І П Булєєв - Вісник донецького університету - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 

Table 2. The main features of rural development in Lithuania

Country

Rural development features

Lithuania

investment is higher; rural infrastructures is lower

Latvia, Estonia

investments in agriculture and diversification of activities are higher; rural infrastructures is lower

Poland

rural infrastructures is higher; investments in agriculture is lower

Bulgaria

investment is higher; rural infrastructures is lower

Ireland

Done: Early retirement 75 %

Source: Rural development in the EU, 2006: 13-14.

The regulation of agricultural sector is carried out by achieving two purposes: firstly, to support agriculture as activity manipulating by prices of agricultural products; secondly, structural policy, restructuring this activity, seeking enlargement its efficiency (Nugent, 2003: 388-392). According to Danish Institute of Agricultural and Fisheries Economics, increasing direct payments from CAP, the effect of this would be an increase in prices of food and land (IPTS/ESTO Studies on reforms, 2002: 10-12), it would raise a severe financial crisis in the EU financial perspectives and would necessitate land reform, which seriously decrease the living standards of the many subsistence farmers. Government nonintervention policy into agriculture market is favourable if all countries are keeping the same rules (Mankiw, 2000: 115-118). If the rules of regulation and support are different, then in open economy in the international market there would not be equal conditions for competition.

The practice shows (ABARE, 2000; Bache, 2006: 214-217), that the liberalization of

agricultural market would be useful different country groups because they could realize specific advantage, and would create realistic stimulus to increase the efficiency of concrete participants of agricultural products manufacture chain or to change the character of activity. As the result of liberalization policy, the price level will fall; the incomes of producers will increase (Bache, 2006: 215). Total world benefit from the agricultural support policy reduction in all world level would be the growth of world gross domestic product till 2010 year about 53 bill. USD. According to the position of free market exponents (Simasius, 2000; Zaldokas, 2005) the agricultural policy of EU is: only waste of resources, the support of small part of society in the country as the expense of taxable population, conditioning the composition excess of agricultural products. The analysis of scientific literature shows that other part of academic estimates, if there were no EU CAP, then many rural territories in Europe would suffer from considerable difficulties in economy, environment and social spheres.

The changes of agricultural policy in EU

The tendencies of agricultural activity in EU countries are very similar: the share of agriculture in GDP and employed population engaged in agriculture and services for

agriculture in total number of employed population are decreasing. These processes are also taking place in others high developed countries in the world. In 2003 adopted EU CAP reforms orientated into three main agriculture sector development ways: the competitiveness of agriculture; improving the environment and the countryside; improving the quality of life in the countryside and stimulate diversification of economic activity in rural areas. The reform had changed the way, in which EU supports its farmers. The new CAP is oriented to consumers and taxpayers requirements, producing according to market demand.

Experience of EU-15 countries shows, that the two related processes occur: the enlargement of farms and diminish of its number. At present the rational size of farms is developing; forming effective use of material, technical and labour resources. At the beginning of CAP, it was oriented to big EU budget part (80.6 % of all EU budget in 1973 year). At present this part, as shown in Table 3, is considerably lower (45.7 % in 2005 year). The share of GDP in EU-15 was created in agriculture till 2004 year and was less then 1 %. It is supposed, that this tendency will remain in the future and the share off total agriculture product in EU will diminish till 0.33 % in 2013 year. These processes show growing efficiency of activity in the sector. The changes of life quality in the rural locations indicates EU average month salary, average month disposable income for one household person in agriculture sector and share of agriculture, forestry and fishery in GDP in Lithuania, as shown in Table 3. The growth rate of EU average month salary in agriculture sector from 1995 till 2005 achieved 153.0 %. During the period from 1997 till 2006 the growth rate of average month disposable income for one household person in agriculture sector in Lithuania was even 172.3 %. The agricultural and food products both in EU and both in Lithuania significantly influence the exports values in GDP and in total export value. The share of agriculture, forestry and fishery in GDP in Lithuania changes according to the economic development tendencies of developed world countries or EU-15. During the period from 1995 till 2006 the role of agriculture, forestry and fishery in GDP in Lithuania decreased 3.8 times. But the share of agriculture, forestry and fishery in Lithuania's total export remains an important and although decreased from 18.3 % till 13.9 %.

Table 3. The main characteristics of EU CAP and its results in Lithuania

Characteristics and results

1995

1997

1999

2001

2003

2005

2006

1. EU budget expenditure for CAP, %

51.2

50.6

49.3

49.2

46.5

45.7

40

2. EU average month salary in agriculture sector, EUR

1240

1411

1466

1574

1748

1897

 

3. Average month disposable income for one household person in agriculture sector, EUR

 

97.3

94.7

90.1

103.1

135.3

168.1

3. Share of agriculture, forestry and fishery in GDP in Lithuania, mill. EUR

859.0

1057.7

857.6

870.3

1011.4

1014.8

1102,4

4. Share of agriculture, forestry and fishery in GDP in Lithuania, %

17.9

15.2

11.4

10.4

6.1

4.9

4.7

5. Export of agriculture, forestry and fishery in Lithuania, mill. EUR

574.3

715.9

437.0

581.3

682.1

1220.2

1568.8

- share of agriculture, forestry and fishery export in GDP, %

7.6

7.1

3.5

4.1

4.2

5.9

6.6

- share of agriculture, forestry and fishery export in total export, %

18.3

16.0

12.6

11.7

11.1

12.8

13.9

_l_-1-1-1-1-1-1-1-

Saltinis: Agricultural statistics, 2007; Agriculture in Lithuania in figures, 2006; Eurobarometer: what Europeans think, 2007; Statistical Yearbook of Lithuania 2007, 2007; The Community budget ... , 2000.

The betterment of agriculture development is base don EU CAP. EU CAP evolved from agricultural subsidies to supply of healthy and save food environmental, production quality and animal welfare. In the future EU will continue the CAP, diminishing subsidies. The results of EU CAP are shown in Table 4.

The Lithuanian implemented economic policy is based on the currently efficient export-oriented model overtaking development. The success of economic development of Lithuania, as a region, depends on its human capital, traditionally viable agriculture with satisfactory natural conditions, favourable for transport and international trade geographical situation. The analyze shows that the level of efficiency in agriculture is low; there is a broad gap between the rural and urban population in respect of their income, working conditions, social security and others services. Government policy of agriculture realizes the objectives of agriculture market and its subject's development. The main objectives are:

- Objective 1 (O-1) - economic development as GDP per capita, expressed in PPS, as % of EU-25 = 100 three year average;

- Objective 2 (O-2) - employment rate - employed persons as a share of total population of the same age class;

- Objectibe 3 (O-3) - unemployment as a rate of unemployment - % of active population;

- Objective 4 (O-4) - training and Education in Agriculture is calculated as % of farmers with basic or full agricultural training;

- Objective 5 (O-5) - age structure in agriculture in EU states is evaluated as ratio between percentage of farmers less than 35 years old and percentage of farmers of 55 years old or more;

- Objective 6 (O-6) - labour productivity in agriculture is expressed as Gross Value Added (GVA) at basic price per annual work unit (AWU).

All processes occur in the country, which can be described by the context, expressed in such indicators as:

- context 1 (C1) -farm structure, which is evaluaded as average physical farm size (hectares);

- context 2 (C2) - structure of the economy, expressed as % GVA in sector (primary, secondary and tertiary).

Country

O-1

O-2

O-3

O-4

O-5

O-6

C-4

GVA structure, % in sector

 

 

 

 

 

 

 

 

primary

secondary

tertiar

y

Lithuania

40.6

61.2

11.4

30.9

0.12

15

9.0

7.0

29.7

63.2

Latvia

37.3

62.3

10.4

30.0

0.17

10

11.8

4.6

22.6

72.8

Estonia

44.9

63.0

9.7

 

0.19

24

21.6

4.7

27.6

67.7

Ireland

129. 6

66.3

4.5

30.7

0.26

96

32.3

2.6

41.3

56.1

EU-25

100

63.1

9.2

26.3

0.18

100

15.8

2.1

26.6

71.2

EU-15

109. 6

64.5

8.2

22.5

0.12

148

20.2

2.1

26.4

71.5

NMS-10

51.1

56.0

 

18.2

0.32

18

8.3

4.1

30.7

65.2

EU-27

95.5

62.7

 

20.0

0.16

79

11.5

2.2

26.7

71.1

Source: Rural development in the European Union, 2006, 38-46, 60-76.

The growth of Lithuanian agricultural manufacture, agricultural products and food export are related with free movement of goods in EU and with export support into third countries.

The competitiveness of farmers in Lithuania significantly lags from EU farmers in productivity, incomes and size of farms.

As shown in Table 4, economic development as GDP per capita is more than twice less in Lithuania in compare with EU-25, more than 20 % less than in NMS-10 and more than 47 % less than in EU-27. This indicator shows the necessity to deepen the integration of Lithuania to the EU development model. The harmonization of social, economic and ecologic values will help to solve this problem.

According to the objective 2, employment level is enough high: Lithuania narrowly lags from EU-25 and slightly overtakes NMS-10.

Unemployment rate in Lithuania in 2006 was bigger more than 25 % unemployment rate in EU-25, but unemployment rate more than 20 % in NMS-10 was bigger than in Lithuania. Unemployment rate in rural areas is bigger than in urban areas. This is a problem, because employment in agriculture is decreasing and unemployment rate is still enough big.

The key element of economic development in each country is people and their qualification According to objective 4, Lithuania is in perfect position in training and education sphere, because about 30.9 % of farmers are with basic or full agricultural training. The farmers with basic or full agricultural training in EU-25 seek 85 % of Lithuanian level and in EU-27 - only 66 % of Lithuanian level.

An important role in agriculture, as and in others activities, belongs for young populations. The age structure of farmers - the objective 5 - shows expectations and attractiveness of agriculture. The ratio of young farmers in Lithuania is similar as in EU-15, but less than in EU-25 or Ireland.

The labour productivity in agriculture - the objective 6 - compares the achievements of economic development in agriculture. The results of agricultural sector in Lithuania is about 85 % worse than in EU-25 and about 80 % worse than in EU-27.

The main ways for further agriculture and rural development, involving economic development, employment and productivity growth, are the multi-functional and multi-sectorial rural economy (National paying Agency, 2006:11). Implementation of the rural development policy helps the creation of competitive modern agriculture oriented to EU and world market, improving living standards in rural territories, preserving natural environment and agricultural traditions, providing support on regional, local and partnership levels among

EU-27.

Conclusions

The paper identifies Agricultural policy in Lithuania in the process of economic integration into EU and shows its economic influence to Lithuanian agriculture and rural economy development. The study of statistical data of agriculture sector in EU and Lithuania indicates similar tendencies and specific of economic development. Agricultural market and its subject's regulation are mostly important factors for sector development under on June 2003 EU adopted CAP reform, which oriented farmers to produce according market requirements. EU CAP is currently appreciated as fulfilling its role both in and new implementation is precondition for equity and efficiency realization in EU-12.

The changes of Lithuanian agricultural manufacture and employment in this sector, agricultural products and food export are related with free movement of goods in EU and with export support into third countries. The competitiveness of farmers in Lithuania significantly lags from EU farmers in productivity, incomes and size of farms.

According to CAP, unified market in EU-27 is created and it is intended for the future to support multi-functional agricultural activities and multi-sectorial economy by creating new sources of incomes

В данной статье анализируетса роль аграрного сектора, европейская общая политика сектора и тенденции ее развития. Аграрный сектор является важным фактором способствующим экономическому росту страны. Его эффективное развитие ускоряет экономическое развитие и способствует экономическую интеграцию Европейских стран в ЕС.

РЕЗЮМЕ

У даній статті анализируетса роль аграрного сектора, європейська загальна політика сектора й тенденції її розвитку. Аграрний сектор є важливим чинником сприятливому економічному росту країни. Його ефективний розвиток прискорює економічний розвиток і сприяє економічну інтеграцію Європейських країн у ЄС.

REFERENCES:

1. ABARE. (2000), Current issues. July 2000. http:/abare.gov.au.pages/products/products.htm

2. Agricultural statistics Data 1995-2005. (2007), Luxembourg.

3. Agriculture in Lithuania in figures 2006. (2006), Vilnius, Statistics Lithuania.

4. Bache, I., George, S. (2006), Politics in the European Union. 2nd ed. New York.

5. Eurobarometer: what Europeans think of the CAP. (2007),Agriculture and rural development. European Commission. Last update 29-03-2007, http://ec.europa.eu/agriculture/survey/index_en.htm

5. European Economy. (2006), European commission. Occasional papers. Enlargement, two years after: an economic evaluation. By the Bureau of European Policy Advisers and the Directorate-General for Economic and Financial Affairs. No 24, May 2006.

6. Europeans, agriculture and the Common Agricultural Policy. (2007), Special Eurobarometer 276/Wave 66.3 - TNS Opinion&Social. European Commission.

7. IPTS/ESTO Studies on reforms of Agriculture, Education and Social Systems within the context of enlargement and demographic changes in the EU. (2002), European Science and Technology Observatory. Final report. European Communities.

8. Mankiw, N.G. (2000), Principles of economics. New York.

9. National paying Agency under the Ministry of Agriculture Annual report. (2006), Vilnius.

10. Nugent, N. (2003), The government and politics of the European Union. 5th ed. Durham: Duke Univerity Press.

11. Rural development in the European Union. (2007), Statistical and Economic Information.

Report 2007.

12. Statistical Yearbook of Lithuania 2007. (2007), Vilnius, Statistics Lithuania.

13. The long run Lithuanian Economy development strategy till 2015 year (2002), Vilnius

14. The strategy of agriculture and rural development. Project (2002), The long run Lithuanian Economy development strategy till 2015year. Vilnius.

15. The Community budget: The facts in figures. (2000), Luxembourg.

16. Trarieux, J. M. (2007), Farm policy Reform: The European Experience. Luxembourg.

17. Simasius, R. (2000), The book for the members of Parlament and voters. http://www2.lrinka. ltindex.php/analitiniai_darbai/zemes_ukio_politika/2423

18. Zaldokas, A. (2005),The European competition striving frozen by Common Agricultural Policy. Atgimimas, 29 July 2005.

Надійшла до редакції 12.11..2007року

УДК 658:330.322

ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА - ОСНОВА ПІДВИЩЕННЯ ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

Гейзер Г.К., к.е.н., доцент, Приазовський державний технічний університет, м. Маріуполь

Музафарова В.О., аспірант, Приазовський державний технічний університет, м. Маріуполь

Постановка проблеми та її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. Формування і функціонування капіталу підприємства тісно пов'язані з фінансовим ринком. Одна з проблем полягає в тому, щоб сформувати оптимальну структуру капіталу підприємства. Приріст капіталу значною мірою характеризується обсягами та формами інвестицій.

Згідно з законодавством в Україні, інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об' єкти підприємницького й іншого видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) чи досягається соціальний ефект. До таких цінностей відносяться: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме й нерухоме майно; майнові права, пов' язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва [1].

Метою даної статті є визначення інвестиційної привабливості підприємства основою підвищення його конкурентоспроможності.

Виклад основного матеріалу досліджень.

Наявні інвестиційні ресурси дають можливість впроваджувати передові технології, новітню техніку, інноваційні форми організації праці та управління виробництвом. Нововведення, нові технології та організаційні рішення дають змогу підприємствам вийти з кризових ситуацій, забезпечити високу конкурентоспроможність продукції і підприємства.

Інвестування слід розглядати з двох точок зору: інвестора і підприємства, тому що як суб' єкт, так і об' єкт мають свої власні інтереси, саме ефективні - впровадження інвестицій та отримання економічної вигоди.

До інвестиційної політики відноситься майстерність здійснення усього можливого суб' єктом, а саме - планування й затвердження рішень стратегій інвестицій. Потім ставиться питання розмежування між інвестиційною політикою та стратегічним інвестиційним плануванням, яке необхідно конкретизувати на поточний період ( рік квартал ). Конкретна інвестиційна політика обирається насамперед на основі встановлення важливості об' єкта капіталовкладень.

Відбір підприємства щодо інвестування полягає в послідовній деталізації аналізу багатьох підприємств у галузях, що представляють інтерес для інвестора, послідовного звуження кількості підприємств на основі більш детального вивчення його фінансового становища та перспектив розвитку, вивчення окремих аспектів діяльності підприємства.

© Гейзер Г.К., Музофарова В.О., 2007

Оцінка діючого підприємства передбачає насамперед виявлення стадій його життєвого циклу.

Загальний період усіх стадій життєвого циклу підприємства становить 20-25 років, після чого воно припиняє своє існування чи відроджується на новій основі [4].

Інвестиційно привабливим вважається підприємство в процесі його зростання (перші чотири стадії розвитку). На стадії "остаточна зрілість" інвестиції доцільні, якщо продукція підприємства має досить високі маркетингові перспективи, а обсяг інвестицій у технічне переозброєння невеликий і вкладені кошти можуть окупитися в найкоротший термін.

На стадії "старіння" інвестування вважається недоцільним за винятком, коли намічаються переформування, реорганізація або реструктуризація підприємства (диверсифікація продукції, послуг).

Після визначення стадії життєвого циклу підприємства необхідно провести аналіз за показниками у динаміці. Для цього можуть використовуватися, наприклад такі показники: обсяг продажу продукції, загальна сума активів, сума власного капіталу, сума прибутку тощо.

Наступний етап у визначенні привабливості підприємства - проведення деталізованого фінансового аналізу цього суб' єкта. Фінансове становище підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення й використання ресурсів підприємства, реальні та потенційні фінансові можливості підприємства.

Фінансовий аналіз підприємства в процесі оцінки інвестиційної привабливості може здійснювати за такими основними напрямками:

- оборотність активів;

- прибутковість капіталу;

- фінансова стійкість;

- ліквідність активів.

Метою фінансового аналізу підприємства є:

• оцінка його фінансового становища на останню звітну дату з урахуванням динаміки змін, які склалися за результатами господарської діяльності підприємства за останні роки;

• визначення факторів, що вплинули на ці зміни, прогнозування майбутнього фінансового становища підприємства.

Відібрані на попередньому етапі об' єкти інвестування аналізуються з позицій їх економічної ефективності. Для такої оцінки цілком придатні загальноприйняті критерії ефективності, що застосовуються в інвестиційному проектуванні - чиста теперішня вартість, внутрішня норма рентабельності, коефіцієнт вигоди та ефективності інвестицій, індекс рентабельності, строк окупності проекту.

За результатами оцінки проводиться ранжування окремих інвестиційних проектів і фінансових інструментів інвестування за критерієм їх ефективності (прибутковості). За інших рівних умов обираються для реалізації ті об' єкти інвестування, що забезпечують найбільшу ефективність.

Далі розглядається питання забезпечення мінімізації ризиків, пов' язаних з інвестиційною діяльністю. Для реалізації цього напрямку повинні бути в першу чергу оцінені ризики, що властиві кожному конкретному об' єкту інвестування (втрати вкладеного капіталу, ризик неотримання інвестиційного доходу і т. п.). За результатами оцінки проводиться ранжування окремих об' єктів інвестування за рівнем їх ризиків; для реалізації обираються ті з них, які за інших рівних умов забезпечують мінімізацію інвестиційних ризиків.

Інвестиційні програми повинні бути виконані якнайшвидше, входячи з таких міркувань: високі темпи реалізації кожної інвестиційної програми сприяють прискоренню економічного розвитку підприємства в цілому; чим швидше реалізується інвестиційна програма, тим швидше починає формуватися додатковий грошовий потік (прибуток й амортизаційні відрахування); швидка реалізація інвестиційних програм сприяє зниженню інвестиційних ризиків, пов' язаних з несприятливою зміною кон' юнктури ринку, погіршенням інвестиційного клімату в цілому.

Істотні зміни умов зовнішнього середовища (кон' юнктури інвестиційного ринку, стратегії розвитку підприємства в майбутньому періоді за окремими об' єктами інвестування) можуть різко знизити очікувану прибутковість, підвищити рівень ризиків, погіршити інші показники інвестиційної привабливості підприємства. З цією метою за кожним об' єктом інвестування оцінюється ступінь майбутньої ліквідності.

Мінімізація ризику та максимізація отримання економічної вигоди (збільшення капіталу та доходу) визначає інвестиційну привабливість підприємства.

В умовах децентралізації управління, переходу до ринку перед підприємствами постала необхідність і з' явилася можливість самостійно визначати напрямки своєї інвестиційної діяльності, джерела й заходи (засоби) досягнення поставлених цілей.

У процесі господарської діяльності, нормального ходу відтворення всіх елементів виробничої структури підприємства і нагромадження ресурсів формується його інвестиційний потенціал. З одного боку, він є результатом ефективного використання можливостей підприємства, а з іншого - фактором його подальшого розвитку.

Аналіз інвестиційної діяльності ВАТ «ММК ім. Ілліча» за період 2000-2005 років свідчать про те, що щороку запроваджуються нові основні виробничі фонди, направлені на вирішення головних завдань комбінату, однак величина їх введення по рокам не рівнозначна. Так по відношенню к 2000 року доля інвестицій складала: в 2001 р. - 34,7 %; 2002 - 5,2 %; 2003 - 63,0 %; 2004 - 10,7%; 2005 - 61,7 %; план 2006 р. -645,4 %.

Упровадження інвестиційних проектів дозволило комбінату ім. Ілліча підвищити продуктивність МНЛЗ, розширити асортимент і якість своєї продукції, покращити умови праці, знизити витрати природного газу, мазуту, електроенергії, зменшити виброси забруднюючих речовин в атмосферу.

Все це безумовно позитивно вплинуло на інвестиційну привабливість комбінату.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65 


Похожие статьи

І П Булєєв - Вісник донецького університету