В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Одним з важливих механізмів регулювання іноземних позичкових капіталів є регулювання валютних курсів. Різні види валютних режимів, що можуть встановлюватись Центральними банками в тій чи іншій економічній ситуації створюють певні стимули для потенційних позичальників іноземного короткострокового капіталу. Однак суперечливі процеси у глобальній валютній сфері у 2000-2004 рр. обумовили посилення передбачуваності розвитку її динаміки, незвичайність перспектив міжнародної економіки в цілому. Значне підвищення із середини 90-х років до 2001 р. курсу американського долара (реальний ефективний курс долара зріс на 36% у 1995-2001 рр.), та різке зниження на початку 2002 р. номінального та ефективного курсу американського долара були обумовлені постійним дефіцитом торговельного балансу США, що продовжує зростати впродовж останніх 10 років, що призвело до фінансової кризи.

Фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу США здійснюється шляхом емісії державних цінних паперів, у які інвестують доларові резерви основні торговельні партнери США, що фактично є вимушеним інвестуванням в американську економіку. Здійснюється інтенсивне нагромадження валютних резервів у доларах США в основних країнах-експортерах (Китай, Тайвань, Японія, Росія та ін.), які в багатьох країнах вже перевищили розміри достатності для обслуговування зовнішніх зобов'язань.

Тому нагромадження валютних резервів є вимушеним для зв'язування надлишку валютних надходжень та стримування небезпеки ревальвації національної валюти. Штучне підтримування курсів валют основних торговельних партнерів США - Японії (за рахунок масштабних валютних інтервенцій), Китаю та ряду інших азіатських країн (за рахунок регульовано-фінансованого курсу юаня та інших валют), а також вимушене значне підвищення курсу євро щодо долара США і збереження цієї тенденції у середньостроковій перспективі - всі ці процеси ведуть до накопичення потенціалу істотних змін курсів для збалансування валютної рівноваги [3].

Найнегативніший вплив ці зміни можуть мати на перехідні економіки, що розвиваються, до яких належить і Україна. Для України можливі негативні зовнішні шоки виникли внаслідок значної та швидкої девальвації долара та одночасного підвищення курсу євро, а також істотної ревальвації курсів валют азіатських країн, перш за все Китаю, що є значним торговельним партнером України. Однак значна девальвація до євро хоч і сприяє підвищенню зовнішньої конкурентоспроможності українських товарів на міжнародних ринках, проте поступово набуває негативних рис щодо інших чинників впливу на економіку. Насамперед це стосується подорожчання товарів, імпортованих з Європи.

Безумовно, девальвація гривні позитивно впливає на конкурентноздатність українського експорту. Хоча девальвація гривні - це дуже серйозний ризик зростання цін, особливо за імпортні товари. І потрібно чітко розуміти, що підвищення повинно бути комплексним. Таким чином, щоб рівень девальвації гривні, зміна валютно-курсової політики не допускали глибоких спадів як конкурентноздатності економіки, так і рівня життя громадян. Наступний 2009 рік залежатиме від того, наскільки ефективно, відповідально, на високому рівні відпрацюють парламент, уряд, Національний банк першою чергою в питаннях антикризових заходів, бо системна соціально-економічна криза поглиблюється [5].

Для залучення іноземних інвестицій в країнах, що розвиваються, та в країнах перехідної   економіки   має   важливе   значення   послідовне   проведення політикиприватизації. При наявності сприятливих умов приватизації іноземні інвестори з зацікавленістю беруть участь у тендерах з купівлі тих чи інших промислових та енергетичних об'єктів, особливо тих з них, що мають стратегічне значення. Особливо успішний досвід з залучення іноземних прямих інвестицій через приватизацію державних банків має Угорщина. Сприяють залученню в країну іноземного капіталу зобов'язання, що їх беруть на себе країни, які вступають у Світову організацію торгівлі (СОТ). Їх зобов'язання за Генеральною угодою з торгівлі послугами, - а на послуги вже припадає більше половини всього світового обміну, - включається зобов'язання надання доступу іноземним фірмам до певних внутрішніх ринків послуг. А вже це передбачає реальні перспективи вміщення іноземних інвестицій у сферу послуг країн, що підписали Генеральну угоду про торгівлю послугами СОТ.

Важливою передумовою залучення іноземного капіталу в країни, що розвиваються, та країни перехідної економіки є двосторонні та багатосторонні інвестиційні угоди. В умовах сучасного високого рівня розвитку світового інвестиційного процесу, коли потоки капіталів здійснюються у формі приватних іноземних прямих та портфельних інвестицій, приватних банкових та державних кредитів, а також у формі потоків офіціальної допомоги міжнародних фінансових організацій - усі види потоків фінансових ресурсів вимагають нагального укладання глобальної угоди щодо правил інвестування та регулювання транскордонного руху капіталу. Прихильність урядів країн-членів світової співдружності ідеї гармонізувати свої зусилля у створенні узгодженого та стабільного кодексу поведінки іноземних інвесторів та визначення прав і обов'язків тих країн, що є реципієнтами іноземних інвестицій, є гарантією того, що глобальні потоки капіталу і надалі будуть рушійною силою та консолідуючим компонентом глобалізації економіки.

Значний внесок у формування механізму регулювання транскордонних потоків капіталу зробили Організація Об'єднаних Націй та підпорядковані їй економічні організації та компанії. Йдеться, зокрема, про Економічну і Соціальну раду (ЕКОСОР), Світову організацію торгівлі (СОТ), Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), міжнародні фінансові та кредитні організації.

Час від часу міжнародними, включаючи регіональні, організаціями прикладаються певні зусилля по створенню механізмів регулювання міжнародних потоків капіталу також на регіональному рівні. Так, важливим інструментом регулювання іноземних інвестицій стала угода про створення Латиноамериканської зони вільної торгівлі (ЛАФТА). Договір між країнами-членами цієї зони передбачає вільний рух капіталів між країнами цього регіонального утворення. Розроблені певні механізми регулювання транскордонних потоків капіталу і країнами Азіатсько-тихоокеанського регіону.

Швидкий розвиток економіки країн цього регіону сприяв розвитку економічної інтеграції. Впродовж кількох останніх десятиріч в Азіатсько-тихоокеанському регіоні виникли такі економічні угруповання, як Азіатське-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), були укладені тристоронні угоди між країнами-членами або, як їх називають, "трикутники економічного зростання", сформувались нові торгові зони, відповідні субрегіональні інституції (Південно-тихоокеанський форум, комісія для країн південної частини Тихого океану тощо). В цих інтеграційних утвореннях країн Азії та Тихого океану формуються зони вільної торгівлі та укладаються тристоронні угоди по усуненню дискримінаційних перепон щодо третіх країн. Ці угоди передбачають також створення пільгових умов для потоків інвестицій. Так, відповідні стратегії, що передбачають усунення перепон на шляху руху товарів та капіталу розробляються в діяльності АТЕС.

Висновки. Таким чином, впродовж цілого ряду десятиріч, особливо починаючи з 60-х років XX ст., міжнародною практикою регулювання економіки сформованівідповідні дво- та багатосторонні угоди та інші міжнародно-правові норми регулювання інвестицій. Ці норми були імплементовані на національному рівні багатьох країн, в результаті чого практично в кожній країні з ринковою економікою існує власне національне законодавство, яке регламентує та регулює правила залучення та функціонування іноземних капіталів.

РЕЗЮМЕ

Целью     исследования    является    разработка    подходов     по формированию предупредительных механизмов регулирования инвестиций с целью нейтрализации и устранения нежелательных глобальных тенденций в процессе появления финансовых кризисов, которые развиваются в современной глобальной экономике. SUMMARY

A research purpose is development of approaches on forming of preventive mechanisms of adjusting of investments with the purpose of neutralization and removal of undesirable global tendencies in the process of appearance of financial crises which develop in a modern global economy.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Анісімов А.Є. Стратегія здійснення злиттів і поглинань на сучасному етапі // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. Випуск 52. Частина I (у двох частинах). - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2005. - С.77-79.

2. Контроль за движением капитала: опыт стран по его введению и отмене. Пер. с англ. (Акира Арийоши, Карл Хабермайер, Бернард Лоренс, Иней Этнер-Роб, Джорж-Иван Каналес-Кириленко, Андрей Кириленко. - М.:Весь мир, 2001.-133 с.

3. Левківський В.М. Глобалізація руху короткострокових фінансових активів та їх вплив на транзитивну економіку України // Нукові вісті. Інститут менеджменту та економіки. - Івано-Франківськ., 2002. - №1. - С. 84-86.

4. Моисеев А. А. Международные финансовые организации: правовые аспекты деятельности. Пер. с англ. - М.: Весь мир, 2003. - 496 с.

5. Яковлєва Т., Дубенський Д. Коливання гривні в 2009 році повинно бути на рівні 5,5­6,0 грн. за долар (Хрещатик, № 211, 25 листопада 2008)

Надійшло до редакції 11.11. 2008 року

УДК 336.76:339.9

ИНОСТРАННЫЙ КАПИТАЛ НА НАЦИОНАЛЬНОМ РЫНКЕ БАНКОВСКИХ УСЛУГ В УСЛОВИЯХ ФИНАНСОВОЙ ГЛОБАЛИЗАЦИИ МЕЖДУНАРОДНОГО БИЗНЕСА

ПетровА.О., аспирант кафедры «Международная экономика» Донецкий национальный университет, начальник отдела „Райфайзен банк Аваль"

Актуальность темы исследования. Глобализация мировой экономики является объективным процессом, отражающим реальности современного этапа хозяйственного развития зарубежных стран и потребности крупного транснационального производства.

Основные   движущие   силы   глобализации,   делающие   ее   необратимым и

© Петров А.О.., 2008динамичным процессом, ускорение научно-технического прогресса расширение деятельности транснациональных корпораций (ТНК) и международной производственной кооперации, интенсификация обмена наукоемкой продукцией и высокими технологиями, активизация торговли финансовыми, компьютерными, информационными и другими видами деловых услуг.

На современном этапе страны необходимо закладывать базу для долгосрочного и динамичного экономического роста и развития валютного, а также денежно-кредитного рынка. Одной из важнейших особенностей развития современного мира является быстро прогрессирующая глобализация. Основным толчком к финансовой глобализации стало развитие компьютерных технологий, что позволило к началу 90-х значительно увеличить объем финансовых трансакций и существенно снизить транспортные и операционные издержки этих трансакций.

Степень изученности проблемы. Комплекс научных проблем, связанных с экономической глобализацией и ее финансовой составной, является предметом исследований многих как иностранных, так и отечественных ученых. В частности, общие вопросы развития мирового хозяйства и экономик отдельных группировок стран мира в контексте финансовой глобализации находятся в центре внимания таких научных работников, как лауреаты Нобелевской премии по экономике Дж. Тобин и Л. Клайн, а также А. Тейт, Дж. Г'елбрейт, В. Иноземцев, А. Никипелов. Среди других ученых следует назвать Ю.Акюза и М.Ширакаву - в сфере исследований современных закономерностей развития финансовых рынков; П.Кругмана, М.Обстфельда, Э.Роуза, Дж. Липски, Р. Глика, К. Ван Рійкенгем и Г. Камински - в сфере теоретических и практических исследований международных финансовых кризисов.

Глубокие исследования экономической и финансовой глобализации осуществляют в Украине такие ученые, как О. Белорус, Б. Губский, Ю. Козак, Д. Лукьяненко, З. Луцишин, Ю. Макогон, О. Мозговий, В. Новицкий, Е. Панченко, Ю. Пахомов, О. Плотников, А. Поручник, Е. Савельев, И. Софищенко, А. Филипенко, И. Школа и прочие.

Целью написания статьи является комплексный анализ процесса финансовой глобализации в аспектах ее влияния на развитие мирового хозяйства, его роли в возникновении и распространении международных финансовых кризисов, формирования научно обоснованной стратегии взаимодействия валютного рынка с глобальной финансовой средой.

Объектом исследования являются национальные и международные финансовые и валютные рынки и процесс их системного взаимодействия в условиях глобализации.

Предметом исследования являются направления и механизмы влияния финансовой глобализации на национальный рынок и мирохозяйственное развитие в валютной сфере.

Поступление иностранного капитала в банковский сектор Украины является объективным следствием глобализации международного хозяйства. Так, на начало 2008 г. количество банков с иностранным капиталом составило 47 (рис.1).

На протяжении 2007 года наблюдалось увеличение количества банков с иностранным капиталом с 23 до 35 (20,6% от общего количества действующих банков Украины), из них 13 банков (7,6% от общего количества действующих банков) - с 100% иностранным капиталом.

По состоянию на 01.01.2007 иностранный капитал в Украине предоставлен 20 странами. Наибольшую часть в общей сумме иностранного капитала составляет капитал Австрии (28,4%), Франции (15,6%), Кипр (10,7%), России (9,2%), Нидерландов (8,4%), Венгрии (7,1%), Польши (6,0%).

В 2006 году сумма иностранного капитала в зарегистрированном уставном капитале банков Украины увеличилась на 4,2 млрд. грн., или в 2,3 раза и на 01.01.2007 составила 7,4 млрд. грн., что, в свою очередь, обусловило рост на 8,1 п.п. (с 19,5% по состоянию на 01.01.2006 к 27,6% по состоянию на 01.01.2007) части иностранного капитала в зарегистрированном уставном капитале. Прямые иностранные инвестиции в Украину из стран ЕС по состоянию на 01.01.2008 составили 29489,4 млн. дол. США, а в 2007, соответственно - 21607,3 млн. дол. США.

2008 2007 2006 2005 2004 2003

2002

2001

2000

1999 1998 1997 1996 1995

1994

0 5 10 15

20

25

30

35

40

45

50

I Банки с иностранным капиталом    в т.ч. со 100% иностранным капиталом

Рис. 1. Участие иностранного капитала в национальной банковской системе [2, с. 25]

8,89

28,23

15,58

9,21

10,7

Австралии

Франции

Кипр

Россия

Нидерланды

Венгрия Польша Ирландия СА

Рис. 2. Часть иностранного капитала в общей сумме иностранного капитала действующих банков в разрезе стран, % [3]

Динамика основных показателей деятельности банков с иностранным _капиталом в 2006 - 2007 года [4]_

Показатели

По        состоянию на 01.01.2006,  %  к системе банков

По        состоянию на 01.01.2007,  %  к системе банков

Регулятивный капитал

23

35,2

Общие активы

24

45,1

Выданные кредиты

24,3

45,7

Обязательства

24,7

46,4

Средства субъектов хозяйствования

24,1

42,3

Средства физических лиц

21,8

38,9

Прибыль

19,7

43,5

В 2006 году обязательства банков с иностранным капиталом увеличились на 91,5 млрд. грн. и по состоянию на 01.01.2007 составляли 138,1 млрд. грн., или 46,4% от обязательств всех банков Украины.

Общие активы банков с иностранным капиталом за 2006 год увеличились на 105,7 млрд. грн. и по состоянию на 01.01.2007 составляли 159,2 млрд. грн., или 45,1% от общих активов всех банков.

Доминирующим направлением активной деятельности банков с иностранным капиталом является кредитование. Кредитный портфель банков с иностранным капиталом на протяжении 2006 года увеличился на 85,4 млрд. грн. и по состоянию на 01.01.2007 составлял 123,4 млрд. грн., или 45,7% от общего объема кредитов, выданных по банковской системе.

В 2006 году банки с иностранным капиталом получили прибыль в размере 1,8 млрд. грн., или 43,5% от суммы прибыли в целом по банковской системе.

Развитие финансовой глобализации стимулируется неравномерностью экономического развития и распределения финансовых ресурсов; неуравновешенностью текущих платежных балансов, острой нехваткой в большинстве стран собственных ресурсов для осуществления инвестиций, покрытия бюджетных дефицитов, проведения социально-экономических преобразований, осуществления слияний и поглощений компаний и банков, выполнения долговых обязательств по внутренним и внешним заимствованиям, а также внедрением современных электронных технологий, позволяющих проводить операции в режиме реального времени.

Последствия международного движения капитала сказываются на социально-экономических и политических целях конкретной страны. Естественно, они различны для развитых и слаборазвитых стран, а также стран с переходной экономикой. Однако в любом случае нельзя уповать на возможность использования только положительных факторов, отсекая отрицательные последствия. Государственная политика должна искать компромиссы, выделяя приоритетные факторы в таком сложном и противоречивом процессе как международная миграция капитала.

Оценка инвестиционных рисков, в свою очередь, создает базу для разработки программ регулирования инвестиционного климата. Применительно к Украине можно сформулировать правило девяти ключевых инвестиционных факторов:

1. либерализация и дерегулирование предпринимательской деятельности.

Должна быть создана работающая схема по выявлению и быстрому устранению барьеров  для  создания,  ведения  и закрытия  бизнеса.   Она  включает комплексмероприятий по снижению степени вмешательства со стороны правительства в частный бизнес, предоставлению частным предпринимателям возможности действовать свободно и получать прибыль в условиях честной конкуренции;

2. стабильность и предсказуемость правового поля. Необходимо согласовать существующие, разработать и принять новые законы, устанавливающие единые правила игры для компаний всех форм собственности. В первую очередь, такая работа должна быть проведена в отношении гражданского, трудового, налогового и коммерческого кодексов, законодательства о защите прав в сфере интеллектуальной собственности, патентах, политике передачи технологий и прямых иностранных инвестициях. Не менее важным представляется и обеспечение реального соблюдения международных договоров и выполнения решений иностранных арбитражей. Международное инвестиционное сообщество должно быть уверено в том, что любые соглашения, соответствующие принятым международным нормам и правилам, имеют силу в Украине;

3. корпоративное и государственное управление. Это направление включает комплекс мер по урегулированию корпоративных прав, деятельности государственной администрации и приватизации государственной собственности;

4. либерализация внешней торговли и движения иностранного капитала. Этот инвестиционный фактор включает в себя комплекс мероприятий по стимулированию свободного перемещения товаров, услуг и капиталов между государствами;

5. развитие финансового сектора;

6. снижение уровня коррупции. Необходимо создать такую систему отношений органов власти и бизнеса, которая минимизирует возможности злоупотребления государственных чиновников, обеспечит последовательность в выполнении принятых законов и постановлений, облегчит получение разрешений, лицензий и санкций;

7. снижение политического риска. Политическая стабильность и независимость экономических приоритетов от изменений в органах власти была и остается одним из важнейших позитивных факторов при принятии инвестиционного решения;

8. имидж и программы продвижения страны;

9. формирование инвестиционных стимулов. Цель действий в этом направлении - создание инвестиционных стимулов, аналогичных стимулам торговых партнеров страны.

Существенно увеличить приток инвестиций можно лишь при условии развития всего комплекса факторов, формирующих инвестиционный климат. Недооценка хотя бы одной составляющей неминуемо приведет к дисбалансу и создаст напряженность на инвестиционном рынке Украины.

При этом программа развития валютного рынка Украины предусматривает:

•S политику стимулирования экспорта;

•S поощрения притока и сокращения оттока иностранной валюты за счет

проведения политики на сокращения некритического импорта;

•S достижения положительного сальдо платежного баланса;

•S развитие биржевой торговли путем расширения круга продаваемых за

украинские карбованцы валют;

•S допущение форвардных и фьючерсных операций с целью обеспечения

возможности хеджирования (страхования) курсовых рисков экспортеров и импортеров;

•S облегчение доступа на украинский валютный рынок, прежде всего в

качестве продавцов, нерезидентов.

Для последующего совершенствования валютной системы Украины нуждаться решить следующие проблемные задания:

ускорение    рыночной    трансформации,    обеспечения финансовой стабильности и интегрирования Украины к Евросоюзу;

•S соответствие    условий    кредитования    Украины международными

финансовыми институтами приоритетами ее экономического и социального развития;

•S мобилизация и эффективное использование внутренних финансовых

ресурсов;

•S соблюдение экономического обоснования и определенных в общих

чертах пределов и порогов уровня внешней задолженности в соответствии с международными критериями платежеспособности государства;

•S привлечение   альтернативных   внешних   источников финансирования

международных финансовых отношений Украины.

Проблемы адаптации национальной экономики к глобальной среде при условиях соблюдения требований экономической безопасности должны быть постоянно в поле зрения исследователей и специалистов государственного управления. При этом целесообразно воспользоваться последними разработками Национального института проблем международной безопасности относительно оценки уровня экономической безопасности Украины. Отмеченные методические рекомендации включают не только методы оценки, но и мероприятия по повышению уровня всех основных составляющих экономической безопасности (инвестиционной, инновационной, финансовой, энергетической, торговой, социально-демографической). Исследования в направлении совершенствования подобных методологических и методических подходов являются перспективными и должны продолжаться.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право