Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

Попередньо розвідані запаси - це група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обгрунтування   промислового   значення   родовища.   Основні параметрипопередньо розвіданих запасів нафти і газу, що впливають на вибір способів видобутку і підготовки вуглеводневої сировини, оцінюються переважно на підставі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень в свердловинах, розташованих в межах родовища по рідкій або нерівномірній сітці. Екстраполяція обгрунтовується доведеною аналогією з розвіданими родовищами (покладами), а також даними геологічного, геофізичного та іншого вивчення надр. Попередньо розвідані запаси є основою для обгрунтування доцільності подальшої розвідки та дослідно-промислової розробки.

Попередньо розвідані запаси можуть бути проіндексовані літерою категорії запасів С2. До категорії С2 належать запаси того покладу (його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування та дослідження свердловин (частина свердловин може бути випробувана випробувачем пластів) та геологічних і геофізичних досліджень. До їх числа належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами з боку підняття пласта.

Попередньо розвідані запаси використовуються для визначення перспектив родовища, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень і за умов значної складності геологічної будови для проектування розробки покладів.

5.2. За ступенем геологічного вивчення ресурси нафти і газу поділяються на дві групи: перспективні і прогнозні.

Перспективні ресурси - це обсяги нафти та газу, що пов'язані з об'єктами, підготовленими до глибокого буріння, кількісно оцінені за результатами геологічного, геофізичного, геохімічного та іншого вивчення ділянок надр в межах продуктивних площ з відомими родовищами нафти і газу певного геолого-промислового типу. Перспективні ресурси враховують можливість відкриття нових родовищ (покладів) нафти і газу того самого геолого-промислового типу, існування яких обгрунтовується позитивною оцінкою проявів вуглеводнів у геофізичних та інших аномаліях, природа і перспективність яких доведена. Кількісні оцінки параметрів родовищ (покладів) нафти і газу визначаються на підставі інтерпретації геологічних, геофізичних та інших даних, а також статистичної аналоги. Перспективні ресурси є підставою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошукових робіт.

Перспективні ресурси можуть бути проіндексовані літерою категорії ресурсів С3. До ресурсів категорії С3 належать ті ресурси нафти і газу, щодо яких не встановлено прямих доказів типу, виду та властивостей вуглеводнів.

На перспективних ділянках надр в межах нафтогазоносного району, які підготовлені до глибокого буріння та оконтурені перевіреними для даного району методами геологічних і геофізичних досліджень, ресурси категорії С3 можуть бути пов'язані із пластами, продуктивність яких встановлена на відомих родовищах району; на флангах відомих родовищ - із невипробуваними   або   нерозкритими   бурінням   зануреними частинамипокладів, що прилягають до запасів більш високих категорій.

Прогнозні ресурси - це ті обсяги вуглеводнів (нафти та газу), які враховують потенційну можливість формування родовищ певних геолого-промислових типів, на підставі позитивних стратиграфічних, літологічних, тектонічних та інших передумов, встановлених в межах перспективних площ, де родовища ще не відкриті. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів визначається на підставі припущених параметрів за аналогією з тими продуктивними площами, де є відкриті родовища нафти і газу того самого геолого-промислового типу.

Прогнозні ресурси нафти і газу включають:

категорію Д1 - прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах крупних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів нафти і газу категорії Д1 проводиться за результатами регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень і за аналогією з розвіданими родовищами у межах регіону, який оцінюється;

категорію Д2 - прогнозні ресурси нафти і газу тих літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються у межах значних структур, нафтогазоносність яких ще не доведена. Перспективи нафтогазоносності цих комплексів прогнозуються на підставі даних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень. Кількісна оцінка прогнозних ресурсів цієї категорії проводиться за передбаченими параметрами на підставі загальних геологічних уявлень і за аналогією з іншими, більш вивченими регіонами, де є розвідані родовища нафти і газу.

5.3. Запаси корисних компонентів у нафті, газі і конденсаті, які мають промислове значення, підраховуються в контурах запасів нафти і газу за тими самими групами чи категоріями розвіданості.

5.4. Головні ознаки груп запасів та ресурсів за ступенем геологічного вивчення та співставлення їх з категоріями розвіданості запасів і достовірності ресурсів "Классификации запасов месторождений, перспективных и прогнозных ресурсов нефти и горючих газов" 1983 р. наведено в додатку 1 (таблиці 1, 2).

5.5. Нормативні похибки визначення кількості запасів різних груп за геологічною вивченістю залежать від розмірів і складності геологічної будови родовищ (покладів) вуглеводнів. Усереднені значення цих похибок вказані в додатку 1 (таблиця 3). 36

36 Повний текст див. Офіційний вісник України, 1998, № 31 (20.08.98), ст. 1195бурштину

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 10 лютого 2003 року N 29 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2003 р. за N 155/7476

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 р. N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ бурштину та умов визначення їхньої підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину (далі - Інструкція), що додається.

2. Увести в дію Інструкцію з 1 липня 2003 р.

3. З уведенням у дію Інструкції вважати такою, що не застосовується у частині стосовно бурштину, "Временную инструкцию по применению Классификации запасов к месторождениям ювелирно-поделочных камней", затверджену головою Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР 30 листопада 1984 р.

4. Відділу експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ твердих корисних копалин (Тєлков І. Г.): у 5-денний термін подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України

від 10 лютого 2003 р. N 29 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2003 р. за N 155/7476

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину

1. Галузь використання

1.1. Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ бурштину (далі - Інструкція) установлює групування родовищ бурштину за геолого-промисловими типами, розподіл родовищ бурштину за величиною запасів та складністю геологічної будови, принципи розподілу запасів бурштину за їхнім промисловим значенням, техніко-економічним і геологічним вивченням, а також вимоги до вивченості родовищ бурштину, підрахунку запасів і підготовленості їх до промислового освоєння, принципи оцінки ресурсів бурштину в межах перспективних ділянок.

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для виконання підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт із розвідки родовищ бурштину, проектування й будівництво гірничодобувних підприємств, експлуатацію родовищ та облік запасів і ресурсів бурштину.

2. Нормативні посилання

Інструкція опрацьована відповідно до таких нормативно-правових

актів:

Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. N 132/94-ВР.

Гірничий закон України (від 6 жовтня 1999 р. N 1127-XIV. Офіційний вісник України. 1999. N 43).

Закон України "Про державну геологічну службу" (від 4 листопада 1999 р. N 1216-XIV. Офіційний вісник України. 1999. N 48).

Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (від 18 листопада 1997 р. N 637/97-ВР. Урядовий кур'єр. 12 грудня 1997 р. N 230 - 231).

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432 (далі - Класифікація).

3. Терміни та визначення

Наведені нижче терміни та визначення вживаються в Інструкції у такому значенні:

3.1. Бурштин - збірний термін, що об'єднує різновиди викопних смол, придатних для використання в ювелірно-виробній, хімічній, фармацевтичній та інших галузях виробництва.

3.2. Прояв бурштину (бурштинопрояв) - місце виявлення шматків або зерен бурштину в природному заляганні.

3.3. Розсип бурштину - природне скупчення пухкого уламкового матеріалу в надрах або на поверхні землі, що вміщує бурштин у вигляді кусків та зерен різної величини.

3.4. Бурштинова руда - природне мінеральне утворення, що містить бурштин у концентрації достатній та у формі доступній для його промислового видобутку, вилучення й використання.

3.5. Поклади бурштину - скупчення бурштинової руди в надрах або на поверхні землі, що оконтурені відповідно до вимог кондицій щодо вмісту, якості й кількості бурштину, умов залягання та розробки.

3.6. Родовище бурштину - сукупність зближених покладів бурштинових руд, які за кількістю і якістю бурштину, умовами розробки та реалізації товарної продукції є придатними для промислової експлуатації.

3.7. Запаси бурштину загальні - обсяги бурштину, що виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ.

3.8. Запаси бурштину видобувні (запаси товарної мінеральної сировини на місці залягання) - частина загальних запасів бурштину, видобуток і переробка яких на товарну продукцію є економічно доцільними за умови раціонального використання сучасних технічних засобів і технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і довкілля.

3.9. Ресурси бурштину - обсяги бурштину на місці залягання, наближено оцінені на основі аналізу сприятливих геологічних передумов і позитивних результатів геологічних, геофізичних та інших досліджень як можливі для видобутку й переробки при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ бурштину.

3.10. Товарна продукція гірничо-збагачувального виробництва -бурштин-сирець, що вироблений на підприємстві й підготовлений до реалізації відповідно до вимог ТУ У - 13970826.003-2000 "Бурштин", затверджених генеральним директором ДП "Укрбурштин" 26 грудня 2000 р. та зареєстрованих Рівненським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації 14 лютого 2001 р. за N 097/000638.

3.11. Геолого-промисловий тип родовищ бурштину - сукупність родовищ бурштину, об'єднаних подібністю геологічних умов їхнього утворення й схожістю речовинного складу та фізико-механічних властивостей індивідів бурштину, що визначилась як реальне джерело постачання бурштину на світовий ринок.

3.12. Геологорозвідувальні роботи на бурштин - комплекс спеціалізованих робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр для пошуку, розвідки та геолого-економічної оцінки родовищ бурштину.

3.13. Геологорозвідувальний процес на бурштин - сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі більш детальних геологорозвідувальних робіт із картування, прогнозування, виявлення й геолого-економічної оцінки дедалі більш локальних рудоносних (продуктивних) ділянок надр методом послідовних наближень від рудних районів (полів) до рудних покладів (блоків).

3.14. Стадія геологорозвідувальних робіт - визначена нормативно-правовими документами частина геологорозвідувального процесу, що відрізняється притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, цілями та методами   геологорозвідувальних   робіт,   вимогами   до   їхніх кінцевих

37

результатів.

37 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2003, № 9 (14.03.2003), ст. 427Офіційний вісник України, 2003, № 14 (18.04.2003), уточненняпромислових підземних вод

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 6 жовтня 2009 року N 393 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2009 р. за N 981/16997

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689 (зі змінами), та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (зі змінами), з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод, що додається.

2. Визнати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию по применению Классификации эксплуатационных запасов подземных вод к месторождениям промышленных вод", затверджену головою Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР 06.06.84.

3. Відділу підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржієва О. О.) подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Голова Комісії Г. І. Рудько

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

В. о. Міністра охорони навколишнього природного середовища України

О. Кужель

І. Г. Чорнокур

Міністр промислової

політики В. Новицький

України

Т. в. о. Голови Державного комітету України з

промислової А. Дєньгін

безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин

від 6 жовтня 2009 р. N 393

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2009 р. за N 981/16997

Інструкція

із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) промислових вод відповідно до складності їх геологічної будови, вимоги до підрахунку, геолого-економічної оцінки і

178державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних промислових вод згідно з рівнем їх промислового значення, умови, що визначають підготовленість певного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння, основні принципи оцінки перспективних та прогнозних ресурсів промислових підземних вод у межах перспективних площ і територій та ділянок надр.

1.2. Вимоги Інструкції є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та підпорядкування, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків і розвідки родовищ промислових підземних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ промислових підземних вод.

II. Нормативні посилання

Інструкція розроблена згідно з такими нормативно-правовими актами: Кодекс України про надра; Водний кодекс України;

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432 (далі - Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр);

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000

N 1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512) (далі - Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин);

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Мінекоресурсів України від 16.07.2001 N 260, зареєстроване в Мін'юсті України 30.07.2001 за N 648/5839 (далі - Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи)).

III. Терміни та визначення

Наведені в Інструкції терміни та визначення застосовуються в такому значенні:

Промислові підземні води - це підземні води, що містять корисні компоненти в кількостях, при яких вилучення їх для подальшого промислового використання є економічно доцільним.

Родовище промислових підземних вод - це водний об'єкт у надрах зпідрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, у якому утворились сприятливі умови для видобування і використання промислових вод.

Ділянка родовища промислових підземних вод - це просторово обмежена частина родовища промислових підземних вод з підрахованими експлуатаційними запасами, виділена за геолого-структурними, гідрогеологічними умовами, складом і вмістом корисних компонентів у воді або за умовами розташування водозабірних споруд та іншими ознаками, у межах якої існують сприятливі умови для видобування промислових вод окремим водозабором.

Експлуатаційні запаси промислових вод - це підрахована за даними геологічного вивчення родовищ (ділянок) кількість промислових вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі експлуатації за умови відповідності якісних характеристик цих вод вимогам установлених кондицій та допустимого рівня впливу на довкілля впродовж розрахункового терміну водокористування.

Ресурси промислових підземних вод (тут і далі під ресурсами розуміють перспективні та прогнозні ресурси) - оцінені за даними геологічного вивчення надр обсяги промислових підземних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобування з надр на відповідній території.

IV. Загальні відомості щодо геолого-економічної оцінки родовищ промислових підземних вод

4.1. За сучасним станом з підземних вод у промисловому масштабі вилучаються йод, бром, літій, бор, рубідій, калій, магній, кухонна сіль, сульфати натрію, сульфати калію та інші компоненти.

4.2. Доцільність використання промислових вод слід визначати на основі техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) кондицій для підрахунку запасів цих вод, що містять вимоги до їх якості й кількості та технічні умови експлуатації при раціональному й комплексному використанні вод з урахуванням встановленого порядку водокористування та з додержанням заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

4.3. Придатність промислових вод для використання як сировини для вилучення корисних компонентів визначається головним чином складом і вмістом в них корисних компонентів, технологічними властивостями вод (агресивністю, наявністю шкідливих домішок, інтенсивністю процесів солевідкладення та ін.), а також можливістю скидання (утилізації) відпрацьованих вод.

4.4. При комплексному використанні промислових вод як теплоенергетичних для теплопостачання або як лікувальних мінеральних для бальнеологічних цілей слід керуватися також інструкціями із застосування

Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідно теплоенергетичних і мінеральних підземних вод.

4.5. Родовища промислових вод пов'язані з водоносними горизонтами, поширеними у артезіанських басейнах платформ, у артезіанських басейнах складчастих областей, у озерних пониженнях.

4.6. Видобування промислових вод може відбуватися в умовах усталеного або неусталеного режимів фільтрації залежно від рівня забезпеченості експлуатаційних запасів поновлюваними джерелами формування.

Експлуатація промислових вод, пов'язаних з ізольованими водонапірними системами типу пласта, а також з водоносними горизонтами безстічних озерних понижень, що не мають прямого гідравлічного зв'язку з озерною ропою, зазвичай відбувається при неусталеному режимі фільтрації. При розробці родовищ в озерних пониженнях, де промислові води гідравлічно пов'язані з поверхневою ропою озер, може досягатися усталений режим фільтрації. Незалежно від режиму фільтрації підрахунок запасів промислових вод слід проводити на розрахунковий строк експлуатації, що встановлюється при обґрунтуванні кондицій з урахуванням допустимого зниження рівня води в свердловинах і необхідності збереження впродовж цього строку кондиційної якості води.

4.7. Експлуатаційні запаси промислових вод підраховуються в межах родовищ і їх ділянок.

Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і обґрунтовуються виходячи з геолого-гідрогеологічних умов, умов формування експлуатаційних запасів промислових вод, надро-, водо- та землекористування і встановлюються під час проведення державної експертизи експлуатаційних запасів промислових вод відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

4.8. Ресурси промислових вод слід оцінювати в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних розрахунків, а також у межах розвіданих і попередньо розвіданих родовищ або їх ділянок як обсяги ресурсів промислових вод, що характеризують різницю між потенційними можливостями їх видобутку з надр і підрахованими запасами.

4.9. Вимоги до порядку (режиму) експлуатації родовищ промислових вод і необхідний строк їх експлуатації визначаються водоспоживачами або за їх дорученням спеціалізованою проектною організацією. Можливість застосування цього порядку (режиму) на родовищі слід визначати в процесі проведення робіт з оцінки його експлуатаційних запасів. У технічному завданні на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати: потребу у воді, термін уведення родовища в експлуатацію, цільове призначення використання води, вимоги до її якості, спосіб водовідбору, режим і розрахунковий період експлуатації родовища, шляхи використання абоутилізації відпрацьованих вод.

4.10. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами, що здійснюють державне управління в галузі використання й охорони підземних вод та охорони довкілля, землевласником (землекористувачем).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид