Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

від 16 червня 2011 року N 3530-VI, ОВУ, 2011 р., N 53, ст. 2090, від 8 липня 2011 року N 3687-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2409,

від 21 жовтня 2011 року N 3959-VI, ОВУ, 2011 р., N 90, ст. 3264,

від 12 квітня 2012 року N 4650-VI

(У тексті Кодексу слова "Державний комітет України по геології і використанню надр" в усіх відмінках замінено словами "спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 4 березня 2004 року N 1578-IV)

(У тексті Кодексу слово "(ліцензія)" в усіх відмінках і числах виключено згідно із Законом України від 19 січня 2006 року N 3370-IV)

(У тексті Кодексу слова "Верховна Рада Республіки Крим" в усіх відмінках замінено словами "Верховна Рада Автономної Республіки Крим" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 16 червня 2011 року N 3530-VI)

(витяг)

Стаття 7. Компетенція Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин

До відання Верховної Ради України у сфері регулювання гірничих відносин належить:

1) законодавче регулювання гірничих відносин;

2) визначення основних напрямів державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;

3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів щодо використання та охорони надр;

4) затвердження переліку ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції;

41) встановлення плати за користування надрами та рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат;

5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин.

(Із доповненнями, внесеними згідно із законами України від 23.09.2010 р. N 2562-VI, від 02.12.2010 р. N 2756-VI, від 16.06.2011 р. N 3530-VI)

Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр

До відання Кабінету Міністрів України у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр належить:

1) реалізація державної політики у сфері регулювання гірничих відносин;

2) здійснення державного контролю за геологічним вивченням, використанням та охороною надр, а також за утворенням та використанням техногенних родовищ і переробкою мінеральної сировини;

3) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади в галузі використання і охорони надр, координація їх діяльності;

4) забезпечення розробки загальнодержавних та регіональних програм у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;

5) визначення темпів використання, подальшого розширення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази;

6) визначення порядку використання надр та їх охорони, розробки і затвердження відповідних стандартів, норм і правил;

7) встановлення збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами;

8) створення єдиної системи Державного інформаційного геологічного фонду та визначення порядку розпорядження геологічною інформацією;

9) організація державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;

10) вирішення питань використання надр для складування і захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин;

11) виключено;

12) визначення критеріїв щодо визнання запасів корисних копалин незначними;

13) укладення угод про розподіл продукції;

14) створення постійно діючої міжвідомчої комісії як уповноваженого органу щодо вирішення питань з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції;

15) укладення угод про розподіл продукції щодо використання ділянок надр у виключній (морській) економічній зоні, на континентальному шельфі України;

16) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за використанням та охороною надр.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 23.09.2010 р. N 2562-VI, від 02.12.2010 р. N 2756-VI, від 21.10.2011 р. N 3959-VI)

Стаття 9. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин

До компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами;

2) виключено;

3) розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;

4) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 23.09.2010 р. N 2562-VI, від 16.06.2011 р. N 3530-VI, від 21.10.2011 р. N 3959-VI)

Стаття 91. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері регулювання гірничих відносин

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) виключено;

3) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами;

5) розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

6) оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення;

7) припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;

8) здійснення контролю за використанням та охороною надр;сфері регулювання гірничих відносин,

9) вирішення інших питань у визначених законом.

(Доповнено статтею 91 згідно із Законом України від 16.06.2011 р. N 3530-VI;

із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21.10.2011 р. N 3959-VI)

Стаття 9 . Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері регулювання гірничих відносин

До компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

3) розроблення та забезпечення виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр;

4) припинення права користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;

5) здійснення контролю за використанням та охороною надр;

6) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.

(Доповнено статтею 92 згідно із Законом України від 16.06.2011 р. N 3530-VI)

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних Рад народних депутатів у сфері регулювання гірничих відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних Рад народних депутатів на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

1) погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

2) реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;

3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;

4) здійснення контролю за використанням та охороною надр;

5) вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

Стаття 11. Органи, що здійснюють державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, Державний комітет України по нагляду за охороною праці, Рада Міністрів Республіки Крим, інші державні органи, місцеві Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства України.

Стаття 12. Участь громадян та їх об'єднань у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр

Громадяни та їх об'єднання сприяють Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо раціонального використання та охорони надр.

(витяг)

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року (додається).

2. Кабінету Міністрів України розробити та затвердити до 31 березня 2011 року Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

м. Київ 21 грудня 2010 року N 2818-VI

ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 21 грудня 2010 року N2818-VI

ОСНОВНІ ЗАСАДИ (СТРАТЕГІЯ) державної екологічної політики України на період до 2020 року

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу.

Тривалість життя в Україні становить у середньому близько 66 років (у Швеції - 80, у Польщі - 74). Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу.

Першопричинами екологічних проблем України є:успадкована структура економіки з переважаючою часткою ресурсо- та енергоємних галузей, негативний вплив якої був посилений переходом до ринкових умов;

зношеність основних фондів промислової і транспортної інфраструктури;

існуюча система державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, регулювання використання природних ресурсів, відсутність чіткого розмежування природоохоронних та господарських функцій;

недостатня сформованість інститутів громадянського суспільства;

недостатнє розуміння в суспільстві пріоритетів збереження навколишнього природного середовища та переваг сталого розвитку;

недотримання природоохоронного законодавства.

Надра

За даними кадастрового обліку, в Україні на початок 2009 року налічувалося 8658 родовищ з 97 видами корисних копалин і майже 12 тисяч їх проявів. Одними з найбільших за обсягом є запаси вугілля, залізних, марганцевих і титаноцирконієвих руд, а також графіту, каоліну, калійних солей, сірки, вогнетривких глин, облицювального каменю. Частка їх в Україні є значною. Загалом у 2009 році функціонувало більше 2 тисяч гірничодобувних підприємств. Загальна кількість розроблених родовищ становить 3 тисячі. В обсягах видобутку переважають залізорудна сировина, флюсові вапняки, кам'яне вугілля, а також будівельне каміння.

Більшість корисних копалин в Україні видобувається в межах кількох головних гірничопромислових регіонів - Донецького, Криворізько-Нікопольського, Прикарпатського. Довготривале інтенсивне використання ресурсів надр у цих регіонах призвело до значних змін геологічного середовища та виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Головними чинниками негативного впливу є надзвичайно висока концентрація гірничодобувних підприємств, високий рівень виробленості переважної більшості родовищ, недостатній обсяг фінансування робіт, спрямованих на зменшення впливу на навколишнє природне середовище, зумовленого розробкою родовищ.

Забезпечення екологічно збалансованого природокористування

Всесвітня Конференція ООН з питань навколишнього природного середовища і розвитку ухвалила декларацію та визнала концепцію сталого розвитку домінантною ідеологією цивілізації у XXI столітті.

Сталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни означає таке функціонування її господарського комплексу, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується  раціональне  та  екологічно   безпечне   господарювання і

220високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров'я людини, збереження і відтворення навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва.

Інтеграція екологічної політики та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління

Врахування майбутнього впливу на довкілля на етапі планування політик, планів і програм розвитку не є законодавчо обов'язковим в Україні на відміну від законодавства ЄС.

Природоохоронні аспекти не набули широкого відображення в галузевих економічних політиках. Запровадження новітніх екологічно чистих технологій та поширення найкращого досвіду є дуже повільними. Низькі ціни на енергоресурси, що втримуються протягом тривалого часу, а також високий рівень зношеності обладнання призвели до того, що Україна посідає шосте місце у світі за обсягом споживання газу, перевищуючи в 3 - 4 рази показники країн Європи. Лише протягом останніх трьох років в умовах підвищення ціни на газ вживаються заходи, спрямовані на розвиток джерел відновлюваної та альтернативної енергетики.

