В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Зарубіжні середні та малі підприємства, а також приватні підприємці дуже часто використовують працю нелегальних робітників, тому що не можуть собі дозволити застосування у широких масштабах дорогої працезберігаючої технології. Такі підприємства не можуть у випадку необхідності вдатися до переведення своїх підприємств у країни з дешевою робочою силою, як це нерідко роблять гігантські ТНК [3, с.24].

Для того, щоб дослідити фактори впливу на світовий ринок праці, треба розуміти, що він виступає підсистемою світового господарства і безпосередньо впливає на динаміку економічного зростання та макроекономічну рівновагу, а з іншого боку, він сам знаходиться під впливом усіх соціально-економічних показників і динаміки економічного зростання. Тобто основні риси сучасного світового ринку праці можна розглянути залежно від економічних факторів, які на нього впливають і залежно від зовнішнього та внутрішнього середовища.

Автором дослідження систематизовано фактори, які комплексно впливають на розвиток світового ринку праці, а саме: міжнародний розподіл праці і спеціалізація; НТП, інформатизація і зв' язок; міжнародна конкуренція; розвиток міжнародної транспортної інфраструктури; міжнародна мобільність капіталу; структурні зрушення в економіці; лібералізація цін і міжнародна міграція (рис. 2).

Зарубіжними вченими виділено такі фактори впливу в сучасних умовах: інтернаціоналізація у вигляді глобалізації та регіоналізації, глобальна конкуренція і технологічний прогрес, які встановлюють жорсткий зв' язок між параметрами розвитку і функціонування ринків праці, соціальних інститутів захисту національних систем підготовки кадрів, а також конкурентними позиціями окремих держав на уніфікованих і лібералізованих ринках [10, с.23-47].

1. На сучасному етапі спостерігається поглиблення міжнародного розподілу праці, що базується на економічно вигідній спеціалізації виробництва окремих країн і виявляється у міжнародному обміні товарами у певних пропорціях.

Кінець ХХ ст. ознаменувався бумом у розвитку світової торгівлі, що продовжується й понині. З 1990 по 1996 рр. світовий торгівельний оборот збільшився в 14 разів, а 8 раундів багатосторонніх переговорів під егідою ГАТТ привели до десятикратного зниження митного тарифу. В 1990-ті роки більш ніж 80% світової торгівлі здійснювалося між розвиненими країнами-членами ОЕСР [11].

Міжнародна торгівля несе у собі великі можливості прискорення зростання обсягів виробництва і заробітної плати. Зараз економіка країн усе більше залежить від експорту товарів та послуг, який у свою чергу сприяє створенню робочих місць.

Перевага експортної стратегії наглядно демонструє такий факт: у країнах, що розвиваються в останні два десятиліття рівень реальної заробітної плати збільшився у середньому на 3 відсотка щорічно там, де відношення темпів зростання експорту до ВВП перевищує медіанне значення, тоді як у тих країнах, де було відзначено незначне розширення експорту, зростання заробітної плати зупинилося [12].

Міжнародна торгівля задовольняє інтереси більшості робітників: по-перше, вони отримують безпосередню вигоду у результаті здешевлення імпортних товарів як споживачі, а по-друге, їх власна продуктивність праці зростає, завдяки збільшенню вартості товарів, що випускаються ними. Хоча дешевий імпорт негативно відображається на некваліфікованих працівниках розвинених країн. Але й цей факт має перевагу, так як стимулює їх до підвищення кваліфікації.

Економічні фактори, які впливають на розвиток світового ринку праці

J~t-

 

Ч

 

Ч

 

Ч

 

ч

 

Ч

 

Ч

 

ч

 

1. Між-

 

2.НТП,

 

3.Між-

 

4.Між-

 

5.Між-

 

б.Стру-

 

 

7.Лібе-

 

8.Між-

народ-

 

інфор-

 

народ-

 

народ-

 

народ-

 

ктурні

 

 

раліза-

 

народ-

ний роз-

 

матиза-

 

на

 

на тра-

 

на

 

зруше-

 

 

ція цін

 

на мі-

поділ

 

ція і

 

конку-

 

нспор-

 

мобіль-

 

ння в

 

 

 

 

грація

праці і

 

зв'язок

 

ренція

 

тна

 

ність

 

еконо-

 

 

 

 

робо-

спеціа-

 

 

 

 

 

інфра-

 

капі-

 

міці

 

 

 

 

чої сили

лізація

 

 

 

 

 

струк-

 

талу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тура

 

 

 

 

 

 

 

 

 

\

 

ч

 

ч

 

ч

 

ч

 

ч

 

 

 

 

ч

СВІТОВИЙ РИНОК ПРАЦІ

Фактори, які визначають попит на світові трудові ресурси:

рівень цін на трудові ресурси; попит на продукцію, яка

виробляється за допомогою трудових

ресурсів;

ціни та обсяги ресурсів - субститутів праці;

ціни та обсяги комплементарних

ресурсів, які пропонуються до праці;

технологічні зміни, які впливають на граничний продукт праці.

Фактори, які визначають пропозицію на

світові трудові ресурси:

• чисельність і готовність робітників продавати свою працю

роботодавцям;

• рівень народжуваності, смертності і міграції;

• фізіологічна спроможність до праці

(здоров'я);

• альтернативна вартість найманої праці;

• доступність інших джерел доходу крім заробітної плати;

• рівень освіти і науки;

• соціальна та екологічна напруженість.

Рис. 2. Фактори впливу на розвиток світового ринку праці залежно від зовнішнього та внутрішнього середовища

Зміна структури торгівлі призводить до соціальних трансформацій, що порушують інтереси працівників, які не змогли адаптуватися до нових умов. Більш усього страждають ті, хто не зміг перейти до видів діяльності з більш високою доданоювартістю або до виробництва товарів, які не являються предметами міжнародної торгівлі.

2. Науково-технічний прогрес, інформатизація і зв' язок впливають на світовий ринок праці двояко. З одного боку, вони призводять до того, що впровадження нових працезберігаючих технологій звужує можливості використання додаткової робочої сили і збільшує безробіття. А з іншого боку, вони зумовили зростання попиту на висококваліфіковані кадри і науковців, потребу в яких не в змозі задовольнити національний ринок праці. Це призвело до виникнення нового виду трудової міграції -"відпливу умів".

Інформаційна революція останніх десятиліть на базі швидкого розвитку електроніки, кібернетики і космічних супутників зв' язку зробила переворот у засобах телекомунікацій. У 1910 р. в усьому світі нараховувалося 7 млн. телефонів, до 1950 р. їх кількість збільшилася до 51 млн. (в 7,3 рази за 40 років), а до 2002 р. - до 100 млн. (в 19,6 рази за 52 роки). У 1991 р. кількість комп'ютерів з доступом до Інтернету у всьому світі склала близько 5 млн., у 1996 р. - 60 млн., у 2002 р. - близько 300 млн. [13, с.8]. Завдяки сучасним інформаційним технологіям працедавці і робітники швидше знаходять один одного. А "інформаційна супермагістраль" сприяє підвищенню інтелекту нації, покращенню якості та конкурентоспроможності продукції і впливає на імідж країни у світі.

3. Подолання національної ізоляції сприяло посиленню міжнародної конкурентної боротьби за сфери впливу над використанням і перерозподілом ресурсів та інформаційним простором. Іде напружений пошук не тільки ринків збуту, а й інтелектуальних ресурсів, носіями яких є люди.

У середині 1990-х років П.Друккер відзначив, що з цього часу, "конкурентна позиція країни у світовій економіці повинна бути першою умовою внутрішніх політик і стратегій" [13, с.77]. Підвищення міжнародної конкуренції і розвиток високотехнологічних галузей вимагає від країн досягнення рівня продуктивності праці своїх конкурентів. У протилежному випадку, заробітна плата їх робітників буде знижуватися.

Таким чином, у світі виникає попит на висококваліфікованих працівників, які можуть засвоювати великі обсяги інформації і володіти технікою її обробки. Також зростає попит на фахівців у фінансово-банківській, освітній, науковій сферах тощо. Тобто заробітна плата збільшується для тих робітників, чия спеціальність є більш дефіцитною на світовому ринку ніж на внутрішньому.

Одночасно скорочується попит на некваліфікованих працівників у країнах із середнім і високим рівнем доходів, оскільки вони зустрічаються з конкуренцією більш дешевих виробників. Це стимулює робітників переходити із низькопродуктивних до високопродуктивних секторів економіки. Однак ці вигоди не реалізуються, якщо вони будуть залишатися безробітними і не будуть мати можливість підвищити свою кваліфікацію.

Також страждають окремі країни (особливо країни Африки на південь від Сахари). Їм не вистачає динамізму, який необхідний для успішної участі в активній конкуренції і досягнення ефективності виробництва на рівні своїх конкурентів [14].

4. В останній час дуже динамічно розвивається міжнародна транспортна інфраструктура. Науково-технічний прогрес сприяв прискоренню руху автомобільного, авіаційного, залізничного і водного транспорту, а також інтенсифікації мережі міжнародних трубопроводів.

Середня вартість людино-милі повітряних перевезень, наприклад, у 1930 р. складала 68 центів (за курсом долара 1990 р.), у 1950 р. - 30, а у 1990 р. - 11 центів. За шість десятиліть авіаперевезення подешевшали більш ніж у 6 разів. Подібне зниження тарифіввідбувається і в інших конкуруючих між собою галузях транспортних послуг. Навіть модернізовані морські перевезення за другу половину століття мають такі тенденції: загальний тоннаж світового торгівельного флоту з 1950 по 1999 рр. зріс у 6,4 рази, а обсяг перевезених вантажів - у 10 разів (головним чином, завдяки контейнеризації) [15, с.48]. Робітники, капітал і товари зараз переміщуються ще скоріше та дешевше.

5. Лібералізація руху капіталу у соціальному плані означає, що він пред'являє попит не тільки на трудовий потенціал країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вимоглива тощо).

Сьогодні транснаціональні корпорації і портфельні інвестори швидко реагують на можливості отримання прибутку і виробництво переміщується в ті регіони, де заробітна плата низька, але рівень кваліфікації персоналу дозволяє освоїти нові технології. У результаті, місцеві працівники можуть отримати більш високооплачувану роботу і розділити надприбуток з іноземцями.

У 2000 р. загальна кількість ТНК досягла близько 60 тис., кількість їхніх зарубіжних філій - майже 600 тис., залучені іноземні інвестиції перевищили 4,8 трлн. дол., а їхні глобальні активи склали 17,7 трлн. дол. Продажі зарубіжних філій ТНК зростають швидше, ніж світова торгівля товарами та послугами, а зростання частки вивезених і ввезених прямих іноземних інвестицій у світовому ВВП удвічі випереджає зростання частки у ВВП світової торгівлі [16, с.4].

Підвищення міжнародної мобільності капіталу приводить до взаємовигідного масивного його переливання із розвинених країн у країни, що розвиваються. Відплив капіталу може завдати шкоди місцевим працюючим, тому є доцільним проведення виваженої макроекономічної політики (підтримка валютного курсу, відсоткових ставок і рівня резервів тощо).

6. У кожній країні структурні зрушення проходили з різним ступенем гостроти, але співвідношення заходів макроекономічної стабілізації економіки, лібералізації цін і зовнішньої торгівлі, інституціональних змін відбувалося з наголосом на розширенні приватної власності.

Наслідками структурних трансформацій стали безробіття, неповна та неформальна зайнятість. Вони негативно вплинули на розвиток трудового потенціалу: по-перше, самим вилученням економічно активної частини населення із виробничої діяльності, у результаті чого є недовироблення ВВП, недоотримання державним бюджетом податків; по-друге, соціальними і моральними наслідками як для самого працівника та його сім' ї, так і для стабільності держави. Але в тих країнах, де зміни супроводжувалися адекватним реагуванням підвищення якості робочої сили, вони були менш болючими.

Одним із структурних факторів, що суттєво впливає на стан ринку праці, є конверсія військового виробництва. З початку 90-х років вона посіла одне з пріоритетних місць в економічній політиці країн з розвиненою ринковою економікою. Через конверсію під загрозою опинилися гарантії зайнятості значного контингенту робочої сили. За підрахунками експертів Міжнародної організації праці (МОП), в оборонному комплексі провідних західних країн зайнято 6-9% працюючих. Реалізація програм скорочення військових бюджетів спричинює ліквідацію робочих місць, необхідність працевлаштування колишніх військовослужбовців. Найінтенсивніше цей процес проходить у США, де наприкінці 90-х років унаслідок конверсії втратили роботу чи залишили військову службу понад 2 млн. осіб. Скорочення військових витрат впливає і на зайнятість у нематеріальному виробництві, особливо у таких його галузях, як обслуговування і монтаж споруд, зв' язок, послугами яких військово-промисловий комплекс користувався на умовах субконтрактів [4, с. 210].

Іншим структурним фактором, що впливає на втрату робочих місць, є скорочення квот у текстильній промисловості відповідно Multi-Fiber Arrangement (MFA). Текстильна промисловість традиційно відіграє важливу роль в економічному розвитку багатьох країн та істотно впливає на зайнятість та експорт. Її частка значно зменшилася у розвинених країнах і збільшилася у країнах, що розвиваються. З січня 2005 року новий торгівельний режим у текстильному секторі торкнувся мільйонів робітників (особливо жінок) і сотні тисяч малих та середніх підприємств у країнах, що розвиваються. Багато країн занепокоєні, що хвиля дешевої тканини та одежі заполонить їх ринок; інші -сподіваються на нові експортні можливості у результаті вільної квоти. Треті країни можуть втратити пільговий доступ до ринків США та ЄС і будуть вимушені боротися за свій експорт.

У текстильній промисловості спостерігається тенденція скорочення зайнятості -від 19,7 млн. осіб у 1990 р. до 13,5 млн. осіб у 2000 р. через консолідацію промислових груп і більш інтенсивне використання капіталу. Незважаючи на спади, ці сектори є одними з джерел зайнятості у таких країнах, як Бангладеш, Камбоджі, Мадагаскар, Пакистан, Шрі-Ланка [17].

У такому невизначеному середовищі уряди держав повинні розробити стабільну соціально-економічну політику, щоб зберегти підприємства, а робітникам - робочі місця.

7. На економічне зростання і зайнятість впливає лібералізація цін та тривалість цінових ударів. Розглянемо вплив цього фактору на прикладі підвищення цін на енергію. По-перше, високі витрати на енергію можуть позначитися на скороченні обсягу світової продукції, що у свою чергу, негативно вплине на створення робочих місць; по-друге, може зменшитися сукупний попит споживачів, що теж чинить негативну дію на зайнятість. Непрямо це впливає на скорочення торгівлі, зниження інвестицій і збільшення транспортних витрат. По-третє, коли економічне зростання зупиняється, то більше всього страждають найбідніші члени суспільства і найбільш вразливі працівники (часто - молодь і частково зайняті люди).

8. Міжнародна трудова міграція є одним із найбільш складних факторів, що впливає на світовий ринок праці. По-перше, це пояснюється тим, що у відмінності від товарообміну чи руху капіталу, у цей процес втягнуті живі люди. А, по-друге, всі попередні фактори дуже впливають на міграційні процеси. На динаміку ринку праці впливають, як гнучкість робочої сили, що веде до міграції, так і гнучкість капіталу, що веде до аутсорсингу [6].

Щорічно мільйони людей пересікають національні кордони у пошуках безпеки для себе і своїх сімей. Найбільшою мотивацією являється більш високий заробіток і кращі можливості, але деякі люди змушені мігрувати через стихійні лиха, голод, конфлікти або переслідування [18].

Характерною особливістю сучасної міграції є те, що потоки складаються з двох напрямків, тобто одна держава може бути як країною-донором, так і країною-реципієнтом.

Ще можна виділити такі економічні фактори впливу на світовий ринок праці, як: ступінь економічного розвитку країни; етап економічного циклу (наприклад, фаза спаду чи підйому); формування макроекономічної політики і політики на ринку праці (наприклад, захист інвестицій, розвиток інфраструктури освіти, впровадження активних програм підтримки безробітних та інші).

На розвиток світового ринку праці крім економічних факторів, впливають ще й не економічні, наприклад, стихійні лиха. Так, від Азіатського цунамі, яке відбулося 26 грудня 2004 р., у Шрі-Ланка та Індонезії постраждало 1,5 млн. осіб. За оцінками МОП було втрачено 1 млн. робочих місць. Землетруси, що вразили Пакистан і Південну Азію

8 жовтня 2005 р. вплинули на життя більше 3 млн. осіб і призвели до втрати 1,1 млн. робочих місць, що складає майже половину зайнятого населення країни [19]. Ураган Катрина призвів до катастрофічного затоплення півдня Сполучених Штатів, що вплинуло на півмільйона людей, заподіяло шкоду майну і спричинило збитки від недоотримання прибутку [20].

Екологічні та епідеміологічні катастрофи мають дуже великий вплив на світовий ринок праці, тому що робоча сила відразу реагує міграційними коливаннями у найбільш небезпечні райони світу. Також вони дуже негативно впливають на економіку країни і зайнятість: по-перше, подолання наслідків вимагає значних фінансових ресурсів для відтворення; по-друге, руйнування транспортної та інформаційної інфраструктури впливає на економіку інших країн; по-третє, багато робітників змушені міняти свою кваліфікацію.

МОП допомагає країнам, що постраждали не тільки у відтворенні втрачених фінансових та інформаційних ресурсів, а й у забезпеченні швидкої перепідготовки працівників.

Визначення основних рис розвитку сучасного світового ринку праці ще далеко від завершення. Це пов'язано зі складністю предмета дослідження і неоднозначністю факторів впливу на нього.

Це дослідження повинне закласти теоретичну базу, на основі якої буде здійснюватися координація зусиль усіх країн у регулюванні процесів, що відбуватимуться на світовому ринку праці.

У подальших дослідженнях необхідне створення гнучкої й універсальної системи управління трудовим потенціалом країни, здатної оперативно реагувати на зміни маркетингового середовища країни. Можливість створення такої системи залежить від багатьох факторів і буде сприяти забезпеченню міжнародної конкурентоспроможності як робочої сили, так і країни в цілому.

РЕЗЮМЕ

Визначено суб'єктів світового ринку праці та систематизовано фактори, які впливають на його розвиток залежно від зовнішнього та внутрішнього середовища.

SUMMARY

In the article subjects of the world market labour are the certained. Factors, which influence upon its development and which depend from external and internal ambience are systematized.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Borjas, George J. Labor economics. - 2nd ed. - 1999. - 521 p.

2. Доллан Дж., Линдсей Е. Рынок: микроэкономическая модель. - СПб, 1991. - 540 с.

3. Мировой рынок труда: реальность для России и СНГ / Цвылев Р.И., Рыдванов Н.Ф., Жирицкий А.К. М.: Наука, 1994. - 192 с.

4. Світова економіка: Підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Либідь, 2001. - 582 с.

5. Bhaduri Amit. Macroeconomic policies for higher employment in the era of globalization, 2005/11. - 17 p.

6. Auer P., Besse G. and Meda D. Off-shoring and the internationalization of employment, a challenge for a fair globalization? Geneva, ILO, forthcoming 2006. -www.ilo.org/trends.

7. Долішний М.І., Садова У.Я., Семів Л.К. Глобалізація та її регіональні виміри // Регіональна економіка. - №3. - 2002. - С.7-24.

8.Международная экономика. Уч. пособие / Макогон Ю.В., Миронов В.С., Бударина Н.А. Под ред. Проф. Ю.В. Макогона. Донецк, ИД, 2002. - 304 с.

9.Орехова Т. В. Методологические подходы к изучению проблем создания и функционирования транснациональных интегрированых структур // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. - Донецк. - ДонНУ. - 2005. - С.876-

882.

10. The Gaps That Matter Most // Ferranti D. de, Perry G.E., Gill I., Guash J.L., Maloney W.F., Sanches-Paramo C., Schady N. Closing the Gap in Education and Technology. - Washngton, D.C., The World Bank, 2003. - P.23-47.

11. Goldin, Ian, and Dominique van der Mensbrugghe. 1995. "The Uruguay Round: An Assessment of Economywide and Agricultural Reforms." Доклад представленный на Конференции, посвященной Уругвайскому раунду и развивающимся странам. Всемирный Банк, Вашингтон, округ Колумбия, 26-27 января.

12. Krugman, Paul, and Robert Lawrence. 1993. "Trade, Jobs and Wages". NBER Working Paper No.4478 / National Bureau of Economic Research, Cambridge, Mass.

13. Drucker Peter, "The Age of Social Transformation", The Atlantic Monthly, November,

1994. - Р.77.

14. Wood, Аdrian.1994a. North-South Trade, Employment and Inequality: Changing Fortunes in a Skill-Driven World. Oxford, U.K.: Clarendon Press.

15. World Economic Outlook. May 1997. - P.48.

16. World Investment Report 2000. - New York and Geneva: United Nations. - 2002. - P.4.

17. Ernst C., A. Hernandez Ferrer and D. Zult, "The end of the Multi-Fiber Arrangement and its implication for trade and employment", Employment Strategy Paper, No. 16 (Geneva, ILO, 2005). - http://www.ilo.Org/public/english/employment/strat/download/e sp2005-16.pdf.

18. Демоскоп. - http://demoscope.ru/weekly/app/app4004.php.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право