Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

3.8. МАГАТЕ - Міжнародне агентство з атомної енергії. 41

41 Повний текст див. Офіційний вісник України, 1999, № 7 (05.03.99), ст. 263

Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України

від 7 червня 2007 року N 182 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 2007 р. за N 704/13971

(витяг)

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ теплоенергетичних підземних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод (далі - Інструкція), що додається.

2. Інструкція набирає чинності з 1 серпня 2007 року.

3. З набранням чинності Інструкції визнати такою, що не застосовується на території України, "Инструкция по применению классификации эксплуатационных запасов подземных вод к месторождениям теплоэнергетических вод", затверджена головою Державної комісії по запасах корисних копалин при Раді Міністрів СРСР 6 червня 1984 року.

4. Відділу підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржієва О. О.):

4.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4.2. У десятиденний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання цього наказу до підприємств і організацій, які подають матеріали геолого-економічної оцінки родовищ теплоенергетичних підземних вод на державну експертизу.

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Голови Державного комітету

України з питань К. Ващенко

регуляторної політики та підприємництва

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин

від 7 червня 2007 р. N 182

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 червня 2007 р. за N 704/13971

Інструкція

із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статті 7 Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ теплоенергетичних підземних вод та умов визначення їх підготовленості до промислового освоєння.

1.2. Інструкція встановлює:

вимоги до геологічного вивчення родовищ (ділянок родовищ) теплоенергетичних вод відповідно до складності їх геологічної будови;

вимоги до підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку експлуатаційних (видобувних) запасів підземних теплоенергетичних вод згідно з рівнем їх промислового значення;

умови, що визначають підготовленість даного родовища (ділянки родовища) до промислового освоєння;

основні принципи оцінки перспективних та прогнозних ресурсів теплоенергетичних підземних вод у межах перспективних площ і територій та ділянок надр.

1.3. Вимоги Інструкції є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків і розвідки родовищ теплоенергетичних підземних вод, проектування і будівництво водозабірних споруд, експлуатацію родовищ теплоенергетичних підземних вод.

2. Нормативні посилання

Інструкція розроблена згідно з такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

Кодекс України про надра; Водний кодекс України;

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 N 1689;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512);

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Мінекоресурсів України від 16.07.2001 N 260, зареєстроване в Мін'юсті України 30.07.2001 за N 648/5839;

Постанова Верховної Ради України від 05.03.98 N 188/98-ВР "Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки".

3. Терміни та визначення

Наведені в Інструкції терміни та визначення застосовуються в такому значенні:

3.1. Теплоенергетичні підземні води - це підземні термальні води, які використовуються для опалювання і виробітку електроенергії. Теплоенергетичні води характеризуються температурою більше 35° C. В окремих випадках для теплопостачання та інших цілей можуть використовуватись субтермальні підземні води з температурою від 20 до 35°

C.

За температурою й агрегатним (фазовим) станом теплоенергетичні підземні води поділяються на дві групи: власно термальні з температурою при виході на поверхню до 100° C і перегріті (пароводяні суміші, суха пара) з температурою більше 100° C.

За   температурою   в   групі   теплоенергетичних   вод виділяютьсянизькопотенційні - до 70° C, середньопотенційні - від 70 до 100° C. Перегріті води з температурою понад 100° C належать до групи високопотенційних природних теплоносіїв.

Теплоенергетичні низькопотенційні і середньопотенційні води використовуються для теплопостачання промислових, сільськогосподарських і цивільних об'єктів, а високопотенційні - також для виробітку електроенергії. У багатьох випадках теплоенергетичні води є комплексною гідромінеральною сировиною і можуть використовуватись для вилучення з них корисних компонентів або як лікувальні мінеральні, а відпрацьовані - як технічні.

3.2. Родовище теплоенергетичних підземних вод - це водний об'єкт у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, у якому утворились сприятливі умови для видобування і використання теплоенергетичних вод.

3.3. Ділянка родовища теплоенергетичних підземних вод - це просторово обмежена частина родовища теплоенергетичних підземних вод з підрахованими експлуатаційними запасами, виділена за геолого-структурними, гідрогеологічними, гідротермальними умовами або за умовами розташування водозабірних споруд та іншими ознаками, у межах якої існують сприятливі умови для видобування теплоенергетичних вод окремим водозабором.

3.4. Експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод - це підрахована за даними геологічного вивчення родовищ (ділянок) кількість теплоенергетичних вод, яка може бути видобута з надр раціональними за техніко-економічними показниками водозаборами в заданому режимі експлуатації за умови відповідності якісних характеристик цих вод вимогам установлених кондицій та допустимого рівня впливу на довкілля впродовж розрахункового терміну водокористування.

Під якістю теплоенергетичних вод розуміють комплекс фізико-хімічних показників цих вод та пов'язані з ними властивості: температура, агрегатний (фазовий) стан, хімічний і газовий склад, агресивність та інші специфічні властивості.

3.5. Ресурси теплоенергетичних підземних вод (тут і далі під ресурсами розуміють перспективні та прогнозні ресурси) - оцінені за даними геологічного вивчення надр обсяги теплоенергетичних підземних вод, що характеризують потенційні можливості їх видобування з надр на відповідній території.

4. Загальні відомості щодо геолого-економічної оцінки родовищ теплоенергетичних підземних вод

4.1. Доцільність використання теплоенергетичних вод слід визначати на основі техніко-економічного обґрунтування (далі - ТЕО) кондицій для підрахунку запасів цих вод, що містять вимоги до їхньої якості й кількості та технічні умови експлуатації при раціональному й комплексному використаннівод з урахуванням встановленого порядку водокористування та додержанням заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

4.2. Придатність теплоенергетичних вод як джерела тепла визначається головним чином їхньою температурою (тепломісткістю) та можливістю видобування їх у необхідній кількості. Велике значення для практичного використання мають також хімічний та газовий склад, агресивні властивості, інтенсивність процесів солевідкладення й можливі шляхи скидання (утилізації) відпрацьованих вод.

4.3. При комплексному використанні теплоенергетичних вод для вилучення з них корисних компонентів або як лікувальних мінеральних слід керуватися чинними нормативно-правовими актами із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідних видів підземних вод.

4.4. Теплоенергетичні води, призначені для прямого гарячого водопостачання населення, за мікробіологічними, токсикологічними, органолептичними, радіаційно-гігієнічними показниками повинні відповідати вимогам чинних державних стандартів та нормативно-правових актів для питних вод. Придатність теплоенергетичних вод для гарячого водопостачання визначається за погодженням з державними органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний нагляд.

4.5. Вимоги до якості використаних (відпрацьованих) теплоенергетичних вод, які призначені для використання як технічних, визначаються їх користувачами.

4.6. Видобування теплоенергетичних вод може відбуватися в умовах усталеного або неусталеного режимів фільтрації залежно від рівня забезпеченості експлуатаційних запасів поновлюваними джерелами формування.

При усталеному режимі фільтрації експлуатаційні запаси повністю забезпечуються поновлюваними джерелами їхнього формування, але в ряді випадків може змінюватися якість води в часі. Незалежно від режиму фільтрації підрахунок запасів теплоенергетичних вод слід проводити на розрахунковий строк експлуатації, що встановлюється при обґрунтуванні кондицій з урахуванням допустимого зниження рівня води в свердловинах і збереження впродовж цього строку кондиційної якості води, особливо її тепломісткості.

4.7. Експлуатаційні запаси теплоенергетичних вод підраховуються в межах родовищ і їх ділянок.

Просторові межі родовищ та їх ділянок визначаються і обґрунтовуються, виходячи з гідрогеологічних та геотермічних умов, умов формування експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод, надро-, водо- та землекористування, і встановлюються під час проведення державної експертизи експлуатаційних запасів теплоенергетичних вод відповідно до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512).

4.8. Ресурси теплоенергетичних підземних вод слід оцінювати в межах басейнів підземних вод, гідрогеологічних районів і окремих ділянок надр за даними спеціальних гідрогеологічних розрахунків, а також у межах розвіданих і попередньо розвіданих родовищ або їх ділянок як обсяги ресурсів термальних вод, що характеризують різницю між потенційними можливостями їх видобутку з надр і підрахованими запасами.

4.9. Вимоги до порядку (режиму) експлуатації родовищ теплоенергетичних вод і необхідний строк їх експлуатації визначаються водоспоживачами або за їхнім дорученням спеціалізованою проектною організацією. Можливість застосування цього порядку (режиму) на родовищі слід визначати в процесі проведення робіт з оцінки його експлуатаційних запасів. У технічному завданні на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати: потребу у воді, термін уведення родовища в експлуатацію, цільове призначення використання води, вимоги до її температури та інших показників якості, спосіб водовідбору, режим і розрахунковий період експлуатації родовища, шляхи використання або утилізації відпрацьованих

вод.

4.10. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами, що здійснюють державне управління в галузі використання й охорони підземних вод та охорони довкілля, землевласником (землекористувачем). 42

42 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2007, № 47 (06.07.2007), ст. 1957

Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

Наказ Міністерства промислової політики України від 7 травня 2004 року N 221 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2004 р. за N 846/9445

(витяг)

Відповідно до Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня 2001 року N 849/2001 "Про Положення про Міністерство промислової політики України", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування (додається).

2. Управлінню гірничорудної промисловості (Надточенко М. М.) забезпечити разом з Юридичним управлінням (Давидчук М. М.) реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Керівникам гірничодобувних підприємств та проектних організацій незалежно від форм власності, що входять до сфери діяльності Мінпромполітики України, надалі керуватися цим Положенням та забезпечити приведення у відповідність до нього своїх внутрішніх розпорядчих документів.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Федяєва А. Г.

Міністр О. Л. Неустроєв

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету

України з будівництва В. І. Череп

та архітектури

Голова Державного

комітету України з нагляду за охороною праці

Голова Державного

комітету природних ресурсів

України

В. о. Голови Державної комісії України по запасах корисних копалин

С. О. Сторчак

М. В. Злочевський

Г. І. Рудько

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства промислової політики України

від 7 травня 2004 р. N 221

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 липня 2004 р. за N 846/9445

Положення

про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до

видобування

Це Положення визначає порядок проектування будівництва нових, розширення або реконструкції діючих гірничодобувних підприємств з підземним і відкритим способом розробки, порядок визначення розкритих, підготовлених та готових до виймання запасів та класифікацію гірничих робіт та гірничих виробок гірничодобувних підприємств України.

1. Загальні положення

1.1. Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх форм власності, які здійснюють видобування, переробку і збагачення корисних копалин, та проектні організації, які проектують зазначені підприємства.

1.2. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про надра, а саме:

1.2.1. У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися:

розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

202способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;

заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

1.2.2. У проектах будівництва об'єктів з переробки мінеральної сировини повинні передбачатися:

застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;

раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

1.3. Положення розроблено з урахуванням вимог Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.10.2002 N 155 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за N 881/7169.

1.4. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з підземним способом розробки, затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 24.12.85 N 10-187, та Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з відкритим способом розробки, затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 11.03.86 N 10-187, діють у частині, що не суперечить цьому Положенню.

4. Класифікація запасів за ступенем підготовленості

4.1. За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються на балансові, умовно балансові і позабалансові запаси родовища.

4.2. До балансових запасів родовища належать запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.

4.3. До умовно балансових запасів належать запаси, ефективність видобування і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.

4.4. До позабалансових запасів родовища належать запаси, видобування і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення.

Якщо проектом доведена економічна доцільність відробки позабалансових запасів (або їхньої частини), то ці запаси повинні бути в установленому порядку переведені в балансові запаси.

4.5. З числа балансових у процесі розробки родовища виділяються промислові та експлуатаційні запаси.

Промисловими запасами вважаються запаси в межах проектних контурів кар'єрного (шахтного) поля, що підлягають видобуванню з надр відповідно до проекту розробки родовища. Промислові запаси визначаються шляхом вилучення з балансових запасів втрат, передбачених проектом.

Експлуатаційними запасами вважаються обґрунтовані проектом промислові запаси за винятком утрат та з урахуванням збіднення їх при видобуванні.

4.6. У міру уточнення в процесі експлуатації контурів покладів, об'ємної ваги корисної копалини та інших параметрів кількість балансових і промислових запасів підприємства повинна коригуватися. У разі зменшення кількості балансових і промислових запасів їх необхідно списувати у відповідності до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 58.

4.7. За ступенем підготовленості до видобування запаси корисних копалин поділяються на розкриті, підготовлені та готові до виймання.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид