеську, Дніпропетровську, Донецьку, Вінницьку, Харківську, Миколаївську, Запорізьку, Київську, Львівську, Херсонську, Полтавську та Луганську області, а також АРК).

Разом з тим функціональні акценти регіональних інституцій розвитку інноваційної активності сектора МСП повинні диференціюватись залежно від рівня розвитку інституційної інфраструктури підтримки підприємництва у регіоні (оскільки ці інституції можуть перейняти частину функцій із стимулювання інноваційної активності сектора МСП), а також від існуючого рівня інноваційної активності підприємств у відповідному регіоні загалом.

На рисунку 1 представлено групування регіонів України з високим рівнем економічного    потенціалу    сектора   МСП   за   рівнем   розвитку інституційноїінфраструктури підтримки підприємництва та рівнем інноваційної активності підприємств регіону.

Рівень

 

Рівень розвит-ку

 

Рівень

Функціональні акценти регіональної

економічного

 

інфраст-руктури

 

інноваційної

інноваційної системи щодо

потенціалу

 

та громадської

 

активності

стимулювання інноваційної активності

сектора МСП

підтримки

 

підприємств сектора МСП

сектора МСП

м. Київ, області:

 

м. Київ, області:

 

Група 1

Базові функції:

Одеська,

 

Вінницька,

 

м. Київ,

- формування інноваційної ідеології

Дніпропет-

 

Харківська,

 

області:

розвитку сектора МСП як компоненти

ровська,

 

Запорізька,

 

Харківська,

підвищення його

Донецька,

 

Київська,

 

Запорізька,

конкурентоспроможності;

Вінницька,

 

Херсонська,

 

Київська,

- розвиток інституцій, які функціонують

Харківська,

 

Полтавська та

 

Херсонська,

у сфері підтримки інноваційного

Миколаївська,

 

Луганська

 

Полтавська та

підприємництва у розвинених державах;

Запорізька,

 

 

 

Донецька

- удосконалення механізмів регулювання

Київська,

 

 

 

 

розвитку інноваційного підприємництва

Львівська,

 

 

 

 

на макро- та мезорівнях управління;

АРК,

 

 

 

 

- узгодження попиту та позиції на

Херсонська,

 

 

 

 

інноваційні ідеї та проекти, відбір та

Полтавська та

 

 

 

 

проштовхування економічно доцільних

Луганська

 

 

 

 

проектів

Одеська, Дніпропет­ровська, Донецька, Миколаївська та Львівська області, АРК

 

Група 2

Луганська, Одеська, Миколаївська, Дніпропет­ровська та Львівська області, АРК

Базові функції + додаткові функції:

- сприяння розвитку інфраструктури підтримки підприємництва із акцентом на посилення інноваційної активності сектора МСП;

- проведення комунікативних заходів з питань розвитку інноваційної інфраструктури та посилення інно­ваційної активності сектора МСП

 

Низький

 

t

 

 

Група 3

Вінницька область

Базові функції + додаткові функції:

- реалізація організаційно-економіч-них механізмів стимулювання інно-ваційної активності сектора МСП;

- реалізація пілотних інноваційних проектів на підприємствах сектора МСП та популяризація позитивної практики реалізації таких проектів;

- реалізація навчальних програм розробки і впровадження інновацій підприємствами сектора МСП;

- проведення систематичних моніторингів та формування рейтингів інноваційної активності сектора МСП за регіонами

 

Рис. 1. Групування регіонів України з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП за рівнем розвитку інституційної інфраструктури підтримки підприємництва та рівнем

інноваційної активності підприємств регіону та функціональні акценти регіональної інноваційної системи щодо стимулювання інноваційної активності сектора МСП (складено

за джерелами [1,4])

Досвід розвинених держав свідчить, що розвиток інноваційного підприємництва значною мірою залежить від державного сприяння йому. Малим та середнім інноваційним підприємствам на етапі становлення необхідно мати підтримку (головним чином - від державних структур), а також ділові послуги різного характеру. Для регіонів групи 1 необхідна реалізація регіональною інноваційною системою базових функцій щодо стимулювання інноваційної активності сектора МСП. Доцільно розширювати коло функцій для інших двох груп регіонів.

Група 1. Регіони з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП, розвиненою інфраструктурою підтримки сектора МСП та підвищеною інноваційною активністю підприємств регіону (м. Київ, Харківська, Запорізька, Донецька, Київська, Херсонська, Полтавська та Донецька області). З огляду на високий економічний потенціал підприємств сектора МСП у цих регіонах необхідно активізувати роботу щодо стимулювання інноваційної активності сектора МСП у цих регіонах. Окрім того підприємства цих регіонів є схильними до інновацій та є розвинутою належна мережа інфраструктури підтримки сектора МСП.

У цих регіонах інституції регіональної інноваційної системи частину функцій можуть делегувати іншим організаціям інфраструктури підтримки сектора МСП (агенціям розвитку, фондам підтримки підприємництва тощо). Координація діяльності між інституціями регіональної інноваційної системи може здійснюватись через експертну групу з контролю за організацією та активізацією діяльності з розвитку інноваційного підприємництва та проведення моніторингу реалізації заходів.

Базовими функціями регіональної інноваційної системи у 1 групі регіонів повинні стати:

- формування інноваційної ідеології розвитку сектора МСП для підвищення конкурентоспроможності його продукції (послуг);

- організація розвитку інституцій, які функціонують у сфері підтримки інноваційного підприємництва у розвинених державах (біржі інновацій, венчурні страхові фонди тощо);

- аналіз та розробка пропозицій з удосконалення регулюючого впливу нормативно-правових актів у сфері інноваційної діяльності підприємств сектора МСП в Україні та регіонах, виявлення неузгодженостей між існуючими та нормативними актами, які знаходяться на стадії проектування, їх коригування залежно від специфіки інноваційного розвитку сектора МСП регіону;

- якісний та кількісний аналіз розвитку інноваційно-активних МСП і його інфраструктури, розробка системи критеріїв оцінки рівня інноваційної активності МСП та формування рекомендацій з подальшого розвитку об'єктів інноваційної інфраструктури та інфраструктури підтримки підприємництва загалом;

- розробка системи базових економіко-статистичних показників, які відображають вплив зовнішніх факторів на стан об' єктів інноваційної сфери у секторі МСП;

- узгодження попиту та позиції на інноваційні ідеї та проекти, відбір та проштовхування економічно доцільних проектів.

Група 2. Регіони з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП, середнім рівнем розвитку інфраструктури підтримки сектора МСП та середньою інноваційною активністю підприємств регіону (Луганська, Одеська, Дніпропетровська, Львівська, Миколаївська області, АРК). У цих регіонах слід створювати регіональні інноваційні центри та концентрувати на базі них більшість функцій щодо стимулювання інноваційної активності сектора МСП, оскільки елементи інфраструктури підтримки МСП є недостатньо розвиненими та не зможуть в належній мірі реалізувати ці функції.

Окрім базових функцій, які пропонуються для регіональної інноваційної системи регіонів групи 1 до функцій регіональної інноваційної системи регіонів групи 2 видається доцільним включити:

- сприяння розвитку інфраструктури підтримки підприємництва із акцентом на посилення інноваційної активності сектора МСП;

- проведення комунікативних заходів з питань розвитку інноваційної інфраструктури та посилення інноваційної активності сектора МСП.

Група 3. Регіони з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП, середнім рівнем розвитку інфраструктури підтримки сектора МСП та низькою інноваційною активністю підприємств регіону (Вінницька область). Окрім базових функцій, які пропонуються для регіональних інноваційних систем регіонів груп 1 та 2 до функцій регіональної інноваційної системи регіонів групи 3 видається доцільним включити:

- реалізація організаційно-економічних механізмів стимулювання інноваційної активності підприємств сектора МСП;

- організація пілотних інноваційних проектів на підприємствах сектора МСП та популяризація позитивної практики реалізації таких проектів серед інших підприємств сектора МСП;

- реалізація навчальних програм розробки і впровадження інновацій підприємствами сектора МСП;

- проведення систематичного моніторингу та формування рейтингів інноваційної активності підприємництва за такими показниками, як: рівень задоволеності суб' єктів інноваційного підприємництва повнотою підтримки (фінансової, інформаційної, консалтингової, правової тощо); кількість підприємств інноваційного бізнесу, які звернулись за підтримкою у відповідні організації у сукупності та за видами підтримки; кількість проектів, представлених до експертизи та частка проектів, які пройшли її (розрахунок коефіцієнта „оборотності" проектів); кількість запатентованих науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок; кількість підприємців та персоналу підприємств сектора МСП, які пройшли навчання з питань підготовки та реалізації інноваційних проектів; кількість організованих комунікативних та презентаційних заходів щодо розвитку інноваційного бізнесу, публікацій у ЗМІ з цієї тематики.

Вирішувати проблеми забезпечення інноваційного розвитку сектора МСП регіону необхідно на основі добре обгрунтованої державної політики, конкретні механізми реалізації якої повинні діяти безпосередньо на регіональному і місцевих рівнях. Більше того, в умовах енергетичної кризи, вступу до СОТ конкурентоспроможність підприємств сектора МСП регіону має вирішальне значення, а отже необхідне також фінансування стимулювання інноваційної моделі розвитку виробництв, впровадження енергозберігаючих технологій для підвищення конкурентоспроможності і якості продукції підприємств цього сектора економіки.

РЕЗЮМЕ

Проведено группирование регионов Украины с высоким уровнем экономического потенциала сектора малого и среднего предпринимательства по уровню развития институционной инфраструктуры поддержки предпринимательства и уровню инновационной активности предприятий региона для определения функциональных акцентов региональной инновационной системы стимулирования инновационной активности сектора МСП.

The grouping of Ukrainian regions with high level of economic potential of the SME sector by the level of institutional infrastructure development, and by the level of enterprises' innovation activity has been done for the definition of regional innovation system functional accents as to stimulating of SME innovation activity.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Офіційний сайт Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (http://www.dkrp.gov.ua).

2. Офіційний сайт Проекту БізПро "Малі та середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку" (http://www.bizpro.org.ua).

3. Україна: Стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки - 2006 / Монографія НІСД за ред. д.е.н., проф. Власюка О.С. - К.: НІСД, 2006 - С. 409 - 416.

4. Статистичний щорічник України за 2005 рік. - Державний комітет статистики України. - К.: Консультант, 2006. - С.337 - 340.

5. Полунеев Ю. Технология экономического прорыва / Дзеркало тижня, 2006. - № 41

(620). - С. 3 - 4.

Надійшла до редакції 20.05..2007року

УДК 338.439.222

THE DEVELOPMENT OF AGRICULTURAL SECTOR IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION: LITHUANIAN CASE

Ciburiene J.A., PHD, Kaunas University of Technology, Lithuania, Professor, Simanaviciene Z.A., Hab. Dr., Kaunas University of Technology, Lithuania, Professor, Startiene G.V., PHD, Kaunas University of Technology, Lithuania, Professor

Introduction

This article aims to examine State regulation of Agricultural policy in Lithuania in the context of economical integration into European Union (EU). Economical integration processes significantly changed all spheres of economic activity, including agriculture.

The access of Lithuania to the EU among other nine (Cyprus, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Malta, Poland, Slovakia and Slovenia) countries on May 2004 was a very important act for the international recognition of Lithuania and its future development, including agriculture. Agriculture in micro, macro, regional levels during time perspective causes economic development, and, thus, is very important for each country or a group of countries. Lithuanian agriculture changes during the last ten year show one of the ways for economic development for other countries, seeking membership in the EU. In this aspect the analysis of Lithuanian international trade changes and conclusion on it are of great importance for acceeding countries, candidate countries and potential candidate countries.

The object of the study is the pattern of Agricultural policy in Lithuanian economy. The aim of the study is to reveal the major determinants affecting the pattern of Agricultural policy in Lithuania. The content involves such questions as: characterization of the process of implementation of Agricultural policy in Lithuania in the process of economic integration into EU; analyzes economic influence of Agricultural policy to Lithuanian agriculture and rural

© Ciburiene J.A., Startiene G.V., Simanaviciene Z.A., 2007

economy development; the examination of the instruments of economic influence for agricultural sector.

At present, on global level, the issue of Agricultural policy and its instruments convergence across the EU emerges. The key element of economic development in each country is people, who in growing globalization conditions seek better quality of life.

The role of agriculture in economic development

The primary sector represented an important part of the EU economy in terms of employment: 5 % for EU-25, 12 % on everage in the New Member States (MS) (18 % in Lithuania and Poland), more than one quarter in Bulgaria and more than one third in Romania. (Rural development in the EU, 2006, 6). The share of primary sector in GDP changes from 0,6 % (in Luxemburg) to 7% in Lithuania (and Greece). In EU-25 in 2002 year it was about 185 bio EUR (2 % of GDP). The primary sector is more important part of economy in rural areas than in more urban areas: 13 % of employment and 5 % of GDP in rural areas at EU-25 level.

According to Agenda 2000 Rural development policy (RDP) is the second pilar of the EU's Common Agricultural Policy. Rural development policy involves wider needs of rural areas, besides agricultural restructuring (Rural development in the EU, 2006, 1). Rural development policy in EU has three main objectives:

- to create a stronger agricultural and forestry sector, as an integral part of the rural development policy;

- to improve the competitiveness of rural areas;

- to maintain the environment and preserve Europea's rural heritage.

The main aims of the RDP are (Rural development in the EU, 2006, 1) :

- improving competitiveness of agriculture and forestry;

- improving the environment and the countryside;

- improving the quality of the life in rural areas and encouraging diversification of economic activity.

The accession of Lithuania to the EU is a very important act of international recognition for Lithuania and its future development, including agricultural and the instruments of agricultural policy as factor of economic development. Agricultural policy in a country on micro, macro and regional level during time perspective causes economic development, and is very important for each country or country groups.

At present, emerging market countries in Europe face many new factors in their economic development, and these factors modify economical development in those countries. Direct (supranational institutions: World Trade Organization, EU regulate national markets) and indirect (competitive pressure, lower regulations, higher capital investment, loss of some national identity) changes in economic development of individual countries are ripples triggered by changes in global economic development.

The role of agriculture as an activity in the structure of Lithuania's'gross domestic product (GDP) is decreasing. The income of rural population, which the main income source is producing agricultural products, is significantly smaller then income of population living in the town. It is important to identify factors that are effecting Lithuanian agriculture development and rural population income level growth in the context of economic integration into EU.

The article analyzes the changes of the main agricultural and rural economic indicators, implementing present state policy and EU policy of Common agricultural policy (CAP). The main hypothesis of the paper:

- the share of agriculture is decreasing in both EU-15 and in EU-12 new member states (NMS), and efficiency of sector is growing;

- the new CAP and its free market policy in the agriculture sector effects positively its development.

The object of the study is the pattern of Agricultural policy in Lithuanian economy. The aim of the study is to reveal the major determinants affecting the pattern of Agricultural policy in Lithuania. The following major tasks were set in order to achieve this aim:

- to characterize the process of implementation of Agricultural policy in Lithuania in the process of economic integration into EU;

- to show economic influence of Agricultural policy to Lithuanian agriculture and rural economy development.

- to examine the instruments of economic influence for agricultural sector.

The research methods in the paper include: logical comparative analysis and synthesis, analysis of statistical data, based on the synthesis of the official EU publications, scientific literature and systematic statistical data analysis.

The changes of agricultural policy in Lithuania in the context of integration into EU

Lithuania, as a small country, is attributable to open economies. Country takes an active part in international trade in all spheres of economic activity and all forms of international economic relations. The factors of economic, social and political development are closely bounded in the activity of Lithuanian agriculture sector, due to this multifunctional character and objective to provide with own agricultural products, it is considered as a priority of the activity in the country (The long run Lithuanian Economy development strategy, 2002:5). The village is ranked increasingly as the infrastructure of country, which predetermines living standards both towns, both rural populations.

The expansion of intruction of government into the agriculture as economical activity according to amount of financial help till 2004 year gained a form of social security, but not market regulation form. The priorities of government agriculture economical relations regulation policy were given to sustain employment level in the country side and safeguard minimal level of farmer's living standards. These priorities did not encourage the productivity of agricultural products manufacture or decrease of excess of this production. The comparison of means of agricultural sector regulation in Lithuania and ES-15, used till 2004 year, are shown in Table 1.

Table 1. The comparison of means of agricultural sector regulation in Lithuania and ES-15, used till 2004 year

і-1-1-^-

Intervention buy up

-there  were  no  clear market criterions for using this mean; -often government buy up all products, do not allowing market functioning, for a price, at which government cud not sell

-the mean was used under loss conditions of farming; -government bought up only excess of products, which the market could not absorb

Subsidies for prices and direct payments

-widely used subsidies for buy up prices;

- since 2000 year direct payments have been uses (meat and sugar-beet manufacture)

-after 1992 year MacSharry reform the subsidies of procurement prices had decreased;

-the decrease of farmers incomes are compensated by direct incomes

Private storage Compensation payments of land use limitation

- were scheduled in 1994 year, but not used

-pay out for large-scale farmers under condition, that they will not use 15 % (or more) their farm's land_

Source: European Economy, 2006:100; Trarieux, 2007: 5.

The farmers in Lithuania, as a social part of society, have weight political influence (the part of rural population is about 33.3 %, the share of employed population engaged in agriculture and services for agriculture in total number of employed population is about 11.5 %, the average salaries in agricultural sector are 20 % lower than the average salaries in the industry. (Agriculture in Lithuania, 2006: 4-5). The strategy of agriculture and rural development as part of Long run Lithuanian Economy development strategy predicts, that the living standards of rural and city population will assimilate about 2015 year (2002: 36). The situation of rural development in Lithuania in comparison with countries, which have some common features of economic development, is shown in Table 2. Mostly common countries according to their economic development are Baltic States, Bulgaria, Poland and Ireland.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету