В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 

Першим нормативно-правовим актом, призначенням якого було стимулювання експорту вугільної продукції, була постанова Кабінету Міністрів України «Про розширення експорту вугілля» від 23.06.1993 р. N 474 [15], ця постанова і досі діє, хоча і має майже нульовий вплив на зовнішньоекономічні відносини у вугільній галузі.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України «Питання Міністерства вугільної промисловості України» від 5.10.2005 р. № 1417/2005 [16] Міністерство вугільної промисловості України (далі - Мінвуглепром України) є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній промисловості. Мінвуглепром України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

Мінвуглепром України, відповідно до абз. 13-15 п. 4 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, вживає заходів для зростання експортного потенціалу підприємств вугільної промисловості, надає допомогу з питань формування зовнішньоекономічних зв'язків, готує пропозиції щодо тарифного і нетарифного регулювання експортно-імпортних операцій з вугіллям та вугільною продукцією, подає у межах своїх повноважень пропозиції щодо укладання міжнародних договорів України, здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу з питань вугільної промисловості, проводить вивчення наявних і перспективних потреб у вугіллі (за марками та сортами) на внутрішньому і зовнішньому ринку (п. 19), забезпечує складення та подання українськими суб'єктами господарювання антидемпінгових, антисубсидійних і спеціальних скарг (заяв) (п. 24).

Регуляторна діяльність профільного міністерства (на час видання наказу -Міністерства палива та енергетики України) щодо аналізу ситуації ринку вугільної продукції, зокрема його експортно-імпортної складової, проявилась у створенні Робочої групи з питань аналізу експортно-імпортних операцій з вугільною продукцією (див. розпорядження Міністерства палива та енергетики України «Про створення Робочої групи з питань аналізу експортно-імпортних операцій з вугільною продукцією» від 05.05.2004 р. № 51-р [17]). Однак, робота цієї групи є непрозорою, інформації щодо діяльності Робочої групи немає.

Практичні аспекти здійснення господарської діяльності щодо експорту та імпорту вимагають від Міністерства вугільної промисловості України вести роз' яснювальну роботу. Так, із вступом у законну силу Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.12.1999 р. № 1274 [18], яким було скасовано нульову ставку ПДВ на операції щодо продажу вугілля і продуктів його збагачення та торфобрикетів, електроенергії, з 01.01.2000 р. було введено оподаткування зовнішньоекономічних операцій із вказаними товарами, відносно реалізації виготовленої на території України вугільної продукції було залишенонульову ставку (див. Лист Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2000 р. № 2-467/24 [19]).

У наказі Міністерства вугільної промисловості України «Про підсумки роботи підприємств вугільної промисловості у 2007 році та завдання на 2008 рік» від 26.03.2008 р. № 126 [20] не міститься статистики щодо експорту або імпорту вугілля.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік товарів критичного імпорту» від 18.06.1999 р. № 1080 [21] вугілля коксівне, та інше кам'яне вугілля було віднесено до Переліку товарів критичного імпорту. Відповідно до Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність (див. постанову Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 5 червня 2000 р. № 905 [22]), вказаний Перелік товарів втратив чинність. З того часу квотування та встановлення цін державою при імпорті вугільної продукції не застосовується.

До 2005 р. існував спеціальний механізм торгівлі вугільною продукцією між Україною та Російською Федерацією, його правовою основою була постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю» від 5 січня 1998 р. № 13 [23], розроблена на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, яка набула чинності 12.02.1994 р. [24] та діє сьогодні. Окремі правові питання експорту/імпорту вугілля врегульовано Угодою про координацію робіт з питань експортного контролю сировини, матеріалів, обладнання, технологій та послуг, які можуть бути використані для створення зброї масового знищення і ракетних засобів їх доставки, яка набула чинності для України 26.06.1992 р. [25] та діє і сьогодні. Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю» від 5.01.1998 р. № 13 втратила чинність відповідно до Переліку рішень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність (див. постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України» від 23.02.2005 р. № 143 [26]). Відповідно до цього, між Україною та основним експортером вугілля - РФ, не існує спеціального режиму торгівлі.

З метою захисту інтересів споживачів була створена Державна інспекція з контролю якості вугільної продукції, яка бере участь у межах своїх повноважень в реалізації державної політики у сфері управління якістю продукції та здійсненні державного нагляду і контролю за якістю вугілля, вугільної продукції, торфу та лігніту. Компетенція Державної інспекції з контролю якості вугільної продукції визначена у відповідному Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної інспекції з контролю якості вугільної продукції» від 25.01.2007 р. № 60 [27]. Основним завданням Інспекції є здійснення разом із Держспоживстандартом контролю за дотриманням вугледобувними, вуглепереробними, торфодобувними підприємствами та брикетними фабриками незалежно від форми власності вимог державних стандартів та технічних умов щодо якості вугільної продукції. Таке загальне визначення сфери діяльності охоплює і діяльність суб' єктів господарювання відносно експорту та імпорту вугілля та вугільної продукції. Загальні вимоги до якості вугільної продукції викладені у СОУ 10.1.00185755.001-2004 «Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Методика розрахунку показників якості», які переглядаються щороку (див. наприклад: розпорядження Міністерства вугільної промисловості України «Про перегляд показників якості вугільної продукції у 2008 році» від 04.02.2008 р. № 12-р [28]).

Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства вугільної промисловості України «Про порядок реалізації окремих видів вугільної продукції походженням з України» від 7.05.1996 р. № 245/96 [29] встановленореєстрацію (облік) контрактів на реалізацію вугілля за Переліком продукції вугільної промисловості, контракти по якій підлягають реєстрації обліку за листом-підтвердженням Мінвуглепрому України. Однак відповідно до мети вказаного наказу «стимулювання реалізації українськими товаровиробниками вугілля на міжнародних ринках, запобігання демпінгу, приведення вугільного ринку України у відповідність до світових торговельних норм і практики та підтримки конкурентоспроможності української вугільної продукції в міжсезонний період» дія положення про реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів поширюється лише на експортні контракти, відповідно до цього імпортні контракти реєстрації не підлягають.

Сьогодні чинною залишається Інструкція про порядок заповнення інформаційної картки реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту), затверджена Наказом Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації (обліку) зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом» від 15.12.2005 р. № 505 [30]. Знов таки, Інструкція визначає єдиний порядок оформлення інформаційної картки реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) і розрахована на суб'єктів підприємницької діяльності України -експортерів.

Наказ Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 29.06.2000 р. № 136 [31] втратив чинність відповідно до наказу Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації (обліку) зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на здійснення експортних операцій з брухтом чорних металів» від 15.12.2005 р. № 505.

На розвиток зовнішньоекономічних зв'язків буде впливати діяльність Координаційної ради з питань ціноутворення вугільної продукції, склад та завдання якої затверджено наказом Міністерства вугільної промисловості України «Про створення координаційної ради з питань ціноутворення вугільної продукції» від 30.01.2008 р. № 44 [32].

Однак, при будь-яких дослідженнях економіко-правового характеру варто мати на увазі прогнози, викладені у доповіді Institute for Energy [33], підготовленої на замовлення Єврокомісії. За викладеними прогнозами, вже з 2015 року Європа почне відчувати суттєві труднощі з імпортом вугілля. Основний на сьогодні виробник вугільної продукції - Китай, за 30 років повністю втратить свої запаси кам' яного вугілля, а Світові прогнозні показники покладів з 1997 року зменшено вдвічі.

На тлі цього України знаходиться у більш вигідному становищі, адже принаймі на два століття забезпечена цим стратегічним первинним енергетичним ресурсом. Однак не варто забувати про адекватне регулювання раціонального його використання, проблем правового регулювання зовнішньоекономічних операцій з вугільною продукцією, ефективним та адекватним правовим механізмом ціноутворення та ін. Це, на нашу думку, має бути відображено як додаткові пріоритети у побудові вугільного законодавства.

Стосовно застосування антидемпінгових заходів при здійсненні експортно-імпортних операцій з вугільною продукцією, то Міністерством вугільної промисловості України на підставі господарської компетенції, відповідно до вимог законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р. № 330-XIV [34] та «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 Р. № 332-XIV [35] з метою перевірки та забезпечення достовірності інформації щодо впливу імпорту на фінансово-економічні показники роботи вуглевидобувних підприємств державного сектору економіки було видано розпорядження «Про підготовку інформації щодо антидемпінгового (спеціального) розслідування стосовно імпорту в Україну коксівного вугілля» від 23.06.2006 р. № 56-р

[36]. Подавцем заяви щодо антидемпінгового (спеціального) розслідування стосовно імпорту в Україну виступило НАК «Вугілля України».

В рамках вступу України до СОТ варто відмітити те, що прогнози негативних наслідків для гірничо-металургійного комплексу, та пов' язаної з ним вугільної галузі, справдилися у найгіршому варіанті. Думки з цього приводу на різних рівнях висказувалися ще у 2005 р. Не безпідставно вказувалося, що «внаслідок вступу нашої держави до СОТ можливе посилення конкуренції з боку транснаціональних металургійних компаній, котрі орієнтовані на сировину з Бразилії, Австралії, Швеції та, звісно, будуть нарощувати експорт дешевих природно-багатих залізних руд (а також і коксівного вугілля - авт.) із цих країн на східноєвропейський ринок» [37, с. 12].

Відповідно до вищевикладеного, та керуючись ст. 12 ГК України, зовнішньоекономічні відносини у вугільній промисловості потребують більш продуманого та адекватного регулюючого впливу шляхом застосування до окремих груп відносин засобів державного регулювання. Порядок застосування цих засобів потребує конкретизації, так як у ГК України наведено перелік та загальні положення, кожна окрема галузь потребує спеціального правового механізму застосування засобів державного регулювання з урахуванням інтеграційних та інших економіко-правових чинників.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки» від 12.01.2006 р. № 10-р [38] було зазначено необхідність розробки законопроекту про особливості державної підтримки (субсидування) вугільної промисловості з урахуванням вимог СОТ з метою уникнення обмеження експорту вугілля як продукції, що субсидується, та застосування до України компенсаційних заходів у разі визнання того, що субсидування обмежує імпорт вугілля і завдає збитків імпортерам. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі 1994 р. [39] містить пряму заборону субсидування з метою стимулювання експорту та обмеження імпорту вугілля. Це є актуальним у зв' язку із щорічним збільшенням витрат Державного бюджету України на підтримку вугільної галузі.

В умовах членства в СОТ Україні потрібно шукати нові інструменти впливу на господарські відносини, або докорінно перебудовувати існуючі: система надання пільг, яка передбачена Державними бюджетом України, прямо суперечить вимогам СОТ та може слугувати беззаперечною підставою для початку усіляких спеціальних розслідувань за умов виходу вугільної промисловості України із кризи та нарощування експортного потенціалу. Адже не дивлячись на збільшення із року у рік виробництва вугільної продукції у РФ, все ж РФ буде не в змозі задовольнити існуючі та перспективні потреби, до того ж країни ЄС пішли на суттєве скорочення видобутку, а запаси великих світових виробників, наприклад Китаю, швидкими темпами вичерпуються.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити окремі пропозиції, які також є подальшими напрямками наукових розробок з предмету дослідження даної статті:

- спеціальне правове регулювання здійснення експортно-імпортних операцій щодо вугільної продукції відсутнє, існують лише певні якісні відмінності, обумовлені специфікою транспортування, митного оформлення та контролю якості вугільної продукції як товару;

- доцільним є інкорпорація норм, які регулюють спеціальні питання здійснення експортно-імпортних операцій в один нормативно-правовий акт, який би врегулював питання практичної реалізації механізму захисту національного товаровиробника, питання    антидемпінгових   розслідувань,    специфіку    митного    оформлення тавідповідного контролю якості вугільної продукції, проблемним питанням і досі залишається ціноутворення у зовнішньоекономічних контрактах, де продавцем або покупцем вугільної продукції виступають державні підприємства, або інші суб' єкти господарювання із значною часткою держави у статутному капіталі (25,1 % та вище);

- стимулюванню експорту вугільної продукції в першу чергу буде сприяти подолання кризи у самій вугільній галузі України та нарощування власного видобутку вугілля. Це створить передумови закріплення відповідних стимулюючих правових механізмів експорту вітчизняної вугільної продукції;

- публічність та прозорість регуляторної діяльності державних органів не відповідає принципам, закладеним, наприклад, у законодавстві ЄС. У подальшому при інтеграційних процесах це може бути суттєвою проблемою.

На кінець, діюче законодавство не містить визначення поняття «вугілля» та «вугільна продукція», що певним чином ускладнює практику застосування законодавства та визначення предметів нормативно-правових актів.

РЕЗЮМЕ

В статьи рассмотрена и проанализирована нормативная база, которая регулирует осуществление экспортных и импортных операций с угольной продукцией, в том числе и отдельные нормы, которые определяют механизм применения средств государственного регулирования внешнеэкономической деятельности относительно указанного специфического товара. Сделаны отдельные предложения, которые можно определить, как дальнейшие направления научных разработок с предмету исследования данной статьи. SUMMARY

In articles the standard base which regulates realisation of export and import operations with coal production including separate norms which define the mechanism of application of means of state regulation of foreign trade activities concerning the specified specific goods is considered and analysed. Separate proposals which can be defined how the further directions of scientific workings out with an object of research of given article are made.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Закон України «Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України» 14.07.1999 р. 934-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 38. - Ст. 338.

2. http://www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk/publish/article?art_id=76197&cat_id=5228).

3. Полтавец В.И., Грядущий Б.А., Майдуков Г.Л. Альтернативы реформирования угольной промышленности Украины // «Уголь». - 2008. - № 7. - С. 10-16.

4. Троицкий А.А. Об энергетической безопасности России // Энергия: экономика, техника, экология. - 2008. - № 8. - С. 2-7.

5. Радченко В.И., Иванюк О.А., Плюгина И.В., Цирин А.М., Чернобель Г.Т. Практические аспекты прогнозирования законодательства и эффективности применения прогнозируемых норм // Журнал российского права. - 2008. - № 8. - С. 3­14.

6. Родіна О. Г. Механізм інтеграції вугільної галузі України у світовий енергетичний ринок: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.05.01; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2005. -

20 с.

7. Амоша О. І., Кабанов А. І., Стариченко Л. Л. Проблеми вітчизняної вугільної промисловості у світлі вступу України до Світової організації торгівлі. - Донецьк, Ін-т економіки пром-ті НАН України, 2006. - 68 с.

8. Амоша О.І., Кабанов А.І., Стариченко Л.Л. Перспективи розвитку та реформування вітчизняної вугільної промисловості на фоні світових тенденцій. Наукова доповідь / НАН України. Ін-т економіки промисловості. - Донецьк, 2005. - 32 с.

9. Малыга В.А., Овчаренко Р.В., Мухин Ю.В. Хозяйственно-правовое обеспечение минимизации негативных последствий вступления Украины в ВТО для национальной угольной промышленности / Правові й економічні аспекти вступу України до Світової організації торгівлі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень; Редкол.: Мамутов В. К. (відп. ред. та ін.). - Донецьк:

ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. - 197 с.

10. Вебер М. К вопросу о целесообразности разработки мер защиты горно-добывающих предприятий от возможных негативных последствий вступления Украины в ВТО / Правові й економічні аспекти вступу України до Світової організації торгівлі: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / НАН України. Ін-т економіко-правових досліджень; Редкол.: Мамутов В. К. (відп. ред. та ін.). - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток,

Лтд», 2006. - 197 с.

11. Мамутов В. К., Василенко В. Н. Добывать уголь самим или надеяться на импорт? // Шахтёр Украины. - 2003. - № 3 (214). - С. 5-6.

12. Мозуляка О. О. Історичний досвід становлення і розвитку законодавства про вугледобувну промисловість в Україні (XVIII - XXI ст.): Автореф. дис. . канд. юрид. наук: 12.00.01. НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2004. - 16.

13. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144.

14. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII //

Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 29. - Ст. 377.

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розширення експорту вугілля» від 23.06.1993 р. № 474 // Урядовий кур'єр. - 1993. - № 97 - 98.

16. Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затверджене Указом Президента України «Питання Міністерства вугільної промисловості України» від 5.10.2005 р. № 1417/2005 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 40. - Ст. 2541.

17. Розпорядження Міністерства палива та енергетики України «Про створення Робочої групи з питань аналізу експортно-імпортних операцій з вугільною продукцією» від 05.05.2004 р. № 51-р // Відомості Міністерства палива та енергетики України. - 2004. -

№ 5.

18. Закон України «Про внесення змін в Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.12.1999 р. № 1274 // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 2.

- Ст. 14.

19. Лист Міністерства палива та енергетики України від 09.03.2000 р. № 2-467/24 // Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. - 2000. - № 14.

20. Наказ Міністерства вугільної промисловості України «Про підсумки роботи підприємств вугільної промисловості у 2007 році та завдання на 2008 рік» від 26.03.2008 р. № 126 // Відомості Міністерства вугільної промисловості України. - 2008.

- № 3.

21. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік товарів критичного імпорту» від 18.06.1999 р. № 1080 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 25. - Ст. 1167.

22. Постанова Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 5.06.2000 р. № 905 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 23. - Ст. 950.

23. Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю» від 5.01.1998 р. № 13 // Урядовий кур'єр. - 1998. - № 8-9.

24. Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, яка набула чинності 12.02.1994 р. // Офіційний вісник України. - 2006. - № 50. - Ст.

3367.

25. Угода про координацію робіт з питань експортного контролю сировини, матеріалів, обладнання, технологій та послуг, які можуть бути використані для створення зброї масового знищення і ракетних засобів їх доставки, набула чинності для України 26.06.1992 р. // © ІАЦ «Ліга», ЛІГАБізнесІнформ, 2007.

26. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України» від 23.02.2005 р. № 143 // Офіційний вісник України. - 2005. - № 8. - Ст. 437.

27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної інспекції з контролю якості вугільної продукції» від 25.01.2007 р. № 60 // Офіційний вісник

України. - 2007. - № 6. - Ст. 224.

28. Розпорядження Міністерства вугільної промисловості України «Про перегляд показників якості вугільної продукції у 2008 році» від 04.02.2008 р. № 12-р // Відомості Міністерства вугільної промисловості України. - 2008. - № 2.

29. Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства вугільної промисловості України «Про порядок реалізації окремих видів вугільної продукції походженням з України» від 7.05.1996 р. № 245/96 // © ІАЦ «Ліга»,

ЛІГАБізнесІнформ, 2007.

30. Інструкція про порядок заповнення інформаційної картки реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту), затверджена Наказом Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації (обліку) зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом» від 15.12.2005 р. № 505 // Офіційний вісник України. - № 2006. - № 1-2. - Ст. 61.

31. Наказ Міністерства економіки України «Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 29.06.2000 р. № 136 // Офіційний

вісник України. - 2000. - № 30. - Ст. 1290.

32. Наказ Міністерства вугільної промисловості України «Про створення координаційної ради з питань ціноутворення вугільної продукції» від 30.01.2008 р. № 44 // Відомості Міністерства вугільної промисловості України. - 2008. - № 1.

33. Доповідь Institute for Energy // Енергетика та ринок. - 2007. - № 4 (45). - С. 26-27.

34. Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р. № 330-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 9-10. - Ст. 65.

35. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.1998 р. № 332-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 11. - Ст. 78.

36. Розпорядження Міністерства вугільної промисловості України «Про підготовку інформації щодо антидемпінгового (спеціального) розслідування стосовно імпорту в Україну коксівного вугілля» від 23.06.2006 р. № 56-р // Відомості Міністерства вугільної промисловості України. - 2006. - № 6.

37. Колосов В. А. Состояние и перспективы развития сырьевой базы горно­металлургического комплекса Украины // Горный журнал. - 2005. - № 5. - С. 12.

38. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо нейтралізації можливих негативних наслідків у зв'язку із вступом України до СОТ та забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки» від 12.01.2006 р. № 10-р // © ІАЦ «Ліга», ЛІГАБізнесІнформ, 2007.

39. Генеральна Угода з тарифів і торгівлі 1994 р. // Українська інвестиційна газета. -

2006. - № 29.

УДК 346.12: 65.016.8

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОБРОВІЛЬНОЇ ЛІКВІДАЦІЇ

ПІДПРИЄМСТВ

Жуков С.В., аспирант Институт экономико-правовых исследований НАНУ

Виділення невирішеної проблеми. Протягом тривалого часу інститут ліквідації підприємств розглядався та сприймався негативно. Насправді ж він був та залишається невід'ємною частиною, ефективним інструментом ринкового регулювання у переважній більшості країн. Цей інститут або механізм одночасно виконує кілька важливих функцій. По-перше, захист майнових прав суб' єктів ринку. По-друге, приведення в дію механізму повернення боргів, що зменшує ризик підприємницької діяльності. По-третє, виконання завдань очищення ринкового середовища від недієздатних юридичних осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Правовідносини в частині ліквідації підприємств сьогодні, в умовах економічної кризи, представляють підвищений інтерес для вчених та практиків. Предметом наукових розвідок дана проблема ставала в роботах таких авторитетних авторів, як А. В. Абрамов, П. Баранцев, А. Г. Бобкова, О. М. Вінник, В.М. Гайворонський, В.В. Джунь, А. Єфименко, В.К. Мамутов, Б.М. Поляков, С. Тенькав, В.С. Щербіна. Увага з їх боку обумовлена низкою чинників, серед яких слід виділити такі, як глибокі правові процеси реформування правовідносин у галузі господарювання, процесами адаптації національного законодавства до європейських стандартів, наявністю в системі правового регулювання цих відносин суттєвих прогалин, неповнота регламентації певної частини цих відносин.

Мета наукової статті. Метою даної статті є аналіз вітчизняної практики правового регулювання механізму добровільної ліквідації та пошук наукових підходів до формування та удосконалення оптимальної системи заходів припинення діяльності суб' єктів господарювання. Основним завданням дослідження є висвітлення автором власної думки з приводу процедури добровільної ліквідації.

Результати дослідження. Слідуючи логікою об' єктивної дійсності, рано чи пізно будь-який суб' єкт господарювання припиняє свою діяльність. Це може стати внаслідок реорганізації або ліквідації, що фактично припиняє існування юридичної особи. Нажаль, правова система нашої країни не позбавлена вад та прогалин у сфері господарсько-правового регулювання діяльності підприємств. Недосконалість та суперечливість вітчизняного законодавства не дає можливості господарським судам безальтернативно посилатися на позицію Верховного Суду України, викладену ним у його рішеннях, адже в Україні не поширена англо-саксонська прецедентна система права. Узагальнення судової практики, видані Вищим господарським судом України, який не є вищим судовим органом, тим не менше, з урахуванням прогалин у самому законодавстві, вже давно стали для багатьох суддів джерелами права, на які вони спираються при винесенні рішень.[1]

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73 


Похожие статьи

В О Дергачов - Вісник донецького національного університету серія в економіка і право