В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 47

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

МВФ очікує, що розбіжність в показниках зростання між країнами з розвиненою економікою і країнами з ринками, що розвиваються, продовжуватиметься, причому темпи зростання в країнах з розвиненою економікою в цілому опустяться до рівня суттєво нижчого за потенціал.

Економіка США вступить в помірну рецесію в 2008 році в результаті взаємних циклів ринку житла і фінансового ринку, які посилюються, до того, як почне невеликийпідйом в 2009 році у міру поступового подолання проблем балансів, пов'язаних з фінансовими інструментами. Також активність до рівня суттєво нижче потенційного сповільниться і в деяких країнах Західної Європи. Це відбудеться під впливом вторинних ефектів у торгівлі, напруженості у фінансовій сфері і негативних циклів ринку житла.

Проте в країнах із ринками, що розвиваються, і країнах, що розвиваються, як очікується, темпи зростання трохи знизяться, але залишаться стійкими як в 2008-му, так і в 2009 році. Це уповільнення зумовлене зусиллями із запобігання перегріву економіки у низці країн, вторинними ефектами для торгівлі і фінансів, а також деяким зниженням цін на біржові товари. Загальний же баланс ризиків для прогнозу економічного зростання в короткостроковому плані, за даними МВФ, залишається зміщеним у бік зниження темпів.

В даний час ймовірність того, що глобальний темп зростання знизиться до трьох або менше відсотків в 2008 і 2009 року, що рівнозначно глобальній рецесії, становить 25%. Найбільша небезпека йде від подій, які все ще розгортаються, на фінансових ринках, зокрема, можливості того, що великі збитки по структурованих кредитах, пов'язаних з сектором непершокласної іпотеки США й іншими секторами, можуть серйозно підірвати баланси фінансової системи і призвести до перетворення поточної обмеженості кредитів на їх повномасштабне скорочення.

Взаємодія між негативними фінансовими шоками і внутрішнім попитом, особливо через ринок житла, продовжує викликати тривогу у США і, у меншій мірі, у країн Західної Європи й інших країн з розвиненою економікою, відзначають експерти МВФ. Сьогодні є деякі можливості підвищення зростання через внутрішній попит в країнах із ринками, що розвиваються, але ці країни залишаються уразливими по відношенню до вторинних ефектів для торгівлі і фінансів. Водночас ризики, пов'язані з інфляційним тиском, підвищилися через різке зростання цін на вузьких ринках біржових товарів і підвищувального зміщення базової інфляції.

Проте прогноз Європейського банку реконструкції і розвитку не такий оптимістичний і очікує, що в 2008 році показники розвитку країн Східної Європи і колишнього СРСР будуть високими, але зростання сповільниться.

У своєму останньому Звіті про країни з перехідною економікою, який був опублікований у листопаді 2007 року, ЄБРР прогнозував, що в 2008 році середній темп зростання в тих 29 країнах, де він веде свою діяльність, включаючи Центральну і Східну Європу, Південно-Східну Європу, Росію, Україну, країни Кавказу, Центральну Азію і Монголію, складе 6,1% (після 7% в 2007 році).

31 жовтня 2007 року Світовий економічний форум (World Economic Forum) оприлюднив щорічний звіт "Індекс конкурентоспроможності країн 2007-2008" (Global Competitiveness Index) [6].

Документ містить відомості про конкурентні можливості 131 країни, які забезпечують понад 98% світового ВВП. Україна посіла 73 місце у рейтингу конкурентоспроможності країн, що укладає Світовий економічний форум. Очолили список Сполучені Штати Америки. До першої десятки з європейських держав увійшли Швейцарія, Данія, Німеччина, Фінляндія, Великобританія та Нідерланди, зі східних -Сінгапур і Японія.

Із пострадянських країн найвище стоять Естонія (27 місце), Литва (38) і Латвія (45). Польща розташувалась на 51 позиції, Туреччина - на 53, Росія - на 58. Таджикистан (117) та Киргизія (119) замикають рейтинг. Останні у переліку - Зімбабве (129), Бурунді (130) і Чад (131).

Таблиця 1.

Розрахунок індексу конкурентоспроможності країн в 2007-2008 роках (World __Economic Forum)__

Країна

Індекс 2007- 2008 років

Очки

Індекс 2006- 2007 років

США

1

5.67

1

Швейцарія

2

5.62

4

Данія

3

5.55

3

Швеція

4

5.54

9

Німеччина

5

5.51

7

Фінляндія

6

5.49

6

Сінгапур

7

5.45

8

Японія

8

5.43

5

Велика Британія

9

5.41

2

Нідерланди

10

5.40

11

 

 

 

 

Шрі-Ланка

70

3.99

81

Філіппіни

71

3.99

75

Бразилія

72

3.99

66

Україна

73

3.98

69

Румунія

74

3.97

73

Уругвай

75

3.97

79

Відносно незначні масштаби фондового ринку України та його слабка інтегрованість у фінансову систему країни обумовили низький рівень безпосереднього впливу світової фінансової кризи на українську економіку. Між тим, економіка почала дедалі сильніше відчувати її вторинні наслідки. В подальшому слід очікувати поширення негативного впливу кризових явищ у світі на економіку України, що вимагає вироблення та реалізації відповідної політики щодо запобігання кризи. Між тим, перед антикризовою політикою постають серйозні дилеми, пов'язані з вірним вибором її пріоритетів, необхідністю розмежування поточних антикризових і стратегічних пріоритетів [1].

Системний характер передумов макроекономічної дестабілізації в Україні диктує потребу системності заходів антикризового спрямування, які мають включати в себе не лише оперативні заходи антикризової тактики, але й реалізацію стратегічних завдань, спрямованих на послаблення негативної дії системних чинників. Виправданою виглядає виважена стимулююча політика, яка дозволить пом'якшити наслідки фінансової та економічної кризи для вітчизняних підприємств на запобігти настанню післякризової рецесії

Фактором, що стримує входження України в глобальний конкурентний простір є нерозвиненість банківського сектору. Про це свідчить показник банківської платоспроможності, який залишається досить низьким порівняно з іншими країнами протягом останніх років.

Для ефективного виходу українських банків на світовий фінансових ринок необхідно вжити комплекс заходів нормативно-правового, економічного та інституціонального характеру. Напрями та економічні орієнтири удосконалення нормативно-правового забезпечення виходу українських банків на світовий фінансовий ринок повинні передбачати:

- гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами;

- забезпечення доступу до світового фінансового ринку шляхом скасування (оптимізації) обмежень на фінансові операції, які існують на сьогоднішній день, спрощення системи виходу банку на світовий ринок з боку національного законодавства та розширення спектру послуг, які можуть надаватися українськими банками;

- виконання положень Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, зокрема, створення ефективного механізму захисту внутрішнього ринку та вдосконалення системи стандартизації та сертифікації, захисту прав інтелектуальної власності.

Висновки. Зростання фінансових потоків та відповідні зміни у структурі цих потоків, спричинені фінансовою глобалізацією, зумовлюють зміни і у структурі фінансового ринку загалом, спрямовані на забезпечення можливості подальшого розвитку глобалізаційних процесів. В першу чергу йдеться про розширення різноманітності фінансового інструментарію. Широке застосування міжнародних фінансових інструментів українськими емітентами є надзвичайно актуальним в умовах обмеженості фінансових ресурсів в Україні. При цьому досвід випуску міжнародних фінансових інструментів може бути корисним не тільки для українських підприємств, але і для Уряду та органів державної влади.

Для отримання країною всіх переваг, притаманних глобалізаційним процесам, держава має створити сприятливі умови для повномасштабної інтеграції всіх сегментів вітчизняної економіки до світового економічного простору, в першу чергу шляхом розвитку вітчизняного законодавства та розбудови відповідної сучасним умовам ринкової інфраструктури.

РЕЗЮМЕ

В статье проведено обобщение тенденций и перспектив развития как общемирового, так и отдельных национальных финансовых рынков в условиях глобализации мирового экономического пространства, а также разработка общих рекомендаций относительно государственной политики Украины в условиях интеграции в мировую экономику. SUMMARY

In the article generalization of tendencies and prospects of development is conducted both world and separate national financial markets in the conditions of globalization of outer economic space, and also development of general recommendations in relation to the public policy of Ukraine in the conditions of integration in a world economy.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Жаліло Я. А. Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008 році .http://www.ni ss.gov.ua/Table/3 0102008/vystup.htm

2. Ряжнов О. Міжнародні фінансові потоки. Київ: Діло, 2007, 356 с.

3. Осаволюк С.Л. Прогнозування нестабільності фінансових ринків в умовах глобалізації // Матеріали міжнародної наукової конференції "Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації" (4 червня 2002 р.). - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2002. - С.9.

4. Темпи зростання світової економіки в 2008 році сповільняться - МВФ. http://ua.glavred.info/archive/2008/04/09/210452-14.html

5. Ющенко В. А., Міщенко В .І. Управління валютними ризиками: Навч. посіб. - К.: Т-во „Знання", КОО, 2007. - 531 с.

6. www.weforum.org

УДК 339.9 (477.62)

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ З КРАЇНАМИ ЄС В 2007 РОЦІ

Хаджинова Г.П., старший викладач, Донецький національний університет Лев В.М., Донецький національний університет Шанькіна О.В., Донецький національний університет

Інтеграція економіки України до світового економічного простору має здійснитись з урахуванням особливостей перехідного етапу її розвитку, а також очікуваних в найближчий час геополітичних і економічних змін на європейському континенті, які пов'язані зі вступом нових країн до Європейського Союзу. Це вимагає більш ретельно врахувати вплив євроінтеграційних процесів на реалізацію національних економічних інтересів України, використання об'єктивно існуючих порівняльних і конкурентних переваг в окремих галузях і сферах економіки.

Різні аспекти проблем функціонування національних економік, регулювання зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків та інтеграції країн в світовий економічний простір висвітлені у працях вітчизняних і зарубіжних вчених. Так, П.Кругман, М.Дудченко, Д.Лук'яненко, Ю.Макогон, А.Мокій, А.Поручник, В.Рокоча, Ф.Рут, Є.Савельєв, А.Філіпенко, О.Шнирков у своїх працях окреслюють стратегії розвитку глобальної інтеграції, аналізують проблеми економічного розвитку країн з перехідною економікою в умовах інтеграції. Сучасний стан та перспективи інтеграції України до ЄС є предметом багатьох досліджень і дискусій у спеціалізованій економічній літературі, зокрема В. Кайзера, Ф. Вінценца, Н. Кухарської, Балдвіна, Франсуа та Порте Фішера, Сехея та Вега та інших.

Объектом дослідження є процес проведення зовнішньоекономічної політики в період трансформації економічних відносин між Україною та країнами ЄС.

Предметом дослідження є організаційні та економічні механізми застосування інструментів регулювання зовнішньої торгівлі в період розвитку інтеграційних процесів.

Основу зовнішньої торгівлі Донецької області становить торгівля товарами. Їх експорт у 2007р. збільшився в порівнянні з 2006р. на 6,1% і склав 2145,3 млн.дол., імпорт зріс у 1,5 раза і склав 1345,8 млн.дол. Позитивне сальдо дорівнювало 799,5 млн. дол.

Таблиця 1.

_Основні показники зовнішньої торгівлі товарами__

I I I І 2007

 

2005

2006

2007

до 2006,

%

Експорт, млн.дол.США

1604,0

2021,4

2145,3

106,1

питома вага в обласному експорті , %

19,5

23,0

20,1

Х

Імпорт, млн. дол. США

806,0

920,8

1345,8

146,2

питома вага в обласному імпорті , %

31,2

32,1

31,7

Х

Сальдо, млн. дол. США

+798,0

+1100,6

+799,5

72,6

© Хаджинова Г.П., Лев В.М., Шанькіна О.В., 2008

Найбільші обсяги експортних поставок у 2007р. здійснювались до Італії (36,4% від загального обсягу експорту до країн ЄС), Польщі (11,4%), Болгарії (9,1%), Німеччини (7,7%), Іспанії (6%), Румунії (5,6%), Словаччини (4,7%), Сполученого Королівства (3%), Чеської Республіки (2,8%), Литви (2,3%).

Основу експорту складали недорогоцінні метали та вироби з них - 77,2% від загального обсягу (в тому числі чорні метали - 65,1%, мідь і вироби з неї - 6,4%, вироби з чорних металів - 4%). Експорт мінеральних продуктів становив 10,9% (в тому числі енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - 5,7%, солі, сірки, штукатурних матеріалів, цементу - 4,9%), машин та механізмів - 5,3%, продукції хімічної промисловості - 2%.

2500,0 и 2000,0­1500,0­1000,0­500,0­0,0

□ Експорт □Імпорт 1604,0

2021,4

2145,3

920,8

1345,8

2005р.

2006р.

2007р.

