В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 57

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Значения ST1 (t=1...T) будут сравнены с прогнозируемым состоянием Spt(t=1...T), которые предполагаются в результате успешной реализации уже существующих стратегий развития инновационной деятельности. Таким образом, будет проведена оценка эффективности предлагаемой стратегии.

В результате реализации стратегии будет получен оптимальный (приближенный к оптимальному) режим функционирования РИС. Под оптимальным режимом функционирования региональной инновационной системы будем понимать режим функционирования, при котором ресурсы используются наиболее полно и эффективно, а социально-экономические показатели достигают максимума. Необходимо отметить, что оптимальное решение не всегда достижимо в условиях реальной экономики, поскольку она носит не детерминированный характер. Кроме того, оно не всегда наилучшее, так как может являться неустойчивым при незначительных колебанияхусловий. Поэтому необходимо найти решение, которое бы было устойчивым в данных условиях.

РИС

Текущее состояние

S0 = (?°,...,?„0)

Формирование стратегических целей функционирования

S' = (gl,...,g'„)

Блок анализа

S0 Spt St

Прямое финансирование,

Стимулирование,

Модели распределения финансовых средств в регионе

Моделирование оптимальной структуры финансирования

Моделирование оптимального графика финансирования

Модели и методы стимулирования

Дополнительные

источники финансирования

Блок моделей

РИС

Желаемое состояние

S' = (${,...,$'„)

 

 

Ґ Л

 

 

Подсистема

 

 

финансового

 

 

обеспечения РИС

 

 

V )

 

 

Sm, Y _I_

Формирования подсистемы финансового обеспечения ИСДР

Синтез стратегии финансового обеспечения

Моделирование финансирования инновационных проектов Венчурным фондом

Оценка эффективности стратегии

Блок формирования стратегии

Методы исследования операций

(транспортная задача),

методы псевдобулевой

оптимизации,

модели формирования

оптимального

портфеля

инвестиционных

проектов,

методы нечетких

множеств,

имитационное

моделирование

Рис.    1   Концепция моделирования инновационной деятельности в регионе стратегии   финансового обеспечения

Y

Рассмотрим детально блоки концепции моделирования стратегии финансового обеспечения инновационной деятельности в регионе.

Блок анализа включает рассмотрение условий, в которых осуществляются инновационные процессы, выявление проблем функционирования инновационной деятельности в регионе, определение источников финансового обеспечения и размеров их средств в настоящее время, а также прогноз на будущие периоды. На этапе анализа также определяются желаемые состояния РИС в будущие периоды. Функционирование остальных блоков рассчитано на достижение состояний РИС близким к желаемому. Для этого и разрабатывается комплекс моделей финансового обеспечения РИС.

Для анализа инновационной деятельности в регионе используются методы системного, инвестиционного и инновационного анализа.

На основе полученных данных о функционировании системы финансового обеспечения в регионе определяются модели и методы реализации поставленных целей - достижения желаемого состояния РИС в будущие периоды, что требует соответственного финансового обеспечения.

Стратегия финансового обеспечения может осуществляться следующими способами:

1. путем прямого финансирования приоритетных проектов;

2. с помощью непрямых методов стимулирования деятельности рыночных источников финансирования инновационной деятельности;

3. создание условий по привлечению ресурсов из дополнительных источников.

Однако увеличение финансирования не обязательно приводит к росту эффективности функционирования РИС. Поэтому необходимо определить эффективную структуру финансовых средств в регионе для обеспечения различных направлений инновационной деятельности. С этой целью решается задача оптимального распределения имеющихся финансовых ресурсов, выявляются размеры недостающих финансовых средств и способы их привлечения. Данная модель предусматривает использование методов исследования операций, в частности, решения транспортной задачи.

Для формирования стратегии определяются графики оптимального финансирования программ, используя при этом методы псевдобулевой оптимизации.

Источником привлечения дополнительных средств является Венчурный фонд. Для обоснования необходимости и эффективности его создания для развития РИС используются имитационная модель функционирования фонда, а в случае, если значения исходных данных неточно известны из-за воздействия частично неуправляемых факторов, основные его параметры будут определены с помощью теории нечетких множеств.

Для отбора проектов Венчурного фонда применяются динамические модели формирования оптимального портфеля заказов.

С целью активизации инновационной активности, развития РИС предлагаются методы стимулирования инновационной деятельности в регионе. Эти методы способствуют активизации инновационной деятельности предприятий, разрабатывающих инновации, так и приобретающих и внедряющих их у отечественных и зарубежных разработчиков.

На основе экономико-математических моделей, представленных в Блоке моделей, формируется стратегия финансового обеспечения инновационной деятельности в регионе. Для этого формируется подсистема финансового обеспечения РИС, ее элементы, связи между ними, связи между подсистемой и другими подсистемами РИС, финансовые потоки, направленные в другие подсистемы для осуществления инновационной деятельности. После чего производится синтез стратегии финансового обеспечения, учитывающее дополнительные мероприятия, позволяющие повысить эффективность финансового обеспечения РИС. Таким образом, получаем желаемый (приближенный к желаемому) сценарий развития РИС.

Результаты, полученные в рамках предложенной стратегии, сопоставляют с теми, которые предполагается получить, используя существующие программы развития. На основе сравнительного анализа производится оценка эффективности разработанной стратегии.

Таким образом, развитие инновационной деятельности и достижение желаемого (приближенного к желаемому) уровня развития РИС можно достичь только при эффективном финансировании инновационной деятельности, которое должно осуществляться в рамках стратегии финансового обеспечения инновационной деятельности в регионе. Стратегией предусматривается эффективное распределение финансовых ресурсов, поиск и привлечение средств из дополнительных источников, атакже непрямое воздействие на субъекты РИС для увеличения финансирования ими инновационной деятельности.

РЕЗЮМЕ

У статті розроблена концепція моделювання стратегії фінансового забезпечення інноваційної діяльності в регіоні, ефективність якої досягається за рахунок оптимального використання фінансових коштів в регіоні. В рамках стратегії здійснюється ефективний розподіл наявних обмежених фінансових ресурсів, їх нарощування, а також залучення фінансових ресурсів з додаткових джерел. SUMMARY

Modeling strategy conception of the financial providing of innovative activity in the region is developed in this article. It's efficiency is achieved due to the optimal use of financial resources in the region. Within the framework of strategy effective distribution of the present limited financial resources, their increase, and also attracting of financial resources from additional sources, is carried out.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч. Посіб.-Вид. 2-ге, без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 204 с.

2. Пересада А. А. Інвестування: Навч. посібник - К: КНЕУ, 2004. - 250 с.

3. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями: Монографія. - К.: КНЕУ, 2005. - 388 с.

4. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. /За науковою редакцією В.Г. Федоренко. - К.: Алерта, 2004. - 431 с.

5. Инновационный менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В. М. Аньшина,

А. А. Дагаева. - М.: Дело, 2003. - 527 с.

6. Крылов Э. И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия. М.: Финансы и статистика, 2003. - 608 с.

7. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концеції, методи: Навч. Посібник. - Суми: ВТД Університетська книга, 2003. - с. 278.

8. Гольдштейн Г.Я. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1998. - 132 с.

9. Бузни А. Н. Формирование инновационной стратегии в условиях региональной экономики   /   НАН   Украины;   Институт   экономико-правовых   исследований. -

Донецк, 1999.

10. Региональные аспекты инновационной и инвестиционной деятельности / Под. ред Румянцева А. А. - СПб.: ИРЭ РАН, 2001. - 213 с.

11. Стратегия развития региона / Под общ. ред. проф. В. А. Ильина. - ЦЭМИ РАН. М.: Academia, 2006. - 192 с.

12. Амитан В. Н. Инновационное развитие Донецкого региона: состояние и перспективы / В. Н. Амитан, Ю. Н. Киклевич, Д. Е. Филатов. - Донецк: Юго-Восток,

2002. - 181 с.

13. Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020

року. - Донецк, 2002. - 347 с.

УДК 339.73 (477)

ВЗАЄМОДІЯ УКРАЇНИ ЗІ СВІТОВИМИ ФІНАНСОВИМИ ІНСТИТУТАМИ

Серьожникова О.В., Донецький державний університет управління (Донецьк, Україна), здобувач

Актуальність. З моменту здобуття Україною незалежності перед державою одним з важливих завдань стало налагодження й розширення зовнішньоекономічних зв'язків, у тому числі з міжнародними фінансовими організаціями. Міжнародна торгівля України в сучасних умовах стає значним засобом прискорення науково-технічного розвитку й інтенсифікації економіки. У цей час опановувати новітні досягнення науки і техніки без інтенсивного обміну науковими дослідженнями, капіталом, різноманітними товарами й послугами означає нераціонально використовувати власні ресурси і вповільнення темпів розвитку.

Дослідженню проблем взаємодії й співробітництва України і міжнародних валютно-фінансових та кредитних інститутів в умовах глобалізації присвячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Серед них необхідно назвати Є.Ф. Авдокушина, О.С. Акопову, І.Т. Балабанова, Н.Є. Бойцун, С.Я. Боринця, Ю.Г. Козака, О.І. Лаврушина, В.К. Ломакіна, Ю.В. Макогона, Л.М. Максимову, А.Г. Мовсесяна, О.М. Мозгового, В. Є. Новицького, М. В. Федорова та ін.

Мета статті. На основі аналізу взаємодії України з міжнародними фінансовими організаціями визначити стратегію і перспективи їх співробітництва.

Основні результати дослідження. Україна, у рамках проголошеної зовнішньоекономічної політики, прагне максимально брати участь у МЕВ і є членом найбільших міжнародних організацій з 1992 року, таких як МВФ, Світовий Банк, ЄБРР. Основним із сучасних завдань на шляху інтеграції України у світовий економічний простір є вступ України до ВТО і мінімізація можливих негативних наслідків, у зв'язку із чим необхідно вживати зважених заходів в цьому напрямку.

Україна визначила такі цільові стратегії:

^    розвиток людських ресурсів;

>•    зменшення масштабів бідності й підвищення рівня добробуту населення

України;

>•    підвищення конкурентоспроможності української економіки;

^    захист прав і свобод людини, особистої безпеки і добропорядності в

державі;

^    сприяння інтеграції України до Європейського Союзу.

Для досягнення відзначених цілей у стратегічній програмі уряду України були визначені такі пріоритетні завдання:

>• підвищення ефективності діяльності уряду (управління, правова система, регіональний розвиток);

>•    всебічний розвиток людини і підвищення якості життя;

>•    економічне зростання;

>•    підвищення конкурентоспроможності економіки [1].

Політика відкритості й курс на побудову демократичного суспільства і ринкової економіки знаходили підтримку країн-партнерів України і міжнародного співтовариства. Практичним втіленням цієї підтримки є допомога, надавана нашій

© Серьожникова О.В., 2008країні міжнародними фінансовими організаціями (табл. 1). Така допомога надається у вигляді кредитів і позичок, які, зокрема, використовуються для реалізації ключових проектів розвитку української економіки, технічної допомоги, прямих інвестицій в економіку України.

Таблиця 1.

Проекти, схвалені Світовим Банком у 2004-2006 рр., млн. дол. США

Рік

Назва проекту

Сума зобов'язань

2004

Проект  енергозбереження  в  адміністративних  і громадських будинках м. Києва

18,29

 

Проект водопостачання й водовідводу в м. Львові

24,25

2005

ПСП 1

250,0

 

Фонд соціальних інвестицій

50,21

 

Розвиток приватного сектора

30,0

2006

Проект здійснення контролю за туберкульозом і СНіДом

60,0

 

Проект технічної допомоги «Україна - розвиток через Інтернет»

5,0

 

Проект видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості й розвитку системи кадастру

200,0

 

Програма модернізації державної податкової служби

113,0

 

Усього:

750,75

Стратегія міжнародних фінансових організацій для України визначає такі основні пріоритети діяльності в нашій країні:

• зміцнення банківського і фінансового секторів і забезпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу;

• допомога в комерціалізації і структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема, транспорту, телекомунікацій тощо) і секторі енергозбереження;

• підтримка і реструктуризація промислового сектора з метою підвищення ефективності приватизації, реструктуризації великих підприємств, залучення стратегічних іноземних інвесторів, поліпшення корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності українських підприємств [2].

Понад дві третини всіх проектів, підтримуваних Світовим банком в усьому світі, передбачають активну участь громадськості. В Україні Світовий банк підтримує діяльність громадського суспільства у різноманітних напрямках, починаючи від захисту інтересів окремих груп суспільства до просвітительської діяльності й спостереження за діяльністю органів влади. Сотні представників громадських організацій розглянули і дали свою оцінку «Стратегії допомоги Україні на 2004-2007

рр.»

У результаті, загальна сума наданих МБРР/MAP коштів протягом 1995-2005 фінансових років склала 3 523 млн. доларів США (табл.2).

