В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 53

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

1. Монетарне таргетування зазвичай здійснюється країнами, економіки яких є достатньо великими або традиційно замкнутими. Сутність цього режиму полягає в тому, що центральний банк, виходячи із цільового показника інфляції, оцінок потенціального зростання виробництва і динаміки швидкості обігу грошей у рамках кількісного рівняння обміну, визначає цільовий темп зростання грошових агрегатів і оголошує його громадськості. Проте ефективність таргетування грошових агрегатів досягається лише у випадку виконання таких умов: існує стійкий зв'язок між цільовими орієнтирами грошово-кредитної політики і динамікою вибраного грошового агрегату, а також динаміка цього агрегату повністю контролюється центральним банком [1]. Як правило, центральний банк може безпосередньо контролювати вузькі грошові агрегати (М0, М1, грошову базу), тому що динаміка грошової маси (М2, М3) залежить від багатьох суб'єктів господарювання (в першу чергу комерційних банків, які за допомогою кредитного мультиплікатора можуть суттєво вплинути на зміну маси грошей в обігу). Проте зв'язок між змінами реальних макроекономічних змінних і динамікою грошової маси характерний саме для широких грошових агрегатів, тому центральні банки, як правило, таргетують один з широких грошових агрегатів (М2 або

М3) [4].

2. Валютне таргетування означає встановлення фіксованого курсу національної валюти країни з низьким рівнем інфляції, або встановлення «коридору», в межах якого обмінний курс національної валюти може вільно коливатися. Основною метою вибору такої стратегії монетарної політики є зниження рівня інфляції у своїй країні до рівня інфляції в країнах валюти-якоря, тобто забезпечення стабільності цін і обмінного курсу національних грошей [3]. Інша перевага такого підходу полягає в тому, що обмінний курс у ролі номінального якоря є індикатором, за яким легко спостерігати і який сприймається громадськістю як правило монетарної політики. Водночас обмінний курс як номінальний якір має кілька вад. По-перше, у разі відкритості фінансового рахунку платіжного балансу країна з жорсткою валютною прив' язкою не проводить незалежної монетарної політики, а відтак втрачає й можливість використовувати її з метою на реагування на зовнішні та внутрішні шоки, передусім на шоки, які впливають на агрегований попит. По-друге, всезростаючий рух до мобільності капіталу, що є наслідком глобалізації світової економіки і тяжіння окремих країн до світових економічних центрів (зокрема, ЄС та США), дедалі більшою мірою наражатиме їх економіки на спекулятивні товари. По-третє, фіксований курс за відносно вільного руху капітального рахунку платіжного балансу стимулює експансію комерційних кредитів. Це спричиняє валютні дисбаланси і також є передумовою фінансових криз [6].

3. Інфляційне таргетування передбачає публічне оголошення планових рівнів інфляції, закріплення в законодавчому порядку пріоритетності цих цільових показників для центрального банку та встановлення відповідальності за їх досягнення [1]. Перевагою таргетування інфляції є те, що центральний банк має можливість зосередитися на внутрішніх проблемах економіки. Це дозволяє йому більш гнучко реагувати на зміни макроекономічної ситуації, оскільки не встановлюються чіткі співвідношення між динамікою зміни грошової маси і зміною пін. Встановлення конкретних цифрових прогнозних значень індексу споживчих цін підвищує відповідальність центрального банку за свої дії і допомагає вирішити проблему непослідовності у проведенні грошово-кредитної політики [3,4].

Таблиця 2

Недоліки та переваги режимів монетарної політики Режим монетарної політики__Переваги__Недоліки_

1. Монетарне таргетування

- можливість швидкого реагування та високий рівень контролю з боку центрального банку;

- високий рівень координації монетарної і макроекономічної політики;

- швидкість вимірювання монетарних агрегатів;

- тісний зв'язок з інструментами монетарної політики

- невизначеність майбутньої динаміки цін;

- неможливість контролю грошової маси при високій частці готівки;

- недостатня інформативність для суспільства;

- недієвість у разі значних коливань попиту на гроші

2. Валютне таргетування

- високий курс інформативності для суспільства (валютний курс як номінальний якір, за яким легко спостерігати);

- низькі інфляційні очікування;

- довіра суб'єктів господарювання до макроекономічних показників

- залежність монетарної політики від зовнішньоекономічних факторів;

- ризики дестабілізації фінансової системи внаслідок світових валютних криз;

- можливість припливу короткострокового спекулятивного капіталу;

- сприяє розвитку затяжних фінансових криз;

ВІСНИК ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ, СЕР. В: ЕКОНОМІКА І ПРАВО, ВИП.2, 2008

 

 

- зосередження центрального банку лише на підтримці обмінного курсу національної валюти іноді призводить до погіршення поточного стану грошово-кредитної політики.

3. Інфляційне таргетування

- центральний банк має можливість зосередитися на внутрішніх проблемах економі­ки;

- дозволяє більш гнучко реагувати на зміни макроекономічної ситуації;

- забезпечення гнучкої валютно-курсової політики;

- створення умов для збалансованого розвитку всіх секторів і галузей економіки

- довіра з боку населення до політики центрального банку;

- гнучкість у реагуванні на шоки пропозиції

- послаблення гнучкості монетарної політики;

- обмеження можливостей стимулювання економічного зростання і зниження безробіття;

- вплив на динаміку інфляції факторів, які не контролюються центральним банком

Починаючи з 2000 року, Національний банк України (НБУ) фактично проводить політику умовно фіксованого курсу гривни до долара США (тобто режим валютного таргетування). У цьому режимі якорем макроекономічної стабільності є курс долара.

Одна з причин, по якій Національний банк більше не бажає утримувати курсову стабільність, а хоче перейти до інфляційного таргетування - світові тенденції. Міжнародний валютний фонд, як головний фінансовий консультант НБУ, наполягає на тому, що країни, які намагалися добитися економічного зростання за допомогою курсової політики, закінчували стагнацією. Тільки цінова стабільність є заставою постійного економічного зростання. Дійсно, Україна залежить від протоків іноземних капіталів для підтримки імпорту, що постійно росте. У таких умовах низька і прогнозована інфляція є для зовнішніх інвесторів сигналом для розгортання довгострокових економічних контрактів [7].

Небажання НБУ і далі утримувати курс, можна зрозуміти проаналізувавши макроекономічні тенденції. Після того, як ревальвація підірвала вітчизняний експорт, що і без того похитнувся через несприятливу світову кон'юнктуру, виник ризик одержати негативне сальдо платіжного балансу. В результаті золотовалютні резерви НБУ випробовують постійний тиск. Якщо НБУ раптово „обвалить" курс долару, то для одних суб'єктів економіки це може обернутися дефолтом, інші ж просто почнуть виводити валюту з країни. І тоді всі валютні ризики НБУ доведеться покрити за рахунок своїх резервів. Теоретично, щоб утримати стабільність, регулятор повинен володіти таким же об'ємом резервів, скільки наявної грошової маси обертається в країні. Вже зараз резерви нижчі за потрібний поріг.

Ще одна проблема - відкритість вітчизняної економіки. Співвідношення експорту до ВВП - 50%, залежність від імпорту енергоносіїв - 40%. У таких умовах українська економіка надзвичайно чутлива до зовнішніх шоків. Зараз в НБУ вважають, що валютне таргетування від зовнішніх дій економіку захистити не може. Якщо залишаться жорсткі обмеження на приток і відплив капіталу, тоді курсова прив'язка ще працюватиме. Проте в НБУ упевнені, що через низку обставин ринок капіталу украй важливо відкрити. По-перше, для збереження позитивного платіжного балансу і поповнення бюджету уряд активно продаватиме держвласність. По-друге, підвищенняцін на газ вимагає термінової модернізації економіки, яка неможлива без іноземних інвестицій. По-третє, уряду для фінансування бюджетного дефіциту, можливо, доведеться робити за рубежем серйозні позики. Значна притока валюти з-за кордону приведе до різкого зростання емісії гривни [9].

Переходити до режиму таргетування інфляції в НБУ почали робити два роки тому. Тоді в основах грошово-кредитної політики регулятор замість прогнозів почав давати орієнтир. Правда, з виконанням поставлених цілей не ладнається - важко встановлювати собі відразу з десяток орієнтирів і одночасно їх контролювати. Проте не варто чекати, що найближчим часом все кардинально зміниться. Для переходу до режиму інфляційного таргетування необхідно дотримання ряду досить складних умов [4].

В першу чергу НБУ повинен повернути довіру населення і суб'єктів економіки до своєї монетарної політики. Уряд повинен відмовитися від значних бюджетних дефіцитів і відучитися перекривати їх за рахунок кредитів НБУ і крупних зовнішніх позик. Зараз монетарна інфляція не перевищує 0,8%, в іншому ціни ростуть в результаті дій уряду і зовнішніх чинників. Крім того, НБУ потрібно створити умови, щоб інструменти кредитно-грошової політики робили реальний вплив на ринок [7].

За визначенням самого НБУ, остаточному переходу до використання інфляційного орієнтира як головної цілі грошово-кредитної політики має передувати певний перехідний період, що передбачає створення низки макроекономічних, фінансових та інституціональних умов, серед яких - макроекономічна та фінансова збалансованість, поступовий перехід до режиму вільного плавання обмінного курсу, достатній розвиток ринку цінних паперів, трансмісійних механізмів, комунікації центрального банку із суб'єктами господарювання та населенням [9].

Насправді перехід до політики таргетування інфляції на сьогодні практично неможливий через значну роль регульованих цін, які перебувають за межами впливу НБУ у формуванні індексу споживчих цін, у зв' язку з чим планові показники інфляції, як правило, не виконуються (рис. 2)

18 -^

16 -14 -12 -10 -

8 6 4 2 0

2004 2005 2006 2007

□ Запланований показник, % □ Фактичний показник, %

Рис. 2. Рівень виконання планових показників інфляції [7]

Висновки: Як свідчить світовий досвід, стратегія таргетування завдяки створенню відповідних умов допомогла країнам із перехідною та ринковою економіками досягти значних успіхів в управлінні грошово-кредитної політикою і стимулюванні економічного зростання. При цьому жодна з країн, що запровадили дану

—--г

-

 

12,3

11,6

 

 

 

 

10,3

п /">  і            і                       О 1

 

 

 

 

 

 

 

8,6

 

 

 

 

7,5

 

 

 

6,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

стратегію, не відмовилася від неї. Це ще одне свідчення на користь її ефективності й адекватності умовам функціонування сучасних економічних систем та доказ необхідності запровадження її в Україні.

Таким чином, сучасна стратегія монетарної політики Національного банку України має бути спрямована на підтримання стабільності валютного курсу як основи ефективної організації грошового обігу в країні. А задля досягнення реального зростання виробництва й відповідно мінімізації рівня безробіття необхідно водночас зі структурними реформами поступово впроваджувати заходи щодо лібералізації кредитних відносин центрального банку з комерційними банківськими установами з метою полегшення доступу суб' єктам господарювання до кредитних ресурсів, що в загальному підсумку стимулює економічне зростання, що, в свою чергу, буде необхідною передумовою для підвищення ефективності системи державного регулюванні і досягнення всіх атрибутів соціально-орієнтованого суспільства.

РЕЗЮМЕ

В   статье   рассмотрены   основные   стратегии   денежно-кредитной   политики, их преимущества и недостатки, а также, учитывая особенности развития экономики Украины, предложена наиболее эффективная стратегия. SUMMARY

Basic strategies of monetary policy, their advantages and disadvantages, are considered in the article, and also considering the features of development of the Ukrainian economy, the most effective strategy is offered.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Гриценко А., Кричевські Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики. Стаття перша. Необхідність і передумови формування монетарної стратегії як форми комунікації центральних банків // Вісник НБУ. - №11. - 2005. - С. 8­18.

2. Гриценко А., Кричевські Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики. Стаття друга. Архітектоніка монетарних стратегій і зарубіжний досвід їх формування та застосування // Вісник НБУ. - №2. - 2006. - С. 8-19.

3. Дзюблик О. Стратегія монетарної політики Національного банку України та її вплив на економічний розвиток // Вісник НБУ. - №1. - 2008. - С. 8-15.

4. Макогон Ю.В., Медведкіна Є.О., Рибаченко К.В. Монетарна політика в умовах глобального економічного  зростання: Монографія / За наук. ред. Ю.В. макогона. -

Донецьк: ДонНУ, 2007. - 235 с.

5. Моисеев С.Р. Денежно-кредитная политика: теория и практика: Учебное пособие / С. Р. Моисеев. М.: Экономистъ., 2005. - 651 с. - (Homo fabe).

6. Петрик О. Цілі та основні режими сучасної монетарної політики // Вісник НБУ. - № 6.

- 2006. С. 6-13.

7. http://www.ukrstat.gov.ua/

8. http://bin.com.ua/templates/analitic_article.shtml?id=55228

УДК 330.142.212: 519.863

СИНТЕЗ КОМБИНИРОВАННЫХ ИМИТАЦИОННО-ОПТИМИЗАЦИОННЫХ МОДЕЛЕЙ КРУГООБОРОТА ОБОРОТНЫХ АКТИВОВ (СИНЕРГЕТИЧЕСКИЙ

ЭФФЕКТ)

Баранников В.В., аспирант ДонНУ

Цель данной работы: определить синергетический эффект от синтеза комбинированных имитационно-оптимизационных моделей кругооборота оборотных активов.

Для решения поставленной задачи предполагается решить следующие задачи:

1. Определить понятие синергии и синергетического эффекта;

2. Дать характеристику синергии в новых методах управления финансово-экономической деятельностью крупных промышленных предприятий;

3. Выявить положительный синергетический эффект от синтеза КИОМ;

4. Выявить отрицательный синергетический эффект от синтеза КИОМ.

В украинской и зарубежной литературе известно достаточно много работ по синергии и синергетическому эффекту [4-16], что говорит о том, что собрана достаточно обширная теоретическая база по данному направлению и позволяет определять синергетический эффект в различных сферах управления бизнес-системами.

При построении экономико-математических моделей сложных хозяйственных процессов часто используют модели одного типа (оптимизационные или имитационные, статические или динамические, стохастические или детерминированные и пр.). С ростом сложности экономических процессов в бизнес-системах, увеличения их неопределенности и потребности в учете динамики в данных процессах возникает потребность в использовании моделей одного типа. При этом раздельное построение моделей разного типа не приносит желаемого эффекта от их использования, тогда возникает потребность в построении так называемых комбинированных моделей.

Одним из видов таких комбинированных моделей можно назвать комбинированные имитационно-оптимизационные модели кругооборота оборотных активов (КИОМ). Структура и процедура построения данных моделей описана в работах [1, 2]. В данной статье представлено описание эффект от объединения оптимизационной и имитационной моделей в одну комбинированную для управления оборотными активами на крупном промышленном предприятии. Данный эффект носит характер синергетического эффекта.

Синергия, синергический эффект (от греч. synergos вместе действующий)возрастание эффективности деятельности в результате соединения, интеграции, слияния отдельных частей в единую систему за счет так называемого системного эффекта, эмерджентности [3]. Данную синергию или синергетический эффект называют положительным, существует также и отрицательная синергия, когда эффект от объединения частей в единую систему может носить отрицательное значение.

При изучении и организации процесса управления кругооборотом оборотных активов необходимо учитывать взаимодействие управляемых факторов, а также общий эффект от одновременного управления данными факторами. То есть необходимо учитывать различные синергетические эффекты, возникающие в процессе управления

© Баранников В.В., 2008системой. Синергия может возникать как при взаимодействии факторов в самом процессе кругооборота оборотных активов, так и в процессе управления им. В данной работе рассмотрим синергетический эффект возникающий в процессе управления оборотными активами, а конкретно при взаимодействии различных видов моделей построенных для управления данным процессом. Здесь будет рассмотрен синергетический эффект от взаимодействия двух моделей оптимизационной и имитационной описывающих кругооборот оборотных активов.

В управлении организацией или организациями всегда необходимо учитывать синергетический эффект от взаимодействия частей данных систем или непосредственно систем друг с другом.

Синергетический эффект в управлении организациями можно описать тремя переменными:

1. Изменение прибыли (увеличение при положительной синергии и уменьшение при отрицательной;

2. Снижение затрат на ведение хозяйственной деятельности (издержек);

3. Снижение потребности в инвестициях (за счет внутреннего эффекта). Для получения данных синергетических эффектов менеджер может направить

свои усилия как на управление взаимодействующими факторами так и на улучшение деятельности с помощью использования новыми методами к управлению системами, которые носят синергетический эффект. К таким методам относят использование разных типов моделей для изучения и управления одним и тем же процессом. Для использования разных типов моделей в изучении одного и того же процесса можно формировать новый тип моделей - комбинированные модели. Комбинированные модели синтезируются путем соединения в одну модель моделей разного типа, но одного объекта и функционируют как единое целое.

Для того чтобы определить синергию в КИОМ необходимо дать краткое описание данной модели. Для эффективного управления оборотными активами промышленного предприятия необходимо выполнить следующие этапы: максимизировать маржинальную прибыль от каждого оборота оборотных активов, минимизировать объем оборотных активов для осуществления операционной деятельности, минимизировать период оборачиваемости. Для управления оборотными активами необходимо использовать оптимизацию портфеля продаж. Оптимизация портфеля продаж снижает потребность в оборотных активах, так как задаются в производство наиболее прибыльные позиции, которые приносят больший эффект на единицу вложенных финансовых ресурсов. Процесс кругооборота оборотных активов достаточно сложный для того, чтобы иметь возможность представить его в виде оптимизационной модели. Поэтому для его анализа обычно используют имитационную модель. Имитационные модели не позволяют получить оптимальный вариант модели, а только методом перебора сравнивать возможные варианты, что создает потребность в использовании оптимизационных моделей. Таким образом, исходя из сложности, динамичности и неопределенности процесса управления оборотными активами возникает необходимость в применении нового класса моделей, объединяющих в себе методы имитационного и оптимизационного моделирования - КИОМ.

Синтез имитационных и оптимизационных позволяет достичь синергетического эффекта. При самостоятельном использовании имитационной модели возможно учесть все факторы неопределенности как внешней, так и внутренней среды системы, а также всю сложность процессов, протекающих в сложных динамических системах. Процесс кругооборота оборотных активов необходимо исследовать с помощью имитационной модели. Это связано с тем, что данный класс моделей позволяет эффективно моделировать    неопределенность    на    рынках    сырья    и    готовой продукции,неопределенность внутренних факторов, сложность связей модели, динамику и пр. Однако этот метод не дает возможности определить оптимальный вариант функционирования. После проигрывания сценариев можно вручную выбрать один из самых приемлемых вариантов, но это сделать достаточно сложно.

Метод имитационного моделирования как метод управления экономическими процессами используется в том случае, когда нет возможности проводить исследования с помощью моделей «классического» оптимизационного типа. Оптимизационные же модели в свою очередь позволяют получать наилучший вариант при заданном критерии оптимизации, но не дают возможности решать задачи со сложными нелинейными связями, динамическими процессами и стохастическими переменными.

При синтезе имитационной и оптимизационной моделей существует следующая положительная синергия:

1. Имитационная модель в составе комбинированной позволяет моделировать сложные хозяйственные процессы с большим количеством переменных и связей между ними

2. Для решения имитационных моделей применяют сценарный подход, который дает возможность решать неопределенность, возникающую в сложных бизнес-системах. Она решается путем сопоставления каждого неопределенного фактора системы с вероятностью его появления и проигрывания всех вероятностей появления данных фактором в виде сценарием имитационной модели.

3. Оптимизация в узлах имитационной модели (оптимизация в узлах -оптимизация в ключевых местах принятия решения имитационной модели) позволяет достичь оптимальных результатов всей комбинированной модели.

Применение КИОМ может носить также и отрицательный синергетический эффект. Отрицательный синергетический эффект может проявлять себя если данную модель использовать для моделирования процесса, который можно эффективно моделировать отдельно методами оптимизационного или имитационного моделирования. Данная ситуация наблюдается тогда, когда моделируемая система достаточно проста или не имеет неопределенных факторов влияющих на нее и все связи между переменными линейны, тогда применение данной модели нецелесообразно.

Каждая модель, описывающая кругооборот оборотных активов (имитационная или оптимизационная) в отдельности позволяет решать ограниченный круг задач данной предметной области. Однако их объединение в одну комбинированную имитационно-оптимизационную модель кругооборота оборотных активов позволяет достичь синергетического эффекта. Синергетический эффект объединения данных типов моделей заключается в том, что такой подход снимает ограничения, которые накладывает на решение задачи управления оборотными активами применение только моделей одного класса.

РЕЗЮМЕ

В даній праці розглянуто процес синтезу комбінованих імітаційно-оптимізаційних моделей кругообігу оборотних активів. Дано характеристику синергії у нових методах управління фінансово-економічною діяльністю великого промислового підприємства. Описано синергетичний ефект від об' єднання імітаційної та оптимізаційної моделей. Виявлена як позитивна так негативна синергія від об' єднання цих моделей.

SUMMARY

In the given work process synthesis combined simulation-optimization models circle-rotation turnaround actives is considered. The characteristic of a synergy in new methods of management is given by financial and economic activity of the large industrial enterprises. It

is described synergetic effect from association simulations and optimizations models. The negative synergy from association of the given models is revealed both positive.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Христиановский В.В., Баранников В.В. Комбинированная модель управления обортоными активами на промышленном предприятии// Вісник східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2005. - №5 (87) 2005. - С.224-228.

2. Христиановский В. В., Баранников В. В. Синтез моделей управления оборотными активами на промышленном предприятии // Вісник Хмельницького національного університету частина 2. том 2, 2005. - №5 2005. - С.10-14

3. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Экономический словарь. Инфра-

М, 2006.

4. Хакен Г. Синергетика. М.: Мир, 1980. 18с

5.Synergetics. А Workshop / Ed. by И. Hakell. 3rd ел. В. etc,, 1977. 277 р

6. Synergetics far from equilibrium/Ed. By A. Pacault, С. Vidal. В. etc,, 1978 143р.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право