В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 63

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Категорично заборонено виконувати сеанси гіпнорепродукції квапливо, спішно й при дефіциті часу. Проведення гіпнорепродукційного опитування „по гарячих слідах" не дає будь-яких переваг, тому що давнина події в межах річного проміжку часу, за більшості вивчених даних, не позначається негативно на повноті відтворення інформації. Проте, з огляду на, що при гіпнорепродукції опитуваний, як правило, оперує зоровими образами, з'являється можливість використання феномену дискретного «перегляду подій». Для цього гіпнолог, після того як опитуваному будуть дані відповідні роз'яснення про «можливість уявного погляду використати такі кіноефекти як наплив, додаткове фокусування, стоп-кадр, зворотне перемотування» може, для одержання більшого обсягу інформації використати їх під час гіпнорепродукції.

При необхідності образ об'єкта, що пригадується в гіпнозі, можна «наблизити», поставити його в «фокус», «навести зображення на різкість», «освітити його більш яскраво» і т.п. Нарешті, досить продуктивним моментом, що сприяє повноті репродукції пережитого, є можливість навмисно «продовжити час сприйняття об'єкта», а також прийом «повторного розглядання» того самого сюжету або деталей відтвореного предмета (номера автомашини, деталі зовнішнього вигляду злочинця, вид знаряддя нанесення травми й т.п.).

Іноді необхідні відомості вдається одержати в одному сеансі гіпнорепродукції, однак, у випадках, коли суб'єкт недостатньо спокійний або мотивований, можуть знадобитися повторні (навіть, до десяти) сеанси.

Встановлено, що більший обсяг інформації за допомогою гіпнорепродукційного опитування вдається одержати в тих випадках, коли процеси пригадування сполучені із тривожною мотивацією або зі своєрідними емоційними блоками (за принципом «страшно згадати»). Втім більший ефект дає гіпнорепродукційне опитування, коли буває необхідно відновити послідовність подій, і менший - факт, що пригадується коли, не має внутрішніх логічних зв'язків із подією і є випадковим, наприклад, номер автомашини злочинця, на якій він запропонував покатати (зробити транспортні послуги) потерпілої.

В основі методу нейролінгвістичного програмування, що включив у себе теоретичні й практичні елементи психології, психолінгвістики, нейрофізіології, кібернетики й інших дисциплін, лежить моделювання внутрішнього досвіду й досвіду комунікації людини. Ґрунтуючись на принципі кодування життєвого досвіду людини в підсвідомості у вигляді образів, звуків, відчуттів, а не у вигляді логічних міркувань, фахівець, що застосовує методику НЛП, допомагає суб'єктові кримінальної подіївідновити послідовність образів, звуків і відчуттів, що мали місце в реальній ситуації. На підставі відновленої послідовності легко споруджуються логічні міркування.

Одночасно здійснюється процес «установки якорів». У контексті НЛП - якір - це стимул, що запускає на підсвідомому рівні певну послідовність образів, що відтворюють картину події. Якорі можуть бути візуальними - пригадування про взаємне розташування об'єктів, людей, речей і т. п., аудіальними - звук голосу, окремі слова, фрази, музика; кинестетичними - внутрішні відчуття від доторкань, зміни положення тіла й т.ін.

Використовуючи процес «якоріння» можна з високим ступенем точності відтворити події, свідком або учасником якого була людина, в її динаміці й з високою точністю. При розробці зазначеного методу окремо було звернуто увагу на те, що процес пригадування перенесеної події, пов'язаного із сексуальним насильством, нерідко призводить до різкого погіршення самопочуття потерпілих, які залишилися живими.

Це стосується, насамперед, процедури допитів осіб з невисокою психологічною стійкістю: жінок, дітей, людей похилого віку. Саме вони мають потребу в максимально, що щадить підході, до одержання від них інформації про розслідувану подію. Випадки вираженої в різному ступені амнезії на обставини події, як правило, пов'язані з їх травматичними або стресовими впливами й нерідко носять стосовно особистості захисний характер.

Стосовно до практичних завдань одержання достовірної інформації від, що залишилися в живих потерпілих у процесі розкриття сексуальних злочинів, найбільше часто зустрічаються два синдроми (комплекси хворобливих ознак): 1) фобічний синдром - нав'язливі переживання страху, пов'язаного із сутністю самої кримінальної події; 2) псевдоамнестичний синдром, проявом якого буває тимчасове погіршення процесів пригадування.

Досить результативним способом подолання цих обставин є стимуляція пам'яті в гіпнозі, що дозволяє не тільки цілеспрямовано активізувати пригадування, але й додати цьому процесові такий характер, що б він не зачіпав афективної сфери постраждалої особи, а, отже, не робив негативного впливу на стан його здоров'я.

Даний вид активізації пам'яті може бути застосований і в тих випадках, коли з' являються підстави вважати, що певний обсяг інформації був сприйнятий особою, що опитувалась, на підсвідомому рівні, навіть коли сам носій інформації не підозрює, саме якими відомостями він володіє.

Конструкторами методу нейролінгвістичного програмування було відкрито істотну психологічну закономірність різних способів реагування на спогад пережитого реального факту. Існує процедура, що дозволяє відокремити важкі емоційні переживання, що викликані перенесеною кримінальною подією, від фактичної сторони події, так що вони здобувають для суб'єкта характер теоретичного знання, не зачіпаючи його емоційної сфери. Методика полягає в тім, що потерпілу умовно «змушують» знову почати переживати подію, але потім просять її подумки «відійти убік» і спостерігати за своїми власними діями з боку. Потерпіла особа чує все, що відбувалося під час здійснення з нею сексуального насильства, спостерігає за самою собою, за всім, що вона тоді робила, як би з боку — так, ніби-то вона дивилася кінофільм. Такий прийом одержав назву візуально-кінестетичної дисоціації й надійно охороняє людину від можливості пережити знову неприємні відчуття, що були випробувані в минулому [6]. Разом з тим, потрібно відзначити, що в ряді випадків суб'єктом активізації пам'яті з використанням психотехніки НЛП зможе бути не тільки потерпіла, але й підозрюваний.

Зрозуміло, що не всі подібні „нетрадиційні" методики являються беззаперечними. Тож використовувати їх потрібно з творчім підходом і враховуючиконкретні обставини статевого злочину. Але головним є те, що нетрадиційні знання та методи використовувати не заборонено, а в окремих випадках вони вже використовуються в практиці розкриття і розслідування. Особливо доцільно їх використовувати при розслідуванні злочинів, вчинених на сексуальному ґрунті, де багато чого залишається незрозумілим з точки зору звичайної людини і складно знайти злочинну мотивацію і логіку ґвалтівника-збоченця, тому поряд з традиційними методами це дає позитивні результати. Слід мати на увазі, що більшість із запропонованих методик рекомендується використовувати все ж у рамках оперативно-розшукової діяльності, тому що діючим кримінально-процесуальним кодексом ці дії ще не передбачені.

Останнім часом стає загально зрозумілим, що при розкритті серійних сексуальних убивств, на базі досліджень стереотипів поведінки потенційних убивць, доцільно створювати психологічний портрет злочинця. Існують важливі питання, на які варто шукати відповіді при побудові лінії розслідування. Чи багато експериментував убивця з трупом? Де при судово-медичному розкритті була виявлена сперма: у піхві чи тільки між стегнами й в області лобка? Як злочинець досяг оргазму - у результаті сексуального акту чи після смерті жертви, або просто мастурбував у передчутті злочину, а потім продовжував у люті убивати? Відповіді на ці питання є найважливішими для створення профілю сексуального злочинця.

Психологічний (поведінковий) профіль, навіть неточний, все ж дає учасникам СОГ основу, з чого вони починають розслудівання: він підказує, кого варто шукати -молоду чи літню людину; чарівного чоловіка, що маніпулює жінками, чи хмурого типа, котрий убиває майже відразу ж; гетеросексуала чи бісексуала; мешкаця даної місцевості чи випадкового приїжджого. Іноді поведінковий профіль може бути складений настільки точно, що він приводить слідство до людини, якого вже раніше допитували. У серійного убивці дуже ймовірно стійке мозкове порушення чи нездатність до навчання.

Російська автоматизована експертна система «Маніяк» містить чотири типологічні групи сексуальних злочинців з постійними кримінально значимими ознаками: 1) особи з хворобливими розладами; 2) особи з відхиленнями в сексуальній сфері; 3) атипічні маніяки; 4) неповнолітні особи, котрі в основному можуть діяти у групі. Оскільки з огляду на те, що серійний сексуальний убивця ніколи не зупиняється за власною внутрішньою "командою", дві останні групи з названих типів уявляють найбільш істотні складності у викритті і розкритті.

Таким чином, методика розроблення профілів злочинців, що вчиняють сексуальні злочини, залишається маловивченою і неналежно використовується правоохоронними органами у боротьбі з сексуальною насильницькою злочинністю.

Втім методика складання психологічного портрету в Україні знаходиться на стадії становлення на відміну від закордонного досвіду (в першу чергу - США і РФ). Тому існують суттєві недопрацювання, і в першу чергу такі як: а) відсутність конструктивної теорії щодо закономірностей відображення психологічних особливостей людини за слідами сексуального злочину; б) відсутність методологічної розробки типового психологічного портрету особистості сексуального убивці; в) обмежений обсяг способів та засобів отримання інформації; г) відсутність високоякісних фахівців (кримінальних профайлерів) негативно впливають на ефективність розслідування серійних сексуальних убивств.

Поряд з цим, до сьогодні не існує альтернативних методик з вивчення психологічних властивостей злочинця, що ґрунтуються на поведінковому аналізі слідів злочину. Тому, при подальшому розвитку науки кримінально-психологічного профайлінгу, не виключається можливість використання складеного вже в рамкахекспертного висновку психологічного портрету як одного з доказів в кримінальному процесі, і створення ще одного нового виду судово-психологічної експертизи. До того ж багатообіцяючими є моделі профілів злочинця, що побудовані за допомогою комп'ютера на підставі числених статистичних даних, які мають бути зібрані під час розслідування аналогічних сексуальних злочинів.

РЕЗЮМЕ

Исследованы организационно-правовые и медико-психологические особенности в работе следственно-оперативных груп по раскрытию серийных сексуальных убийств, внесены   предложения   и   рекомендации   по   построению   комплексной модели расследования. SUMMARY

The author observes organize-legal and medical-psychology perculiarities of function the investigation-operative groups investigating serial sexual crimes, it is given the proposals and made recomendations touching the construction complex model of the investigating.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Синеокий О.В. Виды следственных и следственно-оперативных групп: сравнительный    аналіз // Государство и право. - 1997. - № 1. - С. 60 - 67.

2. Синєокий О. В. Психологічні особливості управління міжвідомчими слідчо-оперативними групами // Вісник прокуратури. - 2008. - № 3. - С. 72 - 80.

3. Синєокий О. В. Психологічні технології щодо вирішення групових завдань в професійній діяльності міжвідомчих слідчо-оперативних груп // Психологические технологии в экстремальных видах деятельности: Материалы IV Международной научно-практической конференции (г. Донецк, 22-23 мая 2008 года). - Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко. - С. 126 - 127.

4. Клименко Н., Клевцов О. Можливості використання в розслідуванні злочинів деяких нетрадиційних криміналістичних та спеціальних занань і методів // Право України. -1998. - № 1. - С. 95 -100.

5. Циген Т. Физиологическая психология в 14 лекциях // В кн.: Основные направления психологии в классических трудах: Ассоциативная психология. - Серия: Классики зарубежной психологии / Предисл. и комментарии А. А. Карелина. - М.: ООО

«Издательство АСТ-ЛТД», 1998. - С. 482.

6. Расследование многоэпизодных убийств, совершенных на сексуальной почве: Научно-метод. пособие / Под ред. А.И. Дворкина. - М.: Экзамен, 2003. - С. 181 - 212.

УДК 343.4

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРОТИДІЮ ЗАКОННІЙ ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯК МЕХАНІЗМУ ГАРАНТІЙ ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА В

УКРАЇНІ

Фролов Ю.М., к.ю.н., доцент, Бердянський університет менеджменту і бізнесу Педан В.І., ст. викладач Бердянського університету менеджменту і бізнесу

Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними [1].

В основному законі України закріплено систему економічних прав та свобод людини і громадянина, які полягають у вільному здійснюванні права власності, підприємницької діяльності, а також широкому переліку трудових прав і свобод. Суттєвою гарантією реалізації громадянами перелічених прав є їх державний захист від протиправних посягань.

Ч. 3 ст. 42 Конституції України вказує, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом [ 1 ].

Одним з конституційних засобів реалізації та гарантій цих правових інститутів є закріплення у національному кримінальному законодавстві, а саме, у Особливій частині Кримінального Кодексу України положень розділів, які передбачають окремі конструкції складів злочинів та встановлюють кримінально-правову відповідальність за протиправні посягання на економічні права і свободи громадян в Україні. Під кримінальною відповідальністю розуміють вид юридичної відповідальності, суть якої полягає у застосуванні від імені держави до особи, що скоїла злочин, державного примусу у формі покарання [ 2, с. 434]. Це насамперед розділи про злочини проти трудових прав і свобод людини і громадянина, проти власності, у сфері господарської діяльності, проти безпеки виробництва, у сфері службової діяльності. Міри кримінальної відповідальності найбільш жорсткі, ніж в інших видах юридичної відповідальності. До того ж нове кримінальне законодавство значною мірою посилило кримінальну відповідальність за злочини проти прав і свобод людини і громадянина, у тому числі економічних прав і свобод. Так, чинний Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за порушення прав громадян мати власність (ст. 185 - за крадіжку, ст. 186 - грабіж, ст. 187 - розбій, ст. 194 - за умисне знищення або пошкодження майна, ст. 195 - за погрозу знищення майна) [ 3, с.180 ].

Одним з перелічених у Розділі VII Особливої Частини КК України кримінально карних діянь є злочин, передбачений ст.206 КК України ( протидія законній господарській діяльності). На теперішній час цей злочин недостатньо застосовується у слідчий практиці. Так, у досліджуваний період 2006-2007 року у слідчому відділі Бердянського МВ УМВС України в Запорізькій області не було порушено жодної кримінальної справи за цією статтею КК. Цей факт вказує, що фактично ця група злочинів є латентною, а тому це негативне явище тягне за собою суттєве порушення нормальних господарських відносин в процесі вільної конкуренції, сприяє досягненню

© Фролов Ю.М., Педан В.І., 2008неправомірних переважень у конкурентній сфері господарських взаємовідносин та створює перепони суб' єктам господарювання .

Мета цієї статті - проаналізувати зміст та структуру ст. 206 КК України та надати пропозиції щодо вдосконалення редакції цієї норми.

Як відмічає І. В. Озерський, невмілий та непідготовлений перехід до ринкової економіки створив у країні такі умови, при яких організована злочинність стала достатньо безпечною формою діяльності найбільш активних верств населення. Результатом цього явища стала відкрита чи майже відкрита участь злочинних організацій в легальній економіці, а також у громадських та державних структурах. При цьому кадри слідчих малочислені, недостатньо підготовлені в економічній сфері і при цьому не здатні змагатися з досвідченими дільцями злочинного світу, багато з яких мають економічну освіту та багатий практичний досвід. Це свідчить про необхідність поліпшення кваліфікації кадрів і невідкладного проведення правової та судової реформ, що вимагає активну правову діяльність Верховної Ради України [4, с. 25-27].

При розгляді даної норми права ми вбачаємо, що даний злочин залежно від безпосереднього об' єкта посягання відноситься до злочинів у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб' єктів. У якості такого об' єкта стосовно даного злочину виступає свобода господарської діяльності. При скоєнні кваліфікованих видів цього злочину у якості додаткового безпосереднього об' єкту може виступати життя, здоров' я, відносини власності та інше.

Розкриваючи зміст предмету цього злочину можна підкреслити, що під законною господарською діяльністю розуміють будь - яку діяльність, у тому числі підприємницька з боку юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб' єктів підприємницької діяльності, пов' язана з виробництвом продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт. Згідно ст. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб' єктів господарювання у сфері громадського виробництва, яка направлена на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, яка має цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів і з метою отримання прибутку, є підприємницькою. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети отримання прибутку ( некомерційна господарська діяльність ) [5] .

Таким чином, під законною господарською діяльністю слід розуміти будь-який вид діяльності, здійснюваний особою, яка має право займатися господарською діяльністю взагалі або окремими її видами, зареєстрованою як суб' єкт підприємництва, який має дозвіл на здійснювання видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, у відповідності з нормами діючого законодавства, яке регулює господарську діяльність.

Треба відмітити, що обов' язковою ознакою предмету даного злочину є така господарська діяльність, яка здійснюється в рамках діючого законодавства України, у тому числі встановлених ним обмежень. Тому, протидія незаконній господарській діяльності при наявності підстав може кваліфікуватися як самоправство, службовий злочин, злочин проти власності, життя і здоров' я та інше.

З об' єктивної сторони даний злочин виражається у таких формах :

1. Протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю

2. Противоправна вимога обмежити господарську діяльність;

3. Протиправна вимога укласти будь-яку угоду, виконання якої може спричинити матеріальну шкоду або обмежити законі права чи інтереси особи, яка займається господарською діяльністю.

4. Протиправна вимога не виконувати укладену угоду, невиконання якої може спричинити матеріальну шкоду або обмежити законі права або інтереси тієї особи, яка займається господарською діяльністю.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є засіб скоєння злочину, який може виражатися у :

а) погрозі застосування насильства, пошкодження або знищення майна (ч.1);

б) застосування насильства ( ч. 2 або ч. 3);

в) пошкодження або знищення майна - (ч. 2)

У залежності від характеру та змісту погрози вона є ознакою основаного складу злочину, або перетворюється у кваліфікований склад. Так, якщо погроза насильством виражена у неконкретизований формі, то кваліфікація злочину настає згідно ч. 1 ст. 206 КК, а якщо погроза виражена конкретно у вчинені вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, то кваліфікація даного злочину настає згідно з ч 2 ст. 206 КК. Погроза пошкодження чи знищення майна потерпілого або близьких йому осіб, незалежно від його виду та вартості повинна кваліфікуватися згідно ч.1 цієї статті. Якщо до потерпілого або до близьких йому осіб реально застосовано насильство, то в залежності від його характеру злочин перетворюється або в кваліфікований склад, а саме ч. 2 - застосування насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я, або в особово-кваліфікований склад : ч. 3 - застосування насильства, небезпечного для життя і здоров' я.

Пошкодження або знищення майна потерпілого або близьких йому осіб є кваліфікованим видом складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 206 КК, а коли спричинена пошкодженням або знищенням майна шкода є великою, то кваліфікація злочину має здійснюватися згідно ч.3 цієї статті.

Під угодою, виконання якої може спричинити матеріальну шкоду чи обмежити законні права або інтереси суб' єкта господарської діяльності треба розуміти будь-які угоди, якими обмежується свобода господарської діяльності. При цьому треба відмежувати даний склад злочину від вимагання ( ст. 189 КК), при якому має місце примушування до укладення угод майнового характеру, виконання яких поєднано з заподіянням прямого матеріального збитку потерпілому або з нанесенням йому матеріальних витрат на їх виконання.

Особою ознакою даного злочину є також така обставина, що потерпілий примушується до виконання небажаної для нього угоди або до невиконання раніше укладеної угоди проти його бажання.

Під погрозою насильством або знищенням чи пошкодженням їхнього майна слід розуміти погрозу пошкодити або знищити будь-яким способом майно, яке належить потерпілому на праві приватної власності, або яке знаходиться у їх веденні, або у випадку, коли особа несе за таке майно матеріальну відповідальність. При цьому не береться до уваги вартість цього майна, його споживна, естетична, історична вартість та ін.

Щодо близьких осіб, то тут варто відзначити, що ними є не тільки близькі родичі, а й інші особи, доля яких для потерпілого має важливе значення (дружина, коханка, близький товариш та ін.)

Частині першій цього злочину присутній формальний склад. Даний злочин є закінченим з моменту пред' явлення вимоги незалежно від того, вдалося чи не вдалося винному примусити потерпілого здійснити чи не здійснити такі дії, які бажає суб' єкт злочину. По відношенню до кваліфікуючих та особо кваліфікуючих ознак даного злочину як насильство, що є небезпечним для життя і здоров' я, небезпечним для життя чи здоров' я, пошкодження або знищення майна, заподіяння великої шкоди абоспричинення інших тяжких наслідків склад злочину є матеріальним, а тому ці види даного злочину є закінченими з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків.

Суб'єктивна сторона цього злочину - прямий умисел та наявність спеціальної мети - понудити потерпілого припинити займатися господарською діяльністю або обмежити її, або заключити будь-яку угоду, виконання (невиконання) якої може спричинити матеріальну шкоду або обмежити його законні права та інтереси.

Суб' єктом даного злочину може бути люба фізична, осудна особа, яка на момент скоєння злочину досягла 16 річного віку. Особливо кваліфікованим видом даного злочину виступає споєння службовою особою з використанням свого службового стану [6, с. 497-501].

На нашу думку, переконливою є позиція П. Андрушка та Е. Стрельцова, які вважають, що під дію ч. 3 ст. 206 КК можуть підпадати такі суспільно небезпечні діяння службових осіб, які виконують контрольні функції за здійсненням підприємницької діяльності чи мають можливість тим чи іншим чином впливати на діяльність суб' єкта господарювання, наприклад, неправомірна відмова у видачі ліцензії на здійснення певних видів діяльності або відмова у наданні кредиту, укладенні чи продовження дії договору оренди приміщення, проведення систематичних необгрунтованих перевірок діяльності суб'єкта господарювання, які блокують його роботу, вилучення документів тощо [ 7, 35-37; 8, с. 152].

Цю позицію також підтримує Л. Скора, яка пропонує доповнити ст. 206 КК частиною четвертою, яка повинна містити вище приведені особо кваліфікуючи ознаки цього злочину [9, с. 42-46].

Ця норма не є новелою у новому Кримінальному законодавстві. Так, в КК України 1960 року мало місце ст. 155-8 КК „ Протидія законній підприємницькій діяльності" [10].

При порівняльному аналізі цих правових норм вбачається, що законодавцем суттево був розширений зміст безпосереднього обьєкту даного злочину. До нього, крім підприємницької діяльності, також була включена сфера відносин у некомерційній господарській діяльності. Ця обставина, на нашу думку, значно розширила можливість практичного застосування даної правової норми, що повинно позитивно відзначитися на реальному захисту правових інтересів громадян у сфері господарської діяльності від злочинних, у тому числі корупційних посягань.

Крім того, з частини третьої нової редакції цієї норми виключено ознаку „особливо небезпечний рецидивіст", до диспозиції частини першої законодавцем включено додаткову форму обьєктивної сторони у вигляді"противоправної вимоги не виконувати укладену угоду".Також, цю статтю доповнено приміткою, де розкривається поняття особо кваліфікуючої ознаки у вигляді великої матеріальної шкоди. У новому КК змінені санкції відповідних частей цієї статті у сторону суттевого їх помякшення. Наприклад з санкції ч.1 повністю виключено вид покарання у вигляді позбавлення волі. У частині другій покарання у вигляді позбавлення воли суттево зменшено, що й відповідно зменшило класифікацію цього злочину з тяжкого до злочину середньої тяжкості. Внаслідок помь' якшення санкції частини четвертої цей вид злочину змінився з особоливо тяжкого на тяжкий. Слід вважати, що при помякшенні санкції цієї статті в КК 2001 року законодавець керувався принципами гуманізму та справедливості, притаманними Кримінальному праву України.

Але при подальшому вивченні положень ст. 206 КК ми вважаемо, що поряд з виключенням окремих ознак статті в редакції нового КК, дана норма вимагає додаткових доповнень:

Так, якщо зіставити диспозицію цієї статті з диспозицією ст. 189 КК (вимагання), то можно побачити, що вимаганню, поряд з обов' язковими умовами, якиприсутні і у ст.206 КК України, притаманна така умова обьєктивної сторони злочину, як погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичи бажають зберегти в таємниці. Виникає питання, а чому ця ознака злочину відсутня у диспозиції ст. 206 КК. Напевно, що погроза розголошення негативних відомостей щодо потерпілого та близьких йому осіб має іноді не менш негативні наслідки, ніж погроза насильством. Але на теперішній час дана умова у диспозиції статті, в якій передбачається кримінальна відповідальність про протидію законній господарській діяльності відсутня, що, на думку авторів, суттево ускладнює застосування її на практиці.

Крім того, диспозиції ст. 189 КК притаманна така ознака, як погроза чи знищення майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. Як відомо, будь-яке майно у процессі зайняття господарьскою діяльністю може не тільки належати суб' єкту господарської діяльності на праві власності, а також знаходитися у його веденні на підставі договірних зобов' язань, наприклад договорів оренди, зберігання тощо, а також у зв' язку з заняттям певним видом діяльності, наприклад охоронної діяльності чи здійсненням ремонту. При цьому об' єктом злочинного посягання може також виступати і це майно, яке не обов' язково повинно належати потерпілому або близьким йому особам. Важливо те, що внаслідок цього злочину потерпілий, пов' язаний покладеними на нього цивільно-правовими чи іншими, передбачених законом зобовьязаннями обовьязково понесе матеріальну шкоду, покладену на нього цими угодами чи обовьязками.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право