Таблиця 2.

Загальна сума наданих МБРР /MAP коштів протягом 1998-2005 фінансових

років, млн. доларів США [3]

 

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Усьо­го

Надана сума

1016

990

217

600

18

52

330

300

3523

Використана сума

504

567

138

670

138

176

301

55

2549

Сукупні суми коштів, надані Світовим банком по секторах: інформація та зв'язок - 1 млн. дол. США; державне керування - 19%, 673 млн. дол. США; транспорт - 12 млн. дол. США;

водопостачання і водовідвід, водоочисні станції - 1%, 36 млн. дол. США; сільське господарство - 9%, 334 млн. дол. США; сфера освіти - 11 млн. дол. США;

енергетика і гірничодобувний комплекс - 28%, 946 млн. дол. США; промисловість і торгівля - 24%, 834 млн. дол. США; охорона здоров'я і послуги соціальної сфери - 3%, 120 млн. дол. США; фінансова сфера - 16%, 556 млн. дол. США.

Сучасні стратегії розвитку економіки України та стратегії взаємин з міжнародними фінансовими організаціями приносять свої результати. В Україні спостерігається динамічне і стабільне економічне зростання. Після десятиліття економічного спаду, який призвів до зменшення обсягів виробництва і підвищення рівня бідності настільки, що майже третина населення опинилася за межою бідності, обсяг виробництва в останні роки виріс більш ніж на 25% і рівень бідності почав зменшуватися. Покращилися також показники зовнішньої торгівлі, зважена фіскальна політика дала можливість зменшити державний борг України протягом останніх трьох років з 61% до 24,8% відсотків ВВП (рис.1).

Перехід до економічного зростання в Україні характеризується як поновленням колишніх видів діяльності, так і виникненням нових. Це зростання частково можна пояснити сприятливими зовнішніми факторами. Разом з тим починаючи з 2000 року в Україні змінилися пріоритети економічної політики і почали вводитися реформи, що прискорило розвиток ринкових інституцій, сприяло нормалізації ситуації із платежами і виплатою заборгованостей.

60 г

448,2

428

►-28,6

> 20 3

49-■ 4,5

Державний прямий борг до ВВП Гарантований борг до ВВП

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Рис.1. Відношення державного прямого і гарантованого боргу України до валового внутрішнього продукту (1999-2005 рр.) [4]

50

40

ё

30

20

10

0

Значних позитивних результатів удалося досягти на шляху підтримки розвитку громадського суспільства. Удалося досягти балансу в діяльності МБРР і Міжнародної фінансової корпорації у сфері розвитку приватного сектора в Україні, з урахуванням порівняльної переваги кожної із цих установ.

Сучасна стратегія, що реалізується Україною у сфері державних запозичень, є відображенням  позитивних  системних  перетворень,  які  відбуваються  в державіпротягом останніх років. Тенденція щодо зменшення вартості державних зовнішніх запозичень є сигналом для міжнародних фінансових установ і промислових інвесторів про надійність країни.

Таким чином, державна боргова політика поступово стає одним з головних факторів забезпечення стабільності, економічної безпеки і зростання авторитету країни.

Стратегічною метою державної боргової політики України є залучення фінансових ресурсів для ефективної реалізації програм інституціонального й інвестиційного розвитку країни одночасно із забезпеченням безпечного співвідношення державного боргу до ВВП. І, виходячи на зовнішні ринки, уряд здійснює запозичення в тих необхідних розмірах, які не тільки задовольняють потреби держави у фінансових ресурсах, але й дозволяють зберегти стабільність фінансової системи країни. У результаті такої зваженої політики протягом останніх років показник відношення державного боргу до ВВП має стійку тенденцію до зменшення, що відбувається в першу чергу за рахунок динамічного зростання економіки країни.

У державній політиці запозичень, у питаннях формування переваг зовнішніх або внутрішніх позик одним з основних критеріїв повинна бути вартість запозичень. У цьому питанні завжди необхідно виходити з погляду економічної доцільності. Якщо запозичення на зовнішньому ринку дешевше, а умови вигідніші, то необхідно позичати ззовні (рис. 2) [4].

Внутрішні запозичення

середньострокові довгострокові короткострокові

10

15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

г

 

 

 

 

20

25

Зовнішні запозичення

довгострокові

позичка Світового банку

10

20

30

 

 

 

 

 

 

 

 

 

47

-

 

8

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право