Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

Метан шахтний видобувний (далі - МШВд) - вільний метан з концентрацією 25 - 95 %, що каптується паралельно з веденням очисних робіт вакуум-насосними станціями системи супроводжувальної дегазації через спеціально пробурені свердловини. У міжнародній термінології позначається абревіатурою - CMM (coal mine methane). Як правило, коефіцієнт дегазації на шахтах становить 40 - 55 %.

Метан шахтний вентиляційний (далі - МШВн) - вільний метан вентиляційних викидів шахт з концентрацією, меншою ніж 1 %. У міжнародній термінології позначається абревіатурою - VAM (ventilation air methane).

Метан свердловинний видобувний (далі - МСВ) - метан вугільних товщ (МВТ) з концентрацією до 95 %, що видобувається свердловинами, пробуреними з поверхні, у процесі випереджальної та супровідної дегазації. У міжнародній термінології позначається абревіатурою - CBM (coal bed methane).

Метан вугільних товщ, сорбований (далі - МВТС) - метан вугільних пластів і пропластків, вуглистих порід, розсіяної і концентрованої органіки в породах, у яких міститься вугілля, що утримується в них унаслідок процесів адсорбції і абсорбції.

Метан вугільних товщ, вільний (далі - МВТВ) - метан проникних умісних порід і вугілля, який перебуває у вільному стані (характеризується тиском, температурою і питомим об'ємом та підлягає законам газового стану). Найбільшу кількість вільного метану (до 20 %) містить малометаморфізоване вугілля, що збагачене мікрокомпонентами групи фюзиніту.

Метановість (метанозбагаченість) гірничих виробок - кількість (об'єм) метану, який виділяється в гірничу виробку або в одиницю часу (м за хвилину або іншу одиницю часу - абсолютна метановість), або віднесений до однієї тонни видобутого вугілля (м на одну тонну добового видобутку -відносна метановість).

Метаноносність - об'єм вільного, сорбованого і водорозчиненого метану, що міститься в одиниці маси вугілля (м3 метану в тонні сухої

3 3      3 3

беззольної маси вугілля - м /т.с.б.м.) чи об'єму породи (м /м або м /т) на місці залягання.

Сорбційна метаноємність - здатність вугілля та інших гірничих порід поглинати   вільний   метан   з   навколишнього   простору   за визначених

3       3 3 33

термодинамічних умов (м /м або м /т).

33 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2009, № 3 (26.01.2009), ст. 92

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та

гравію

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 25 червня 2007 року N 198 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 р. за N 819/14086

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ піску та гравію та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію, що додається.

2. Інструкція набирає чинності з 1 серпня 2007 року.

3. З набранням чинності Інструкції уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкция по применению классификации запасов к месторождениям песка и гравия", затверджена головою Державної комісії по запасах корисних копалин СРСР 20 серпня 1982 року.

4. Відділу нерудних корисних копалин (Лисенко В. В.):

4.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4.2. У десятиденний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання цього наказу до підприємств і організацій, які подають матеріали геолого-економічної оцінки родовищ піску та гравію на державну експертизу.

В. о. Голови ДКЗ України О. П. Мітько

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Голови Державного комітету України з питань

регуляторної політики та К. О. Ващенко

підприємництва

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 25 червня 2007 р. N 198

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 липня 2007 р. за N 819/14086

Інструкція

із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція установлює: єдині вимоги до геологічної вивченості розвіданих родовищ (ділянок) піску та гравію; принципи розподілу запасів родовищ за їх промисловим значенням, техніко-економічною і геологічною вивченістю; принципи підрахунку запасів піску та гравію, геолого-економічної оцінки родовищ згідно з рівнем їхнього промислового значення; умови, які визначають підготовленість до промислового освоєння розвіданих родовищ піску та гравію.

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання підприємствами, організаціями й установами всіх форм власності та підпорядкування, що здійснюють планування, фінансування, виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків та розвідки піску та гравію, проектування розробки та видобування корисних копалин (промислову розробку) на родовищах піску та гравію.

2. Нормативні посилання

Інструкція опрацьована відповідно до таких актів законодавства та державних стандартів:

Кодекс України про надра;

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (далі - Класифікація);

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000

N 1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865;

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин (далі - Інструкція про зміст), затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 04.09.95 N 35, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.95 за N 394/930;

Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2003 N 34/м, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за N 377/7698;

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини (далі - Положення про стадії), затверджене наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 N 19, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 за N 124/4345;

ДСТУ Б В. 2.7-27-95 Пісок із вапняків-черепашників для будівельних робіт. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-29-95 Дрібні заповнювачі природні із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів та робіт. Класифікація.

ДСТУ Б В. 2.7-32-95 Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-30-95 Матеріали нерудні для щебеневих і гравійних основ та покриттів автомобільних доріг. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-43-96 Бетони важкі. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-45-96 Бетони ніздрюваті. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань.

153

ДСТУ Б В. 2.7-72-98 (ГОСТ 8269.1-97) Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи хімічного аналізу.

ДСТУ Б В. 2.7-74-98 Крупні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація.

ДСТУ Б В. 2.7-75-98 Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови.

ДСТУ Б В. 2.7-80-98 Цегла та камені силікатні. Технічні умови.

ГОСТ 4417-75 "Песок кварцевый для сварочных материалов".

ГОСТ 22263-76 "Щебень и песок из пористых горных пород. Технические условия".

ГОСТ 22552.0-76, ГОСТ 22552.1-76, ГОСТ 22552.4-76 "Песок кварцевый, молотые песчаник, кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности. Методы анализа".

ГОСТ 22551-77 "Песок кварцевый, молотые песчаник, кварцит и жильный кварц для стекольной промышленности. Технические условия".

ГОСТ 23558-79 "Материалы щебеночные, гравийные и песчаные, обработанные неорганическими вяжущими. Технические условия".

ГОСТ 23735-79 "Смеси песчано-гравийные для строительных работ. Технические условия".

ГОСТ 3647-80 "Материалы шлифовальные. Классификация. Зернистость и зерновой состав. Методы контроля".

ГОСТ 24100-80 "Сырье для производства песка, гравия и щебеня из гравия для строительных работ. Технические требования и методы испытаний".

ГОСТ 25214-82 "Бетон силикатный плотный. Технические условия".

ГОСТ 25246-82 "Бетоны химически стойкие. Технические условия".

ГОСТ 7392-85 "Щебень из природного камня для балластного слоя железнодорожного пути. Технические условия".

ГОСТ 7394-85 "Балласт гравийный и песчано-гравийный для железно­дорожного пути. Технические условия".

ГОСТ 23845-86 "Породы горные скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний".

ГОСТ 21520-89 "Блоки из ячеистых бетонов стеновые мелкие. Технические условия".

ГОСТ 20910-90 "Бетоны жаростойкие. Технические условия".

ГОСТ 2138-91 "Пески формовочные. Общие технические условия".

ГОСТ 29234.0-91 "Пески формовочные. Методы испытаний".

3. Терміни та визначення понять

Наведені в Інструкції терміни та визначення понять застосовуються в такому значенні:

3.1. Пісок - сипка осадова дрібноуламкова гірська порода, що складена різною мірою обкатаними зернами (кварц, польові шпати, слюда, інші) та рідше уламками мінералів і порід розміром від 0,05 до 5,0 мм.

3.2. Пісок гравелистий - сипка осадова гірська порода, з умістом уламків розміром більше 5,0 мм від 10 % до 15 %.

3.3. Гравій - пухка крупноуламкова осадова порода, що складена обкатаними уламками міцних порід розміром 5,0 - 70,0 мм, іноді зерен мінералів.

3.4. Валуни - обкатані уламки гірських порід розміром більше 70 мм.

3.5. Гравійно-піщана порода - сипка гірська порода з умістом гравійної складової від 15 % до 30 %.

3.6. Піщано-гравійна порода - сипка гірська порода з умістом гравійної складової більше 30 %.

3.7. Родовища піску та гравію - просторово визначені ділянки надр, у межах яких виявлені, геологічно вивчені та економічно оцінені поклади пісків та гравію, які за своїми властивостями, якістю, умовами залягання та кількістю запасів є економічно доцільними для промислової розробки і використання відповідно до встановлених державних стандартів та технічних вимог споживача.

3.8. Ділянка родовища піску та гравію - просторово обмежена частина родовища піску та гравію, виділена за структурними умовами, технологічними особливостями корисної копалини та іншими ознаками, у межах якої слід проводити окремий підрахунок запасів, яка за кількістю запасів є економічно доцільною для промислової розробки.

3.9. Основна корисна копалина родовища піску та гравію - корисна копалина, що визначає промислове значення родовища, напрям використання його товарної продукції і назву.

3.10. Супутні корисні копалини родовища піску та гравію - корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основною корисною копалиною, а вилучення і промислове використання яких технологічно можливе та економічно доцільне в процесі видобування основної корисної копалини.

3.11. Спільно залягаюча корисна копалина родовища піску та гравію -корисна копалина, що утворює в розкривних та вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і промислове використання яких технологічно можливі та економічно доцільні в процесі видобутку основної корисної копалини.

3.12. Запаси піску та гравію (загальні запаси) - кількість (обсяги) піску та гравію з відповідними властивостями, які виявлені і підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ, які можна видобути для використання. 34

34 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2007, № 53 (30.07.2007), ст. 2178мінеральних підземних вод

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 14 березня 2002 року N 32 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 320/6608

Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 5 грудня 2005 року N 295

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 р. N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних вод (далі - Інструкція), що додається.

2. Увести в дію Інструкцію з 1 травня 2002 року.

3. Із уведенням у дію Інструкції вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию по применению классификации эксплуатационных запасов подземных вод к месторождениям лечебных минеральных вод", затверджену головою Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР 6 червня 1984 р.

4. Відділу експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржиєва О. О.):

4.1. У 5-денний термін після затвердження подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. У 15-денний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання Інструкції до установ і організацій, що належать до сфери управління Мінекоресурсів України та зацікавлених організацій.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова ДКЗ В. І. Ловинюков

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин

від 14 березня 2002 р. N 32

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 р. за N 320/6608

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює:

вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) мінеральних вод відповідно до складності їх геологічної будови;

вимоги до підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних мінеральних вод згідно з рівнем їх промислового значення;

умови, що визначають підготовленість даного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння;

основні принципи оцінки перспективних та прогнозних ресурсів мінеральних підземних вод у межах перспективних площ і територій та

ділянок надр.

(абзац п'ятий пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.2. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт із пошуків і розвідки родовищ мінеральних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ мінеральних вод.

1.3. Інструкція розроблена згідно з такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

Кодекс України про надра; Водний кодекс України;

Закон України "Про державну геологічну службу України"; Закон України "Про курорти";

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000

N 1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512);

Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.95

N 75;

Порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.97 N 1014, зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів

України від 19.01.98 N 42, від 07.03.2000 N 456, від 28.09.2000 N 1481, від

11.07.2001 N 822, від 26.10.2001 N 1426, від 28.02.2002 N 222;

постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2000 N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод";

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Мінекоресурсів України 16.07.2001 N 260, зареєстроване Мін'юстом України 30.07.2001 за N 648/5839.

1.4. Віднесення підземних вод до категорії мінеральних здійснюється відповідно до ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні" або ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" на підставі довідки про кондиції, обґрунтованої бальнеологічним висновком установи, спеціально уповноваженої для цього Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України), де зазначаються кондиційні показники якості мінеральних вод, напрями і способи застосування, висновок щодо можливості їх промислового розливу.

1.5. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2000 N 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" родовища мінеральних вод розподіляються на 3 групи за їхніми властивостями та на 3 категорії за поширеністю.

Групи мінеральних підземних вод: природні столові;

лікувальні та лікувально-столові питні для внутрішнього використання; лікувальні для зовнішнього використання.

Група мінеральних підземних вод визначається відповідно до ДСТУ

878-93 "Води мінеральні питні" або ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні" на підставі бальнеологічного висновку (довідки про кондиції) і вноситься до протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

Категорії родовищ:

I категорія - родовища унікальних мінеральних підземних вод;

II категорія - родовища рідкісних мінеральних підземних вод;

III категорія - всі інші родовища мінеральних підземних вод.

1.6. Родовище мінеральних вод - це водний об'єкт у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, у якому утворились сприятливі умови для видобування й подальшого цільового використання мінеральних вод.

1.7. Ділянка родовища мінеральних вод - це просторово обмежена частина родовища мінеральних вод, виділена за геолого-структурними, гідрогеологічними, геоморфологічними умовами або за умовами розташування водозабірних споруд та іншими ознаками, у межах якої існують сприятливі умови для видобування мінеральних вод окремим водозабором.

1.8. Експлуатаційні запаси мінеральних вод - це підрахована за даними геологічного вивчення родовищ (ділянок) кількість мінеральних вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі експлуатації за умови відповідності якісних характеристик мінеральних вод вимогам установлених кондицій та допустимого рівня впливу на довкілля протягом розрахункового терміну водокористування.

1.9. Ресурси мінеральних вод (тут і далі за текстом під ресурсами розуміють перспективні та прогнозні ресурси) - оцінені за даними геологічного вивчення надр обсяги мінеральних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобування з надр на відповідній території з визначеною забезпеченістю витрат (рівнів) підземних вод.

(пункт 1.9 у редакції наказу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.10. Експлуатаційні запаси мінеральних вод належить підраховувати й обліковувати, а ресурси оцінювати в кубічних метрах на добу. У разі нерівномірної циклічної потреби в мінеральній воді підрахунок і облік експлуатаційних запасів допускається проводити відповідно до циклічного режиму їх видобування протягом року.

(пункт 1.10 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.11. Експлуатаційні запаси мінеральних вод підраховуються в межах родовищ і їх ділянок.

Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і обґрунтовуються, виходячи з гідрогеологічних умов, умов формуванняексплуатаційних запасів мінеральних вод, надро-, водо- та землекористування, і встановлюються під час проведення державної експертизи експлуатаційних запасів мінеральних вод відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512).

1.12. Ресурси мінеральних вод оцінюються в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних розрахунків.

(пункт 1.12 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.13. Підрахунок експлуатаційних запасів та оцінка ресурсів мінеральних вод проводяться за кожним типом вод окремо. Облік експлуатаційних запасів мінеральних вод здійснюється у розділі "Мінеральні води" в цілому.

(пункт 1.13 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України від 05.12.2005 р. N 295)

1.14. Видобування мінеральних вод здійснюється в умовах усталеного або неусталеного режимів фільтрації залежно від рівня забезпеченості експлуатаційних запасів поновлюваними джерелами формування.

1.15. В умовах усталеного режиму фільтрації видобування експлуатаційних запасів мінеральних вод повністю забезпечується відновлюваними джерелами формування. У цьому разі експлуатаційні запаси мінеральних вод слід підраховувати на необмежений термін використання за умови збереження джерел їх формування та збереження незмінності екологічного стану довкілля, що існував на момент підрахунку запасів.

1.16. В умовах неусталеного режиму фільтрації експлуатаційні запаси мінеральних вод не повністю забезпечуються поновлюваними джерелами формування. У такому випадку експлуатаційні запаси мінеральних вод належить підраховувати на обмежений термін водокористування. Розрахункове зниження рівня мінеральних вод при цьому не повинно перевищувати допустиме значення на кінець установленого терміну водокористування.

1.17. У процесі експлуатації як при усталеному, так і при неусталеному режимі фільтрації якість мінеральних вод може змінюватися в залежності від гідрохімічних умов родовища, наявності джерел забруднення та ін. Тому у всіх випадках підрахунку експлуатаційних запасів мінеральних вод необхідно обґрунтовувати відповідність якості води вимогам установлених кондицій для її цільового використання протягом розрахункового терміну водоспоживання.

1.18. Вимоги до порядку (режиму) експлуатації родовищ мінеральних вод  визначаються  водоспоживачами,  а можливість  застосування цьогопорядку (режиму) на родовищі слід визначати в процесі проведення робіт щодо оцінки його експлуатаційних запасів. У заявках на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати: потребу у воді, термін уведення родовища в експлуатацію, цільове призначення використання мінеральної води, спосіб водовідбору, режим і розрахунковий період експлуатації родовища. У випадку, якщо в заявці термін експлуатації не визначений, для родовищ, що будуть експлуатуватися в умовах неусталеного режиму фільтрації, він приймається таким, що дорівнює 25 років.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид