Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

(пункт 3 доповнено новим абзацом шостим згідно з постановою Кабінету Міністрів

України від 05.07.2004 р. N 850)

абзац сьомий пункту 3 виключено (пункт 3 доповнено новим абзацом сьомим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850, абзац сьомий пункту 3 виключено згідно з постановою

Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. N 264) для дотаційних запасів - ефективність видобутку і використання корисних копалин гірничодобувним підприємством (промислом), що проектується, визначена ДКЗ, можлива тільки за умови надання користувачу надр податкових пільг, субсидій, дотацій або інших видів підтримки за рахунок державного чи місцевого бюджетів.

(пункт 3 доповнено новим абзацом восьмим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850) Дотаційні   запаси   родовищ   корисних   копалин   обліковуються у Державному балансі корисних копалин окремо із зазначенням конкретних користувачів надр.

(пункт 3 доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850, у зв'язку з цим абзац п'ятий вважати абзацом десятим, абзац дев'ятий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р.

N 264)

Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ окремих видів корисних копалин передбачається також розподіл запасів корисних копалин за собівартістю їх видобутку та переробки на товарну продукцію гірничого виробництва.

4. За ступенем техніко-економічного вивчення запаси і ресурси корисних копалин поділяються на три групи:

перша група - запаси корисних копалин, на базі яких проведенодетальну геолого-економічну оцінку ефективності їх промислового освоєння, матеріали якої, включаючи техніко-економічне обгрунтування постійних кондицій на мінеральну сировину, затверджені ДКЗ;

друга група - запаси корисних копалин, на базі яких проведено попередню геолого-економічну оцінку їх промислового значення, а матеріали техніко-економічної доповіді про доцільність подальшої розвідки родовища, включаючи обгрунтування тимчасових кондицій на мінеральну сировину, апробовані ДКЗ або замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт;

третя група - запаси і ресурси корисних копалин, на базі яких проведено початкову геолого-економічну оцінку можливого промислового значення перспективної ділянки надр, а матеріали техніко-економічних міркувань про доцільність проведення подальших пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на мінеральну сировину схвалені замовником (інвестором) геологорозвідувальних робіт.

5. За ступенем геологічного вивчення запаси корисних копалин поділяються на дві групи: розвідані і попередньо розвідані.

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850)

Розвідані запаси - це обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини. Основні параметри розвіданих запасів, які обумовлюють проектні рішення щодо видобутку і переробки мінеральної сировини та охорони природи, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, виконаних у межах покладів за щільною сіткою, в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обгрунтованою даними геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень. Розвідані запаси корисних копалин є основою для проектування і проведення розробки родовища (покладу).

(абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850)

Попередньо розвідані запаси - це обсяги корисних копалин, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для визначення промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів корисних копалин, що впливають на вибір способів видобутку і переробки мінеральної сировини, оцінюються переважно на основі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень, розташованих у межах родовища за рідкою або нерівномірною сіткою. Екстраполяція обгрунтовується аналогією з розвіданим родовищем (покладом), а також даними геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення надр. Попередньо розвідані запаси є основою для обгрунтування подальшої розвідки чи дослідно-промислової розробки родовища (покладу).

(абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850)

6. За ступенем геологічного вивчення і достовірності ресурси корисних копалин поділяються на дві групи: перспективні та прогнозні.

Перспективні ресурси - це обсяги корисних копалин, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок у межах продуктивних площ з відомими родовищами корисних копалин певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) корисних копалин того ж геолого-промислового типу, існування яких обгрунтовується позитивною оцінкою проявів корисних копалин, геофізичних, геохімічних та інших аномалій, природа і перспективність яких доведені. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) корисних копалин визначаються на основі інтерпретації геологічних, геофізичних, геохімічних та інших даних або статистичної аналогії. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуків і пошуково-розвідувальних робіт.

Прогнозні ресурси - це обсяги корисних копалин, що враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, що грунтуються на позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних, мінерагенічних, палеогеографічних та інших передумовах, установлених у межах перспективних площ, де промислові родовища ще не відкриті. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів проводиться на основі припущених параметрів за аналогією з продуктивними площами, де є відкриті родовища корисних копалин того ж геолого-промислового типу. Прогнозні ресурси корисних копалин є основою для обгрунтування регіональних та прогнозно-геологічних робіт.

7. Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ окремих видів корисних копалин у межах груп за ступенем геологічного вивчення запасів і ресурсів корисних копалин виділяються категорії розвіданості запасів і достовірності ресурсів корисних копалин та визначаються їх ознаки.

8. Запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та геологічного вивчення, розподіляються на класи, які ідентифікуються за допомогою міжнародного трипорядкового цифрового коду відповідно до таблиці.

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Промислове * Ступінь * Ступінь геологічного * Код значення * техніко- * вивчення *класу

* економічного * *

* вивчення * *

1.  Балансові ГЕО-1 розвідані 111 запаси запаси ГЕО-2    -  " - 121 ГЕО-2 попередньо розвідані 122 запаси

2. Умовно балан- ГЕО-1 розвідані 211 сові та запаси

позаба­лансові запаси

ГЕО-2    -  " - 221

ГЕО-2 попередньо розвідані 222

запаси

3. Промислове ГЕО-3    -  "  - 332 значення

не визначено ГЕО-3 перспективні ресурси 333 ГЕО-3 прогнозні ресурси 334

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від

05.07.2004 р. N 850)

9. Запаси корисних копалин підраховуються за результатами геолого­розвідувальних робіт або розробки родовищ корисних копалин. Окремо підраховуються запаси корисних копалин, що належать до різних класів за рівнем їх промислового значення, ступенем техніко-економічного та геологічного вивчення.

10. Підрахункові параметри і обсяги корисних копалин визначаються прямим ліком на основі даних опробування, вимірів або досліджень покладів корисних копалин і вмісних порід. Запаси корисних копалин за їх промисловим значенням розподіляються згідно з кондиціями на мінеральну сировину, що встановлюються для балансових і позабалансових запасів на основі поваріантних техніко-економічних розрахунків. Кондиції на мінеральну сировину визначаються з урахуванням раціонального використання обсягів усіх корисних копалин і компонентів у тій їх частині, яка вилучається у кінцеву товарну продукцію гірничого виробництва.

11. У Державному балансі запасів корисних копалин (далі - Державний баланс) обліковуються запаси всіх корисних копалин, а також перспективні ресурси нафти і газу. Нові родовища зараховуються до Державного балансу на основі рішень ДКЗ щодо кількості, промислового значення і ступеня вивчення запасів та достовірності ресурсів корисних копалин. Облік приросту запасів корисних копалин додатково виявлених у процесі розвідки або розробки родовищ, зарахованих до Державного балансу, ведеться на основі звітних балансів користувачів надр.

12. Позабалансові запаси підраховуються та обліковуються, якщо є можливість їх супутнього видобутку, складування і зберігання для використання в майбутньому або збереження на місці залягання для наступного видобутку.

13. Під час підрахунку умовно балансових і позабалансових запасів визначаються причини віднесення їх до цих груп (економічні, технологічні, гірничо-геологічні, правові, екологічні та інші).

14. На комплексних родовищах підрахунку та обліку підлягають запасиосновних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин, наявні у них корисні компоненти, а також відходи гірничого виробництва. Підрахунок запасів спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них корисних компонентів провадиться в установленому порядку.

(пункт 14 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. N 850)

15. Підрахунку та обліку підлягають як загальні запаси корисних копалин і наявні в них корисні компоненти за наявності їх на місці залягання, так і балансові. Балансові запаси корисних копалин, що враховують втрати і розубожування під час видобутку і переробки мінеральної сировини, визначаються відповідно до оптимальної системи розробки родовища, яка грунтується на поваріантних техніко-економічних розрахунках. Супутні корисні компоненти, які накопичуються під час переробки мінеральної сировини в товарних продуктах переділу, підраховуються і обліковуються як за наявністю на місці залягання корисних копалин, так і в продуктах та мінералах, що з них вилучаються. Для нафти, газового конденсату, вільного і розчиненого газу та наявних у них корисних компонентів підраховуються й обліковуються загальні і балансові запаси.

(пункт 15 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України

від 05.07.2004 р. N 850)

16. Ресурси корисних копалин оцінюються комплексно в межах перспективних ділянок до глибин, доступних для розробки при сучасному або можливому у найближчій перспективі технологічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини. Під час оцінки враховуються вимоги щодо кількості та якості корисних копалин, а також наявних у них корисних компонентів, які передбачені кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі. Зміни параметрів кондицій, які використовуються для кількісної оцінки ресурсів корисних копалин, повинні мати відповідні обгрунтування.

17. Запаси підраховуються та обліковуються, ресурси оцінюються окремо за кожним видом корисних копалин і напрямом їх промислового використання.

18. Оцінка якості корисних копалин здійснюється окремо за напрямами їх використання відповідно до граничних натуральних показників якості й технологічних властивостей мінеральної сировини, які встановлюються кондиціями на пробу, інтервал, перетин або підрахунковий блок корисних копалин. Кондиції щодо якості мінеральної сировини враховують вимоги діючих стандартів і технічних умов, технічних завдань надрокористувачів, а також якісні показники мінеральної сировини, на якій проводились технологічні випробування. При цьому визначаються вміст корисних і шкідливих компонентів, форми їх знаходження і особливості розподілу в продуктах переділу і відходах виробництва.

19. Підрахунок і облік запасів корисних копалин та кількісні оцінки їх ресурсів наводяться в одиницях маси або об'єму.

20. За складністю геологічної будови родовища корисних копалин або

їх ділянки, які передбачаються до розробки окремими гірничодобувними підприємствами, поділяються на чотири групи:

родовища (ділянки) простої геологічної будови з непорушеним або слабо порушеним заляганням, витриманими кількісними і якісними параметрами покладів основних корисних копалин, рівномірним розподілом основних корисних і шкідливих компонентів;

родовища (ділянки) складної геологічної будови з невитриманими кількісними або якісними параметрами покладів основних корисних копалин, нерівномірним розподілом основних корисних або шкідливих компонентів;

родовища (ділянки) дуже складної геологічної будови з мінливими кількісними або якісними параметрами покладів основних корисних копалин, дуже нерівномірним розподілом основних або шкідливих компонентів;

родовища (ділянки) надто складної геологічної будови з різко мінливими кількісними або якісними параметрами покладів основних корисних копалин, вкрай нерівномірним розподілом основних корисних або шкідливих компонентів.

Для визначення складності геологічної будови родовища (ділянки) корисних копалин використовуються показники мінливості параметрів найбільших покладів основних корисних копалин, які вміщують не менш як 70 відсотків запасів мінеральної сировини.

Інструкціями ДКЗ із застосування Класифікації до родовищ окремих видів корисних копалин передбачається використання кількісних методів оцінки мінливості параметрів покладів корисних копалин та показників якості мінеральної сировини для визначення групи складності геологічної будови родовища (ділянки).

21. За ступенем підготовленості до промислового освоєння виявлені родовища корисних копалин поділяються на:

підготовлені до проведення розвідувальних робіт, включаючи дослідно-промислову розробку з метою детальної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин;

підготовлені до промислового освоєння з метою видобування корисних копалин.

22. Відкриті родовища корисних копалин вважаються підготовленими до проведення розвідувальних робіт, якщо ступінь геологічного і техніко-економічного їх вивчення забезпечує можливість визначення всіх корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів покладів та їх геологічної будови, технологічних властивостей корисних копалин і гірничо-геологічних умов їх залягання, гірничо-технічних, екологічних та інших умов видобутку і переробки мінеральної сировини та реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їх промислового значення.

23. Розвідані родовища (ділянки) корисних копалин вважаються підготовленими до промислового освоєння, якщо:балансові запаси основних, спільно залягаючих і супутніх корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення, затверджено ДКЗ;

(абзац другий пункту 23 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від

05.07.2004 р. N 850)

встановлено обсяги загальних запасів і ресурсів корисних копалин у межах родовища згідно із ступенем їх геологічного вивчення, запасів і ресурсів розташованих поруч нерозроблюваних родовищ корисних копалин, які враховуються під час проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства для визначення можливих перспектив його розвитку, граничної глибини розробки, способу розкриття і схеми розробки покладів корисних копалин, розроблення плану розташування виробничих споруд, під'їзних шляхів, місць видалення відходів тощо;

визначено обсяги балансових розвіданих і попередньо розвіданих запасів корисних копалин, що використовуються для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувного підприємства, обгрунтовано можливість їх розробки без шкоди для покладів корисних копалин, які залишаються у надрах;

визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, що впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час розвідки і розробки родовища, переробки мінеральної сировини, видалення виробничих відходів; розроблено раціональний комплекс заходів щодо охорони природи; визначено фонові параметри стану довкілля;

одержано попередні погодження на спеціальне користування земельними ділянками з метою видобутку корисних копалин згідно із законодавством;

обгрунтовано техніко-економічними розрахунками рентабельність виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що проектується, забезпечено узгоджену з надрокористувачем ефективність капіталовкладень у розробку родовища (ділянки).

24. На родовищах першої та другої груп складності геологічної будови для проектування будівництва (реконструкції) гірничодобувних і переробних підприємств використовуються розвідані запаси корисних копалин, на родовищах третьої та четвертої груп складності геологічної будови - розвідані та попередньо розвідані запаси корисних копалин. При цьому кількість розвіданих запасів повинна забезпечувати діяльність гірничодобувного підприємства на період повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.

25. За згодою заінтересованих користувачів надр на умовах економічного ризику може бути здійснена передача для промислового освоєння родовища, запаси якого не повністю підготовлені до розробки. У цих випадках під час геологічного вивчення запасів корисних копалин, які передаються у промислове освоєння, мають бути виявлені та оцінені небезпечні екологічні фактори, пов'язані з експлуатацією родовища.

26. На введених у розробку родовищах проводиться дорозвідка і експлуатаційна розвідка.

Дорозвідка розроблюваних родовищ проводиться в недостатньо вивчених їх частинах (флангах, глибоких або верхніх горизонтах, відокремлених ділянках тощо) і здійснюється послідовно згідно з планами проведення видобувних робіт.

Експлуатаційна розвідка, яка випереджає розвиток видобувних робіт, уточнює визначені геологічною розвідкою дані про морфологію, внутрішню будову, умови залягання і розробки покладів корисних копалин, та про якість мінеральної сировини за даними додаткових свердловин або гірничих виробок, що проходяться перед видобувними роботами.

Експлуатаційна розвідка, яка супроводжує видобувні роботи, уточнює кількісні та якісні показники покладів корисних копалин за даними досліджень в експлуатаційних і режимних свердловинах, очисних гірничих виробках тощо.

27. За результатами проведених робіт з дорозвідки і експлуатаційної розвідки родовищ (ділянок) корисних копалин, які розробляються, здійснюється переведення попередньо розвіданих запасів у розвідані, підрахунок і облік додатково виявлених запасів. Умовно балансові та позабалансові запаси, що залучаються до розробки, переводяться до балансових. Розкриті, підготовлені і готові до видобутку, а також наявні в охоронних ціликах гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок запаси корисних копалин підраховуються і обліковуються окремо згідно з їх промисловим значенням, ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення.

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і

технічних підземних вод

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин

(ДКЗ України)

при Комітеті України з питань геології та використання надр від 4 лютого 2000 року N 23 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2000 р. за N 109/4330

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 10 листопада 2003 року N 209, наказами Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 5 грудня 2005 року N 296, від 1 листопада 2006 року N 283

(витяг)

Відповідно до пунктів 14 і 16 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ питних і технічних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод (далі - Інструкція), що додається.

2. Установити, що Інструкція є обов'язковою для виконання суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють пошуки, розвідку й експлуатацію родовищ питних і технічних підземних вод і подають матеріали геолого-економічної оцінки їх запасів на державну експертизу й оцінку.

3. Увести в дію Інструкцію з 01.04.2000 року.

4. Із уведенням у дію Інструкції вважається такою, що не застосовується   на   території   України,   "Инструкция   по применению

Классификации эксплуатационных запасов подземных вод к месторождениям питьевых и технических вод", затверджена Головою ДКЗ колишнього СРСР 19 січня 1984 р.

5. Провідному гідрогеологу Державної комісії України по запасах корисних копалин Бакаржиєвій О. О.:

забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу від 4 лютого 2000 р. N 23 "Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод";

у 10-денний термін після державної реєстрації зазначеного наказу забезпечити тиражування Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод та надсилання її підприємствам, установам, організаціям за замовленнями.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова ДКЗ України В. І. Ловинюков

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) при Комітеті України з питань геології та використання надр

від 4 лютого 2000 р. N 23 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2000 р. за N 109/4330

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод

1. Загальні положення

1.1. Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод (далі - Інструкція) встановлює:

вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) питних і технічних підземних вод відповідно до складності їх геологічної будови;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид