В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Висновки. Реалізація інноваційної стратегії економічного зростання потребує прискореного розвитку високотехнологічних виробництв, спроможних виробляти наукоємну продукцію з високою доданою вартістю, формування експортного потенціалу цих виробництв, підвищення технологічного рівня підприємств завдяки прогресивним вітчизняним і світовим науково-технічним досягненням.

РЕЗЮМЕ

Целью   исследования   являются   формирования   теоретических   подходов   и разработка практических  рекомендаций  и  предложений  относительно  определения  и дальнейшего развития конкурентных преимуществ Украины и ее регионов на мировом рынке технологий. SUMMARY

A research purpose are formings of theoretical approaches and development of practical recommendations and suggestions in relation to determination and further development of competitive edges of Ukraine and its regions in the world market of technologies.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Антонюк Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: Монографія. - К.: КНЕУ, 2004. - 273 с.

2. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика / Національний ін-т стратегічних досліджень. К. : НІСД, 2003. 368с.

3. Інноваційна діяльність промислових підприємств Донецької області за 2007 рік. Статистичний бюлетень. Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2008. -

21 с.

4. Медведкін Т.С. Інноваційний розвиток України в умовах трансферу технологій та науково-технічної співпраці // Журнал європейської економіки. Том 7 (№2), червень 2008. Тернопіль: ТНЕУ. - С.153-161.

5. Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку / Монографія / За заг. ред. Ю.Г.Рубана. - К.: НІСД, 2008. - 744с.

Надійшло до редакції 11.11. 2008 року

УДК 339.926

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Мешко Н.П., к. е. н., доцент кафедри менеджменту Дніпропетровський національний університет

І. Постановка проблеми. Процеси глобалізації в світовій економіці, лібералізація міжнародної торгівлі і потоків капіталу між країнами, а також зростаючий вплив інформаційних технологій в сучасному бізнесі створили передумови для стрімкого розвитку високих технологій. Країни, які активно включилися у високотехнологічний процес в короткі строки, набули ознак інтенсивного розвитку національних економік. Причому деякі з них, ще досить у недалекому минулому, значно відставали від рівня високорозвинених держав. Впровадження високих технологій - це один із зовнішніх факторів, який зумовив прискорений розвиток держав світової економіки. Розповсюдження технологій йде шляхом розширення контактів між корпораціями, академічними організаціями і на приватному рівні. Одночасно з цим імпорт технологій з розвинених країн в ті, що розвиваються, в деякому розумінні, є важелем вирівнювання економічного розвитку та покращення показників добробуту населення цих країн - створюються спільні підприємства, відкриваються філії ТНК, створюються нові робочі місця. Саме експорт технологій створює попит на капітальні ресурси і веде до зближення виробничих функцій в розвинених країнах і країнах, що розвиваються.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які досліджують процеси економічного розвитку країн світу, з'явилася теорія про так званий фактор «переваги відставання» (backward advantage). Основна ідея цієї концепції полягає в тому, що країни, які в технологічному відношенні є більш відсталими в порівнянні з розвиненими державами, саме за рахунок цього відставання здатні забезпечити більш високі темпи економічного зростання шляхом імпорту технологій. Проте в роботах більшості російських та вітчизняних науковців теза про «переваги відставання» спростовується і на основі емпіричних досліджень відзначається, що в основі прискореного розвитку окремих держав є наявність певних передумов - зовнішніх факторів у поєднанні з особливостями розвитку їх національних економік та механізмів державного регулювання. Такі дослідження мають місце в роботах відомих російських вчених - Іванова В., Колдаєвої Н., Дагаєва А. [1- 4]. В роботах українських науковців Макогона Ю.В, Ляшенко В .І, Кравченко В.О. [5, 6] висвітлені питання щодо особливостей організації  вільних  економічних  та  офшорних  зон  в  країнах,  що розвиваються;

©Мешко Н.П., 2008обґрунтовані висновки щодо їх впливу на розвиток регіональної та національної економік, країн їх розміщення.

ІІ Виділення невирішеної проблеми. Зростаючий вплив глобалізації на розвиток світової економіки примусив уряди багатьох країн змінити важелі державного впливу на розвиток національних економік в контексті формування інноваційних моделей розвитку. Держави, що успішно переорієнтувалися на розвиток високотехнологічних виробництв та формування власного інтелектуального капіталу, досить швидко отримали конкурентні переваги на світовому ринку і, як наслідок, значно покращили свій соціально-економічний стан. До таких держав відносяться Китай, Ізраїль, Індія та інші. Дослідження досвіду провідних країн світу щодо застосування важелів впливу на розвиток високотехнологічних галузей дозволить визначити потенційні напрями формування стратегій інноваційного розвитку для країн з перехідною економікою.

Мета наукової статті. На основі аналітичних досліджень розвитку міжнародних інноваційних процесів, виявити загальні тенденції розвитку ринку високих технологій та механізми впливу держав - інноваторів на його формування, які необхідно враховувати країнам з перехідною економікою в реалізації власних стратегій економічного розвитку .

Ш. Результати дослідження. Інноваційний тип економічного розвитку дедалі більше стає тим фундаментом, який визначає економічну міць країни та її перспективи на світовому ринку. Основною ознакою сучасного розкладу сил в світі є суттєвий відрив країн-лідерів, що створюють "інноваційний анклав" в світі, від менш потужних країн, які змушені повністю залежати від позиції "активних гравців". В країнах, що належать до інноваційних лідерів, спостерігається висока концентрація найбільш рентабельних видів бізнесу (з найбільшим вмістом доданої вартості в ціні продукту), переважно високотехнологічна структура національного виробництва і зосередження найбільших фінансових потоків. Поряд з цим за межі цих країн переміщаються виробництва, які є еколого-проблемними та ресурсоємкими (як правило в країни, що розвиваються). Про це свідчать, наприклад, дані Глобального звіту Всесвітнього Економічного Форуму про рейтинги держав світу у сфері експорту високих технологій (табл. 1).

Таблиця 1

Рейтинг держав світу за показником експорту високих технологій1_

Рейтинг (місце)

Країна

Відсоток експорту високих технологій у загальному обсязі (%)

Рейтинг (місце)

Країна

Відсоток експорту високих технологій у загальному обсязі (%)

1

Тайвань, Китай

7,0

12

Ірландія

4,38

1

Малайзія

7,0

13

Швейцарія

4,33

1

Сінгапур

7,0

14

Кіпр

3,73

4

Мальта

6.56

15

Коста Ріка

3,60

5

Філіппіни

5,97

16

Мексика

6,56

6

США

5,29

17

Фінляндія

3,50

7

Гонконг

5,13

18

Нідерланди

3,37

8

Корея

5,1

19

Ізраїль

3,17

9

Китай

5,01

20

Німеччина

3,06

10

Японія

4,57

93

Алжир

1,0

11

Угорщина

4,48

96

Україна

0

На основі використання оперативної бази Світового банку «High Tech Exports, 2004» (формується на основі національних джерел країн учасників обстеження щодо експорту високих технологій), аналітики ВЕФ визначили процент експорту високих технологій країн в загальному обсязі світового експорту і цей показник був взятий за

1 Складено автором на основі даних http//www.insead.edu/v1/girt/wef/main/analysis/основу для визначення рейтингу країн. Дані Глобального звіту ВЕФ були представлені в грудні 2006 року на офіційному сайті www.weforum.org. Згідно методики ВЕФ, країнам які мають однаковий кількісний показник, присвоюється однаковий рейтинг і якщо країн таких декілька, то це враховується у рейтингу країни яка займає наступну (за цією групою) позицію.

Для аналізу автором (табл.1) були відібрані країни, що увійшли в двадцятку кращих (за даним показником) та країни аутсайдери. Світовими лідерами експорту високих технологій є три країни - Тайвань (Китай), Малайзія, Сінгапур, частка експорту в яких складає 7 відсотків, а найбільше експортують високі технології дві групи країн. Перша група - це країни, які ще недавно були економічно відсталими, а останнім часом стали стрімко розвиватися завдяки орієнтації на структурно-інноваційні зміни в національній економіці. До цих країн відносяться Південна Корея, Таїланд, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Ірландія, Філіппіни, Коста Ріка, Китай, Угорщина.

Друга група - це країни, що є лідерами на світовому ринку і згідно звіту ВЕФ вже протягом кількох років займають найвищі позиції за Глобальним індексом міжнародної конкурентоспроможності (табл.2)

Таблиця 2

Країна

GCI, 2005 рік

GCI, 2006 рік

GCI, 2007 рік2

Швейцарія

4

1

2

Фінляндія

2

2

6

Швеція

7

3

4

Данія

3

4

3

Сінгапур

5

5

7

США

1.

6

1

Японія

10

7

8

Німеччина

6

8

5

Нідерланди

11

9

10

Великобританія

9

10

9

Російська Федерація

53

62

58

Україна

68

78

73

До цих країн належать США, Японія, Швейцарія, Німеччина. Така ситуація на світовому ринку високих технологій підтверджує тезу щодо зростаючого глобального впливу найбільших транснаціональних корпорацій. Лідерами у сфері високих технологій є ТНК США, Японії та інших держав, що займають перші позиції в рейтингу міжнародній конкуренції. Згідно досліджень, більшість міжнародних компаній розміщують виробництва на основі високих технологій (дочірні компанії чи спільні підприємства) в країнах з дешевою робочою силою. Для окремих країн кількість іноземних філій ТНК з розвитку високих технологій в оброблювальній промисловості досягає значних цифр: в Норвегії — 48,6%, Франції — 51,5%, Канаді — 52,5%, Великобританії — 59,0%, Ірландії — 95,6% [7].

Результати визначення рейтингу міжнародних компаній, які мали найбільші інвестиції в науково-дослідну сферу у 2006 - 2007 фінансових роках (The 2007 R&D

1 Складено автором на основі джерела www.weforum.org

2 http://www.weforum.org/pdf/Global Competitiveness Reports/Reports/gcr 2007/gcr2007 rankings.pdf

Scorebord) показали, що серед них близько 40 відсотків складають американські компанії, 32% - компанії Євросоюзу, 18 % - японські компанії і 10% компанії інших країн світу [8]. Американські компанії за абсолютними показниками займають провідне місце на глобальному ринку високих технологій. У 2007 році експорт високотехнологічних товарів США склав 214 млрд. дол., що становить 18 відсотків світового ринку високих технологій [9].

Таблиця 3.

Експортно-імпортні операції США на глобальному ринку високих технологій за період

2006 - 2007 роки

Експорт

кілрд. дол. США) *

Імпорт

Країна

2006 р.

2007 р.

Країна

2006 р.

2007 р.

1. Європейський союз ( 27країн)

46,3

46,6

1. Китай

102,5

112,3

2. Канада

30,1

29,4

2. Мексика

44,7

51,3

3. Мексика

29,6

26,0

3. Європейський Союз ( 25 країн)

33,4

33,4

4. Китай

14,1

14,5

4. Японія

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право