Рис. 1 Динаміка експорту та імпорту товарів (млн.дол.США)

У 2007р. найбільші обсяги товарів надійшли з Німеччини (29% від загального обсягу імпорту з країн ЄС), Італії (9,6%), Чеської Республіки (7,7%), Польщі (6,7%), Франції (6%), Литви (5,6%), Угорщини (5,1%), Нідерландів (5%), Австрії (4,8%), Словаччини (4,1%), Швеції (3,5%), Фінляндії (2,7%), Іспанії (2,3%), Сполученого Королівства (2,3%).

Таблиця 2

Основні показники зовнішньої торгівлі послугами

 

2005

2006

2007

2007

до 2006,

%

Експорт, млн. дол. США

67,0

61,6

97,2

157,8

питома вага в обласному експорті , %

26,1

2,1

24,3

Х

Імпорт, млн. дол. США

60,2

96,7

213,6

221,0

питома вага в обласному імпорті , %

44,4

44,2

56,8

Х

Сальдо, млн. дол. США

+6,8

-35,1

-116,4

331,8

В товарній структурі імпорту переважали машини та механізми - 35,9% від загального обсягу, полімерні матеріали, пластмаси та каучук - 13,9%, продукція хімічної промисловості - 12,6% (в тому числі фармацевтична продукція - 5,8%). Імпорт мінеральних продуктів складав 7,5% (в тому числі енергетичних матеріалів, нафти та продуктів її перегонки - 4,9%, солі, сірки, штукатурних матеріалів, цементу - 2,1 %),недорогоцінних металів та виробів з них - 7,2% (в тому числі виробів з чорних металів - 2,7%), транспортних засобів та устаткування 6%, виробів з каменю, гіпсу, цементу, скла, азбесту, кераміки - 3,7%, паперу та картону - 3,6%.

Експорт послуг за 2007р. збільшився в порівнянні з 2006р. у 1,6 раза і склав 97,2 млн.дол., імпорт зріс в 2,2 раза і становив 213,6 млн.дол.

Найбільшу частку в експорті складали транспортні послуги - 60,4% від загального обсягу (понад 60% з них - послуги морського транспорту). На послуги приватним особам та послуги в галузі культури та відпочинку припадало 15,4% всього експорту послуг до країн ЄС, послуги з лізингу - 8,5%, ділові, професійні і технічні послуги - 5,3%, будівельні послуги - 3,8%, фінансові - 3,7%.

В імпорті переважали фінансові послуги, які складали 35,3% від загального обсягу. Транспортні послуги становили 22,5%, послуги приватним особам та послуги в галузі культури і відпочинку - 20,1%, ділові, професійні і технічні - 15,4%.

У 2007р. найбільші обсяги послуг підприємств регіону споживали Німеччина (21,9% від загального обсягу експорту до країн ЄС), Італія (16,5%), Кіпр (15,5%), Сполучене Королівство (9,8%), Болгарія (6,5%), Греція (6,2%), Польща (4,9%), Мальта (3,7%), Австрія (2,3%), Словаччина (2,2%), Франція (2,1%), Нідерланди (2,1%), Бельгія

(2%).

Підприємства Донеччини імпортували послуги здебільшого зі Сполученого Королівства (35%), Греції (13,9%), Кіпру (12%), Німеччини (9,9%), Італії (7,4%), Франції (4,7%), Австрії (2,6%), Чеської Республіки (2,5%), Нідерландів (2,4%), Латвії

(2%).

250,0 -|        J ЕКСПОРТ

□ Імпорт

200,0

150,0 100,0

50,0 0,0

213,6

96,7

97,2

67,0

60,2

2005р.

2006р.

2007р.

Рис. 2. Динаміка експорту та імпорту послуг (млн.дол.США)

В 2007р. сума збільшення прямих іноземних інвестицій, що надійшли з країн ЄС, склала 460,7 млн.дол. (загалом по області - 488,9 млн.дол.). Залучення інвестицій відбувалося у вигляді грошових внесків - 213,4 млн. дол. (46,3% від обсягу надходжень), внесків у формі рухомого і нерухомого майна - 94 млн. дол. (20,4%), а також інших видів інвестицій - 153,2 млн. дол. (33,3%), здійснених переважно за рахунок переходу прав власності на капітал від резидентів до нерезидентів.

Загальний внесок прямих іноземних інвестицій в регіон з країн ЄС на 1 січня 2008р. становив 1099,6 млн. дол. (78,2% загальнообласного обсягу іноземних інвестицій).

Прямі інвестиції надійшли з 20 країн ЄС. Найбільші обсяги внесені нерезидентами з Кіпру - 557,9 млн.дол., Сполученого Королівства - 169 млн.дол., Німеччини - 128,4 млн.дол., Нідерландів - 97,4 млн.дол., Австрії - 77,9 млн.дол.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що для Донецької області є негативні та позитивні наслідки від розширення ЄС, що підсилює актуальність різновекторної інтеграційної стратегії держави.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматривается международная экономическая деятельность предприятий

Донецкой области в странах ЕС.

SUMMARY

In article the international economic activities of the enterprises of Donetsk area in the EU countries are considered.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Лук'яненко Д.Г. Глобальний контекст розвитку економіки України // Вчені записки: науковий збірник. Випуск 2. - Київ. - 1999. - с. 151-157.

2. Макогон Ю.В., Яценко А.Б. Украина и Европейский Союз: проблемы и перспективы сотрудничества// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр.   - Донецк: ДонНУ. -

2002. - С. 475-479.

3. Міжнародні економічні відносини. Історія міжнародних економічних відносин: Підручник / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.В.Бутенко та ін. - К.: Либідь, 1992. - 191 с.

4. Зовнішня торгівля та інвестиційні відносини Донецької області з країнами ЄС в 2005­2007 роках / Головне управління статистики у Донецькій. - Д.: ГУСвДО, 2008.- 83 с.

5. Хоффман Л., Мьоллерс Ф. Україна на шляху до Європи. - К.: Фенікс, 2001. - 343 с.

6. . Head, K., Mayer, T. (2002) «Illusory Border Effects: Distance mismeasurement inflates estimates of home bias in trade». CEPII (Centre D'Etudes Prospectives et D'Informations Internationales), Working Paper No. 2002-01.

Надійшло до редакції 11.07.2008 року

УДК 622.276+622.324 (262.81)

CASPIAN OIL AND GAS: PRODUCTION AND PROSPECTS

KhadzhynovI.V., PhD, Donetsk National University Yashyn O.O., Donetsk National University

The Caspian Sea region presently is a significant, but not major, supplier of crude oil to world markets, based upon estimates by BP and the Energy Information Administration (EIA), U.S. Department of Energy. The Caspian region produced 1.9 million barrels per day (bbls/day) including natural gas liquids in 2005, or 2% of total world output (Table 1).Thirteen non-Caspian region countries each produced more than 1.9 million bbls/day in 2005. Caspian Sea region oil output has been higher, but suffered during the dissolution of the Soviet Union and the years following. Kazakhstan, whose production has risen rapidly since the late 1990s, accounted for 67% and Azerbaijan for 22% of regional crude oil output in 2005.

© Khadzhynov I.V., Yashyn O.O., 2008.

Based upon figures published by BP, Caspian Sea region oil production comes from proven (economically recoverable) reserves of 48 billion bbls (Table 2). This equals about 4% of total world proven reserves, and much more than BP's figure for U.S. reserves (29 billion bbls). EIA estimates of much larger "possible" reserves suggest a potential for much greater production. However, as indicated by analysis later in this report, there are obstacles to output increases both now and in the future.

The Caspian Sea region's relative contribution to world natural gas supplies is larger than that for oil. Its gas production of 3.0 trillion cubic feet per year (tcf/yr) in 2005 was 3% of world output. As with oil, gas production has been higher, but suffered during the Soviet Union's collapse and the following years. Turkmenistan is the largest producer; with production of 2.0 tcf/yr, it accounts for almost two-thirds of the region's gas output.

from specified sources. Includes natural gas liquids. 1 Regions near the Caspian Sea. c Consumption.

 

Crude Oila

(thousands of barrels per day)

Natural  Gas (trillio: cubic feet per year)

Country

1992

2005

2010 Low High

1992

2005

2010

Azerbaijan

222

440

900 1,290

0.28

0.18

0.70

Kazakhstan

529

1,293

1,900 2,400

0.29

0.84

1.24

Russiab

n.a.

n.a.

200

n.a.

n.a..

n.a.

Turkmenistan

110

196

165 450

2.02

1.97

3.50

Total Caspian

861

1,929

2,965 4,140

2.59

2.99

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право