Необхідно також вирішити питання щодо охорони навколишнього природного середовища на об'єктах військово-оборонного промислового комплексу, недоступність яких для відповідного нагляду та контролю призводить до порушень природоохоронного законодавства, забруднення поверхневих та ґрунтових вод нафтопродуктами, знищення природних ландшафтів, незадовільного відновлення не придатних до використання земель. Вітчизняними підприємствами та іншими суб'єктами господарювання не створено систему екологічного управління та екологічного маркування продукції. На 2009 рік в Україні налічується 1630 підприємств, що отримали сертифікати системи управління якістю, в тому числі 55 - системи екологічного управління. Лише для 256 видів продукції 27 товаровиробників отримали екологічний сертифікат на відповідність міжнародним екологічним критеріям згідно з вимогами міжнародних стандартів серії ISO 14000.

Інтеграція екологічної політики до галузевих політик, обов'язкове врахування екологічної складової при складанні стратегій, планів і програм розвитку України, впровадження екологічного управління на підприємствах, екологізація господарської діяльності є шляхом до сучасної секторальної екологічної політики, що реалізується у країнах Західної та Центральної Європи.

Ціль 2. Поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня

екологічної безпеки

Завданнями у цій сфері є:

підвищення рівня екологічної безпеки шляхом запровадження до 2015 року комплексного підходу до проведення оцінки ризиків, запобігання та

221мінімізації наслідків стихійних лих відповідно до Йоганнесбурзького плану

дій:

геологічне середовище та надра

впровадження до 2020 року екологічно безпечних технологій проведення гірничих робіт, обов'язкової рекультивації та екологічної реабілітації територій, порушених внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами хімічної, гірничо-добувної, нафтопереробної промисловості, зокрема забезпечення до 2020 року рекультивації земель на площі не менше 4,3 тисячі гектарів;

забезпечення максимально повного використання видобутих корисних копалин, мінімізації відходів при їх видобутку та переробці;

здійснення до 2015 року державного обліку артезіанських свердловин та обладнання їх засобами виміру обсягів видобутої води; 44

44 Повий текст див. Офіційний вісник України, 2011, № 3 (24.01.2011), ст. 158

ПОСТАНОВА Верховної Ради України

Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з надрокористуванням в Україні

Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з користуванням надр в Україні, Верховна Рада України відзначає особливе національне значення питання, пов'язаного із забезпеченням раціонального та невиснажливого використання природних ресурсів, дотриманням вимог природоохоронного законодавства, збереженням і відтворенням природних комплексів.

Виходячи з інтересів державної безпеки, нагальної необхідності забезпечення економічної незалежності, власної сировинної бази держави, збереження та відтворення природного середовища, вжиття термінових заходів щодо підвищення ефективності користування надрами, Верховна Рада України постановляє:

1. Діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення ефективної державної політики у сфері користування надрами, комплексного економічного підходу до оцінки мінерально-ресурсного потенціалу країни, удосконалення нормативно-правової бази з питань інноваційного та інвестиційного забезпечення при здійсненні державного управління у цій сфері визнати недостатньою.

2. Визнати, що негативний вплив на навколишнє природне середовище, порушення природної екологічної рівноваги є наслідком:

1) відсутності затвердженої державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами, механізму переходу підприємств галузі на самоокупність та самофінансування, відокремлення виконавчих функцій по безпосередньому виконанню геологічних робіт від функцій замовлення цих робіт, контролю за їх виконанням та здійсненням дозвільних функцій;

2) неодноразового реформування протягом останніх чотирьох років спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр;

3) відсутності комплексного підходу до освоєння родовищ корисних копалин, яким забезпечувалося б максимальне залучення власної сировинної бази та об'єднання мінерально-сировинного, гірничодобувного та металургійних комплексів у єдину систему на основі сучасних високих технологій;

4) відсутності механізму диференційованих платежів, які встановлюються за видами корисних копалин;

5) відсутності належної адміністративної та кримінальної відповідальності надрокористувачів за систематичні порушення вимог природоохоронного законодавства під час освоєння родовищ, застосування недосконалих технологій та техніки підприємствами видобувних галузей промисловості;

6) невизначеності умов державної експертизи та контролю за виконанням виробничих програм користувачів надр, недостатнього економічного обґрунтування розрахунків державних часток і часток інвесторів при видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на проведення пошуку (розвідки) та промислової розробки родовищ корисних копалин;

7) виснаження сировинних баз діючих підприємств, низьких темпів введення в експлуатацію нових родовищ корисних копалин, значного скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт;

8) недотримання вимог статті 39 Закону України "Про нафту і газ" щодо укладання власниками спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами страхових угод при промисловій розробці родовищ нафти і газу;

9) недостатньої інформованості учасників конкурсів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами про характеристику екологічного стану ліцензійної ділянки;

10) несприятливих для підприємництва обсягів відрахувань коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

3. Основними напрямами вдосконалення державної політики у сфері надрокористування є:

1) удосконалення законодавства, системи державного управління контролю та нагляду, розробка та затвердження державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами з метою їх раціонального використання;

2) вжиття комплексу економічних, правових та організаційних заходів з метою залучення інвестицій на розвиток і відтворення мінерально-сировинного комплексу України;

3) затвердження Верховною Радою України концепції розвитку мінерально-сировинної бази, яка має включати довгострокову стратегію раціонального користування надрами, механізм переходу підприємств галузі на часткову самоокупність та самофінансування, відокремлення виконавчих функцій по безпосередньому виконанню геологічних робіт від функцій замовлення цих робіт, контролю за їх виконанням та дозвільних функцій, перегляд вимог до державного замовлення на геологорозвідувальні роботи;

4) проведення за рахунок державного бюджету випереджаючих геологічних досліджень з метою прогнозування, виявлення та оцінки запасів корисних копалин, забезпечення комплексного підходу при освоєнні родовищ на основі сучасних високоліквідних технологій;

5) запровадження економічних механізмів стимулювання діяльності із забезпечення приросту та відтворення запасів корисних копалин за рахунок коштів надрокористувачів;

6) створення державної системи заохочення та санкцій щодо надрокористувачів під час проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин з метою забезпечення комплексного освоєння родовищ корисних копалин за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства;

7) створення сприятливих і рівних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності на ринку користування надрами в отриманні дозволів та ліцензій; внесенні обов'язкових платежів за користування надрами; вільному доступі до газотранспортної мережі; прозорому та об'єктивному нарахуванні рентних платежів за видобування природних ресурсів.

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) розробити та подати на розгляд Верховної Ради України такі проекти законів:

про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України;

про надання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для ведення гірничих робіт;

про порядок обов'язкового страхування гірничодобувних підприємств для забезпечення у подальшому виконання робіт із відновлення довкілля гірничодобувних регіонів та закриття і ліквідації підприємств;

про рентну плату за використання природних ресурсів, з встановленням єдиного порядку розрахунку плати за видобування корисних копалин;

про природні лікувальні ресурси, що належать до надр;

про внесення змін та доповнень до Закону України "Про нафту і газ" та Кодексу України про надра, з метою створення державного органу з питань ліцензування господарської діяльності в галузі надрокористування у складі центрального виконавчого органу;

про виробничо-технологічні втрати під час видобування та транспортування корисних копалин;

2) при підготовці проекту положення про Державний комітет природних ресурсів України передбачити покладання на нього функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр, а також щодо забезпечення державного контролю відповідно до законодавства;

3) прискорити доопрацювання проекту нової редакції Кодексу України про надра, передбачивши в ньому визначення компетенції спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері користування надрами, посилення відповідальності надрокористувачів за порушення вимог природоохоронного законодавства, забезпечення його кодифікації та усунення суперечностей з іншими законодавчими актами у сфері користування надрами;

4) прискорити підготовку проектів нормативно-правових актів щодо механізму введення в дію у повному обсязі Закону України "Про угоди про розподіл продукції", з метою стимулювання та активізації інвестиційної діяльності з користування надрами недержавних суб'єктів господарської діяльності у цій галузі, їх доступу до систем транспортування нафти і газу, сприятливої тарифної політики;

5) підготувати та затвердити нормативно-правові документи щодо дослідно-промислової експлуатації родовищ для кожного виду родовищ корисних копалин та її диференціації по групах родовищ;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид